Технологія потокового виробництва свинини. 2
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
"ХЕРСОНСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ
Кафедра технології виробництва
продукції тваринництва
КУРСОВОЙ ПРОЕКТ
на тему: “ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА СВИНИНИ”
з дисципліни: ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА
Виконала:
студентка 4 курсу групи
Перевірив:
ХЕРСОН – 200
ЗМІСТ
ВСТУП
Новою сферою для інвестицій українських агропромислових груп стало свинарство. Про рішення вийти на цей ринок заявили як найбільші вітчизняні так і зарубіжні компанії. Ажіотаж пояснюється потенціалом зростання ринку, особливо після недавнього закриття його для одного з основних конкурентів - Бразилії, а також зростаючим попитом на свинину в країнах Південно -Східної Азії та Китаю.
Україна переживає справжній бум інвестицій в свинарські комплекси . Якщо ще три роки тому, в 2010 році, було реконструйовано всього дев'ять свинарських комплексів і побудовано два, то в 2013 році їх очікується 58 і 16 відповідно.
Проекти з виробництва
свинини заплановані практично
Європейська група Axzon, контролює в Україні сільськогосподарську компанію Danosha, привертає зараз 54 млн євро у Міжнародної фінансової корпорації ( IFC) на будівництво двох свинарських комплексів в Івано-Франківській області.
А в агрохолдингу KSG Agro підприємця Сергія Касянова мають намір інвестувати $ 50 млн у реконструкцію свого свинарського комплексу в Дніпропетровській області.
Про плани вийти на цей ринок заявили також в одному з найбільших агрохолдингів України - Kernel бізнесмена Андрія Веревського, що розраховує побудувати велику свиноферму в Полтавській області.
Цей бізнес стає більш рентабельним, за останній рік прибуток виробництва свинини в середньому по Україні збільшилася відразу на шість процентних пунктів - з -3,7 % у 2011 році до 2,3 % в 2012 році. У великих агрохолдингах при гарній технології рентабельність перевищує 10%.
В Україні буде зростати споживання свинини - ця тенденція помітна останні кілька років, кажуть в компаніях. Якщо 5-7 років тому українець споживав 14-15 кг свинини на рік , включаючи м'ясо-ковбасні вироби, то сьогодні близько 18 кг.
Рости є куди - за даними ООН, для нормального функціонування людського організму необхідна норма споживання свинини повинна становити близько 40 кг на рік. Але зараз все впирається в купівельну спроможність українських громадян. Значного поліпшення купівельної спроможності в Україні поки не передбачається, так що і стрімкого зростання внутрішнього ринку очікувати не варто.
Виробники зараз
захищають ринок і від імпорту.
20 березня Держветфітослужба
1. ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ СТЕПОВОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ СВИНЕЙ
1.1 Історія виведення української степової білої породи
Це перша порода свиней, яка створена на теренах України за відносно короткий проміжок часу (1926-1934 рр.), академіком М. Ф. Івановим. Порода створена методом простого відтворювального схрещування місцевих свиноматок з кнурами великої білої англійської породи.
Робота по створенню
нової породи почалось 1926р. на зоотехнічній
дослідній станції «Асканія-
Серед помі сей ¾ - кровних тварин відібрали кнура Асканія 1(46), якого і визначили як родоначальника першої лінії Асканія в українській степовій білій породі та родоначальником породи.
Для закріплення якостей був застосований тісний інбридинг при підвищеному вибракуванню тварин.
У 1934 р. нову породу м'ясо-сального типу було затверджено. При створенні породи М. Ф. Іванов започаткував п’ять ліній, але закінчив лише дві – Асканія та Задорного, а створення ліній Стрепняка, Дружка та Бійця були закінчені після його смерті у 1935 році, ученим академіком Л. К. Гребеневим.
Основні періоди еволюції української степової білої породи, за Л. Криловим:
- 1925-1935 рр. (становлення породи, формування генеалогічної структури, М. Ф. Іванова).
- 1936-1940 рр. (вдосконалення ліній).
- 1941-1944 рр. (евакуація ліній).
- 1945-1957рр. (відновлення поголів’я академіком Гребеневим).
- 1962-1965 рр. (вдосконалення ліній, створення нових на внутрішньо породній основі).
