Технологія настилання керамічних плиток діагональними рядами на клеючу суміш

Міністерство  освіти та науки України

Київське  вище професійне училище

 будівництва  і дизайну 
 
 
 
 

Курсовий  проект 

з дисципліни:

Технологія  і організація  будівництва

Потоковий метод організації

Тема: “Технологія настилання керамічних плиток діагональними рядами на клеючу суміш” 
 
 

                                                                                Керівник проекту:

Вознюк  Людмила

Павлівна

Розробив:

Тарасенко Павло Олександрович

Київ 2010 

    Ефективність  будівельного виробництва визначається організаційними положеннями й формами виконання всіх процесів, супутнім зведенню будівельної продукції.

    Особливості будівельних процесів вимагають  в кожному конкретному випадку  встановлення технологічно правильних й ефективних методів виконання  будівельних процесів, їх організаційних форм й взаємопов'язання в просторі та часі, здатних забезпечити якість й економічність будівельної  продукції.

    В сучасних умовах розвиток науково-технічного прогресу й методи організації трудових процесів безперервно вдосконалюються  на основі розробок й впровадження наукової організації праці. Дане вдосконалення  повинно забезпечувати підвищення продуктивності праці робітників, покращення якості робіт й економію ресурсів, ефективність використання робочого часу, засобів механізації й матеріальних елементів.

    Вирішення задач з організації будівельного виробництва спрямовано, перш за все, на підвищення продуктивності праці.

    Продуктивність  праці значно зростає, якщо робітник виконує одну і ту саму роботу тривалий час. У цьому випадку зростання  продуктивності праці відбувається за рахунок:

• набуття та удосконалення трудових навиків;
• використання спеціальних пристосувань, устаткування та інструменту;
• скорочення непродуктивних затрат часу ( на переміщення з одного місця роботи та інше ).

     Спеціалізація у виробництві припускає максимальне  розчленування будь-якої роботи на окремі технологічні частини із дорученням виконання кожної із цих частин окремому виконавцю - відповідному трудовому  колективу 

     (ланці,  бригаді, тощо). Наступним фактором, що має значення для підвищення якості виробництва, є комплексне та рівномірне виробниче постачання, постійне забезпечення машинами.

Керування цими багатофакторними процесами можливе  при виконанні певних методів  організації будівельного процесу, основними з яких є паралельний, послідовний та потоковий.

     Сучасний  рівень будівельного виробництва виключає використання паралельного та послідовного методів будівництва у чистому  вигляді. Це пов'язано із необхідністю рівномірного використання машин та робочих бригад, а також із обмеженістю  цих ресурсів.

     Роботи,  пов’язані  з опорядженням поверхонь будівлі штучними матеріалами, називають облицювальними. До них відносять роботи, пов’язані з опорядження поверхонь різними видами плиток. Облицювання штучними матеріалами приміщення набирає привабливого вигляду, в ньому створюється кращі умови для життєдіяльності людини. 
 

Перед настиланням  плиток діагональними рядами потрібно знати інструменти та інвентар який призначені для укладання підготовки поверхні до укладання  плитки, а також інструменти якими виконують укладання:

• Усі основні роботи з облицювання поверхні виконують за допомогою ручних інструментів. Наприклад, з кам’яних і бетонних поверхонь залишки розчину і бруду зачищають стальним - скребком.
• Випуклості і горби при підготовці основи сколюють - скарпелем і молотком.
• Виступаючи нерівності з поверхонь гіпсобетонних перегородок  прибирають - циклею.
• Глибокі впадини на поверхні основи зарівнюють цементним розчином, застосовуючи - кельму для нанесення розчину на поверхню.
• Насічку на поверхні  роблять по бетону – бучардою, а по цеглі молотком.
• Вирівняність поверхні основ перевіряють контрольною рейкою з рівнем.
• Для розмічування місць розміщення рядів майбутнього облицювання використовують - рулетку .
• Яко для облицювання стін,, може знадобитися плитка з отворами, можете використовували пристрій для свердління отворів у керамічних плитках.
• Для встановлення маяків при

настиланні  плиткової підлоги за позначкою  або укладання маяків використовують ручний водяний рівень.

• Еталонний конус масою 300 г використовують для. перевірки рухомості розчинної  суміші.
• Для приготування і доставки розчину до місця роботи використовують ручний візок.
• Для нанесення на плитку рівномірного шару розчину, користуються рамкою-шаблоном з квадратним отвором.
• |Для приготування розчинної суміші використовують металевий ящик.
• Ящик-візок з відкрилками

використовують  ДЛЯ доставки

розчину до місця  облицювання, а відкрилки | для складання  плитки

• Щоб шви між плитками були однакові, використовують дистанційні хрестики, які підбирають за шириною шва.
• Скоби інвентарні закладають між горизонтальними і вертикальними гранями плиток. Скоби і хрестики виймають після того, як розчин під плиткою затужавіє (звичайно після встановлення 15-20 плиток).

    Після ознайомлення з видами інструментів і інвентарю розглядаємо способи підготовки облицювальних плиток , тобто вибір способу надрізування плитки і розламування її для утворення не повномірної:

-  Під час облицювальних робіт бувають потрібні не повномірні плитки, які одержують із цілих. Для цього спочатку відмірюють потрібний розмір на повномірній плитці стальною лінійкою з міліметровими поділками.

- Риску на  плитці проводять олівцем або  рейсмусом, потім сильно натискаючи  склорізом із роликом твердого  сплаву , прорізають глазур і частинку  черепка плитки, після цього нижнім  боком плитки ударяють об ребро  дошки так, щоб лінія надрізу,  потрапила на ребро. При цьому  плитка розколюється точно вздовж  розрізу.

-  Щоб відламати вузькі надрізані смуги керамічної плитки, користуйтесь плитколомом.

-  Різання неглазурованої плитки відрізняється тільки способом їх розламування. По надрізаній плитці постукують молотком з торців, перпендикулярних ліній надрізу, після чого плитка при натисненні легко розламується по лінії надрізу.

  - Для діагонального  різання плитки можна користуватись спеціальним пристроєм, за допомогою якого заощаджується час і зменшується брак при розкроюванні виробів. Плитку, намічену до розрізання, вставляють у зазор пристрою і, Підтримуючи плитку, роблять різцем надріз уздовж напрямної планки. За допомогою пристрою для прямого різання плитку, намічену для розрізання і вставлену в зазор теж надрізають уздовж напрямної планки. Потім плитку слід простукати вздовж лінії по надрізу із зворотнього боку і розламати.

    Якщо неповномірних керамічних плиток потрібно багато, то застосовують гілиткорізи різних конструкцій,. наприклад, роликовий плиткоріз. Він складається з двох стержнів, з'єднаних пластинчатою пружиною, на кінцях яких розміщені ролики - один гумовий, а другий з твердого сплаву. Затискним гвинтом зближусь стержні різця, щоб зазор між різцем і гумовим валиком був на 1 мм меншим за товщину плитки.

Для облицювання  стін можуть знадобитися плитки з отворами різних діаметрів, наприклад;

 у керамічних  плитках отвори діаметром 10 мм висвердлюють розверткою отвори діаметром до 50-60 мм роблять коловоротом з приставкою або пристроєм, який складається з основи і рами з обертовим різцем. 
 

Після того як ми розглянули способи та методи нарізання  плитки можна почати сам технологічний  процес, а саме, Діагональне настилання керамічної плитки:

1. Готують місце під укладання фону підлоги діагональними рядами на цементному розчині.

2.Перевіряють правильність

укладання плитки фризових рядів:

• заміром і зіставленням значень діагоналей, які повніші бути однаковими;
• обчисленням кількості трикутної плитки, укладені вздовж периметра фриза.

 
 
 
 
3. Підготовляють до викладання  Цілі плитки, їх діагональні половинки і гострі четвертинки.

          4. Забивають в основі біля стіни стальні штирі для закріплення причального шнура по краю ребра трикутної плитки. 

5. Закріплюють і натягують причальний  шнур так, щоб він проходив  на 1-2мм вище майбутніх плиток.

6. Розстеляють  по шнуру смугу розчину вздовж  короткого фризового ряду.

7.  Розрівнюють  шар розчину, так щоб поверхня  розчину була вище місця верха  майбутньої  плитки на 1-3 мм і  ширше.

8.  По розстеленому  розчину викладають дві четвертинки  плитки в кутах фриза.

9. Легеньки постукуванням рукоятки  лопатки осаджують четвертинку  до рівня плиток фриза.

10. Укладають  на клеючу суміш половинки  так, що їхній довгий бік)  прилягав до фриза і осаджують  рукояткою лопатки.

11. Укладають  так само частини плиток по  периметра. 

12. Першу цілу  плитку кладуть на клейову  суміш у кутку фриза так,  щоб його один бік прилягав  до гіпотенузи четвертини плитки, а два інших боки – до  катетів трикутних плиток.

13. Розстелюють  і розрівнюють шар для укладання  діагонального ряду із трьох  плиток.

14. Укладають  на розчин три цілі плитки  так, щоб шов був під кутом  45 градусів до фриза.

15. Вирівнюють  укладену плитку рейкою, направленою  під кутом 45 градусів до фриза.

     16. Для укладення наступного ряду вибивають штирі і натягують причальний шнур так, щоб він проходив під кутом 45° до фриза. 

    17. Розстелюють і розрівнюють шар  розчину для укладання діагонального  ряду із п'яти цілих плиток.

        18. Кладуть на розчин п'ять цілих плиток, виставляючи їх за шнуром і раніше встановленими плитками.

        19.  Наступні ряди плиток укладають за причальним шнуром, натягнутим для кожного ряду. Укладають плитку і вирівнюють її за допомогою рівня так, як і при настиланні плитки прямими рядами (див. «Настилання підлоги прямими рядами на цементному розчині»).

       20.Проте при укладанні підлоги діагональними рядами постійно стежте за тим, щоб шви укладених плиток у двох взаємно перпендикулярних напрямах збігались.

СУТТЄВІСТЬ  ПОТОКОВИХ МЕТОДІВ БУДІВНИЦТВА.

    Послідовний метод організації будівництва передбачає порядок! виконання робіт, при якому кожний наступний об'єкт або його частина знаходиться після закінчення спорудження попереднього. При використанні його:

загальний термін спорудження сукупності об'єктів  рівень кількості об'єктів включених  у сукупність, що розглядається перемноженою на час зведення одного об'єкту; - інтенсивність  споживання будь-якого виду ресурсу  по сукупності об'єктів буде переривчастою  та рівній інтенсивності споживання його по окремому об'єкту.

     Паралельний метод - передбачає одночасне виконання будівельно- монтажних робіт п» всій сукупності об'єктів, а саме передбачає одночасний початок та закінчення робіт. Використання його забезпечує:

і мінімальну тривалість зведення сукупності об'єктів, оскільки загальний термін спорудження  рівний терміну будівництва одного об'єкту;

я інтенсивність споживання будь-якого виду ресурсу по сукупності об'єктів буде безупинний і рівною інтенсивності споживання ресурсу по одному об'єкті помноженою на кількості об'єктів що включені у Сукупність, що розглядається.

  Зараз у чистому вигляді послідовний  та паралельний методи практично  не застосовуються. Це обумовлено з  однієї сторони необхідністю рівномірного та ритмічного використання існуючих в організації ресурсів, І іншої  обмеженістю ресурсів в організації, можливості та доцільності їх придбання.

  Потоковий метод - є поєднанням послідовного та паралельного методів. Він передбачає послідовне виконання однорідних процесів на різних та паралельне виконання різнорідних процесів на окремих об'єктах (дільницях, захватках) у певній технологічній послідовності. Проектування організації  

будівництва з  використанням потокового методу здійснюється з врахуванням наступних двох обмежень, а саме - в роботі окремих  бригад не повинно бути простоїв (перерв при переході з одного об'єкту на інший) та для будівництва не залучаються  додаткові трудові ресурси. При  його використанні:

 інтенсивність  споживання однойменних ресурсів  буде безупинною і рівною інтенсивності  споживання ресурсу на одному об'єкті, а загальний термін спорудження сукупності об'єктів буде більш чим при використанні паралельного, але менш ніж при використанні послідовного засобу.

Для потокового методу характерні наступні риси (особливості):

і розчленування  обсягу робіт на складові процеси  відповідно до спеціалізації виконавців, які залучаються до зведення будівель та споруд;

І розчленування  фронту робіт на окремі дільниці (захватки) для утворення найбільш сприятливих  умов роботи окремих виконавців. При  цьому поняття фронт робіт  представляє собою простір, в  межах якого здійснюється виробництво  будівельно-монтажних і спеціалізованих  робіт по зведенню будівель та споруд; максимальне суміщення окремих  будівельно-монтажних та спеціалізованих  процесів, які виконуються окремими виконавцями, в часі.

• До основних тимчасових параметрів відносять:

• ритм потоку (Ц) - тривалість роботи виконавця, у вигляді якого, як правило, розглядається бригада, на відведеній їй захватці (ділянці, об'єкті);

• крок потоку (к|(і+і)) - проміжок часу між початком роботи на захватці двох суміжних бригад;
• час роботи виконавця на потоці (Ті) - загальний час роботи виконаної на усіх захватках;
• час здійснення роботи по об'єкту (Т) І інтервал часу між початком роботи по об'єкту (захватці) першою та закінченням роботи останньої бригади;

• час функціонування потоку (Т_п) 1 інтервал часу між початком роботи на потоці першою та закінченням роботи останньої бригади.
• У приведених вище умовних позначеннях окремих параметрів потоку, найменування окремих процесів (бригад) позначено символом "і", а окремих захваток (дільниць, об'єктів) - символом "V
• До технологічних відносяться:
• кількість виконавців які беруть участь у будівельному потоці або іншими словами - кількість окремих процесів на які розчленовано весь виробничий процес створіння об'єкту (п);
• і інтенсивність потоку - обсяг робіт який виконується в одиницю часу.

Розчленування процесу зведення будівель та споруд на окремі будівельні процеси здійснюється виходячи з місцевих умов, а саме спеціалізації бригад (виконавців) існуючих в організаціях, яких планується залучити до будівництва окремих  будівель, споруд чи їх сукупності Наприклад, в організації існує комплексна бригада бетонувальників здійснюючих  зведення монолітних бетонних та залізобетонних конструкцій до складу якої входять: теслярі, арматурники та бетонувальники. В цьому випадку виділяється  процес 1 зведення монолітних конструкцій  При наявності однієї бригади  спеціалізованої на споруджені (розборі) опалубки та установці арматури, другий | укладці бетонної суміші, виділяють  три процесу, а саме: улаштування  опалубки, встановлення арматури; бетонування  конструкцій; демонтаж опалубки.

Встановлення  послідовності та взаємозалежності окремих будівельних процесів поміж  собою здійснюється виходячи з:

■ виявлених  технологічних взаємозалежностей  між окремими видами робіт, які віддзеркалюють технологічну послідовність виконання  окремих будівельно-монтажних і  спеціалізованих процесів. Наприклад, спочатку здійснюється зведення стін, а після цього їх штукатурка; 

В прийнятих  проектувальником (розробником організаційно-технологічної  документації) методів та способів зведення окремих будівель, споруд чи їх частин. Наприклад, при зведенні одноповерхових промислових будівель може бути прийнятий закритий чи відкритий  метод (спосіб) будівництва. Виходячи з  цього зміниться і черговість виконання окремих будівельно  - монтажних та спеціалізованих процесів.

При проектуванні потоку не є обов'язковою  умовою включення в нього усіх будівельних процесів що повинні  бути виконані при зведенні будівлі (споруди). Поза потоку, в загальному випадку, доцільно організовувати виконання  тих робіт, що значно відрізняються  по тривалості від інших Іі з| виконанням яких пов'язані значні простої фронтів  робіт.

