Створення АРМ заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін»

Зміст

Вступ.....................................................................................................................4

1. Характеристика предметної  області (згідно завдання)………………….….6

1.1. Вимоги до даних…………………………………………………………….6

1.2. Вимоги до транзакцій. ………………………………………………..…….7

1.3. Розрахунок вартості необхідного  апаратного і програмного забезпечення  в Microsoft Excel (діаграми, формули). …………………...……9

2. Проектування бази даних (згідно  завдання)…………………………….…10

2.1. Концептуальне проектування бази даних………………………………..11

2.1.1. Створення локальної концептуальної  моделі даних на основі предметної  області користувача АРМу……………………………………….11

2.2. Логічне проектування бази  даних (для реляційної моделі)………….…20

2.2.1. Побудова та перевірка створеної локальної концептуальної моделі даних…………………………………………………………………………….20

2.2.2.  Створення та перевірка  глобальної логічної моделі даних…………..23

2.3. Фізичне проектування бази  даних (із використанням реляційної  СУБД)……………………………………………………………………....…...24

2.3.1. Перенесення глобальної логічної моделі даних в середовище цільової СУБД…………………………………………………………………………….24

2.3.2. Проектування фізичного представлення  бази даних…………….……25

2.3.3. Розробка механізмів захисту……………………………………….…...25

2.3.4. Організація моніторингу і налаштування функціонування системи………………………………………………………………………….26

3. Побудова форм (згідно завдання)…………………………………….…….26

3.1. Створення простих форм для  вводу даних………………………………28

3.2. Розробка форм на базі запиту……………………………………………..27

3.3. Побудова підпорядкованих форм………………………………………...28

3.4. Зв’язування форм за допомогою  командних кнопок………………...….29

4. Створення звітів (згідно завдання)…………………………………………30

4.1. Створення простого звіту…………………………………………………30

4.2. Розробка базового  запиту для звіту……………………………………....31

4.3. Побудова базового  звіту…………………………………………………..31

5. Автоматизація робочого  місця за допомогою макросів (згідно  завдання)………………………………………………………………….……..33

5.1. Створення панелі управління MainMenu (головне меню АРМу)...…….33

5.2. Створення панелі інструментів користувача АРМу для форм……...….33

5.3. Створення рядка меню користувача  АРМу для форм…………………..33

5.4. Побудова макросу AUTOEXEC для  запуску АРМу………………….…34

6. Висновок……………………………………………………………………...35

7. Перелік використаних джерел………………………………………………36

8. Додатки...........................................................................................................39

Вступ

База даних — це засіб збирання й впорядкування  даних. Бази даних можуть містити  відомості про людей, товари, замовлення тощо. Багато баз даних починаються як список у текстовому редакторі або електронній таблиці. У разі збільшення розміру списку в даних починають з’являтися зайві або невідповідні елементи. Стає важко розуміти дані у формі списку, а способи пошуку та витягування наборів даних для перегляду є обмеженими. Коли ці проблеми починають з’являтися, слід перенести дані до бази даних, створеної за допомогою системи керування базами даних (DBMS), наприклад Office Access 2003.

Автоматизоване робоче місце (АРМ) спеціаліста — це інструмент раціоналізації та інтенсифікації управлінської діяльності.

Професійні АРМ —  це головний інструмент спілкування  людини з інформаційними системами, що виконують роль автономних робочих  місць, інтелектуальних терміналів великих ЕОМ, робочих станцій у локальних мережах. АРМ мають відкриту архітектуру та легко адаптуються.

АРМ мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну  сферу та є засобом спілкування  спеціаліста з автоматизованими інформаційними системами.

Ефективним режимом роботи АРМ є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі. Створені АРМ спеціалістів дають можливість користувачеві працювати в діалоговому режимі, оперативно розв’язувати поточні задачі, зручно вводити дані, вести контроль, оброблення інформації, визначати достовірність результатної інформації, виводити й передавати каналами зв’язку. Інформаційне забезпечення АРМ орієнтується на конкретну, звичну для користувача, предметну сферу.

Технологія організації  обліку в умовах АРМ бухгалтера має три етапи:

• підготовка інформації та її оброблення;
• систематизація й узагальнення облікової інформації на рахунках за видами ресурсів, контроль, аналіз і її аудит;
• формування інформації для подальшого використання в управлінні підприємством.

У процесі управління підприємством приймаються оперативні, тактичні та стратегічні управлінські рішення. Із цією метою виокремлюють три рівні управління.

