Сучасна методика комплексного економічного аналізу

    Зміст 

    Вступ………………………………………………………………………….....2

Розділ 1. Сутність і зміст економічного аналізу……………………………….......4

Розділ 2. Методологія економічного аналізу………………………………………8

    1. . Характерні ознаки методу економічного аналізу………………………….8
    2. Логічні методи економічного аналізу………………………………………11
    3. Методи комплексної економічної оцінки…………………………………..19
    4. Аналітичний метод економічного аналізу………………………………….20
    5. Використання графічних методів у економічному аналізі………………..22

Розділ 3. Сучасна методика комплексного економічного аналізу………………26

    Висновки……………………………………………………………………….29

    Використана література.………………………………………………………31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ 

    З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Розв'язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму арсеналі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

    Актуальність обраної теми визначається вимогами сучасного економічного розвитку, необхідністю забезпечення управлінської ланки підприємств і організацій достовірною, точною, вичерпною інформацією про стан справ і тенденції розвитку виробництва. А це стає можливим лише при використанні широкого спектру методів аналізу, адаптація їх до умов кожного окремого підприємства, галузі, а також вибір із сукупності методів найбільш відповідних і ефективних.

    Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

    Усі виробничі й фінансові процеси, а також загальні наслідки діяльності підприємства мають належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує і інша форма контролю -- наступний. Він здійснюється як ревізія фінансово-господарської діяльності роботи підприємства, тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження.

    Останнє, наприклад, за дорученням наглядової ради, акціонерів, банку. І цей контроль ґрунтується на аналізі даних про роботу господарського суб'єкта, тобто виступає як одна із форм аналітичного обстеження підприємства. Економічний аналіз почав формуватися в 20--30-х роках XX ст. як заключний розділ курсу "бухгалтерський облік". Розвиток методів аналізу обумовлювався спочатку необхідністю оцінювання бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку і першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери. У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства, і звідси перша назва курсу "Аналіз балансу". Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву "Обліковий аналіз". Отже, можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку або "обліковства".

    У 40-ві й наступні роки розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання планово-нормативної технічної та інших видів інформації поряд із даними існуючої інформації спонукали зміну і цієї назви курсу. Його почали називати відповідно "Техніко-економічний аналіз", "Аналіз господарської діяльності" і, врешті-решт, "Економічний аналіз".

    Кропітка робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і наслідків діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм дуже сприяла роботі з впровадження аналізу, більш того, це дало змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

    При виконанні даної роботи предметом дослідження є  методологія економічного аналізу та сукупність методів, що використовує економічний аналіз. Об'єктом вивчення буде сукупність інформації щодо методології економічного аналізу, викладена в працях вітчизняних і зарубіжних науковців і практиків господарювання.

    Завдання роботи: дослідити існуючі методики і методи економічного аналізу, дати їх чітку характеристику, визначити сфери застосування методів, узагальнити і систематизувати інформацію щодо методології економічного аналізу, сформулювати  єдиний комплексний підхід до економічного аналізу, адаптований до сучасних умов господарювання.

    Розділ 1. Сутність і зміст економічного аналізу. 

    Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлення якої як науки визначене об'єктивними передумовами і потребами, характерними для виникнення будь-якої нової галузі науки. Для економічного аналізу як науки пріоритетною є практична потреба розв'язання сучасних проблем економіки на макро- чи мікрорівпях. Поглиблення економічної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, які були притаманні обліковим наукам (облік, статистика, планування),  в окрему систему знань. Найбільше практична потреба була визначена розвитком науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумовила виділення економічного аналізу для обґрунтування, оцінювання управлінських рішень, а також для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, регулювання, обліку, контролю, аудиту тощо) [13].

    Головні риси економічного аналізу як науки [18]:

  1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз не тільки дає характеристику явищ і процесів, оцінює їхній стан, а проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумовлюють та визначають характер зміни та розвитку. Важливим є добір сукупності причин, оцінювання їх кореляційної значущості та налагодження алгоритму причинно-наслідкового зв'язку.
  2. Об'єктивне оцінювання ефективності розвитку економічної системи стосовно створених умов внутрішнього і зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурентоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого рівня. Подання необ'єктивної, нереальної аналітичної оцінки для прийняття управлінських рішень є шкідливішим, ніж відсутність аналізу взагалі та    інтуїтивне управління. З цих причин економічний аналіз часто стає складовою частиною аудиту. Об'єктивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.
  3. Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дає змогу сформувати поле вибору управлінських рішень на рейтинговій основі. Цим досягається переконливість в оптимальному виборі. Економічний аналіз забезпечує "прозорість", очевидність висновків і пропозицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління, основою яких є мотивація та інтерес.

    Цільова спрямованість і практична цінність аналізу виражається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикористаних можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та формуванні нового економічного мислення

    Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств і установ.  Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати роботу окремих галузей та регіонів і всього господарства країни взагалі. 
На відміну від предмета,  об'єкти аналізу -- це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об'єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Об'єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції та прибуток, ритмічність виробництва тощо. 
Систематизований перелік об'єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, являють його зміст. Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлюються нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових і напрямів у роботі. При цьому особливий інтерес викликає вивчення всіляких недоліків, непродуктивних витрат, збитків, тобто те, що далі поєднується одним поняттям -- резерви. У зв'язку з цим перед економічним аналізом від самого початку були поставлені завдання [19]:

    1) оцінка діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників

    2) пошук і визначення величини внутрішньогосподарських резервів.

    Принципи, яких повинен дотримуватись аналітик, такі:

     1. Принцип науковості, який передбачає глибоке пізнання об'єктивної реальності функціонування економічної системи, дії об'єктивних факторів її зміни і розвитку, застосування наукової методики та організації аналітичних досліджень. За цим принципом передбачається дослідження лише достовірної реальної інформаційної моделі досліджуваного об'єкта. Необ'єктивне інформаційне відображення реального стану економічної системи може призвести до неправильних аналітичних висновків і пропозицій, що не забезпечить успіху в управлінні. В таких випадках аналіз не тільки недоцільний, а й шкідливий. Щоб досягнути об'єктивності інформації, треба проводити її аудиторську перевірку. Рівень науковості методики досягається розвитком методології аналізу та застосування його сучасних організаційних систем. Значний прогрес економічного аналізу забезпечило широке застосування економіко-математичних методів і моделей, комп'ютерної технології опрацювання економічної інформації.

    2. Принцип системності, який передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку та взаємозумовленість їхніх складових. Він означає, що в аналізі не треба недооцінювати значення будь-якого елемента системи, оскільки його зміна спричиняє зміну цілої системи та її функціонально-структурної будови. Величина упущень є як "фактором мінімум" - можливого результату зміни га розвитку системи загалом. Системність економічного аналізу найповніше реалізується в єдності

     3. Принцип комплексності тісно пов'язаний з принципом системного підходу, хоча має вужче значення. Він насамперед визначається тим, що в аналізі економічних явищ і процесів як складних систем варто комплексно оцінювати вхідні параметри функціонально структурної будови, їх зміну і розвиток на досліджуваному об'єкті у просторі і часі, за кількісними та якісними ознаками та вихідні (результатні) параметри цього процесу. У сфері зору аналітика повинні перебувати не лише основні (цільові) результати, а й побічні. Аналітик повинен використовувати не лише основні (цільові) результати, а й побічні.

  1. Принцип конкретності та дієвості економічного аналізу означає безпосередню цільову спрямованість досліджень на конкретну практику та результативність у досягненні поставленої мети. Дієвість забезпечується шляхом розроблення аргументованих аналітичних висновків і пропозицій, своєчасних рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень.
  2. Принцип рейтингової оцінки - передбачає визначення пріоритетів у досягненні поставленої мети, черговості виконання заходів, спрямованих на цільову зміну і розвиток економічних систем. Рейтингову оцінку найчастіше проводять за критеріями, які визначають кінцеву мету функціонування економічної системи (прибутковість, фінансова стабільність тощо). Для досягнення проміжних цілей можна використовувати   інші критерії рейтингової оцінки

    6. Принцип  демократичності, масовості  економічного аналізу - передбачає участь в аналітичному процесі широкого кола зацікавлених осіб, а не лише спеціалістів-аналітиків, доступність, прозорість, переконливість висновків і пропозицій. Цей підхід дає змогу найповніше виявити наявні резерви та недоліки, виваженіше приймати рішення.