- 1966-1996 рр. (вдосконалення та створення нових ліній на міжпородній основі).
Подальше вдосконалення української степової білої породи ведеться в напряму підвищення відгодівельних якостей та мясних якостей під керівництвом співробітників Інституту тваринництва степових районів ім.. М. Ф. Іванова УАНП на чолі з доктором сільськогосподарських наук, професором Л. Ф. Криловою [2].
1.2 Біологічні особливості української степової білої породи свиней
Жива маса кнурів становить 335—345
кг (max. - 423 кг), довжина тулуба в середньому
- 180 см (max. -215), у свиноматок - відповідно
230-255 кг (max. - 368), 167см (max. - 186). Кнури відзначаються
високою відтворювальною здатністю, а
матки мають багатоплідність 12-19 поросят
на один опорос, молочність – 54-60 і більше.
До тварин з рекордними показниками розвитку
і продуктивності належать: Асканій 11
- жива маса - 400 кг, довжина тулуба - 182 см,
Новий 423- відповідні показники 422 кг, 195
см, Асканієць 3245 - 415 кг, 215 см, Шкода 142 -
288 кг, 168 см, багатоплідність - 15 поросят,
молочність - 126 кг; Надія 614 - жива маса
- 335 кг, довжина тулуба - 170 см, багатоплідність
-15 поросят, молочність - 75 кг; Вага 842 - жива
маса - 368 кг, довжина тулуба -186 см, багатоплідність
-15 поросят.
На контрольній відгодівлі рекордні показники
скороспілості — 153 дні, середньодобовий
приріст — 1078 г, затрати кормів на 1 кг
приросту — 2,44 к. од., забійний вихід —
87%, довжина туші — 109 см, маса окосту —
12,7 кг.
Українська степова біла порода відзначається зниженим рівнем поліморфізму В, D і F систем груп крові. За системою Е-груп крові виявлено 5 алелей і 10 генотипів. Значення ефективного числа алелей і середнього числа фенотипів за сумою В, D, Е генетичних систем груп крові для свиней цієї породи становлять відповідно 8,2 та 14,8. Гетерозиготність за комплексом В, Е і локусів — 33,4% [3].
1.3 Зв’язок
продуктивності української
Характерною особливістю тварин цієї породи є дещо грубіший тип конституції порівняно з великою білою породою, голова довга і вузька у лобі, кістяк грубуватий, кінцівки сильні, тулуб вкритий густою щетиною, масть біла. Тварини добре переносять суворі умови степової зони України та інших областей півдня країни. Порода характеризується м’ясо-сальним напрямом продуктивності і проходить процес удосконалення на підвищення відгодівельної та м’ясної продуктивності. За розвитком це великі тварини [5].
1.4 Племінна робота з тваринами української степової білої породи
За останні 20 років у племінних стадах української степової білої породи проведена значна селекційна робота по підвищенню показників розвитку, продуктивності та скороспілості через виведення нових ліній Арсенала, Аспекта і Крона. Для тварин характерні пишні форми добре розвинених окостів. Багатоплідність маток сягає 12—13 поросят на опорос, середня маса поросят у 2 місяці — 20—22 кг; на контрольній відгодівлі вік досягнення живої маси 100 кг — 170—180 днів, середньодобовий приріст — 840—850 г, затрати кормів на 1 кг приросту — 3,54 к. од., вихід м'яса з туші — 60—61%. Тривалість використання кнурів і маток становить 10—13 років [3].
Генеалогічна структура: 19 ліній, 38 родин.
Основні лінії: Асканія, Задорного, Степняка, Асканійця, Арсенала, Крона, Шума.
Провідні племінні господарства: "Екопродукт-
2. ТЕХНОЛОГІЯ ПОТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВО СВИНИНИ
Технологія одержання свинини у спеціалізованих господарствах ґрунтується на потоковому способі виробництва, при якому передба-чається безперервний і рівномірний випуск протягом року через певні проміжки часу, однакової кількості продукції (відгодівельних свиней чи молодняку в репродукторних господарствах). Вона передбачає: формування однорідних груп свиноматок, осіменіння та опороси кожної групи в певний період, розподіл тварин за статево-віковими групами, утримання створених груп у спеціалізованих приміщеннях. При потоково-цеховій системі виробництва свинини виділяють чотири цехи: цех холостих свиноматок; цех опоросу, підсисних свиноматок та поросят-сисунів; цех дорощування молодняку; цех відгодівлі.
За кількістю вирощеного й відгодованого молодняку за рік сви-нарські спеціалізовані господарства з цілорічним безперервним рит-мічним закінченим циклом виробництва поділяють на три групи: невеликі — до 12 тис. голів, середні — до 54 тис. і великі — до 108 тис. голів.
Спільними рисами різних інтенсивних технологій промислового виробництва свинини є: висока концентрація відселекціонованого стандартного поголів’я; інтенсивне використання тварин і площі приміщень; ритмічність і послідовність виробничих та технологіч-них процесів; потоковий (конвеєрний) принцип виробництва; висо-кий рівень механізації й автоматизації; вузька спеціалізація техно-логічних операцій; наукова організація праці.
Залежно від породного складу, інтенсивності росту поголів’я, по-тужності підприємства, кліматичної зони, умов утримання та годів-лі технології можуть різнитися між собою, але мінімальні вимоги до показників виробництва залишаються стабільними [6].
2.1 Основні параметри роботи підприємства
Щоб виконати завдання підприємства ─ 14580 ц свинини в живій масі, необхідно з відгодівлі зняти та здати на м’ясо , голів з середньою живою масою 105 кг:
1458 т / 0,157 = 9287 голів
На відгодівлю повинно бути поставлено, голів (санітарний брак - 3%, а збереженість - 97%):
9287 – 97%
х – 100%
Санітарний брак підсвинків за період дорощування-11%, відповідно збереженість-89%. Кількість відлучених поросят, що буде переведено на дільницю дорощування становить:
9574 голів – 89 %
х – 100 %
Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (10%).
10757 голів – 90%
х – 100%
Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 11 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:
Репродуктивний період ♀ визначаємо за формулою:
П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , де: П = 114 + 21 + 14 = 173 днів
Тпор. – тривалість періоду поросності, днів;
Тпід. – тривалість підсисного періоду, днів;
Тхол. – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.
Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :
О – потужність свинарського підприємства, гол;
П – репродуктивний період, днів;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
Д – вихід ділових поросят;
Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):
А – кількість опоросів на ♀ за рік;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
П – репродуктивний період, днів;
Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 35 станків у кожній.
Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:
Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:
Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):
1) технологічна група
глибокопоросних свиноматок
(30 підсисних свиноматок + 2 (9%), які опоросилися аварійно);
2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (15%) складається з 32 голів
(32 голів + 5 (16%));
3) технологічна група
новонароджених поросят
(30 свиноматок * 11 новонароджених поросят),
а до відлучення зменшується на 13% (відхід за період), або на 43 голови, і становить 287 голів;
4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (11%) становитиме 255 голів
(287 голів – 32 голів (11%));
5) технологічна група
на дільниці відгодівлі
(255голів -8 голів (3%)).
Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях
Статево-вікові групи |
Розмір технологічної групи на початок періоду |
Санітарний брак |
Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду |
Середній розмір технологічної групи | |
% |
голів | ||||
Умовно поросні ♀ |
37 |
15 |
5 |
32 |
35 |
Поросні ♀ |
32 |
- |
- |
32 |
32 |
Підсисні ♀ |
32 |
9 |
2 |
30 |
30 |
Поросята-сисуни |
330 |
13 |
43 |
287 |
309 |
Поросята на дорощуванні |
287 |
11 |
32 |
255 |
271 |
Молодняк на відгодівлі |
255 |
3 |
8 |
247 |
251 |
2.2 Дільниця холостих і поросних свиноматок
Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 32 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 110 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:
114 - (32+ 4)=78 днів.
Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:
- періоду зайнятості тваринами:(
- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.
