Сутність і призначення бізнес-плану

ЗМІСТ

ВСТУП.......................................................................................................................3

1.Сутність і призначення бізнес-плану...................................................................5

2.Зміст і загальна методологія розробки бізнес-плану........................................12

3. Інформаційна база бізнес-планування  та оформлення бізнес-плану.............18

4.Вплив бізнес-планування на ефективну діяльність сучасного підприємства..24

ВИСНОВКИ.............................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................30

ДОДАТКИ.................................................................................................................32

ВСТУП

Питанням планування різних видів діяльності людина займається з даніх часів. Сучасна система  наукових поглядів про сутність планування, здійснюваного на різних фірмах, підприємствах, тісно пов’язана з ринковою економікою.

За умов ринкової системи  господарювання жодне підприємство не може працювати прибутково без  ретельно підготовленого плану. Досвід організації підприємництва свідчить, що планування діяльності організації  набуває все більшого значення у зв’язку зі швидкими змінами в середовищі функціонування підприємства. Що більш динамічним та невизначеним стає середовище діяльності, то більше порядку має бути на самому підприємстві, то більше уваги слід приділяти розробці стратегій та оперативних дій для їх реалізації. Брак чіткого плану є незаперечним свідченням незадовільного управління підприємством. Успіх підприємницького проекту, незалежно від його масштабів, сфери діяльності, форми організації бізнесу, неможливий без чіткого уявлення про перспективи діяльності, без опрацювання надійних орієнтирів і реального плану господарювання.

Бізнес-план останнім часом  усе більше супроводжує організаційну, економічну та фінансову діяльність фірм, підприємств, установ і є неодмінною складовою частиною початку організації будь-якої підприємницької діяльності. Бізнес-плани створюють для відкриття фірми, організації виробництва, обслуговування, надання некомерційних послуг тощо.

Виникнення будь-якої підприємницької ідеї (чи буде це створення  нового бізнесу, чи вдосконалення діяльності вже наявного) ставить багато різноманітних запитань: хто виступає як конкретний споживач, яким є ринок продукту підприємства, які кошти необхідні для реалізації проекту, чи виправдовує себе проект економічно тощо. Задля отримання відповідей на ці запитання й складається бізнес-план.

Важливим є аналіз сфери діяльності в якій буде розвиватися  суб’єкт бізнес-планування – саме це і є предметом бізнес-плану.

Актуальність бізнес-плану  полягає в наступному: в даний час можна сказати те, що сучасна культура бізнес-планування стає все більш потрібною. І сьогодні словосполучення "бізнес-план" вже не утворює непорозуміння і боязні з боку сучасних підприємців. Зараз прийшов момент розібратися детальніше в цьому питанні і систематизувати досвід, по-новому подивитися на проблеми і завдання сьогоднішнього бізнес-планування. Коротко, можна сказати те, що бізнес-план - це особлива система тверджень успішності кожного бізнесу.

Мета бізнес-плану  – побачити кінцевий результат створення  виробу чи групи виробів у вигляді прибутку на оглядний дискрет часу.

Завдання бізнес-плану  – ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх розумність і реалістичність. Звичайно, після виникнення ідеї створення  нового виду продукції упорядкування першого варіанта бізнес-плану слід закінчити за один місяць. У середньому за 5-8 місяців мають бути закінчені науково-дослідні роботи, упорядкований остаточний варіант бізнес-плану, а після цього науково-технічна рада, або рада з маркетингу, або рада акціонерів, або адміністрація чи правління підприємства приймає рішення про доцільність виробництва дослідної партії виробів.

Отже, бізнес-план – засіб, за допомогою якого підприємець  може управляти своїм бізнесом. Це документ, який містить комплексне обгрунтування стратегії (програми) розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі поточного та перспективного планування такої діяльності.

1. СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

З літературних джерел відомі різні визначення поняття бізнес-плану. Адаптоване до вітчизняних умов господарювання поняття бізнес-плану може бути сформульовано в такий спосіб.

