Сутність фірмового стилю, його значення та основні функції

 

План

Вступ………………………………………………………………………………3

  1. Сутність фірмового стилю, його значення та основні функції…………...4
  2. Складові фірмового стилю…………………………………………………...8
    1. Товарний знак…………………………………………………………..9
    2. Логотип………………………………………………………………...13
    3. Слоган………………………………………………………………….18
    4. Фірмовий блок………………………………………………………...19
    5. Фірмові кольори……………………………………………………....19
    6. Фірмовий комплект шрифтів………………………………………...21
    7. Корпоративний герой………………………………………………...22
    8. Постійний комунікант………………………………………………..25
    9. Інші фірмові константи………………………………………………26
  3. Створення фірмового стилю та його впровадження……………………...27

Висновки………………………………………………………………………...30

Список використаної літератури………………………………………………31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В умовах сучасного  перенасиченого інформацією ринку, коли споживач постійно відчуває безперервний пресинг з боку реклами та інших засобів маркетингових комунікацій, саме фірмовий стиль може зіграти ключову роль в успішності фірми. Поняття фірмового стилю уже досить міцно увійшло в середу ділового спілкування України, все більша кількість комерційних і державних фірм та підприємств усвідомлюють вигоди, які вони можуть отримати при правильному використанні та грамотному підході в реалізації системи фірмового стилю.

Значення фірмового стилю  для будь-якої сучасної компанії складно переоцінити. Він є обличчям компанії й багато в чому визначає початкове ставлення споживачів до підприємства та її продукції. Фірмовий стиль посилює ефективність рекламних контактів зі споживачами, й дозволяє підвищити ефективність рекламних і маркетингових інвестицій в бренд. Він підвищує довіру партнерів і сприяє підвищенню загального іміджу та репутації компанії на ринку.

Метою даної курсової роботи являється визначення сутності фірмового  стилю, функцій, які він виконує, оцінка значення у формуванні іміджу організації, розгляд та аналіз його основних елементів та принципів щодо створення й впровадження.

Предметом даного дослідження є теоретичні та методичні аспекти щодо використання, створення та впровадження фірмового стилю й основних його елементів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Сутність фірмового стилю, його значення та основні функції

 

Велику роль в рекламній діяльності відіграє своєрідний напрямок маркетингових  комунікацій, що склався в останні  десятиліття — формування фірмового  стилю. Ідея фірмового стилю належить Берненсу П., який вперше створив його на початку XX ст. для німецького електротехнічного концерну  AEG, рекламно-графічна продукція якого була індивідуалізована й по новому оформлена. В подальшому фірмовий стиль отримав широкий розвиток і став основою брендингу. [1, с. 167]

Фірмовий стиль  підприємства чи організації як явище  суспільного життя може мати широку й вузьку трактовку. В широкому смислі фірмовий стиль — це процес формування позитивного образу підприємства чи організації, що включає наступні складові: підвищення ефективності робіт і управління; покращення мікроклімату в колективі; покращення відношення споживачів до організації; сприйняття діяльності підприємства як гарантії якості товарів, сервісу й послуг; закріплення бажаних споживацьких переваг; підвищення ефективності реклами; економія засобів; підвищення культури виробництва й обслуговування споживачів; створення позитивного образу організації в очах суспільства. Мережа готелів типу «Хілтон» може навіть розробити особливий єдиний дизайн вікон, дверних ручок і абажурів, а фірмовим стилем мережі крамниць «Маркс енд Спенсер» є однакове оформлення (як ззовні, так і в середині) всіх крамниць, форма продавців і знамениті зелені пластикові пакети.

У вузькому смислі фірмовий стиль — це набір кольорових, графічних, словесних, типографічних, дизайнерських постійних елементів, які забезпечують візуальну та  смислову гармонійну єдність образу підприємства (організації) у відповідності з виробничими товарами чи наданими послугами, а також зі всією вихідною інформацією, внутрішнім і зовнішнім оформленням.

В різних поєднаннях всі ці елементи повинні постійно бути присутніми в рекламі, оформленні продукції й упаковки, інтер’єрі  й екстер’єрі офісів, в рекламному й естетичному забезпеченні виробничих і других поміщень. [2, с. 403]

Фірмовий стиль  є способом виділити організацію  серед інших і зафіксувати  її образ у свідомості людей. Це спеціально розроблена схема, яка охоплює все, що стосується створення зримого  образу.

