Технологія вирощування проса
Письмова екзаменаційна робота
Тема:”Технологія вирощування проса”
Випускник
ДНЗ”ВБПАЛ”: Кузьменко Сергій
Професія:”Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А,С”
Рецензія______________________
Робота допущена до захисту з оцінкою_____________________
Вступ
Прискорене і стійке виробництво кормів – важлива задача АПК. В її вирішені важлива роль належить кукурудзі – одній із найбільш вражайніших культур. Потребу в високо енергетичному грубому кормі, має тваринництво. Силос із кукурудзи є найбільш поширенішим кормом. Поживна цінність одного кілограма якісного силосу складає 0,25 – 0,29 корм. один., а його потреба для однієї голови ВРХ складає 8 – 10 т на рік. Збір силосної маси кукурудзи повинен збільшуватись за рахунок підвищення її врожайності.
Значним резервом підвищення врожайності і збільшення валових зборів силосної маси є застосування районованих технологій вирощування кукурудзи. Технологія включає правильний вибір попередників, застосування районованих гібридів, високоякісного насіння, системи обробітку ґрунту, науково обґрунтованої кількості добрив, сучасних засобів захисту рослин, високопродуктивного комплексу машин та передової організації праці. Все вище перелічене базується на застосуванні досягнень науки і передового досвіду.
Сучасне виробництво кукурудзи на силос в запорізькій області, характеризується тимчасовим скороченням посівних площ за рахунок зменшення поголів’я тваринництва і низьких врожаїв силосної маси. Причиною цього є застарілий комплекс машин, недостатня кількість добрив і низька технологічна дисципліна.
Розробці технології що забезпечує
отримання вражаю не менш 20 т/га і
охороні навколишнього
Таблиця 1.2 – Структура посівних площ.
Культура Роки Середнє значення за 3 роки, га
2003 2004 2005 га %
Всього 2536 5061 4269 3955 100
Зернові всього 1323 2150 1332 1601 40,
Озимі зернові: 852 1190 436 826 20,9
з них на пшеницю 816 1190 426 810 20,5
Ярі всього 471 960 896 775 19,6
Соняшник 385 837 970 731 18,5
Овочево-бахчеві всього 64 53 -
Кормові всього 676 1159 829 888 22,5
в т.ч. кукурудза на силос 240 628 504 457 11,6
однорічні на з/к 161 294 170 208 5,3
Цукрові буряки - - - - -
Багаторічні на з/к 254 237 228 239 6,1
Озима складає близько 900 гектарів посівних площ. Під садами та ягідниками зайнято близько 151 гектарів, овочами 50 гектарів, що забезпечує продуктивну роботу на протязі всього сезону.
Проаналізувавши дані таблиці 1.2, можна відмітити деяке зниження площ під озимою, кормовими культурами, кукурудзою та однорічними травами та збільшення площ під яровими. З цього можна зробити висновок, що господарство „шукає” ті культури, які в цей час користуються попитом на ринку і ті, які забезпечують кормами КРС та всю галузь тваринництва.
Таблиця 1.3 – Врожайність основних культур за три роки.
Культура Врожайність по рокам, ц/га Середнє значення за 3 роки, ц/га
2003 2004 2005
Озима пшениця 25,3 12,3 32,1 23,2
Ярий ячмінь 15,6 9,6 28,9 18,0
Сорго - - 11,2 11,2
Соняшник 11,6 5,8 9,9 9,1
Кукурудза на силос 72,2 49,8 90,4 70,8
Багаторічні трави 96,0 128 182 135,3
Однорічні трави 125,0 36,5 129 96,8
Аналізуючи дані таблиці 1.3 можна побачити значне зниження врожайності практично всіх культур. Це пов’язано з недостатнім внесенням мінеральних і органічних добрив; відсутністю палива і як наслідок недотримання в повному обсязі технології вирощування культур; поганими погодними умовами (суховії, відсутністю дощу).
1.2Виробничо-технічна
Для виконання всього комплексу технологічних операцій по вирощуванню сільськогосподарських культур, забезпечення якісної та своєчасної роботи необхідно дотримуватися декількох вимог:
- забезпечити технікою весь комплекс робіт і за рахунок цього знизити відсоток ручної праці та собівартість продукції;
- підтримувати техніку у робочому стані для якісного і своєчасного виконання усіх технологічних операцій;
-
забезпечити господарство
-
застосовувати останні
Таблиця 1.4 – Наявність техніки в господарстві.
