Технологія виготовлення листівки

Зміст

 Список літератури…………………………………………………………......43 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

Всі ми знаємо, що кожна продукція, товар і навіть послуги мають потреби в рекламі, для цього вам прекрасно підійде рекламна листівка, що є найбільш ефективним і популярним методом впливу на споживача. Рекламна презентація це найбільш масовий вид листівки.  
   Листівки бувають як інформаційні так і іміджеві в залежності від призначення, можуть включати в себе різні пропозиції так і описувати ті чи інші переваги продукції, бути виготовлені як чорно-білими так і кольоровими, під час друку може використовуватися будь-який вид паперу від тонкої офсетного до щільної крейдованому . При використанні листівок у Вас є можливість донести до споживача про свою компанію так і прорекламувати про нову продукцію. Листівки містять всю основну інформацію про продукт, коротко розповідають про нього, включають адреси, де можна придбати той чи інший товар. Вони вчасно нагадають споживачеві про продукт або продукції, формують інтерес у придбанні. Яскраві, барвисті листівки є прекрасним інструментом і лунають на презентаціях, виставках, різних промо-акції. Якісно виготовлені листівки, що мають індивідуальний і стильний дизайн, виготовлені на якісному папері допоможуть виділити вашу продукцію середу інших. Досить таки часто листівки поєднують в собі безліч функцій: карту проїзду, прайс і рекламну частину листівки, поєднуючи всі ці якості вони надзвичайно корисні.  
 
 
 
 
 

1. Характеристика вибраного виду продукції

В основному листівки виготовляють офсетним способом з лакуванням, ламінацією і мають розміри 210х300 мм.  
      Коли на розробку буклету або брошури немає часу, коштів, що розміщується рекламна інформація швидко старіє або має невеликий об'єм, кращим рішенням є друк листівок. Зазвичай друк листівок виробляється на матовою або глянцевому крейдованому папері щільністю від 90 г/м2 до 170 г/м2. Хоча більш щільний папір виглядає набагато солідніше, але при друку листівок великими тиражами щільність паперу впливає на кінцеву ціну більше, ніж вартість друку. Листівки можуть бути як односторонні, так і запечатані з двох сторін. Друк листівок можлива однією з трьох технологій: тиражування - для і дешевою і практично моментальної друку чорно-білих листівок і оголошень, цифрова - для швидкого друку повнокольорових листівок, наклейок і флаєрів, та офсетний - якісний друк листівок і плакатів у великих тиражах.  
   Листівка - неперіодичне листове і, як правило, текстове, видання агітаційно-політичного, рекламного або інформаційного змісту. Листівку відрізняють актуальність змісту, порівняно великий тираж, оперативність випуску та розповсюдження, а також короткочасність використання. Видання листівки може містити як оригінальний текст (відозви, оголошення і т. п.), так і передруку (офіційні документи, художні твори та інше). Листівкою також називається окремий лист, запечатаний з одного або двох сторін. Листівка передбачає високу якість поліграфічного виконання.  
   Рекламна листівка є різновидом друкованої реклами, малоформатне, відносно недороге друковане рекламне видання без фальцювання (згинів), одностороннє або двостороннє, з ілюстраціями або без них, у чорно-білому або кольоровому виконанні. Такі, як правило, друкують листівки серіями, що дозволяє зберігати єдиний стиль оформлення. Листівки можна передавати в папках, конвертах з товарним знаком і реквізитами фірми (фірмова папка, фірмовий конверт). Як рекламний засіб рекламні листівки поширюють за допомогою поштової розсилки. Листівки також роздають на виставках, презентаціях або під час переговорів. Основною функцією рекламних листівок є інформування населення про ціни на товари, про форми і місцях обслуговування, торгових акціях, що надходять у продаж нові товари, додаткові послуги і т. п.  

2.  Класифікація за певними ознаками підвидів продукції

ЛИСТІВКИ — продукція поздоровчого змісту, надрукована на матеріалах підвищеної плотності. Форматом листівка може бути будь-яка (А7-А4), може складатися навпіл чи бути взагалі без складання. Використання дизайнерського картону та додаткового оздоблення дає змогу створити насправді оригінальну листівку.

Листівки бувають масового використання та індивідуальні.

