Сучасні англійські неологізми, їх типологічні характеристики та засоби перекладу українською мовою

                        МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  гірничий університет

Кафедра перекладу

 

 

 

Курсова робота на тему:

«Сучасні англійські неологізми, їх типологічні характеристики та засоби перекладу українською мовою»

 

 

 

                                                                               Студентки  групи ФЛ-10-01       

                                                                                     Калистої Ілони Олександрівни

                                                                                Науковий керівник:

                                                                                Старший викладач

                                                                                     Гаврилова Альвіна Валеріївна

 

 

Дніпропетровськ

2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичний аспект неологізмів

1. Терміни «неологія» та «неологізм»……………………….6
2. Шляхи творення неологізмів……………………………...9

РОЗДІЛ 2.

          2.1 типологічні характеристики неологізмів………………..13

          2.2 Засоби перекладу неологізмів українською мовою……16

 

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………….21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   Останні десятиріччя двадцятого століття були періодом надзвичайно стрімкого розвитку всіх сторін життя людства. Особливих змін зазнали сфери техніки, інформаційних технологій, економіки та сфери суспільно-політичного життя.  А саме вони є основними постачальниками  нової лексики та фразеології у лексичний склад мови. Особливо варто зауважити, що комп'ютеризація  соціального життя призводить до того, що багато неологізмів, які пов'язані з інформаційною революцією, належать одночасно сфері сучасної техніки, економіки, медицини та інших сфер життя людського суспільства.

   Звичайно англійська  мова, як і багато інших мов  активно відреагувала на такі  зміни, в наслідок чого стала  з'являться велика кількість нових  слів, що призвело до так званого  «Неологічного буму». Це, в свою  чергу, викликало появу нової  галузі лінгвістики – неології  – науки про неологізми, в сферу  діяльності якої входить виявлення  нових слів та значень, аналіз  факторів їх появи та вивчення  засобів їх утворення. 

   На сучасному етапі  досліджень прослідковується  тенденція  до більш глибокого та детального  вивчення неологізмів. Зокрема  це відбувається  внаслідок   дуже стрімкого зростання їх  кількості як в англійській  мові, так й у інших мовах  світу.  Детальне вивчення неологізмів  дає можливість визначити та  спрогнозувати подальші зміни  у лексичному складі мови, прослідкувати  розвиток її словотворчої системи,  що зумовлює актуальність цієї  теми на даному етапі розвитку  сучасної лінгвістики. 

    У наш час  над цією темою активно працюють  не тільки лінгвісти і науковці Америки та Британії, але й українські дослідники, зокрема І.В. Андрусяк, Н.Д. Арутюнов, Р. Берчфильд, О.Л. Боярська, В.Г. Гак, О.Д. Мєшков, С.М. Єнікеєва, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, Н.К. Изулікін, К.В. Ковтун, Є.С.

 

Кубрякова, Р.К. Махачашвілі, І.І. Мурко, Л.Ф. Омельченко, Т.О. Пахомова, Т.А. Пімахіна, О.М. Позднякова, В.Н. Телія , Є.Б. Черкаська, А.В. Янковта інші. Також складаються різноманітні словники нової лексики, доповнення, додатки та пояснення до вже існуючих видань.

    Об'єкт дослідження: неологізми  в англійській мові.

    Предмет дослідження: способи формування, особливості функціонування та засоби перекладу неологізмів у сучасній англійській мові.

    Мета роботи: розкрити основні структурно-семантичні характеристики неологізмів, дослідити засоби їх перекладу українською мовою.

Визначити роль й типи неологізмів у процесі збагачення словникового складу

сучасної  англійської  мови. 

 

    Завдання дослідження:

1. Всебічно вивчити та проаналізувати науково-педагогічну та лінгвістичну літературу з цієї теми.
2. Визначити роль і місце неологізмів у лексичному складі сучасної англійської мови.
3. Описати структурно-семантичні характеристики неологізмів.
4. Дослідити та описати основні засоби перекладу неологізмів українською мовою.

          

     Методи дослідження: в ході роботи були використані наступні методи наукового дослідження:

1. метод суцільної вибірки.
2. метод лінгвістичного опису (інвентаризація одиниць мови).
3. структурний метод.

