Створення та розвиток логістичних систем

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ 
 
 
 
 

                                                      Кафедра менеджменту та права 
         
         
         
         
         

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА 

З ЛОГІСТИКИ 

на тему “Створення та розвиток логістичних систем” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ – 2011

Рецензія

на  контрольну роботу студентки (та)_______________________________________

  (прізвище, ініціали) 

_________________________________________________________________ 

Дніпропетровського державного аграрного університету

   (назва навчального закладу) 

на тему:

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

                (назва  теми) 

Науковий  керівник ________________________________________________

                 (прізвище, ініціали викладача) 

Висновки, зауваження, пропозиції, оцінка наукового  керівника___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗМІСТ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ 
 
 

ВСТУП 

      І. Основна частина  

      1.1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ  ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

      1.2. ВИДИ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

      1.3. СТВОРЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ

      1.4. СТАДІЇ РОЗВИТКУ  ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ 

ВИСНОВКИ  І ПРОПОЗИЦІЇ 

      ІІ. Задача № 5 
 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Поняття логістичної системи є одним  з базових понять логістики. Існують  різні види систем, забезпечуючи функціонування економічного механізма. В цієї множені  необхідно відокремити логістичні системи.

    Поняття логістичної системи є часним по відношенню до загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення загальному поняттю системи, а потім  визначати які системи відносяться  до класу логістичних. Існує чотири якості котрими повинен володіти об”єкт, щоб його можливо було вважати системою.

    Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза неї це тільки об”єкти.

    Друга якість. Проміж елементами системи існують зв”язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи.

    Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, котрі дають змогу сформувать упорядковані зв”язки, тобто структуру.

    Четверта  якість. Наявність у системі інтегративних якостей, котрі притаманні системі в цілому, но не притаманні ні одному з її елементів окремо.

    Для логістичних систем характерним  є сумісність усіх її елементів, а  також наявність зв”язків, а також  її адаптивність та гнучкість.

    В практичній діяльності системи логістики різних виробничих об’єднань знаходяться на різних стадіях розвитку. Існують окремі стадії, через які функції логістики обов’язково повинні пройти, перш ніж вони досягнуть високого рівня розвитку. 
 
 
 
 
 

1.1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ  ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ 

     Поняття логістичної системи є одним із базових понять логістики. Існують різні системи, які забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно розрізняти саме логістичні системи з метою їх аналізу та удосконалення.

     Поняття логістичної системи є похідним від загального поняття “система”. Тому надамо спочатку визначення загального поняття системи, а потім з’ясуємо, які системи відносяться до класу  логістичних.

     Оскільки  одним з основних методологічних принципів логістичної концепції є системний підхід, то надамо йому характеристику.

     Системний підхід - це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об’єктів як систем, що дозволяє побачити об’єкт дослідження як комплекс взаємопов’язаних підсистем, об’єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв’язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система.

     Логістичні  системи вкладаються у загальноприйняте поняття «системи», бо складаються  із системоутворюючих елементів, тісно  взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані звязки й утворюють певну структуру  із заздалегідь заданими властивостями.

     Логістична  система (ЛС) - це адаптивна система зі зворотним зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв’язки та зв’язки із зовнішнім середовищем.

     В якості ЛС можна розглядати промислове підприємство, територіально-виробничий комплекс, торгівельне підприємство тощо.

     Метою логістичної системи є забезпечення наявності необхідного товару в необхідній кількості і асортименті, заданої якості, в потрібному місці й у потрібний час, в максимально можливому ступені підготовлених до виробничого процесу або особистому споживанню при заданому рівні логістичних витрат.

     Будь-яка  логістична система складається  із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв’язки і відношення. Внутрішньо системні зв’язки є більш міцними, ніж зв’язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

     Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості  систем, притаманні такі властивості:

     - складність - характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

     - ієрархічність - підпорядкованість елементів нижчого рівня (порядку, рангу) елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

     - цілісність - властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами. Логістична система є цілісною сукупністю елементів, що взаємодіють один з одним;

     - структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов’язаних об’єктів і суб’єктів управління, що реалізує задану мету;

     - рухливість - мінливість параметрів елементів логістичной системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

     - адаптивність - здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища;

     - наявність зв’язків – між елементами логістичної системи є суттєві зв’язки, які визначають інтеграційні властивості;

     - організація - зв’язки між елементами логістичної системи визначеним чином упорядковані, тобто логістична система має організацію;

     - інтеграційні властивості – логістична система володіє інтеграційними властивостями, які не притаманні ні одному із елементів окремо. Це здатність доставити необхідний товар в необхідний час, в необхідне місце, необхідної якості, з мінімальними витратами, а також здатність адаптуватися до змінних умов зовнішнього середовища (зміна попиту на товар, непередбачений вихід із строю технічних засобів тощо.