Наші дизайнери  допоможуть створити для Вас ексклюзивні  вітальні листівки на будь-який випадок  життя:

  • просто з логотипом компанії,
  • стилізовану до корпоративного іміджу,
  • з Вашою фотографією,
  • з оригінальним текстом.

Верстка листівки почалася незабаром після винаходу друкарства і спочатку використовувалися для видання урядових розпоряджень. Під час Селянської війни 1524-26 в Німеччині друкувалися і поширювалися пропагандистські листівки. У 18-20 ст. листівки стали однією з постійних форм масової пропаганди, а також широко використовувалися у передвиборчій боротьбі між різними партіями. У воєнний час, особливо в роки 1-ої і 2-ий світових воєн, листівки друкувалися на замовлення урядів і військового командування.  
   У формі листівок раніше випускалися заклики летючих видань. Уряд видавало в 18-19 ст. маніфести, укази, звернення до населення (наприклад, в період Вітчизняної війни 1812) і ін Попередниками революційних листівок були рукописні "підкидні листа" і "чарівні грамоти" із закликами до повстання. Розсилали їх вожді селянських війн 17-18 ст. (І. Болотников, С. Разін, К. Булавін, Є. Пугачов). Революційні листівки, називалися прокламаціями. Найперші такі листівки випускала Вільна російська друкарня в Лондоні. На різночинський етапі визвольного руху листівки-прокламації видавали "Земля і воля" 1860-х рр.. Широко використовував листівки Петербурзький "Союз боротьби за звільнення робітничого класу" на чолі з В. І. Леніним (1895). Масовий випуск революційних листівок практикувався під час революції 1905-07, а також в ході підготовки та проведення Жовтневої революції 1917.  
   У Радянському союзі друк листівок стала однією з форм агітаційної роботи партійних, радянських і комсомольських організацій. У роки Великої Вітчизняної війни 1941-45 листівки відіграли велику роль в ідейній боротьбі. Обидві сторони агітували солдатів і місцевих мешканців переходити на їх бік, обіцяючи винагороду. Широку популярність отримали німецькі листівки, що розсипалися після вибуху бомб.  
У сучасному світі друк листівок здійснюється в рекламних та політичних цілях. Зважаючи на відносно невисокій вартості листівок друку великих тиражів, після якої листівки поширюють, як правило, безкоштовно.

Люди старшого покоління добре пам’ятають, як раніше було модно пересилати своїм друзям та рідним вітальні листівки. А скільки було колекціонерів листівок у 60-70 роках. На вітальні листівки тоді була велика мода. У мене й досі зберігається колекція цінних листівок, найдавнішу виготовлено ще 1802 р. у Відні. Сьогодні хочу розповісти про виникнення вітальних листівок.

Першими були Різдвяні листівки в Англії. Їх прикрашали малюнки, створені 1794 р. художником Добсоном. Однак гадаю, вітальні листівки виготовляли і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка ще XV ст.. А нещодавно сповістили про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток, як їх називали, розпочався 1869 року, після того, як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, цю частину цілком могли б пересилати без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили у багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускати 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Росії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А за 25—30 років, на зламі XIX—XX століть, це захоплення покорило світ.

УУкраїні перші різдвяні листівки виготовили 1898 р. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тис. примірників. Серед авторів імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, хто власне запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою. 
Нещодавно на основі колекції найавторитетнішого в колишньому СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві видали альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну. Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898—1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкували в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!».

Листівка поштою сприймалася як подарунок художньої  мініатюри, її унікальність у тому, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх  рук. Зустрічалися листівки великі та зовсім маленькі, з матерії, дерев’яні, з візерунковими просіками, ароматні, музикальні… Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочували зацікавлені особи та відомства. У Данії, наприклад, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж 1904 р. — ювілей! знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан…

Європейська цивілізація  в процесі секуляризації, намагаючись  заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного  насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки можна вважати середньовічну  гравіровану іконку. Різдвяний сюжет  купленої до свята мініатюрної ікони релігійно сприймається як звісточка-нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.

