Свитовый банк

ПЛАН 

1. Створення та структура внутрішньо-організаційного механізму СБ             3

1.1 Організаційна структура СБ                                                                             3

1.2 Історія,  мета створення та діяльність  СБ                                                        7 2. Оцiнка фінансування проектів СБ                                                                   13

2.1 Проектна  діяльність Світового Банка                                                           13

2.2 Проекти Світового банку в Україні та ефективність використання позик16

3. Стратегія співробітництва України зі Світовим банком                               22

у контексті  оптимізації зовнішнього боргу

3.1 Стратегічні  орієнтири у співпраці СБ та  України                                        22

3.2 Перспектива  співпраці України з міжнародними  організаціями                35

Висновки                                                                                                                38

Список  використаних джерел                                                                              41

Додатки  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Створення та структура внутрішньо-організаційного механізму СБ

1.1 Організаційна структура СБ

    Всесвітній банк, багатобічна кредитна установа, складається з 5 тісно зв'язаних між собою інститутів, загальна мета яких – підвищення рівня життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги розвитих країн:

1. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. – надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР – головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають Всесвітнім.
2. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. – надання особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, що не в змозі брати кредити у Всесвітнього банку.
3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 р. – сприяння економічному росту в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки приватному сектору.
4. Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях (МАІГ) засноване в 1988 р. – заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом надання гарантій іноземним інвесторам від утрат, викликуваних некомерційними ризиками.
5. Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦУИС) заснований у 1966 р. – сприяння збільшенню потоків міжнародних інвестицій шляхом надання послуг по арбітражному розгляді і врегулюванню споровши між урядами й іноземними інвесторами; консультування, наукові дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.[7,54]

   Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) на початку своєї діяльності був призначений стимулювати приватні інвестиції у західноєвропейських країнах після Другої світової війни.

МБРР  надає довгострокові позички країнам-членам та гарантує кредити, які надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами на двосторонній основі. Право брати участь у діяльності банку мають тільки члени МВФ. Право голосу в органах МБРР визначається розміром внеску до його капіталу.

     Статутний капітал МБРР формується шляхом підписки дер-жав-членів на його акції. Квоти  держав у капіталі банку встановлюються на основі квот у МВФ. За станом на 1 липня 1998 р. статутний капітал МБРР складався з 1581724 акцій номінальною вартістю 0,1 млн. СДР кожна. Загальна сума підписаного капіталу становить 186,4 млрд. дол. Голоси в МБРР, як і в МВФ, розподіляються залежно від розміру внеску. Держава-член має 250 голосів плюс 1 додатковий на кожну придбану нею акцію. Підписка України становить 10 908 акцій (1315,9 млн. дол.), тобто вона має в МБРР 11 158 голосів (0,7% від загальної кількості). Сплачений внесок — 79,3 млн. дол.

     Діяльність  банку зосереджена на двох сферах — макроекономічна стабілізація та інституційні зміни. Активніше МБРР діє в інституційній сфері: надає допомогу в здійсненні приватизації, зміні форм власності, упровадженні антимонопольних заходів та ін. Позики надаються на 15—20 років, включаючи п'ятирічний термін відстрочення платежів.[2,68]

     МБРР  отримує більшість своїх ресурсів завдяки операціям на світових фінансових ринках. Банк продає бони та інші гарантії заборгованості пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам, а також фізичним особам. До суми позики банку входять комісійні — 0,75% від невибраних залишків кредиту.

     Певна частина кредитів банку надається  на розвиток малорентабельних галузей з високим строком окупності витрат, куди приватний капітал не вкладається: інфраструктура, сільське господарство. Але без розвитку цих галузей неможливе економічне будівництво у країнах, що розвиваються. МБРР бере високу плату за кредити — на рівні ринкових умов.

Мета:

• сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;
• заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових засобів на меті виробництва;
• стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.[9,36]

   Міжнародна  асоціація розвитку (МАР) була створена як філія МБРР у 1960 р. з метою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що розвиваються. МАР надає безпроцентні кредити на строк до 50 років (з 1986 р. — строк надання кредитів скорочено до 40 років для найменш розвинутих країн та до 35 років — для інших країн «третього світу»). Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. МАР надає кредити урядам та приватним організаціям найбідніших країн, що розвиваються. Право на отримання таких кредитів мають країни з річним доходом на душу населення, що не перевищує 835 дол. США.

