Технологія потокового виробництва свинини

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

КУРСОВОЙ ПРОЕКТ

на тему: "ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ"

з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА

 

ХЕРСОН - 2011 р

 
ВСТУП

В Україні виробництво свинини нарощують за рахунок збільшення поголів'я свиней, переходу до інтенсивних методів ведення галузі, широкого впровадження міжпородного схрещування та гібридизації, що сприяє значному підвищенню продуктивності тварин.

Свинарство країни нині переживає не кращі часи, вкладання грошей в цей вид бізнесу подібне ходінню по канату над ареною цирку без усілякого страхування. Але люди вчаться балансувати на цьому канаті, незважаючи на ризик. З одного боку, кон'юнктура ринку непередбачувана: палкі дискусії у Верховній Раді - звичайна справа, і немає ніякої впевненості в тому, що поставки дешевого імпорту і навіть «викид» контрабанди не перекреслять усіх зусиль вітчизняних свинарів. З іншого боку, контрабанда начебто зникла, оформити пільговий кредит на розвиток тваринництва до початку кризи було все ж таки можливо, а бюджетні дотації, що їх виділяли господарствам за вирощених свиней та збільшення поголів'я, росли з кожним роком.

Треба сказати, що тваринники ще пам'ятають часи, коли ціни на м'ясо в Україні перевищували європейські. Отже, була можливість працювати за небаченою для аграрного ринку рентабельністю.

Отже, на сьогоднішній день, продуктивність свиней значною мірою залежить від рівня селекційно-племінної роботи в стаді, тобто систематичного виконання комплексу зоотехнічних заходів щодо якісного поліпшення тварин. У цей комплекс входять: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку з використанням сучасних методів відбору та добору батьківських пар, підвищення відтворної здатності свиноматок та кнурів, скороспілості молодняку, зменшення витрат кормів на одиницю продукції й поліпшення м'ясних якостей свиней на відгодівлі.

 

 

ТОВ "Росан-Агро" створено в липні 1999 року на базі колишнього СГВК

"Земля" Рогатинського району з центральною садибою в с. Підгороддя

Рогатинського району Івано-Франківської області. Нині це найбільше

спеціалізоване підприємство з виробництва свинини не лише в районі,а й в

Івано-Франківській області, де впроваджено промислову технологію

відтворення, вирощування та відгодівлі свиней.

 

Виробництво свинини й вирощування племінного молодняку в господарстві

організовано на двох свинофермах: свинокомплексі (племзавод із

розведення породи ландрас та племрепродуктор великої білої породи

свиней) у с. Підгороддя, де утримують близько 12 тис. голів, та

відгодівельній свинофермі в с. Дички -- там доглядають 7-8 тис. свиней.

 

Виробнича база на свинокомплексі складається із 17 свинарників. П'ять із

них обладнано для опоросу свиноматок, у трьох утримують холостих та

поросних свиноматок, чотири приміщення використовують для дорощування

поросят, два свинарники -- для вирощування та утримання ремонтного

(племінного) молодняку й кнурів та три приміщення -- для відгодівлі

свиней. Працюють також типовий пункт штучного осіменіння свиней та

лабораторія для розведення й визначення якості сім'я.

 

На відгодівельній фермі (с. Дички) працює шість свинарників, із них в

одному дорощують поросят середньою живою масою 9-25 кг, а в п'яти

приміщеннях відгодовують свинопоголів'я.

 

Племінний молодняк вирощується лише на свинокомплексі.

 

Середня чисельність працюючих на підприємстві -- 144 особи. За 2007 рік

від реалізації свиней у живій масі виручено близько 26,3 млн грн.

Підприємство працює рентабельно. Лише від реалізації свиней у живій масі

отримали 4,5 млн грн прибутку. Рентабельність свинини за минулий рік

становила близько 21%, а за останні три роки (2005-2007) -- в середньому

20 відсотків.

 

Цього досягнуто завдяки підвищенню продуктивності свинопоголів'я,

впровадженню прогресивних технологій годівлі та утримання (в тому числі

науково обгрунтованої годівлі різних вікових груп свиней), чіткій

системі відтворення поголів'я, цілеспрямованій селекційно-племінній

роботі, якісному ветеринарному забезпеченню, чіткому виконанню всіх

технологічних процесів та високій організації праці на всіх виробничих

ділянках.

 

У господарстві застосовують концентратний тип годівлі свиней сухими

комбікормами. Всі складові раціону закуповують на ринках України.

Комбікорми виготовляють за вісьмома рецептами у власному комбікормовому

цеху, й вони становлять 100% у раціонах годівлі різних технологічних

груп свиней. Розробкою рецептів комбікормів займаються спеціалісти

польської фірми LNB в Україні, які щомісяця приїздять у господарство. Як

наслідок, раціони для свинопоголів'я повністю збалансовано за всіма

поживними речовинами, обмінною енергією, сирим і перетравним протеїном,

сирою клітковиною, амінокислотами, мікро- і макроелементами. Упровадження такої технології годівлі всіх вікових груп свиней дало

можливість суттєво знизити витрати кормів на 1 ц приросту живої масирмів на 1 ц приросту живої маси

свиней, які за 2007 рік становили 3,3 ц к.о. проти 5,2 ц к.о. у 2005

році, тобто за останні два роки (2006-2007) вони знизилисьна 36

відсотків.

 

Усі технологічні групи свиней, крім підсисних свиноматок, годують із

групових годівниць, корми подаються в кожне приміщення кормопроводом на

кожну вікову групу свиней. Годівля підсисних свиноматок здійснюється в

кормостанціях з урахуванням фізіологічного стану, живої маси, віку

свиноматки та кількості поросят.

 

ђ

 

римують із свиноматками, ставлять маленькі годівнички, в які насипають

гранульований комбікорм для молочних поросят. На третій день поросятам

роблять ін'єкцію заліза, щоб запобігти захворюванням на анемію,

обрізають ікла та хвостики й каструють кнурців.

 

Збільшення обсягів виробництва свинини визначається у великій мірі

організацією селекційно-племінної роботи. Нині ТзОВ "Росан-Агро" має

статус племзаводу з розведення свиней породи ландрас, а також статус

племрепродуктора з розведення свиней великої білої породи.

 

З урахуванням конкретних виробничих умов на підприємстві розводять дві

породи свиней: ландрас угорської селекції та велику білу породу

вітчизняної селекції, які добре виявили себе як у разі чистопородного

розведення, так і за гібридизації. За двохпородного схрещування для

одержання відгодівельного поголів'я використовують чистопородних

свиноматок породи ландрас та кнурів великої білої породи і, навпаки,

свиноматок великої білої породи та кнурів породи ландрас.

 

Племінний облік на свинокомплексі ведуть згідно з вимогами до

племгосподарства: від дня народження поросят і до їхньої реалізації.

Заповнюють також виробничу картку свиноматок і кнурів-виробників, яких

закріплено за свиноматками; обліковують опороси, відлучення поросят від

свиноматок; видають племінні свідоцтва. Крім того, проводять аналіз

класності молодняку та оцінюють свиноматок і кнурів.

 

Підсисних поросят відлучають у 28-денному віці середньою живою масою

8-8,5 кг. Відлучених поросят забирають із станків на дорощування в інше

приміщення, де утримують їх групами в клітках.

 

Свиноматок після відлучення поросят забирають у спеціальне приміщення,

де на п'яту-шосту добу їх осіменяють і утримують три-чотири дні в

індивідуальних клітках, потім переводять на кормову станцію. Тут їх

утримують до 90 днів поросності. На 30-й день цим свиноматкам проводять

ультразвукову діагностику поросності. За вісім-десять діб до опоросу їх

переводять у родильне відділення.

 

На пункті штучного осіменіння свиней є станок для взяття сімені кнурів,

а також лабораторія, де визначають густину, рухливість та якість сперми,

яку потім фасують в одноразові тюби й зберігають у термошафі. Таке сім'я

можна використовувати протягом чотирьох-шести діб.

 

Поновлення генофонду кнурів останніми роками здійснюють за рахунок

купівлі кнурів у племгосподарствах Угорщини та Польщі.

 

Для ремонту маточного стада щорічно відбирають свинок у співвідношенні

1:2 (свиноматки і ремсвинки). Свинок відбирають під час відлучення їх

від свиноматок. У них має бути міцна конституція, не менше 14 розвинутих них має бути міцна конституція, не менше 14 розвинутих

сосків та жива маса не менше 8,5-9 кг. Штучне осіменіння ремонтних

свинок проводять у семи- восьмимісячному віці за живої маси 120-130

кілограмів.

 

У всіх приміщеннях дотримуються оптимального мікроклімату за рахунок

упровадження примусової системи вентиляції. Для підтримання потрібного

температурного режиму в холодний період року в приміщеннях для опоросу

свиноматок і в тих, де утримують поросят під ними, використовують

пересувні нагрівачі повітря.

