Сутність руху грошових коштів підприємства

Вступ

Рух грошових коштів є сукупністю розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів та їх еквівалентів, які створюються  в процесі його діяльності.

В процесі аналізу  руху грошових коштів оцінюють здатність  підприємства генерувати грошові засоби в розмірі і в строки, необхідні для здійснення планових витрат. Адже незбалансованість в часі надходжень і виплат грошових засобів може стати фактором виникнення неплатоспроможності підприємств, які успішно ведуть господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку. Тому аналіз руху грошових коштів суттєво доповнює методику оцінки ліквідності та платоспроможності, і дає можливість більш об’єктивно оцінити фінансове благополуччя підприємства.

Слід знати, що активно управляючи рухом грошових коштів, можна забезпечити більш раціональне і економне використання фінансових ресурсів, знизити залежність розвитку підприємства від позичених засобів і тим самим підвищити його фінансову стійкість, прискорити оборотність капіталу. Будь-яка затримка у здійсненні платежів негативно впливає на виробничий процес: формування запасів, виготовлення продукції, рівень продуктивності праці, реалізації продукції і т.д. Разом з тим ефективно організований рух грошових коштів підвищує ритмічність виробництва і відвантаження продукції, здійснення інших господарських операцій. Тому можна однозначно стверджувати, що питання аналізу грошових потоків підприємства є особливо актуальними.

Метою цієї курсової роботи є оцінка здатності підприємства генерувати грошові кошти в розмірі  і в строки необхідні для здійснення планових витрат, сприяти ефективному управлінню рухом грошових коштів на підприємстві. Це дозвилить :

1. забезпечити фінансову незалежність підприємства;
2. забезпечити прискорення оборотності капіталу;
3. зменшити потребу в позиченому капіталі;
4. знизити ризик неплатоспроможності.

РОЗДІЛ І. ВПЛИВ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ФІНАНСОВИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність руху грошових коштів  підприємства

Сучасна теорія фінансів розглядає рух грошових коштів як стійку сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, рух грошових коштів можна представити як сукупність послідовних подій, які пов'язані із відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з приводу виконання договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, іншими економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Відповідно, рух грошових коштів при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними серед яких необхідно вважати наступні:

1) рух грошових  коштів відбувається в результаті  виконання певної угоди між  двома суб'єктами господарювання, оформленої належним чином;

2) грошові кошти,  що генеруються суб'єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер, адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб'єкта господарювання);

3) рух грошових  коштів визначає порядок та  особливості реалізації інших  фінансових відносин, що формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів, забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д.

Рух грошових коштів представляється як комплексна категорія  із власною структурною характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів. Серед таких складових руху грошових коштів можна розглядати такі елементи як:

1) причина формування  грошового потоку – визначає  як джерело формування грошового  потоку (господарська операція суб'єкта  господарювання або їх сукупність, виконання якої пов'язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори формування грошового потоку;

2) форма узгодження  грошового потоку – фінансове-математична  процедура ідентифікації та структурування  грошового потоку, забезпечення його співставності, а також групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази для аналізу руху грошових коштів,;

3) напрямок руху  грошових коштів-форма впливу  грошового потоку на фінансове  положення суб'єкта господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема, зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у розпорядженні, або ж їх збільшення;

4) кількісна  оцінка грошового потоку передбачає  ідентифікацію абсолютної величини  руху грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху грошових коштів.

Вхідний грошовий потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Вихідний грошовий потік також являється складовою  частиною сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою – рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Належне структурування сукупності грошових потоків, які генерує  підприємство у результаті основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як об'єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб'єкта господарювання.

Абсолютна величина грошового потоку як одиничного факту  руху грошових коштів має незначне практичне застосування, однак і  особливих складнощів щодо її кількісної оцінки не виникає – достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну інформацію. Основне її призначення – це інформаційне забезпечення управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх послідуючого аналізу.

Значно більше інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів суб'єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків, кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:

• узгодження грошових потоків суб'єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним критерієм групування;
• визначення абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;
• ідентифікація форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб'єкта господарювання, перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;
• математичний розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.

