Техногенно-екологічна обстановка в Дніпропетровській області
ПЛАН
Вступ
Розділ 1. Поняття техногенно-
1.1. Техногенна безпека.
Екологічна безпека
1.2. Принципи забезпечення
безпеки
Розділ 2. Техногенно-екологічний стан в Дніпропетровській області 10
2.1. Аналіз техногенно-
2.2. Захист населення від
техногенно-екологічної
Висновок
Бібліографічний список
ВСТУП
У світі постійно виникають різного роду небезпеки, які пов'язані з природними катаклізмами, аваріями і катастрофами. Щороку кількість небезпек природного характеру зростає. Кінець XX століття та початок XXI принесли рекордну кількість природних катастроф, землетрусів, повеней, цунамі, — більше 700, — в яких загинуло понад 72 тисячі осіб, загальний збиток перевищив 80 млрд. доларів США. Яскравим прикладом є виникнення у 2005 році буревію "Катріна", який своєю руйнівною силою спричинив цунамі, яке знищило місто Новий Орлеан (штат Луїзіана, США). Деякі явища простежуються й у нашій країні. Виникнення небезпечних ситуацій, як правило, загрожує життю людей, завдає великих матеріальних збитків, які вже сьогодні становлять майже 1 млрд. грн. на рік.
Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється в її здатності завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.
Оскільки все більше людей останнім часом не зважає на систему соціальних цінностей, яка передбачає незаперечний пріоритет збереження здоров'я людини вад будь-якими іншими елементами якості життя, виникає проблема гарантії цього пріоритету, його конституювання цивілізованими державами. Проблема екологічної безпеки стає центральним завданням соціальних реформ, найважливішою метою економіки, центральною політичною ідеєю. Якщо безпека — найважливіша характеристика якості життя, вона може виступати як індикатор стану економічної системи і є одним з критеріїв успішності економічної реформи, в основі якої лежить концепція суспільства нового типу, орієнтованого на екологічну безпеку.
Надзвичайні ситуації не тільки призводять до економічних втрат, але і спричиняють людські жертви, завдають шкоди здоров'ю людини. Оцінити величину соціальних втрат важко, тому що наслідки надзвичайних ситуацій мають, як правило, довготривалий характер. Ще важче привести соціальні втрати до загального знаменника з економічними втратами. Загальне прогнозування втрат на підвищення безпеки не може бути окреслене досить коректно. Тому функціонування економічної системи повинно підпорядковуватись безумовному пріоритету соціального ефекту над економічним, здоров'я і виживання нації — над доходами і прибутками.
Отже, час від часу виникають різні небезпечні ситуації як техногенного, так і природного походження, які відносять до чинників, що дестабілізують внутрішню безпеку нашої держави. І найголовнішим у зниженні цього дестабілізуючого впливу є захист населення від їх згубних наслідків.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТЕХНОГЕННО-ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
1.1. Техногенна безпека. Екологічна безпека
Техногенна безпека — стан захищеності населення, територ
Екологічна безпека — це такий стан навколишнього середовища, коли гарантується запобігання погіршення екологічної ситуації та здоров'я людини. Це сукупність дій, станів і процесів, що прямо або побічно не приводять до життєво важливих втрат (або погроз таких втрат), що наноситься природному середовищу, окремим людям і людству.
Екологічна безпека ґрунтується на:
- усвідомленні того, що людство — невід'ємна частина природи, повністю залежна від навколишнього його середовища;
- визнанні обмеженості і конечності природно-ресурсного (екологічного) потенціалу Землі і окремих її регіонів, необхідності його якісної та кількісної інвентаризації;
- неможливості штучного розширення природно-ресурсного (екологічного) потенціалу понад природно-системні обмеження;
- визначенні допустимого максимуму вилучення природних ресурсів і зміни екосистем як середовища життя;
- необхідності вироблення превентивних екологічних заборон задовго до економічного вичерпання природних ресурсів або їх непрямого руйнування;
- обов'язковості створення соціально-економічного механізму гомеостазу в системі «людина — природа» типу «природа — товар — гроші — природа» (аналогічно механізму «товар — гроші — товар»);
- нагальної і обов'язкової необхідності регулювання чисельності людей, їх тиску на природне середовище на локальному, регіональному та глобальному рівнях;
- прийнятності тільки «екологосумісних» технологій і техніки в усіх галузях господарювання;
- переході до ресурсоекономних технологій і мініатюризації виробів, до безпечних для природи і людей господарських прийомів;
- визнанні закону оптимальності, а в господарюванні — принципу розумної достатності у використанні способів отримання життєвих благ в просторових і часових конкретних рамках (обмеження по факторах екологічного, соціального і економічного ризику);
- розумінні, що без адекватного середовища життя (цілісності екосистем) неможливе збереження нічого живого, в тому числі його видів (включаючи людину) і природних систем більш низького рівня ієрархії.
