Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі послугами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародної економіки

  Сучасні тенденції розвитку міжнародної  торгівлі

      послугами

Черкаси – 2014

ЗМІСТ

Вступ.

1. Теоретико-методичні основи  розвитку міжнародної торгівлі  посулгами

1.1 Послуги, як особливий  предмет міжнарододної торгівлі 

1.2 Форми і види міжнародної  торгівлі послугами 
1.3 Передумови динаміки міжнародної торгівлі послугами

Висновки до розділу 1

2. Аналіз сучасного стану  та динаміки розвитку світової  торгівлі послугами

2.1 Ключові тенденції розвитку  торгівлі послугами в сучасній  економіці

2.2 Особливості участі  країн у міжнародній торгівлі  послугами

2.3 Сучасні тенденції галузевого  розвитку міжнародної торгівлі  послугами

Висновки до розділу 2

3. Розрахунково- графічна робота

Висновки до розділу 3

Висновки.

Список використаних джерел

ВСТУП

  У загальному виді міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Суверенні держави, як і окремі особи і регіони країни, можуть виграти за рахунок спеціалізації на виробах та послугах, що вони можуть робити з найбільшою відносною ефективністю, і наступного обміну на товари та послуги, що вони не в змозі самі ефективно робити.

Найбільш розвинута форма міжнародних економічних зв’язків — зовнішня торгівля, а саме торгівля послугами. По вартісним масштабам в загальному комплексі міжнародних зв’язків зовнішньоторговельний обмін не тільки послугами, а й товарами продовжує зберігати ведучі позиції. При цьому все більш динамічно в останні два десятиріччя розширюється обмін між країнами в науково-технічної сфері, росте торгівля традиційними (транспорт, страхування, туризм тощо) та новими (збір, збереження та передача інформації, довгострокова оренда обладнання, консультаційні послуги тощо) послугами, які складають, в свою чергу, сферу ”невидимої” торгівлі ,  що швидко розвивається. Ця сфера потребує оновлення торгівельно-політичного інструментарію, тому що митні засоби регулювання стають все менш ефективними, уступаючи місце постійно системі нетарифних бар’єрів.

    Багато видів послуг виділилися в самостійні сектори міжнародної торгівлі на певному щаблі розвитку обміну товарами. Так виникли міжнародний транспорт, банківська справа й страхування, логістика й багато інших. З одного боку, багато видів послуг затребувані, оскільки вони обслуговують торгівлю, тому при обслуговуванні міжнародної торгівлі товарами міжнародний обмін послугами залежить від темпів зростання, структури й географічного розподілу товарних потоків у міжнародній торгівлі. З іншого боку, було б серйозною помилкою не зазначити, що розвиток міжнародної торгівлі товарами залежить від ряду загальних глибинних, глобальних процесів, що відбуваються у світі

Мета цієї роботи – визначити  теоретико – методичні основи ровитку міжнародної торгівлі послугами , показати, що в умовах сьогодення міжнародна торгівля послугами як складова частина міжнародної торгівлі дуже важлива для світового співтовариства .

Предмет дослідження –форми і види міжнародної торгівлі послугами, передумови розвитку динаміки міжнародної торгівлі послугами;

Об’єктом роботи є міжнародна торгівля послугами.

У написанні даної роботи були використані сучасні роботи як відомих зарубіжних, так і роботи українських спеціалістів із галузі міжнародної економіки та російських фахівців.

Робота підкріплена даними із статистичних збірників стосовно міжнародної торгівлі та міжнародного менеджменту.

РОЗДІЛ 1.Теоретико – методичні основи розвитку міжнародної торгівлі послугами

1.1 Послуги  як особливий предмет міжнародної  торгівлі

    Під широким  терміном “міжнародна торгівля”  можна розуміти не тільки 

відносини купівлі продажу товарів, а й послуг. Послуги як специфічний вид продукції стають частиною нашогожиття здуже великою швидкістю. Незважаючи на спад виробництва в усьому світі,економічно розвинені країни збільшують обсяг послуг, оскільки виробники продукції все менше і менше задовольняються лише продажем своїх товарів, а й одночасно допомагають вирішенню різних потреб своїх організацій; іншими словами, вони надають послуги, в яких продукція є тільки компонентом.