Держави-члени  розділені на 2 групи:

1. група I – економічно більш розвиті країни (більш 25 країн);
2. група II – менш розвиті країни (більш 130 країн).

   Членство  відкрите для всіх країн-членів МБРР у терміни і на умовах, що можуть установлюватися МАР.

Мета:

• сприяння економічному розвитку;
• підвищення продуктивності праці;
• підвищення рівня життя в країнах-членах МАР, що розвиваються.[5,153]

   Міжнародна  фінансова корпорація (МФК) була організована у 1959 р. з ініціативи США з метою заохочування розвитку приватних підприємств у країнах, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду на строк від п'яти до 15 років за умови, що частину акцій компанії-позичальники продають МФК. Рівень процентів відповідає процентам, що існують на міжнародних фінансових ринках.[18,54]

   Статутний капітал МФК створено з внесків країн-членів, їх розмір пропорційний частці їхніх внесків до МБРР. У МФК беруть участь тільки члени МБРР.

Ціль:

• cприяння економічному росту країн-членів шляхом заохочення підприємництва у виробничій сфері, тобто на мікро рівні, доповнюючи, таким чином, діяльність МБРР.

Багатостороння  агенція гарантування інвестицій (БАП) здійснює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

Ціль:

• заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, особливо в країнах, що розвиваються, шляхом:

1. надання гарантій, що включають спільне перестрахування від некомерційних ризиків у формі розміщення капіталу в одних країнах-членах, що залучається в інші;

2. здійснення належних допоміжних заходів для сприяння потоку інвестицій у країни, що розвиваються, і між ними.[16,83]

   Міжнародний центр урегулювання інвестиційних  конфліктів (МЦУІК) засновано в 1966 р. для сприяння припливу міжнародних інвестицій шляхом створення умов для припинення й урегулювання спорів між урядами та іноземними інвесторами. За станом на червень 1997 р. членами МЦУІК були 128 країн.

   Найбільшою  філією Групи Світового банку  є Міжнародний банк реконструкції  та розвитку. Він є основною позиковою  організацією. Це найбільша установа, що надає позики на розвиток країнам з середнім рівнем доходів, а також відіграє роль головного каталізатора щодо фінансування з інших джерел. Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для України в даний час.[15,46] 

1.2 Історія, мета створення та діяльність СБ 

       Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. Банк, що надав у 2002 фінансовому році країнам-клієнтам позики на загальну суму 19,5 млрд дол. США, у цей час здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку.[12,34]

          Світовий банк являє собою групу споріднених організацій, тому досить часто говорять про Групу Світового банку. До неї входять: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (саме його інколи називають скорочено Світовим банком), Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція гарантування інвестицій, а також Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів. 
 
 

          Малюнок 1.1 Група Світового Банку

         Однією з цілей Світового банку є заохочення інвестування країн-членів в інші країни, особливо в такі, що розвиваються. Проте соціально-політична нестабільність в деяких регіонах робить інвестування там ризикованим. Щоб убезпечити своїх учасників від фінансових втрат, Світовий банк формує в 1988 р. організацію, яка б гарантувала відшкодування можливих втрат від некомерційних ризиків, – Багатосторонню агенцію з гарантій інвестицій. З проблемами інвестування пов'язано утворення в 1966 р. Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів. Таким чином, сформувалася група Світового банку із п'яти організацій.[5,128]

       Незважаючи на певну різницю у функціях, всі організації Світового банку тісно зв'язані, перш за все, єдністю цілей: сприяння стабільному економічному зростанню країн-членів, допомога в реконструкції господарства країн, що розвиваються, заохочення розвитку приватного сектора, заохочення іноземного інвестування. Група єдина й організаційно: практично всі структури підпорядковані єдиному керівникові – Президенту Світового банку, мають спільну адміністративну систему. Водночас за функціями інститути Світового банку мають специфічні розбіжності.

Банк  використає свої фінансові ресурси, висококваліфікований персонал і велику базу знань для надання допомоги кожної із країн, що розвиваються, у процесі забезпечення стабільного, стійкого розвитку, заснованого на принципах соціальної справедливості. Основна увага приділяється наданню допомоги найбіднішим групам населення й найбідніших країн, однак всім своїм клієнтам Банк указує на необхідність вживання наступних заходів:

• інвестування в розвиток людських ресурсів, зокрема шляхом удосконалювання систем охорони здоров'я й утворення;
• концентрація зусиль на соціальному розвитку, залученні широких верств населення до рішення проблем розвитку, удосконалюванні методів керування й нарощуванні інституціонального потенціалу як основних факторах зниження рівня бідності;
• зміцнення здатності урядів надавати якісні послуги, забезпечення ефективності й прозорості їхньої діяльності;
• охорона навколишнього середовища;
• підтримка й стимулювання розвитку приватного підприємництва;
• підтримка реформ, спрямованих на макроекономічну стабілізацію, що     забезпечує умови для інвестицій і довгострокового планування.[4,65]

        Видаючи кредити, проводячи консультації з питань економічної політики й надаючи технічну допомогу, Світовий банк сприяє реалізації в країнах широкого кола програм, метою яких є скорочення бідності й підвищення рівня життя населення в країнах, що розвиваються. Завданням глобальної боротьби з бідністю є надання людям в усьому світі шансу поліпшити своє життя й життя своїх дітей. За період життя останнього покоління для скорочення рівня бідності й підвищення рівня життя людей було зроблено більше, ніж за який-небудь інший період в історії. У країнах, що розвиваються:

• середня тривалість життя збільшилася з 55 до 65 років;
• число грамотних серед дорослого населення подвоїлося;
• загальне число дітей, що навчаються в початковій школі, виросло з 411 до 681 мільйона;
• дитяча смертність знизилася на 50 відсотків.[3,49]]

          Незважаючи на досягнуті успіхи, дуже багато чого ще має бути зробити для рішення завдань розвитку. З 4,7 мільярди людей, що живуть в 100 країнах, що є клієнтами Світового банку:

• 3 мільярди живуть менш нiж на 2 долари США в день, а 1,2 мільярди - менш нiж на 1 долар у день;
• майже 3 мільйони дітей у країнах, що розвиваються, щорічно помирають від хвороб, якi можна попередити за допомогою вакцинації;
• 113 мільйонів дітей не відвідують школу;
• 1,5 мільярда людей не мають доступу до чистої питної води.

         Найважливішими коштами рішення вартих перед Банком завдань є ефективні стратегії скорочення бідності й кредитування на меті боротьби з бідністю. Найбільш пріоритетними завданнями, установлюваними в рамках здійснюваних Банком програм, є забезпечення стійкого соціального розвитку, розвиток людського потенціалу й підвищення ефективності керування економікою, причому усе більше уваги приділяється залученню різних верств населення до рішення завдань розвитку, удосконалюванню керування й інституціональному будівництву.[14,23]

             Банк також надає допомогу країнам у зміцненні й підтримці основних умов, які необхідні для залучення приватних інвестицій і підтримки їх на належному рівні. Опираючись на сприяння Банку у вигляді кредитування й консультацій, уряду проводять всебічне реформування економіки своїх країн і зміцнюють банківську систему. Вони інвестують кошти в розвиток людських ресурсів, в інфраструктуру й охорону навколишнього середовища, що підсилює привабливість країни для приватних інвесторів і підвищує ефективність капіталовкладень.

      В 2001 фінансовому році надання допомоги Банком країнам, що розвиваються, здійснювалося по наступних напрямках: Прискорене полегшення тягаря заборгованості. Відповідно до розширеної Ініціативи відносно бідних країн з високим рівнем заборгованості (ХИПК), в 2001 фінансовому році був досягнутий значний прогрес у розширенні масштабів і прискоренні темпів полегшення тягаря заборгованості ряду найбідніших країн миру, багато хто з яких розташовані на африканському континенті. На 30 червня 2002 року в рамках цієї ініціативи була скорочена заборгованість 26 країн, і очікується, що згодом тягар заборгованості буде полегшено на загальну суму, складову 41 млрд. дол. США. Завдяки скороченню боргового тягаря в рамках Ініціативи ХИПК (у сполученні із традиційними видами скорочення заборгованості) загальний обсяг боргу в 26 країнах зменшиться на дві третини, збільшаться видатки на соціальні потреби й скоротяться видатки на обслуговування боргу.[8,142]