 

На всіх виробничих ділянках корми в приміщеннях роздають автоматизовано,

гній із свинарників видаляють гноєвими транспортерами ТСН-3Б з подальшим

перекачуванням його у гноєзбірник методом самопливу. Напувають

свинопоголів'я за допомогою автоматичних ніпельних напувалок.

 

Навантаження поголів'я на одного оператора з обслуговування підсисних

свиноматок -- 120-125 голів, холостих та поросних свиноматок -- 200 голів,

поросят на дорощуванні -- 2,5-3 тис. голів, ремонтних свинок -- 450-500

голів та свиней на відгодівлі -- 1,2-1,3 тис голів.

 

Слід зазначити, що значну увагу ветеринарні спеціалісти приділяють

виконанню основних ветеринарно-профілактичних заходів для одержання та

вирощування здорового молодняку свиней. У господарстві на всіх

виробничих ділянках постійно підтримують високий рівень

ветеринарно-санітарної культури виробництва, виконують принцип "все

вільно - все зайнято".

 

Спеціалізовані господарства з виробництва свинини мають три зони: племінну (для комплексів потужністю 12 тис. свиней за рік і більше), виробничу та господарську. У виробничій розташовані приміщення для утримання тварин, санпропускник з побутовими приміщеннями, ветеринарний і забійно-санітарний пункти, естакада з вагами; у господарській -- кормоцех чи комбікормовий завод, склади для зберігання кормів, котельня, механічна майстерня, споруди і приміщення для тимчасового зберігання, обробки й утилізації гною, водозабірні споруди та інші об'єкти господарського призначення.

 

У господарствах промислового типу застосовують внутрішньогосподарську спеціалізацію, за якої кожній статево-віковій групі виділено окремі приміщення з передбаченим режимом переміщення їх по виробничих дільницях.

 

Потокове виробництво свинини ґрунтується на цеховому принципі, тому технологічний процес охоплює кілька дільниць.

 

Холості і свиноматки першої половини поросності. Приміщення для утримання свиноматок обладнані груповими та індивідуальними станками. Холостих свиноматок утримують у групових станках по 10 -- 15 голів із розрахунку 1,5 м2 на одну голову, спарованих -- у індивідуальних станках упродовж 2 -- 3 днів. У великих комплексах їх утримують у групових станках до 32 днів поросності. На дільниці виділяють секцію для утримання кнурів-плідників і кнурців-пробників.

 

Свиноматки другої половини поросності надходять на дільницю після 32 днів поросності, їх утримують у групових станках по 11 -- 13 голів із розрахунку 1,8 -- 2 м2 площі на одну голову до 110 -- 112 днів поросності.

 

Опорос та утримання підсисних свиноматок. Виробнича група тварин на дільницю надходить за 2 -- 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 -- 60 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільницю холостих і свиноматок першої половини поросності.

 

Дорощування поросят. Із молодняку, який надходить на дорощування, формують групи по 25 -- 30 голів і утримують у групових станках із розрахунку 0,35 м2 площі станка на одну голову, а з досягненням підсвинками живої маси 35 -- 40 кг -- переводять на дільницю відгодівлі.

 

Відгодівля свиней. Її тривалість становить 116 -- 120 днів до досягнення молодняком живої маси 112 -- 120 кг. Вік зняття з відгодівлі залежно від потужності комплексу досягає 222 -- 240 днів. У приміщеннях для відгодівлі молодняк утримують у групових стан-ках по 25 - 30 голів із розрахунку 0,7 - 0,8 м2 на одну голову .Після завершення відгодівлі тварин здають на м'ясопереробне підприємство.

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ДЮРОК ПОРОДИ СВИНЕЙ

 

1.1 Історія виведення дюрок породи

Виведена у 1860 р. в США шляхом схрещування ліній рудих свиней штатів Нью-Джерсі та Нью-Йорк. До Америки руді свині завезені з Африки, Іспанії, Португалії та руді беркшири. Рудих свиней, яких розводили в штаті Нью-Джерсі, називали джерсейськими. Вони відзначалися міцною конституцією, великими розмірами і високою багатоплідністю. Значний вклад у породоутворювальний процес рудих великих свиней вніс відомий селекціонер К. Петтіта, який з 1820 р. Завіз у своє господарство цей генотип. Відповідно до потреб ринку, селекція з цією породою велась спочатку за сальними, а в останні десятиліття -- за м'ясними якостями. Користуються попитом у населення для розведення в домашніх підсобних господарствах. В Україну свині породи дюрок завезені в 1976 році. Свині цієї породи в умовах України використовуються протягом 30 років, як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні та гібридизації. Це довгі тварини з коропоподібною спиною, добре вираженими м'ясними формами та прямою слоноподібною поставою кінцівок. Масть тварин руда різних відтінків.