Найменування та марки машин Кількість, шт. Сумарна балансова вартість машин, грн.
2003 2004 2005
Трактори:
К-701 1 1 1 8816
Т-150К 2 2 2 107680
Т-150 5 5 5 181460
ЮМЗ-80 5 5 5 239100
МТЗ-80 4 4 4 16448
Т-40 2 2 2 2278
ЮМЗ-6 2 2 2 18349
ДТ-75 1 1 1 3673
ЕКСК 2621
1 1 1 15030
Комбайни:
СК „Нива” 1 1 1 2850
КСК-100 1 1 1 3400
КЗС „Обрий” 3 3 3 1440000
„Полесье” 1 1 1 400500
КСС-2,6 3 3 3 31907
КПИ-2,4 3 3 3 9413
Культиватори:
л
КПС-4
11 11 11 58208
КПЕ-4,5 3 3 3 44570
КРН-5,6 5 5 5 56604
Плуги:
ПЛН-5-35 1 1 1 1000
ПЛН-3-35 5 5 5 10300
ПЛН-8-40 1 1 1 1567
Сівалки:
СЗ-3,6 7 7 7 29416
СУПН-8 4 4 4 49578
Борони дискові:
БДТ-7 2 2 2 42724
БДВП-6,3 1 1 1 38747
БД-4-100 2 2 2 64750
Зчіпка 10 10 10 26226
Оприскувачі:
„HARDI” 2 2 2 89000
ОП-2000 1 1 1 4550
Причіпи:
2 ПТС-4 6 6 6 57244
Підбирач ПВ-6 2 2 2 5523
Вантажні автомобілі:
до 3 т 3 3 3 11556
5 т 12 12 12 82145
більше 5 т 2 2 2 9830
Легкові 1 1 1 12170
Автобус КАВЗ 1 1 1 13280
Бензовоз 1 1 1 12250
Молоковоз 2 2 2 11260
Як видно з таблиці 1.4 господарство, у цілому, забезпечене технікою для вирощування соняшника та інших сільськогосподарських культур. Але більша частина машин застаріла як фізично, так і морально і тому вже не може забезпечити якість виконання операцій, які потребує сьогодення. Придбання нової техніки неможливе через відсутність коштів.
Також одним з основних факторів успішного ведення господарства є забезпеченість механізаторами високої кваліфікації.
Аналізуючи дані таблиці відзначаємо низьку врожайність культури та високу її собівартість. Але у структурі відзначаємо вкрай низький відсоток відрахування на заробітку платню та насіння, завеликий на паливо та ремонт, що призводить до:
- зниження
врожайності через низьку
- зниження
якості виконання роботи та
відсотку кадрів з
Для того, щоб підвищити врожайність культури і знизити витрати праці, палива та інших засобів виробництва, а загалом знизити собівартість виробництва кукурудзи на силос у господарстві необхідно вирішити наступні задачі та впровадити слідуючи заходи:
- розробити
та впровадити інтенсивну
- запровадити
раціональні методи
- скоротити
витрати на невиробничі
Розділ 2. Розробка технології та організації вирощування та збирання кукурудзи на силос у Запорізької області
2.1 Агротехніка вирощування кукурудзи
Агротехніка вирощування кукурудзи. При високому рівні агротехніки кукурудза може давати високі врожаї фактично на всіх ґрунтах, але кращими є чорнозем, темно-каштанові, та темно-сірі ґрунти.
Насіння кукурудзи починає проростати при температурі 8-10º С, оптимальна температура для розвитку 25-30º С
Кукурудза любить тепло, чутлива до заморозків. Вона відрізняється економічним споживанням вологи на будування органічної маси. На один кг сухої речовини вона витрачає 250-300кг води, що менше ніж пшениця, овес, ячмінь. Але у період вегетації необхідна дуже велика кількість вологи. Для росту та розвитку рослин найбільш сприятлива вологість ґрунту у корінному шару у межах 70-80%.
Попередники. Кукурудзу розміщують у польових, кормових та спеціальних сівозмінах, а також на посівних ділянках як беззмінну культуру. У південних степових районах основна дія попередників визначається дією на водний режим ґрунту, кращими попередниками є колосові та зернові культури, баштан однорічні трави.
При беззмінному вирощуванні на постійних ділянках кукурудзу можна садити на чорноземах на протязі 6-10 років, на менш родючих ґрунтах 3-5 років. Але при довгому вирощуванні її на одному місці розвиваються хвороби та шкідники, а також значно зменшується врожай.