  Світовий ринок  послуг – це система міжнародних відносин обміну, де основним товарним об’єктом виступають різноманітні види послуг і яка існує на основі міжнародного поділу праці .

  Міжнародний  ринок послуг — диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, участь у функціонуванні якої у той або інший спосіб беруть усі країни. Ця система динамічно розвивається відповідно до тенденцій НТП і сама є прискорювачем темпів розвитку й причиною диверсифікації форм міжнародних економічних відносин.

  У наукових працях  багатьох вчених-економістів наведено  різні трактування послуги як  економічної категорії. За визначенням  Т. Хілла, послуга – це зміна умов приналежності особи або товару якому-небудь економічномусуб’єкту, яка випливає з діяльності іншого економічного суб’єкта за згодою першого [4]. При цьому він виокремлює два найважливіші аспекти послуг: по-перше, послуги не можуть передаватися далі; по-друге, надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої. Однак Хілл вважав, що обмін не є необхідною умовою для існування послуги. Цю тезу не вважають правиль-ною, оскільки якщо товар, на відміну від послуг, може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від клієнта або покупця, то у разі можливості вищезазначеної тези права власності на послуги можна передавати від одного економічного суб’єкта до іншого, що не є можливим.

       Ф. Ніколейдс  запропонував альтернативне визначення  категорії, на думку якого, послуга – це трансакція, яка є не лише передаванням права власності на об’єкт, а й охоплює також певні завдання, які виконуються працівником для споживача [4]

Таке визначення категорії «послуга» показує, що виробництво та реалізація послуги не можуть відокремлюватися одне від одного, оскільки виконання завдань виробника для спожи-вача потребує контакту між ними.

Згідно з довідником «Лібералізація міжнародних операцій з послугами», розробленого ЮНКТАД і Світовим банком у середині 90-х років, «послуга – це зміна в становищі інституціональної одиниці, що відбулася в результаті дій і на основі взаємної угоди з іншою інституціональною одиницею» . Але подане визначення терміна «послуга» є дуже загальним і абстрактним, що можна пояснити надзвичайною різноманітністю послуг, оскільки класифікація ГАТТ/СОТ включає більше 600 їх різновидів.

    На думку Ф. Котлера, Г. Армстронга, Д. Сондерса  та В. Вонг, послуга – це будь-яка  діяльність або благо, яке одна  сторона може запропонувати іншій, але послуга за своєю природою  є невідчутною та не спричиняє передавання власності [2, с. 748]. У такому визначенні терміна чітко розмежовано поняття «товар» і «послуга», при цьому обов’язковою умовою останнього є невідчутність. Характеризуючи послуги в цілому, Ф. Котлер виокремлює п’ять характеристик послуг: невідчутність, невіддільність, непостійність, недовговічність і відсутність власності, що відображено в таблиці 1.

                                                                                                         Таблиця 1. 1 

Характеристики послуги як економічної категорії[2, с. 749-753].

   Американські  економісти В. Берден, Т. Інгрем та  Р. Ляфорж розрізняють товари  та послуги за критерієм матеріальності, наголошуючи при цьому, що товари  – це фізич-ні, матеріальні вироби  та продукція, а послуги – нематеріальні результати [6, с. 180], які відрізняються від товарів невідчутністю, нетривалістю, невіддільністю та непостійністю [16, с. 181].

Серед багатьох зарубіжних вчених великий внесок у тлумачення категорії «послуга» зробили американські вчені-економісти В. Зейтемл і М. Бітнер, які не тільки розглядають послугу як невідчутну дію та діяльність, що повинна мати кінцевий відчутний результат [7, с. 2-3], але й пропонують розуміння суті послуг шляхом визначення їх відмінностей від товарів, що відображено в таблиці 2.

Російський вчений-економіст В. Ніколайчук розглядає послугу як економічне явище, що являє собою складну галузь виробничих, фінансових, правових і соціальних відносин, яка відповідно до свого розвитку стимулює та каталізує процеси, що відбуваються в сферах виробництва, соціального (державного та муніципального) управління, розподілу та споживання [3, с. 17], та всі види корисної діяльності, в процесі якої створюються не матеріальні цінності, а деякий споживчий ефект, що має конкретне, але невідчутне виявлення [3, с. 27].