Екологічна безпека
- екологічного аудиту;
- моніторингу;
- прогнозу розвитку екологічної ситуації;
- екологічного менеджменту;
- екологічної проблеми.
1.2. Принципи забезпечення безпеки
Зважаючи на міжнародну і вітчизняну практику, можна запропонувати такі принципи забезпечення безпеки:
1. Принцип безумовного примату безпеки як найважливішого елемента якості життя і соціального прогресу. Оскільки все більше людей останнім часом не зважає на систему соціальних цінностей, яка передбачає незаперечний пріоритет збереження здоров'я людини вад будь-якими іншими елементами якості життя, виникає проблема гарантії цього пріоритету, його конституювання цивілізованими державами. Проблема екологічної безпеки стає центральним завданням соціальних реформ, найважливішою метою економіки, центральною політичною ідеєю. Якщо безпека — найважливіша характеристика якості життя, вона може виступати як індикатор стану економічної системи і є одним з критеріїв успішності економічної реформи, в основі якої лежить концепція суспільства нового типу, орієнтованого на екологічну безпеку.
2. Принцип прийнятого ризику, покликаний визначити нижню допустиму межу безпеки і верхню межу ризику на основі міжгалузевих і внутрішньогалузевих порівнянь. Наприклад, на базі вказаного принципу пропонується, щоб ризик нової технології був, принаймні, у 10 разів меншим, ніж існуючий.
3. Принцип мінімального ризику (небезпеки) — будь-які витрати на захист людини виправдані: впроваджуються всі технічні доступні заходи захисту, які практично здійснені; рівень небезпеки встановлюється настільки низьким, наскільки це реально можливо. Цей принцип найбільшою мірою відповідає пріоритету безпеки серед інших життєвих благ. Проте, його здійснення може потребувати таких витрат, які будуть завеликими для підприємств і навіть держави. Більше того, цілком вірогідно, що максимальна безпека виявиться недостатньою ще і за технічними причинами: відомо, що стан технологій і реальні технічні рішення не завжди спроможні забезпечити "нульовий ризик".
4. Принцип послідовного наближення до абсолютної безпеки. Він застосовувався, коли йшлося про оборону та існувала потреба у створенні системи завчасного виявлення нападу стратегічних сил противника. Метод послідовного наближення до абсолютної безпеки може бути реалізований, наприклад, щодо енергетики у вигляді такої схеми. Перший етап: на рівні галузі здійснюється аналіз технічних варіантів досягнення безпеки для різних видів одних і тих же конструкцій технологічного обладнання і його захисту. Причому, чим вище піднімається нормативний рівень безпеки, тим дорожча енергія, одержана на АЕС, а, відповідно, економічнішим є її виробництво за допомогою альтернативних технологій. Уже після цього на народногосподарському рівні аналізують технологічні варіанти енергозбереження, які дозволяють скоротити до мінімуму введення додаткових енергетичних потужностей, у тому числі АЕС. Наступний крок — дослідження варіантів концентрації і розміщення потужностей, які вводяться, забезпечуючи мінімум ризику масштабних аварій. На більш високому — ієрархічному рівні — може провадитись пошук таких структур економіки, які вимагають мінімального розвитку енергетики. Зрештою, якщо з'ясується, що існуюча економічна система суперечить вимогам безпеки, виникає потреба в її реформуванні.
5. Принцип неспіврозмірності економічного і соціального ефектів і безумовний пріоритет останнього. Надзвичайні ситуації не тільки призводять до економічних втрат, але і спричиняють людські жертви, завдають шкоди здоров'ю людини. Оцінити величину соціальних втрат важко, тому що наслідки надзвичайних ситуацій мають, як правило, довготривалий характер. Ще важче привести соціальні втрати до загального знаменника з економічними втратами. Загальне прогнозування втрат на підвищення безпеки не може бути окреслене досить коректно. Тому функціонування економічної системи повинно підпорядковуватись безумовному пріоритету соціального ефекту над економічним, здоров'я і виживання нації — над доходами і прибутками.
Отже, час від часу виникають різні небезпечні ситуації як техногенного, так і природного походження, які відносять до чинників, що дестабілізують внутрішню безпеку нашої держави. І найголовнішим у зниженні цього дестабілізуючого впливу є захист населення від їх згубних наслідків.