Черговість  виконання робіт по окремим захваткам (дільницям, об'єктам) встановлюється виходячи з рішень які приймаються проектувальником  (розробником організаційно-технологічної

документації) по схемам руху окремих виконавців (людей, механізмів) по будовам, спорудам чи їх частинам включеним до складу потоку. Методика аналізу доцільності  визначення раціональної черговості спорудження  об'єктів буде розглянуто нижче на практичному прикладі.

На  завершальному етапі проектування потоку І здійснюється розрахунок чи встановлення по розробленої організаційно-технологічної  моделі загальних термінів функціонування потоку. 
 
 

 
2. Рівноритмічні потоки

   Рівноритмічні потоки характеризуються тим, що ритми  роботи окремих виконавців на всіх захватках, на яких здійснюється виробництво  робіт, рівні між собою та кроку  потоку. При організації таких  потоків увесь фронт робіт  постійно і повністю використовується, що забезпечує мінімізацію загальної  тривалості будівництва об'єкту (сукупності об'єктів). Можливість організації рівноритмічних потоків у практиці будівництва  дуже невелика. Створіння таких потоків  можливо тільки при зведенні типових  будівель та споруд.

ЗАДАЧА 1. Потрібно, з використанням графічного способу, (лінійного графіка) ув'язати  в потік роботу 3 бригад здійснюючих  зведення 3 об'єктів і визначити: загальний термін функціонування потоку; тривалість роботи кожної бригади на потоці; тривалість та терміни зведення окремих об'єктів включених у  потік. Ритми роботи всіх бригад приймаються  рівними 4 умовним одиницям часу (дням).

   Технологічна  ув'язка роботи бригад виконується  шляхом включення кожної наступної  бригади в потік відразу ж  після закінчення роботи попередньої  бригади на першій захватці. З запроектованого  графіку (див. рис. 3) видно:

• тривалість функціонування потоку складає 35 днів
• тривалість роботи кожної бригади на потоці складає 20днів;

 ■ строки будівництва об'єктів:

 1. з 1 по 20;

 2. з 6 по 25

 3. з 11по30

 4. з16 по 35 

 Рис. 3 Графік рівноритмічного потоку 1, 2, 3,4 –  номерів об’єктів 

   ЗАДАЧА 2 Потрібно визначити аналітичним способом, з використанням розрахункових формул: тривалість роботи кожної бригади на потоці та загальний термін функціонування потоку. Кількість об'єктів включених у потік дорівнює -8, кількість бригад що беруть участь в зведенні сукупності об'єктів -5, ритми роботи всіх бригад приймаються рівними -4 умовним одиницям часу (дням).

  Тривалість  роботи кожної бригади на потоці визначається по формулі:

Ті = mtij  (1)

ТІ = 8 • 4 = 32

Тривалість функціонування потоку може визначатись по формулі:

                Тn = К (m+n-1) (2)

               або             Тn = ∑k + Тn     (3)

де Тn = тривалість роботи на потоці останньої бригади.

Тn = 8(5+4-1) = 64 (днів)

3. Різноритмічні потоки

  Різноритмічні потоки характеризуються тим, що ритм роботи окремого виконавця на всіх захватках, на яких здійснюється виробництво робіт, рівні між собою, проте ритми роботи окремих бригад відрізняються між собою. Крім того, кроки потоку між включенням | роботу окремих бригад також відрізняються друг від друга. В цьому випадку потік не має єдиного ритму та кроку потоку і при проектуванні сумісної роботи бригад постійного складу на будівництві сукупності об'єктів (потоку) для забезпечення їх безупинної роботи у окремі періоди будівництва залишаються порожні (неохоплені роботою) захватай, тобто має місце простої фронтів робіт.

  ЗАДАЧА 3. Потрібно, з використанням графічного способу, (лінійного графіка) ув'язати в потік роботу бригад здійснюючих зведення сукупності об'єктів і визначити: загальний термін функціонування потоку; тривалість роботи кожної бригади на потоці; тривалість та строки зведення окремих об'єктів включених у потік. Ритми роботи бригад І кількість об'єктів, що включаються в потік наведені в табл. 1.