Створення підприємства й забезпечення його життєздатності

Вступ

Незважаючи на всі труднощі й проблеми в сфері малого бізнесу в Україні зайняті вже мільйони людей. У цей час фігура підприємця, здатного функціонувати в умовах ринку, підвищувати ефективність виробництва на основі стимулів до високоякісної й високоефективної праці займає важливе місце в економічному житті суспільства. Цьому сприяє прийнятий в 1991 році Закон України "Про підприємництво", спрямований на державну підтримку малого й середнього бізнесу. Підприємництву треба вчитися постійно, щоб приймати оригінальні рішення, бути думаючим, здатним дивитися вдалину підприємцем. Спроби сліпо копіювати західний досвід не приводять до позитивних результатів; необхідне пристосування, адаптація до своєрідних умов української економіки. Нове покоління українських підприємців методом проб і помилок освоює практичну філософію малого бізнесу. У цілому, під підприємництвом розуміють ініціативну самостійну діяльність громадян і їхніх об'єднань, здійснювану на свій ризик і під свою майнову відповідальність, спрямовану на одержання прибутку.

Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу, на перспективу, у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерелах їх отримання, а також вміти чітко розрахувати ефективність використовування ресурсів в процесі роботи фірми. Це особливо важливо, якщо підприємець ставить собі за мету створення високорентабельного виробництва, завоювання ринку і утримання свого положення на ринку, що розширяється, в умовах конкуренції.

В ринковій економіці підприємці не зможуть досягти стабільного успіху, якщо не будуть чітко і ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати і акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенню на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, які можна застосувати практично у всіх областях комерційної діяльності і для різних фірм, та необхідні для того, щоб своєчасно підготуватися і обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик в досягненні поставлених цілей.

Важливою задачею є проблема залучення інвестицій, у тому числі і закордонних, в діючі підприємства, та підприємства що розвиваються. Для цього необхідно аргументувати і обґрунтувати оформлення проектів (пропозицій), що вимагають інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план.

В ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, що використовується у всіх сферах підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники збираються досягти своїх цілей та задач, в першу чергу підвищення прибутковості роботи. Добре розроблений бізнес-план допомагає фірмі рости, завойовувати нові позиції на ринку, де вона функціонує, складати перспективні плани свого розвитку.

Бізнес-план є постійним документом, він систематично оновлюється, в нього вносяться зміни, пов'язані як зі змінами, що відбуваються усередині фірми, так і на ринку, де діє фірма.

Окрім бізнес-плану значущу роль в успіху підприємства відіграє ідея вдосконалення товару, оскільки саме це є основою створення підприємства і подальшого складання бізнес-плану, тому в даній курсовій роботі також приводиться розробка ідеї по створенню і вдосконаленню нового товару.

Метою курсової роботи є розробка бізнес-плану. Головна мета - це одержання прибутку при створенні свого підприємства. При написанні курсової роботи необхідно: показати вміння використовувати різні методи при розробці ідеї по вдосконаленню послуги; показати знання й уміння пошуку необхідної інформації при виробництві ідеї, дослідження ринку, складання бізнес-плану, а так само прийняття рішень при зміні кон'юнктури ринку; показати вміння знаходити нові ринкові можливості для свого підприємства в процесі його функціонування, знаходити резерви й підвищувати ефективність підприємницької діяльності.

Розділ 1

Розробка ідеї з удосконалення (створення нового) товару (послуги)

1.1. Методи розробки ідеї з  удосконалення (створення нового) товару (послуги)

Процес підприємницької діяльності починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в основу майбутньої справи. У рамках роботи над концепцією підприємець здійснює пошук відповідної ідеї свого бізнесу й оцінює шанси на успіх при її реалізації.

Пошук ідеї свого бізнесу - одна з найбільш важких і відповідальних задач підприємця, що знаходить у цій ідеї можливість реалізації своєї сутності, таланту, темпераменту, знань і інтуїцій. На цьому етапі, створення своєї справи, для кожного підприємця дуже важливими є відповіді на питання: де і як шукати нову ідею?

