Сучасні моделі зачісок і сучасні технології в перукарській справі
Курсова робота з перукарської справи
«Сучасні моделі зачісок і сучасні технології в перукарській справі»
Зміст
І. Вступ.
ІІ. Творча частина.
2.1. Характеристика сучасного і перспективного напрямку моди в зачісках.
2.2. Характеристика історичної
епохи. Обґрунтування вибору
2.3. Розробка моделі зачіски
відповідно до історичної
2.4. Розробка моделі макіяжу
відповідно до історико-
ІІІ. Технологічна частина.
3.1.Технологічна послідовність виконання макіяжу.
3.2. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу.
3.3. Визначення початкових
даних для виконання
3.4. Обґрунтування вибору
і парфумерно-косметичних
V. Додатки.
VI. Література.
ІV. Висновок.
“карвінг” – варіант слайсінгу, утворює зоровий ефект поділу прядок волосся. Ножиці ставимо під прядку, рухаючи частково і акуратно закривають відкривають лезо ножиць.
- Пунктирна стрижка – обробка кінців волосся звичайними ножицями.
- Метод надріз – обробка кінців прядки, тримаючи ножиці перпендикулярно їх різко відкривають і закривають.
- Вільна виїмка – кінці ножиць “вихоплюють” вихоплюють з прядки.
- Метод скользіння – процес проріджування волосся для досягнення послідовної зміни довжини.
У сьогоденному моделюванні велика увага приділяється зачіскам. Мистецтво виконання зачісок широко розвивається, і зачіски, що нагадують силует зачісок стилю Рококо видозмінились зі зміною сучасних напрямків моди. Якщо по формі зачіска висока і на вигляд важка і громіздка, то насправді вона легша за вагою. Проте зачіски стилю Рококо не є побутовими і навіть вечірніми, це образні зачіски, які виконуються на конкурсах у фантазійному вирішенні. Щоб надати зачісці сучасності в ній використовують сучасні елементи сучасні декоративні прикраси, сучасні вирішення колерування. Вони не потребують великої кількості шпильок і не припудрюються бо існують засоби різної фіксації і фарбуючи матеріали.
2.2. характеристика історичної
епохи. Обґрунтування вибору
У ХVIII ст. В мистецтві на зміну стилю Бароко приходить більш витончений, декоративний стиль Рококо.
Центрами Європейської культури стає Англія та Франція у ХVIII ст. Економічно зміцнівши стають сильними державами, і мають великий вплив на всі сфери суспільного і культурного життя сусідніх держав.
Назва Рококо походить від французького слова “рокайль”, що означає “прикраси”, “елемент декору і форми роковини”. Стиль отримав розвиток в живописі, скульптурі, архітектурі. Стиль Рококо показав великий вплив на костюм і зачіску.
Під впливом нового стилю змінився естетичний ідеал. Якщо стиль Барокко був громіздким і важким, як у костюмах, так і у зачісках, то стиль Рококо навпаки приніс делікатність, повітряність і легкість, витонченість, ніжність. Зникають риси сили і мужності в чоловічих портретах. І чоловіки і жінки нагадують ляльок вивбираних в шовк, без віку та індивідуальності. Світла парики, білила і рум’яна приховували вік.
У часи правління короля Людовика XV чоловіки продовжують носити перуки з великими локонами. Та з 1710 р. зачіски змінюються, стають більш витонченими, завивка виконана малими кільцями, пізніше їх зав’язували у хвіст на потилиці. Найпопулярнішими були зачіски “ке” і “бурс”.
З 1730 р. популярною стає зачіска “аля – ка - тоган” (вузол). Вона витіснила всі інші види. Це була зачіска із завитого волосся стягнутих на потилиці довгих прядок, зав’язаних в товсті вузли, нагадуючи кінський хвіст. Скроневі прядки закручували і вкладали по-різному. Пізніше волосся заплітають у косу (“свинний” чи “мишачий хвіст”), прикрашають стрічкою. Інколи зачіску притрушували пудрою.
Жіночі зачіски в Франції в І пол. XVIII ст. Залишаються громіздкими і важкими. Здебільшого силуети повторюються. Високі зачіски прикрашали масою мережив, стрічок та іншими дорогоцінностями.
