Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Економіка підприємства»

На тему: Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства

студента 2 курсу,

заочної форми навчання,

групи 0504

Павлія Пилипа Миколайовича

Керівник роботи _____________ к.е.н., доц. Ахновська Інна Олександрівна

До захисту допустити ___________________

Донецьк, 2012 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК НАЙВАЖЛИВІША

ГАЛУЗЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ.......................5

1.1. Вугільна промисловість в Донецькому регіоні……………………...5

1.2. Підсумки роботи вугільної промисловості Донецької області

за 2010 рік…………………………………………………………………..7

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ І

ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ НА ПРИКЛАДІ

ВП «ШАХТА ІМЕНІ О. О. СКОЧИНСЬКОГО» ДП ДВЕК…………...............12

2.1. Загальні відомості……………..………………………………………12

2.2. Техніко – економічна характеристика………………..……………...16

2.3. Розрахунок виробничої потужності підприємства……..…………...30

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ………………………………………………………………………..…32

3.1. Проблеми вугільної промисловості Донецького регіону………...…32

3.2. Концепція розвитку вугільної промисловості

Донецького регіону…………………………………………………..….....35

ВИСНОВКИ:……………………………………………………………….……..38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…..39

ВСТУП

Тема даної курсової роботи – «Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства». Як приклад, буде розглянута одна з найважливіших галузей сучасної економіки Донецького регіону - вугільна промисловість, та зокрема Відособлений підрозділ «Шахта імені О. О. Скочинського», який входить до складу Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (ДП ДВЕК).

Мета курсової роботи – проаналізувати техніко-технологічну базу і виробничу потужність підприємства, визначити їх проблеми і представити рекомендації по їх вдосконаленню.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що на сучасному етапі економічного розвитку паливно-енергетична проблема є одною з найважливіших. Успішне її розв’язання визначає можливості, темпи й напрями економічного та соціального розвитку. Значення палива, зокрема вугілля, для економіки будь-якої держави величезне: без нього неможливий виробничий процес, робота промисловості, сільського господарства й транспорту.

У промислово розвинутих країнах вугілля є надзвичайно важливим паливом, що забезпечує зростання економіки та замінює нафту в багатьох сферах її теперішнього використання. Найбільшими споживачами вугілля сьогодні є теплоенергетика, чорна металургія, залізничний транспорт, машинобудування, а також житлово-побутовий сектор.

Виходячи з мети були поставлені наступні задачі:

Зробити огляд вугільної промисловості Донецького регіону.
Проаналізувати техніко-технологічну базу і виробничу потужність підприємства на прикладі ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК.
Виявити проблеми та перспективи розвитку вугільної промисловості Донецького регіону.

О’єктом дослідження в даній роботі є техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства на прикладі ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК.

Предметом дослідження є механізм управління техніко-технологічною базою і виробничою потужністю підприємства на прикладі ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК.

Методичну базу курсової работи складають наступні методи і прийоми економічного аналізу: факторний аналіз прибутку, аналіз рентабельності, аналіз рівня і динаміки фінансових результатів за даними звітів.

Информаційною базою для вирішення поставлених у роботі задач стали інформація з підручників відчизняних спеціалістів і технологічна документація ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК за 2010 рік.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списка використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ЯК НАЙВАЖЛИВІША ГАЛУЗЬ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ

1.1. Вугільна промисловість в Донецькому регіоні

Вугільна промисловість в Донецькому регіоні є давньою і традиційною галуззю, яка займає домінуюче місце серед паливних галузей. Україна має великі запаси (до 200 млрд. т) високоякісного вугілля, яке здебільшого залягає на значній глибині у Донецькому, Львівсько-Волинському та Придніпровському (буре вугілля) басейнах. 75% вугілля використовується як паливо, 25% – як технологічна сировина для чорної металургії, хімічної промисловості та деяких інших галузей [2].