Таблиця 1. 2. Відмінність властивостей послуг від товарів[7, с. 12].

Тобто, на думку більшості зарубіжних вчених, розуміння категорії «послуга» добувається, як правило, через визначення відмінностей послуги та товару. Так, визначаютья чотири якості послуги:

– невідчутність − трактується як якість, за якою є лише дія, про яку неможливо робити висновки до її завершення;

– невіддільність – невід’ємність послуги від її носія обумовлена потребою у безпосередній взаємодії продавця та покупця;

– непостійність послуги − кожна операція та її сприйняття клієнтом є унікальними;

– незбереження послуги – неможливість її зберігати, передавати та перевозити.

    Українська економічна школа також дає різні тлумачення категорії «послуга». На думку І. Грищенко, послуга – це вид діяльності, який можна запропонувати клієн-там для безпосереднього споживання [1, с. 163]. Особливу увагу в економічному дослідженні він приділяє визначенню чітких відмін-ностей між термінами «товар» і «послуга». Так, послуга, на відміну від то-варів, не може перейти у власність покупця, оскільки не є відчутною. Однак разом з тим вона є товаром, оскільки може бути об’єктом купівлі та продажу. Але послуга стає товаром тільки тоді, коли вона надходить в обмін. Поза об-міном послуга являє собою звичайне благо [1, с. 163].

  Український економіст А. Мельник розглядає послугу як особливий товар, специфічними ознаками якого є [8, с. 94]:

– невидимість, невідчутність, переважно нематеріальний характер;

– нерозривність виробництва та споживання послуги;

– необхідність і змінність якості;

– нездатність послуг до збереження, складування з можливістю продажу в майбутньому.

  Таким чином, економічна література пропонує велику кількість визначень категорії «послуга», які, як правило, побудовані на протиставленні понять «товар» і «послуга». У багатьох вищенаведених визначеннях терміна «послуга» підкреслюють, що, на відміну від товарів, послуги є нематеріальними, не-довготривалими, невідчутними, не можуть складуватися. Однак у більшості визначень лише зазначено властивості, які притаманні послугам, але немає загального визначення, яке можна було б використати з практичною метою. Слід також зауважити, що чим простішим і конкретнішим буде визначення терміна «послуга», тим менший різновид послуг воно охоплює, тобто тим менш точним є таке визначення. Проте загальне й абстрактне тлумачення категорії не дає чіткого уявлення про її економічну сутність.

  Аналізуючи  всі вищенаведені визначення  поняття «послуга», можна запропонувати таке: послуга як економічна категорія являє собою різнорідну невідчутну діяльність, що здійснюється суб’єктом економічних відносин, має фактичний відчутний результат і   вважається ним задовільною . Згідно бізнес-моделі, запропонованої Американською асоціацією якості, розрізняють функціональні бізнес-процеси, які формують зміст бізнес системи і процедури виконання призначення компанії, та структурні, спрямовані на підтримку і розвиток інфраструктури компанії, забезпечуючи її існування.

     М.Мескон розглядає  цінності як важливі і значущі  з погляду конкретної людини  предмети, дії, спосіб життя, ідеї  і т. п., зодного боку, і як загальні  переконання стосовно того  що  добре, що погано або що є несуттєвим у житті,  - з іншого [5].Не менш значущим аспектом у дослідженні особливостей  бізнес-процесів підприємств сфери послуг є питання якості надаваних послуг. А. Парасураман, В. Зайтамл, Л. Беррі вважають, що якість сер-вісу – це розбіжність між  очікуваннями клієнта й реальною послугою. К. Лавлок вважає,що при оцінюванні споживачем якості послуги, він порівнюєдеякі фактичні значення параметрів оцінки якості зочікуваними ним величинами цих параметрів, і як, що добре, що погано або що є несуттєвим у житті, - з іншого.