Із використанням  поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб'єкта господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної, інвестиційної та фінансової діяльності.

1.2 Теоретико-методологічні основи управління грошовими потоками

Одне з головних завдань в управлінні оборотним  капіталом полягає у прискоренні  його оборотності. Це дає змогу розширити  фінансові можливості фірми без  залучення додаткових зовнішніх  джерел. Виконання цього завдання досягається завдяки багатьом заходам. Одним з таких заходів є раціональне розміщення оборотного капіталу по всіх стадіях операційного циклу. Як відомо величина грошових коштів, що перебувають в розпорядженні підприємства визначає рівень його абсолютної ліквідності (платоспроможності).

Фінансові менеджери  повинні приділяти значну увагу  розробці політики управління грошовими  активами, яка полягає з одного боку в оптимізації їх розміру  для забезпечення стійкої платоспроможності, а з іншого – в отриманні додаткових прибутків від зберігання грошових коштів на депозитних рахунках чи вкладенні у короткострокові фінансові інвестиції.

Політика управління грошовими активами включає наступні етапи:

· Оцінку потреби  в грошових активах підприємства в попередньому періоді.

· Оцінку ступені  участі грошових активів в оборотному капіталі.

· Оптимізацію  середнього залишку грошових коштів.

· Вибір ефективних форм регулювання середнього залишку  грошових активів

Щоденний фінансовий менеджмент фірми базується на оперативному управлінні грошовими потоками з урахуванням наступних принципів:

· Збалансування  об’ємів грошових потоків;

· Синхронності формування і руху грошових потоків  у часі;

· Зростання  залишків грошових засобів.

Період часу, впродовж якого готівкові ресурси відсутні у підприємства називається фінансовим циклом або часом оборотності оборотних засобів. На його основі можна розрахувати фінансово-експлуатаційні потреби підприємства (ФЕП), або інакше кажучі потребу в чистому оборотному капіталі. Остання розраховується як різниця між сумою засобів, вкладених у запаси сировини, готової продукції, дебіторську заборгованість і величиною кредиторської заборгованості, або, інакше кажучи, як різниця між поточними активами і поточними пасивами.

Ефективність  діяльності служби збуту підприємства в значній мірі залежить від вибору каналів розподілу товарів, тобто шляхів їхнього просування до споживача, а також від його платоспроможності. Завдання фінансового менеджера на цьому етапі полягає в оптимізації дебіторської заборгованості клієнтів, а також у впровадженні гнучкої цінової політики для збільшення обсягу продажів.

Таким чином, управління оборотним капіталом є однією з найбільш важливих сфер керування  фінансами.

Оборотний капітал  відноситься до мобільних активів підприємства, які є коштами чи можуть бути перетворені в них протягом року або одного виробничого циклу.

Чистий оборотний  капітал - це різниця між поточними  активами (оборотними коштами) і поточними  зобов"язаннями (кредиторською заборгованістю). Він показує, у якому розмірі поточні активи покриваються довгостроковими джерелами коштів.

Однією з  основних складових оборотного капіталу є виробничі запаси підприємства, до яких відносяться сировина й матеріали, незавершене виробництво, готова продукція  й інші запаси.

Завдання фінансового  менеджера - виявити результати наявності  того чи іншого об’єму запасів і  витрати, пов"язані з їхнім  збереженням, і досягти розумного  балансу.

Дебіторська заборгованість - важливий компонент оборотного капіталу. Коли одне підприємство продає товари іншому підприємству чи організації, це зовсім не означає, що товари будуть оплачені негайно. Неоплачені рахунки за поставлену продукцію складають більшу частину дебіторської заборгованості. Специфічний елемент дебіторської заборгованості - векселя до одержання, що є в сутності цінними паперами (комерційні цінні папери).

Однією із задач  фінансового менеджера по управлінню дебіторською заборгованістю є визначення ступеня ризику неплатоспроможності  покупців, розрахунок прогнозованого значення резерву для сумнівних боргів, а також надання рекомендацій по роботі з фактично чи потенційно неплатоспроможними покупцями.

До поточних зобов"язань відноситься короткострокова  кредиторська заборгованість, насамперед, банківські позички і неоплачені рахунки інших підприємств.