РОЗДІЛ 2. Техногенно-екологічний стан в Дніпропетровській області
2.1. Аналіз техногенно-екологічного стану в Дніпропетровській області
Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищими соціальними цінностями. Кожний громадянин України має конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Забезпечення безпеки та захисту населення, об’єктів економіки і національного надбання від негативних наслідків надзвичайних ситуацій залишається невід’ємною частиною державної політики національної безпеки і державного будівництва, однією з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Сьогодні Дніпропетровська область є одним з найбільш техногенно-екологічно напружених регіонів України. Вона займає третє місце в Україні за наявними чинниками ризику виникнення НС.
Табл 2.1. «Динаміка кількості надзвичайних ситуацій техногенного
та природного характеру в області в розрізі
функціональних підсистем протягом 2009 – 2012 років»
Надзвичайні ситуації |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
усього НС, у т.ч. |
19 |
26 |
19 |
29 |
техногенного характеру |
12 |
18 |
13 |
13 |
природного характеру |
6 |
7 |
5 |
9 |
соціально-політичного |
1 |
1 |
1 |
6 |
Табл. 2.2. «Динаміка кількості загиблих та постраждалих внаслідок
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру
в Дніпропетровській області протягом 2009 – 2012 років»
Показники |
2009 рік |
2010 Рік |
2011 рік |
2012 рік | |
Загинуло |
усього, |
17 |
20 |
26 |
54 |
у т.ч. дітей |
2 |
2 |
3 |
15 | |
Постраждало |
усього, |
33 |
44 |
67 |
33 |
у т.ч. дітей |
2 |
21 |
29 |
10 | |
Нині Дніпропетровська область нараховує 415 будинків підвищеної поверховості та висотних будівель, з яких 389 житлових.
Викликає серйозне занепокоєння те, що протягом останніх десяти років протипожежний стан зазначених будівель залишається вкрай незадовільним. Це може призвести до того, що під час виникнення пожежі мешканці фактично стають її заручниками.
Протягом 2012 року в будинках підвищеної поверховості сталося 10 пожеж, нанесено збитків на суму понад 24 тис. грн, і тільки завдяки злагодженим та професійним діям пожежно-рятувальних підрозділів обійшлося без жертв. У той же час, надзвичайна ситуація, пов’язана з вибухом побутового газу в будинку по вул. Мандриківській, 127 в м. Дніпропетровську, показала, що для порятунку людей у висотних будинках та будинках підвищеної поверховості вкрай необхідна сучасна аварійно-рятувальна техніка, а саме: автопідйомники з висотою підйому понад 50 м.
З початку 2012 року на території області сталося 29 надзвичайних ситуацій та 7761 некласифікована подія, на яких загинуло 902 та постраждало 4725 осіб.
В області налічується 2384 потенційно-небезпечні об’єкти, із них 454 визначені як об’єкти підвищеної небезпеки.
Небезпеку для працюючого персоналу і населення області становлять: 137 хімічно-небезпечних, 608 пожежно-небезпечних, 400 вибухонебезпечних об’єктів та інші.
Зростає кількість виявлених та знешкоджених вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни. Тільки 2012 рік їх було знешкоджено 2302 проти 1163 в 2011 році.
За 2012 рік в області відбулося 3167 пожеж проти 2593 за аналогічний період 2011 р. (+22,1%). Загинуло 254 (+9,48%) особи проти 232 в 2011 р.
Прямі збитки від пожеж становили 17 млн 597 тис. гривень проти 10 млн 934 тис. гривень за аналогічний період 2011 року (+60,9%).
Пожежами знищено і пошкоджено 977 будівель і споруд, 104 одиниці техніки, а також 264 тонн грубих кормів.
Протягом 10 місяців поточного року в лісових масивах області виникло 432 пожежі, вогнем знищено понад 364,61 гектарів лісу, збитки становили понад 797,5 тис. гривень.
Наявність великої кількості невирішених проблем у сфері техногенної та пожежної безпеки, пов’язаних значною мірою з відсутністю необхідних коштів, не завжди дозволяє пожежно- та аварійно-рятувальним підрозділам вийти на належний рівень ефективного протистояння НС, пожежам та їх попередженню.
Головна особливість техногенної та пожежної безпеки як системи полягає в тому, що її функціональне призначення спрямоване не на створення матеріальних цінностей, а на їх збереження від негативних наслідків НС і пожеж. Тому забезпечення належного рівня техногенної та пожежної безпеки на території області потребує певних матеріальних витрат.