Найбільшим у країні районом видобутку кам’яного вугілля залишається Донецький басейн. Він був відкритий у 1721 році Г. Капустіним, а перша шахта закладена у 1795 році. Вугленосні площі в Донбасі становлять понад 50 тис. км² і зосереджують близько 98% запасів кам’яного вугілля України. Родовища вугілля басейну утворюють три компактних осередки: “Старий Донбас” (межа Луганської та Донецької областей), “Західний Донбас” (Дніпропетровська область) та Південний Донбас (південь Донецької і Луганської областей). Донецьке вугілля має високу собівартість, що пов’язано з невеликою потужністю (0,5-2 м) та глибоким заляганням пластів. В даний час в Україні налічується близько 300 діючих кам'яновугільних шахт (в 40% з них видобувається коксівне вугілля). Крім того, підготовлено до експлуатації 41 резервна ділянка для шахтного будівництва сумарною потужністю 92 млн. тонн кам'яного вугілля на рік (в т.ч. для коксівного вугілля - 16 шахт виробничою потужністю 35 млн. тонн вугілля). В таблиці 1.1. [2] наведена динаміка видобутку вугілля в Україні в різні роки.

Таблиця 1.1.

Видобуток вугілля в Україні в різні роки

Видобуток вугілля в Україні (млн. тонн)
Рік Вид вугілля	1960	1970	1980	1991	1997	2005	2010
Кам’яне	154,2	177,8	150,9	99,9	50,3	60,4	75,2
Буре	12,0	9,5	8,0	6,5	1,3	1,2	1,8

У Донбасі вугленосні площі займають понад 150 тис. км², що становить майже чверть площі країни. Тут зосереджено близько 92% запасів кам'яного вугілля Україні. З них приблизно 34% припадає на Донецький регіон, а решта розташовані на території Луганської, Дніпропетровської та Харківської областей. У родовищах Донбасу переважає енергетичне вугілля (56%), переважно використовується для виробництва електроенергії і теплопостачання населених пунктів.

Донецьке вугілля, що видобувається переважно шахтним способом, має високу собівартість, яка пов'язана з глибоким (до 1 км і більше) заляганням пластів і відносно невеликою їх потужністю. Значний рівень фізичної спрацьованості гірничодобувного обладнання, закриття деяких шахт, істотне скорочення видобутку вугілля (за роки незалежності Україна майже втричі) і дуже важкі умови роботи гірників призвели до зростання соціальної напруженості в традиційно шахтарському регіоні. Для ефективного розвитку вугільної промисловості необхідний комплекс заходів складаються з реконструкції та модернізації шахт, збільшення безпеки праці (в середньому одне шахтарське життя припадає на 1 млн. тонн видобутого вугілля), навчання гірників іншим спеціальностям та ін.

Виробничий потенціал області складають 94 вуглевидобувних підприємства. Безпосередньо галузевому міністерству підпорядковано 52 шахти і шахтоуправління, які входять до складу 11 державних підприємств з видобутку вугілля, 14 шахт і шахтоуправлінь (з яких 9 - шахти III групи) є самостійними держпідприємствами. [3]

1.2. Підсумки роботи вугільної промисловості Донецької області за 2010 рік.

У 2010 році на території області з видобутку вугілля працювало 28 підприємств недержавної форми власності, з яких 8 - великі (АП «Шахта ім. А. Ф. Засядька», ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», ЗАТ АП «Шахта «Жданівська», ТДВ «Шахта «Білозерська», ТДВ «Шахтоуправління ім. В. І. Чапаєва», ОДО АП «Шахта «Новодзержинська», ТОВ «Краснолиманське»). На різній стадії ліквідації знаходяться 56 гірничих підприємств (54 шахти і 2 збагачувальні фабрики). Фізична ліквідація завершена на 28 шахтах, на 8 шахтах ліквідаційні роботи завершено в повному обсязі. Виробнича потужність вуглевидобувних підприємств області становить 39,9 млн. тонн.

За 2010 рік вугледобувними підприємствами області видобуто 32,1 млн. тонн вугілля, що на 306,4 тис. тонн більше, ніж у 2009 році. Підприємствами МУП видобуто 17,6 млн. тонн, що на 348,9 тис. тонн менше, ніж у 2009 році. При цьому обсяг видобутку коксівного вугілля склав 16,3 млн. тонн, що на 974,9 тис. тонн менше рівня 2009 року. Підприємствами МУП видобуто 7,4 млн. тонн, що на 1,6 млн. тонн менше, ніж у 2009 році. [4]

Енергетичного вугілля видобуто 15,8 млн. тонн, що на 1,3 млн. тонн більше, ніж за 2009 рік. Підприємствами МУП видобуто 10,1 млн. тонн, що на 1,2 млн. тонн більше 2009 року.