У цей час розроблено безліч різноманітних методів евристичного (творчого) пошуку підприємницьких ідей. Найбільше розповсюдження в практиці отримали методи, засновані на колективній формі творчої роботи і індивідуальні методи.

До індивідуальних методів належать:

Метод записника – підприємець записує формулювання проблеми і всі відомі факти, що мають відношення до її рішення. Потім обмірковує проблему і щодня записує виникаючі ідеї. Після цього складає список найкращих ідей, з якого вибирає ідею для втілення її в життя.

Евристичний метод – будує припущення на основі логічних міркувань, інтуїції і минулого досвіду.

Науковий метод – заснований на зборі даних в ході спостережень і експериментів. Застосовується при ретельному дослідженні якого-небудь об'єкту.

Матричний метод – пошук ідеї шляхом побудови матриці, стовпці якої відповідають обговорюваним варіантам товару, а рядки – ринковим атрибутам цих товарів, записаних у вигляді питання.

Параметричний метод – аналізуються всі змінні, визначальну ситуацію, оцінюється їх відносна значущість і вибираються найважливіші. Після цього починається вивчення взаємозв'язку між параметрами, що характеризують ці об'єкти і виробляються рішення.

До методів, заснованих на колективній формі творчої роботи, відносяться:

Метод колективного блокнота – кожний учасник одержує блокнот, в якому в доступній формі висловлена суть проблем що вирішуються. Протягом місяця кожен учасник щодня записує і описує ідею, що виникла у нього, про вирішення цієї проблеми. Після цього блокноти здаються керівнику групи для узагальнення і систематизації інформації. Завершується реалізація цього методу творчою дискусією систематизованого матеріалу.

Цільове обговорення – це проведення наради з метою обговорення певної області, в якій ведеться пошук ідеї. Задача керівника – втягнути всіх учасників в дискусію. При використанні цього методу необхідно підтримувати творчу роботу.

Метод «мозкової атаки» - в основі лежить ідея в тому, щоб людину втягнути в гру, вирвати його зі звичайної обстановки для пробудження творчої ініціативи.

При цьому необхідно дотримуватися правил:

ніяких критичних зауважень і негативних коментарів;

ідей повинно бути виказане якомога більше;

заохочувати вільний політ думок, тобто чим більш фантастична ідея, тим краще;

підхоплювати ідеї, виказані іншими;

слід заохочувати комбіновані ідеї, тобто ідеї одних учасників повинні бути продовженням інших.

Метод зворотної «мозкової атаки» - направлений на критику висловлених ідей. Він передбачає усесторонній аналіз недоліків у об'єкті, який потрібно вдосконалити. Після цього проводиться пряма «мозкова атака» з ліквідації прихованих недоліків.

Метод конференції ідей – відрізняється від «мозкової атаки» допущенням доброзичливої критики, яка може підвищити цінність виказаних ідей. До участі в конференції ідей притягуються особи, що мають відношення до даної проблеми. Не рекомендується запрошувати скептично налаштованих осіб.

Метод запитальника – це використовування списку питань, що мають відношення до аналізованої проблеми.

Складається з довільно складеного списку питань, що мають відношення до аналізованої проблеми.

Можливі питання:

Які потреби і функції необхідно задовольнити?

Які групи споживачів необхідно задовольнити?

Чи можна це якось модифікувати?

Чи можна це замінити?

Цей метод можна застосовувати як для вироблення принципово нових ідей, так і для пошуку нових ідей у наперед обкресленій області.

Метод інвентаризації «слабких місць» – багато в чому нагадує метод цільових обговорень, тільки в одному випадку учасники наради самі пропонують нові ідеї, а в іншому – їм просто пропонують наперед складений список можливих «слабких місць» у продукції, що відноситься до певної товарної групи. Їх просять навести конкретний приклад на ринку продукції, що є, і пояснити, чому зроблений такий вибір. Цей метод часто виявляється вельми ефективним, оскільки «прив'язати» відомі товари до готового списку «слабких місць» і тим самим наблизитися до розуміння того, що хоче споживач, набагато легше, ніж придумати абсолютно новий продукт «з нуля». Цей метод відмінно підходить також і для оцінки перспективності ідей, що вже є, нових продуктів.