Фірмовий стиль, тобто «зовнішній вигляд» організації, приносить користь у рекламі, оскільки забезпечує повторення, завдяки якому вона досягає успіху. Використання однакових кольорової гами, логотипа, типографіки та повторення всіх цих елементів на упаковках, автомобілях доставки, рекламних матеріалах у місцях продажу тощо роблять фірмовий стиль важливою складовою реклами.

Змінювати фірмовий стиль без суттєвої причини та ретельного обміркування є помилкою. Але такі компанії, як «Кіт Кет», «Брітіш  Телеком», «Брітіш петроліум», «Рентокіл», «Shell» тощо усе ж таки змінили свій стиль. Навіщо його взагалі змінювати? Як правило, це робиться з двох причин: модернізація або фундаментальні зміни в організації, наприклад, її приватизація.

«Рентокіл»  не змінила свій червоний колір, але  розробила три нові варіанти фірмового стилю, оскільки під назвою «Рентокіл» об’єдналися численні компанії (Рис. 1). Класичний шрифт було зроблено більш художнім. Новий варіант фірмового стилю має для «Рентокіл» велике значення, адже тепер вона діє в нових для себе галузях бізнесу й володіє команія в багатьох країнах світу. [3, с. 419-420]

Рис. 1. Перероблений фірмовий стиль компанії «Рентокіл»

 

В даний час  західні фахівці в області  фірмового стилю прийшли до висновку, що фірмовий стиль є складовим  елементом бренд-стратегії фірми  на ринку [4, с. 508].

При стабільно  високому рівні інших елементів  комплексу маркетингу фірмовий стиль  приносить його власнику такі переваги:

  • допомагає споживачеві орієнтуватися в потоці інформації, швидко й безпомилково знайти товар фірми, яка вже завоювала його перевагу;
  • дозволяє фірмі з меншими витратами виводити на ринок свої нові товари;
  • знижує витрати на формування комунікацій як внаслідок підвищення ефективності реклами, так і за рахунок універсальності її компонентів;
  • допомагає досягти необхідної єдності не лише реклами, а й інших засобів маркетингових комунікацій фірми (наприклад, комерційної пропаганди);
  • сприяє підвищенню корпоративного духу, об'єднує співробітників, виробляє почуття причетності до спільної справи, «фірмовий патріотизм»;
  • позитивно впливає на естетичний рівень і візуальне середовище фірми.

Якщо ж підсумувати  всі переваги, які дає фірмовий стиль, то можна назвати його одним  з основних засобів формування сприятливого іміджу фірми, образу його марки. Класик теорії та практики реклами Девід Огілві, кажучи про вищі рівні фірмових комунікацій, стверджував: «Кожне оголошення повинне розглядатися як внесок у складний символ, який і є образом марки, як довгостроковий вклад в репутацію марки».

Документ, в  якому відображені всі параметри  використання фірмового стилю компанії, носить назву LOGOBOOK або Corporate Style Guidelines. Особливу увагу розробці фірмового стилю та утвердження єдиних принципів його використання приділяють великі транснаціональні або національні компанії. Такі організації мають велику кількість філій, дилерів, ліцензіатів та інших партнерів, яким делегуються повноваження самостійного виробництва самого товару (можливо, розфасування, розлив, збірка), рекламної продукції, розробки власного Web-сайту й інших носіїв фірмового стилю. Подібні документи мають найбільші банки, відділення та представництва зарубіжних компаній, великі промислові підприємства.

Наявність фірмового стилю забезпечує впізнання товарів і документів, рекламних оголошень, дозволяє відрізнити фірмову продукцію від підробленої. Наприклад, особливі вимоги компанії Hewlett-Packard до дизайну друкованих рекламних матеріалів, а також розроблення та надання офіційним партнером фірмових рекламних макетів, дозволяють читачам газет і журналів відрізняти їх за особливим класичному діловим стилем, великої площі та характерному підвищеному обсягом вільного (тобто білого) простору в макеті. Компанія Intel активно поширює серед дистриб'юторів, дилерів і кінцевих користувачів інформацію про фірмове маркування на упаковці товарів, відповідних вимогам фірмового стилю, що дозволяє боротися з розповсюдженням піратської продукції на ринках [5, с. 27].

