Технологія вирощування кавунів

Вступ

Баштанні культури (кавуни, гарбузи і дині) належать до родини гарбузових і за морфологічними ознаками дуже подібні між собою. Їх вирощують для одержання соковитих плодів з високими смаковими якостями. Плоди баштанних, особливо кавунів і динь, містять багато цукру (6 — 13 % і більше), вітаміни В1, В3, С, РР та ін. У кавунах багато солей заліза й фолієвої кислоти. Крім використання у свіжому вигляді, вони є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, пастили, для соління.

В Україні найбільш поширені два види кавуна: кавун столовий (Citrullusedulis) і кавун кормовий (CitrulluscolocynthoidesPang). 

Столовий кавун має високі смакові якості, містить 8-12% цукру, що складається з сахарози, глюкози і фруктози; вітаміни В,; В3; С; РР; А та ін.; пектинові

речовини (1-2 мг%); клітковину (1,5%). До складу сухих речовин входять яблучна, янтарна, лимонна, фолієва кислоти; багато мінеральних солей: заліза, калію, магнію, марганцю, нікелю, натрію, кальцію та ін. Це цінний дієтичний продукт харчування у свіжому вигляді. Виготовляють з нього варення, повидло, мармелад, цукати, мед, маринують, засолюють.

Плоди кавуна мають лікарські властивості. Вони регулюють білковий і жировий обмін в організмі, поліпшують роботу серця, печінки, нирок, шлунку, мають антисклеротичну і кровотворну дію завдяки вмісту фолієвої кислоти.

Це відмінний розчинник шлаків, сприяє визеденню з організму радіонуклідів, холестерину, важких металів, токсичних речовин, оскільки має високий вміст пектинових речовин.

Слід зауважити, що при незбалансованому внесенні азотних добрив, плоди кавуна нагромаджують надмірну кількість нітратів і можуть самі стати причиною отруєння. Не допускається також нерегламентоване застосування пестицидів.

Насіння містить до 50% жиру, з якого виготовляють високоякісну харчову олію. 

Кавун кормовий має блідо-зелену м'якоть з нижчим вмістом цукру (1,2-2,5%), не солодкий. Кормові якості високі: вміст сухих речовин до 8%, в 1 ц плодів є 9,3 к.о. і 4 кг перетравного протеїну. Використовується на корм худобі.

Урожайність столових кавунів становить 300-450 ц/га, кормових 500-700 ц/га, до 1200 ц/га.

Завдання  курсової  роботи –розробити  науково-обґрунтовану ресурсозберігаючу технологію вирощування кавунів в умовах навчально-дослідного господарства Мигійського коледжу Миколаївського НАУ  Первомайського району Миколаївської області

  1. Біологічні особливості культури.
    1. Коротка ботанічна характеристика

Коренева система. Вона складається з відносно короткого головного кореня, який проникає в ґрунт на глибину до 100 см. Від нього відходить 15 і більше бокових, які розгалужуються на більш тонкі. Таким чином в орному шарі на глибині 15-30 см розростається сильна коренева система до 5 м від головного кореня. Коренева система кавуна стрижнева і має велику всмоктувальну силу, яка здатна використовувати вологу навіть при наявності 6% її в ґрунті. Цим і пояснюється висока посухостійкість рослин.

Стебло (огудина) повзуче, довге (до 5 м і більше), дуже розгалужене, утворює бокові пагони першого, другого і третього порядків, які в свою чергу також розгалужуються. Стебло має округло-гранчасту форму з розгалуженими вусиками, які утворюються в пазухах листків. Вони чіпляються до грудочок, прикріплюючись до поверхні ґрунту за допомогою додаткових коренів. Стебла опушені довгими шорсткими волосками, що захищають рослину від перегрівання. При богарному вирощуванні коренева система кавуна більш розвинена, ніж при зрошуванні.

Листки. На рослині формується, залежно від сорту та умов вирощування, до 300 листків з асиміляційною поверхнею, за даними О.П. Непочатова, до 30 м². Вони великі та середні за розміром, довгочерешкові, трьох-, п’ятилопатеві, кожна з яких також розділена на дрібні часточки, без прилистків, опушені, чим зумовлюється висока стійкість рослин до посухи. Листки переважно сіро-зеленого, рідше зеленого і темно-зеленого забарвлення.