Результати аналізу «слабких місць» слід оцінювати дуже обережно, оскільки в ході нього ідеї, що народилися, можуть не «тягнути» на новий товар.

У табл. 1. наводиться приклад інвентарного списку «слабких місць» харчових продуктів. За свідченням фахівців, самим складним моментом у застосуванні даного методу є складання повного списку всіх можливих недоліків продукції - у цьому випадку це може бути калорійність, смак, зовнішній вигляд, вартість. Якщо такий список удасться скласти, подальше не повинне викликати особливих труднощів - як правило, конкретний приклад на кожен недолік придумати досить просто.

Таблиця 1

Приклад інвентарного списку проблем

Для українського ринку виробів з тіста, як і для всього ринку продуктів харчування, характерні 2 взаємозалежні тенденції: підвищення культури споживання й ріст якості продукції що випускається. Цим пояснюється велика увага виробників до якості використовуваної сировини й співвідношенню цієї якості із ціною. Перспективним напрямком розвитку галузі є цільове виробництво ексклюзивних видів виробів, призначених для конкретних груп споживачів.

Провівши дослідження про роботу фірми, що виробляє вареники ми проаналізували і виявили, що кожний споживач даного товару хотів би, щоб фірма виробляла вареники різної форми, з різною начинкою, а не вареники одного певного виду. Наприклад, це можуть бути вареники для дітей маленької форми або вареники з повидлом або шоколадом, для прихильників здорового способу життя - низькокалорійні, дієтичні вареники, вареники з морепродуктами.

Також споживачу хочеться, щоб він міг би придбати вареники менш дешеві, але більш якісні, звичайно ж не маленьку роль відіграє якість і ціна за продукт.

За результатами аналізу ми склали свій комплекс товару:

Підприємство що займається виробництвом і реалізацією вареників й супутніх товарів.

НОВИНКА! Виготовлення вареників різної форми з різною начинкою.

Планується виробництво: вареників маленької форми для дітей, вареників з морепродуктами, солодких вареників, вареників з сиром, фруктами, м’ясом, грибами. Перший час асортименти й обсяги виробництва будуть невеликі. Але подалі, по мірі завоювання споживача, перше і друге буде розширюватися. І тільки на другому етапі розвитку виробництва буде розвиватися такий вид послуг, як замовлення продукції по Інтернету, доставка продукції додому або в офіс.

Розроблений комплекс товарів користуватиметься на ринку значним попитом, оскільки він містить всі бажання споживачів. Оскільки підприємство знаходиться майже в центрі міста, це зручно для клієнтів. На підприємстві працюють високо кваліфіковані працівники, що підвищує якість продукції.

Таким чином, у першому розділі даної курсової роботи, були розглянуті ідеї з розробки та вдосконалення товару.

Розділ 2

Розробка бізнес-плану створюваного підприємства

2.1. Роль і значення бізнес-плану  підприємства

Приймаючи рішення про відкриття своєї справи, підприємець повинен подумати про кінцевий результат, із цією метою розробляється бізнес-план.

Бізнес-план - це пакет документів, що містить у собі всі основні аспекти майбутнього підприємства, аналізує всі проблеми з якими може зіткнутися підприємець у своїй діяльності, а також визначає способи вирішення цих проблем.

Він складається на 3 - 5 років з розбивкою по роках, а 1 рік - щомісячно, 2 рік - по квартально, 3 рік - річний.

Бізнес-план розробляється особисто підприємцем, можливо при участі консультанта.

Глибоко продуманий бізнес-план запорука успіху підприємця, тому що він є результатом довгих роздумувань, критичного аналізу й пошуку відповідей на питання про реалізацію підприємницької ідеї.

Практика свідчить, що успіх підприємницької діяльності визначається трьома факторами:

- правильним розумінням реальної ситуації в цей момент;

- чіткою постановкою цілей, які хоче досягти підприємець;

- якісним  плануванням процесів переходу  з одного стану в інше.

Метою підготовки бізнес-плану є вивчення прогнозування економічної ефективності створення підприємства. А в більш широкому значенні - це:

1.кошти моделювання системи керування пропонованим бізнесом.