Фірмовий стиль  виконує ряд функцій. Серед основних з них виділяють такі:

  1. Ідентифікація. Фірмовий стиль дозволяє споживачу без особливих зусиль впізнати потрібний товар (фірму, послугу) за деякими зовнішніми ознаками.
  2. Довіра. Якщо споживач одного разу переконався в якості продукції (послуг), то ця довіра буде в значній мірі поширюватися на всю іншу продукцію фірми. Крім того, наявність фірмового стилю саме по собі викликає довіру.
  3. Реклама. Наявність фірмового стилю значно підвищує ефективність реклами. Крім цього, всі об'єкти, що містять елементи фірмового стилю фірми, самі є рекламою.

Мета  фірмового стилю — закріпити у свідомості покупців позитивні емоції, пов'язані з оцінкою якості продукції, її бездоганності, високого рівня обслуговування й забезпечити продукцію підприємства й саме підприємство особливою впізнаваємістю. Таким чином, наявність фірмового стилю непрямо гарантує високу якість товарів і послуг, так як вона свідчить про впевненість його власника в позитивному враженні, яке він справляє на споживача.  
У той же час використання фірмового стилю не завжди сприяє збуту продукції фірми. Наприклад, петербурзька взуттєва фірма Скороход ще на початку XX століття мала хорошу репутацію на ринку завдяки якісній продукції. Потім багато років «Скороход» втрачав завойовані позиції. Ця марка стала символом низької якості й невідповідності моді. Наявність розпізнавальних знаків фірми швидше відлякувало, ніж приваблювало покупців. [6, с. 96]

  1. Складові фірмового стилю

 

Фахівці виділяють  більше двохсот елементів фірмового  стилю. Це можуть бути абсолютно різні  об'єкти, навіть звукові сигнали, наприклад, позивні радіостанції, але є основні  елементи, без яких фірмовий стиль існувати не може.

Основними складовими елементами системи фірмового стилю є:

  • товарний знак;
  • логотип — спеціально розроблене оригінальне накреслення повного або скороченого найменування фірми або її товарів;
  • фірмовий блок — об'єднані в жорстку композицію товарний знак, логотип та адресний блок, що включає країну або місце походження товару, поштову адресу, телефон та факс фірми, адресу електронної пошти та веб-сервера;
  • фірмовий лозунг (слоган) — комерційне або технічне кредо фірми, яке може входити у фірмовий блок разом з музичним супроводом;
  • фірмовий колір;
  • фірмовий комплект шрифтів;
  • фірмові поліграфічні константи — формат, спосіб верстки тексту та ілюстрацій, їхній стиль. [5, с. 26]

Елементами  фірмового стилю також являються  певні внутрішньо фірмові стандарти. Наприклад, у компанії «Тошіба» для підняття корпоративного духу її працівники перед початком робочого дня співають фірмовий гімн.

Основними носіями елементів фірмового  стилю є:

  • засоби пропаганди: пропагандистський проспект, журнали, оформлення залів для прес-конференції тощо;
  • друкована реклама підприємства: плакати, листівки, проспекти, каталоги тощо;
  • сувенірна реклама: авторучки, поліетиленові пакети, настільні прибори та ін.
  • елементи діловодства: фірмові бланки, фірмові блоки паперів для записів тощо;
  • посвідчення й документи: пропуски, візитні карточки тощо;
  • елементи службових інтер’єрів: настільні календарі, наклейки великих розмірів;
  • інші носії: фірмовий рекламний прапор, фірмовий пакувальний папір, фірмова одежа працівників тощо. [7, с. 138-139]

 

    1. Товарний знак

 

Основну функцію  у фірмовому стилі несе товарний знак, він є його центральною ланкою. Виключне право власника на використання товарного знаку забезпечується правовим захистом держави й визначено діючим законодавством.

Незважаючи  на свою граничну лаконічність, товарний знак (ТЗ) в період його розробки й  затвердження потребує значних зусиль від спеціалістів маркетингових  і рекламних служб. Можна виділити наступні п’ять основних типів ТЗ:

  1. Словесний — це назва фірми, виконана в певній графічній манері, незвичайним шрифтом, який запам’ятовується. Наприклад: BMW, IBM, LG тощо.