2.2. Захист населення від
техногенно-екологічної
Сучасний підхід до аварійно-рятувальної справи передбачає проведення заходів захисту від НС не стільки кількістю залучених сил і засобів, скільки комплексним використанням високоефективних, спеціалізованих і універсальних машин, механізмів і обладнання аварійно-рятувального призначення.
В області ведеться постійна робота із зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій в області, підвищення рівня готовності органів управління, сил і засобів до дій з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Ураховуючи вищевикладене, а також існуючу загрозу, стан техногенної та природної безпеки, можливості системи реагування на надзвичайні ситуації в Дніпропетровській області, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування необхідно здійснювати комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня природно-техногенної безпеки області, зосередження зусиль на вдосконаленні системи регіонального управління у сфері цивільного захисту населення Дніпропетровщини.
Основними шляхами і засобами реалізації Програми є:
- розвиток на території області єдиної системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та пожеж і ліквідації їх наслідків;
- удосконалення та підвищення ефективності роботи, пов’язаної із забезпеченням техногенної та пожежної безпеки в області;
- посилення державного нагляду і контролю за виконанням вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки в населених пунктах та на об’єктах господарювання незалежно від форм власності;
- створення і технічне переоснащення обласної ОРС ЦЗ, спроможної виконувати аварійно-рятувальні роботи та надавати допомогу постраждалому населенню за будь-яких обставин;
- удосконалення регіональної системи централізованого оповіщення цивільної оборони про загрозу та виникнення НС;
- поліпшення інформаційно-аналітичного забезпечення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, аварійно-рятувальних сил, чергово-диспетчерських служб підприємств, установ і організацій, населення з питань техногенної, пожежної і природної безпеки та реагування на НС;
- пропаганда безпеки життєдіяльності населення області, навчання громадян основам безпечної поведінки через засоби масової інформації, соціальну рекламу та проведення масових громадських заходів.
Реалізація заходів Програми забезпечить постійне підтримання в експлуатаційному стані регіональної системи оповіщення органів управління та населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, створить систему постійного моніторингу та інформаційно-аналітичного забезпечення органів влади, аварійно-рятувальних сил, чергово-диспетчерських служб підприємств, установ і організацій, населення з питань техногенної, пожежної та природної безпеки і реагування на надзвичайні ситуації.
ВИСНОВОК
Безпека людини, її життя і здоров’я визнані Конституцією України найвищими соціальними цінностями. Кожний громадянин України має конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Забезпечення безпеки та захисту населення, об’єктів економіки і національного надбання від негативних наслідків надзвичайних ситуацій залишається невід’ємною частиною державної політики національної безпеки і державного будівництва, однією з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Сучасний підхід до аварійно-рятувальної справи передбачає проведення заходів захисту від НС не стільки кількістю залучених сил і засобів, скільки комплексним використанням високоефективних, спеціалізованих і універсальних машин, механізмів і обладнання аварійно-рятувального призначення.
Сьогодні Дніпропетровська область є одним з найбільш техногенно-екологічно напружених регіонів України. Вона займає третє місце в Україні за наявними чинниками ризику виникнення НС.
Виконання програми щодо захисту області від надзвичайних ситуацій, оперативного реагування на них та забезпечення пожежної безпеки в Дніпропетровській області забезпечить реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту на території області, здійснення заходів з безпеки та захисту населення і території, об’єктів національної економіки, інших матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та в особливий період, поліпшить технічне оснащення, підвищить рівень готовності пожежно- та аварійно-рятувальних підрозділів до оперативного реагування на можливі НС та пожежі.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Бегун В. В., Науменко І. М. Безпека життєдіяльності: Підручник.— К., 2004;
2. Білякович М. О., Сусло С. Т., Харамада І. М. Цивільний захист: Навч. посіб. — К.: Аристей, 2005;
3. Гайченко В. А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини: Підручник.— К., 2002;
4. Добровольський В. В. Основи теорії екологічних систем: Навч. посіб. — К.: Профспілка, 2005;
5. Желібо Є. П., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Підручник. — К.: Каравела, 2006;
6. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. – Миколаїв: УДМТУ – 2002;
7. Міценко І. М., Мезенцева О. М. Цивільна оборона. — Чернівці, 2004;
8. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес. – 2007;
9. Яремко З. М. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. — К., 2005.
Інтернет-ресурси:
1. www.adm.dp.gov.ua;
2. www.pidruchniki.ws.