За 2010 рік вугледобувними підприємствами області реалізовано 18,4 млн. тонн вугільної продукції (на 673,0 тис. тонн менше, ніж за 2009 рік) на суму 12,2 млрд. грн. (На 2,9 млрд. грн. більше, ніж у минулому році). За відвантажену вугільну продукцію підприємства отримали 12,0 млрд. грн. За даними ОІРЦ (м. Макіївка), станом на 01.01.2011 залишки вугілля на складах вугледобувних та вуглепереробних підприємств області складають 1,1 млн. тонн (на 01.01.2010 - 817,3 тис. тонн), у тому числі енергетичного 652, 8 тис. тонн (на 01.01.2010 - 369,0 тис. тонн).

Середньомісячна собівартість 1 тонни товарної вугільної продукції по вуглевидобувних підприємствах області, підлеглим міністерству, за 11 місяців 2010 року склала 990,53 грн. (на 169,58 грн. більше, ніж за 2009 рік) при ціні 564,30 грн. (на 123,82 грн. більше рівня 2009 року).

За 2010 рік по вуглевидобувних підприємствах області сплачено 9,3 млрд. грн. заробітної плати, що становить 97,6% від нарахованої в сумі 9,1 млрд. грн.
Станом на 01.01.2010 прострочена заборгованість із заробітної плати (з нарахуваннями) по вуглевидобувних підприємствах області складала 1,3 млрд. грн. Із загальної суми заборгованості борг перед працівниками становив 22,3 млн. грн. (1,7% від загальної суми). Станом на 01.01.2011 заборгованість становить 525,4 млн. грн., борг перед працівниками - 7,9 млн. грн. (1,5% від загальної суми). Заборгованість по заробітній платі в основному скоротилася за рахунок списання заборгованості зі сплати страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду України згідно з чинним законодавством.

Середньомісячна заробітна плата працівників державних вугледобувних підприємств області за 11 місяців 2010 року порівняно з 2009 роком зросла на 579,0 грн. (На 19,1%): з 3 027,7 грн. до 3 606,7 грн. Середньомісячна заробітна плата робітника з видобутку вугілля збільшився на 541,4 грн. (На 17,5%): з 3 093,7 грн. до 3 635,1 грн.

Середньомісячна продуктивність праці робітника з видобутку вугілля по вуглевидобувних підприємствах області складає 21,6 тонн, що на 0,8 тонн менше, ніж у 2009 році. Середньомісячна продуктивність праці робітника з видобутку вугілля по державних підприємствах становить 17,4 тонн, що на 0,5 тонн менше, ніж у 2009 році.

Середньомісячний виробіток товарної продукції на 1 працівника промислово-виробничого персоналу по підприємствах області складає 7 125,8 грн., Що на 1 718,1 грн. (На 31,8%) більше, ніж у 2009 році.
Середньомісячний виробіток товарної продукції на 1 працівника промислово-виробничого персоналу по державних вуглевидобувних підприємствах становить 5071,1 грн., Що на 1035,8 грн. (На 25,7%) більше, ніж у 2009 році. [5]

За 2010 рік на підприємства вугільної промисловості області надійшли бюджетні кошти в сумі 4,7 млрд. грн., Що на 1,0 млрд. грн. більше, ніж за 2009 рік. З цих коштів: 3,5 млрд. грн. - Держпідтримка на собівартість (протягом 2009 року її надходження становило 3,0 млрд. грн.), 142,8 млн. грн. - Фінансування інвестиційних проектів з будівництва об'єктів, 386,6 млн. грн. - Фінансування шахт 3 групи, 274,9 млн. грн. - На утримання ДП «Донвуглереструктуризація», 74,3 млн. грн. - На утримання ДП «Укршахтгідрозахист», 142,7 млн. грн. - На утримання ДВГРС, 140,0 - на погашення заборгованості за спожиту у минулих роках електроенергію.

За 2010 рік вуглевидобувними підприємствами області на ТЕС України відвантажено 8,8 млн. тонн вугілля, що на 620,9 тис. тонн більше рівня 2009 року. Вартість вугілля, відвантаженого на ТЕС, складає 3,8 млрд. грн. проти 3,0 млрд. грн. в 2009 році. За відвантажене вугілля сплачено 4,1 млрд. грн.(Оплата за 2009 рік становила 2,9 млн. грн.). Рівень оплати становить 106,4%.