       
     

  1. Образотворчий. Представляє собою оригінальний малюнок, емблему фірми чи товару. Зображення може й не мати прямого відношення до товарів фірми (наприклад, пума, тигр, верблюд і другі екзотичні тварини на товарних знаках деяких компаній):

                                  

 

  1. Об’ємний — зареєстрований в тривимірному вимірюванні знак, наприклад, специфічної форми пляшка "Coca-Cola", флакони парфумів також забезпечені правовим захистом.
  2. Звуковий. В більшій степені характерний для радіостанцій і телекомпаній (наприклад, вступний такт музики до пісні «Підмосковні вечори — товарний знак радіостанції« Маяк »). Останнім часом даний вид товарного знаку все ширше використовується в рекламній практиці фірм, що працюють в інших сферах бізнесу. Наприклад, можуть використовуватися оригінальні музичні фрази в корпоративній рекламі. Так, фірмовий відеокліп розчинної кави "Nescafe" фірми Nestle («Нового дня ковток!») містить два зареєстрованих звукових товарних знака: основну музичну фразу й ритмічне постукування ложечкою об чашку. Дуже сильний комунікаційний заряд несе крок фірми Zippo, яка зареєструвала в якості звукового товарного знаку клацання запальнички.
  3. Комбіновані ТЗ. Поєднання вище наведених типів (наприклад, комбінація логотипу та об'ємної скульптурної групи «Робочий і колгоспниця» В. Мухіної — товарний знак кіностудії «Мосфільм»). [8, с. 170]

Товарний знак — це офіційно прийнятий термін, що означає зареєстроване у визначеному порядку, оригінальне оформлення зображення, що слугує для відмінності однорідних товарів і послуг інших юридичних чи фізичних осіб. [7, с. 142]

Прообразом  товарного знаку можна вважати  особисті клейма середньовічних ремісників. Широке поширення вони набули в XIX ст., коли стало розвиватися масове промислове виробництво, а підприємці почали сприймати ТЗ як об'єкт особливої правової охорони. Спеціальні закони про правовий захист товарних знаків були прийняті: у Франції — в 1857, в США — в 1881, в Англії — в 1883, в Росії — в 1895 р. Крім того, в 1891 р. було укладено й понині чинну Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію товарних знаків.

Оскільки ТЗ, на відміну від патенту, може діяти  як завгодно довго (потрібно лише доплатити мито за періодичне продовження 10-річного терміну реєстрації), найвідоміші знаки були створені більш століття тому. Найстарші з них — ТЗ фірм Kodak (1888 р.), Shell і Mersedes (1890), Coca-Cola (1891). Крім них, у десятку найбільш впізнаваємих лідерів входять товарні знаки IBM, McDonald's і чотирьох автомобільних гігантів — BMW, Volvo, Toyota, Volkswagen.

За даними досліджень знаменитого міжнародного дослідницького центру — німецького інституту Макса  Планка, 60% покупців стійко пов'язують товарний знак з якістю товару, ще 30% — з якістю товару та його приналежності саме даній фірмі й лише 10% при покупці не звертають уваги на товарний знак. [8, с. 171]

Створення знака — це серйозне проектування, що починається з формулювання технічного завдання, з постановки питань. Спочатку з'ясовується у замовника, що він хоче, що він вкладає у назву фірми, які групи товарів він збирається пропонувати й просувати на ринок. Шукаються аналогії й асоціативні ходи. Буває, що образотворчий знак носить досить конкретний характер, коли зображується якась тварина. Але це теж не робиться «просто так», а закладаються якісь характеристики, невідомі раніше.

Створення знака  включає для професіонала відомий  набір технічних, композиційних, стилістичних засобів, оперуючи якими, автор намагається створювати щось нове й неповторне. Існують особливості формального сприйняття певного графічного елемента, вони пов'язані з психофізіологією сприйняття. Існує й певний асоціативний рівень, коли людина, бачачи зображення, починає добудовувати, розвивати своє уявлення про те, що за цим стоїть. Потрібно мати дуже серйозні знання в галузі семантики, тому що це цільна і ємна мова. Потрібно знати й історичні традиції. Слон, наприклад, для індусів символ вишуканості, а для європейців — це символ неповороткості, масивності ("Слон у посудній крамниці"). А з іншого боку — символ стабільності, монументальності, захисту. У кожному конкретному випадку потрібно орієнтуватися на те середовище, яке є споживачем цього знаку, на його інтелектуальний рівень. [9, с. 298]

Визначимо чотири основних функції товарних знаків:

а) Відрізнити одне підприємство від іншого, співставити товар з його виробником. Таким чином товарний знак захищає його власника від конкурентів.