    Згідно з теорією Рокича існують два типи цінностей : термінальні, які є переконаннями людей щодо мети і кінцевого стану, до якого вони намагаються наблизитись та інструментальні, тобто це уявлення про бажані методи поведінки з метою досягнення термінальних цінностей. Кайле визначає вісім сумарних цінностей, які можна в належний спосіб виміряти: самоповага, безпека, стосунки, відчуття гордощів від досягнутого, задоволення собою, повага з боку інших, належність (до чогось — соціальної групи, партії іншої  певної спільноти тощо), радість. Шет, Ньюман та Гросс класифікують усі цінності за п'ятьма групами залежно відтого, що саме зумовлює корисність блага : фу-нкціональні; соціальні;емоційні; епістемічні; умовні [7]. Л.Лукашевич осно-вні типи поведінки споживача на ринку розмежовує на орієнтовані на якість і орієнтовані на ціну,відповідно до чого фактори, що впливають на вибір споживача, проранжовує, в порядку зниження вагомості в аспекті їхньої цінності [6].

Заслуговує на увагу класифікація цінностей,сформульована Р.Фатхутди-новим (табл. 3), який визначаєцінність як щось особливе, чим суб’єкт або об’єкт управлінняволодіє, прагне зберегти або мати у майбутньому [12].

Таблиця  Класифікація цінностей (За Р.Фатхутдиновим)

Проте, стосовно сфери послуг, на думку дослідників , ланцюжокцінності слід роширити, додавши до основної та допоміжноїтакі види діяльності, як цільові, супутні, обслуговуючі, щовизначаються нами як структурні елементи бізнес-процесів,які певним чином є взаємозалежними та взаємодоповню-ючими, що обумовлює, у разі неефективностіїхньої взаємодії, реструктуризації певних елементів бізнес-процесів відповідно до основного інтересу споживачів підприємства, що обумовить нарощення цінності послуги. З урахуванням цього, нами запропоновано власне визначення цінності послуги та виділено найбільш універсальні її критерії, оцінка яких дозволить при необхідності проводити реструктуризацію бізнес-процесів та коригувати зміст їхніх структурних елементів для досягнення та збереження намаксимальному рівні задоволення потреб споживача.

  Цінність послуги  – це оптимальне співвідношення  певного набору бізнес-процесів, необхідних споживачеві у певній  кількості та якості з урахуванням  їхньої вартості у певнийперіод  часу для максимального задоволення  потреб, та можливістю реструктуризації  структурних елементів бізнес-процесів  у разі недосягнення такого  співвідношення для забезпечення  цілісності системи послуг.

Послуги на світовому ринку -   товари споживчої вартості, які переважно не здобувають упредметненої форми. Особливості міжнародного ринку послуг:більшість міжнародних контактів у цій сфері базується на прямих зв’язках між виробниками та споживачами;

міжнародна торгівля послугами припускає більшої наявності зарубіжних

партнерів;

МРП тісно пов’язан із товарним ринком, але розвивається більш високими темпами;

сфера послуг більш захищена державою, ніж сфера товарного виробництва, тому що вище питома вага державних капіталовкладень (транспорт і його інфраструктура, зв'язок, охорона здоров'я, наука, освіта та ін., перебувають, як правило, в частковій, а інколи навіть у переважаючій державній власно-сті);

ступень концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;

ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу [57, c. 146].

МРП сформувався у 80 рр., а об’єктом купівлі–продажу є більш ніж 600 видів послуг.

     Розширення міжнародної торгівлі послугами та диверсифікація світового ринку послуг посилюють потребу розвивати відповідні механізми регулюва -ння та сприяти їх адаптації до сучасної специфіки цієї сфери міжнародної економічної діяльності. Для цього вживаються заходи на різних рівнях, як зусиллями окремих урядів, так і в міжнародному масштабі, а саме:на націо-нальному рівні — у вигляді правової діяльності та нормативної регламен-тації, організаційно-інституційної політики держав;на рівні двосторонніх угод, наприклад, щодо поліпшення транспортного обслуговування рухомим складом пасажирів, вантажів, а також перекачування газу, нафти трубопроводами,у рамках багатосторонніх, регіональних проектів, наприклад, лібералізація торгівлі послугами в межах зони вільної торгівлі в Північній Америці — НАФТА,на рівні світових організацій — передусім у рамках системи ГАТТ/СОТ, укладення Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС).