    Дотримання названих принципів є необхідною умовою проведення аналітичних досліджень, запорукою досягнення поставлених цілей і розв'язання конкретних задач. 
 
 
 
 
 
 
 

    Розділ 2. Методологія економічного аналізу 

    2.1. Характерні ознаки методу економічного аналізу 

    Характерні ознаки методу економічного аналізу Кожна наукова дисципліна має свій предмет та метод дослідження. Термін «метод» походить від грецького «methodos», що в перекладі означає «шлях до чогось», тобто знання про те, яким способом, в якій послідовності потрібно розв'язувати ті чи ті завдання. Під методом у широкому розумінні слова слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов'язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ [2].

    Метод економічного аналізу діяльності підприємств, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями предмета, які, у свою чергу, зумовлюються тими конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо, а метод -- як вивчаємо, якими способами та з допомогою яких саме засобів.

    Під методом економічного аналізу розуміють науково обґрунтовану систему теоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціальних прийомів дослідження, що дають змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення і базуються на діалектичному методі пізнання. Особливості діалектичного методу полягають у тому, що всі явища, котрі досліджуються, розглядаються в їх взаємозв'язку та русі, зміні та розвитку, при цьому розвиток розуміють як боротьбу протилежностей на засаді об'єктивних законів реальної дійсності.

    Категорії економічного аналізу -- це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобов'язання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. Визначення та зміст окремих категорій наведено у відповідних розділах посібника.

    Основним елементом методу економічного аналізу є його науковий інструментарій (апарат), тобто сукупність загальнонаукових та специфічних способів і прийомів дослідження фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відокремити прийоми та способи, які притаманні лише конкретній економічній науці, практично неможливо -- науковий інструментарій різних наук є надто взаємозв'язаним. В економічному аналізі також застосовуються різні прийоми, які були спочатку розроблені в межах тієї чи іншої економічної науки (статистики, математики, програмування). Водночас економічний аналіз має і специфічні прийоми дослідження. Саме висвітленню сутності цих прийомів та техніці їх використання і присвячено цей розділ.

    Метод аналізу має певні специфічні особливості. До них належать [9]:

    • використання системи показників, що характеризують діяльність підприємства;
    • вивчення причин зміни показників;
    • визначення та вимірювання взаємозв'язків та взаємозалежностей між ними з допомогою спеціальних прийомів.

    Однією з найважливіших особливостей методу економічного аналізу є використання системи показників для вивчення господарських явищ та процесів. Адже економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Наприклад, такі властивості продуктів харчування, як смак, колір, запах, корисність, не мають об'єктивної числової характеристики, а для того, щоб вони могли стати об'єктом дослідження в економічному аналізі, потрібно спочатку розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах. Система економічних показників базується, як правило, на системах та підсистемах економічної інформації, проте не виключено, що в ході самого аналізу виникатиме потреба в розрахунку нових показників.

    Інша характерна особливість методу економічного аналізу -- вивчення причин, що вплинули на зміну тих чи тих економічних показників. Ураховуючи, що економічні явища обумовлено причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства, навіть на окремо взятий показник, можуть впливати численні фактори. Визначити та вивчити абсолютно всі причини дуже складно, та й не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти те найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інший показник. Отже, обов'язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та її результати.

    До характерних особливостей методу економічного аналізу належить і визначення та вимірювання взаємозв'язку між об'єктивними економічними показниками. Іноді нехтування таким взаємозв'язком може призвести до некоректних висновків, а подеколи зробити аналіз узагалі неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретова не, якщо воно розглядається ізольовано, без зв'язку з іншими. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об'єкта в цілому. Такий підхід призводить, як правило, до фальсифікованих висновків. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ у процесі економічних розрахунків.

    Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження.

    Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

    • первинної обробки зібраної інформації;
    • вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;
    • визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;
    • підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;
    • узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;
    • обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

    Багато прийомів, що використовуються в економічному аналізі, запозичено з інших наук: математики, статистики, бухгалтерського обліку. Економічний аналіз, пристосовуючи ці прийоми до вивчення свого предмета, вносить у них необхідні зміни. Але певні прийоми притаманні тільки економічному аналізу.  