Кількість технологічних груп на дільниці:
кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:
група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:
4 * 14 = 56 голів
Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
Показники |
Кількість | |
за ритм |
за рік | |
Крок ритму виробництва, діб |
9 | |
Кількість технологічних груп на дільниці, голів |
13 | |
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀ |
37 |
1517 |
Холостих ♀ , % |
15 | |
Холостих ♀ , голів |
5 |
205 |
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів |
32 |
1312 |
Сформовано технологічних груп ♀ |
1 |
41 |
Постійне поголів’я умовно поросних ♀ |
130 | |
Постійне поголів’я явно поросних ♀ |
275 | |
Постійне поголів’я холостих ♀ |
56 | |
Постійне поголів’я ♀ на дільниці |
461 | |
Типове приміщення місткістю, голів |
1200 | |
Потреба в приміщеннях |
1 | |
Сформовано технологічних груп ♀ за рік:
365/9 = 40,5 = 40 раз
Постійне поголів’я умовно поросних ♀:
(37 голови*(32 днів : 9 днів)= 130 голови)
Постійне поголів’я явно поросних ♀:
(32 голови*(78 днів:9 днів) = 275 голів)
Постійне поголів’я ♀ на дільниці:
(56+130+275 = 461 голів)
Розрахунок поголів’я ♂:
За розрахунками буде запліднено за рік 37 технологічних груп ♀ по 41 голів в групі, тобто 1517 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 3034 робочих доз сперми (2*1517).
Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 4 днів.
Середній об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:
365 / 4 = 91рази
При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:
Поголів’я ♂ буде становити:
Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (1 голови).
Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 10 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 3 голів.
Загальна кількість ♂ – 8 голів (5+3).
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
Буферна група – це група холостих свиноматок, до якої належать: свиноматки з прохолостом, з аварійним опоросом, свиноматки після відлучення, ремонтні свиноматки. Безпосередньо з буферної групи свиноматки переводяться на дільницю холостих та поросних свиноматок на 110 добу з санітарним розривом між групами, згідно з розрахунками, у 7 днів. Площа станка = 2,0 м. Станки з годівницями шириною по верху на рівні переднього бортика 50 см, по низу прямокутному і трапецієвидному – 50 см, висота бортика – 25, фронт годівлі – 45 см.
У свинарниках для холостих та поросних свиноматок оптимальноє температурою повітря є 13-19 , та відносна вологість сягає у межах 40-75%. Тварину забезпечують водою – 25 л на одну голову за добу, в тому числі 12л - для напування та 7 для миття годівниць та прибирання приміщення. Використовується безвигульна система утримання стада.
На дільниці холостих і поросних свиноматок у годівлі використовують спеціалізований комбікорм СК-1-5. Це повнораціонні корми, які використовуються для спрощення технології годівлі свиней, але є результативними. Годівля свиноматок дозована – 3кг на одну голову.
Для стимуляції охоти та економії кількості основних будівель холостих та поросних свиноматок утримують разом із кнурами (7м² на 1 голову, індивідуальні станки). Свиноматок утримують у групових станках по 10 голів.
Основні форми зоотехнічного обліку для данної дільниці:
- «Виробнича картка свиноматки» (ф.№1-св-К),
- «Виробнича картка кнура» (ф.№ 2-св-К),
- «Журнал оцінки сперми кнурів» (ф.№ 3-св-К),
- «Журнал осіменіння свиней» (ф.№ 4-св-К),
- «Журнал щоденного обліку заплідненості свиноматок» (ф.№ 5-св-К), «Журнал обліку свиноматок другої половини поросності» (ф.№ 6-св-К).
На дільниці холостих і поросних свиноматок для швидкого виявлення поросності використовується УЗД-сканер Sono Farm mini. Цей УЗД можне виявити вагітність свиноматок на 19 дні після осіменіння. Працівники з великим досвідом можуть зробити це раніше.
Переваги приладу:
• просте обслуговування
• міцний алюмінієвий корпус - стійкий до вологи
• внутрішня Батерея, з якою можна працювати 3:00 (близько 3,5 годин)
• функціональна клавіатура і монітор високої якості LCD діагональ 5 дюймів
• глибина сканування абдомінального зонда може досягти 20 см [7].
2.3 Дільниця підсисних свиноматок
Технологічні групи глибокопоросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних
Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 4+9+45=58 днів і є періодом зайнятості приміщення тваринами.
