Технологiя виробництва мяса бройлерiв у фермерських i присадибних господарствах

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА ТА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Факультет технології

виробництва і переробки 

продукції тваринництва Кафедра птахівництва

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА  М'ЯСА  БРОЙЛЕРІВ У ФЕРМЕРСЬКИХ І ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВАХ

Курсовий проект

Виконав: студент 3 курсу

2 групи денної форми навчання

Коваленко Є.П.

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1………………………………………………………………………….5

1.1Перспективні кроси м’ясних курей, яких використовують в Україні……..5

2. Вирощування бройлерів………………………………………………………6
3. Вимоги до параметрів мікроклімату при вирощуванні курчат-бройлерів...8

1.3.1Температура………………………………………………………………8

1.3.2 Освітлення……………………………………………………………….9

1.3.3 Повітрообмін…………………………………………………………….9

1.4Годівля курчат-бройлерів……………………………………………………10

РОЗДІЛ 2 . Розрахункова частина……………………………………………..14

2.1 Вихідні дані для  розрахунку………………………………………………..14

2.2 Методика розрахунків………………………………………………………15

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….23

ВСТУП

Розведення та вирощування  курчат-бройлерів – важливе джерело  збільшення виробництва м’яса в  нашій країні та розширення його асортименту. Відгодовувати курчат-бройлерів  в промислових умовах економічно вигідно.

Розвиток бройлерної промисловості  пов’язаний як з високою дієтичною, харчовою якістю, так і з економічними перевагами порівняно з виробництвом інших видів м’ясної птиці.[8].

Бройлери характеризуються скороспілістю, ефективним використанням  кормів, відносно невеликими витратами  кормів на одиницю продукції, швидкою  зворотністю обігових засобів, високою  рентабельністю виробництва.

Основним резервом збільшення виробництва м’яса являється  виробництво м’яса бройлерів.

Бройлер – це гібридне м’ясне курча 42-60 денного віку, незалежно якої статі, яке відрізняється інтенсивним ростом, високою м’ясною скороспілістю, хорошими м’ясними якостями.

Відносно низький рівень життя населення України, а також  недостатня зайнятість людей на селі спонукає селян займатися птахівництвом, причому у тих напрямах, які  не настільки зайняті великі підприємствами, а саме: розведенням курей комбінованої продуктивності, гусей, качок та індиків. При цьому дрібнотоварне виробництво забезпечує розмаїття асортименту і, частіше всього, більш високу якість продукції. Вироблена присадибниками продукція більш наближена за якістю до так званої органічної, яка в розвинених країнах реалізується за цінами вдвічі і більше вищими, ніж отримана за технологіями, які не вважаються прийнятними для тварин чи птиці.

Практично повна відсутність  на теренах України такого виробництва  примушує все більшу увагу звертати на продукцію, що виробляється у присадибних  та фермерських господарствах. Ведення  сучасного присадибного господарства спрямоване на використання більш пристосованих до умов утримання та годівлі різних видів птиці . При відносно меншій продуктивності такі кури зносять більш якісні «домашні» яйця, а більший термін утримання дає змогу отримувати і якісніше «зріле» м’ясо.

В використання гібридної птиці у промисловому виробництві, яке характеризується розміщенням великого поголів’я птиці на відносно «тісних» територіях, пов’язане із занадто «жорстким» ветеринарним забезпеченням (понад 20 вакцинацій від різних хвороб), що не притаманно присадибному господарюванню, і технологічне обладнання й технології, які застосовуються при великому товарному виробництві, не використовуються при утриманні птиці відносно малим поголів’ям у зв’язку з економічною недоцільністю.

Таким чином, наявність розвинених селянських та фермерських господарств  є одним із варіантів забезпечення населення України високоякісною  продукцією птахівництва, а в будь-які  складні періоди такі підприємства можуть навіть «виправити» ситуацію у галузі.[7].

РОЗДІЛ 1

1. Перспективні кроси м’ясних курей, яких використовують в Україні

За період господарського використання створено більше 600 порід  курей. Їх розподіляють на яєчні , м'ясо-яєчні , м’ясні, декоративні та спортивні (бійцеві).

У наш час чистопородне розведення курей для виробництва  яєць та м’яса у спеціалізованих  птахівничих підприємствах не проводиться. Для цього використовують спеціалізовані кроси яєчних та м’ясних курей.

Жодна із 15-ти відомих м’ясних  порід курей не використовують в  наш час для виробництва м’яса  бройлерів. Усі ці старовинні та класичні в минулому породи (кохінхін, брама, лангшан, фавероль, орпінгтон, гудан, ла-флеш, крекер, доркінг та інші) у наш  час використовуються в якості декоративних. Птиці більшості цих порід  притаманні висока жива маса (до 5,5 кг в півнів), соковите та ніжне м’ясо. Проте їх не використовують у бройлерній індустрії через низьку несучість курей ( до 120-140 яєць на рік) та повільний ріст курчат.

Усі сучасні кроси м’ясних курей є 4-х лінійними. Вони створені з використанням двох порід – плімутрок білий та корніш.

Корніш. Жива маса півнів становить 4,2-4,6 кг, курей – 3,2-3,5 кг , несучість 100-120 яєць, маса яйця 52-60 г. Шкарлупа яєць має світло-коричневий колір. Вивід  курчат становить близько 70%. Курчата мають біле або світло-жовте забарвлення пуху та дуже швидко ростуть.

Плімутрок. Жива маса півнів 3,2- 3,7 кг, курей – 2,7-3,0 кг. Несучість  становить 165 – 180 яєць, маса яєць 55-60 г, забарвлення шкарлупи – від світло - до темно-коричневого. Добові курчата мають біле або світло-жовте забарвлення пуху.

На використанні порід  корніш та плімутрок білий , як це вже  було зазначено вище, базується сучасне  бройлерне виробництво. У кросах м’ясних курей породу корніш завжди використовують в якості батьківської форми, а плімутрок – материнської.[1].

Найбільш поширеними в  нашій країні є такі кроси м’ясних  курей: «Кобб-500» та «Арбор Айкерс» (американське походження), «Росс-308» (британське), «Гібро» (голандське), «Ломанн м’ясний» (німецьке), «Старбро» (канадське), «Хаббард м’ясний» (французьке), «Смєна» (російське походження). Всі ці кроси 4-лініні та 2-х порідні. [3].

Особливістю кросу бройлерів  Кобб-500 – біле пір’я і генетично  жовта шкіра, тому, навіть при згодовуванні звичайних, непігментизованих раціонів, шкіра готової тушки буде завжди жовтого кольору.

У порівнянні з другими  кросами бройлерів, Кобб 500 вирізняється більш високою продуктивністю росту і коротшим терміном відгодівлі. У 35 діб середня вага повинна становити 1,9 кг, в 42 доби – 2-4кг. Крос курчат Кобб 500 у всьому світі вважається найбільш ефективним бройлерним кросом. Переваги кросу бройлерів «Кобб 500»:

- ефективний ріст;

- однорідність ( ріст стада птиці відбувається рівномірно у всіх особин);

- низька вартість виробництва м’яса курей;

- при забої вихід білого  м’яса виходить максимальним;

- збереженість поголів’я   становить 95-96%.[9].

2. Вирощування бройлерів

Як уже було сказано  у попередньому підрозділі, для виробництва бройлерів виведені спеціальні породи м’ясних курей. Курчата із їх яєць мають більшу життєздатністю, хорошими м’ясними формами тіла , швидко ростуть. На Україні нині переважно розповсюджені такі «бройлерні» кури, як білий плімутрок і білий корніш, виведені в США. Білий корніш – чисто м’ясна порода , дає за рік від 110 до 120 яєць. В умовах промислового виробництва курей білий плімутрок схрещують з півнями білий корніш й отримують в нащадки відмінних бройлерів. В умовах любительського використання можна утримувати лише білих плімутроків і отримувати курчат для вирощування на м'ясо.

За досить короткий період (від 60 до 70 діб) бройлер досягає ваги від 1200 до 1700 г, а деякі півники навіть до 2 кг ( у цьому віці півники мають вагу на 200 або й 300 г більшу, ніж курочки. Курчата ж яєчних порід у цьому віці досягають маси від 500 до 600 г. На один кілограм приросту бройлера витрачається  від 3,5 до 4 кілограмів корму ( на птахофабриках цей показник коливається в межах від 2,3 до 2,8 кілограмів). На ту ж саму вагу курча яєчної породи витрачає від 8 до 9 кілограмів корму.[4].

Від однієї курки-несучки  м'ясо-яєчної породи можна виростити  в присадибному господарстві за теплий період року ( березень-жовтень) від  трьох до чотирьох партій, близько 70 бройлерів в одному приміщені  й отримати від 85 до 100 кілограмів дієтичного м'яса.

Бройлерів вирощують зазвичай у закритому приміщенні. Але можна  біля нього влаштувати невеликі сітчасті вигули-солярії з розрахунку 1,5-2 м² на 10 курчат. У такий солярій молодняк випускають у теплу суху погоду. При використанні неприродних вигулів бройлери погано ростуть. Сідала для них також непотрібні.

При вирощуванні бройлерів  на практиці використовують такі способи: на підлозі, глибокій підстилці, у кліткових батареях, на сітчастій підлозі.

За допомогою електробрудеру бройлерів можна вирощувати в  сараї, на веранді, у літній кухні, а  влітку навіть у простій дощаній  будці. На 1 м² підлоги поміщають 8-9 голів. Приміщення повинно бути сухим, світлим, без протягів. Перед посадкою курчат приміщення слід продезінфікувати вапном із розрахунку 0,5-0,7 кг на 1м² підлоги.

Бройлерів краще вирощувати на глибокій, незмінній підстилці. Перед  посадкою послідуючої партії  курчат підстилку замінюють. Для цього можна використовувати тирсу, стружку, соняшникове лушпиння, солом’яну січку, подрібнені стебла кукурудзи, присипані тирсою. Підстилка повинна бути чистою, сухою, без плісняви і сторонніх запахів. Товщина її влітку повинна становити від 5 до 7 см, а взимку від 10 до 12 см. Для виробництва одного курчати необхідно від1 до 1,5 кг підстилки. По мірі забруднення верхній шар підстилки знімають і додають свіжий.[10].

При будь-якому вирощуванні  необхідно створювати оптимальні умови  утримання і годівлі для реалізації повних генетичних можливостей курчат-бройлерів, їх здатності інтенсивно рости , давати високі прирости за короткий час при  найменших витратах корму, праці  та засобів на одиницю продукції  високої якості.

3. Вимоги до параметрів мікроклімату при вирощуванні курчат-бройлерів

1.3.1. Температура

При вирощуванні курчат температура  в день доставки у приміщенні повинна  бути не нижче 24-26˚С, а під джерелом тепла (брудером)- 33˚С. Кожного тижня  температуру під брудером знижують на 3-4 ˚С. Курчата м'ясних порід  менш рухливі, ніж курчата яєчних порід, тому гірше орієнтуються в  пошуках годівниць і напувалок. Якщо приміщення досить велике і в  ньому є обігрівачі , то в перші 1-2 тижні необхідно подбати про те, щоб курчата не розбігались і не тратили сили на пошук теплішого місця. Для цього використовують невисокі загородки – ширми навколо обігрівачів, скорочуючи тим самим площу для пересування. Вирощуючи курчат у клітках, для обігріву використовують електрогрілки, лампи з інфрачервоним випромінюванням, а для освітлення можна використовувати перемінний спосіб – чергувати темний і світлий періоди через кожні дві години. Обмежені площа клітки і темрява супроводжуються значним накопиченням ваги курчат при малих затратах корму. До другого тижня температуру знижують до 28-26˚,С на третій до 24--22˚С, до четвертого тижня її можна встановити в межах 20 ˚С.[5].

Хороших результатів досягають  при обігріві курчат з використанням  ламп з інфрачервоним опроміненням. Промисловість випускає й комбіновані  опромінювані «ІКУФ», у яких, крім випромінювача  інфрачервоних променів, є джерело  інфрачервоного світла. Така комбінація випромінювання сприяє кращому розвитку курчат. Використання інфрачервоних  ламп значно полегшує вирощування курчат, так як випромінювачі можна розмістити в пташнику над підстилкою, по мірі росту курчат їх можна підіймати.[12]

Інфрачервоне випромінювання діє благотворно на курчат – попереджує можливість розклювування. Одна лампа  потужністю 250 Вт передбачена для обігріву  100 курчат. [1].

1.3.2. Освітлення

Важливим фактором, який благотворно впливає на розвиток курчат, є світло. Освітленість повинна  бути цілодобовою. Це зумовлено тим, що курчата, по мірі їх інтенсивного росту, постійно потребують корм, годівниці  і напувалки повинні бути добре  облаштуванні. Інколи при вирощуванні курчат-бройлерів використовують переривчасті режими освітлення. Так , в ІП УААН розроблений переривчастий режим освітлення з чергуванням періодів світла і темряви 1С:2Т чи 1С:3Т. Можуть використовуватись й інші варіанти режимів переривчастого освітлення.

Для освітлення пташників  використовують лампи-розжарювання, люмінесцентні  лампи малої потужності (ЛБ-8, ЛДЦ-18), натрієві лампи високого тиску типу ДНаТ. [1].

1.3.4 Повітрообмін

Повітрообмін має важливий вплив на результати вирощування  бройлерів. За допомогою вентиляції забезпечується температура та вологість повітря, видаляються шкідливі гази. На сьогоднішній день ІП УААП розроблені технологічні параметри вирощування курчат-бройлерів. Ці дані наведені у таблиці 1 «Основні параметри базової технології вирощування курчат-бройлерів»

Таблиця 1«Основні параметри  базової технології вирощування  курчат-бройлерів»