Послуги, на відміну від товарів, виробляються і споживаються здебільш-шого одночасно. Тому більшість їх видів ґрунтується на прямих контактах між виробниками та споживачами, що відрізняє міжнародну торгівлю послу-гами від міжнародної торгівлі товарами, за якої більшість операцій основу- ється на торговельному посередництві та можливості зберігання товарів. Міжнародна торгівля послугами більше вимагає присутності за кордоном виробників послуг або присутності іноземних споживачів у країні надання послуг. Проте поширення інформаційних технологій дає змогу здійснювати купівлю-продаж послуг на відстані;

- міжнародна торгівля  послугами взаємопов'язана з торгівлею  товарами, істотно впливає на  неї. Для поставок товарів за  кордон використовується все  більше послуг (аналіз ринків, транспортування  товарів тощо). Особливо залежить  від послуг торгівля наукомісткими  товарами, котра вимагає значних  обсягів технічного, інформаційного  і консультаційного обслуговування. Успіх товару на зовнішньому  ринку здебільшого залежить від  якості і кількості послуг  під час його виробництва, продажу  та реалізації, а також від  гарантійного або сервісного  обслуговування;

- міжнародна торгівля  послугами взаємодіє з міжнародним  рухом капіталів, переміщенням робочої  сили, котрі неможливі без банківських, інформаційних, транспортних та  інших послуг. Водночас розвиток  світових ринків товарів, капіталів, робочої сили стимулює розширення  міжнародного ринку послуг, інтенсифікацію (посилення) процесів на ньому;

- сфера послуг є більш  захищена державами від іноземної  конкуренції, ніж сфера матеріального  виробництва, а транспорт, зв'язок, фінансові  та страхові послуги, наука, освіта, охорона здоров'я у багатьох  країнах перебувають у цілковитій  або частковій власності держави  чи суворо контролюються нею. Адже існує думка, що імпорт  послуг у значних масштабах  може приховувати в собі загрозу  для добробуту, суверенітету і  безпеки держави. Тому міжнародній  торгівлі послугами доводиться  долати більше бар'єрів, ніж торгівлі  товарами;

- не всі види послуг, на відміну від товарів, придатні  для широкого залучення в міжнародний  господарський обіг. Передусім ідеться  про комунальні, побутові послуги  для населення. Однак успіхи окремих  країн у сфері охорони здоров'я, освіти приваблюють іноземців (лікування, навчання); у сфері культури та  мистецтва - збільшують її доходи  від гастролей артистів і прокату  фільмів за кордоном; у туризмі - залучає до обслуговування іноземців  роздрібну торгівлю, громадське  харчування, музеї та інші заклади  культури;

- у міжнародній торгівлі  послугами домінують і домінуватимуть  послуги, пов'язані з обслуговуванням  трудової діяльності.

З огляду на можливість використання у міжнародній торгівлі, послуги поділяють на такі категорії:

а) за можливістю участі в міжнародному обміні: послуги, що можуть бути об'єктом зовнішньої торгівлі (зв'язок, міжнародні кредити, перевезення пасажирів і вантажів), і послуги, які не можуть бути предметом експорту (всі види індивідуальних, соціальних, державних, інфраструктурних послуг);

б) залежно від засобів доставки послуг споживачу: послуги, пов'язані з інвестиціями (банківські, готельні і фахові послуги), послуги, пов'язані з торгівлею (транспорт, страхування), послуги, пов'язані одночасно з інвестиціями і торгівлею (зв'язок, будівництво, комп'ютерні, інформаційні, особисті, рекреаційні послуги та ін.).

В офіційній класифікації товарів міжнародної торгівлі послуги поділені на такі групи:

- комунальні послуги і  будівництво;

- оптова і роздрібна  торгівля, ресторани і готелі, туристичні  бази і кемпінги;

- транспортування, збереження  і зв'язок, фінансове посередництво;

- оборона та обов'язкові  соціальні послуги;

- освіта, охорона здоров'я  та суспільні роботи;

- інші комунальні, соціальні  та особисті послуги.