 

1.2 Біологічні особливості дюрок породи свиней

Це довгі тварини з коропоподібною спиною, добре вираженими м'ясними формами та прямою слоноподібною поставою кінцівок. Масть тварин руда різних відтінків. Дорослі кнури мають живу масу 390-420 кг, матки -- 330-350 кг, багатоплідність -- 9-11 поросят. Свиноматкам притаманні високі материнські якості в годівлі потомства. На контрольній відгодівлі молодняк досягає живої маси 100 кг за 170-180 днів при витратах 3,6-3,8 корм. од. на 1 кг приросту, і товщини шпику над 6-7 грудними хребцями 15-20 мм. Свиней породи дюрок використовують для промислового схрещування

 

1.3 Зв'язок продуктивності свиней з конституцією

Свині дюрок мясного типу. Такі свині мають тонкий, але міцний костяк, тонку і щільну шкіру. Мязова тканина розвинута добре. Свині енергійні, скоростиглі. Внутрішні органи розвинені, окислювально-відновні процеси у організмі таких свиней проходять активно. Тип нервової діяльності характеризується сильним збудливими і гальмівними нервовими процесами. Голова повинна бути пропорційною довжині тулуба. Вуха повинні бути невеликі, горизонтально поставленні. Ганаші у свиней повинні бути виповненими, але не відвислими. Шия більш видовжена. Плечі бажанно широкі, рівні, косо поставленні з добре розвинутою мязовою тканиною при зєднанні з шиєю та спиною без перехватів. Холка широка, рівна, без западин між лопатками. Грудна клітка у свиней повинна бути широкою. Обхват грудей за лопатками меньший за довжину тулуба на 5-10 см. Боки бажанні довгі, рівні, з круглими ребрами. Окороки бажані широкі, довгі, окрцглі, добре виповнені.

1.4 Племінна робота з тваринами дюрок породи

Свині дюрок імпортної селекції мають високі відгодівельні та м'ясні якості, але серед свиней вітчизняних порід за репродуктивними якостями маток вони не конкурентоздатні. Тому на підставі цілеспрямованих поєднань генотипів дюрок американської, чеської, а надалі й англійської селекцій в умовах України створюється новий тип свиней породи дюрок української селекції з поліпшеними репродуктивними якостями маток при збереженні у них високих відгодівельних та м'ясних якостей (автор -- В. С. Топіха). Виведення високопродуктивних генотипів та створення стад свиней породи дюрок нового типу базується на внутріпородній мінливості та генетичній різноманітності осіб з визначеною подібністю, що забезпечується наявністю географічних популяцій породи. Нині свиней породи дюрок української селекції є 5 тис. голів, з них основних маток 350 голів. В умовах повноцінної годівлі жива маса повновікових кнурів становить 326 кг, маток -- 258 кг, що відповідно вище вимог класу еліта на 36 кг і 28 кг. Максимальні показники за цією ознакою у кнурів -- 382 кг, у маток -- 325 кг (вище вимог класу еліта на 85 кг і 92 кг), що свідчить про високі потенційні можливості тварин. Крупність тварин зумовлює й довжину тулуба, яка відповідає класу еліта або дещо перевищує його. У середньому в 1991 -- 1994 pp. за 2997 опоросами багатоплідність маток становила 10,64 поросяти (макс. -- 18 голів), кількість поросят у двомісячному віці -- 10,18 (макс. -- 15 голів) з масою гнізда 197 кг (макс. -- 310 кг). У 1995 р. ці показники за 494 опоросами були відповідно: 10,8 голови, 10,27 голови, 204 кг (макс. 17 голів, 15 голів і 345 кг). На великому масиві свиней (п=1177) встановлені високі відгодівельні якості. Вік досягнення 100 кг живої маси -- 184,6 дня (1981 -- 1991 pp.), 185,7 дня (1991 -- 1994 pp.), що вище вимог стандарту класу еліта відповідно на 2,4 і 1,39 дня при середньодобовому прирості 723 г і 732 г. В 1995 р. ці показники були відповідно 184 дні, 744 г і затрати корму на 1 кг приросту 3,69 к. од., високі були забійні та м'ясні якості. В середньому за 1981 -- 1991 pp. і 1991 -- 1994 pp. забійний вихід у тварин становив 80,69; 80,10% (макс-- 83,3%), площа "м'язового вічка" -- 38,41; 38,17 см2 (макс-- 40,3 см2), товщина шпику -- 22,1; 23 мм (мінім.-- 18 мм), довжина туші -- 97,9; 98,9 см (макс-- 103,6 см), маса заднього окістя -- 11,97; 11,92 кг (макс-- 12,9 кг), вихід м'яса із туші -- 63; 62%. Наведені дані підтверджують, що протягом дослідного періоду свині породи дюрок нового типу української селекціїне знизили своїх відгодівельних, забійних та м'ясних якостей у створених племінних стадах. Хімічні та фізичні показники м'яса і сала свідчать про добру їх якість. Привертає увагу наявність великої кількості міжмускульного жиру -- 3,93%, що забезпечує високу калорійність м'яса та добрі смакові якості. Таким чином, новий тип свиней породи дюрок української селекції в умовах повноцінної годівлі забезпечує високі параметри продуктивності. Відтворювальні якості добрі. Кнури використовуються як при ручному паруванні маток, так і штучному їх осіменінні. Сучасна генеалогічна структура нового типу свиней породи дюрок складається із 11 ліній. Кращою виявилась лінія Далекого, що створена на основі генотипів американської та чеської селекцій.

 
2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ

Технологія одержання свинини у спеціалізованих господарствах ґрунтується на потоковому способі виробництва, при якому передба-чається безперервний і рівномірний випуск протягом року через певні проміжки часу, однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає: формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи в певний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створених груп у спеціалізованих приміщеннях. При потоково-цеховій системі виробництва свинини виділяють чотири цехи: цех холостих свиноматок; цех опоросу, підсисних свиноматок та поросят-сисунів; цех дорощування молодняку; цех відгодівлі.

За кількістю вирощеного й відгодованого молодняку за рік сви-нарські спеціалізовані господарства з цілорічним безперервним рит-мічним закінченим циклом виробництва поділяють на три групи: невеликі -- до 12 тис. голів, середні -- до 54 тис. і великі -- до 108 тис. голів.

Спільними рисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: висока концентрація відселекціонованого стандартного поголів'я; інтенсивне використання тварин і площі приміщень; ритмічність і послідовність виробничих та технологіч-них процесів; потоковий (конвеєрний) принцип виробництва; висо-кий рівень механізації й автоматизації; вузька спеціалізація техно-логічних операцій; наукова організація праці.

Залежно від породного складу, інтенсивності росту поголів'я, по-тужності підприємства, кліматичної зони, умов утримання та годів-лі технології можуть різнитися між собою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними

 

 

2.1 Основні параметри роботи підприємства

Щоб виконати завдання підприємства ─ 5990 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м'ясо , голів з середньою живою масою 105 кг:

599 т / 0,105 = 5705 голів

На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 2%, а збереженість - 98%):

5705- 98%

х - 100%

Санітарний брак підсвинків за період дорощування-12%, відповідно збереженість-88%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:

5821 голів - 88 %

х - 100 %

Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (12%).

6615 голів - 88%

х - 100%

Одержана величина є вихідною для визначеня кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:

Репродуктивний період ♀ визначаємо за формулою:

П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , де: П = 114 + 42 + 22 = 178 днів

Тпор. - тривалість періоду поросності, днів;

Тпід. - тривалість підсисного періоду, днів;

Тхол. - період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

Загальне поголів'я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :

, де (3.2)

М =

О - потужність свинарського підприємства, гол;

П - репродуктивний період, днів;

Т - коефіцієнт заплідненості ♀;

Д - вихід ділових поросят;

Кд - коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв - коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів'я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):

; де А =

А - кількість опоросів на ♀ за рік;

Т - коефіцієнт заплідненості ♀;

П - репродуктивний період, днів;

Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 30 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 12 % аварійних опоросів) складається із 34 свиноматок

(30 підсисних свиноматок + 4 (12%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (14%) складається з 39 голів

(34 голів + 5 (14%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 270 голів

(30 свиноматок * 9 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 12% (відхід за період), або на 32 голови, і становить 238 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (12%) становитиме 209 голів

(238 голів - 29 голів (12%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 205 голів

(209 голів - 4 голів (2%)).

Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи	Розмір технологічної групи на початок періоду	Санітарний брак		Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду	Середній розмір технологічної групи
		%	голів
Умовно поросні ♀	39	14	5	34	37
Поросні ♀	34	-	-	34	34
Підсисні ♀	34	12	4	30	32
Поросята-сисуни	270	12	32	238	254
Поросята на дорощуванні	238	12	29	209	224
Молодняк на відгодівлі	209	2	4	205	207

2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок

В цьому цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок в охоті, осіменяють їх після цього утримують в індивідуальних станках протягом 2-х, 3-х днів. Перші 30-33 дні після осіменіння свиноматки вважаються умовно поросними. За цей час виявляються незаплідненими від 20 до 30% маток. Їх переводять на повторне осіменіння, або вибраковують. Кнурів утримують індивідуально, або групами по 2-3 голови. Площа станка на одну голову 7 м2, температура приміщення на рівні 17-18 С, відносна вологість повітря 65-75%.

Техніка осіменіння передбачає визначення охоти у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора. Час осіменіння молодих свинок - через 36 годин від початку охоти, дорослих - через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку від часу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз (наприклад, останній раз не прийняла о 6.00, а перший раз прийняла о 17.00, значить, початком охоти можна вважати 12.30).

Якщо час осіменіння випадає на нічний період, то можна осіменять ввечері цього ж дня або зранку наступного дня.

Групу холостих свиноматок формують за рахунок свиноматок, від яких відлучили поросят і які не запліднилися після осіменіння. Їх утримують в групових станках. Норма площі станка на холосту і поросну свиноматку досягає 1,9 м2 при глибині станка до 3,5 м. Станки обладнують годівницями шириною по верху бортика 50 см, по низу при прямокутному і трапецєподібному-50 см, висота переднього бортика-25, фронт годівлі - 45 см. З боків біля свинарника обладнують вигули для холостих і поросних свиноматок з розрахунку 5 м2 на голову. Норми використання води на одну голову за добу 25 л, в тому числі 12 - для напування і 7 л для миття годівниць та прибирання приміщень. Вихід гною від свиноматок за добу становить 18 кг( 9 кг калу+8 кг сечі+1 кг підстилки). У свинарниках для холостих і поросних свиноматок оптимальними є температура повітря в межах 13-19 С та відносна вологість 40-75 %.

Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 34 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 107 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:

114 - (34+7)=73 днів.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:

- періоду зайнятості тваринами:( 34 днів умовної поросності + 73 днів явної поросності = 107 днів);

- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.

Кількість технологічних груп на дільниці:

кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:

група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:

3 * 22 = 66 голів

Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники	Кількість
	за ритм	За рік
Крок ритму виробництва, діб	14
Кількість технологічних груп на дільниці, голів	8
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀	39	1014
Холостих ♀ , %	14
Холостих ♀ , голів	5	130
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів	34	884
Сформовано технологічних груп ♀	1	26
Постійне поголів'я умовно поросних ♀	95
Постійне поголів'я явно поросних ♀	177
Постійне поголів'я холостих ♀	66
Постійне поголів'я ♀ на дільниці	338
Типове приміщення місткістю, голів	1200
Потреба в приміщеннях	1

Сформовано технологічних груп ♀ за рік:

365/14 = 26 раз

Постійне поголів'я умовно поросних ♀:

(39 голови*(34 днів : 14 днів)= 95 голови)

Постійне поголів'я явно поросних ♀:

(34 голови*(73 днів:14 днів) = 177 голів)

Постійне поголів'я ♀ на дільниці:

(66+95+177 = 338 голів)

Розрахунок поголів'я ♂:

За розрахунками буде запліднено за рік 26 технологічних груп ♀ по 39 голів в групі, тобто 1014 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 2028 робочих доз сперми (2*1014).

Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 5 днів.

Середній об'єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:

365 / 5 = 73 рази

При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:

Поголів'я ♂ буде становити:

Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (2 голови).

Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 6 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 3 голови.

Загальна кількість ♂ - 9 голів (6+3).

На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.

2.3 Дільниця підсисних свиноматок

Виробнича група тварин на дільницю надходить за 2 - 4 дні до опоросу, де її утримують до відлучення поросят в індивідуальних станках, розміщених в ізольованих секціях по 30 - 60 станків у кожній. Після відлучення поросят свиноматок переводять для осіменіння на дільни-цю холостих і свиноматок першої половини поросності.