З 30 рр. XVIII ст. була створена зачіска Марії – Антуанетти, прикрашена хвилями шифону, пір’ям, дорогоцінностями. Для того щоб її виконати, потрібно використати каркас. На такі високі зачіски використовували до десяти шиньйонів. Ці зачіски прикрашалися не тільки стрічками та пір’ям, а й бутафорськими виробами. На верх зачіски прикріпляли фігурки людей, чучала тварин, квіти і плоди. Назва зачісок мінялась так швидко , як і сам силует. Так, в честь морської битви з’явилась зачіска “фрагет”. Зачіска була високою і потребувала великої кількості шпильок, пудри, тому зберегти її старалися як можна довше і не розбирали декілька днів, інколи тижнями. Під час сну користувалися спеціальними підголівниками, які давали змогу тримати зачіску в повітрі.
В кінці століття зі зміною костюма, видозмінюється і зачіска. Вона стає більш нижчою, типу зачіски “принцеси Ламбаль”.
Мода на буклі відходить, волосся розкручують і розчісують, прикрас стало менше. Виходить з моди пудра. Рум’яни зникають на обличчі з’являються білила. Білі перуки змінилися на руді, золотисті, каштанові. В цей час в моду входять невеликі перуки, завиті крупними локонами з плоским шиньйоном на потилиці
У Англії, у чоловічих зачісках розповсюдженням стилю Рококо з’явилися маленькі пудрені перуки з зачіскою типу “щітка”, “їжак”, “крила голуба”. Часто ці зачіски із власного волосся обтрушеного пудрою. Поширюються різні варіанти зачісок з косою чи хвостом ззаді, з боковими тугими буклями над вухами, - їх прикрашали переважно чорною стрічкою.
Зачіски Англійських жінок, так як і чоловіків, були витончені і прості. Популярною залишилась зачіска “Фонтаж коммод”. Закручене волосся невимушено укладалося на невисокий півкруглий каркас.
Хоч зачіски були скромніші французьких, та виконувалися кілька годин і цінились дорого. Тому, що волосся не тільки закручувалося і укладалося, але й прикрашалося дорогоцінностями й пір’ям. Зачіски “споруджувались” раз на декілька тижнів, волосся на ніч не розпускали. Деякі англійчанки носили перуки, шиньйони і були вони значно скромніші французьких.
Герцогиня Девонширська ввела моду прикрашати волосся пір’ям (особливо страусиним). А пізніше міс Ебингтон була другою законодавицею моди. Хороший смак, устремління до меншої чепурності, романтичність її зачісок.
У Німеччині жінки також носили зачіску типу “фонтаж”, але вони не були такими легкими і витонченими, чим і відрізнялись. Пізніше носили зачіску “яйцевидної” форми. Зачіски тяжкими і міцними, сильно пудрились.
Перуки також відрізнялись від попередніх. Тут волосся укладалося на самому верху перуки, прикрашалися чепчиками та квітами але не пір’ям.
Німецькі чоловіки в зачісках наслідували короля Фрідріха І. Спочатку перуки зменшилися а потім зовсім зникли.
Власне волосся зачісували назад і зав’язували чорною стрічкою на шиї, при цьому волосся на висках припудрювали. Одним словом, зачіски були скромними і строгими.
Характерність зачісок стилю Рококо – це висока громіздкість. Вони становлять волосяні споруди на пів метра висотою.
Щоб виконати таку зачіску, треба було застосувати каркаси. Зверху на зачісці прикріпляли різноманітні фігури.
Важко
назвати інший стиль, який прикрашав
би зачіску більше, ніж стиль Рококо
– золоті шпильки, нитки перлів,
банти з дорогоцінними
Було модно прикрашати зачіску живими квітами, і щоб вони не в’янули, в середину вставляли флакон з водою. Декорували зачіски гірляндами дрібних шовкових квітів, довгими страусиними перами, перами марабу.
Під час стилю рококо чоловічі і жіночі костюми шили із простого сукна, тонкої шерсті бархату, багато декорувались. З часом одяг змінювався стаючи вишуканішим і дорогоціннішим. Мода стилю диктувала плавність ліній, прикрас, видів квітів, розеток, вишивок, роблячи костюм більш нарядним. Знамениті паризькі перукарі та модельєри створюють чудові моделі, зразки для покорення європейських дворів. Багато уваги приділяли доповненню костюма та зачіски. Знамениті художники робили ескізи, модні ювеліри придумували вишукані прикраси. Найбільш поширеними були бархатні сітки, стрічки, брошки...