Організація міжнародної торгівлі технологіями

Відповідно до розробленого ЮНКТАД проекту Міжнародного кодексу поведінки в галузі передавання технологій, співробітництво на між народному ринку науково-технічних, технологічних послуг може відбуватися у лі-цензійній торгівлі; на надання ноу-хау, технічного досвіду; надання техно-логічних знань, інжинірингових послуг; промислово-технічного спів робіт-ництва; науково-технічної і виробничої кооперації; інвестиційного спів ро-бітництва, оренди, лізингу; організації наукових конференцій симпозіумів, виставок, ярмарків та ін.

Ліцензійна форма співробітництва на міжнародному ринку послуг.

Здійснюється вона на підставі ліцензійної угоди (договору) - угоди про надання прав на виробниче і комерційне використання винаходів, технічних знань, товарних знаків та ін. Це означає передавання ліцензіаром (власником винаходу, патенту, технічної або психологічної новинки) ліцензіату (особі, яка отримує право на використання об'єктів інтелектуальної власності) дозволу на використання ліцензованого об'єкта.

Появі ліцензійних угод сприяло патентне право як право виняткового користування - абсолютне право, що належить лише визначеній законом (договором) особі з виключенням можливості користування ним будь-якою іншою особою. У сучасній ліцензійній практиці розрізняють патентні, безпатентні (залежно від наявності патенту), а також прості, виняткові, повні (залежно від характеру та обсягу прав на використання об'єкта) ліцензії.

Патентна ліцензія означає передавання права використання патенту без відповідного ноу-хау ("чистий патент").

Безпатентні ліцензії (ліцензія на використання ноу-хау без патенту на винахід) охоплюють більшість ліцензійної торгівлі, оскільки набуття "чистого патенту", зазвичай, супроводжується додатковими науково-дослідними розробками, витратами на впровадження у виробництво, для чого ліцензіат повинен володіти розвинутою технологічною базою.

Проста ліцензія означає, що ліцензіар дозволяє ліцензіату на певних умовах використання винаходу або ноу-хау, залишаючи за собою право на самостійне їх використання і передавання їх іншим ліцензіатам.

Виняткова ліцензія надає монопольне право лише одному ліцензіату на використання об'єкта ліцензії відповідно до умов угоди, у зв'язку з чим ліцензіар втрачає права на його використання і не може надати їх іншим особам (фірмам). В окремих випадках за ліцензіаром може залишатися право на самостійне використання об'єкта ліцензії, а також на надання ліцензії іншим особам (фірмам) на умовах, що не суперечать умовам першої угоди.

Повна ліцензія передбачає виняткове право ліцензіата на використання патенту або ноу-хау протягом терміну дії угоди.

Найчастіше використовують такі види ліцензійних договорів:

- договір простої ліцензії. Поширений він у тих галузях, де об'єкти ліцензій належать  до сфери масового виробництва  і широкого вжитку, а вироблена  продукція не піддається точному  обліку. Крім того, потреба в продукції  настільки масштабна, що наявність  кількох ліцензіатів на ринку  однієї країни не заважатиме  нормальній реалізації виробленої  за ліцензією продукції (медикаментів, продуктів харчування та ін.);

- договір виняткової ліцензії. Він передбачає монопольне право  ліцензіата на використання предмета  договору на обумовленій території. Цей вид договору найчастіше  використовується у міжнародній  торгівлі послугами;

- договір повної ліцензії. Його укладають, зазвичай, за відсутності  у ліцензіара змоги для самостійного  використання винаходу, а також  продажу його на ринку.

Термін дії ліцензійної угоди залежить від патентної ситуації (терміну дії патентів та їх надійності); прагнення ліцензіара отримувати від ліцензіата дані щодо вдосконалення об'єкта угоди під час її дії; необхідного для освоєння ліцензії часу; термінів морального старіння об'єкта угоди; умов оплати; зацікавленості ліцензіата. Унаслідок цих та інших чинників ліцензійні угоди укладають, зазвичай, на такі терміни: