Технологічні особливості організації інформаційного мовлення радіостанції
ВСТУП………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. НОВИНИ В СТРУКТУРІ МОВЛЕННЯ РАДІОСТАНЦІЇ……..6
1.1. Технологічні особливості організації
інформаційного мовлення радіостанції………………………………………………
РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ДОБОРУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ РАДІОНОВИН (НА ПРИКЛАДІ ПЕРШОГО КАНАЛУ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО)………………………………10
2.1. Особливості мовлення Першого каналу Українського радіо……….10
2.2. Людина як джерело
журналістської інформації при
підготовці радіо новин……………………
2.3. Стрічки новин інформаційних аг
2.4. Власне журналістські
спостереження як джерело
2.5. Повідомлення пре-служб
і матеріали інших ЗМІ як
джерела журналістської інформації……………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….24
ВСТУП
У сучасний дійсності, коли потоки соціальної інформації значно зросли і ускладнився рівень інформаційних запитів суспільства, особливого значення набуває оперативність і своєчасність інформації, яку забезпечує радіомовлення.
У той же час однією з важливих умов ефективного впливу інформаційної функції радіо на аудиторію є вивчення проблеми використання різноманітних джерел журналістської інформації, які є вагомим чинником адекватного сприйняття соціальної інформації та ставлення до неї з боку слухачів. Усе це обумовлює необхідність вивчення професійної підготовки новин на радіо і визначає актуальність дослідження.
Мета роботи – визначення особливостей добору й використання джерел інформації при підготовці радіоновин.
Досягнення мети дослідження передбачає вирішення таких завдань:
- розглянути специфіку новинної інформації на радіо;
- дослідити джерела журналістської інформації й особливості роботи з ними;
- проаналізувати специфіку добору й використання інформаційних джерел у новинарній радіожурналістиці.
Об'єктом дослідження є джерела журналістської інформації у радіоновинах. ВИЗНАЧЕНО НЕ ВІРНО
Предмет дослідження – специфіка добору й використання інформаційних джерел у новинарній радіожурналістиці.
Матеріалом дослідження стали праці українських та іноземних вчених з радіожурналістики, а також випуски новин Першого каналу Українського радіо у період з 14.01.2013 р. по 25. 01. 2013 р.?????????
Методи дослідження – описовий метод та порівняльний аналіз, узагальнення та систематизація отриманих даних.
Структура і обсяг роботи. Курсова робота загальним обсягом 26 сторінок (обсяг основного тексту – 23 сторінки) складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.
ЧОМУ ВІДСУТНІ МЕТОДОЛОГІЧНА ТА ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА, ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ І НАУКОВА НОВИЗНА??
РОЗДІЛ 1
НОВИНИ В СТРУКТУРІ МОВЛЕННЯ РАДІОСТАНЦІЇ
Регулярне отримання соціальної інформації стало для людини необхідною умовою повноцінної участі в сучасному житті. Для активного члена суспільства важливо регулярно отримувати інформацію -?? соціальну, політичну, економічну і будь-яку іншу (наприклад, про погоду, про соціальні виплати або подачу тепла, стан захворюваності на грип тощо), -?? це необхідна умова для повноцінної участі в житті. Отже, інформаційні випуски на радіо, які складаються з репортажів, повідомлень про те, що щойно сталося в країні або регіоні – це основа щоденної сітки мовлення. Всі інші програми розташовуються в інтервалах між випусками новин. ВИПРАВ ДЕФІЗИ НА ТИРЕ
В ідеалі, попит на певну інформацію, а значить і її поява в ефірі, диктується загальною політичною, економічною, соціально-побутовою ситуацією в країні та регіоні, а також інформаційними потребами слухачів.
Радіоновини, за визначенням Петера Хюллена і Торстена Карга - це актуальні, конкретні відомості про події, факти і думки. Вони об'єктивні і не повинні відображати думки журналіста. Їх відрізняє компактна і точна радіомова [24, с. 13].ЦЕ ВИДІЛЕННЯ ЦИТАТИ, ЯКА МУСИТЬ БРАТИСЯ В «»!!!!Як правило, новинні повідомлення цілком складаються із дикторського тексту, однак, можуть бути перервані коротким синхроном репортера, кореспондента або особи, згаданої в повідомленні. Випуск новин складається з інформацій, що стосуються найрізноманітніших тематичних галузей. Також новини можуть підрозділятися на світові, регіональні, новини економіки, новини культури тощо.
Інформаційні передачі на радіо функціонують в контексті мовного дня. Вони прямо і опосередковано пов'язані з іншими програмами. Одна з найважливіших особливостей мовлення - його програмність [22, с. 73]. ЩО ЦИТУЄШ???ВИДІЛИ «» Радіопрограма дня створює багатовимірність, різноманітність, динаміку, взаємозв'язки її частин - всього обсягу мовлення, куди входять і суспільно-політичні, і документально-художні, і художні, і музичні передачі. А головне - радіопрограма дня впливає на сприйняття слухачем її окремих частин, вона створює особливий контекст взаємодії передач при їх прослуховуванні.
Інформаційні випуски складають основу програми дня. Більш того, як найбільш мобільні, значущі - випуски новин відображають не тільки саму інформаційну політику, але впливають на інші програми [22, с. 75].????????
Особливість інформаційного мовлення проявляється в першу чергу в тому, що воно повинно прагнути до максимальної об'єктивності. Завдання хронікера, кореспондента редакції новин - повідомляти факти. Коментарі, оцінки повинні давати фахівці, експерти, оглядачі. На що звертають увагу слухачі насамперед, з яких позицій, за якими критеріями оцінюють вони зміст і форму радіоінформації? Найбільш істотними, значимими для сприйняття є показники: об'єктивність, оперативність, компетентність, актуальність і дохідливість [21, с. 140]. ?????Ці якості і повинні лежати в основі випусків новин. А це означає: визначати роботу журналіста при зборі, відборі та подачі повідомлень.
1.1. Технологічні особливості організації інформаційного мовлення радіостанції
Інформаційне мовлення звернене до найширшої аудиторії, тому воно повинно поєднувати в собі повідомлення про важливі події, проблеми суспільного життя з їх доступністю для слухачів. При складанні програм, виборі місця і часу для інформаційних випусків враховується час виходу в ефір (ранкові, денні, вечірні, нічні випуски) - а вони бувають різними за своїм характером. Обсяг звучання (від 3-4 хвилин до 10) визначає тематику змісту, панорамність, домінанту основних подій, їх розвиток протягом дня, психологію сприйняття на слух насиченого конкретною інформацією тексту [20, с. 90]???. Слухач сам обирає новини значущі і незначущі для нього, що представляють інтерес прямий, опосередкований.
Випуск новин в
Випуск має своє «фірмове» звукове оформлення. Заставку або, як ще кажуть радіожурналісти, «шапку», музичні розбивки (музиканти називають цей матеріал «музичними шпалерами») [17, с. 54]. НЕ ПОВНЕ РЕЧЕННЯ???Таке спеціальне оформлення виділяє інформаційний випуск з інших передач. Не рекомендується часто змінювати звукове оформлення: слухач повинен звикнути до його звучанню і налаштовуватися на нього. Знайомий сигнал привертає його увагу. Він повинен бути коротким, музично яскравим, насиченим, динамічним і психологічно налаштовувати слухача на сприйняття цієї програми.
За характером матеріалу, його обсягом, тематикою, охопленням подій, оперативністю - випуски новин поділяються на [22, с. 80]:
- загальні;
- тематичні;
- спеціальні;
- екстрені.
Загальні містять
Тематичні випуски містять розповідь про те, що відбувається в галузі економіки, фінансів, мистецтва, спорту тощо. Вони привертають увагу тих слухачів, хто більшою мірою цікавиться цими сферами життя. Такі випуски дають радіоканали, що мовлять або цілодобово, або більшу частину доби.
Спеціальні випуски присвячені великим подіям: спортивним змаганням світового рівня (Олімпіади, чемпіонати, фестивалі, кінофоруми тощо). Вони містять більш докладну інформацію про те, що відбувається на цих найбільших заходах.
Екстрені випуски новин обумовлені необхідністю оперативного повідомлення про дуже важливі події (наприклад, відставки Президента, Прем'єр-міністра).
Найважливішим фактором роботи інформаційної служби є відбір новин. Аудиторії повинні пропонуватися найважливіші, значні, цікаві новини. Випусковий редактор, складаючи випуски, вирішує подвійне завдання: відображає панораму подій і створює у слухача уявлення про інформаційну картину дня. Така робота вимагає високої кваліфікації, великого досвіду, хорошої орієнтації в політичній обстановці. Саме відбір, монтаж і подача новин створюють інформаційну політику радіостанції.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА НЕ РОЗКРИТА. ВОНА НЕ МОЖЕ МАТИ 3,5 СТОРІНКИ. ЖОДНОГО ПОСИЛАННЯ НА ДУМКИ ДОСЛІДНИКІВ, ЖОДНОГО ПРІЗВИЩА. ТЕОРІЯ БЕЗ ЦЬОГО НЕ МОЖЛИВА. ПРАВИЛЬНО ОФОРМИ ЦИТАТИ ТА ВИПРАВ ДЕФІЗИ (-) НА ТИРЕ( – ) ДЕ ЦЕ ПОТРІБНО.
ДОРОБИТИ!!!!!
РОЗДІЛ 2
СПЕЦИФІКА ДОБОРУ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ РАДІОНОВИН
(НА ПРИКЛАДІ ПЕРШОГО КАНАЛУ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО)
2.1. Особливості мовлення Першого каналу Українського радіо
Перший канал складається з інформаційно-музичних блоків, інформаційних програм і випусків, що висвітлюють найважливіші події в Україні та за кордоном, передач на громадсько-політичні, соціально-економічні теми, літературно-художніх, музичних програм, передач для дітей та юнацтва [18]. ОДНЕ РЕЧЕННЯ НЕ МОЖЕ БУТИ АБЗАЦОМ!!
На першому каналі Українського радіо можна почути усе, що цікавить слухачів різних соціальних груп, віку, інтересів. Але основний масив мовлення складають інформаційні та публіцистичні передачі. Щогодинні випуски новин та докладні інформаційні програми подають найоперативнішу інформацію власних кореспондентів Українського радіо, провідних світових інформаційних агентств. Трансляції найголовніших державних заходів, прямі включення та репортажі, актуальні коментарі та інтерв’ю, новини спорту розгортають перед слухачем широку панораму подій в Україні та світі. Інтерактивні передачі за участю керівників органів влади, провідних політиків, економістів, відомих діячів культури допомагають слухачам розібратися не лише у причинах та наслідках найрізноманітніших процесів у різних сферах життя, а й дають змогу напряму спілкуватися з учасниками передач, заявляти про свою позицію з приводу порушених в ефірі проблем. У сітці мовлення першого каналу є передачі економічної, правової, наукової, культурологічної тематики, багато програм присвячено вітчизняній історії та рідній мові. Помітне місце відведено мистецьким передачам. Це сучасна та класична проза і поезія, радіотеатр, музичні програми, в яких представлено українську естраду, народну пісню, шедеври світової класики. Програми про духовний світ дають відповіді на животрепетні питання віри, сумління, моралі. Окремий розділ мовлення адресовано дітям та їхнім батькам. Перший канал задовольняє найширші інформаційні запити аудиторії.
ПІДРОЗДІЛ МУСИТЬ МАТЕ НЕ МЕНШЕ 7 СТОРІНОК!!ПИТАННЯ НЕ РОЗКРИТЕ!!
2.2. Людина як джерело журналістської інформації при підготовці радіоновин
У новинних повідомленнях важливо використовувати перевірені й надійні джерела інформації -?? вони допомагають наситити матеріал подробицями, розглянути подію під різними кутами зору. Тільки так створюється повноцінне уявлення про те, що сталося.
Представники органів державної влади – дуже важливе джерело інформації, яке журналісти часто уникають. По-перше, не всі вміють оформлювати інформаційні запити, і ще більше – не хочуть витрачати на це час. Важливо пам’ятати, що органи державної влади зобов’язані відповідати на інформаційні запити. Інформаційні запити можуть містити запитання щодо будь-якої суспільно важливої інформації, що стосується відповідного відомства.
Експерти – спілкування з експертами є важливою частиною журналістської роботи. СТИЛЬ!!До них слід звертатись, щоб краще розібратись у певному питанні та підготувати кваліфікований матеріал, брати коментарі з певних тем. Думка експерта з приводу якогось питання може стати гарним доповненням до новини.
Поінформовані особи, інсайдери – найкращим джерелом інформації є люди, які мають відношення до проблеми. СТИЛЬ! Це можуть бути учасники події, організатори, залучені особи, постраждалі. Вони нададуть інформацію від «першої особи», їх оповідь буде повнішою та живішою за текст прес-релізу. Водночас слід пам’ятати, що люди можуть бути необ’єктивними та упередженими – навіть несвідомо. Розказане ними може містити більше точок зору, аніж реальних фактів. Тому важливо користуватись більше, ніж одним джерелом.
Перший канал Українського радіо будує сюжети на сукупності кількох інформаційних джерел. Ньюз-мейкерами стають як кореспонденти, які збирають інформацію своїми силами, так і інформаційні агентства, різні ЗМІ (особливо інтернет-ресурси), прес-служби або представники якихось організацій. Найчастіше в пошуках інформації журналісти Першого каналу українського радіо звертаються до фахівців, експертів.
Слухачеві, не завжди вдається визначити джерело інформації, інколи воно не називається. Але є повідомлення із зазначенням конкретної прес-служби або інформагентства. Авторами сюжетів у програмах радіостанції стають журналісти.
Окремою ланкою в структурі інформаційних джерел Першого каналу Українського радіо є очільники держави ???й високопосадовці усіх рівнів. Кожен випуск новин відкривається інформацією, що надійшла з органів державної влади.
Наприклад: новинні випуски від 23. 01.2013 відкривалися повідомленням про суперечливу інформацію довкола підвищення житлово-комунальних тарифів. Головним джерелом у цій новині став виступ прем’єр-міністра М. Азарова, який зазначив: «Уряд не готує підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги й застерігає від спекуляцій на цій темі» [18].ТУТ МАЮТЬ БУТИ ДОДАТКИ!!!
Іншим важливим повідомленням цього випуску стала інформація про відкриття Всесвітнього економічного форуму в Давосі. У якості джерел інформації тут виступали дві особи: власний кореспондент радіостанції та глава адміністрації Президента С.Льовочкін. Кореспондент А. Прожогіна повідомила загальну інформацію про головні теми, що будуть обговорюватися на форумі, кількість учасників тощо, а С.Льовочкін зазначив, що «цього року пріоритетними питаннями для Глави нашої держави у рамках засідання форуму є розвиток інфраструктури та енергетична проблематика - ключові фактори зростання національної економіки. Планується, що Віктор Янукович візьме участь у сесіях неформальних засідань світових економічних лідерів «Закладення підвалин для відродження Європи» та «Енергетична інфраструктура у перехідному періоді» [18]. ДОДАТКИ!!
Загалом, Президент України й міністри в структурі «людина – джерело журналістської інформації» є найбільш рейтинговими і найчастіше вживаними. ДЕ??!Так за останній тиждень Президент В. Янукович (або представники його адміністрації) виступив у якості джерела інформації - 10 разів, міністри (або Уряд у цілому) – 13 разів.
Використання повідомлень
Для проведення прямоефірних включень радіостанції треба мати дві ефірних студії з можливістю їх оперативного перемикання або в одній студії мати два розрізнені дикторські «пости», кожен з яких має мікрофони для виступу 2-3-х осіб. З одного посту читаються новини з періодичністю, яка задається сіткою мовлення, з іншого йдуть виступи або інтерв'ю [10].
Експертні думки, аналітика, коментарі в темпі реальних подій можуть бути отримані телефоном, записані, відредаговані, змонтовані й поставлені в сітку мовлення. Для цього радіостанція використовує, у залежності від потужностей, кілька монтажно-записуючих робочих місць з виходом у телефонну мережу. Для цих робочих місць не потрібна студійна звукоізоляція, цілком достатньо оснастити їх закритими навушниками. Бажано, щоб ці робочі місця розташовувалися в безпосередній близькості з випусковим редактором відділу інформації. Оскільки саме за його вказівкою будуть «підключатися» записані коментарі до тих чи інших новинам [10]. ЩО ЦЕ ЗА ПОСИЛАННЯ, НА ЯКУ ДУМКУ? ВЕСЬ АБЗАЦ, ОСТАННЄ РЕЧЕННЯ, РЯДОК???
ПІДСУМУЙ ПІДРОЗДІЛ 2-4 РЕЧЕННЯМИ. КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК ЗАМАЛА!!
2.3. Стрічки новин інформаційних агентств як джерело інформації
При виборі цільової аудиторії та інформаційної спрямованості радіостанції визначаються ті чи інші інформаційні агентства, «стрічки», яких будуть надходити у відділ інформації.
Щодо інформаційних агенцій - що всі вони мають не лише платні, але й безкоштовні новини на своїх сайтах в Інтернеті. Вони можуть бути корисними тим, хто не має передплаченого редакцією доступу до повних стрічок агенцій. Інтернет сам по собі є корисним джерелом інформації, яким треба вміти користуватись. При роботі з ним корисно пам’ятати про сайти світових інформаційних агенцій [9, с.140].ЦЕ Ж ЦИТАТА!!!
Звичайно, Перший канал Українського радіо має і власних кореспондентів, але далеко не у більшості країн, бо, по-перше, це дорого, а по-друге збір інформації - це окремий бізнес. Сьогодні радіостанція утримує кількох власних кореспондентів у США, Росії, Чехії, Італії, Польщі на тих інформаційних напрямках, які є для радіостанції ключовими, й інформація від яких є завжди ексклюзивною та важливою.
Переваги використання стрічок інформагентств при підготовці радіо новин [10]:
- висока автоматизація процесу підготовки новин;
- читання новин професійним диктором (провідним);
- підготовка новин однією людиною;
Недолік:
- процес редагування тексту повідомлень проходить тільки на екрані комп'ютера, при цьому у диктора або ведучого можуть виникати складнощі з прочитанням тих чи інших нечитабельних зворотів, які цілком прийнятні в написанні. З часом і напрацюванням досвіду цей недолік втрачає актуальність і цей метод підготовки випусків новин можна вважати близьким до ідеального.
Бажано, щоб в процесі редагування черговий випуск новин виводився на екран випускового редактора відділу інформації. Принципово, щоб це відбувалося саме в процесі редагування, а на після. Випусковий редактор, в цій технології, може і повинен втручатися в процес підготовки інформаційного блоку, щоб усунути можливі помилки або неточності безпосередньо в момент їх виникнення.
Можливий варіант побудови технології створення новинного випуску таким чином, щоб кожне з повідомлень, прочитане зі стрічки новин проговорювалося в голос диктором (ведучім) в тій редакції, в якій воно буде звучати в ефірі. Вимовлена редакція повідомлення одночасно "відстежується" випусковим редактором.
Така технологія має свої переваги [10]:
- обговорювання повідомлення перед його читанням в ефірі;
- контроль випусковим редактором інформації "із голосу", тобто в тому вигляді, як її буде сприймати слухач;
- формування новинного блоку практично в реальному часі, відповідно до темпу надходження новин;
Недоліки технології:
- необхідність мати окреме приміщення для відділу інформації (процес формування новинного блоку заважає працювати іншим співробітникам);
- новини в цьому випадку читає той, хто їх промовляє, тобто диктор (ведучій).
Специфіка й технологія використання стрічок новин інформаційних агенцій у якості джерела інформації при підготовці радіо новин полягає в наступному. Стрічки різних інформаційних агентств повинні приводитися до єдиного формату й виводитися на екран комп'ютера у відділі інформації в зручному вигляді. На сьогоднішній день існує велика кількість комп'ютерних програм для роботи зі стрічками інформагентств. Ці програми дозволяють приймати в реальному часі повідомлення, що постійно оновлюються, переглядати їх, редагувати і роздруковувати для подальшого читання новин в прямому ефірі в буквальному сенсі "з аркуша паперу" [10]. Причому, кожне повідомлення повинне друкуватися на окремому аркуші. Можливий варіант, коли обрані і відредаговані повідомлення у відділі інформації виводяться на екран комп'ютера перед ведучим прямого ефіру і читаються ним. В обох варіантах новини йдуть в ефір без попереднього запису, в живу. Це дозволяє довести оперативність інформування аудиторії про події, що відбуваються до хвилин.
Перший канал Українського радіо в повній мірі використовує повідомлення інформаційних агентств у якості джерела інформації. Найактуальнішими повідомленням з використанням зазначеного джерела є останні новини з африканської держави Малі – яка стала новим плацдармом у війні з так званою ісламістською терористичною загрозою. Власних кореспондентів радіостанція на африканському континенті не має, тому використання повідомлень інформагентств є цілком виправданим і професійно зваженим.
Наприклад, у інформаційному випуску від 20.01.2013 й 23.01. 2013 інформаційна редакція послуговувалась даними ІА САПА й повідомляла про логістичну підтримку військової операції США й Франції у Малі іншими країнами, зокрема Британією, Бельгією, Канадою, Данією, Нідерландами, Іспанією і Об'єднаними Арабськими еміратами [18].
2.4. Власне журналістські спостереження як джерело інформації
У новинних блоках Першого каналу Українського радіо власне журналістські спостереження як джерело інформації представлені двома типами.
Перший - це репортажі з місця події безпосередньо в прямому ефірі. В якості засобу зв'язку для цього можна використовувати звичайний стільниковий телефон. На жаль, якість сигналу при цьому залишає бажати кращого. Зате оперативно і доступно практично для будь-яких подій, де б вони не відбувалися. В іншому варіанті, коли події висвітлювані кореспондентом відбуваються в заздалегідь відомому місці (кінофестивалі, форуми, спортивні заходи, з'їзди політичних партій тощо), можливе використання стаціонарних телефонних каналів. В якості кінцевої апаратури в цьому випадку використовується репортофон - симбіоз телефонного апарату з гібридом і з невеликим пультом мікшера. Якість мовного сигналу в цьому випадку дуже схожа на студійну, і у слухачів навіть може скластися враження, що репортаж йде з пересувної студії. Ще один варіант, на жаль не отримав поширення в нашій країні через дефіцит радіочастот - використання репортажного радіопередавача з параметрами сигналу, відповідними вищої категорії якості. У цьому випадку на радіостанції повинен розташовуватися спеціалізований радіоприймач виведений на ефірний пульт. Така апаратура проводиться західними компаніями, поширена на великих закордонних радіостанціях і виготовляється на замовлення під наявний у замовника номінал репортажної радіочастоти. За допомогою такого репортерського комплекту можна вести репортажі з концертів музикантів, співаків. Якість репортажів в цьому випадку, звичайно при грамотній роботі з мікрофонами, така ж, як і з ефірної студії [10].
Зауважимо, що за аналізований період прикладів використання цього типу інформаційних джерел нам не трапилось.
Другий тип матеріалів - записи інтерв'ю, репортажів, виступів. Бажано виконувати їх на апаратах з цифровим носієм, що забезпечує миттєву перегонку матеріалів в кореспондентський комп'ютер на радіостанції. Останнім часом з'явилися професійні апарати фірми MARANTZ. Вони використовують формат архівування MPEG Layer 2, забезпечують радіомовний стандарт вищої категорії якості. В якості накопичувача використовується жорсткий диск або флеш пам'ять. Аналогічні, але напівпобутові пристрої пропонує і фірма SONY [10].
Обробка кореспондентських матеріалів і підготовка їх до ефіру повинна виконуватися самим кореспондентом, - ніхто інший не зробить авторський матеріал краще, ніж сам автор. Тільки в разі необхідності складної обробки матеріалу, - введення звукових ефектів, багатоканальних накладень тощо до роботи може бути залучений звукорежисер і записуюча студія.
На відміну від попереднього варіанту даний тип джерел інформації становить основу всього новинного мовлення радіостанції.
2.5. Повідомлення прес-служб й матеріали інших ЗМІ як джерела журналістської інформації
При підготовці новин журналісти Першого каналу Українського радіо активно використовують такі джерела інформації як прес-релізи, повідомлення прес-служб, матеріали брифінгів, прес-конференцій, а також матеріали інших ЗМІ.
Інформаційна картина дня в ефірі радіостанції окреслюється уже в ранковому ефірі, коли о 8.30 й 9.00 до уваги слухачів пропонується огляд преси й найважливіших суспільно-політичних заходів, запланованих на поточну добу в столиці й обласних центрах. Таким чином, у цих анонсах презентується увесь спектр інформаційних джерел, що згодом будуть використані при підготовці новин.
Прес-релізи та повідомлення прес-служб – найпростіший спосіб отримати інформацію. Прес-служби зацікавлені в тому, щоб журналісти використали поширену ними інформацію. Отже, з повідомлень прес-служб журналістам слід виносити сухі факти, дізнаватись про події, ставитись до них критично, а розвивати і доповнювати цю інформацію з інших джерел [12, с. 67].
Найактивнішими постачальниками інформації на цьому тижні стали Міністерство аграрної політики, Державна фітосанітарна й ветеринарна служба, Державна санепідемстанція.??????
Повідомлення прес-служби Міністерства аграрної політики від 24.01.2013 стосувалось модернізації вітчизняних підприємств сільгоспмашинобудування й соціального захисту працівників, зайнятих у цій сфері [18].
Прес-релізи Державної санепідемстанції від 24.01.2013, 22.01.2013 й 20.01.2014, що на їх основі було підготовлено відповідне журналістське повідомлення у новинному блоці, інформують про епідеміологічну ситуацію в різних регіонах України. Імовірно, що й надалі повідомлення прес-служби Державної санепідемстанції будуть обов’язково наявні в новинних блоках, адже з огляду на описувану в них динаміку захворюваності на грип, вона тільки зростає [18].
Повідомлення прес-служби Державної фітосанітарної й ветеринарної служби, що було використане в якості джерела інформації в повідомленні від 24.01.2013 свідчить про поновлення минулорічної «продуктової» війни між Україною й Білорусією. За інформацією означеної установи, продукція кількох білоруських компаній не відповідає українським нормативам безпеки, зокрема, за мікробіологічними та фізико-хімічними показниками. Імовірно, варто чекати розвитку конфлікту й інших повідомлень відомства [18].
Часто джерелами інформації стають інші ЗМІ. Протягом аналізованого періоду повідомлення інших ЗМІ використовувались у підготовці повідомлень про ситуацію у зонах військових конфліктів Сирії й Малі.
Наведемо кілька прикладів таких повідомлень.