На першому рівні  здійснюється оперативне управління структурними підрозділами ( цех, магазин, комора, відділ тощо). На цьому рівні формуються первинні дані, здійснюються їх оброблення, розрахунок і відображення інформації для прийняття управлінських рішень на місці виникнення інформації (АРМБ I категорії). АРМБ I категорії потрібне для формування й підготовки первинної інформації безпосередньо на місці виникнення її (у цехах, на складах та в інших підрозділах), а також для розв’язання потрібних облікових і аудиторських задач. Первинні дані реєструються безпосередньо на робочому місці, де вони виникають, і передаються певним ланцюжком. У процесі вирішення задач на кожному робочому місці виявляють відхилення, а також причини та винних у них, відомості для оперативного управління процесом виробництва на рівні філії, дочірніх підприємств, ділянок, цехів, відділів та інших виробничих одиниць.

На другому рівні  управління інформація систематизується й узагальнюється за комплексами  завдань, ділянками обліку, виконуються  контроль і внутрішній аудит. На цій  стадії формується й відображається інформація для прийняття конкретних управлінських рішень за комплексом завдань (АРМБ II категорії). На АРМБ II категорії здійснюється контроль проходження первинної інформації та розв’язується ряд аналітичних і аудиторських задач, тут також виявляють відхилення від нормальних умов роботи по ділянках обліку (комплексах задач). На цьому етапі одержувана інформація підлягає логічному контролю на коректність, а також здійснюється автоматичний аудит за даними аналітичного й синтетичного обліку. Крім того, на АРМБ II категорії здійснюється моделювання облікового процесу, проведення аудиту, а також прийняття управлінських рішень з окремого комплексу задач.

На третьому рівні  здійснюються формування зведених даних, контроль, аналіз і аудит фінансово-господарської  діяльності підприємства. На цьому  рівні управління здійснюється управління підприємством у цілому, визначається зовнішня політика, розробляються перспективні плани та стратегія їх виконання (АРМБ III категорії). АРМБ III категорії призначене для аналізу роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, для узагальнення зведених даних, пов’язаних із розв’язанням регламентних задач із складання оперативної та періодичної звітності. На цьому АРМБ здійснюється оперативний контроль із використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, здійснюються аудит за виконанням показників структурними підрозділами і додержанням умов чинних норм матеріальних і трудових витрат, виявлення негативних відхилень від чинних систем нормування або планування, розв’язуються задачі управлінського обліку, моделювання облікових даних.

Таким чином, АРМ —  це професійно-орієнтований комплекс технічних, інформаційних і програмних засобів, призначених для автоматизації  функцій спеціаліста, що виконуються  на його робочому місці.

Основне призначення  АРМ — забезпечити управлінський персонал новими засобами техніки та технології. Мова йде про автоматизоване діалогове виконання основних функцій управління, діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до даних, нагромаджуваних у центральній базі даних ІС, або в розподільній базі даних АРМ.

Організація АРМ змінює техніку та методологію виконання  функцій управління. Виникли нові технологічні операції ведення екранного  діалогу, використання нових форм подання  даних — електронних картотек і таблиць, графіків і діаграм, багатовіконне подання даних.

Засоби АРМ дають  змогу автоматизувати розв’язання  облікових задач, що формалізуються, забезпечити інформаційну підтримку  важко формалізованих задач, результати яких використовуються для прийняття  рішень.

1. Характеристика предметної області

Об’єктом проектування було вибрано підприємство ТОВ «Вінісін». Для автоматизації робочого місця було задіяно комплектацію та опис робочого місця заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін». Було проведено детальний аналіз роботи об’єкту проектування з метою визначення вимог до даних і до транзакцій. Для цього було використано задану схему та опис предметної області та посадову інструкцію заступника начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін».

1.1 Вимоги  до даних

Точність і швидкість виконання етапів проектування бази даних залежить від правильно складених вимог до даних.

Заступник начальника виробництва фриз ТОВ «Вінісін» зобов’язаний:

1. Здійснювати  на основі, календарного і перспективного  планування керівництво виробничою діяльністю у питаннях забезпечення сировиною, безперервного протікання інших виробничих процесів забезпечуючи ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їх втрат.

2. Забезпечувати  виконання плану випуску і  реалізації продукції.

3. Розробляти заходи сплановані на комплексне використання ресурсів і удосконалення нормування витрат сировини, матеріалів.

4. Вести облік  руху матеріалів виробництва.

Провівши детальний  аналіз вимог до даних, можемо дати попередню оцінку апаратного і програмного забезпечення для подальшого проектування та успішного функціонування бази даних. Результати запишемо у вигляді наступних таблиць.