Вуглевидобувними підприємствами області за 2010 рік спожито електроенергії на суму 2,4 млрд. грн., (В 2009 році - на 2,0 млрд. грн.), За яку сплачено 2,3 млрд. грн. проти 1,7 в 2009 році. Рівень оплати становить 98,4%.
У 2010 році середня оптова ціна 1 тонни енергетичного вугілля зріс на 10,8%, при цьому зростання цін на електроенергію склав 17,2%.

Станом на 01.01.2011 кількість діючих очисних вибоїв на шахтах області складає 133, в 2009 році на зазначену дату в роботі було 136 вибоїв. На підприємствах міністерства кількість діючих вибоїв становить 121, що на 5 менше, ніж у 2009 році.

За 2010 рік на шахтах області введено в дію 65 нових очисних вибоїв (на 15 більше, ніж у 2009 році). У зв'язку з відпрацюванням запасів з роботи вибуло 65 вибоїв, що на 2 менше, ніж у 2009 році. Середньодобове навантаження на забій у 2010 році по шахтах області складає 473 т / добу, що на 7 т / добу більше, ніж у 2009 році. Среднедействующее довжина очисної лінії по області складає 23,3 км, що на 1,1 км менше, ніж у 2009 році.
Протягом 2010 року по вуглевидобувних підприємствах області проведено 220,6 км підготовчих виробок, що на 10,1 км більше, ніж у 2009 році.

Середньооблікова чисельність працівників вугледобувних підприємств, підпорядкованих міністерству, становить 113,1 тис. чол., Що на 0,2 тис. чол.більше, ніж у 2009 році. Середньооблікова чисельність робітників з видобутку вугілля по державних вуглевидобувних підприємствах області збільшилася в порівнянні з 2009 роком на 0,5 тис. чол. і становить 83,7 тис. чол.

Завдяки проведенню комплексу організаційно-технічних заходів з енергозбереження на вугледобувних підприємствах області в 2010 році зекономлено 111,8 тис. тонн умовного палива паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), в т.ч. електроенергії - 181,4 млн. квт. * ч., вугілля - 59,2 тис. т, теплоенергії - 14,0 тис. Гкал. Вартість зекономлених паливно-енергетичних ресурсів склала 175,0 млн. грн. Фінансування заходів з енергозбереження здійснювалося тільки за рахунок власних коштів підприємств. На ці цілі підприємствами витрачено 10,8 млн. грн.

За 2010 рік загальний травматизм на вугільних підприємствах області зменшився в порівнянні з минулим роком на 149 і становить 3081 випадок.На шахтах усіх форм власності стався 81 смертельний випадок (на 17 менше, ніж у минулому році). [6]

За 2010 рік на вугледобувних підприємствах сталося 17 групових нещасних випадків, внаслідок яких загинуло 17 гірників (у 2009 році відбулося 16 групових нещасних випадків, 34 шахтаря загинуло). У 2010 році відбулося 14 випадків раптової смерті (на рівні минулого року). Коефіцієнт частоти смертельного травматизму на 1,0 млн. тонн видобутого вугілля за 2010 рік становить 2,4 (в 2009 році - 3,1).

За даними підприємств, план забезпечення побутовим паливом вуглеотримувачів підприємств вугільної галузі області на 2010 рік відповідно до ст. 43 і ст. 48 Гірничого закону України становив 690,9 тис. тонн (кількість вуглеотримувачів - 126,9 тис. чол.). За 2010 рік завезено 632,2 тис. тонн вугілля, що становить 91,5% від річного завдання. [7]

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ БАЗИ І ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВП «ШАХТА ІМЕНІ О. О. СКОЧИНСЬКОГО» ДП ДВЕК

2.1. Загальні відомості [1]

ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК зданий в експлуатацію у 1975 р. Одночасно працює 6 вибоїв, середньодобовий рівень видобутку становить 10,4 тон вугілля. На початок 2011 року на підприємстві працює понад 5000 чоловік. Шахта розробляє пласт h’₆ . Потужність пласта 1,2-2,15 м. Кут падіння пласта 8-25°. У межах шахтного поля пласт небезпечний щодо раптових викидів, по газу віднесений до надкатегорійних. Вугільний пил пласта вибухонебезпечний. Вугілля пласта не схильне до самозаймання. До гірничих ударів пласт безпечний. Очисні та підготовчі роботи ведуться в трьох блоках.

Підготовка шахтного поля - блокова. Підготовчі виробки проводяться польовими і пластовими, охорона підготовчих виробок здійснюється ціликами вугілля. Порядок відпрацювання шахтного поля - прямий.

Шахтне поле розкрите 7 вертикальними стволами глибиною 944—1293 м.

Шахта по газу метану віднесена до небезпечних за раптовими викидами. Спосіб провітрювання - всмоктуючий, схема провітрювання шахти - комбінована.

Шахта провітрюється установками головного провітрювання, обладнаними робочими і резервними вентиляторами: ВЦД-47У (головний ствол), ВЦД-31.5М (вентиляційний ствол), ВЦД-47, 5У (СВС № 2). Після реконструкції введена в експлуатацію вентиляційна свердловина на ВПС № 1, яка оснащена вентиляторної установкою ВЦД-31.5УМ.

На очисних ділянках застосовується прямоточна схема з підсвіженням вихідного струменя повітря і возвратноточная схема з ізольованим відведенням метану. При возвратноточной схемою провітрювання проводиться відсмоктування газу метану по одній - двох гілок трубопроводів Ф 1000 мм (Ф 800мм) за допомогою вентиляторів ВМЦГ-7М. Провітрювання тупиків підготовчих вибоїв здійснюється вентиляторами місцевого провітрювання ВМЕ-6У, ВМЕ2-8, ВМЕ2-10.

На виїмкових дільницях ведеться дегазація порід покрівлі за допомогою свердловин, пробурених з виїмкових виробок до верхніх шарів - супутників. Пробурені свердловини підключаються до дільничних трубопроводах, які з'єднані в свою чергу з магістральними трубопроводами, прокладеними по капітальних виробках, з яких далі йдуть на поверхню до вакуум - насосної. Поверхнева вакуум-насосна станція оснащена трьома вакуум-насосами ВВН-150.

В якості заходів по боротьбі з раптовими викидами вугілля відповідно до «Правил ведення гірничих робіт на пластах, схильних до газодинамічних явищ», для своєчасного виявлення небезпечних за раптовими викидами зон при веденні гірничих робіт ведеться поточний прогноз по початковій швидкості газовиділення зі шпурів, прогноз по міцності, застосовується сейсмоакустичний прогноз.

Система розробки - стовпова. Довжина лав - 200 - 300 метрів. Спосіб управління покрівлею - повне обвалення. В межах виїмкових полів технологія робіт - безцелікова. Частина лав відпрацьовується з підтриманням конвеєрних виробок за лавою для їх подальшого повторного використання при відпрацюванні наступного стовпа. На інших лавах конвеєрні виробки, як правило, погашаються слідом за проходом лави. Охорона конвеєрних виробок для їх подальшого повторного використання проводиться литими смугами, застосуванням анкерним систем, а також підриванням порід грунту за лавою. Навантаження на очисні вибої визначені на підставі розрахунків з технічного фактору з урахуванням гірничо-геологічних умов, перевірені по газовому фактору. Максимально можливі навантаження по газовому фактору при прямоточною схемою провітрювання при виконанні комплексу заходів з дегазації пластів - супутників і виробленого простору складають, в середньому, 2200-3500 тонн / добу.

Виїмка вугілля в лавах проводиться комбайнових комплексами в складі: кріплення 3КД-90т, ДМ, конвеєра лав СПЦ-230, SZK-228/800, SZK-190/800, SZK-228/832, SZK-260/852, комбайнами JOY, MB-12-450, MB-14-410, MB-12-630. Так само в експлуатації перебуває струговий комплекс у складі - стругова установка RHH-42, механізоване кріплення DBT, конвеєр лави PF-3/822. Для проходження виробок із змішаним вибоєм використовуються комбайни типу КСП-35, КСП-42, КСП-43, MR-630, КПЮ-50 польові вироблення проходяться за допомогою БВР з навантаженням породонавантажувальними машинами 2ПНБ-2Б, МПК. Кріплення підготовчих виробок здійснюється металевої рамної кріпленням типу КМП-А3, КМП-А4-Р2, КШПУ з щільністю 1.25-2 рами на 1 п.м., а також змішаним рамно-анкерним кріпленням. Для буріння і установки анкерів застосовуються анкерів - посадочні агрегати типу «RAMBOR» та ін.