           Епідемія ВІЛ/Сніда становить найбільшу небезпеку для країн Африки до півдня від Сахари. У вересні 2000 року Банк разом з партнерами приступився до реалізації багатокраїнної програми боротьби з ВІЛ/Снідом (МШС) для Африки - першої програми такого роду. Програма МШС передбачає швидке й гнучке фінансування розроблених країнами конкретних проектів боротьби з ВІЛ/Снідом на умовах Міжнародної асоціації розвитку - установи Банку, що надає кредити на пільгових умовах. Багатобічна підтримка програм скорочення бідності. У Доповіді Банку про світовий розвиток за 2000/2001 рік основними умовами скорочення бідності у всіх її проявах були названі розширення прав і можливостей і підвищення захищеності населення. У цьому зв'язку, наданий Банком обсяг кредитування на боротьбу з інфекційними захворюваннями досяг 608 млн. дол. США, що у два рази перевищує середньорічні обсяги кредитування за останні чотири роки. Надавана Банком допомога в галузі освіти направляється в першу чергу на забезпечення доступності, високого якості й рівних можливостей у його одержанні. Діяльність Банку по забезпеченню більше чистого й здорового навколишнього середовища зажадала проведення по усьому світі великих консультацій для збору інформації, необхідної для розробки екологічної стратегії. Швидко, що розвивається напрямком, діяльності Банку є надання допомоги країнам в області вдосконалювання законодавства й судової системи, причому діяльність Банку крім реформування конкретних аспектів законодавства в цей час охоплює правове утворення населення, реалізацію програм боротьби з корупцією в судових органах, створення механізмів дозволу споровши з використанням місцевих традицій і правову допомогу незаможним жінкам.[10,92]

          За останні п'ять років число проектів у портфелі Банку, реалізація яких уважається під погрозою зриву, було скорочено вдвічі й у цей час перебуває на самою низкою за багато років оцінці. Значно підвищилася також якість оцінки проектів і нагляду і їхнім виконанням; аналогічна тенденція спостерігається й відносно послуг, не пов'язаних із кредитуванням. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 2.  Фінансування проектів СБ

2.1 Проектна  діяльність Світового Банка 

     У 1998 р. продовжувалася співпраця зі Світовим банком щодо підготовки до реалізації таких проектів:

     1. "Позика на структурну перебудову фінансового сектора" (FSAL) у розмірі 300 млн. дол. США для підтримки реформ щодо зміцнення банківської системи з метою заохочення банків до переходу на нові умови формування резервних та страхових фондів, а також збільшення власного капіталу.

     2. "Проект фінансових послуг" - у розмірі 250 млн. дол. США, який є продовженням позики на структурну перебудову фінансового сектора. Згідно з пропозиціями Світового банку цей проект включатиме такі основні напрями: кредитна лінія для підтримки малого та середнього підприємництва у розмірі 100-150 млн. дол. США; технічна допомога комерційним банкам; автоматизація банківської діяльності; створення рейтингового агентства.[20,56]

     Реалізація  цих двох проектів має стати істотним кроком щодо вдосконалення банківської  системи України. Крім того, у 1998 р. Світовим банком було виплачено Україні за системними проектами 340 млн. дол. США: 150 млн. дол. - на перебудову сільського господарства (усього два транші); 100 млн. дол. - перший транш Проекту на розвиток підприємств (всього три транші); 90 млн. дол. - перший транш кредиту на перебудову фінансового сектора (всього три транші).

     На  різних стадіях підготовки перебувають  майже три десятки інвестиційних  проектів, участь у фінансуванні яких бере Світовий банк. Практично кожний проект супроводжується грантом. Верховна Рада України ратифікувала угоди про надання позики під проект реабілітації ГЕС та управління у системі електроенергетики, проект з насінництва, експериментальний проект у вугільній промисловості; проект на реструктуризацію вугільної галузі. Розглядається можливість виділення коштів для реалізації проектів:

- щодо  удосконалення теплопостачання  м. Севастополя;

- реабілітації  та розширення централізованого  теплопостачання м. Києва;

- щодо  системи казначейства;

- щодо розвитку експорту;

- щодо  підтримки соціального захисту  (житлові субсидії);

- щодо  суспільного розвитку України; 

-  на  розвиток приватного сектора;

- для  реформування податкової адміністрації  та системи статистики та ін.[19,83]

     Кредити Світового банку є достатньо привабливим джерелом зовнішнього фінансування. За класифікацією Світового банку Україна належить до третьої категорії країн (середній рівень доходів). Для таких країн строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Ставка відсотка може бути фіксованою або плаваючою з прив'язкою до ставки ЛІБОР. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою. З урахуванням загальної маржі Світового банку ставка процентів для України становить близько 6,5% річних. На 1 січня 2000 р. державний борг України перед Світовим банком дорівнює 2,0 млрд. дол. США, або 16,0% усього зовнішнього державного боргу України.

     Існують деякі проблеми із виконанням українською стороною зобов'язань у межах затверджених проектів. Із восьми грантів на розроблення проектів і здійснення дослідницької роботи шість було скасовано через відсутність заінтересованості уряду України або відхилено Верховною Радою. Українська сторона досі не завершила оформлення членства у БАГІ, що унеможливило використання ресурсів організації на численні запити гарантій іноземних інвесторів, а також у Міжнародній асоціації розвитку.[7,59]

     Такий стан пов'язаний з недостатньою ефективністю проектного портфеля Світового банку та обмеженою спроможністю нашої сторони освоювати кошти, що надаються. 

2.2 Проекти  Світового банку в Україні  та ефективність використання  позик 

     Підготовча  робота над Проектом розвитку насінництва  розпочалася в 1993 р. Метою Проекту була допомога Україні у підвищенні продуктивності сільського господарства та експорті сільськогосподарської продукції за рахунок: постачання якісного гібридного насіння кукурудзи, соняшнику і цукрового буряку; підвищення ефективності та життєздатності національної системи з виробництва насіння.

     За  оцінками експертів, очікуваним результатом  впровадження компонента виробництва  насіння мала стати демонстрація економічної життєздатності приватного способу його виробництва. Вартість Проекту розвитку насінництва було визначено в сумі 45 млн. дол. США, з яких 32 млн. дол. США, або 71% витрат передбачалося здійснити за рахунок позики та 13 млн. дол. США, або 29% витрат за рахунок внутрішніх та інших джерел фінансування (насінницьких підприємств - 11 млн. дол. США, спонсорів - 2 млн. дол. США).[12,46]

     Проектом  передбачалось профінансувати витрати  на будівництво заводів і придбання  обладнання для переробки насіння  кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику. Вартість запозичених коштів для  України становила в межах від 5,8 до 7,3% річних. Для отримувачів - учасників цієї позики, вартість запозичених кредитних коштів була збільшена на розмір маржі на користь Міністерства фінансів України і становила для підприємств - від 10,1 до 11,6% річних, а для насіннєвої комісії та двох інспекцій Міністерства агропромислового комплексу, Української академії аграрних наук - від 6,8 до 7,9% річних.

     Проект  планувалося завершити до 31 березня 2000 р., але з багатьох причин цей  термін не витримано і його було продовжено до 31 січня 2001 р. Під час реалізації Проекту до Угоди про позику вносилося багато змін. Так, 16 квітня 1999 р. за поданням Мінфіну України Банк анулював кошти на будівництво заводу насіння кукурудзи в сумі 10,9 млн. дол. США. і внаслідок невиконання передбачених Угодою умов, зокрема у зв'язку з низькою окупністю проекту та відсутністю реального інвестора для формування статутного фонду ЗАТ "Одеська кукурудза" (м. Одеса).[19,163]

     В результаті цього прямі втрати Державного бюджету України у зв'язку зі сплатою  Банку за резервування невикористаних 10,9 млн. дол. США становили 92 тис. дол. США. Всього протягом реалізації Проекту Банк і анулював 18,9 млн. дол. США, або 59% позики. Таким чином, за весь час реалізації Проекту для його фінансування використано лише 13,1 млн. дол. США, або 41% загальної суми коштів позики.

     Хід виконання проекту позичальниками. З метою оцінки ефективності використання залучених кредитних ресурсів аудитори Рахункової палати здійснили перевірку  стану виконання проекту по п'яти  найбільших позичальниках. Перевірено, систематизовано та проаналізовано велику кількість проектних та фактично досягнутих показників, що характеризують ступінь ефективності використання кредитів при виконанні окремих частин проекту.