б) Гарантувати якість товарів, позначених товарним знаком. Паралель "фірмовий товар — товар якісний" обумовлює більшу популярність товарів, позначених фірмовим знаком у порівнянні з їх анонімними аналогами. Аналіз, проведений економічними інститутами ФРН, показує, що більше 80% німців вважають якість товарів із фірмовим знаком вищою й готові платити за них більше. Тому вироби з "фірмовою маркою" на 25% дорожчі.

У світі комп'ютерної  техніки гарантом якості є як самі назви фірм (Apple Computer, Inc., IBM, Hewlett Packard Company), так і торговельні марки їх продуктів.

Третя функція  знака — естетична. Часто фірмовий знак використовується як елемент оформлення різних упаковок або навіть самого виробу, підвищуючи його естетичну  цінність.

Четверта функція  фірмового знака — рекламна. У  візуальній рекламі саме знак інколи несе основне навантаження.

Графічні знаки "Мерседес" безпомилково ідентифікуються  з німецькою якістю виробника  престижних автомобілів, а знак INKO - з одним з найбільших банків України.

Знак є тим  незвичним об'єктом власності, призначення якого "виділяти", отже, "рекламувати". Ось чому на заході, а тепер і у нас, ви можете побачити великий фірмовий знак на фронтоні будинку, ось чому в газеті чи журналі цілу шпальту іноді займає тільки знак і ніяких закликів купувати товар, ніяких посилань на телефон чи адресу.

Споживач повинен  звикнути до знака, впізнавати його "в  обличчя", тоді пізніше, побачивши  його на виробі, він буде ставитись  до нього, як до свого старого знайомого.

Торговий знак є своєрідною візиткою підприємства, з ним пов'язане підтримання певного іміджу фірми, що створюється роками бездоганної роботи на ринку. Зміна знака може нанести більшої шкоди ніж будь-які організаційні зміни, в тому числі зміна власника. [10]

 

 

    1. Логотип

 

Логотип — це оригінальне накреслення або скорочене найменування фірми, товарної групи, виробленої даною фірмою, або одного конкретного товару, що випускається нею. Як правило, логотип складається з 4-7 букв. Приблизно чотири товарні знаки з п'яти реєструються саме у вигляді логотипу. [7, с. 142]

У багатьох логотипах  використовуються зображення тварин, найпопулярнішим з яких є зображення лева. Втім, подібні логотипи важко відрізнити один від одного, наприклад, логотипи компаній "Воксхол" і "Пежо" (Рис. 2). Де тільки не виробляють пиво під назвою "Лев"! Мабуть, виробники вважають, що ця назва символізує силу. Компанія "Гіннес", символом якої є ірландська арфа, використовує додаткові анімалістичні символи: собаку — в Сінгапурі та Малайзії, кота — в Індонезії. Бармен в Індонезії принесе вам "Гіннес", якщо ви попросите його пиво "з чорним котом". Коти, насамперед чорні, використовуються в деяких логотипах, але слід пам'ятати, що в різних країнах до котів ставляться по-різному. В Єгипті їх люблять, у Нігерії — ні.

                   

Рис. 2. Логотипи компаній «Vauxhall» та «Пежо»

 

Найвідомішою й найулюбленішою твариною-логотипом є "Кусака", фокстер'єр, що прислуховується до старого фонографа Едісона. Вперше ця картинка з'явилася в рекламі у 1900 р.

Її автором був Френсіс Барро, у якого вдома були собака й фонограф. Художник запропонував цю картинку американській компанії "Едісон — Бел", але вона їй не сподобалася. Картинку придбала британська компанія "Грамофон". Вона попросила художника домалювати до фонографа слухову трубку й заплатила йому 50 фунтів стерлінгів за картинку та 50 — за авторське право.

У 1993 р. на аукціоні "Крісті" тридюймову срібну модель "Кусаки" було продано за 715 фунтів стерлінгів. Того ж року на "Крісті" було продано пап'є-маше у вигляді "Кусаки" за 1120 фунтів стерлінгів. "Кусаку" не любили лише у двох країнах: в Італії, де з собаками порівнюють поганих співаків, і в Єгипті, де собака вважається нечистою твариною. Каталог Рут Ідж (Ruth Edge) та Леонарда Петса (Leonard Petts) містить 707 сувенірів у вигляді "Кусаки".