Бізнес-план – це типове (уніфіковане) проектне рішення на досить віддалену перспективу (5, 10 і більше років), у якому дається науково  обгрунтована оцінка можливих на даному сегменті ринку кінцевих цільових економічних, фінансових та інших результатів (трудових, виробничих, соціальних, екологічних) діяотності підприємства, що базуються на реальному виробничому, інвестиційному, матеріально-технічному, організаційному і логістичному забезпеченні.

Бізнес-план – це план розвитку. При цьому масштаби планування можуть бути різні: розвитку підприємства, напрямку діяльності, нового виду продукції, нової системи оплати праці і  т.д.

Бізнес-план – це письмовий  документ, який складається теперішнім або майбутнім власником (менеджером, керівником) підприємства, і містить детальне викладення основ бізнесу, види продукції або послуг, коло споживачів і конкурентів, тип виробництва і системи збуту продукції, а також систему менеджменту, фінансування та інших значущих аспектів майбутнього бізнесу, а також можливості управління ним.

Важливу роль в організації  та економіці підприємницької діяльності відіграє складання бізнес-плану. Зважаючи на співвідношення понять «підприємництво» і «бізнес», коректніше говорити про складання плану підприємницької діяльності. Але оскільки така назва (тобто бізнес-план) міцно увійшла в понятійний апарат, скористаємося нею.

Існують дві найважливіші причини, які обумовлюють необхідність розробки бізнес-плану. Необхідно:

- переконати сторонніх  інвесторів в економічній діяльності  вкладення грошей у даний бізнес-проект  або надання кредиту;

- допомогти реалізувати  в повному обсязі сформульовану  місію фірми і не дозволити  випадковим обставинам сприяти  відхиленню фірми від обраної головної (глобальної) мети.

Створення нових проектів припускає попереднє економічне обгрунтування їхньої доцільності, наступне планування необхідних витрат для їхнього здійснення та очікуваних кінцевих результатів. Бізнес-планування дозволяє економістам-менеджерам не тільки обгрунтувати необхідність розробки того або іншого інноваційного проекту, але і можливість його реалізації у діючих ринкових умовах.

Відповідно до системного визначення проекту «як цілеспрямованої  зміни стану системи» одним з  центральних понять, пов’язаних із проектом, є поняття «мети проекту». Дуже близько до поняття «мети» знаходиться поняття «задача». Уточнимо ці задачі.

Мета – бажаний  результат діяльності, досягнутий у  межах деякого інтервалу часу.

Задача – бажаний  результат діяльності, який досягається за намічений (заданий) інтервал часу і характеризується набором кількісних даних або параметрів цього результату.

Таким чином, мета стає задачею, якщо зазначено термін її досягнення і задані кількісні характеристики бажаного результату. Крім того, очевидно, що мета – більш загальна категорія, ніж задача. Вона досягається в результаті рішення ряду задач. Звідси випливає, що задачі можна упорядкувати стосовно цілей. У цьому криється властивість множинності цілей – кожну ціль можна декомпанувати на задачі, з яких вона складається, або підцілі.

Головна мета розробки бізнес-плану  – сформулювати або уточнити основну  концепцію розвитку фірми, тобто  спланувати виробничу, господарську, збутову, економічну, фінансову, інвестиційну, соціальну й екологічну (точніше, природоохоронну) діяльність на найближчий та досить віддалений періоди часу в точній відповідності до потреб цільового ринку і реальних можливостей придбання необхідних видів ресурсів.

Бізнес-план дає змогу  розв’язати цілий ряд завдань, основними серед яких є:

1. обгрунтування економічної доцільності напрямків розвитку підприємства;
2. розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності підприємства, насамперед обсягів продажу та прибутку;
3. визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;
4. підбір працівників, спроможних реалізувати даний план. [14, стр. 284]

Кожне завдання плану  може бути розв’язане лише у взаємозв’язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план є важливим засобом збільшення капіталу підприємства. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях. Бізнес-план є основою бізнес-пропозиції у переговорах із майбутніми партнерами, він відіграє важливу роль при комплектуванні основного персоналу підприємства.

