+++МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ" 
 
 
 
 
 

Кафедра технології виробництва 

продукції тваринництва 
 
 

КУРСОВОЙ  ПРОЕКТ

на  тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ” 
 

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

Виконав: Кардаільський І.О.

студент 4 курсу   2   групи 
 

Перевірив: 
 
 

ХЕРСОН  – 2012    

ЗМІСТ

ВСТУП

  _{Свинарство - галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2-2,5 т свинини на рік.}

  _{Аналіз  сучасного стану  виробництва м'ясної  продукції свідчить, що швидке нарощування  його темпів неможливе  без інтенсивного розвитку традиційної  в Україні галузі свинарства.}

  _{У нас в Україні  свиня споконвіку вважалась годувальницею та джерелом прибутку селянської родини і майже ніколи не була збитковою у дбайливого господаря. Не перебільшуючи, можна сказати, що свинарство значною мірою є національною галуззю нашого сільськогосподарського виробництва.}

  _{На  превеликий жаль, всупереч обґрунтованій практиці більшості країн світу і нашим національним традиціям ця важлива галузь тваринництва в Україні в останні десять років катастрофічно занепадала. В більшості господарств генетичний потенціал наших порід зараз використовується за репродуктивними якостями лише на 45--50 %, а за відгодівельними навіть на 20--25 %.}

  _{Серед господарств, які  займаються свинарством, нині нараховується  в основному чотири категорії: державні; колективні підприємства, створені внаслідок  проведення реформ; індивідуальні підсобні і фермерські. За різними джерелами інформації їх доля у виробництві свинини визначається приблизно таким співвідношенням: 10, 25, 64 і 1 відсоток.}

  _{Як  свідчить практика високорозвинених країн, розповсюдженою формою ведення свинарства що виправдала себе, є фермерське господарство з сучасною технологією виробництва і відповідними об'єднаннями для більш ефективної та керованої їх діяльності. Немаловажним є і той факт, що фермерством дозволяється тут займатися відповідно підготовленим особам.}

       _{Інтенсифікація свинарства полягає в ефективному використанні основних засобів виробництва ( кнурів та свиноматок), підвищення їх продуктивності, поліпшенні відгодівельних і м'ясо-сальних якостей одержаного приплоду, зниженні собівартості виробленої продукції.} 
 
 
 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ М’ЯСНОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ

1.1 Історія виведення  української м’ясної породи

    Українська  м’ясна порода виведена в 1993 р. методом складного відтворного схрещування свиней полтавського м’ясного типу (ПМ-1), білоруської (БМ), харківської (ХС), асканійської (АМ) селекції.

    Порода  виведена в результаті цілеспрямованої  спільної роботи вчених Інституту свинарства УААН, Інституту тваринництва УААН та Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» УААН із спеціалістами базових господарств і плем об’єднань України.

    У створенні нового м’ясного генотипу приймали участь свині 12 порід вітчизняного та зарубіжного походження, велика біла, миргородська, ландрас, Уельс, п’єтрен, уессекс-седлбекська, українська степова біла, дюрок, естонська беконна, українська степова ряба і йоркшир.

    Порода  об’єднує в собі три внутрипородні  заводські типи ( центральний полтавський, харківський і асканійський), 12 заводських ліній кнурів та 25 родин свиноматок.

    Апробація породи проведена експертною комісією в грудні 1992 р. і затверджена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 31 грудня 1993 р. № 367 «Про виведення української м’ясної породи свиней» [1].

1.2 Біологічні особливості української м’ясної породи свиней

      Особливості екстер’єру свиней української м’ясної породи є довгий тулуб, широкі та глибокі груди, широка спина, виповнені окости. Голова легка, з горизонтально поставленими вухами злегка вигнутим профілем. Свині білої масті, міцного типу конституції з добре вираженими м’ясними формами.

      Дорослі кнури мають живу масу 300-310 кг, довжину  тулуба 180 – 185 см.;свиноматки 230 -240 кг. , довжину тулуба 165-170 см. За результатами контрольної відгодівлі скоростиглість молодняку становить 180-190 дн. Тварини мають також і високі показники м’ясності. При забої живою масою 100 кг довжина туші 96-99 см, маса окосту 10,8-11,1 кг., вихід м’яса 60-61%.

      Підсвинки досягають живої маси 100 кг за 175 – 185 днів. При цьому середньодобовий  приріст становить 740 – 820 г, витрати  корму на 1 кг приросту 3,5 – 3,8 к. од., довжина туші — 96 см, товщина шпику — 24 – 26 см, маса окосту — 11 – 11,2 кг, площа «м’язового вічка» — 36 см2. Свиней зазначеної породи можна відгодовувати до м’ясних кондицій, одержуючи живу масу 130 кг і більше [2].

1.3 Зв’язок продуктивності української м’ясної породи свиней з конституцією

     Конституція розвивається в процесі розвитку організму, протягом ряду пов’язаних факторів: умов годівлі і утримання, характеру господарського використання тварин і племінної роботи з ними.

     Важливе значення має конституція при  вдосконалені існуючих та створення  нових порід, вдосконалення існуючих. Конституція тісно пов’язана  з здоров’ям свиней. Вона відображає відповідність фізіологічних особливостей організму  тими умовами в яких існує тварина і поряд з тим є показником здоров’я, міцності тварин.

     Порода  характеризується міцною конституцією, будова тіла не груба, голова легка, не значно вигнутий профіль, вуха середньої  величини, прямостоячі; тулуб гармонійно побудований, достатньо довгий і глибокий; плечі та окости добре розвинуті, м’ясисті;  кінцівки сухі, міцні; шкіра еластична, масть біла,  щетина рівномірно вкриває все тіло. Одним із основних факторів під дією яких формуються конституціональні особливості свиней – спадковість  та умови зовнішнього середовища, і особливо годівля. Незбалансований раціон годівлі холостих та поросних свиноматок є причиною народження відсталих в рості поросят, а в подальшому сприяє розвитку тварин з ніжним типом конституції [3].

1.4 Племінна робота  з тваринами української м’ясної породи

      Продуктивність  свиней значною мірою залежить від  рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання  комплексу зоотехнічних заходів  щодо якісного поліпшення тварин.

      У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м’ясних якостей свиней на відгодівлі.

      На  сучасному етапі розвитку свинарства за рівнем племінної роботи визначено  чотири типи господарств: племінні заводи, племінні господарства, племінні ферми (племінні репродуктори) та виробничі  репродуктори господарств і комплексів. У племзаводах та племрепродукторах використовують чистопородне розведення, в племінних репродукторах — чистопородне розведення та двопородне схрещування, у товарних репродукторах — трипородне схрещування й гібридизацію.

      Племінні  заводи: «За мир», «Самарський», «Родіна» Дніпропетровської, «Еліта» Київської, ім. Леніна Одеської, «Чувирине» Харківської, «Асканія-Нова», «Україна» Херсонської областей. Кнурів і свиноматок використовують у всіх регіонах України для одержання породно-лінійних гібридів, молодняк яких характеризується вищими м’ясними якостями (вихід м’яса з туші 61 – 62 %), коротшим періодом відгодівлі (на 2 – 12 днів) та витратами кормів меншими на 0,15 – 0,34 к. од. на 1 кг приросту живої маси, а в гібридних свиноматок спостерігається вища багатоплідність, краща збереженість поросят та більша їхня жива маса при відлученні [4].

2. ТЕХНОЛОГІЯ  ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО  СВИНИНИ

    Спеціалізовані  свинарські підприємства були створені внаслідок необхідності рівномірного збільшення виробництва свинини, зниження трудових та матеріальних витрат на її виробництво[5].

    На  свинарських  комплексах виробничий процес ґрунтується на принципі цілорічного  безперервного виробництва, при  якому за одиницю часу, незалежно  від сезону, виробляється однакова кількість продукції. З  цією метою у технології передбачається розробка графіків руху поголів’я свиней та використання виробничих приміщень. Циклограма є одним з основних робочих документів технолога, при допомозі якої триває планування виробничого процесу та контроль за його виконанням [6].

    На  свинарських комплексах всі процеси  виробництва виконуються на спеціалізованих  виробничих ділянках, що дозволяє забезпечити  оптимальні стандартні умови утримання  тварин при високому рівні механізації  трудомістких процесів [7].

    У спеціалізованих свинарських господарствах обов’язковою умовою нормального процесу виробництва свинини є використання виробничих приміщень за принципом « все зайнято-все пусто»[8].

    У цих господарствах використовують агрегати для виготовлення і роздавання кормів, автоматизовані установки для створення мікроклімату в приміщеннях, напування тварин, прибирання гною, а також станкове обладнання[9].

    Система машин та устаткування, які застосовують, відповідає зоотехнічним вимогам[10].

    Колгоспні і радгоспні ферми та комплекси, як правило, забезпечуються кормами власного виробництва, виготовлення комбікормів здійснюється у кормоцехах або на районних комбікормових заводах[11].

    Великі  промислові свинарські підприємства в  основному не мають власних земель і всі корми одержують з державних фондів[12].

2.1 Основні параметри  роботи підприємства

    Щоб виконати завдання підприємства ─ 45950 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 90 кг:

    4595 т / 0,9 = 51106 голів

    На  відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 2%, а збереженість - 98%):

51106 – 98%

х – 100%                                         

    Санітарний  брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-92%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

52149 голів – 92 %

х – 100 %                                        

    Щорічне одержання поросят при опоросі  визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (9%).

56684 голів – 91%

х – 100%                            

    Одержана  величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність  технологічних ♀ дорівнює 10 голів  на опорос, тому протягом року буде одержано:

    Репродуктивний  період ♀ визначаємо  за  формулою:

П = Т_пор. + Т_під. + Т_хол. ,   де:                   П = 114 + 21 + 15 = 150 днів

Т_пор. –   тривалість  періоду поросності,  днів;

Т_під.  – тривалість  підсисного  періоду,  днів;

Т_хол.  – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

     _{Загальне  поголів’я ♀ на комплексі прямо  пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного  періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :}

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт  заплідненості  ♀;

Д – вихід ділових поросят;

Кд  – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв  – коефіцієнт збереженості молодняку  за період відгодівлі.

    Показником  ефективного використання маточного  поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

     Крок  ритму залежить від розміру технологічної  групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.

     Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

   Таким чином, в одній секції свинарника-маточника  опорос буде тривати:

   Після визначення розміру технологічної  групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна  група глибокопоросних свиноматок  під час постановки на опорос (з врахуванням 12% аварійних опоросів) складається із 36 свиноматок

    (32 підсисних свиноматок + 4 (12%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна  група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (19%) складається з 43 голів

    (36 голів + 7 (19%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 352 голів

(32 свиноматок * 11 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 9% (відхід за період), або на 32 голови, і становить 320 голів;

4) технологічна  група на дільниці дорощування  з урахуванням санітарного браку за даний період (8%) становитиме 294 голів

    (320 голів – 26 голів  (8%));

5) технологічна група на дільниці  відгодівлі складається із 288 голів

(294голів - 6 голів (2%)). 

Таблиця 1. - Розміри технологічних  груп свиней на виробничих дільницях

2.2 Дільниця холостих  і поросних свиноматок

    Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 30 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 108 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:

    114 - (30+ 6)=78 днів.

    Визначаємо, яка кількість технологічних  груп ♀ буде постійно знаходитися  на дільниці. Цикл складається з  двох частин:

    - періоду зайнятості тваринами:(30днів умовної поросності + 78 днів явної поросності = 108 днів);

- часу  на виконання робіт по санації  і ремонту приміщення.

    Кількість технологічних груп на дільниці:

    _{кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:}

    _{група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:}

    _{22 * 15 = 330 голів}

Таблиця 2. - Основні параметри  діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Сформовано  технологічних груп ♀ за рік:

365/2 = 182,5 = 182 раз

Постійне  поголів’я умовно поросних ♀:

(43 голови*(30 днів : 2 днів)= 645 голови)

Постійне  поголів’я явно поросних ♀:

(36 голови*(78 днів:2 днів) = 1404 голів)

Постійне  поголів’я ♀ на дільниці:

(330+645+1404 = 2379 голів)

    Розрахунок  поголів’я ♂:

    За  розрахунками буде запліднено за рік 182 технологічних груп ♀ по 43голів в групі, тобто 7826 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 15652 робочих доз сперми (2*7826).

    Використовуємо  ♂ плідників у режимі 1 раз  у 5 днів.

    Середній  об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік  від 1 ♂ можна взяти сперми:

    365 / 4 = 91 рази

    При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:

   Поголів’я ♂ буде становити:

    Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (6 голови).

    Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 10 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 5 голів.

    Загальна  кількість ♂ – 27 голів (21+6).

    На  циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням  кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці (додаток А).

     На  дільниці утримуються холості, поросні свиноматки, які входять у  буферну групу. На стан здоров’я  свиноматок  значно впливають умови їх  утримання . Приміщення  для  них повинні бути сухими (відносна вологість 70-75%) і чистими.  Для   холостих  і легкопоросних маток рекомендується температура 14 ⁰С, площа підлоги 1,5 м² на голову, а  для  важкопоросних – відповідно 18 ⁰С і 2.5 м².

     Утримують холостих свиноматок індивідуально, у боксах BP35, довжиною 114-122 см, шириною 66-68 см і висотою 91-98 см. Площа станка повинна бути не менше 1,9 м2. Бокс з горизонтальною стіною. Клітки обладнані пластиковою чашею для корму та  сосковими напувалками, закріплені на висоті 75 см від підлоги. Фронт годівлі на одну голову 40-45 см. Корма роздають за допомогою кормороздавача. Гній віддаляється через щілинні підлоги. Під всіма решітками розташовані гнойові канали з ухилом на середину корпусу. У них – приймачі, через які рідкий гній поступає в трубу і далі насосом викачується в бетонні резервуари, а звідти транспортером ТС-1.Таке утримання дозволяє економно витрачати корми, полегшити праці обслуговуючого персоналу по догляду за тваринами, мати низькі затрати праці та великий термін експлуатації. Індивідуальний метод дозволяє запобігати конкурентній боротьбі тварин за корм та їх травмуванню [13,14,11].

    Параметри мікроклімату у приміщені для  холостих свиноматок : температура 10-16 С, відносна вологість 70-75%, вміст аміаку не більше 0,026%, вуглекислого газу 0,3% , швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2-0,3 м/с.  Використовують обладнання  датської фірми Skov A/s – комп'ютеризовану систему вентиляції. Мікроклімат на необхідному рівні підтримується автоматично за допомогою припливно-витяжних установок і контролера вентиляції, зв'язаного з комп'ютером.

    Після осіменіння свиноматок рекомендується 2-3 дні утримувати у вузьких індивідуальних станках, обладнаних годівницями і напувалками. Частина свиноматок залишається незаплідненою, тому треба своєчасно видалити за допомогою кнура - пробника для повторного осіменіння. Утримують поросних маток перші 2 місяці виношування плоду групами по 8-10 голів, на 3-му місяці - по 2, а на 4-му, за 10-15 днів до опоросу, кожну матку поміщають окремо. Для свиноматок взимку організовують щоденні активні прогулянки, а влітку тварин випускають на пасовище на 4-6 годин. Підлоги мають бути міцними і не гладкими, щоб запобігти свиноматкам від ковзання і падіння. Приміщення для них повинні бути сухими (відносна вологість 70-75%) і чистими. Умовно поросних свиноматок рекомендується температура 14 ⁰С,  площа підлоги 1,5 м² на голову, а для явно поросних – відповідно 18 ⁰С та 2,5 м² [10,11,15].

        Індивідуальне утримання поросних  свиноматок в окремих клітках  (розмір станка: довжина – 2350 мм, ширина – 690 мм, висота – 1190 мм, площа – 1,6 м2) створює умови для кращої запліднюваності і збереження поросності. Температура повітря в свинарнику становить 18 ⁰С. Такий метод дозволяє ліквідувати конкуренцію серед тварин, полегшує контроль при виявленні охоти у холостих маток і повторної охоти незапліднених свиноматок після першого осіменіння, дозволяє точно нормувати годівлю, звести до мінімуму травмування свиноматок і позбавитись прихованих абортів на ранніх стадіях поросності [15].

      З 85-90 дня поросності свиноматку  доцільно утримувати в групових  клітках. Розмір станка: довжина – 4050 мм, ширина – 3150 мм, висота – 1000 мм, площа – 12,8 м2, площа станка у розрахунку на одну голову – 2,1 м2. з дозованим режимом годівлі. Температура повітря в свинарнику становить – 17 ⁰С.

    Щоб запобігти опоросу у групових станках, важкопоросних свиней ( 84-90 дні поросності) переводять у приміщення для утримання підсисних свиноматок за 6-7 днів до опоросу [5].