З головних уборів чоловіки носили трикутні капелюхи з високо піднятими полями, відпрацьовані пухом, чи коротким страусиним пір’ям. Нижні верстви населення носили суконні і жерстяні ковпаки, м’які фуражки, круглі широкополі капелюхи з стрічкою.
Жіночі головні убори стали частиною зачіски, являючись її прикрасою. Велика кількість моделей шляп. На зачісках носять кружевні чепчики, заколки, муфточки. Чепчики дістали різні назви: “Тереза”, “летючка”, “капуста”, “ріпа”, візок. Носили шляпи з круглими полями – “квакерські”, а також низькі фетрові шляпи-трикутники. Для збереження зачіски носили нічні головні убори у виді сітки із тонких ниток, кружевних чепчиків, відпрацьовані рюшками.
Придворні кавалери і дами прагнули під ділилами і пудрою приховати вік.
Користувалися духами, помадами, ароматичними маслами, сильно фарбували губи. Носили при собі коробочки ароматними.
Стиль
рококо вразив мене витонченістю форм,
своїми силуетами, складністю виконання
моделей, їх оформлення. А особливо
використанням великої
Дана
модель фантазійної зачіски
Для того, щоб виконати таку зачіску, потрібно використати каркас (в даному випадку з картону). Необхідна велика кількість шпильок.
Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу. Фасони цієї зачіски можуть бути найрізноманітніших силуетів, фасонів, з різним сюжетом. Прикрашається зачіска стрічками, пір’ям, та іншими декоративними прикрасами. Не верху зачіска може прикрашатися різними фігурками, в даному випадку це пташки.
Щоб надати цій зачісці сучасності, передбачені сучасні методи колорування. Також сучасні декоративні прикраси (стрічки, бісер, квіти)
2.3.
Розробка моделі зачіски
В розробці даної моделі зачіски посприяв історичний стиль рококо та напрям сучасної моди.
За основу цієї фантазійної зачіски був взятий модний силует ідеалу стилю Рококо, що й послужив еталоном зразка.
Вивчивши досконало цей стиль, побачивши декілька зразків я уявила художні образ, а точніше потрібні деталі цього образу. Також я відновила в уяві раніше побачену зачіску в сучасному варіанті. Пофантазувавши я підібрала потрібний сюжет та реальні елементи, придумала декілька можливих варіантів. Внаслідок цього появився задум, потім ідея, а потім мотив. І коли визначила чітку яву про майбутню модель я виконала декілька ескізів у різних ракурсах.
Продумуючи модель зачіски рахувала масштабність та пропорційність зачіски. А точніше, продумала особливості підбору костюму, макіяжу, прикрас. Я визначила колір та форму плаття, це сучасне розкішне плаття, що по формі нагадує плаття 18ст. Також це яскравий макіяж.
Враховуючи композиції зачіски окремо рахувала художню побудову форми, побудову елементів, їх гармонійний зв’язок, взаємовідношення, поєднання неоднорідності. Найменш важливим є врахування пропорцій величини голови.
Незабула продумати вплив та зв’язок, важливість кольору, адже він здатний збільшувати чи зменшувати об’єм. Визначилась з фактурою волосся, адже в цій зачісці використовуються накладні елементи, тому підбір і поєднання фактури є дуже важливим.
Перша деталь, що свідчить про аналогічність базової моделі історичної зачіски – це пропорційність. Також незвичайність стилю. Зачіска в такому оформленні може носити тільки видовищний образний характер.
Актуальним в сьогоднішній моді є історичний елемент – плетіння корзини. Зараз існує безліч різних видів плетіння, переплетень, плетіння косичок, джгутів, вплітання різних декоративних прикрас. І взагалі, будь-яку історичну зачіску можна видозмінити, поєднавши її з сучасними декоративними прикрасами. Це можуть бути сучасні різноманітні стрічки, бісер, бусинки, шнурки, декоративні квіти, пір’я різного забарвлення. Також історичним елементом у зачісці є пташки, розміщенні на корзині. Зачіска стилю рококо несе якійсь сюжет, чи свідчить про якусь серйозну подію. З усіх тодішніх елементів, фігурок, я обрала чучело пташок, бо саме їх мені хотілось побачити у своєму задумі. Проте зараз вони виконані у сучасному вирішенні, з врахуванням направлення моди.