Вегетативна маса рослин спочатку розвивається повільно, оскільки в цей період інтенсивно наростає коренева система. Через 20-30 днів після з’явлення сходів рослини за сприятливих умов швидко ростуть, утворюють бокові пагони, цвітуть. Приріст усіх пагонів на рослині в цей період досягає 2 м за добу.

Квітки. У рослин кавуна є три типи квіток: чоловічі, жіночі (моноецій) та двостатеві (андромоноецій). Вони середніх розмірів і розміщаються в пазухах листків. Чоловічі квітки - групові, жіночі - поодинокі. Чоловічі квітки закладаються на головному стеблі та рівномірно розподіляються на рослині. Квітконіжка різної довжини. У жіночих квіток віночок дзвоникоподібний і складається з п’яти пелюсток, зрослих біля основи з чашечкою. Вони широко-округлі, зеленкувато-жовтого, лимонного та жовтуватого забарвлення. У ранньостиглих сортів перші жіночі квітки з’являються у пазухах п’ятого-восьмого листків, а пізньостиглих-п’ятнадцятого-двадцятого. Приймочок частіше три, а іноді й чотири і п’ять із присосками, розділені у верхній частині. Вони зеленого, жовтого або оранжевого забарвлення. Зав’язь нижня, округла, овальна, циліндрична, трьохгнізда, слабо або добре опушена.

Чоловічі квітки зацвітають на 2-5 діб раніше, ніж жіночі, та цвітуть лише протягом одного дня. Вони менші за розміром, мають 5 тичинок, з них 4 - попарно зрослі, одна вільна. Пилок важкий і липкий. Він переноситься на приймочку за допомогою комах - бджіл, трипсів, мурашок. Запилення найкраще відбувається з 6 до 10 години ранку.

Цвітіння кавуна буває аж до приморозків. На рослині зацвітає до 200 квіток чоловічих і 30 жіночих. Однак, зав’язуються плоди тільки з перших 2-4 запилених. Останні квітки та зав’язі опадають. У кавуна також зустрічаються й двостатеві квітки. Вони мають, крім тричленної маточки, ще три пиляки. З них розвиваються переважно кулясті плоди. Зустрічаються також сорти, які мають лише жіночі одностатеві квітки без пиляків. У них формуються плоди видовженої форми. На формування статі впливають температура і вологість повітря та особливо спектральний склад світла. Зав’язування плодів найбільш інтенсивно відбувається в перші 12-14 діб після початку квітування. Однак, коли рослини розвинені слабо, перша зав’язь переважно опадає. Після запліднення квітка закривається, і зав’язь починає розростатися.

У насінницьких посівах кавуна потрібно дотримуватися просторової ізоляції - на відкритій місцевості 1000 м і на закритій - 500 м. Відстань між посівами столового та кормового кавуна повинна становити на відкритій місцевості 2000 м, а на закритій - 1000 м.

Плід - багатонасінна, м’ясиста, несправжня ягода (гарбузина) зі зрослими в одну 3-5 плацентами. Тривалість часу від зав’язування плодів до біологічної стиглості залежить від сорту, погодних умов та агротехніки.

За формою розрізняють плоди сплюснуті, округлі, тупо-еліптичні, овальні, грушоподібні, циліндричні. За довжиною плоди поділяють на короткі (до 15 см), середні (15-25 см), довгі (понад 25 см); за масою - на дрібні (до 2,5 кг), середні (2,5-5,0 кг) і великі (понад 5 кг). Поверхня плодів буває гладенька, сегментована та горбкувата, білого, жовтуватого, яскраво-зеленого, зеленого, сірувато-зеленого, темно-зеленого, чорно-зеленого, рідше оранжевого забарвлення. Вони можуть бути з рисунком або без нього. Рисунок може бути сіткоподібним, ниткоподібним, із мармурованими смугами, вузькими або широкими колючко-подібними смужками, фестоподібними (розмитими) смугами та у вигляді дрібної або більш крупної мозаїки. Забарвлення м’якушу рожеве, оранжеве, червоне та малинове, консистенція зерниста, ніжна, ослизнена, грубо-щільна. За смаком м’якуш буває слабосолодкий, солодкий і дуже солодкий.

За тривалістю вегетаційного періоду (від з’явлення сходів до настання біологічної стиглості) сорти і гібриди кавуна поділяють на ульт-раранні (до 70 діб), ранні (71-80), середньостиглі (81-90), середньопізні (91-100) і пізньостиглі (понад 100 діб).