Після «золотого» настав для наших листівок вік  «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши  владу в 17-му, «викреслив» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заразом і новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону. 
Червона імперія, претендуючи на роль цивілізації майбутнього, породжуючи революційну міфологію, намагалася створити своє літочислення. До Жовтня кілька разів випускали вітальні листівки, що відзначали річницю нової ери («Першу», «Другу»…), (мир май труд).

Ялини, Дід Мороз  і Снігуронька, зірки, хатки, золоті кулі, зворушливі поздоровлення… Усе це, відбито на поштових листівках, із відомими втратами перекочувало разом із нами в нове тисячоліття. 
Про вітальні листівки з Чернівців це окрема тема. Листівку, яку ви бачите, надруковали у Відні 1895 року. Згодом вітальні листівки, друкували у нашому місті у місцевих друкарнях.

В наш час  листівки вииконують дуже багато функцій. Вони можуть бути як  персоніфіковані, так і  представницькими.

Або ексклюзивними

 

3. Призначення та  вимоги до якості  вибраної продукції

     Листівка може бути прекрасним інструментом для виконання маркетингових завдань, причому не тільки в тих випадках, коли потрібно привітати клієнта або партнера зі святом. Для компанії вона може бути просто приводом нагадати про себе і використовуватися для збільшення впізнавання бренду, наприклад. Таким же безневинним способом можна домогтися підвищення лояльності клієнта, причому без особливих витрат.  
    
Вітальні листівки умовно можна поділити на дві групи: шаблонні листівки та ексклюзивні. Шаблонні, або готові листівки, можна замовити в друкарні за каталогом. Вони заздалегідь відображаються великим тиражем. У друкарні завдадуть тиснення вашого логотипу, всередину вкладуть кальку з текстом привітання і фірмова листівка готова. Цей варіант підходить для компанії, у якої немає можливості скористатися послугами дизайн-студії. Така листівка, звичайно, не буде ексклюзивною, але це все ж таки краще, ніж придбання листівок у найближчому кіоску.  
    
Якщо ви збираєтеся привітати своїх клієнтів зі святом або запросити партнерів на захід, то вам не обійтися без листівок і запрошень. Професійний дизайн, колекційна папір, якісний друк - ці складові багато в чому визначають, як виглядатиме листівка. Однак це не все. У даному випадку не можна нехтувати увагою до адресата. Часто доводиться бачити безликі звернення типу:  
• «Шановний ____, вітаємо Вас»,  
• «Шановна ____, запрошуємо Вас»,  
• і навіть «Шановний (а) ____»  
Такі листівки не приносять особливої радості одержувачу і вже тим більше вони неприйнятні у разі поздоровлень і запрошень. Що найцікавіше, персоналізація повсюдно використовується при адресації листів, наклейок, конвертів тощо, а от для запрошень - нечасто. Деякі аргументують це тим, що до останнього моменту не відомі всі одержувачі запрошень. Але ж можна надрукувати частина персоналізованих запрошень для тих, хто напевно відвідає захід, а для інших - екземпляри з порожнім полем, куди ім'я та прізвище будуть вписуватися вручну - це все-таки краще, ніж безлика звернення.  
Персоналізація відноситься до ряду переваг, що надаються технологією цифрового друку. Термін виготовлення тиражу в друкарнях її використовують, не перевищує 24 годин. Персоналізація на листівках і запрошеннях в більшості випадків поки ще залишається екзотикою: не все розуміються в маркетингові можливості цифрової поліграфії.

   Зрозуміло, як і всяка інша, технологія цифрового друку має свої особливості, в тому числі і по вибору паперу. Вимоги, що пред'являються до паперу, різні - залежно від марки друкарської машини. Обмеження можуть стосуватися щільності паперу (як правило, вона не повинна перевищувати 300 г/м2) і її фактури. Важливим виявляється і місце її придбання, спосіб транспортування, оскільки від цього залежать її температура і вологість.  