Поточні активи, як правило, постійно змінюються. Фінансові  менеджери зобов"язані знати  щорічні очікувані мінімальні і  максимальні рівні поточних активів. Мінімальний рівень можна вважати  постійною складовою поточних активів, тоді як різниця між мінімальним і максимальним рівнями називається сезонною складовою.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПП Імені В.Крикливця ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ

2.1 Загальна  характеристика підприємства та  його виробничо-господарської діяльності

Приватне підприємство Імені В.Крикливця створене 5 серпня 1996 року на зборах учасників товариства.

Приватне підприємство  Імені В.Крикливця засноване 19 грудня 2003 року на базі Приватне підприємство  Імені В.Крикливця і є одним  з найбільших спеціалізованих підприємств на ринку сільськогосподарської продукції.

Приватне підприємство  Імені В.Крикливця має велику кількість клієнтів і пропонує їм широкий вибір продукції. Серед  них:

Продукція рослинництва:

1. пшениця
2. жито
3. кукурудза на зерно
4. ячмінь
5. овес
6. соняшник на зерно
7. соя
8. ріпак
9. насіння льону довгунця
10. цурові буряки
11. хміль
12. ріпак озимий
13. пшениця озима

2.2. Аналіз складу  та структури грошових коштів  на підприємстві та ефективності  управління ними

Для початку  визначимо співвідношення грошових засобів Приватне підприємство  Імені В.Крикливця, залучених із внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування. Коефіцієнт співвідношення власного і позиченого капіталу обчислюємо за формулою [1]:

К_{відн. поп. рік}=    

К_{відн. зві. рік}=    

В_кап – власний капітал підприємства;

П_кап – позичений капітал підприємства;

Звідси можна  зробити висновок, що на підприємстві власний капітал перевищує частку позикового капіталу, хоч і не набагато, але оскільки частка власного капіталу у звітному році порівняно з попереднім збільшилась, отже це є позитивним у розвитку підприємства.

Визначимо величину чистого грошового потоку підприємства. Чистий грошовий потік відображає різницю  між находженнями і виплатами  грошових засобів за певний період. Отже величина чистого грошового потоку підприємства становить[2]:

ЧГП=ГНП–ГВП

ЧГП_{поп. період}=2726000-2671000=55000 грн.

ЧГП_{зв. період}=5586000-5195000=391000 грн

Отже позитивний грошовий потік за звітний період зріс на 346 тис. грн. в порівнянні з  попереднім що є позитивним явищем.

Для дослідження  збалансованості формування грошових потоків розглянемо динаміку коефіцієнта  ліквідності грошового потоку підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою[3]:

К_лік = , де

К_лік – коефіцієнт ліквідності руху грошових коштів підприємства підприємства в аналізованому періоді;

ГНК – обсяг  надходжень грошових коштів ;

ГВК – обсяг  видатків грошових коштів.

К_{лік за поп. період} =

К_{лік за зв. період} =

Оскільки значення цього коефіцієнта перевищує одиницю, залишок грошових коштів на кінець звітного періоду в порівнянні з попереднім збільшився, це сприяє підвищенню коефіцієнта абсолютної ліквідності підприємства.

Дамо оцінку зміні грошових коштів підприємства на основі даних таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Оцінка зміни  грошових коштів підприємства за два  суміжних періоди підприємства (тис. грн.)

Інформація  наведена в таблиці 2.1 дає можливість стверджувати, що залишок грошових коштів підприємства за звітний період порівняно з попереднім збільшився на 311 тис. грн. або на 776% і становить 357 тис. грн. Слід відмітити, що чистий грошовий потік за звітний період є негативним, оскільки у звітному періоді немає залишку грошових коштів. Він зменився на 357 тис. грн. чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності відсутній, оскільки підприємство не займається інвестиційною діяльністю. Чистий рух коштів від фінансової діяльності хоч і є негативним.

Наступним визначимо рентабельність грошового потоку (Р_гп) відносно обсягу реалізованої продукції за формулою[4]:

, де

НГК – надходження;

ОР – обсяг  реалізації;

Цей показник вказує на рівень грошових засобів, що припадає на одну гривню реалізованої продукції.