Насіння за розміром, формою та забарвленням дуже різноманітне і поділяється на дуже дрібне (менше 5 мм), дрібне (6-10 мм), середнє (11-15 мм), велике (16-20 мм) і дуже велике (понад 20 мм). Воно буває вузьким, середнім та широким. За забарвленням - біле, кремове, сіре, світло-cipe, брунатне та чорне з рубчиком (у кормового кавуна - без рубчика). Залежно від маси 1000 насінин воно поділяється на крупне - понад 100 г, середнє - 70-99 г і дрібне - 30-69 г. Насіння видаляють із спілих плодів і підсушують до вологості 10%. У такому стані воно добре зберігає посівні якості протягом 6-8 років.

1.2 Вимоги до агроекологічних  факторів

Вимоги до температури

Кавун - світлолюбна, теплолюбна, жаровитривала культура. Насіння починає проростати при температурі 12-14°С. Сходи з'являються через 8-10 днів після сівби. Рослини гинуть від приморозків мінус 1°С. Оптимальна температура для росту рослин 20-22°С, під час формування плодів 25-30°С. 

Вимоги до вологи        

Кавун - дуже посухостійка рослина, що обумовлюється глибоким проникненням кореневої системи (до 1-2 м і більше) в грунт та наявністю товстого шару кутикули на листках і стеблах. 

Вимоги до грунту

Добрим розвитком кореневої системи пояснюється також можливість їх вирощування на бідних, піщаних грунтах, де інші культури дають низькі врожаї. Краще росте на родючих, легких за гранулометричним складом супіщаних і легкосуглинкових каштанових грунтах і чорноземах. Малопридатні для вирощування кавуна солонці, кислі глинисті грунти.

 

 

  1. Умови ведення галузі рослинництва в господарстві
    1. Загальні відомості про господарство

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ знаходиться в  с. Мигія Первомайського  району знаходиться 15км від районного центру м. Первомайська та 7 км від залізничної станції «Орлик».

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ відноситься до господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Сільськогосподарських угідь всього 263 гектара, 100% земель використовуються  для вирощування зернових та технічних культур.

Основними культурами, що вирощуються у господарстві є: озима пшениця, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза.

    1. Кліматичні умови

Навчально-дослідне господарство Мигійського коледжу МНАУ згідно агрономічному районуванню території Миколаївської області відносять до Північного Степу, який характеризується дуже теплим посушливим кліматом.

По даним Первомайської метеостанції температура повітря по місяцям  розподіляється таким чином:

Таблиця 2.1     

Середньодобова температура повітря (за даними Первомайської метеостанції)         

 

Рік

Місяці

Середня за рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2012

-5

-4

3

8

15

20

21

21

12

3

2

-2

8

2013

-5

-4

4

8

16

19

22

22

11

2

2

-3

7.8

2014

-6

-3.0

4

9

20

21

23

22

10

3

2

- 3

8,5


 

          Середньорічна температура повітря  у 2014 році становить 8,5°С. Найбільш холодним був місяць  січень, середньомісячна температура -6°С, найбільш теплий місяць липень +23°С.

Показники клімату, які характеризують територію розташування господарства: - сума температур вище 5°С – 3364°С, 10°С – 301,6°С, 15°С – 2467°С.

тривалість безморозного періоду 270 днів;

тривалість вегетаційного періоду 220 днів;

          Заморозки:

Останні-  весняні, перша декада травня;

 Перші  - осінні, остання декада жовтня;

         Для нормального росту і розвитку  ранньостиглих сортів культур  потрібно 800°С - 2200°С активних температур, а для середньостиглих 1200°С - 2600°  С.

За даними Первомайської метеостанції вологість повітря по місцям розподіляється таким чином:

Таблиця 2.2

Кількість опадів за рік, мм (за даними Первомайської метеорологічної станції Миколаївської області)

 

Рік

Місяці

Середня кількість опадівза рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2012

28

22

27

33

46

62

52

45

34

32

30

32

443

2013

30

26

28

30

30

50

60

30

40

30

40

40

434

2014

25

24

30

28

42

54

58

40

32

34

30

32

429


 

 

В даному господарстві спостерігають часто інтенсивні суховії. Іноді суховії супроводжуються вітрами і переходять в бурі. Це відбувається ранньою весною, коли грунт не покритий рослинністю.

Сніговий покрив на території господарства не стійкий. Головним фактором, який впливає на формування високих врожаїв являється вологість, тому всі агротехнічні заходи повинні бути направлені на  накопичення і збереження, раціональне використання вологи і атмосферних опадів.

