Сутність контрабанди як суспільно небезпечного явища

ПЛАН

Вступ.………………………………………………………………………………3

1.Сутність контрабанди  як суспільно небезпечного явища……………………5

2. Робота митних органів у напрямку боротьби та протидії контрабанді, на прикладі Івано-Франківської митниці………………………………………….13

3. Шляхи вдосконалення діяльності митних органів з протидії контрабанді……………………………………………………………………....21

Висновки та пропозиції…….……………………………………………………27

Список використаної лутератури……………………………………………….30

ВСТУП

Актуальність проблеми. Система митних органів в незалежній Україні була утворена майже два десятки років тому насамперед для здійснення функцій, пов’язаних із примусовим забезпеченням дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митний кордон нашої держави. Загальновідомо, що в умовах проведення економічної реформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тільки примусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогам часу й не задовольняє у повній мірі потреби громадян.

Нині посилюється вплив міжнародних  організацій на діяльність митних органів  нашої держави (зокрема, у сферах міжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційно стала членом Світової організації  торгівлі (СОТ), а до того набула членства у Всесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки його реалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають перед Україною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митної справи шляхом приведення його у відповідність із міжнародними стандартами.

Вивчення проблеми контрабанди  є дуже актуальним на даний момент, коли наша країна здійснює активну  інтеграцію у світове економічне і митне співтовариство.

У даній роботі я широко висвітлила проблеми боротьби з контрабандою та запропонувала шляхи її попередження і припинення.

Мета даної курсової роботи – удосконалення функції митних органів щодо попередження, припинення та боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Об’єкт дослідження – процес здійснення митного контролю щодо виявлення контрабанди і порушень митних правил, на прикладі Івано-Франківської митниці.

Предметом дослідження є технологія здійснення митного контролю та боротьби з контрабандою і порушенням митних правил.

Для досягнення поставленої  мети, мною поставлено ряд задач, що вирішуються у даній курсовій роботі:

1. Аналіз сутності контрабанди як суспільно небезпечного явища;
2. Оцінка ефективності діяльності Івано-Франківської митниці з питань протидії контрабанді і порушенням митних правил;
3. Визначення перспективних напрямків по вдосконаленню боротьби з контрабандою;
4. Виявлення шляхів і способів розв'язання проблеми поширення контрабанди та порушення митних правил.

Структура роботи. Дане курсове дослідження складається зі  вступу, трьох частин основного тексту, висновків та пропозицій, списку використаної літератури, що містить 21 найменування. Загальний обсяг роботи – 31 сторінка.

1. Сутність контрабанди як суспільно небезпечного явища

Під контрабандою (італ. contro — проти, bando — урядова постанова) визнається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем  з прихованням від митного  контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України [3, 42].

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує  неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Одночасно слід звернути увагу, що незаконне  переміщення товарів через митний кордон України вчинене у невеликих  розмірах підпадає не під кримінальний кодекс, а під адміністративну  відповідальність встановлену митним кодексом України – штраф, конфіскація.

Об'єктом контрабанди майже завжди є економічні інтереси держави, до якої незаконно ввозяться ті чи інші товари/предмети [6, 15].

Вважаю за необхідне нагадати, що контрабанда виникла разом з митною системою і державою як такою.

Протягом історії, контрабанда мала особливий розвиток в країнах, де або запроваджувались високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів, як наприклад, у Британії наприкінці XVIII ст. були встановлені високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що сприяло їх незаконному завезенню з материка, або в тих країнах, де за умов дефіциту якихось груп товарів, встановлені штучні, санкціоновані державою обмеження на їх імпорт, як протягом майже всієї історії існування після Другої світової війни СРСР.

Найчастішими передумовами для  виникнення контрабанди є різниця (іноді дуже значна) цін на окремі товари всередині держави, та поза її межами. Так, з причини єдиної тарифної і цінової політики у країнах ЄС, ціни на більшість товарів споживання в Україні у порівнянні з цінами у сусідніх державах-членах ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина тощо) є набагато нижчими, що породжує значні передумови для контрабанди; те саме стосується ситуації з бензином у Тунісі, внутрішня ціна на який є в декілька разів вищою, ніж в сусідніх Алжирі та Лівії, що зумовлює значне ввезення до Тунісу більш дешевого палива контрабандою.