Насіння. При використанні інтенсивної технології важливе значення має якість насіння. Районування та підбір, гібридів у господарствах проводять суворо з дотриманням суми ефективних температур у зоні, які забезпечують її надійне визрівання. У нашій зоні кращими гібридами кукурудзи є: Дніпровський 310 (345;276), Одеські сорти (Одеса 310;349;469), “Кедр”, ”Акцент”, ”Корсар”.
Добрива. У порівнянні з зерновими культурами кукурудза має підвищенні вимоги до умов мінерального харчування, так як здатна засвоювати поживні речовини безпосередньо до визрівання зерна. Для поліпшення умов харчування використовують як органічні добрива (для степу України20-30т/га) так і мінеральні, дози яких розраховуються з урахуванням родючості ґрунтів та встановлення нормативів споживання родючості ґрунтів та встановлених нормативів споживання поживних речовин на формування 1т зерна: азоту - 25кг; фосфору - 12кг; калію - 25кг.
Інтенсивна технологія пред`являє підвищені вимоги до якості обробки ґрунту, особливо у зв`язку з необхідністю знищення багаторічних бур`янів.
Після збирання врожаю грунт обробляють лущильниками або дисковими боронами на глибину 6-8см-перший обробіток і на 10-12см –другий обробіток з розривом у 2-3 тижні. При цьому знищується більше 70% бур’янів та на 50% зменшиться кількість їх у ґрунті.
Підготовка ґрунту. У системі весняного комплексу робіт ефективним засобом є вирівнювання ґрунту. Вирівнювання проводиться у період фізичної стиглості ґрунту, усуваються завальні та зарівнюються розвальні борозни, а потім і увесь масив.
Для вирівнювання застосовують вирівнювачі ВП-8; ВПН-5,6; КШУ-12; КШП-8; УСМК-5,4. Вони агрегатуються з гусеничними тракторами, оскільки колісні трактори на весняних вологих ґрунтах залишають великі колії.
Важливою задачею є
своєчасне внесення гербіцидів. Для
весняного обробітку
Приготування робочих розчинів здійснюють на агрегатах АПЖ-12; СТК-5 але у випадках коли вони відсутні – оприскувач повинен бути обладнаний механічним змішувачем.
Обприскування проводять штанговими оприскувачами типу: ОП-2000; ОПШ-15; ПОМ-630. Норма внесення робочого розчину складає 200-250л/га. Час між внесенням гербіцидів і їх заробкою не повинен перевищувати 15 хвилин для летючих гербіцидів.
Агрегати компонують так, щоб ширина знаряддя (або їх сумарна ширина захвату) дорівнювала ширині захвату оприскувача.
Передпосівний обробіток ґрунту проводять без розриву у часі після внесення гербіцидів, щоб зв’язати їх та не втратити ґрунтову вологу. Після обробітку поля у ґрунті допускаються грудки діаметром до 25мм. Сліди від проходу коліс та гусениць рихлять та зарівнюють. Для передпосівної культивації використовують культиватори типу УСМК-5,4; КШП-8; КПС-4, які обладнують вирівнюючими дошками та прикочующіми коточками.
Нормальним показником роботи є глибина обробітку ґрунту, глибистість та забур’яненість поля.
Посів кукурудзи. Найкращі умови для проростання насіння кукурудзи та отримання добрих сходів створюються при прогріванні ґрунту на глибині заробки насіння до10ºС -12ºС. Отримані строки посіву складають від 8 до 12 днів. Ранні посіви, як і пізні, значно впливають на зниження врожаю.
Строк посіву для південного степу України - друга декада квітня.
Для поліпшення польової схожості насіння на кукурудзооброблюючих заводах інкрустують плівкостворюючими полімерами КМЦ, ПВС. У розчин полімерів додають протравлювачі, мікродобрива та інсектициди. Посів інкрустованим насінням підвищує схожість на 5-6%.
Оптимальна густота рослин залежить від грунтокліматичних умов, морфологічних особливостей гібридів та агрофону. Для середньоранніх гібридів густота сягає 30-35 тис. шт/га, та для середньо пізніх - 25-30 тис. шт/га.
Застосування механічних заходів догляду (боронування, міжрядний обробіток) потребує збільшення надбавки насіння до 5-6% на кожний захід.