Таким чином, бізнес-план, по-перше, може бути використаний для  розробки концепції бізнесу, для  детального відпрацювання стратегії, для попередження помилок шляхом детального аналізу маркетингу, фінансів, виробничої діяльності підприємства.

По-друге, бізнес-план є  інструментом, за допомогою якого суб’єкт господарювання може оцінити фактичні результати своєї діяльності за певний період.

По-третє, бізнес-план є  засобом залучення коштів.

Підприємства, що вже сформувались, при розробці бізнес-плану мають певні переваги порівняно з підприємствами-початківцями. Цифри, які вони використовують для розрахунків, надійно обгрунтовані результатами їх діяльності, їх задуми на майбутнє випливають з їх колишньої стратегії, спираючись на успіхи підприємства, досвід, набутий на своїх помилках.

На шляху створення  будь-якої справи постає ряд суттєвих перешкод, кожна з яких за відсутності  необхідного підходу може стати  причиною виникнення проблемної ситуації. До них належать: організація управління, накопичення капіталу, розробка та маркетинг продукту, підтримання на необхідному рівні валового прибутку та захист бізнесу від небажаного впливу. Статистика свідчить, що 75% усіх нових починань у бізнесі с невдалими в перші роки.

При виникненні будь-яких труднощів суб’єкт підприємницької діяльності повинен дослідити стан бізнесу та виявити можливі перешкоди. Кожного разу, з’ясувавши та вирішивши певну проблему, підприємство тим самим звільняється ще від однієї перешкоди, яка може призвести до невдачі, і, таким чином, підвищує свої шанси на успіх.

Конкретно цільове призначення  бізнес-плану полягає в наступному: [2,стр.23]

1. одержання узагальненої  фінансової оцінки попереднього  етапу розвитку фірми, а також  оцінка її сучасного виробничого й економічного потенціалу;

2. розробка або уточнення  колишньої стратегії розвитку  фірми або окремих напрямків  її діяльності, а також визначення  способів реалізації стратегічних  цілей та задач;

3. внутрішньофірмове  планування, контроль, аналіз, регулювання й оперативний облік;

4. розробка і техніко-економічне, фінансове і соціальне обгрунтування  бізнес-проектів, інтернет-проектів, програм  розвитку фірми, а також комерційних  пропозицій;

5. залучення інвесторів  для реалізації внутрішньофірмових  планів, програм, комерційних проектів;

6. зниження рівня сукупного  ризику фірми в ході здійснення  її виробничої, науково-технічної,  фінансової й зовнішньоекономічної  діяльності за рахунок прояснення  перспектив й розвитку;

7. розробка й здійснення  проектів створення нової продукції;

8. оцінка науково-технічного, виробничого і комерційного потенціалу  окремої фірми і компанії у  цілому;

9. формування найбільш  сприятливої громадської думки  у відношенні фірми (паблік  рилейшинз), стретегії її розвитку, планів майбутньої діяльності; визначення ступеню соціальної відповідальності і соціальної захищеності працівників.

За допомогою бізнес-плану  стандартизується процес ознайомлення потенційних інвесторів з даною  фірмою й станом фінансових та інших  справ.