     Наукова цінність роботи полягає в тому, що були досліджені неологізми, що становлять "Словник нових слів англійської мови", а саме способи утворення лексичних одиниць, а також були визначені сфери вживання неологізмів. Також були виокремленні й досліджені нові лексичні одиниці з періодичних видань.

    Теоретична цінність дослідження полягає в тому, що способи утворення лексичних одиниць і сфери вживання неологізмів були виокремленні і описані.

    Практична цінність роботи полягає в тому, що загальні висновки роботи можуть бути використані в теоретичних курсах і спецкурсах по лексикології, у викладанні мовних дисциплін у вузі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

 

   Постановка наукової проблеми та її значення. Мова – це знакова система, що безпосередньо пов’язана  з особистістю,  яка нею користується для  задоволення  власних комунікативних потреб. З одного  боку,  забезпечуючи  спілкування  між  представниками  різних  поколінь,  кожна  мова  є стабільною, з іншого, при кожному використанні мовці впливають на неї і певним чином змінюють. У  такий  спосіб  мова  не  лише  стабільна,  а  й  мінлива,  так  відбувається  її  еволюція [6, 28]. Така  думка  щодо  розвитку  мови  протягом  довгого  часу  домінувала  в  мовознавстві,  але зважаючи  на  специфіку  сучасного  буття,  вважаємо,  що  з’явилися  й  інші  причини,  що  сприяють розвитку лінгвальної системи. Насамперед слід звернути увагу, що світ, який оточує нас, неосяжний.

Розуміння людиною навколишнього  світу змінюється  і стає більш  складним, що приводить до його детального  членування  і  виділення  великої  кількості  категорій.  Не  викликає  заперечень,  що  для задоволення  потреби  міжперсональної  комунікації  відбувається  кількісне  зростання  словникового

складу.  У  такий  спосіб  вирішується  проблема  суперечностей  між  наявними  ресурсами  мови  та зростаючою  потребою  людської  комунікації.  Аналіз  темпів,  процесів  і  тенденцій  збагачення англійської  мови  подано  в  роботах багатьох  лінгвістів ( І. В. Андрусяк «Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу»,  С.  М.  Єнікєєва «Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення всучасній англійській мові» )

 

 

 

 

1.1 Термін «неологія»  та «неологізм»  

 

   У будь-якій мові світу постійно з'являються абсолютно нові слова, що служать для називання нових предметів. Їх поява зумовлена екстралінгвістичними факторами, такими як постійний розвиток суспільства, техніки та технології, поява нових реалій, які потребують відображення у мові, а також і суто мовними потребами (дія закону економії мовних засобів). Такі слова отримали назву – неологізми. Процес появи неологізмів є невпинним, він присутній у кожній галузі науки та суспільства, саме тому є актуальним об’єктом дослідження багатьох мовознавців. На думку мовознавців (В.Г. Гака,

І.В. Заботкіної, Ю.А. Зацного, Г.О. Козьмик, А.О. Худолія, М. Еблі, Д.

Крістала), ми живемо в епоху  «неологічного буму», коли слова  з’являються в

мові з нечуваною швидкістю. За даними Global Language Monitor, організації в м. Остін, штат Техас, що вивчає тенденції у використанні мов світу,

словниковий склад англійської  мови поповнюється новою одиницею кожні 98 хвилин (тобто, щодня в англійській мові з’являється 14,7 нових слів) [10]. Як результат, 10 червня в програмі World News America на каналі BBC News було повідомлено, що організація GLM зафіксувала мільйонне слово в словниковому складі англійської мови: web 2.0 (нове покоління web-товарів та послуг) [11]. З того моменту в англійській мові з’явилося ще понад 2 000 неологізмів.   

    Вживання поняття неологізм у лінгвістиці неоднозначне. Г.Бусманн (Н.Bußmann) визначає його як «нововведені або вжиті з новим значенням мовні вирази» [1, 81]. Енциклопедія ж дає більш повне визначення даного терміна. Неологі́зм (від грец. νέος — молодий, новий і λογισμός — судження, вислів) — новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включений до державної та загальновживаної мови.