Незвичайним для історичних деталей та елементів і розробці пової моделі є поєднання кольорів, як природних так і неприродних відтінків для волосся. Ось наприклад використання зелених прядок, що надають зачісці “природності”, чогось весняного, літнього, оживляє її.
Вирішення та задум цієї зачіски незвичайний, неординарний. Вона складна у виконанні та використанні у повсякденному житті. Тому ця зачіска являється видовищного призначення, і взагалі використовується в конкретних цілях. Це зачіска, яку не використовують у повсякденному житті. Вона не може послужити як вечірня, бо навіть для цього випадку є складною. І вона аж ніяк не підійде для нареченої, бо в неї інший образ. Це зачіска фантазійна, яку можна виконати тільки на конкурсах, показах. Також її можна виконати на карнавалах, або для створення потрібного образу у театрах, на виставах.
При моделюванні зачіски потрібно враховувати:
- якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;
- вік людини;
- індивідуальні особливості;
- професія, характер, стиль особи;
- тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;
- співвідношення тіла з головою та зачіскою;
- зріст людини відповідно до зачіски.
Обрана модель відповідає всім вищезазначеним нормам. Це молода дівчина і вік підходить, бо така фантазійна, неординарна зачіска тільки для молодого віку. Волосся природне, що полегшує виконання колоровуння, піддається потрібній укладці, тобто легко вкладається. Риси обличчя, правильні і при виконанні цієї зачіски з корекцією проблем не виникне. Зачіска ідеально підходить до цього типу обличчя, підкреслює його позитивні риси. У поєднанні зачіска з будовою тіла та зростом є відповідна пропорційність, масштабність, для створення потрібного образу.
2.4. Розробка моделі макіяжу
відповідно до історико-
Щоб виконати макіяж немає чітких правил, вимог. Кожен інший макіяж акцентується на потрібній ділянці обличчя.
Робота в макіяжі потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинно бути задіяно: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення. Постійно досконале оновлення своєї майстерності , збільшення досвіду, вивчення нових технологій допоможе створити нові оригінальні образи, схеми макіяжу. Тому необхідно час від часу брати участь у конкурсах для власного розвитку та самовдосконалення.
Завдяки косметиці навіть в малій кількості можна створити надзвичайні образи, справжню красу.
Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це фантазійний і образний макіяж який доповнює зачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.
Перш ніж придумати образ макіяжу визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики. Продумаємо поєднання макіяжу і зачіски. В загальному це образ чогось природного.
Потрібно створити стиль макіяжу, для цього необхідно вивчити клієнта – модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому візажистові в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись повинен визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти я прийшла до висновку, що саме такий, саме цей макіяж підходить для створення потрібного образу.
Щоб відчути і відобразити ідею образу, візажист повинен бути креативщиком, а також бути майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло підбирати косметику, яка потрібна для створення потрібного образу.
Також створити потрібний образ ідеальний можна при наявності великого асортименту декоративної косметики, її різноманітності, великої гами кольорів, рівня якості.
Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально відпрацювати підкресливши цю красу, а не заховавши її за “шторою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, у даному випадку яскравим. Таким чином відкривши всю сутність очей.
Але все ж таки основою макіяжу є шкіра, загальний тон. В даному випадку колір шкіри – частина образу. Він має не надто смуглий, але й не світлий, оживити обличчя допоможуть румяна. Декоративний малюнок на щоці підкреслить образ, а макіяж губ його доповнить.
Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана.
Продумавши всі деталі макіяжу, його модель схематично втілюють на малюнок. Створений ескіз допоможе остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть якщо щось не подобається - можна змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес не обійшовся.
Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності і загальному задуму. Також відповідати сучасним напрямкам моди.
Як уже вище сказано, у макіяжі використовуються яскрава гама свіжих відтінків: яскраво-жовтий, абрикосово-оранжевий, відтінки зелених та розових.