У державах, проти яких запроваджено торгівельне ембарго або діють інші санкції (зазвичай політичні санкції тісно пов'язані з економічними — обмеження або заборона на здійснення комерційних і банківських операцій) також набирає обертів контрабанда та інші негативні економічні явища, як скажімо «чорний ринок». Наприклад, після запровадження міжнародного ембарго проти Куби імпорт багатьох товарів до цією держави став контрабандним, те саме сталося у 1990-і роки після введення санкцій щодо Сербії — тільки завдяки контрабанді палива і товарів ширвжитку економіка Сербії не зазнала повного краху. У таких умовах нерідко сама держава у особі своїх вищих чиновників «покриває» здійснення контрабанди. Ну і вже справжніми «розсадниками» контрабанди є невизнані (сепаратистські) державні формування, як наприклад, Придністровська Молдавська Республіка або Південна Осетія, а також нестабільні слабкі держави, у яких правова система, митний контроль є несталими, або ті, що переживають значні внутрішні потрясіння (наприклад, Сомалі) [1, 87].

Переміщення деяких предметів  завдає не лише економічної шкоди  окремим державам, а й нерідко  несе загрозу життю і здоров'ю  громадян — це стосується контрабанди зброї, наркотичних речовин, вибухівки тощо. Більшість з таких злочинів є міжнародними і нерідко кваліфікується не як контрабанда, а як міжнародний тероризм. Ці злочини набули особливого поширення у 2-й пол. ХХ ст. з процесами глобалізації і утворення міжнародної злочинності та мережі міжнародних терористичних організацій.

У більшості національних законодавств світу контрабанда  є злочином, за здійснення якого передбачене відповідне покарання.

У Росії та Білорусі, на відміну від України, контрабанда може бути кваліфікованим злочином. Сучасне українське кримінальне право здебільшого кваліфікує контрабанду як окремий вид злочину, тоді як у більшості законодавств світу «окремі» контрабанди виступають різними злочинами.

В англо-американському праві термін контрабанда має відповідник англ. Smuggling (синонім англ. Trafficking «переміщення»), який є набагато ширшим за поняття «контрабанда» в українському кримінальному праві і охоплює взагалі незаконне переміщення як предметів, так і осіб. Тобто «покриває» велике число інших злочинів за українським кримінальним законодавством — незаконна торгівля людьми, незаконна імміграція, «незаконні фінансові переміщення», тобто відмивання грошей, напр. з метою уникнення оподаткування та деякі інші.

Коротко зупинюся на характеристиці типів контрабанди. Наголошу на тому, розподіл на типи контрабанди здійснюють (малюнок 1):

• в залежності від виду контрабандного товару;
• в залежності від способу контрабанди;
• в залежності від вартості контрабандних товарів;
• в залежності від розмірів контрабандних товарів — товари, що можуть бути переміщені одним індивідом, наприклад, дорогоцінне каміння, великогабаритні товари, — наприклад, готова продукція промислового призначення;
• в залежності від рівня соціальної організації — розподіляється на велику контрабанду і дрібну контрабанду товарів ;

Контрабанда велика і  дрібна:

• велика контрабанда товарів – переміщення великих кількостей товарів, що надалі будуть продані за кордоном з метою одержання прибутку;
• дрібна контрабанда товарів – термін застосовується до окремих індивідів, що перетинають кордон з метою продати товар по більш високій ціні.

Малюнок 1. Види контрабанди

До основних чинників, що призводять до поширення контрабанди, належать [21, 25]:

• недостатнє співробітництво правоохоронних та контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з Україною держав щодо обміну інформацією про боротьбу з переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;
• сприяння посадових осіб органів державної влади, зокрема правоохоронних та контролюючих, юридичним чи фізичним особам у переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів, транспортних засобів, історичних та культурних цінностей тощо;
• недосконалість нормативно-правового регулювання імпорту товарів та відсутність дієвого контролю за реалізацією імпортних товарів на внутрішньому ринку;
• недосконале, суперечливе регулювання діяльності щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;
• наявність значної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках;
• безробіття серед мешканців прикордонних районів.

Організація боротьби з  контрабандою та порушення митних правил об'єднує врегульовані законодавством України різні правові відносини і тому є комплексною.

Виходячи з цього, її можна поділити на такі складові частини:

• правове регулювання зазначених питань, яке визначає поняття контрабанди та порушення митних правил;
• визначення кола правоохоронних органів, уповноважених боротись із контрабандою та порушення митних правил;
• розроблення структури спеціальних підрозділів митних органів, на які покладається боротьба з контрабандою та порушення митних правил;
• розроблення та застосування методик та застосування технічних засобів виявлення контрабанди та порушення митних правил.

Перелік основних завдань організації боротьби з контрабандою випливає із законодавчих актів, що регулюють боротьбу зі злочинністю, у тому числі в організованих її формах [20].

До них відносяться:

1. Створення загальних засад у сфері боротьби з контрабандою.

2. Сприяння попередженню  та ліквідації контрабанди. 

3. Визначення системи  органів, що ведуть боротьбу  з контрабандою, та їх взаємовідносин.