  Термін «неологія» вживається дослідниками в двох значеннях: 1) наука про

неологізми; 2) сукупність неологізмів. В зв'язку з цим необхідно відзначити, що неологія як наука про нове в словниковому складі мови, умовно кажучи, має інтернаціональний характер. Однак як сукупність неологізмів вона має національну специфіку: це стосується обєкта досліджень, його особливостей, чинників, що впливають на мовний розвиток і т.д. Тому крім задачі опису неологізмів однієї мови, доцільним є порівняння масивів неологізмів в різних мовах і встановлення тенденцій мовного розвитку (специфічних для мови, що вивчається, та загальних для ряду мов).

  Неологія, давно оформлена як окрема галузь лінгвістичної науки, досі не має точних дефініцій, зокрема чіткого визначення та однозначного розуміння свого центрального поняття „неологізм”. Наслідком зроблених в лінгвістиці спроб визначити поняття нового слова стала поява великої кількості термінів на позначення одного й того ж чи схожих явищ та своєрідна термінологічна плутанина. Більшість лінгвістів вважають основною ознакою неологізмів новизну лексичної одиниці в суспільній свідомості в межах певного часового проміжку (І. В. Андрусяк, К. В. Брітікова, Д. І. Ганич, Д. В. Мазурик, О. Д. Мешков, Р. Ю. Намітокова, І. С. Олійник та ін.). Однак поняття „нове” та „новизна” є відносними, а такий параметр як „відчуття новизни” можна охарактеризувати як суб'єктивний, чим частково пояснюється термінологічна невизначеність в сфері неології. Поняття неологізму є історично змінним. Будь-яке слово поступово втрачає статус неологізму в процесі соціалізації, функціонального закріплення в лексико-семантичній системі мови. Неологізм починає засвоюватися мовним колективом, що зменшує відчуття „новизни” з боку носіїв мови. Актуальність позначуваного денотата призводить до активного використання слова або словосполучення та позбавляє його ознаки новизни. Таким чином,  визначення терміну «неологізм» залишається однією із невирішених проблем мовознавства. І. В. Арнольд, В. Г. Гак, А. І. Гальперін, В. В. Єлісеєва, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний, Д. І. Квеселевич та В. П. Сасіна, Г. О. Козьмик, Т. І. Плужнікова та ін. робили спробу уточнити дане поняття. Беручи до уваги визначення терміну «неологізм», сформульовані вище зазначеними науковцями, ми прийшли до висновку, що неологізмами можна назвати наступні новоутворення: 1) наново створені на матеріалі мови, відповідно до існуючих в мові словотворчих моделей, слова та словосполучення, що позначають нове (раніше невідоме або неіснуюче) поняття або предмет (власне неологізми); 2) наявні в мові слова та словосполучення, що набули нового значення для позначення нового предмету або явища (переосмислення, семантичні неологізми або семантичні інновації); 3) наново створені та введені в мову слова та словосполучення, що стають синонімами вже існуючого в мові знака, який номінує відоме поняття або предмет (поліномінація); 4) мовні одиниці, які перейшли в загальновживану мову з периферії мовної системи

(тобто ті, що функціонували  як сленгізми, регіоналізми, професіоналізми,

жаргонізми, вузькоспеціалізовані терміни тощо).

 

 

1.2  Шляхи творення неологізмів

   Нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного значення.

Словникове розширення –  це поява нових лексичних одиниць  у результаті:

-     продуктивних (регулярних) способів утворення  словникових одиниць;

-     непродуктивних (нерегулярних) методів словотворення;

-     запозичення  з інших мов.