На лівій щоці виконуємо малюнок у вигляді видовжених листочків, також можна використати накладні вії, незвичайних відтінків, чи наклеїти прикраси, блистинки, камінчики...
Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.
В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Відповідність макіяжу моді і поєднання її з зачіскою, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель.
ІІІ Технологічна частина
Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода “нестримна”.
У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції, та тільки одиниці виявляються на “гребені хвилі”. Багатий вплив на дохід дає репутація. Головним девізом майстра-модельєра є: ”Першокласне обслуговування по розумних цінах.” Дуже велика плата, чи занижена за послуги насторожує і відвертає людей. Якщо насправді у майстра “золоті руки” він завжди буде мати велику кількість клієнтів. Потрібно оцінити і розрахувати всі можливі доходи. Правильний і розумний розрахунок заробітку збільшить доходи.
Високий рівень обслуговування, розширений асортимент послуг, відмінна репутація також сприяє покращенню репутації.
Але все ж таки, найважливішою задачею є правильний підбір кадрів, що забезпечує половину успіху.
Завідуючий
салоном краси повинен завжди
у коректному вигляді нагадувати
своїм працівникам про
Отже, робота майстрів-перукарів пов’язана з обслуговуванням працюючих, покращення побуту тисяч наших громадян, тому праця перукаря така ж популярна, заслужена й потрібна нашому населенню, як і праця представників інших професій.
3.1. Технологічна послідовність виконання макіяжу.
Своє використання декоративна косметика знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.
Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об’єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.
Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.
Макіяж доповнює зачіску та костюм від чого й залежить.
Макіяж це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.
При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам’ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.
Дана модель макіяжу носить образний зміст. Його мета створення певного потрібного образу, який можна було б поєднати з зачіскою і несе в собі внутрішній характер, який можна передати за допомогою фарб, роблячи акцент на потрібних деталях. Тенденції сьогоднішнього сезону пропонують свободу вибору. Зараз в іміджі важливо все, всі деталі макіяжу. Мода настоїть на місці і райдуга кольорів міняється із швидкими темпами, так взагалі міняється тенденція в цілому.
Виконувати макіяж необхідно почати з повторного вивчення ескізу замальовок. Підготовлюємо робоче місце і інструменти, косметику та потрібні матеріали. Підготовляємо фарби потрібного кольору для того щоб виконати макіяж необхідно: крем для обличчя, загальний тон, румяна, олівці, тіні, помада, блиск для губ, туш для вій, аплікатори. З інструментів необхідні: помазки, щиточки, губки, серветка, алігнін, вата, кісточки, гребінці...
Підготовчі роботи:
Покрити
клієнта серветкою чи пеньюаром,
вкладаємо зручно голову. Очищуємо
шкіру обличчя від бруду
Технологія макіяжу:
Технологія починається з чіткої послідовності читання обличчя. Вивчають розміщення кісток черепа і м’язи, що впливають на вираз обличчя. Визначаємо форму брів, при потребі робимо корекцію для надання їм правильної форми.
Попередньо визначивши тип шкіри підбираємо потрібний денний крем, наносимо його на шкіру обличчя та шиї по масажним лініям.
Підбираємо загальний тон по кольору шкіри. Наносимо його тонким шаром по масажних лініям за допомогою губки, яка має бути невеликою і м’якою. Тональний крем повинен рівномірним шаром гладко лягати на шкіру і створювати враження натуральності.
За допомогою контурного олівця підкреслюємо форму брів, олівець повинен бути коричневим. По напрямку росту волосся, брів цим олівцем проводимо переривисті штрихи.
Оформляємо макіяж очей так, що б їх зробити чіткішими, виразнішими, підкреслити їхню форму та колір. За допомогою аплікатора на внутрішній кут ока наносимо жовті тіні, роблять плавний перехід до оранжево-абрикосового відтінку. Абрикосовими тінями зафарбовуємо середину повік, а зовнішні кутики зафарбовують салатовими тінями, які переходять у зелені. Нижню повіку як можна ближче до вій покриваємо жовто-лимонними відтінком тіней, підбрівний простір покриваємо жовто-перламутровими тінями. Лінії границі розташовуємо.