Таблиця 1.1

Попередня оцінка апаратного забезпечення

Продовження таблиці 1.1

Таблиця А1.2

Попередня оцінка програмного забезпечення

Загальна вартість необхідного  апаратного і програмного забезпечення становить: 9088,00 грн.

1.2 Вимоги  до транзакцій 

Транзакція - одне з фундаментальних понять, що відрізняють базу даних від звичайної файлової системи й від простого набору таблиць. Підтримка транзакцій є основою забезпечення логічної цілісності баз даних. У багатокористувацьких системах вони становлять основу ізольованості користувачів (див. відповідну статтю про користувацькі блокування). Кожна транзакція починається при цілісному стані БД і залишає цей стан цілісним після свого завершення. Тому транзакцію можна назвати одиницею активності користувача стосовно БД. Якщо СУБД коректно маніпулює транзакціями, що спільно виконуються, то будь-який користувачів одержує ілюзію монопольного володіння базою, тобто перебуває в ізольованості. Головне завдання транзакцій - забезпечити цілісність даних у випадках, коли трохи Sql-Операторів виконують залежні друг від друга зміни даних.

Механізм транзакцій саме й дозволяє коректно виходити з подібних ситуацій. Об'єднавши  ці два оператори UPDATE в одну транзакцію, ми забезпечимо виконання (або невиконання) їх обох як одного цілого.

Транзакція - логічний блок роботи, що включає один або більша кількість тверджень SQL, виконаних окремим користувачем. Транзакція представляється як щось неподільне і єдине ціле:

• єдине - або транзакція успішно виконується, і СУБД фіксує зміни БД, зроблені цієї транзакцією, у зовнішній пам'яті, або жодне із цих змін ніяк не відбивається на стані БД.
• неподільне - Під транзакцією розуміється неподільна послідовність операторів маніпулювання даними (читання, видалення, вставки, модифікації) така, що результати всіх операторів, що входять у транзакцію, відображаються в БД, або вплив усіх цих операторів повністю відсутній.

Транзакції  бази даних мають властивості, скорочено  називані ACID (Atomicity, Consistency, Isolation, Durability). От що означають ці властивості:

• Неподільність (Atomicity). Транзакція або виконується повністю, або не виконується.
• Погодженість (Consistency). Транзакція переводить базу даних з одного погодженого стану в інше.
• Ізольованість (Isolation). Результати транзакції стають доступні для інших транзакцій тільки після її фіксації.
• Тривалість (Durability). Після фіксації транзакції зміни стають постійними.

Перелічимо  основні транзакції що виконуються  заступником начальника виробництва.

Транзакція 1. Вивести у вигляді звіту перелік готової продукції, сировину, яка використовується для її виготовлення та працівників, вказавши назву продукції, назву сировини, прізвище працівника, кількість сировини, одиниці вимірювання сировини, кількість продукції та одиниці вимірювання продукції.

Транзакція 2. Вивести у вигляді звіту інформацію про допоміжні матеріали, які використовуються в процесі виробництва та їх постачальників, вказавши назву допоміжного матеріалу, ціну за одиницю, юридичну назву постачальника та банківський рахунок постачальника.

Транзакція 3. Вивести у вигляді звіту повну інформацію про кожний готовий продукт які виготовляється на виробництві, вказавши колекцію, назву продукції та інші технічні характеристики.

Транзакція 4. Вивести звіт про кількості відпрацьованих днів за кожен місяць кожним працівником, вказавши прізвище працівника, кількість відпрацьованих днів в кожному місяці та загальну кількість відпрацьованих днів.

Транзакція 5. Вивести інформацію про покупки продукції кожного покупця, вказавши юридичну назву покупця, країну, регіон, адресу, назву продукції та суму оплачену покупцем.

Транзакція 6. Вивести у вигляді звіту інформацію про продажам продукції, вказавши колекцію, назву, тип дизайну, ціну і кількість.

Транзакція 7: Вивести  звіт про готову продукцію на складі, вказавши: колекцію, назву, кількість, загальну вартість та залишок або недостачу.

Транзакція 8. Вивести звіт по сировині яка використовується для виготовлення продукції та постачальниках які її постачають, вказавши назву сировини, породу деревини, ціну, юридичну назву постачальника та банківський рахунок постачальника.

Транзакція 9. Вивести  звіт про всі служби виробництва  та працівників які в них працюють, вказавши назву служби, прізвище, ім’я, по батькові працівника та його професію або посаду.

1.3 Розрахунок  вартості необхідного апаратного  і програмного забезпечення в Microsoft Excel (діаграми, формули).