Також можна виокремити певні стійкі ознаки бізнес-плану, відповідно задачам, що стоять перед ним:

- бізнес-план не може  містити весь комплекс загальних  цілей підприємства, а лише одну  з них, ту, яка пов’язана з інвестиційним процесом (внутрішнім або зовнішнім). Бізнес-план – це завжди інвестиції (розвиток). Немає інвестицій – не може бути і бізнес-плану (на відміну від інших видів планування, наприклад, стретегічного);

- на відміну від  стретегічного і тактичного плану,  бізнес-план має чітко окреслені  часові рамки, після закінчення яких визначенні планом мети й задачі повинні бути виконаними;

- у бізнес-плані функціональні  складові (план маркетингу, план  виробництва і т.п) на відміну від усіх інших видів планів, є повноправними, рівноважними частинами структури.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві найважливіші функції: [11, стр.7]

1) зовнішню – ознайомити  різних представників ділового  світу із сутністю та основними  аспектами реалізації конкретної  підприємницької ідеї;

2) внутрішню (життєво  важливу для діяльності самого підприємства) – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Традиційно бізнес-план розглядається як інструмент залучення  необхідних для реалізації проекту  фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори ніколи не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два  напрямки його застосування:

1) як інструменту  стратегічного планування та  оперативного управління діяльністю  підприємства. Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення таких. Тобто бізнес-план є основою поточного планування всіх аспектів діяльності підприємства, він сприяє глибшому усвідомленню працівниками особистих завдань, пов’язаних зі спільним для них бізнесом;

2) як механізму  аналізу, контролю й оцінки  діяльності підприємства. Бізнес-план  дає змогу аналізувати, контролювати  й оцінювати успішність діяльності  в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно коригувати напрямки розвитку бізнесу.

Отже, в умовах ринкової системи господарювання бізнес-план — це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї  планової та виконавчої діяльності підприємства; це документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Специфіка бізнес-плану  полягає в тім, що це комплексний  документ, який відображає всі основні  аспекти підприємницького проекту. У ньому розглядається широке коло проблем, на які може натрапити підприємець і визначаються способи розв’язання цих проблем. Водночас слід зазначити, що принципи управління за допомогою бізнес-плану передбачають необхідність урахування в процесі розробки конкретного бізнес-плану багатьох специфічних для даного підприємницького проекту факторів. Відтак з’являється можливість класифікувати бізнес-плани за певними ознаками:

1) за сферою  бізнесу (виробництво, будівництво,  роздрібна та оптова торгівля, надання послуг, посередницька діяльність тощо);

2) за масштабами  бізнесу (великий, середній, малий);

3) за характеристиками  продукту бізнесу (традиційний,  принципово новий, виробничо-технічного чи споживчого призначення).

Крім того, залежно від типу інвестиційної  ситуації в межах кожної класифікаційної ознаки можна виділити:

а) повний бізнес-план комерційної ідеї або інвестиційного проекту — виклад для потенційного партнера або інвестора результатів маркетингового дослідження, обгрунтування стратегії виходу на ринок, очікуваних фінансових результатів;

б) бізнес-план фірми – виклад перспектив розвитку фірми на плановий період для ради директорів або зборів акціонерів, де обгрунтовуються необхідні обсяги інвестицій чи інших ресурсів;

в) бізнес-план структурного підрозділу – виклад для вищого керівництва компанії плану розвитку господарської діяльності підрозділу для обгрунтування обсягів ресурсів, що централізовано виділяються підрозділу, або обсягів прибутку, що залишаються в розпорядженні підрозділу.

Окремо можна виділити регіональний бізнес-план, що в ньому обгрунтовуються перспективи соціально-економічного розвитку регіону та обсяги фінансування відповідних програм для органів з бюджетними повноваженнями.

Крім того, складаються  також спеціальні (як правило, скорочені) варіанти бізнес-планів для осіб, у контактах з якими заінтересований підприємець. Форма та зміст таких планів орієнтовані на інтереси таких осіб.