Отже, рентабельність грошового потоку на підприємстві становить:

Р_{гк за поп. період}⁼ ,

Р_{гк за поп. період}⁼

тобто на одну гривню реалізованої продукції в звітному періоді припадає 1,27 грн. грошових засобів підприємства, що на 0,59 грн. більше ніж в попередньому періоді.

Визначимо рентабельність грошового потоку відносно позиченого капіталу підприємства. Вона визначається за формулою[5]:

  Р_{гк поп. період} =

Р_{гк зв. період} =

Отже, можна  зробити висновок, що позитивний грошовий потік підприємства у звітному періоді  в 4,46 рази перевищує обсяг позиченого капіталу підприємства, що у 2,66 раза менше  ніж у попередньому періоді.

Визначаємо  рентабельність грошового потоку відносно власного капіталу підприємства за формулою[6]:

Р_{гк за поп.пер.}=

Р_{гк за зв. пер.}=

Отже, підприємство має можливість забезпечити свої зобов’язання перед акціонерами  на 341% проти 154% у попередньом році.

Рентабельність  грошового потоку підприємства відносно його активів (авансованого капіталу) визначаємо за формулою[7]:

Р_{гк поп.}=

Р_{гк зв.}=

Отже, величина позитивного  грошового потоку підприємства становить 40% авансованого капіталу підприємства.

Для діяльності підприємства негативно впливає як надлишковий, так і дефіцитний характер чистого  руху грошових коштів. Дефіцитний рух  грошових коштів веде до зниження рівня  платоспроможності підприємства, несвоєчасності погашення ним кредиторської заборгованості постачальникам за отримані матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги, бюджету і позабюджетним фондам за всіма видами податків і обов’язкових платежів, спричиняє затримки у виплаті заробітної плати з відповідним зниженням продуктивності праці, сплату штрафних санкцій за недотримання строків оплати і т.п.

Ріст грошових засобів  при надлишковому русі грошових коштів загрожує їх знеціненню через вплив  інфляційних факторів, свідчить про  небажання або невміння здійснювати короткострокові фінансові вкладення.

Збалансувати  обсяги позитивного і негативного  руху грошових коштів можна, прискорюючи  надходження грошових засобів і  сповільнюючи вибуття. Одні з цих  заходів дозволяють отримати ефект  зараз, інші вимагають певного часу і є більш масштабними. Однак при цьому треба мати на увазі, що зменшуючи дефіцитність чистого грошового потоку сьогодні, можна створити на підприємстві проблему її росту завтра. Як видно із звіту про рух грошових коштів ПП Імені В.КрикливцяЮ чистий рух коштів (надходження) від операційної діяльності у звітному періоді становить 98 тис. грн. На інвестування розвитку було виділено 529 тис. грн., що є позитивним у діяльності видавництва. Хоча і надходження від фінансової діяльності підприємства займають значну частину –– 446 тис. грн.

Як бачимо у  балансі підприємства, за звітний  період грошові кошти в національній валюті збільшились майже втричі, а в іноземній навпаки –  зменшились із 120 до 5 тис. грн.

Також при значному збільшенні матеріальних затрат підприємства (із 3501 до 3621тис. грн.) ми спостерігаємо збільшення обсягу реалізованої продукції із 4026 до 4410 тис. грн., що також є позитивною тенденцією у діяльності ПП Імені В.Крикливця

2.3 Аналіз фінансового  стану підприємства

Таблиця 1

Аналіз складу та динаміки активів підприємства

За даними таблиці  можна стверджувати, що на підприємстві за даний період зменшилась величина основних засобів (на 4,34%), що свідчить про зношення основних засобів, а отже їх застаріння та зменшення еекономічної доцільності їх використання. В сумі усі необоротні активи п-ва зменшились на 4,34%.

Виробничі запаси п-ва зросли на 85,84%, проте кількість виготовленої продукції не зросла, отже витрати на одиницю продукції зменшились. Тому це є негативним фактором, оскільки це призвело до подорожчання продукції

.

Таблиця 2

Аналіз стану  та динаміки джерел фінансування активів  підприємства