4. Установлення повноважень  спеціальних державних органів по боротьбі з контрабандою.

5. Установлення спеціальних  заходів, які здійснюються уповноваженими  органами у боротьбі з контрабандою.

6. Правове забезпечення  фінансових умов, необхідних для  боротьби з контрабандою.

7. Правове забезпечення  матеріально-технічних умов, необхідних для боротьби з контрабандою.

8. Правове забезпечення  інших умов, необхідних для боротьби  з контрабандою (науково-дослідних,  кадрових тощо).

9. Забезпечення гарантій  прав юридичних осіб під час  здійснення заходів боротьби  з контрабандою.

Взагалі, успішним вирішенням завдань організації боротьби з  контрабандою забезпечується стратегічна  мета даного виду діяльності — боротьба зі злочинністю у митній сфері.

Основні способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального провезення товарів через кордон, розподіляються на 2 великі групи:

Фізичні методи:

• приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі сховати товар від митного огляду;
• погроза співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного товару;
• велика кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди — якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти.

Економічні методи:

• хабарництво – надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного товару;
• використання дипломатичного захисту – товар ввозиться/ вивозиться як дипломатичний багаж, який звільняється від митного огляду;
• заниження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон.

Малюнок 2. Основні способи провезення контрабанди

Як і будь-який серйозний  бізнес, кожен вид контрабанди  має свої профілі. У приватних  розмовах співробітники служби боротьби з контрабандою та митної варти Західної регіональної митниці розповіли, що за різними міжнародними пунктами пропуску через кордон ще з бандитських часів залишилася певна спеціалізація.

Через пункт пропуску «Шегині» (Мостиська митниця) в країну здебільшого ввозять контрабандою промислову продукцію. Через «Смільницю» (Мостиська митниця) - як промислові, так і продуктові товари (залежить від того, яка зміна чергує). Той же профіль зберігається за «Краковцем» (Яворівська митниця). Через «Раву-Руську» нелегально ввозять продукти харчування. Причому без жодної фіксації, застосовуючи метод перевантаження в інші транспортні засоби [2, 20].

Останніми роками контрабандисти почали застосувати нову схему ввезення в Україну так званої «сірої» контрабанди, яка полягає в тому, що під час ввезення товарів у країну якусь частину обкладають митом у повному обсязі, решту вантажу у супровідних документах не згадують. Перевізник не боїться, що дорогою його зупинять правоохоронці, адже має на частину вантажу правдиві документи. Задоволені й митники, бо завдяки такій контрабанді набивають не лише власні кишені, а й виконують план з надходження сплати у держбюджет. Наживаються на цій схемі й фірми-посередники, які всього за 500 доларів після ввезення контрабанди на територію Львівщини надають документи про те, що у Львові у бус перевізника саме вони довантажили продукцію. Після цього контрабанда остаточно легалізується і може рухатися вглиб країни.

Ще одна схема «сірої» контрабанди – вказування у супровідних документах набагато дешевшого товару від того, що дійсно завозиться в Україну.

Контрабанда при здійсненні імпортних операцій.

Предметом контрабандних  операцій, здійснюваних юридичним особами, значною мірою є товари, що підлягають оподаткуванню акцизами і митами. До них відносяться в основному споживчі товари імпортного виробництва - алкогольні напої, тютюнові вироби, автомобілі, одяг, тощо.

До основних методів  незаконного імпорту підакцизних  товарів юридичними особами відносяться:

• обхід митних постів.
• приховування від митного огляду.
• використання підроблених документів.
• ввезення товарів під виглядом транзиту з подальшою його реалізацією всередині країни;
• переміщення немаркованих товарів під прикриттям частини маркованих;
• використання фальшивих акцизних і спеціальних марок;
• незаконне використання пільг, наданих окремим категоріям осіб при ввезенні автомобілів.

2. Робота митних органів у напрямку боротьби та протидії контрабанді, на прикладі Івано-Франківської митниці

У відповідності до завдань, поставлених Президентом України та Урядом України перед митними органами, одним з найбільш пріоритетних напрямів у діяльності митної служби виступає якість та ефективність правоохоронної роботи.

Упродовж 2012 року митницею вживалась низка заходів, направлених на підвищення якості роботи з виявлення і припинення фактів контрабанди та порушень митних правил.

Реалізуючи положення  Концепції реформування діяльності митної служби України «Обличчям  до людей», при організації правоохоронної роботи митниця в першу чергу ставила за мету усунення перешкод та сприяння у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичним і юридичним особам, які суворо дотримуються вимог митного законодавства. В той же час, шляхом підвищення рівня аналітичної складової правоохоронного напряму роботи митницею вживалися заходи щодо створення ефективної системи аналізу ризиків, яка має дозволити виявляти порушення законодавства при переміщенні товарів через митний кордон [8].