     Межі  логістичної системи визначаються циклом обігу засобів виробництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у вигляді матеріального  потоку надходять у логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему. Виділення меж логістичної системи на базі циклу обігу засобів виробництва отримало назву принципу «сплати грошей - отримання грошей». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. ВИДИ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ 

     Логістичні  системи класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

     - макрологістичні;

     - мікрологістичні.

     Макрологістична система є великою логістичною систему управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташовувані. Виділяють такі макрологістичні системи:

     - регіональні;

     - національні (міжрегіональні);

     - міжнаціональні.

     Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію  різногалузевих структур з метою  поліпшення економічного стану на глобальному  рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємо погодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створеній системі.

     Цілі  створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу  мікрологістичних систем. У більшості  випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв’язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. Таким чином, макрологістична система є високо інтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

     Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об’єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов’язані виробництва, об’єднані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний економічний результат. Мікрологістичну систему підприємства можна подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту.

     Закупівля - підсистема, яка забезпечує надходження матеріального потоку в логістичну систему.

     Планування  та управління виробництвом - ця підсистема приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним в процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці в продукт праці.

     Збут  - підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи.

     Як  бачимо, елементи логістичних систем різноякісні, але одночасно сумісні. Сумісність елементів забезпечується єдністю цілі, якій підпорядковане функціонування кожного з елементів логістичної системи.

     Залежно від виду логістичних ланцюгів логістичні системи поділяються на:

     - логістичні системи з прямими  зв’язками - це системи, у яких  матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв’язків.

     - ешелоновані (багаторівневі) логістичні  системи - це системи, у яких  матеріальний потік доводиться  до споживача за участю як  мінімум одного посередника.

     - гнучкі логістичні системи - системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. 
 

     1.3. СТВОРЕННЯ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ 

    Світова практика створення логістичних  систем управління виявила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важливих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з метою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

    Система логістики включає в себе матеріальні  засоби, що забезпечують рух товарів  по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби),виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжка. Логістична система – адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем й має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.

    Під логістичною системою розуміють  організаційно-управлінський механізм координації, який дає змогу досягти  ефекти шляхом чіткої злагодженості  у діях спеціалістів різноманітних  служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком.

    Основу  побудови та функціонування логістичної  системи становить реалізація принципу системного підходу, що має свій прояв, насамперед, в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної  системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

    Логістичні  функціональні системи можна класифікувати: 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рис. 1.1. Функції логістичної системи 

    Залежно від виду логістичних ланцюжків  логістичні системи поділяються  на системи з прямими зв'язками, гнучкі та ешелоновані. Гнучка логістична система - система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників. Прикладом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправляються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандартного та підвищеного попиту - зі складу посередника.

    Логістична  система з прямими  зв'язками - система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв'язків.

    Ешелонована логістична система - система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

    В прямих логістичних системах, як правило використовують прискорені засоби транспортування разом з інформаційними технологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення споживачів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і в значній мірі компенсує географічну роз”єднаність постачальників та споживачів.

    Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому матеріали витягуються самими виробниками ланками.

    У виконанні перерахованих вище функцій  важливу роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з цих показників характерні і для вітчизняної практики, а деякі нові, чим заслуговують особливої уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв'язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

Рис.1.2. Критерії оцінок при виборі логістичної  системи

Умовні  позначення

1- ступінь  надійності поставок

2.- мінімальна  тривалість транспортування

3.-мінімальні  транспортні витрати

4.-гнучкість  системи

5.-забезпечення  зберігання вантажів

6.-швидкість  обробки рекламацій

7.- мінімальні  витрати на пакування вантажів

8.- низькі  витрати на страхування

    На  ряді цих критеріїв базується  селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з вищеперерахованих критеріїв є надійність. Підсумовуючи питання, відмітимо, що  завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує , та ряду критеріїв, які їх характеризують.

    Границі логістичної системи визначаються циклом оборту засобів виробництва. Спочатку закупають засоби виробництва. Вони у вигляді матеріального потока поступають в логістичну систему, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім уходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі поступають у логістичну систему. Виявлення границь логістичної системи на базі цикла оборту засобів виробництва отримало назву принципа „сплати грошей – отримання грошей”.

    Для стабільного функціонування системи  першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному плануванню по відношенню до оперативного. З метою досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають в зв’язку з цим.  Слід зазначити, що логістика - унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Однак, виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день.

    Для визначення найбільш оптимальної логістичної  системи необхідно розробити  її проект. Для цього слід відокремити три стани: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекта.