2. ЗМІСТ І ЗАГАЛЬНА МЕТОДОЛОГІЯ РОЗРОБКИ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Що конкретно має  включати в себе бізнес-план? Ви й  самі можете відповісти на це запитання, якщо поставите себе на місце банківського службовця, до якого звернувся підприємець з проханням про кредит для реалізації своєї ідеї. Питання, які б ви йому задавали, і визначають зміст бізнес-плану. Дещо інші запитання до підприємця в аналогічній ситуації виникають у венчурних капіталістів або індивідуальних інвесторів. Оскільки банки ніколи не ризикують у бізнесі, їхня мета — домогтися надійної процентної ставки за кредити та гарантій своєчасного їх повернення. Навпаки, венчурні капіталісти або індивідуальні інвестори згодні розділити з підприємцем ризики його починання. Вони зацікавлені у швидкому зростанні своїх капіталів, а тому, як правило, вимагають частки в майбутньому прибутку.

На зміст бізнес-плану  суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб. Чим масштабнішим є підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

Зміст бізнес-плану залежить також і від інших факторів, зокрема:

• конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу;
• ступеня конкуренції в галузі;
• можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Наявність багатьох факторів, які впливають на зміст бізнес-плану [Рис.], свідчать, що не існує певної стандартної, універсальної, «найліпшої» форми бізнес-плану. Кожний підприємець чи компанія складають бізнес-план по-своєму. Підходи до його розробки змінюються згідно з характером бізнесу, особливостями його середовища, конкретними цілями бізнес-плану, індивідуальними запитами потенційних інвесторів. Але це зовсім не означає, що не існує загальних вимог до опрацювання бізнес-плану. Є низка ключових питань, які мають бути ретельно вивчені, оцінені та висвітлені в кожному бізнес-плані.

Будь-який бізнес-план, незалежно  від його особливостей та розмірів, має право на існування лише за умови, що він приносить дохід його власнику. Обгрунтувати можливість комерційного успіху — це перше основне завдання будь-якого бізнес-плану. Зробити це можна з допомогою фінансових показників, які характеризують:

• фінансові потреби для створення бізнесу;
• обсяги передбачуваного продажу;
• розміри прибутків та збитків;
• рух готівки тощо.

Усе це і становить основу фінансового плану. Фінансові показники — це кінцевий результат, параметри якого залежать від ринкових, виробничих, організаційних та інших аспектів даного бізнесу. Зрозуміло, що й ці аспекти підприємницького проекту цікавлять можливих партнерів, тому можуть бути висвітлені в бізнес-плані.

Найбільш складною є  процедура опрацювання бізнес-плану  для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду  дає змогу виділити в процесі  розробки такого бізнес-плану три  стадії: початкову, підготовчу, основну.

Якщо йдеться про  розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. обгрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією.

Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану. [11, стр. 18-20]

Початкова стадія. Опрацювання бізнес-плану для заснування нового бізнесу починається з розробки концепції, тобто тих принципових рішень, які закладаються в його основу. У межах роботи над концепцією майбутнього бізнесу:

1. здійснюється пошук підприємницької ідеї;
2. вибирається сфера діяльності;
3. обгрунтовується доцільна форма організації бізнесу;
4. приймається рішення щодо способу започаткування бізнесу.

найвідповідальнішим етапом, від якого багато в чому залежать усі інші рішення щодо створення бізнесу, є пошук ідеї майбутнього бізнесу. Джерелами таких ідей найчастіше бувають: вивчення запитів і побажань споживачів; критичний аналіз товарів, які випускають інші фірми; бесіди з продавцями торговельних закладів; вивчення технічної літератури та патентної інформації; результати власних досліджень і розробок. Для пошуку підприємницьких ідей використовуються різноманітні методи («мозкового штурму», конференції ідей, «колективного блокнота», контрольних запитань, фокальних об’єктів тощо).