    1. Логічні методи економічного аналізу
 

    Логічні методи економічного аналізу практично використовують від моменту виділення цієї спеціальної системи знань. їх визначають як традиційні, базові, основні, спеціальні, логічні. Йдеться про найпоширеніші, ключові методи, без яких аналітичні дослідження практично неможливі. Існують різні класифікації логічних методів і найкоректніші, на нашу думку,такі [3]:

  • методи порівняння;
  • методи елімінування;
  • статистичні методи;
  • балансові методи.

    Характерним для логічних методів є творче осмислення цілей і принципів дослідження, застосування загальноаукового підходу до дослідження зміни і розвитку явищ та процесів через їх дроблення (диференціацію) і синтез (інтеграцію) та абстрактний підхід. Абстрагування - важливе знаряддя будь-якого аналітичного дослідження, оскільки велику кількість складових, властивостей, аспектів явищ і процесів, а також їх зв'язки неможливо вивчити відразу. Досліджуючи вплив одного фактора, треба абстрагуватись від інших. Дроблення складних систем на елементи дає змогу пізнати внутрішню будову і зв'язки зміни та розвитку, а логічний синтез об'єднує результати дослідження, показуючи предмет у пізнаному вигляді.

    Порівняння - найуніверсальніший метод пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їх зміни і розвитку, початковий етап реалізації аналізом своєї цільової функції. "Все пізнається у порівнянні" - загальновизнана філософська теза виводить метод порівняння в економічному аналізі в розряд основних. Пріоритетним при застосуванні методу порівняння є вибір бази

      Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними [13] .

    В економічному аналізі порівняння використовують як основний або додатковий спосіб розв'язання багатьох його завдань. Основними базами порівняння є:

    • нормативні показники;
    • дані попередніх періодів;
    • середні галузеві показники;
    • планові показники;
    • показники передових підприємств або міжнародні стандарти.

    Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності.

    Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (дня, декади, місяця, кварталу, року) уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів.

    Порівняння із середніми показниками по галузі (міністерству, об'єднанню, концерну) є необхідним для більш повної та об'єктивної оцінки діяльності об'єкта, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його діяльності.

    Порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показників. Для цього фактичні дані в середньому за три -- п'ять попередніх років порівнюють із даними плану поточного року. Порівняння фактичного рівня показників із плановими є необхідним також для визначення резервів виробництва. Так, якщо план за певним показником не було виконано, то іноді це можна розглядати як невикористаний резерв підвищення ефективності виробництва.

    Порівняння фактичних значень показників підприємства з кращими, що їх досягнуто на інших підприємствах галузі, торує шлях запровадженню передового досвіду та нових можливостей виробництва.

    З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

    • нейтралізація впливу кількісного фактора;
    • нейтралізація впливу цінового фактора;
    • урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;
    • забезпечення однакової тривалості періодів, що порівню-ються;
    • забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;
    • урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об'єктів.

    Коли показники, що порівнюються, охоплюють різні проміжки часу, то це легко усувається відповідним коригуванням. Так, дані про виробництво продукції в лютому та березні є непорівнянними внаслідок неоднакової тривалості календарного періоду, проте дані про середньодобовий її випуск можна порівняти для характеристики темпів зростання.

    Іноді порівнянності даних можна домогтися, якщо замість абсолютних величин взяти відносні. Наприклад, розмір прибутку підприємства без урахування масштабів діяльності цього підприємства не може характеризувати ефективність його роботи, але показники прибутковості активів та прибутковості капіталу уможливлюють об'єктивну оцінку наслідків роботи різних підприємств.

    Непорівнянність показників, спричинену застосуванням різних методик розрахунку, легко усунути перерахунком показників попередніх періодів за новою методикою .

    Величини окремих показників значною мірою залежать від соціально-економічних умов розвитку підприємств. Наприклад, рівень продуктивності праці, рівень заробітної праці робітників у нашій країні та в країнах з розвиненою економікою суттєво відрізнятимуться, отже, висновки, зроблені без урахування цих відмінностей, будуть некоректними.

    Елімінування - один із прийомів детермінованого факторного аналізу.

    Елімінувати - це значить усувати, відхиляти, виключати дію всіх факторів на величину результативного фактору, крім одного. Цей метод базується на тому, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються незмінними, потім змінюється два і т.п. при незмінності інших. Це дозволяє визначити окремо вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника.