Технологія і організація утримання та ремонту доріг

 

 

Міністерство освіти,науки, молоді та спорту України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

 

 

 

 

 

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

 

 

по дисципліні: “Експлуатація автомобільних доріг”

На тему: “ Технологія і організація утримання та ремонту доріг ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                Виконала: ст. гр. Дт – 41

                                                                                                Проценко Б.В

                                                                                                Перевірив:

                                                                                        ст. викл. Грищенко Т. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харків 2012 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  .

1. АНАЛІЗ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНОЇ  ДОРОГИ  . . .. . . .. . . . . .

2. ОБГРУНТУВАННЯ ВИДУ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

ТА РОЗРАХУНКИ ОБСЯГІВ РОБІТ . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 

3. ВЕСНЯНЕ, ЛІТНЄ ТА ОСІННЄ УТРИМАННЯ  ДОРОГИ . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

4. ЗИМОВЕ УТРИМАННЯ ДОРОГИ . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .          4.1. Розрахунки об’ємів снігопереносу. . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.2. Проектування снігозахисту дороги. . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . .. . . . . .  . . . . . . . . .

4.3. Технологія та організація  снігоочищення дороги. . . . . . .  . .  . . . . . . . . . . . . . . .

4.4. Технологія та організація  боротьби із зимовою слизькістю.  . .  . . . . . . . . . . . .

5. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АВАРІЙНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6. ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ  ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО  ПОКРИТТЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7.ТЕХНОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ  КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО  ОДЯГУ . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ РОБІТ. . . . . . . . . . . . . . .  . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9. ОХОРОНА ПРАЦІ. . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . .  . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10. ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. . . . . . . . . . .  . . . . . . . . . . . . . .

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . .

 

                                                                                                                               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

   Метою курсового проекту є закріплення теоретичних знань та надбання практичних навиків самостійного вирішення інженерних задач з технології та організації утримання та ремонту автомобільних доріг.

   Задачі курсового  проекту :

   - закріплення та  поглиблення теоретичних знань з експлуатації автомобільних доріг ;

   - оволодіння методикою  обґрунтування заходів з утримання  та ремонту автомобільних доріг;

   - надбання практичних  навиків проектування технології  та організації робіт з утримання та ремонту доріг ;

   - розвиток навиків самостійної інженерної роботи ;

    У курсовому  проекті ми проаналізували умови  експлуатації автомобільної дороги , визначивши строки весіннього, осіннього, літнього та зимового  утримання. Також були визначені строки ремонту дороги, що  видно на кліматичному графіку.

    Були визначені  показники експлуатаційної якості  автомобільної дороги з різними  видами покриттів: коефіцієнт міцності  дорожнього покриття, коефіцієнт  рівності, коефіцієнт відносного зчеплення колеса з покриттям, та за ними прийняті види ремонтів на ділянках дороги. Про що свідчить графік. Далі приводиться розрахунок потреби матеріалів на кожній ділянці кожного виду ремонту, результати розрахунку приведені у табличній формі.

    У слідую чому  пункті курсового проекту описані методи зимового утримання а/д. Побудована роза снігоприносу за якою визначено величину снігоприносу до автомобільної дороги на погонний метр, побудовано епюра снігоприносу, та розраховані методи боротьби зі снігоприносом.  У даному випадку довгострокові види захисту від засипання снігом а/д. Приведено розрахунок потреби кількості машин для своєчасного очищення дороги від снігу та приведена схема патрульного очищення автомобільної дороги від нашарувань снігу.

    Виконаний розрахунок  технологічної карти на поточний ремонт ділянки автомобільної дороги, в даному випадку ямкового ремонту на другій ділянці автомобільної дороги. Та складена технологічна схема ремонту асфальтобетонного покриття.

    В наступному  розділі за на підставі попередньо  розрахованих експлуатаційних показників приведено технологія капітального полегшеного ремонту покриття автомобільної дороги, складена технологічна карта та схеми.

    Далі на підставі  попередньо розрахованих експлуатаційних  показників виконані розрахунки по складанню технологічної карти по проведенню капітального удосконаленого ремонту покриття автомобільної дороги, приведена технологія ремонту та технологічна схема цих робіт.

    Також  було розглянуто питання контроля якості при проведенні капітальних ремонтів, заходи по охорони праці при виконанні всіх раніше перерахованих у курсовому проекті видів робіт та заходи по захисту навколишнього середовища.

 

 

1. АНАЛІЗ УМОВ ЕКСПЛУАТАЦІІ

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Територія, тис. км2. - 26,7. Населення на 1 січня 2004 р. тис. чол. - 2468,0, в тому числі: міське - 2124,8, сільське - 343,2, в обласному центрі - 488,3 Відстань від Луганська до Києва, км: залізницею - 813,  автомобільною дорогою - 814. Відстань до найближчого морського порту (м. Маріуполь) на Азовському морі, км – 250. Державну законодавчу владу в області здійснює обласна Рада депутатів трудящих, виконавчу - обласна державна адміністрація.

Луганська область (до 1958 р. та з 1970р. По 1990р.  Ворошиловградська) утворена 3 червня 1938 року. Виділено зі складу Донецької області. У неї входили: 4 міста та 28 районів з населенням 1837,0 тисяч осіб. Розташована в південно-східній частині України в басейні середньої течії Сіверського Дінця на шляхах з Донбасу до Росії.

Територія області становить 26,7 тис. км2. (4,4% території України). І займає 11-е місце серед областей України. Протяжність з півдня на північ більш ніж на 250 км і з заходу на схід - на 190 км. На півночі, сході і півдні межі області збігаються з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронезької та Ростовської областями Росії. На південному заході її землі прилягають до Донецької, а на північно-заході - до Харківської областям України. 
 Через територію області проходять транзитні магістралі (залізна дорога Волгоград - Харків, автодорога Волгоград - Харків, автодорога Москва - Ростов-на-Дону, газопроводи з Ставрополя і Оренбурга, нафтопроводи з Поволжя і Північного Кавказу). 
 Чисельність населення, яке проживає на території області, на початок 1998 г. становила 2700,7 тис. осіб, у тому числі міського - 2329,7 тис. осіб або 86% населення, сільського - 371,0 тис. осіб або 14%. За чисельністю населення область займає 5-е місце в Україну, поступаючись Донецькій, Дніпропетровській та Харківській. За чисельністю сільського населення, область знаходиться на останньому місці в Україну. Починаючи з 1993р.чисельність населення має стійку тенденцію до скорочення. За останні 5 років чисельність населення скоротилася на 143,0 тис. осіб або на 5%. Скорочення чисельності населення характеризується двома факторами: природної та міграційної спадом. Луганська область відноситься до числа густозаселених. Її середня щільність - 105 людини на 1 км2. Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя. 
 Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що піднімається від долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж, утворений потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Вища точка - Могила Мечетна - 367 м. Найбільш характерною рисою кряжа є чергування горбкуватих вододільних просторів з глибокими, крутобережнимі річковими долинами і сухими балками. У долині річок Міуса і Нагольної висота Донецького кряжа знижується, і південні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. На північ зниження відбувається поступово і до Сіверського Дінця обривається крутим уступом, утворюючи мальовничий правий берег ріки. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. На крайній півночі в межі області заходять відроги Середньоросійської височини. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м.) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Уздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16-18 км) терасовою рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. 
 Грунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а деколи більше. Поширені також дернові грунти. Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі врожаї вирощуваних тут сільськогосподарських культур, баштанних, овочів. 
 Клімат помірно-континентальний з відчутними засухами. Середня температура самого теплого місяця липня + 210С і самого холодного січня - 70С. Панівні вітру - східні і південно-східні. Максимальна середньорічна кількість опадів (550мм) випадає в найбільш піднесеній частині Донецького кряжа. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. 
Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами та ожеледиці, малосніжна. Весна - сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга половина його - помітно суха. Осінь сонячна, тепла, суха. 
 Основну частину запасів поверхневих вод складають річки. Всі річки області - типово рівнинні. За характером водного режиму належать до східно-європейського типу. Більшість річок належать до басейну Сіверського Дінця, який є головною водною артерією області. На території області 60 озер. Найбільші з них: Вовче, Ведмеже, Борівське - все на лівому березі Дінця. Водойм і ставків - понад 320. 
 Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-тапчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише по схилах ярів, в річкових долинах і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут росте більше тисячі видів різних рослин. Лісів мало (близько 7% території області). Розташовані вздовж річок, на схилах річкових долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачні типу. Вони ростуть в балках і відрізняються істотною різноманітністю: у них налічується близько 50 порід дерев і чагарників. Переважають такі породи - дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терну, бузини, калини, шипшини.

 

 

 

 

 

   

 

2. Обгрунтування  видів єксплутаційних заходів  та розрахунки обсягів робіт.

 

Відповідно до фактичного рівня показників експлуатаційної якості автомобільної дороги установлюють види й об'єми робіт з ремонту дорожніх одягів з цементобетонним покриттям. Вид ремонту призначають у залежності від коефіцієнта міцності дорожнього одягу Кміц, коефіцієнта рівності Кр і коефіцієнта відносного зчеплення колеса з покриттям Кзч.

 

;   ;           (2.1)

 

де     Еф - фактичний модуль пружності дорожнього одягу, МПа;

         Епотр – необхідний модуль пружності дорожнього одягу, МПа (приймають по ВБН 2-3-218-186: 2004 ст.34);

         Sгр - гранична рівність дорожнього покриття по товчкоміру, см/км [4] (дод Б)

        Sф - фактична рівність покриття по товчкоміру, см/км;

        jф – фактичний коефіцієнт зчеплення  колеса з покриттям;

        jдоп – мінімально припустимі за умовами безпеки значення коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям [4] (дод. Б).

Розрахуємо коефіцієнти:

   I ДІЛЯНКА:        

 

Кmin= 0,95 –  для одягу капітального типу,

Кміц=0,72 < Кmin=0,95, призначаємо капітальний ремонт.

II ДІЛЯНКА:     

        Призначаємо для другої ділянки поточний ремонт.

 

Сумарна кількість проїздів розрахункового навантаження за термін служби дорожнього одягу визначається за формулою:

 

                   

,                          (2.2)

де:

     Трдр – кількість розрахункових діб за рік відповідно до стану деформацій конструкції визначають в залежності від дорожно – кліматичної зони;

     Кс – коефіцієнт суми;

     Nр – коефіцієнт, що враховує імовірність відхилення сумарного руху від середнього в залежності від категорії дороги та типу дорожнього одягу;

     q – показник інтенсивності руху.

авт/сут

 

Для капітального ремонту потрібно визначити товщину шару укріплення. Робимо це наступним чином:

1. Визначаємо потрібний модуль пружності по ВБН В. 2.3 – 218 – 186 – 2004 (рис. 3.2, стор. 34), який складає 235МПа.
2. В якості матеріалу укріплення приймаємо мілко зернистий асфальтобетон на бітумі БНД 60/90.
3. По номограмі (ВБН В. 2.3 – 218 – 186 – 2004 рис. 3.8, стор. 49), виходячи з фактичного модуля пружності Еф=220 МПа, і потрібного модуля пружності Епотр=235 МПа, визначаємо товщину шару укріплення:

          h = 2,1·0,88 = 1.85 см

 

Згідно ВБН.2.3-218-186-2004 пункт 3.24 мінімальна товщина шару а/б дрібнозернистого з максимальним розміром зерен до 20 мм повинна складати не менше 5 см.

 

Розрахунок об'ємів робіт із капітального, аварійного і поточного ремонту роблять по формулах:

 – площа ремонту: а) капітальний  ремонт  ;                     (2.3)

  б) поточний ремонт     ;             (2.4)

  в) аварійний ремонт                   (2.5)

де Lкр, Lср, Li – відповідно довжини ділянок дороги , на яких виконують роботи з капітальному, середньому і поточному ремонтам, м;

Вкр, Вср, Ві – ширина поверхні дорожнього одягу з укріпленими смугами узбіч відповідно на ділянках капітального, середнього і поточного ремонтів, м;

Fi – ступінь пошкодження поверхні дорожнього одягу, %.

 

 капітальний ремонт:

 м2;

поточний ремонт:

                                               м2;

аварійний ремонт:                 м2;

                                               м2;

 

      Потрібну кількість матеріалів визначаємо за формулами:

 

а) капітальний ремонт:

                                    

;                           (2.6)

т;

 

 

б) поточний ремонт:

                                        

;                                 (2.7)

 

 

 

в) аварійний ремонт: 

                               

;                                (2.8)

т

т

 

де:

 – вага матеріалів відповідно для капітального, поточного і аварыйного ремонту, т;

 – глибина шару зміцнення  при капітальному ремонті і  глибина вибою при поточному  ремонті, м ;

Ку – коефіцієнт ущільнення суміші;

Квтр – коефіцієнт утрат при капітальному і поточному ремонті (Квтр=1,03 і 1,05);

 – середня щільність сухого  матеріалу в ущільненому стані  відповідно для капітального  і потокового ремонту, т/м3;

gv, gm – питомі затрати матеріалів для середнього відповідно за об'ємом і за масою [1, додаток 4]

 

 

 

 

    Таблиця 2.1.- Об’єми робіт та матеріалів

Кілометри	Вид ремонту	Обсяг робіт, м2	Витрати матеріалів
			назва матеріалу	Одиниця вимірювання	Кількість
0-15	Капіталний	135000	а/б	т	17363.38
			бітум БНД 60/90	л	40500
15 –41	Поточний	234000	щебінь фр.10-20	т	5382
			бітум БНД 60/90	л	234
			щебінь фр. 5-10	т	3978
			бітум БНД 60/90	л	234
0 – 41	Аварійний	810 1872	а/б суміш	т	104.2
			бітум БНД40/60	л	3.24
			а/б суміш	т	188.70

 

3. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги

 

          Утримання – це система робіт на всьому протязі дороги протягом всього  року з метою утримання та підтримання доріг у належному стані.

          Головна мета – забезпечення потрібної стійкості земляного полотна. В весінній період знижується стійкість полотна та стає можливим з’явлення деформацій. Цей період характерне зростом температур повітря (0,3-1˚С за ніч), відтавання ґрунту полотна (2-10 см за добу), танення снігу, весінніми зливами, інтенсивним поверхневим стоком, підйомом рівня ґрунтових вод.

            Навесні особливе значення приділяють коливанню водотеплового режиму полотна – забезпеченню поверхневого стоку, прискоренню просихання ґрунту відкосів та узбіч, поліпшення тепло масообміну в шарах дорожнього одягу та верхній частині земляного полотна. Усі водовідвідні споруди повинні бути підготовлені до початку сніготанення.

            Після пропуску весняних вод прочищають русла водовідвідних споруд від мулу, рослинності чи інших наносів. Технологія утримання узбіч весною зводиться к їх плануванню автогрейдерами. При наявності великих колій, планування роблять з додатком ґрунту. Ці роботи потрібно виконувати при відносній вологості ґрунту 0,60-0,75.

            Розливи на відкосах полотна засипають ґрунтом та ущільнюють. В місцях, де пошкоджений дерновий покров, сіють багатолітні трави.

            Весною грунт полотна відтає скоріше під проїжджою частиною, ніж на узбіччях, що веде до утворення “донника”. На таких ділянках треба прискорити відтавання узбіч. Для цього роблять прорізи шириною 20-30см через кожні 2-5м. Після відводу води із “донників” на відкоси прорізи засипають ґрунтом та ущільнюють.

            В літні та осінні періоди утримання полотна полягає в запобіганні узбіч та відкосів від розливу їх зливами, роздування вітрами, періодичному скошенню трав. Узбіччя, які не укріплені, необхідно засівати багатолітніми травами, низькорослими рослинами.

           Утримання системи водовідводу зводиться к систематичному спостереженню за боковими канавами, періодичній перевірці їх повздовжнього ухилу, очищення після злив від мулу, хмизу. В деяких місцях виправляють та укріплюють відкоси та дно канав. Докладно витрати праці робочих та машино-годин техніки наведені у таблиці 3.1, 3.2, 3.3.

УТРИМАННЯ ДОРОЖНЬОГО ОДЯГУ

           Головною метою утримання одягу є забезпечення заданих значень експлуатаційних якостей. Для цього дорожня служба виконує різні види робіт, враховуючи переведення дороги в більш високу категорію.

           Утримання одягу від пошкоджень в весінній період на слабких ділянках зводиться к водовідводу, осушенню земляного полотна, влаштуванню ізоляційних подушок та тимчасового настилу. Очищення покриттів від бруду та обезпилювання виконують систематично в теплий період року. Навесні, восени та влітку, в період злив, бруд від коліс заноситься на проїжджу частину, знижується зчеплення коліс з покриттям. Великі забруднення збирають автогрейдерами, малі – поливально-миючими машинами.

           На пильних ділянках пил або підметають (на міцних та рівних покриттях), або зливають водою. Для обезпилення застосовують воду із розрахунку 0,5-1 л/м2. Також можна застосовувати розчини хлоридів (СаCl2, MgCl2, NaCl).

         Утримання мостових зводиться до очищення від бруду та пилу.

 

Таблиця 3.1 – Потреба в засобах механізації по утриманню земляного полотна та смуги водовідводу.

Вид роботи	Засоби механізації			Робітники
	Найменування	Кількість маш-год		Професія та кваліфікація	кількість, чол./год.
Земляне полотно та водовідвідні споруди
Очистка канав навесні від снігу, влітку від наносів бруду з вивезенням сміття	Кюветовідновлювач ДС-9 на автогрейдері ДЗ-80	34.44	машиніст IV р.		34.44
Очистка від снігу русла на підходах до труби	Автомобіль ЗІЛ-555 з грейфером	32.8	водій ІІІ кл.		32.8
			дорожні робочі ІІ р.		164
Очистка труб навесні від снігу, льоду та наносів з вивезенням сміття	Обладнання Т-927 на КДМ-130В	8.2	водій ІІІ кл.		8.2
	Автомобіль ЗІЛ-555 з грейфером	8.2	дорожній робітник ІІІ р.		8.2
			водій		8.2
Планування укосів та засівання їх травою	Автогрейдер ДЗ-80	21.32	машиніст IV р.		21.32
	Машина для гідро-засівання СД-101	180.4	водій ІІІ кл.		180.4
			дорожній робітник ІІ р.		180.4
Скошування укосів та прибирання скошеної трави	Косилка ЛК-21 на колісному тракторі Т-150К	180.4	водій ІІІ кл.		16.4
			дорожній робітник ІІ р.		16.4
Утримання укріплених смуг узбіччя з підсипанням, плануванням та ущільненням	Комбінована дорожня машина КДМ-130В	20.5	машиніст IV р.		20.5
	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021	410	водій ІІІ кл.		410
	Автогрейдер ДЗ-80	257.48	машиніст VI р.		257.48
	Коток ДУ-48В	615	машиніст V р.		615
Утримання укріплених смуг узбіччя з підсипанням, плануванням, скошуванням та прибиранням трави	Комбінована дорожня машина КДМ-130В	4,92	машиніст IV р.		4,92
	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021	410	водій ІІІ кл.		410
	Автогрейдер ДЗ-80	257.48	машиніст VI р.		257.48
	Коток ДУ-48В	615	машиніст V р.		615
	Косилка ЛК-21 на тракторі Т-150К	2,46	машиніст IV р.		2,46
			дорожній робітник ІІ р.		2,46
Смуга відведення
Планування смуги для забезпечення стоку	Бульдозер ДЗ-428	256.66	машиніст ІV р.		256.66
	Автогрейдер ДЗ-80	21.32	машиніст V р.		21.32
Збирання сміття, завантаження та його вивезення	Автомобіль ЗІЛ-ММЗ-45021 з грейдером	16.4	водій ІІІ кл.		16.4
			дорожній робітник ІІ р.		16.4
Скошування смуги відведення та прибирання скошеної трави	Косилка ЛК-21 на тракторі Т-150К	57.4	машиніст IV р.		57.4
			дорожній робітник ІІІ р.		57.4
			дорожній робітник ІІ р.		57.4

 

 

 

Таблиця 3.2 – Потреба в засобах механізації на утримання проїзної частини

Вид робіт	Засоби механізацїї		робітники
	Найменувавння	Кількість маш- год. на 41 км	Професія та кваліфікація	Кількість маш- год. на 41 км
Підмітання та вимивання	Комбінована дорожня машина КДМ-130А	393.6	Машиніст IV р.	393.6
Догляд за ділянками з надлишком в’яжучого	Розподілювач кам’яного дріб’язку ДС-49	1,64	Машиніст V р	1,64
	Коток ДУ-11	307.5	Машиніст IV р	307.5

 

 

 

 

Таблиця 3.3 – Потреба в механізмах на утримання елементів інженерного обладнання дороги

Вид робіт	Засоби механізації		робітники
	Найменування	Кількість маш - год. на 41 км	Професія та кваліфікація	Кількість маш - год. на 41 км
Утримання огороджень та напрямних стовпчиків	Обладнання для миття ЕД-309 на тракторі МТЗ-5	28.7	Машиніст IV р.	28.7
	Майстерня технічного обслуговування А-701М	123	Водій II кл.	123
			Дорожній робітник III кл.	251.13
	Маркувальна машина ДЕ-3	169.74	Машиніст IV р.	169.74
Утримання дорожніх знаків	Обладнання для миття  ЕД-309 на тракторі МТЗ-50	6,56	Машиніст IV р.	6,56
	Майстерня технічного обслуговування А-701М	16.4	Водій II кл	16.4
		36.08	Дорожній робітник III кл.	36.08
	Автомобіль ЗІЛ-555з краном	24.6	Водій III кл	24.6
	Маркувальна машина ДЕ-3	31.16	Машиніст IV р.	31.16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Зимове утримання  дороги

 

     4.1 Розрахунки об'ємів снігу переносу

 

Розрахунок об'ємів снігу принесення до дороги виконують по методу румбів:

                           

                              (4.1)

де: К – коефіцієнт кореляції для Тернопільської області (k=0.53).;

W – об'єм снігу принесення до дороги, м3/ м; розраховують роздільно ліворуч і праворуч до дороги;

qi – снігу перенесення по i-му румбу, м3/ м;

 

Середні об'єми снігу перенесення по румбах для Луганської області

 

рис 4.1-Роза снігопереносу

αi – кут між напрямком ділянки дороги і напрямком i-го румба, град.

За даними додатка 6 із [4] будуємо розу об'ємів сніга переносу (рис.4.1).

Дана дорога направлена на захід далі на північ.

 

 

 

 

 

Рис.4.2 – Напрямок дороги

 

 

Wпр1=0,44[12sin22,50+25 sin450+7 sin67,50+18sin900 +

+29sin22,50+25 sin450+16 sin67,50] = 40 м3/м

 

Wл1=0,44[16sin22,50+20 sin450+14 sin67,50+11sin900 +

+ 50sin22,50+63 sin450+14 sin67,50 ]= 54 м3/м

 

Wпр2=0,44[14sin22,50+63 sin450+50sin67,50+67sin900  +

+16sin22,50+25 sin450+23 sin67,50 ]= 92 м3/м

 

Wл2=0,44[14sin22,50+20 sin450+16 sin67,50+16sin900 + +7sin22,50+25sin450+12sin67,50]= 36 м3/м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2Проектування  снігозахисту дороги.

 

Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.

Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги

W1 = W – Wc ,                                                                       (4.2)

W1пр = 40 – 100 = -60 м3/добу

W1л = 54 – 0 = 54 м3/добу

W2пр = 92 – 0 = 90м3/добу

W2л = 36 – 75 = - 39 м3/добу

де:  W – об’єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м3/пог.м

W1 – об’єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м3/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)

Wс – снігомісткість існуючих лісосмуг, м3/пог.м

Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.

Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.