4. Матеріали для  вигиотовлення листівок

Для листівок часто використовується колекційна папір: як правило, такі листівки друкуються невеликими тиражами і являють собою ексклюзивну продукцію. Папір в цьому випадку вимагає мінімального «втручання» з боку дизайнера і певного досвіду від поліграфіста.  
Дизайн та технологія друку повинні враховувати властивості паперу - її щільність, фактуру, характеристики. З пропонованих нашою компанією колекційних паперів популярні серії «Реакшн», «Золота колекція», «Лінії світу» (Gmund), «Кіріус Перламутр», «Кіріус Металік» (Arjo Wiggins). Ці колекції представлені блискучими паперами, що створюють святковий настрій. Кальки завжди виглядають витончено: «Транспаренсі» (Gmund), «Гмунден Колорс Контакт» (Gmund), «Кіріус» (Arjo Wiggins) - прозорі, кольорові, повітряні, вони часто використовуються і для листівок, і для вкладишів у них.
 

 
На всіх перерахованих вище паперах можна друкувати різними способами: офсет, шовкографія, цифровий друк. Цікавого ефекту можна досягти використовуючи після друкарську обробку - УФ-лакування, різні види тиснення, фігурну вирубку і пр.  
Коли потрібно віддрукувати великий тираж листівок, ми пропонуємо використовувати крейдовані паперу щільністю 250-300 г/м2 ( «Веларт», «Гарда»), а також картони для високохудожніх видань ( «Хромокард», «Енсоглосс»).  
Останнім часом набувають все більшої популярності тоновані папери та картони серії «ГардаПат 13»: вони менше деформуються, відмінно відтворюють зображення і мають приємну на дотик поверхню. Для рекламних листівок ідеально підходять тиснені види картонів з різною фактурою.  
   
   
Колекція «Реакшн» (Reaction), вироб дства фабрики Gmund, предсталена папером щільністю 310 г/м2 з шорсткою поверхнею. При цьому колекція включає зразки фарбовані в масі і з одного боку. Одностороннє покриття металізованим лаком створює ефект хамелеона - залежно від кута падіння світла папір змінює колір. Для нанесення зображення краще всього використовувати трафаретну друк, а також різноманітні способи обробки (тиснення, вирубку і пр.) Ця колекція не призначена для використання в лазерних і струминних принтерах.  
Колекція «Лінії світу» (Worldline), також виробляється компанією Gmund. Асортимент включає в себе папір щільністю від 100 до 310 г/м2 фарбовану в масі, з двухстронней фактурою. Сіра гама також є в варіанті з одностороннім покриттям металлізі-рова фарбою. Для цієї колекції можна використовувати будь-який спосіб друку, у тому числі лазерні та струменеві принтери. Офсетні фарби прозорі, тому їх краще використовувати для паперів світлих відтінків. Обмежень по обробці немає.  
Інша колекція фабрики Gmund - «Коштовність» (Treasure), представлена папером з одностороннім покриттям різними металізованої-ними лаками та фарбами, які створюють специфічну фактуру. Щільність паперів 120-310 г/м2. Ця колекція популярна для виготовлення дизайнерських робіт: дивовижних результатів можна досягти поєднуючи в різних комбінаціях офсетний друк в кілька фарб, конгревне тиснення, УФ-лакування, трафаретний друк.  
Флокірування - технологія нанесення на папір або картон спеціального синтетичного складу, який робить поверхню схожою на оксамитову папір.
 

Тиснення - нанесення зображення на матеріал за допомогою штампа, який може бути нагрітим (гаряче тиснення) або ненагретим (холодне тиснення). Крім того, в залежності від технології можна створювати плоский рельєф зображення (блінтовой тиснення) або різної глибини (конгревне тиснення). Для тиснення також можна використовувати фольгу.

5. Блок-схема виготовлення  листівки

       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Пояснення до блок-схеми:

Х - (напівфабрикат, матеріал);

Т1,...Т10 - технологічні операціі;

У1,...У6 - технологічне устаткування, що використовується для  цієї операції;

Y - вихідні (напівфабрикат,  готовий виріб). 

-   Т1  ввід інформації;

-   Т2  обробка  інформації;

-   Т3  верстання  та спуск шпальт;

-   Т4  кольороподіл, растрування;

-   Т5  копіювання  та проявлення формної    пластини;

-   Т6  підготовка  паперу до друку;

-   Т7  підготовка  машини до друку;

-   Т8  друк  та лакування;

-   Т9  розрізка  продукції в формат;

-   Т10  пакування  та приклейка ярликів.

-   У1 графічна станція Apple Power Macintosh G5 з програмою обробки ілюстрацій Adobe Photoshop Cs2,  графічним редактором  CorelDRAW Х3, програмами верстки QuarkXPress 7, Adobe InDesign Cs2, плагином ALAP Quite Imposing Plus 2.0 for Adobe Acrobat 8.0,  ;

-   У2 растровий процесор обробки зображення (RIP);

-   У3 система СtP  PlateRite 2055Vi;

-   У4 процесор для проявлення формних пластин Raptor 85 Thermal ;

-   У5  друкарська машина KBA Rapida 74;

-   У6  різальна  машина Perfecta 115 TVC .

Х1 - формні пластини;                                                                                  

Х2 - проявник;                                                                                   

Х3 - гумуючий розчин;

Х4 - папір;

Х5 – фарба;

Х6 – лак. 
 
 
 
 
 

6. Спуск полос

 

     

Рис6.1. - Розташування листівки на друкарському аркуші 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

7. Обгрунтування вибору способу друку.

 

 Фотографічний спосіб 

 Виготовлення  візиток на фотографічних установках Kodak, Agfa або Fuji можливо, але може обійтися дуже дорого для замовника. Для цієї способу більше кращі спеціалізовані установки з комп'ютерним інтерфейсом від Polaroid, Dainippon Printing або Toppan Printing. На автоматах замовник вибирає з пари десятків зразків шаблон, що сподобався, і заповнює його текстові поля своїми даними. Після чого машина протягом декількох хвилин може видати пропуск, посвідчення, нагрудний значок або десятка^-іншої візитних карток. Перевагами даної технології є висока оперативність, гарна якість і можливість друкувати маленькі тиражі візиток, починаючи буквально з одного екземпляра. Недолік - більша собівартість візитної картки й обмеженості вибору дизайну й матеріалу. 

 Друк на принтері або копіювальному пристрої 

 Використання  принтерів або копірів - найпростіше  рішення для одержання візиток, тому що ці пристрої не дороги й, так  чи інакше, використаються в кожному  офісі. Але простої - не значить гарне. Принтери бувають різні: кольорові й чорно-білі; матричні, струминні, лазерні, твердочернильные, сублимационные; відрізняються по форматі, продуктивності, собівартості відбитка й інших параметрів. Будь-які принтери, незалежно від принципу печатки, мають схожі недоліки, якщо їх розглядати стосовно до виготовлення візитних карток. Апарат, на якому регулярно будуть друкувати комерційні тиражі, не витримає інтенсивного завантаження й зламається або серйозно погіршить свої показники через кілька місяців.

 Копіювальні апарати мають трохи кращі показники за собівартістю й надійністю, чим у принтерів. Через простоту обслуговування й компактності їх часто встановлюють у невеликих друкарнях, спеціальних відділах супермаркетів і інших місць скупчення потенційних клієнтів. Візитні картки, звичайно, можна розглядати лише як додаткове завантаження кольорових копірів, тому що зі значно більшою вигодою на них краще тиражувати бланочну й рекламну продукцію. Але, проте, відмовлятися від такого приробітку не коштує. Більше висока ціна й трохи гірша якість візиток, отриманих таким способом (у порівнянні із шелкографією і офсетом) виправдуються зручністю для клієнтів (не треба нікуди йти й шукати) і оперативністю одержання продукції.  

 На  цифровій друкованій машині 

 Цифрові друковані машини (мова в першу чергу йде про найбільш відомі в Росії машинах Indigo E-Print, Xeikon DCP і Heidelberg DI) за всіма показниками повинні були бути оптимальними для виготовлення визиткової продукції, тому що сполучать у собі переваги цифрової обробки даних (оперативність і можливість роботи з маленькими тиражами) і традиційних офсетних технологій (якість і більший спектр матеріалів). На жаль, як показала практика використання цих машин у нашій країні, ці благі наміри залишилися не реалізованими. Вони стримуються високою вартістю, як самого встаткування, так і продукції, на ньому виготовленої. Собівартість продукції цифрових друкованих машин дуже висока (0,5-2 дол. за аркуш А4), що різко обмежує область їхнього застосування для друку такої нерегулярної продукції, як візитки. Принаймні, це не дає можливості друкарням, оснащеним таким устаткуванням, на рівні конкурувати за цінами з підприємствами, що мають традиційні офсетні машини. Якість їхньої продукції також не дуже далеко пішло від электрографічних копіювальних автоматів. Відсутність можливості використати будь-які фарби (більш-менш різноманітний набір існує лише для Heidelberg DI, що друкує за принципом сухого офсету) виключає ці машини з конкуренції із традиційними технологіями, а в кілька разів більша вартість самих пристроїв не дає їм шансу боротися на рівні із сучасними копірами. 