Семантичне розширення –  це поява нових лексичних значень вже існуючих слів.  Неологізми зазвичай утворюються з елементів, які вже існують у сучасній англійській мові. Умисне створення неологізмів – це продукт чиєї-небудь  творчості, винахідливості, наслідування. Слід розрізняти продуктивні і

непродуктивні способи словотворення. Найбільш широко використовуються такі способи продуктивного словотворення  як:

-     афіксація  (суфіксація і префіксація)

-     конверсія

-     основоскладання

Неологізми створені цими способами складаються з елементів, уже наявних у мові. Їх новизна  полягає в особливій комбінації цих елементів. В англійській мові найбільш продуктивними вважаються такі афікси:

-     -ness, -er, -ing, mini-, over- тощо для утворення іменників,  наприклад, well-to-do-ness, brain-washer, cracking;

-     Un- для утворення  дієслів, наприклад, unhook, undo, unbreak;

-     Verb+able, un+ParticipleI/II, un+adverb для утворення прикметників, наприклад, attachable, unguarded, unsouled.

Конверсія – це особливий  не афіксальний тип переходу слова  в іншу частину мови. Найпоширеніші  зразки конверсії такі:

-     Іменник-дієслово (a boss- to boss);

-     Дієслово-іменник  (to catch –the catch);

-     Прикметник-іменник  (intellectual – the intellectual);

-     Іменник-прикметник (a maiden – maiden).

Основоскладання – це складання  нового слова із менших слів, яке  часто відбувається за аналогією  до вже існуючих слів (space-sick, birthquake).

Нові слова можуть утворюватись непродуктивним шляхом:

-     лексикалізація  – це процес, коли через семантичні  або синтаксичні причини граматична  форма слова стає основою для  нового лексичного значення (arms, customs);

-     скорочення, яке  полягає у заміщенні частиною  цілого. Це явище найчастіше проявляється  у писемному мовленні (St. – street), хоча розвиток мови приводить  до проникнення графічних абревіатур  у сферу усного спілкування  (a.m., p.m., SOS). Трансформація груп слів  у слова включає різні типи  лексичних скорочень: 

-     еліпсис або  субстантивація полягає в пропущенні  кінцевої лексеми часто вживаних  словосполучень (a documentary – documentary film);

-     абревіація (акроніми) – це лексичне скорочення фрази  шляхом вимови початкових букв  як слова (або частини слова) ( BBC – British Broadcasting Corporation);

-     контамінація (змішування) – це результат свідомого  створення слів шляхом злиття  неправильних фрагментів декількох  слів ( brunch – breakfast and lunch).

-     запозичення  - це неологізми, взяті з інших  мов. Вони можуть існувати в  первісному вигляді, піддаватись  прямому перекладу (калькуванню)  або змінюватись, відповідно до  правил мови.

Семантичне поширення  – це поява нових значень вже  існуючих слів у певній мові. Цей  процес спричиняють наступні чинники:

-     зміни в  соціальному житті суспільства;

-     термінологічне  використання слів людьми різних  професійних груп, де слова модифікуються,  набуваючи нового змісту;

-     адаптація  із спеціальною метою.

Багато вчених досліджують  зміни у значенні слів. Існують  різноманітні логічні і психологічні класифікації типів змін. Традиційна класифікація така:

-     генералізація  або розширення значення ( hard drive – повільна робота комп’ютера);

-     спеціалізація  або звуження значення ( garage –  первинне значення: будь-яке безпечне  місце; нове – будівля для  автомобілів);

-     перенесення  значення (метафора, метонімія) -  ( He is such a bear.)

-     підвищення  значення ( minister – первинне значення: слуга; нове – важлива громадська  посада);

-     приниження  значення (vulgar – первинне значення: щасливий).

Семантичне розширення –  один із найважливіших способів збагачення словникового запасу будь-якої мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ

2.1 Типологічні характеристики неологізмів

Існування різних підходів до визначення поняття “неологізм”  призводить до появи різних класи-фікацій та типологій. На думку В. І. Заботкіної, серед неологізмів можна виділити власне неологізми, трансномінації,  семантичні  інновації,  або  переосмислення  [5, 17].  Інші  лінгвісти зазначають,  що

неологізми бувають лексичні, фразеологічні та семантичні [7, 6]. Спираючись на власне визначення неологізму, виділимо такі типи неологізмів:

1) нові за формою та  змістом мовні знаки, які можна  поділити на: 

а)  неоверби  (слова,  що  характеризують  одночасну  новизну  форми  і  змісту),  наприклад:

sheeple, metrosexual, supercentenarian, fashionista;