Робимо макіяж губ. За допомогою контурного олівця наводимо контур губ, підкреслюємо форму. По кольору контурний олівець темно-розовий. Помадою, за допомогою спеціального помазка фарбуємо губи. Колір помади розовий. Для того, щоб помада довше зберігалася і легше наносилась губи спочатку можна припудрити, тоді помада буде мати кращий вигляд. Коли ми вже намалювали помадою покриваємо її безколірним блиском. Це надає губам ефекту рельєфності, на бокову частину скул наносимо румяна, золотисто-бежевого кольору, на верхню частину скул і на підборіддя наносять бежево-розові румяна.
На лівій щоці за допомогою айлайнера зеленого кольору малюємо акуратно видовжені листочки. Ці листочки можна ще прикрасити блистинками в цікавому оформленні.
Після закінчення оформлення макіяжу необхідно провести заключні роботи. При роботі над макіяжем потрібно весь час придивлятись до обличчя, щоб не допустити помилки, підкресливши непотрібні деталі і відкривши недоліки особи, а навпаки, постаратися якомога чіткіше відтворити ідеальний образ.
3.2. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу.
Я б не сказала, що постижерна справа на сьогоднішній день аж надто сильно розвивається і проявляється. На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природнього і кольорова гама дуже велика.
Шиньйони також не є актуальними. Їх популярність проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об’ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.
В попередньо продуманій роботі вказано, що моделі зачіски використовується постижні вироби. Постижними виробами у зачісці є: корзинка, виконана на основі шиньйону, пташки виконані з окремого волосся в декоративному вирішенні, а також окремі прядки незвичайних відтінків, що надають зачісці образності та косички з вплетеною в них стрічкою.
Для виготовлення корзини спочатку потрібно приготувати, тобто зробити шиньйон. Виготовляють шиньйон круглої форми без моньтюра: Проводимо підготовчі роботи. Волосся вже є готове. Підготовляємо постижний стіл, тресбанком, карду, що б ставити волосся, посудину з водою.
Приступаємо до тресування. Трес має бути довжиною 2 м в один оберт три нитки. Його густота підходить для потрібного виробу. Карда стоїть поряд з правою стійкою тресбанка. В неї закладають підготовлене волосся, накривають іншою або щіткою. Змочену у приготовленій воді вказівний та великий пальці. Беремо з корди тонку прядку волосся (8-20 волосин) заносимо прядку із зовнішнього боку натягнутих ниток тресбанка. Потім змочений кінчик прядки кладуть між нижньою і середньою ниткою. Кінці прядки волосся при цьому повинні заступати середню і верхню нитки, а нижня нитка повинна бути відкритою з тієї сторони де знаходиться майстер. Після цього кінці прядки волосся зажимають вказівним і великим пальцями лівої руки. Кінчики прядки повинні виступати на 3-4 см над верхньою ниткою. Великий і вказівний пальці правої руки розташовані між середньою і верхньою нитками. Захоплюємо пальцями виступаючий зверху кінчик прядки, пронизуємо його між верхньою і середньою нитками, перегнувши через верхню до себе і в низ. В цьому положенні кінчик волосся закриває середню і нижню нитки, а верхня залишається відкритою. Великий і вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою і верхньою нитками, захоплюють кінчик волосся, що виступає із-під нижньої нитки і обвивають нижню нитку, протягують прядки між середньою і верхньою нитками до себе і вверх. В цьому положенні кінчики волосся закривають середню і нижню нитки, а верхня залишається відкритою. Великий і вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою і верхньою нитками до себе і вверх. В цьому положенні кінчики волосся закривають верхню нитку, середня і нижня залишаються відкритими. Останній етап закріплення, для цього великий і вказівний пальці правої руки розташовують між нижньою і середньою нитками із зовнішньої сторони. Середню нитку злегка відтягують в сторону від себе і захоплюють пальцями кінчики прядки, що виступають над верхньою ниткою. Протягують їх між нитками так, щоб вони вигинались над верхньою ниткою і проходили між верхньою і середньою. Закріплюючи сплетену прядку вказівним і великим пальцем лівої руки захоплюємо два кінці прядки і затягуємо одночасно з цим пальці правої руки повинні просунути прядку до кінця і вліво. Після закінчення тресування три нитки зав’язують петлеподібним вузлом, так як і на початку, але нижню нитку потрійним вузлом. Весь трес по довжині прошиваємо для того, щоб закріпити .