 

    1. Грунтові умови

Чорноземи звичайні, малогумусні покривають всю територію господарства., ґрунтотворна порода – лесовидний суглинок.

Характеристика поля

Номер поля  5     Попередник

Площа поля, га 0,5     Конфігурація поля  прямокутна

Рельєф поля рівнинний, що не дає негативного впливу на вирощування культур.

Глибина залягання підґрунтових вод  19м

Тип грунту – чорнозем звичайний

Бал оцінки за властивостями грунту – 65

Агрохімічна характеристика грунту

Ґрунтоутворююча порода – лесовидні суглинки

Потужність орного шару – 38см

Вміст гумусу – 4,5%

рН сольової витяжки – 6,8

Гідролітична кислотність, мг-екв на 100грам грунту – 40,2

Вміст рухомих форм, мг-екв на 100грам грунту:

N- 3,5

P2O5-6

К2O-12

Грунти за механічним складом – важкоглинисті.

Забур’яненість поля

Мало річні буряни,шт. на м2 –12

Основні види- мишій сизий,грицики, звичайні,свіріпа

багаторічні буряни,шт. на м2 – 15

Основні види – осот рожевий, пирій повзучий,берізка польова

    1. Структура посівних площ

Таблиця 2.3

Питома вага культур в структурі посівних площ

Культури

Площа,га

Питома вага,%

Чистий пар

20

7,6

Озима пшениця

50

19,1

Ярий ячмінь

20

7,6

Кукурудза на зерно

50

19,1

Соняшник

97,5

37

Кукурудза на силос

25

9,4

Диня

0,5

0,2

Всього

263

100


 

Зі структури посівних площ ми бачимо, що господарство має зерновий напрямок, зернові займають 45,8% посівних площ, кавуни займають 0,1%

 

 

    1. Урожайність сільськогосподарських культур

Таблиця 2.4

Динаміка врожайності кавунів,ц/га

культура

2012

2013

2014

план

факт

план

факт

план

факт

Кавуни

300

270

300

280

300

280


Урожайність кожного року змінюється, тому що нестача вологи впливає на цей показник

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.5

Виконання плану посівних площ, урожайності і валових зборів кавунів,2014

 

культура

Посівна площа,га

Урожайність,ц/га

Валовий збір,ц

план

факт

% виконання

план

факт

% виконання

план

факт

% виконання

Кавуни

0,5

0,5

100

300

280

93,3

150

140

93,3


План посівних площ виконано на 100%, урожайність недовиконано на 6,7%, а звідси і валовий збір недовиконано на 6,7%

 

 

  1. Оцінка грунтово-кліматичного і генетичного ресурсів та встановлення рівня програмованої врожайності.

Розраховують за формулою А. А. Ничипоровича

ПУ=

де  Q  - сума надходження ФАР за період вегетації, ккал/га

К – коефіцієнт використання ФАР,%

Q –  калорійність 1 кг сухої біомаси, ккал/кг

 

ПУ =    

Тепер визначимо урожайність культури в перерахунку на стандартну вологість за формулою:

Х=

Х - врожайність біомаси при стандартній вологості, ц/га

  - врожайність абсолютно  сухої біомаси, ц/га

Вс –стандарстна вологість, %

 

Х =

 

 

 

Розрахуємо тепер гранично можливий врожай культури з урахуванням вологозабезпеченості

 

 

Убіол.

Wпр  - продуктивний запас вологи в метровому шарі грунту, мм

Wв – сума опадів за вегетаційний період,мм

Кв – коефіцієнт водоспоживання, м3 1т абсолютно сухої речовини

 

Убіол =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Обгрунтування технології  вирощування програмованого врожаю

4.1 Підбір сортів

Кавун БОРИСФЕН

Ранній    сорт (65-70 діб). Врожайність до 3,0кг/м2. Плоди масою 4-6 кг, тупоеліптичні. М`якуш ніжний, соковитий, кармінно-червоний, солодкий. Транспортабельність хороша. Стійкий до фузаріозного в`янення і антракнозу.  

Кавун ТАВРІЙСЬКИЙ

Середньопізній, середньоплетистий сорт. Плоди округлі, крупні. М’якуш густо-рожевий, дуже соковитий, солодкий. Смакові якості відмінні. Придатний для довготривалого зберігання. Стійкий до антракнозу та фузаріозу. Врожайність до 350 ц/га.