    Проектування  та планування логістичної системи  необхідно починати з всебічної  оцінки поточній ситуації мета складається  в тому, щоб зрозуміти зовнішнє середовище, процес і характерні характеристики існуючої системи, а також визначити, які зміни є необхідними. Все це можливо зробити використовуючи ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище. Вивченню належить увесь логістичний процес і кожна логістична функція окрема. Зміст дослідження залежить від потрібної глибини аналіза.

    Одним з показників реальної ефективності обраної логістичної системи  може бути її стійкість тобто, притримування прийнятих стандартів обслуговування. До них відносяться параметри, пороговий рівень сервіса в системі з мінімальними витратами.

    Аналізуя  проект логістичної системи, визначають по-перше, некують або не достатні резерви удосконалення логістики, котрі виправдали би проведення детальних досліджень та аналізу. По-друге, вироб концептуальних схем проекта, потребує всебічного вивчення фактичних даних, що допомагає об”єктивно та критично поглянути на існуючі методи роботи. По-третє, в процесі виробу концептуальної схеми проекту належить чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

    Процес  планування логістичного проекта включає  до себе і визначення мети та обмежень; розробка стандартів оцінки результатів, вибір техніки аналіза, складаення проектного завдання. Вивчення мети – фіксування припускаємих при перетворенні логістичної системи витрат і рівня мервіса. Визначена мета повинна описувати сегмент ринка або галузі, часові рамки досягнення результатів і конкретні параметри діяльності, котрі, як правило представляють собою характеристика рівня сервіса.

    Аналізують  такі питання, як структуру замовлень  і її зміна, організація отримання  замовлень, види інформаційних потоків, види матеріальних та транспортних потоків, переробка та зберігання вантажів та інше. Головне в внутрішньому аналізі – вияв областей, в котрих можливо значне удосконалення.

    Аналіз  зовнішніх факторів націлений на визначення тенденцій ринкового  попиту і сервісних потреб споживачів. Основне завдання оцінки ринку – дати опис сприйняття та передбачить поживачів, котрі мають відношення до логістичним можливостям фірми. Для цього може бути здійснено опитування клієнтів, а іноді і детальне дослідження думок та жадань споживачів.

    Важливою  частиною аналіза є технологічний аналіз, котрий дає змогу оцінювати теперішні та потенційні можливості технології, завдання технологічного аналізу – вияв перспективних напрямів по удосконаленню технологічного процеса логістики.

    При прогнозуванні технологічного процеса  аналізують технології, котрі використовують конкуренти, звертаючи увагу на обробку замовлень, планування потреб в матеріалах. Особливу увагу приділяють технологіям вантажепереробки і транспортування.

    Технічною базою для оптимального управління інформаційними потоками логістичних систем є багаторівнева АСУ. Тому необхідною умовою високої ефективності логістичних систем є органічне поєднання логістики з кібернетикою. 
 
 
 
 
 

1.4. СТАДІЇ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ 

     В практичній діяльності системи логістики  різних виробничих об?єднань знаходяться на різних стадіях розвитку. Існують окремі стадії, через які функції логістики обов?язково повинні пройти, перш ніж вони досягнуть високого рівня розвитку. Сьогодні виділяють чотири послідовні стадії розвитку логістичних систем.

     Перша стадія розвитку логістики має такі характерні риси. Підприємства працюють на основі виконання смінно-добових планових завдань, форма управління логістикою найменш удосконалена. Система діє за принципом безпосереднього реагування на щоденні коливання попиту та проблеми в процесі розподілення продукції. Робота системи логістики на цій стадії її розвитку на підприємстві оцінюється величиною частки витрат на транспортування і інші операції по розподіленню продукції в загальній сумі прибутку від продажу.

     Для другої стадії розвитку логістики характерним є управління потоком виробляємих підприємством товарів від останнього пункту виробничої лінії до кінцевого споживача. Контроль системи логістики розповсюджується на такі функції: обслуговування замовника, обробка замовлень, збереження готової продукції на підприємстві, управління запасами готової продукції, перспективне планування роботи системи логістики.

     Системи логістики третього рівня контролюють логістичні операції від закупівлі сировини до обслуговування кінцевого споживача продукції. Додатковими функціями таких систем є: доставка сировини на підприємство, прогнозування збуту, виробниче планування, добування або закупівля сировини, управління запасами сировини або незавершеного виробництва, проектування систем логістики. Єдина сфера, яка на цій стадії не контролюється логіст-менеджером, - це повсякденне управління підприємством. Робота системи оцінюється шляхом порівняння зі стандартом якості обслуговування. При цьому підприємтсва намагаються підвищити продуктивність системи, а не знизити витрати, що характерно для другої стадії розвитку логістики. Управління здійснюється не за принципом безпосереднього реагування, а засновано на плануванні запереджуючого впливу.