Проведемо розрахунок необхідного  апаратного і програмного забезпечення засобами табличного редактора Microsoft Excel для отримання можливості побудови діаграм та більш зручного редагування. Розрахунки наведені в пункті 1.1.

Проведемо розрахунок кількості  затрачених годин на кожен етап виконання  робіт по проектуванні бази даних. Розрахунок зробимо засобами табличного редактора Microsoft Excel для отримання можливості побудови діаграми, яка відображатиме  процентне відношення затраченої кількості годин по кожному розробнику БД. Результати розрахунків можна переглянути в додатку А1.

2 Проектування  бази даних 

В цілому, процедура проектування бази даних включає наступні етапи:

• Концептуальне проектування бази даних:

Етап 1. Створення локальної концептуальної моделі даних на основі предметної області користувача АРМу.

• Логічне проектування бази даних (для реляційної моделі):

Етап 2. Побудова та перевірка  створеної локальної концептуальної моделі даних.

Етап 3. Створення та перевірка глобальної логічної моделі даних.

• Фізичне проектування бази даних (із використанням реляційної СКБД):

Етап 4. Перенесення глобальної логічної моделі даних в середовище цільової СКБД.

Етап 5. Проектування фізичного  представлення бази даних.

Етап 6. Розробка механізмів захисту.

Етап 7. Організація моніторингу  і налаштування функціонування системи.

Складемо нормативи  трудозатрат на виконання робіт  з проектування бази даних по цих  етапах і результати запишемо у вигляді  таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Нормування трудозатрат на виконання робіт з проектування та супроводу бази даних по етапах

Продовження таблиці 2.1

Розподіл трудозатрат на виконання робіт із супроводу готової бази даних зобразимо у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Нормативи трудозатрат  на виконання робіт із супроводу  бази даних

Загальна кількість  годин, виділених на проектування та супровід бази даних становить: 528 годин.

2.1 Концептуальне  проектування бази даних

2.1.1 Створення  локальної концептуальної моделі  даних на основі предметної  області користувача АРМу.

Концептуальна модель - це відображення предметної області, для якої розробляється база даних. Так, всі об'єкти, що позначають речі, позначаються у вигляді прямокутника. Атрибути, що характеризують об'єкт - у вигляді овалу, а зв'язки між об'єктами - ромбами. Потужність зв'язку позначаються стрілками (у напрямку, де потужність дорівнює багатьом - подвійна стрілка, а з боку, де вона дорівнює одиниці - одинарна).

Для деякого представлення  локальною концептуальною моделлю  даних ми будемо називати концептуальну  модель даних, що відображає представлення  про предметну область певного  користувача. Кожна локальна концептуальна модель даних включає наступне:

• типи сутностей;
• типи зв’язків;
• атрибути;
• домени атрибутів;
• потенційні ключі;
• первинні ключі.

Концептуальна модель доповнюється документацією, яка створюється  в процесі розробки цієї моделі. На першому етапі розробки необхідно виконати наступні завдання:

Етап 1.1. Визначення типів  сутностей.

Етап 1.2. Визначення типів  зв’язків.

Етап 1.3. Визначення атрибутів  і зв’язування їх з типами сутностей  та зв’язків.

Етап 1.4. Визначення доменів  атрибутів.

Етап 1.5. Визначення атрибутів, що є потенційними і первинними ключами.

Етап 1.6. Створення діаграми «сутність-зв’язок».

Етап 1.7. Обговорення локальної  концептуальної моделі даних з користувачем.

Етап 1.1. Визначення типів сутностей

Визначаємо весь набір  сутностей необхідний для задоволення вимог до бази даних:

1. Postachal'nyky syrovyny – містить  інформацію про постачальників, а саме юридичну назву, країну, регіон, адресу, банківський рахунок.

2. Syrovyna – містить інформацію  про сировину яка використовується  у виробництві, а саме: породу деревини, назву довжину, ширину, товщину, сорт, одиниці вимірювання, ціну.

3. Vyrobnychyj zhurnal – містить інформацію про виробництво, а саме початок і кінець зміни, сировину, яка використовується для виготовлення певної продукції та працівників.

4. Personal – містить інформацію  про всіх працівників підприємства, а сааме прізвище, ім’я, по батькові, стать, професію або посаду, розряд, службу, в якій вони працюють.

5. Sluzhby – містить інформацію  про служби виробництва, їх  назви і функції.

6. Oblik robochogo chasu – містить інформацію про кількість відпрацьованих днів кожним робітником щомісячно.