 

4.2 Розміщення в сівозміні

Кращі попередники - багаторічні трави, озима пшениця, кукурудза на силос, однорічні боби. Не рекомендується вирощувати кавуни після пасльонових і гарбузових культур. Щоб уникнути накопичення фузаріоза і інших патогенів в ґрунті необхідно строго дотримувати сівозміну і повертати кавун на колишнє місце не раніше, чим через 7-8 років.

 

4.3 Система обробітку  грунту

Після збирання попередника поле лущать наглибину 6-8 см. Через два тижні лущать повторно на глибину 10-12 см дисковими або лемішними знаряддями. Зяблеву оранку проводять через 3 тижні на глибину 25-30 см. Рано навесні закривають вологу шляхом боронування. Для знищення проростаючих бур'янів і вирівнювання поверхні грунту поле два рази культивують. Розрив між передпосівним обробітком на глибину сівби і сівбою повинен бути щонайменшим - 0,5-1 година.

 

 

 Таблиця 4.1

Вид обробітку грунту

Прийоми обробітку

Машини для обробітку

Строки виконання робіт

Агротехнічні вимоги до якості виконаних робіт

Основний

  1. Лущення

 

 

 

  1. Лущення

 

 

 

  1. Оранка

Т-150 +ЛДГ-15

 

 

 

Т-150 +ППЛ-10-15

 

 

ДТ-75+ПЛН-6-35

Відразу після збирання попередника

 

Через 14 днів

 

 

 

Через 3 тижні

Гл. 6-8см.

 

 

 

Гл. 10-12см

 

 

 

Гл. 25-30см.

Передпосівний

Ранньовесняне боронування

Культивація

 

 

Передпосівна культивація

МТЗ-80+БЗСС-1,0

 

Т-150 + 2КПС-4

 

 

Т-150 + 2КПС-4

При фізичній стиглості грунту

По мірі проростання бурянів

В день посіву

Без затримки

 

Повне підрізання бурянів

На глибину загортання насіння


 

4.4. Удобрення культури

Внесення гною і мінеральних добрив підвищує урожайність, збільшує вміст цукру і сухих речовин у плодах. Фосфорні і калійні добрива помітно прискорюють достигання. Під зяблеву оранку вносять 15-30 т/га гною. Мінеральні добрива застосовують у нормі N60-90 P60-90 K10-60. Фосфорні і калійні добрива вносять одночасно з органічними під оранку, азотні - під весняну культивацію. Збільшення норм внесення органічних і азотних добрив, подовжує вегетаційний період, плоди пізніше достигають, можуть містити надмірну кількість нітратів.

Ефективним є також внесення в рядки при сівбі по 1 ц/га нітроамофоски (N16P16K16).

При розробці системи добрив в першу чергу, визначається наявність елементів живлення, їх коефіцієнт використання і винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічних досліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:

Д = [( 100 * В ) - ( 30 * П * Кп )]:( Ку * с), де:

Д - доза добрив у фізичній масі, ц/га;

В – винос елементів живлення врожаєм основною і відповідною кількістю побічної продукції, кг/га;

П – вміст в ґрунті рухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту;

Кп – процент використання поживних речовин із ґрунту, %;

Ку - процент використання поживних речовин з мінеральних добрив, %;

С – вміст поживних речовин у мінеральному добриві, %.

 

Розраховуємо дозу азотних, фосфорних та калійних добрив:

Д= [(100*2,4) – (30*5,4*20)]: (50*46) = 2,12 ц/га (мочевини ), що становить 74,2 кг д.р.

Д= [(100*0,8) – (30*8*9)]: (20*21) = 4,98 ц/га (суперфосфату гранульованого), що становить 99,6 кг д.р.

Д= [(100*3,7) – (30*11*15)]: (50*60) = 1,7 ц/га (хлористого калію), що становить 68 кг д.р.

 

Таблиця 4.2

удобрення

Норми внесення

Строки, способи

Вимогт до якості

органічні

мінеральні

Вапнно,гіпс

мікродобрива

           

основне

               

Під оранку

Рівномірно вносити в грунт

припосівне

               

При посіві в рядки

Рівномірно вносити в грунт


 

 

 

4.5 Сівба

Таблиця 4.3

Вимоги ГОСТ до посівних якостей насіння

Показники

Нормативи по класах

І

ІІ

ІІІ

Сортова чистота

99

99

99

Вміст домішок

0

0

0

Вміст насіння:

основної культури

культурних рослин

бурянів

 

99

0

1

 

99

0

1

 

99

0

1

Схожість

95

95

95

Вологість

12

12

12