б)  неофрази (неологічні  фразеологізми  і  нові  сталі  сполуки),  наприклад:  thumb  tribe,  clubsandwich generation, hockey mom, generation Z;

2)  нові  за  формою  мовні  знаки  –  неоморфи (лексеми,  що трансформувалися  у  новій  формі, зберігаючи  своє  значення),  наприклад:  Baby  Boom  Generation  →  Baby  Boomers,  Boomers,  Jewish

American Princess →JAP, 9/11 → nine eleven;

3)  нові  за  змістом   мовні  знаки  –  неосеми  (нові  лексико-семантичні  варіанти  існуючих  слів), наприклад: black hole → black hole (v), tsar → grug tsar, eyeball → eyeballs.

Зважаючи  на  значний  розвиток  морфологічного (словотвірного)  рівня  англійської  мови,  який деякі  вчені  вважають “трансрівнем”  [3],  варто  виділити  особливу  групу “неофікси” –  повнозначні слова чи їхні уламки, що перейшли в розряд афіксів, наприклад: near-, cyber-, mom-, -rati, -cracy, -dom,

-friendly та ін. Варто пам’ятати,  що роль афіксів дуже важлива,  оскільки вони формують надзвичайно великі парадигми, що не лише кількісно, а й якісно збільшують словниковий склад мови. 

Поняття  неологізму  неминуче  пов’язане  із  поняттям  узуалізації.  Вважаємо  доцільним розподіляти новітні одиниці на “узуальні інновації” та “оказіональні інновації”. Перші ми розуміємо як  новітні  одиниці,  що  починають  вільно  відтворюватися  поза  межами  первинного  контексту,

останні – нові слова, що виявилися словами разового використання чи тими одиницями, які відтво-рюються лише в первинному дискурсивному оточенні. 

Варто  наголосити,  що  при  першому  вживанні  неможливо  напевно  визначити  статус  мовної одиниці  як “оказіональної”  чи “узуальної”  інновації.  Таку  функціональну  диференціацію  можна визначити  лише  згодом,  ретроспективно,  аналізуючи  фактори,  що  сприяли/завадили  адаптації, показники  й  етапи  узуалізації  та  подальшу  вільну  відтворюваність  мовного  знака.  Зважаючи  на різницю у підходах до визначення поняття “неологізм”, дослідники наводять різні кількісні дані: від 15-20 тис. до десятків тисяч неологізмів [8, 331].

   Параметрами, які дають змогу визначити новітню одиницю як узуальну  інновацію, є фактори, що  сприяють  входженню  неологізму  до  мовної  системи.  Ці  фактори  можна  розподілити  на:

1) лінгвальні  (відповідність   продуктивним  способам  і   моделям  слово-  та  семотвору);  2)  екстра-лінгвальні (актуальність поняття, його важливість для задоволення комунікативної функції, відповід-ність  слова  модним  словотвірним  патернам,  номінація  понять,  що  співвідносяться  із  провідними соціальними течіями і рухами).

За допомогою зазначених факторів, інколи можна передбачити: увійде одиниця до системи мови чи  залишиться  на  її  периферії  чи  межі. Ми  не  стверджуємо, що  обидва  фактори діють у всіх  без винятку випадках, оскільки в сучасній англійській мові стали узуальними ті одиниці, що вважалися неевфонічними,  не  відповідали  законам,  порушували  логіку  і  яким  пророкували швидку  загибель (yuppie,  herstory). Деякі з узуалізованих одиниць були  створені  для разового  використання (thirtysomething,  spin-doctor,  generation X  та  ін.).  Згодом  на  їхній основі  виникли  десятки  похідних,  які посприяли швидшому закріпленню інновацій. 

Значна кількість неологізмів  будь-якого періоду – це терміни  і слова, що називають нові предмети та  поняття. Людина  постійно  пізнає  світ,  деталізує  його. Для  номінації  новітніх  явищ  формуються одиниці,  які  відразу  залучаються  до  ядра  мовної  системи,  оскільки  вони  заповнюють  лакуну  в

системі номінації. У цьому  випадку  екстралінгвальні фактори, що  сприяють  адаптації неологізмів, виявляються провідними і домінуючими. 