 Трафаретний спосіб 

 Як  відомо, трафаретний спосіб виробництва  друкованої продукції (або шелкографія) у наші дні активно витісняється з поліграфії в область легкої промисловості (друк на тканинах, пластику, дереві й т.п.). Нагадаємо основні технологічні операції цього способу. Спочатку на рамку натягають трафаретну форму - дрібнокоміркову синтетичну сітку, покриту шаром фотоемульсії. Після експонування через фотоформу емульсія частково руйнується, і виходить трафарет для наступного друку. Потім сітку накладають на задрукований матеріал і продавлюють через неї фарбу за допомогою ракеля. Якщо потрібно одержати багатоколірну печатку, послідовно наносять кожну фарбу через свою трафаретну сітку. Використаються фарби на основі сильних летучих розчинників (ацетон, толуол), тому саме виробництво дуже шкідливо.

 Проте, трафарет залишається одним з  основних способів виготовлення високоякісних  візиток. Властива йому неквапливість  і більша частина ручної праці є недоліком при друці великих тиражів, але це аж ніяк не є перешкодою для рентабельного виготовлення візитних карток. Доступність устаткування й гарна якість продукції роблять цю технологію цілком конкурентоспроможної для цього виду бізнесу. Головний козир трафаретної технології - товстий шар фарби, наносимый практично на будь-який матеріал - може зіграти важливу роль при виробництві візиток. За рахунок цього можна одержати дуже соковите, практично рельєфне зображення. Мінусами ж цієї технології, крім ручної праці й маленької продуктивності, є невисока роздільна здатність зображення й більша вартість друкованої форми. По рентабельності трафаретна технологія починає перевершувати цифрові способи печатки (принтери й копіри) ін і тиражах 30-50 друкованих аркушів. Яскравим прикладом широкого використання шелкографии є відома в Москві фірма “Лінія Графік”. Її керівники, незважаючи на наявність великого парку офсетного встаткування, поки не збираються відмовлятися від трафаретної технології. 

 Перевагами гарячого тиснення є незвичайність продукції (що й потрібно для візиток), а також мала вартість устаткування для початку виробництва. Недоліки - ручна праця й висока собівартість продукції. 

 Офсетний друк 

 Офсет є найпоширенішим способом виготовлення візитних карток в усьому світі. Причина зрозуміла: йому властиві недоступне принтерам багатство матеріалів, що запечатують, недоступна для шелкографии роздільна здатність і недоступний для цифрових способів печатки колірний діапазон. Через найбільшу практичну цінність, ми, з вашого дозволу, присвятимо цій технології цілий розділ.

 Друк візитних карток на офсетних машинах

 Найкраща  за загальними критеріями друкарська машина підходить для печатки візиток зовсім не кращим образом. Для підтвердження цієї тези спробуємо представити, як може виглядати печатка візиток на сучасної четырехкрасочной машині формату, наприклад, 52х36см.

 Спочатку  визначимося зі способом кольороподілу. На один друкований аркуш збираються візитки з декількох замовлень  і все це ділиться на стандартні триадні кольори. Підхід цілком можливий, але він сполучений з деякими незручностями. По-перше, що робити із бронзовими й срібними фарбами, які так люблять наші замовники? Їх прийдеться вдруковувати окремим прогоном. По-друге, якщо на візитці використаються "фірмові" кольори (іноді навіть відсутні в Pantone), вірно відтворити їх через CMYK надзвичайно складно: найменше відхилення по одній з фарб може привести до повного перекручування результуючих кольорів. І, нарешті, растр. Представте, що потрібно відтворити текст шостим кеглем з кольорами 30%С + 50%М + 10%K - як це буде виглядати навіть при линиатуре 250 lpi?