4 днів |
9 днів |
45 днів |
глибокопоросна ♀ |
тривалість опоросу в одній секції |
підсисна ♀ |
Кількість технологічних груп визначають на дільниці:
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:
(4 днів / 9 днів) * 32 глибокопоросні ♀= 14 голів
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи:
(9 днів /9 днів) * 32 голів = 32 голів
Постійне поголів’я підсисних ♀:
45 день / 9 днів * 30 голів = 150 голови
Постійне поголів’я поросят на дільниці:
45 днів / 9днів * 309 голів = 1545 голів
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів
(11,4-1,2) кг * 287 =2927,4 кг = 29,27 ц
Таблиця 3 - Основні параметри дільниці підсисних свиноматок
Показники |
Кількість | ||
за ритм |
за рік | ||
Крок ритму виробництва, діб |
9 | ||
Кількість технологічних груп на дільниці |
7 | ||
Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів |
32 |
1312 | |
Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб |
9 | ||
Аварійних опоросів, % |
9 | ||
Аварійних опоросів, голів |
2 |
82 | |
Технологічна група підсисних ♀, голів |
30 |
1230 | |
Технологічна група поросят на час народження, голів |
330 |
13530 | |
Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів |
287 |
11767 | |
Середній
розмір технологічної групи поросят- |
309 | ||
Тривалість підсисного періоду, діб |
45 | ||
Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб |
- | ||
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів |
14 | ||
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів |
32 | ||
Постійне поголів’я підсисних ♀, голів |
150 | ||
Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів |
1545 | ||
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц |
29,27 |
1200,07 | |
Типове приміщення місткістю, голів |
600 | ||
Потреба в приміщеннях |
1 | ||
Кількість секцій |
2 | ||
Кількість станків у 1 секції |
30 | ||
За 4 дні до опросу свиноматку переводять на дільницю підсисних свиноматок, де вони утримуються у станкових обладнаннях ОСМ-120 (довжина – 180, ширина – 60см; площа – 1,1 м²) по 30 секцій кожна. Утримують свиноматок на цій дільниці до 45-денного віку. У перший день після опоросу свиноматку не годують з другого дня годують спеціалізованим комбікормом СК-6-10 ( як і поросних свиноматок). Температура приміщення 18-20ºС, вологість 65-70%, інтенсивність освітлення 70-100лк. Після відлучення маток переводять на цех холостих і поросних, для осіменіння, а поросят відразу на дільницю дорощування. Поросята обов’язково у перші дня життя повинні отримати материнське молоко – а саме молозиво. При аварійному опоросі свиноматку можна вибракувати, а її поросят підсадити до інших маток. Або якщо матка привела 14 поросят, а має лише 12 сосків, можна підсадити поросят від неї, до матки, що привела аварійний опорос. Закріплення поросят за сосками проводиться з урахуванням молочності сосків і розвитку поросяти: слаборозвинутих поросят підсаджують до передніх сосків (як більш молочних), а міцних – до задніх. З 5-6 дня поросят починають привчати до корму. Використовують корм з солодкою глазур’ю, або підсмажений горох, кукурудзу. На моїй фермі поросят підгодовують спецкомбікормом КК-60.
На фермі використовується раннє відлучення, що збільшує використання маточне поголів’я та виробничі площі.
Для профілактики анемії поросятам роблять ін’єкцію залізовмісних препаратів на третій день і повторно на 14 день.
Форми зоотехнічного обліку і звітності –
- книга обліку опоросів і приплоду (ф. № 5-св),
- «Журнал зведень, обліку і звітності свинопоголів’я»,
- «Книга руху свинопоголів’я»,
- «Журнал обліку роботи кожного оператора»,
- «Журнал обліку наlходження і витрат кормів».
На дільниці підсисних свиноматок введена технологія обігріву попросят за допомогою встановлених інфра-червоних ламп HR-250, фірми Ryu-Arm. Застосування інфрачервоних ламп забезпечує:
• збільшення росту тварин і птиці завдяки підвищенню апетиту і поліпшення засвоєння кормів;
• підвищення резистентності організму;
• відсутність скучіваніе тварин і птиці через рівномірного локального розподілу тепла;
• 90% енергії передається у вигляді ІК (рівномірного розподілу тепла) випромінювання інфрачервоної лампи;
• дотримання чистоти та гігієни в місці утримання;
• інфрачервона лампа легко встановлюється в патронники зі стандартним цоколем Е-27 [8].