Показник узуалізації  неологізмів є  іншим важливим критерієм, що дає змогу визначити соціалі-зацію інновації. Такими показниками ми визначаємо:

1)  рекурентне  відтворення   поза  межами  первинного  контексту:  одиниця повинна використовуватися  у  різному  дискурсивному  оточенні (період  соціального “життя” фразеологічної одиниці Just For Now Boyfriend – хлопець, з яким зустрічаються, поки не має кращої кандидатури – обмежується  кількома  випадками  використання  в  книзі  Г.  Філдінг  “Bridget  Jones.  The  Edge  of

Reason”.  Це  словосполучення   не  відтворюється  поза  межами  первинного  контексту,  не  набуває  рекурентності);

2)  довговічність  неологізмів:  він  не  повинен  функціонувати   лише  кілька  років (одиниця Monicagate  – скандал,  до  якого були  вплутані  стажерка Моніка  Левінські  й  колишній  президент США – вільно відтворювалася в кінці 90-х років  і характеризувалася певною рекурентністю в масмедійних  текстах.  Згодом  скандал  ущух,  у  зв’язку  з  чим  неологізм Monicagate  перестав  активно функціонувати. Звернімо увагу, що одиницю сформовано за рахунок продуктивного афіксоїда - gate, вивільненого  із  одиниці  Watergate,  і  який  часто  використовують  для  репрезентації  скандалів, наприклад, Irangate, NAFTA-gate. Одиниці типу Monicagate перестають вільно відтворюватися через певний період часу, коли знижується увага суспільства до явища чи події. Подібні слова стають так званими “історизмами сучасності”);

3)  залучення  одиниці   до  словотвору  і  семотвору,  формування  парадигматичних  зв’язків:  кри-терій,  що  свідчить  про  повне  входження  новотвору  до  системи  мови (у 80-х роках ХХ  століття з’явилася одиниця baby boom generation – “покоління, що народилося під час демографічного буму 1946–1964  рр.” – активно залучається  до  слово-  і семотвору та парадигматичних зв’язків,  що ілюструють  новотвори  baby  boomer,  baby-booming,  pre-baby  boom  generation,  echo-boomers,  early baby boomers, late baby boomers, abbies, ageing baby boomers, baby boom echo, baby boomlet, bay bust та інші)

 

2.2 Засоби перекладу  неологізмів українською мовою

Неологізми є складними  словами для перекладу, оскільки знайти ці слова у словниках у  більшості випадків неможливо, особливо якщо слово з’явилося зовсім нещодавно. Уся справа у тому, що словники публікуються не так швидко, як відбувається розвиток усіх сфер людського життя і відповідно виникнення нових понять і слів, що їх позначають. І все ж таки, на думку філологів, відсутність словників з неологізмами не можна назвати найголовнішою проблемою, з якою стикається перекладач під час перекладу текстів з неологізмами.          

Основною проблемою перекладу  неологізмів є з’ясування значення нового слова. Дуже часто трапляється  так, що нового слова немає не тільки в англо-українському словнику, а  й в англо-англійському.         

Найчастіше перекладач змушений з’ясовувати значення неологізму з  контексту. Відповідно до жанру тексту й значення неологізму буде іншим. Іноді  також потрібно враховувати історію  виникнення нового слова та асоціації, пов’язані з ним. І було б доцільніше, якби перекладач вів власний словник  неологізмів.         

Для з’ясування значення неологізму слід брати до уваги і його структуру, оскільки нові слова зазвичай створюються  на основі вже існуючих слів.

 

Неологізми вживаються для  номінації певних предметів та концептів, наприклад, у сферах техніки, науки, політики або з метою експресії чи персуасії повідомлення. У сучасній англійській мові існують такі основні способи утворення неологізмів: 1) афіксація; 2) конверсія; 3) присвоєння ще одного значення; 4) словоскладання; 5) скорочення; 6) запозичення; 7) за аналогією.

Адекватність перекладу  префіксальних неологізмів значною  мірою залежить від правильного  визначення префікса та знання узагальненого  значення лексичної одиниці, до якої цей префікс приєднаний. Такі префікси, як частина новоутворення, можуть транскрибуватись, перекладатись, або пояснюватись.