Щоб уникнути затоплення гірничих виробок проводиться пристрій дільничних і блокових водозбірників, оснащених робочими і резервними насосами з електро-і пневмоприводами типу ЦНС-60/75, ЦНС-60/125, НШ-80/19, NDP-40 (80), Tapflo і ін Водозбірники влаштовуються в місцях зниженого профілю виробок і максимального припливу води. Головний водовідлив розташований на горизонті 708м, обладнаний насосами типу НСШ-410/819.Видача води проводиться за двома трубопроводами Ф 219 мм, прокладеним в свердловинах НН-5650, НН-5603.

В таблиці 2.1. наведена підсумкова загальна характеристика ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК.

Таблиця 2.1

ВП «Шахта Імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК

Тип	Відокремлений підрозділ державного підприємства
Гасло	"Праця і віра - нероздільні!"
Заснування	1975 рік
Штаб-квартира	Донецька область, м. Донецьк 83084, вул. Маршала Бірюзова
Галузь	Вугільна промисловість
Продукція	Кам'яне вугілля (концентрат)
Фактичний видобуток	≈ 500 тис.тонн на рік
Чистий прибуток	101, 325 млн. грн. (2010 р.)
Співробітники	понад 5000
Марка вугілля	Г, Ж, К, ОС, Т
Термін служби	70 років (проектний)
В таблиці 2.2. наведена підсумкова технологічна схема ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК.

Таблиця 2.2.

Технологічна схема ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК

Схема розкриття	Вертикальними стволами і квершлагами
Спосіб підготовки	Блоковий
Система розробки	Стовпова і комбінована
Основні горизонти	1102 м
Кількість стволів	7
Запаси вугілля	139126 тис. тонн

2.2. Техніко – економічна характеристика [1]

Відпрацювання запасів в здійснюється в існуючих кордонах ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК. В таблиці 2.3 наведені балансові запаси станом на другу половину 2000-х років.

Таблиця 2 .3.

Балансові запаси ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК станом на другу половину 2000-х років

Блок	Балансові запаси (млн. тонн)
	Всього		В тому числі за потужністю
			1,2-1,80 м	Понад 1,80 м
В існуючих межах
Всього	110,2	48,8		61,4
Участок ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК
Всього	189,4	104,7		84,7
Всього	299,6	153,5		146,1

Промислові запаси по здобутому вугіллю визначені з урахуванням засмічення вугілля прошарками породи і бічними породами (грунти, покрівлі - помилкова покрівля), а також засмічення вугілля породою на шляху її транспортування від очисного вибою до завантаження в скіпи і складають 139126 тис. тонн.

В даний час головним споживачем вугілля, що видобувається ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП ДВЕК, є Державне підприємство «Вугілля України».

Продукти збагачення будуть використовуватися для коксування.

Таблиця 2.4.

Очікувані баланси продуктів збагачення

Процеси збагачення	Постачання		Концентрат		Промпродукт		Відходи
Процеси збагачення	відход, %	зольність, %	відход, %	зольність, %	відход, %	зольність, %	відход, %	зольність, %
Варіант I. Зольність концентрата до 8%
Важкосередні сепаратори	28,32	54,90	12,32	7,75	-	-	15,90	91,20
Важкосередні циклони	52,28	34,15	34,32	7,50	1,30	42,0	16,36	88,38
Флотація	19,40	33,80	11,96	9,60	-	-	7,44	72,70
Всього	100,0	39,96	58,60	8,0	1,30	42,0	40,10	86,60
Варіант II. Зольність концентрата до 8,5%
Важкосередні сепаратори	28,32	54,90	12,32	7,75	-	-	15,90	91,73
Важкосередні циклони	52,28	34,15	35,22	8,39	0,50	42,0	16,26	90,18
Флотація	19,40	33,80	11,96	9,60	-	-	7,44	72,70
Всього	100,0	39,96	59,50	8,50	0,50	42,0	39,60	87,52