 Припустимо, що для підвищення ефективності ми відмовилися від замовлень із металізованими фарбами й навчилися  вмовляти замовників на використання зручних нам квітів. Наступна проблема - це формат. На аркуші 52х36 можна розмістити сорок візиток 5х9см. Найпоширеніший об'єм замовлення - 100-200 візиток, тобто для одного замовника вистачить тиражу в п'ять аркушів. Зрівняємо цей тираж з кількістю аркушів на приладження: потрібно сполучити чотири форми й відрегулювати загальну й зональну подачу фарб. Візьмемо на себе сміливість затверджувати, що жоден друкар, ні на який четырехкрасочной машині (нехай навіть із усіма хитруваннями начебто штифтовий приводки, автозавантаження форм і цифрового настроювання барвистих ящиків), не зможе обійтися менше, ніж 50 приладочными аркушами. А приладжуватися треба обов'язково на тиражному папері, інакше можна не потрапити в кольори, або не вгадати з величиною натиску. Отже, одержуємо розрахункову норму відходів паперу 9 5%.

 Здавалося б, що цю проблему можна дуже легко  вирішити, зібравши на одному аркуші 40 різних візиток, з тиражем кожної по 200 штук. Дійсно, тоді відходи одержуємо  цілком прийнятні - 20%. От тільки чи стане перший замовник чекати, поки набереться ще 39 "попутників"? Є й ще одна теоретична можливість: будь-яка гарна машина дозволяє перешикувати на менший формат, наприклад на А4. На такому аркуші вже досить набрати не 40, а 10 візиток. Але кожна зміна формату "сюди" на машинах з каскадною подачею (а ми говоримо, природно, саме про таких) займає чимало часу, і тому друкарі й технологи предпочитают всі роботи друкувати на аркушах максимального формату, по можливості не торкаючи настроювання. До того ж, з огляду на, що для візиток використовується досить товстий папір, складно уникнути локальних вдавлювань офсетного полотна по площі аркушів, що друкують, які можуть зіграти свою негативну р оль уже при роботі з папером нормального розміру й товщини. Тому, вибравши таке рішення, необхідно ще й упокоритися зі зміни комплекту офсетних полотен при кожному переході на печатку візиток.

 І ще один економічний аспект. На коротких тиражах частка витрат на додрукарську підготовку в собівартості продукції стає дуже відчутною. У нашому випадку на кожний тираж прийде витратити чотири офсетних форми 51х40см, вивести чотири плівки такого ж розміру (причому на гарному ФНА, тому що вимоги до сполучення дуже високі), плюс каторжна праця верстальщика й монтажиста. Таким чином, не витративши жодного аркуша паперу й навіть не включаючи друковану машину, ми вже накрутили майже по 5 центів вартості на кожну майбутню візитку.  

 Щоб зробити друк таких маленьких тиражів рентабельним, потрібно мінімізувати відношення приладочних аркушів до тиражного. Зменшити кількість приладок ми не можемо - це завжди кілька десятків. Тому залишається один шлях - збільшити число тиражних аркушів. Це означає, що потрібно друкувати на мінімальному форматі, розміщаючи на аркуші якнайменше візиток. У межі це повинна бути печатка на аркушах 5 х 9 см, і такі спеціалізовані машини дійсно існують. Однак вони не одержали широкого поширення - можливо, тому, що власники друкарень звичайно все-таки хочуть друкувати на тій же машині крім візиток і бланки, і конверти, і папки. Тому в Європі й Америці встановився наступний технологічний стандарт: друкована машина формату А3 і формат аркуша 24 х 9см з компонуванням чотирьох візиток, показаний на малюнку 2. Розглянемо переваги такого компонування.

 Оскільки  аркуш подається в машину уздовж, відсутня проблема різноколірності візиток: всі вони проходять в одній і тій же зоні фарбового апарата. Це дозволяє при певному досвіді друкаря взагалі не закладати фарбу в кипсейку (Кипсейка - на жаргоні поліграфістів означає фарбовий ящик), а наносити її тільки на валики. При цьому колосально зменшуються витрата й тривалість зміни фарби - відомо, що основний час смывки й основні відходи фарби зв'язані саме із промиванням фарбового ящика.