У багатьох випадках в англійській  мові нові слова утворюються з  уже наявних слів без жодних змін їх написання чи вимови. Найбільш розповсюдженим видом конверсії є утворення  дієслів від іменників. Особливістю  саме неологізмів є те, що вони здебільшого  не фіксуються словниками. Та й саме визначення неологізму є відносним, оскільки тимчасові утворення у мові, які дуже часто бувають ще й оказіонільними.  Під час перекладу в окремих випадках доводиться застосовувати контекстуальні заміни чи описовий переклад.  Більшість нових слів належать до безеквівалентної лексики, а тому виникають труднощі під час передачі їх українською мовою.  Опис та роз’яснювальний переклад – переважний спосіб перекладу новоутворень. Досить часто використовується контекстуальний переклад, який  зазвичай протиставляють “словниковому перекладу”, зазнаючи, таким чином, відповідності, які слово може мати в контексті на відміну від наданих у словнику. Я.І. Рецкер говорить, що цей засіб перекладу “міститься в заміні словникової відповідності при перекладі контекстуальною, логічно зв'язаною з нею відповідністю”. При цьому характерна відсутність якихось-то відповідностей самого перекладаємого слова, і його зміст передається за допомогою трансформованого відповідним чином контексту

У перекладі неологізмів, до яких відноситься фонова лексика, тобто яка відрізняється у  мові оригіналу і мові перекладу  лексичними фонами (значення слів різняться  семантичними долями) використано приблизний переклад. Це свідчить, що під час перекладу зберігається основне значення слова, проте у мові мети слово відрізняється від мови оригіналу лексичним фоном. Наприклад, nerd – неприємна, неприваблива людина; buddy – друг, товариш; weeb – нікчема, scumbag – покидьок, shell – безпритульний, wimp – слабка людина, невдаха. Насправді, такий переклад не відтворює повністю лексичний фон слова, однак є допустовим перекладом. Такий спосіб також повністю не відповідає вимогам перекладу, оскільки втрачаються відтінки значення, конотативні відтінки слова, а з тим втрачається і прагматичний компонент.

Спосіб транслітерації або  транскрипції слід використовувати  якнайобережніше при перекладі, адже саме він призводить як до втрати цінності слова у мові мети так  і до існування у мові декількох  перекладів одного і того ж слова, що є небажаним Наприклад, punk – панк, ombudsman – омбудсмен, (тут слід зазначити, що перша частина слова перекладається на рівні графем, а друга – на рівні фонем), skinhead – скінхед.

Калькування – це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно з’явилось у мові. Калькування – це спосіб перекладу, який найчастіше застосовується під час перекладу еквівалентних понять у двох мовах або для називання поняття, яке нещодавно з’явилось у мові. Таким способом перекладається переважно еквівалентна лексика. Наприклад, workaholic – трудоголік,antihero – антигерой, Віrcher – Берчіст. Два перших приклади не викликають труднощів, оскільки перекладені поморфемно та вже закріплені у розмовній та письмовій українській мові, але ще не зазначені у словниках. Цікавим для перекладацького аналізу є останній приклад. Перша частина слова, тобто корінь, залишається незмінною, транскрибується, а суфікс –er, який служить для позначення осіб, замінюється відповідним українським суфіксом –іст,що повністю відповідає значенню і формі слова мови оригіналу та є адекватним перекладом. На перший погляд може здатися, що слово перекладено двома способами – транскрипція і калькування, проте при детальнішому аналізі стає зрозумілим, що перша частина слова – це відповідник української мови, оскільки прізвище Birch, було перекладено раніше, ніж політичний термін Берчіст.  Отже, можна зробити висновок про те, що існує співввідношення між типами неологізмів у аспекті міжмовної комунікації та способами їх перекладу. Безеквівалентна лексика перекладається описовим способом; фонова лексика – найчастіше перекладається способом приблизного перекладу; а еквівалентна лексика – способом калькування, якщо існують спільні поняття у мовах, або за допомогою підбору еквівалента.