2.можливість заздалегідь визначити перешкоди й попередити проблеми на шляху до успіху.

3.кошти залучення позикового капіталу й основа конструктивних відносин з потенційними інвесторами.

4.інструмент комунікацій між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями й найманими робітниками.

5.кошти розвитку управлінських якостей підприємця.

6.можливість перевірити підприємницьку ідею на раціональність і реалістичність ще до її практичної реалізації.

Бізнес-план потрібний не тільки самому підприємцю, але і його потенційним інвесторам, а так само майбутнім співробітникам підприємства. Цінність бізнес-плану визначається тим, що він:

1. дає  можливість визначити життєздатність  підприємства в умовах конкуренції.

2. містить  орієнтири, відповідно до яких  підприємець буде діяти на  етапі становлення підприємства.

3. служить  важливим інструментом одержання  прибутків від зовнішніх інвесторів.

4. дозволяє  формувати діяльність для досягнення  мети підприємства.

Розробка бізнес-плану починається з кінцевої мети підприємства. Розробка проходить у три етапи:

1. вивчення  ринку, його ємність, конкуренції, ризику.

2. формування  цілей й задач виробничої й  комерційної діяльності з урахуванням  маркетингу.

3. розробка  розділів бізнес-плану із конкретною  оцінкою діяльності.

Процес розробки бізнес-плану починається зі збору інформації, що стосується майбутнього бізнесу.

Підприємницька ідея, втілена в якій-небудь продукції або послузі, може бути успішною тільки тоді, коли знайде свого споживача. В умовах ринкової економіки людям неможливо продати те, що вони не хочуть купувати. Це очевидно. Але очевидно й зворотне - продати легко те, що люди бажають і можуть купити. Саме для цих цілей і збирається маркетингова інформація, тобто інформація: про потенційних покупців вашої продукції, їхній статок, потребу, побажання; про технічні, експлуатаційні й споживчі якості аналогічних видів продукції й цінах на них; про особливості просування товарів і взагалі про все те, що характеризує ринок, на якому збираємося працювати.

Інформація, яка необхідна для розробки бізнес-плану:

- маркетингова;

- виробнича;

- фінансова.

Для того щоб вийти із товаром на ринок, його необхідно спочатку зробити. Дуже часто приваблива з ринкових позицій підприємницька ідея наштовхується на невизначені виробничі перешкоди: відсутність необхідних сировини й матеріалів, кваліфікованої робочої сили. Тому збір виробничої інформації (технологія виробництва даної продукції, машини й устаткування, сировина й матеріали, спеціальності й кваліфікація робітників, їхня заробітна плата, потреба у виробничих площах і т.п.), встановлення контактів і проведення попередніх переговорів з потенційними постачальниками й партнерами по кооперованих зв'язках є необхідними елементами підготовчої стадії розробки бізнес-плану.

Задача підприємця полягає не тільки в тому, щоб виготовити й довести свій продукт до кінцевого споживача. Зробити це треба так, щоб окупити всі витрати на виробництво й реалізацію продукції, й одержати певний прибуток. Якщо це не вдається, то підприємницька ідея просто не має права на існування. Із цього погляду починаючого підприємця цікавить наступна фінансова інформація: рівень рентабельності аналогічних реально існуючих фірм; розміри початкових фінансових витрат, пов'язаних з їхнім створенням; потреби в коротко - і довгострокових кредитах; особливості руху готівки в даній сфері бізнесу і т.п.

Таким чином, зусилля підприємця на підготовчій стадії розробки бізнес-плану повинні бути зосереджені в основному на пошуку маркетингової й фінансової інформації. Для збору цієї інформації підприємець повинен використовувати будь-які джерела й можливості. При цьому починаючі підприємці, як правило, не мають у своєму розпорядженні достатні кошти для проведення дорогих досліджень із метою одержання найбільш об'єктивної первинної інформації. Тому вони вивчають ринок свого майбутнього бізнесу, опираючись на такі джерела одержання інформації:

1. власний  досвід практичної роботи.

2. безпосередні  контакти з потенційними клієнтами, постачальниками, торгівельними агентами.