Характеризуючи результати протидії контрабанді в зоні діяльності митниці, мною взято до уваги Івано-Франківську митницю.

У 2012 році Івано-Франківською митницею порушено 11 кримінальних справ на загальну суму 3 млн. 991 тис. грн. (у 2011 році – порушено 17 кримінальних справ на суму 19 млн. 092 тис. грн.).

Таблиця 1. Стан боротьби з    контрабандою (2012 до 2011).

Типовими предметами контрабанди у 2012 році можна назвати промислові товари та наркотичні засоби, виявлені випадки спроб незаконного переміщення через митний кордон України зброї та культурних цінностей.

У 2012 році Івано-Франківською митницею заведено 912 справ про порушення митних правил на суму 57 млн. 479 тис. грн. Для порівняння, за аналогічний період 2011 року митницею було заведено 603 справи про порушення митних правил на загальну суму 147 млн. 577 тис. грн.

Загалом результати правоохоронної роботи митниці з початку 2012 року станом на 01.01.13 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року характеризувались показниками наведеними в таблиці 2.

Таблиця 2. Стан боротьби з порушеннями митних правил (2012 до 2011)

Безпосередньо службою  боротьби з контрабандою та порушеннями  митних правил у 2012 рік заведено 355 справ (39 % від загальної кількості протоколів) на суму 27 млн. 468 тис. грн. (48 % від загальної вартості предметів правопорушення).

Довідково: відповідно до штатного розпису введеного в дію з 08.10.2012 в службі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил передбачено 55 штатних одиниць. В службі функціонує 4 структурні підрозділи: оперативний відділ, відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї, відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил, відділ організаційно-контрольної роботи.

Виходячи з наведених  результатів слід зазначити, що у  порівняні з 2009 роком у 2012 році на 51 % збільшилась кількість виявлених фактів порушень митних правил та на 45 % збільшилась кількість справ, за якими вилучалися предмети правопорушення, а кількість справ окремої категорії збільшилась майже удвічі (малюнок 3)

Малюнок 3. Динаміка зростання кількості заведених справ(20011/2012)

Провівши більш детальний  аналіз справ про порушення митних правил заведених у 2011-2012 рр., можна зробити висновок, що якісні показники правоохоронного напряму роботи митниці у 2012 році в цілому дещо поліпшились. Про це свідчить, наприклад, зростання таких показників ефективності роботи як кількість і відносна частка справ заведених за ознаками правопорушень відповідно до статей Митного кодексу України, санкція яких передбачає конфіскацію товарів (у 2012 році в порівнянні з 2011 роком до суду було передано на 32 % більше справ):

Таблиця 3. Справи про ПМП, заведені у 201-2012 у розрізі статей МКУ

Зазначену інформацію можна  представити у наступному графічному вигляді:

Малюнок 4. Справи про ПМП, заведені у 2011-2012 у розрізі статей МКУ

Стаття 339 – Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Стаття 340 – Недекларування товарів, транспортних засобів.

Стаття 355 – Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру.

Стаття 330 – Неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю.

Стаття 352 – Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Стаття 332 – Недоставляння до митного органу товарів, транспортних засобів, документів.

Стаття 329 – Порушення режиму зони митного контролю.

Стаття 338 – Пошкодження або втрата митного забезпечення.

Стаття 348 – Порушення зобов`язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів.

Основним видами порушень митних правил у 2012 році були порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю (ст. 339 Митного кодексу України). Тобто, переважна більшість справ заводиться у відношенні фізичних осіб, які переміщували через митний кордон України товари та валюту з порушеннями митного законодавства. Цей вид правопорушення склав 67 % від всіх виявлених порушень. Значна кількість протоколів у 2012 році була складена також за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 340 та 355 МКУ.

В сфері пасажирських перевезень можна виділити структуру предметів правопорушень наступним чином [13]:

при ввезенні:

• промислові товари,
• одяг,
• ювелірні вироби,
• наркотичні та психотропні речовини,

при вивезенні:

• тютюнові вироби,
• історично-культурні цінності,
• валюта.

Також, працівниками митниці (відділ митної варти) проведено 4 переогляди товарів і транспортних засобів які знаходяться під митним контролем або випущених у вільний обіг, в результаті чого складено протокол про ПМП за ст. ст. 340, 355 на загальну суму 227 тис. грн., сума недоборів податків і зборів склала 57 тис. грн.

Крім того, працівниками митниці (відділ митної варти) проведено 59 заходів з охорони та супроводження  товарів і транспортних засобів. Також, укладено 2 договори на охорону  та супроводження товарів, в результаті чого до Державного бюджету перераховано 8 тис. грн.