"Кусака" є  логотипом торговельної марки  "His Master's Voice" (Голос Його Хазяїна,  абревіатура — HMV). Ця назва,  мабуть, пояснюється тим фактом, що фонограф — апарат, здатний як програвати запис, так і робити його, — програвав запис голосу хазяїна "Кусаки" і той прислуховувався до нього (Рис. 3).

       

Рис. 3. Логотип торговельної марки "His Master's Voice"

 

У логотипах  компаній багатьох країн світу використовуються зображення птахів і тварин, що є національними символами цих країн. На Тринідаді — це золотий ібіс, на Кіпрі — муфлон, в Індонезії — гаруда, в Малайзії — сокіл. Утім, "Нігерійські авіалінії" стали об'єктом критики, коли обрали своїм символом слона, виходячи з того факту, що в складі їхнього флоту є великі реактивні літаки. [3, с. 421-422]

Але, як не старайся, абсолютно  вічного логотипу не зробиш. Все  тому, що ніхто не застрахований  від зміни діяльності. Однак все-таки можна зробити вдалий образ, який з невеликими змінами пролетить через століття. Існує певний період, після якого логотип потребує зміни, чи оновлення. У більшості випадків це необхідно, але деколи це є абсолютно зайвим. Якщо аналізувати історію логотипів відомих брендів, то помітно, що перші версії були дуже прив’язані то тенденцій свого часу, що було прикрою помилкою, яку не можна повторювати і сьогодні. Але є й такі логотипи, у яких на зорі діяльності було знайдено вдалий образ, який з часом (приблизно кожних 10 років), зазнавши невеликих змін, удосконалення, ставав більш модерновим, мінімалістичним. 

Наприклад, нафтова компанія «Shell», яка більше ніж 100 років тому знайшла простий образ мильниці, який просто відповідає назві компанії. Знак логотипу зазнавав змін: із деталізованого граверного — до мінімалістичного модернового, кольори та графічний образ якого легко зчитуються та виконують декоративну функцію у будь-якому середовищі (Рис. 4).

 

Рис. 4. Історія зміни логотипів компанії «Shell»

 

Гарним прикладом мінімалістичного логотипу, який майже не зазнав змін, є бренд «Соні». Його успіх — у вдалій назві та у роботі шрифтовика. Такий варіант успішно «сидить» на їхній продукції, починаючи з 1957 року і, на щастя, представники компанії не збираються його змінювати (Рис. 5).

Рис. 5. Історія зміни логотипа компанією «Sony»

 

Бренд «Форд», як помітно, зазнавав кардинальних змін протягом перших 10 років, доки не було знайдено більш класичну версію, яку вдало поєднали з ретро-каліграфією, яка відома нам до тепер (Рис. 6).

 

Рис. 6. Зміна логотипів компанією «Ford»

 

Не можна забути про  простоту логотипу «BMW», з ідеєю гвинта літака, що крутиться, який вже тепер не відповідає діяльності, але говорить про їх глибоку історію (Рис. 7). 

Рис. 7. Зміна логотипів компанією «BMW»

 

Цікавим є той факт, що авторами самих вдалих логотипів  чи їх образів, які нам відомі до сьогодні, є студенти чи початківці, яким заплачено за їх роботу самі копійки, а сучасні потужні студії чи агентства, зберігаючи їхні ідеї, довершують цей образ за величезні бюджети.

Так, наприклад, логотип «Nike», який упродовж 40-ка років зазнав декількох змін і залишив зараз «галочку» , яка була придумана студенткою у 1971 році всього за 35 доларів. Напевно, причиною цього є простота підходу до роботи того часу, де дизайнер логотипів не користувався комп'ютером, а малював рукою (Рис. 8).

 

Рис. 8. Зміна логотипів компанією «Nike»

 

Також існують логотипи, яким необхідно бути не мінімалістичними, а, навпаки, яскравими, екстравагантними, «кричущими». Такими повинні бути логотипи фестивалів та заходів. Їхнє життя, переважно, значно коротше, ніж у інших логотипів, бо вони живуть своїм повноцінним життям тільки на період проведення заходів, а потім йдуть на полиці архівів. Тому їхній образ повинен запам’ятатись, і зрештою, вони не встигнуть нікому набриднути.

Підсумовуючи, можна сказати, що чим простіше, тим і краще. Простота — це запорука красивого, а у випадку з логотипом це ще і технічна необхідність. [10]