Вибір сфери підприємницької  діяльності (виробництво, оптова торгівля, роздрібна торгівля, послуги, будівництво, фінансова діяльність тощо) здійснюється з урахуванням:

1. суті та спрямованості самої ідеї майбутнього бізнесу;
2. особистих факторів (власний практичний досвід та потенціал, наявність відповідної освіти та знань, відповідність сфери бізнесу інтересам і вподобанням самого підприємця);
3. зовнішніх факторів (реальна економічна ситуація, законодавчо заборонені сфери й види діяльності, необхідність ліцензування діяльності, державні пріоритети в розвитку окремих галузей, сучасні й майбутні потреби споживачів, ступінь конкуренції в галузі, стадії життєвого циклу виробів, наявність необхідних ресурсів, інші специфічні зовнішні фактори).

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в межах  певної організаційної форми. Процедура вибору організаційно-правової форми бізнесу передбачає:

1. визначення форм організації бізнесу, які відповідають законодавству України;
2. визначення особливостей, переваг і недоліків кожної з цих форм;
3. визначення критеріїв вибору форми організації бізнесу (ступінь відповідальності, ситуація з податками, обсяг фінансових потреб для започаткування бізнесу, ступінь контролю за фірмою, можливість залучення інших власників, наявність управлінських здібностей у підприємця, можливість зростання бізнесу в майбутньому чи простота його ліквідації);
4. безпосередній вибір форми організації бізнесу [Табл.]

До основних питань опрацювання  концепції майбутнього бізнесу належить також вибір способу започаткування бізнесу. Традиційно розглядають три основні способи започаткування бізнесу:

1. створення нового підприємства «з нуля»;
2. придбання фірми, що вже існує;
3. придбання франшизи, тобто ліцензії, яка надає підприємцеві (фірмі) право на продаж (виробництво, здійснення певної діяльності) товарів чи послуг великої фірми, яка вже добре відома споживачам.

Крім того, існують  кілька нетрадиційних способів започаткування бізнесу, до яких, зокрема, належать:

• прямий маркетинг (сукупність операцій, за допомогою яких продавець доводить товари та послуги до покупців, спрямовуючи свої зусилля на заздалегідь визначену аудиторію та використовуючи один або більше засобів інформації та комунікації з метою отримання замовлення по телефону, поштою або внаслідок персонального візиту до клієнта);
• започаткування бізнесу виходом зі складу якоїсь великої компанії;
• пересувна торгівля;
• надомний бізнес.

Підготовча  стадія. Наявність концепції власного діла ставить перед підприємцем велику кількість цілком конкретних запитань. Чим його бізнес відрізнятиметься від бізнесу конкурентів? Що сприятиме або заважатиме його становленню та розвитку? На які конкурентні переваги слід орієнтуватися? Якими мають бути програма дій та пріоритети діяльності майбутнього бізнесу? Отримати відповіді на них — це завдання підготовчої стадії розробки бізнес-плану.

Відтак на підготовчій стадії:

1. збирається та аналізується маркетингова, виробнича, фінансова й загальноекономічна інформація про майбутній бізнес (процес формування інформаційного поля бізнес-плану). Що більше інформації буде зібрано, то більш обгрунтованими будуть наступні розрахунки;
2. з’ясовуються сприятливі можливості та загрози розвитку бізнесу в зовнішньому середовищі. Для вивчення факторів зовнішнього середовища всю їх сукупність, як правило, поділяють на три групи: загальноекономічні фактори; галузеві фактори; конкуренти;
3. оцінюються сильні та слабкі сторони фірми. Сильні сторони фірми — це її особливі, унікальні або принаймні оригінальні способи конкурентної боротьби. Слабкі сторони — це те, в чому фірма відстає від конкурентів;
4. визначається місія фірми, тобто головне призначення, специфічна роль, особливий шлях у бізнесі, що відрізнятимуть її від конкурентів;
5. формулюються конкретні цілі діяльності фірми, тобто чітко визначається те, чого фірма хоче досягти за певний проміжок часу;
6. аналізуються стратегічні альтернативи та вибирається стратегія діяльності фірми. Вибираючи стратегію, підприємець, як правило, орієнтується на одну з можливих типових стратегій бізнесу: контролю за витратами; диференціації; фокусування.