3. придбання  товарів конкурентів, відвідування  їхніх виставок, збір рекламної  інформації, бесіди з їхніми службовцями.

4. статистична  інформація про тенденції розвитку  даної галузі або сфери діяльності.

5. поточні  огляди економічної ситуації, публікації  з питань підприємництва.

6. спеціальні  опитування потенційних споживачів.

Структура бізнес-плану визначається специфікою виду діяльності, розміщенням підприємства і метою складання.

Виклад бізнес-плану починається з резюме - це короткий і доступний виклад проекту з метою спонукання зацікавленості замовника, споживача й інвестора.

Обсяг резюме 4 сторінки. Резюме містить у собі: найменування підприємства; юридичну адресу; ціль; потребу у фінансових ресурсах; короткий опис бізнесу і його цільового клієнта; конкуренти; переваги товару і його результат бізнесу; хто керує підприємством кваліфікація керівника, і ключових фахівців; вказуються постачальники; очікуваний результат за перший рік діяльності підприємства.

Бізнес - план містить у собі такі розділи, як: план маркетингу, план виробництва, організаційний план, юридичний план, план ризиків і страхування, фінансовий план, план грошових надходжень і платежів, план прибутків і витрат. Розглянемо кожний розділ по докладніше.

План маркетингу. План маркетингу необхідний для того щоб потенційні споживачі стали реальними, і довести чому будуть купувати саме ваш товар. План маркетингу містить у собі організаційну структуру служби маркетингу і її функції. Елементами плану маркетингу є: опис товару; дослідження ринку, визначення його місткості, частки, конкуренцію; ціноутворення; схема просування товару на ринку; методи реклами й стимулювання продукції. Закінчується виклад плану маркетингу - ціною й обсягом виробництва.

План виробництва. Розробляється на основі плану маркетингу, щоб довести можливості по виробництву, забезпеченню всіма видами ресурсів і виробничих потужностей, а так само виправдати витрати підприємницької діяльності.

План виробництва містить у собі: вибір місця; визначення із транспортом необхідним для перевезення; енергетичне забезпечення; структуру основних і виробничих фондів; характер зносу; необхідні виробничі розрахунки потужності, хто є постачальником сировини й матеріалів, необхідно привести технологічний ланцюг від запуску виробництва до одержання кінцевого результату. При необхідності доглянути резервні потужності, указати нормативні документи.

Організаційний план. Цей розділ розкриває організаційно-правову структуру підприємства. З ким і як організовується робота, підбор персоналу, його чисельність, посаду й функціональні обов'язки, розмір заробітної плати, системи й форми оплати праці по категоріях. Приводиться характеристика провідних спеціалістів на яких підприємець робить ставку. Приводиться штатний розклад і блок схема.

Юридичний план. Залежить від вибору організаційно - правової форми підприємства й містить у собі розроблені статут і установчий договір. Посадові інструкції, положення про відділ, якими нормативними документами керується підприємство. Система й механізм взаємин з партнерами, оформлення претензій.

План ризиків і страхування. Значення розділу складається в оцінці небезпеки, того, що цілі, поставлені в плані, можуть бути повністю або частково недосягненні. Оцінка проводиться на стадіях проекту (будівельна, підготовча), функціонування. На підготовчі види ризику - видалення транспортних вузлів (веде до додаткових витрат), віддалення від інженерних мереж (додаткові грошові внески), відношення місцевої влади. Будівельні - витрати пов'язані з недоліком проектно-вимогливих робіт, недбалість підрядника (терміни виконання роботи). На стадії функціонування - фінансово-економічні ризики, зниження цін у конкурентів, недолік коштів. Соціальні ризики - страйку, труднощі в наборі кваліфікаційного персоналу, неякісні сировина й матеріали, відсутність резервів. Екологічні ризики - викиди, шкідливість виробництва. Передбачаються заходи захисту від ризиків (охорона, поетапне впровадження, пожежна безпека), страхування (обов'язкове).

Фінансовий план. Узагальнює всі розділи в грошовій формі й у ньому відбиті: прогноз обсягів продажів на перший рік діяльності (щомісячно), прогноз готівки. У фінансовому плані повинні бути так само перераховані всі припущення, на підставі яких цей прогноз будувався, щоб потенційний інвестор міг розуміти, як були отримані ці цифри.

План грошових надходжень і виплат. Головне завдання - це правильно планувати свою готівку. Варто правильно розподілити свої кошти з розбивкою по місяцях на перший рік, і наступні.

План доходів і витрат. Основним прибутком підприємств є продаж. Саме він визначає всі інші аспекти діяльності підприємства. Для складання плану доходів і витрат необхідно, насамперед, розрахувати обсяги продажів по місяцях. Дані для подібних розрахунків можна одержати зі спеціальних досліджень ринку. План доходів і витрат повинен містити оцінки всіх статей загально фірмових витрат по місяцях першого року.

Таким чином, бізнес-план є підприємницькою моделлю діяльності підприємства, яка використовує всі напрацювання традиційного планування стосовно до категорій ринкової економіки: бізнесу, конкурентній боротьбі, діяльності маркетингових служб, комерційному ризику, стратегії фінансування, досягненню беззбитковості і необхідного рівня рентабельності, а також якісному обслуговуванню споживачів.

2.2. Бізнес-план підприємства

2.2.1. Резюме

Даний бізнес – план розроблений для створення приватного підприємства «Великий млин» з виробництва вареників, яке планується розмістити: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ломоносова 27, тел.(06272) 7-14-47. Директор підприємства: Масленніков Д. Є. Головний бухгалтер: Проклова А. А., стаж роботи три роки. Технолог: Василевська І.П., стаж роботи п’ять років. Суть даного проекту полягає в тому, щоб забезпечити населення гарними, якісними, завжди свіжими виробами з тіста.

Головною метою проектованого підприємства є проникнення на ринок і наступне розширення ринкової частки. Головною стратегією підприємства повинна стати комплексна стратегія по наданню продукції високої якості й по більше низьким цінам, а також розширення асортиментів послуг. Стратегією маркетингу обирається стратегія розширення попиту за рахунок стимулювання обсягу продажів, цінової політики й нецінових факторів конкурентної боротьби, створення позитивного іміджу кафе. Предметом діяльності підприємства є виробництво вареників і реалізація їх на ринку України. Для здійснення виду діяльності, підприємство одержує в установленому порядку ліцензію, а також, у встановлених законодавством випадках, дозволи на заняття господарською діяльністю. Технологія виробництва здійснюється на високоякісному німецькому устаткуванні.

Даний проект гарний тим, що на відміну від конкурентів підприємство пропонує низькі ціни на продукцію, високу якість, а також використовує високотехнологічне устаткування, що дозволяє прискорити процес готування вареників, що заощаджує час зайнятих покупців. Основними конкурентами є: «Ситий батько», «Гарна їжа», «Піцерія Чінзано». У цілому можна сказати, що даний проект інвестиційною привабливістю, тому що передбачається, що рік у рік кафе буде розширюватися, відкривати філіали, збільшувати асортименти, уводити нові послуги, а, отже, збільшаться й обсяги продажів і зросте прибуток, що є головним для інвестора.

2.2.2. План маркетингу

У харчовій промисловості можна виділити багато галузей, що приносять стабільний прибуток і є основними в промисловому секторі. Обсяг попиту та пропозиції в даній галузі стабільний, тому що не залежить від пори року. Товар є масовим, стандартизованим, не вимагає масованого рекламного супроводження, за винятком інформування споживачів про особливі якості даної продукції. Поки вітчизняний ринок дуже гарний для просування виробів з тіста, зокрема вареників тієї або іншої торговельної марки, тому що ще ніхто не зарекомендував себе як безперечний лідер.

На підставі виявлених недоліків ринку виробів з тіста приватне підприємство «Великий млин» вирішило виробляти продукцію, в якій гарантія якості і доступності відповідатиме запитам споживача. Вареники завжди були на Русі традиційним блюдом, тому споживачі з легкістю визначать, що вареники дуже високої якості. При виготовленні вареників і супутніх товарів не будуть використані консерванти й концентрати. Завжди, у будь-який час року - тільки свіжі, якісні продукти!