Для посіву застосовують тільки насіння першого класу. Норму внесення насіння, дозу добрив, глибину заробки насіння встановлюють у кожному випадку окремо, агрономом господарства, у відповідності до загальних рекомендацій та природнокліматичних умов.
Насіння висівають у вологий шар ґрунту на глибину 5-7см. Для посіву використовують сівалки СУПН-8, СПЧ-6м, які агрегатуються з тракторами класу 1,4. Перед підготовкою агрегатів до роботи перевіряють комплектність, технічний стан та правильність регулювання агрегату. Сівба сівалками СУПН-8 ведеться на швидкості до 8 км/год, та сівалками СПЧ-6 на швидкості до 6 км/год.
Прикочування посівів здійснюється для запобігання витрат вологи з нижніх шарів ґрунту, та ущільнення верхніх шарів з метою одержання більш дружніх сходів. Прикочування здійснюють кільчасто-шпоровими котками. При підвищеній вологості ґрунту використовують більш легкі котки у агрегаті з гусеничними тракторами.
Догляд за посівами. При застосуванні високоефективних гербіцидів доцільно проводити одне боронування до сходів або по сходах та одну або дві міжрядні обробки без боронування посівів при внесенні базових гербіцидів.
При такому сполученні хімічних та механічних заходів догляду практично повністю очищаються посіви від бур’янів, поліпшуються умови вологозабезпеченості рослин, оптимізується фізико-механічний склад ґрунту, підвищується врожай.
Міжрядний обробіток проводять у фазі 3-5 листочків на глибину 6-8см з одночасним знищенням бур’янів у рядках полільними борінками. При висоті рослин 35-40см та глибині рихлення 6-7см, бур’яни в захисних зонах знищуються також присипанням шаром землі.
Для міжрядної обробки використовують просапні культиватори типу КРН-4,2; КРН-5,6 які агрегатуються з тракторами класу 1,4.
При проведенні обробітку культиватори необхідно обладнати лапами бритвами, стрілчастими лапами, та полільними борінками. Швидкість обробки 6-9км/год.
Збирання кукурудзи. Збирання врожаю силосної кукурудзи проводять за допомогою причіпних комбайнів КПУ-2,4; КСС-2,6; КС-1,8; “Вихрь”; КПКУ-75 та самохідних Е-281 і КСК-100А, “Полісся-250”, “Марал”.
Робоча швидкість комбайна від 0,8 до 3,4 м/с в залежності від врожаю кукурудзи.
Для транспортування зеленої маси до закладання силосу використовують самоскиди, обладнані бортовими решітками.
Оптимальна вологість силосної маси повинна бути 65-75%. Під час силосування рослин з високим вмістом вологи (80% і більше) втрачається багато клітинного соку. Щоб цього не трапилося, необхідно до силосної маси додавати сухі корми з таким розрахунком, щоб збільшити вміст в масі сухих речовин до 25-30%.
2.2 Засоби механізації
та розробка технологічної
Вихідними даними для розробки технологічної карти є площа посіву - 100 га, та запланована врожайність 20 т/га.
Технологічна карта
Перший розділ технологічної карти складається з переліку робіт, які необхідно виконати при вирощуванні кукурудзи. Підбирається необхідний комплекс машин, знарядь та пристроїв, необхідних для виконання усіх операцій.
Для планування роботи механічних засобів, розрахунку основних показників роботи агрегатів використовують типові норми виробітку на сільськогосподарських роботах, норми витрати палива на конкретний вид операцій, відрахування на амортизацію техніки, її поточний ремонт, тарифи на систему оплати праці обслуговуючого персоналу, рекомендовані дози внесення добрив, гербіцидів, насіння.
Науково обґрунтована та економічно
розрахована технологічна карта
є основним документом при плануванні
та організації виробництва
Заходи які містить технологічна карта направлені на підвищення врожайності культури. У технологічній карті дається термін усіх виробничих операцій, їх кількість та продуктивність, витрати праці та прямі витрати на один гектар та весь обсяг робіт.
2.2.1 Обґрунтування та вибір с/г. агрегату для виконання технологічної операції «лущіння»
Технологічну карту
Змінну норму виробітку встановлюємо по типовим нормам виробітку на сільськогосподарські механізовані та транспортні роботи. Для даного агрегату вона становить:
Wтзм=66,7 га/зм,
Визначимо кількість агрегатів, які необхідні для виконання даної роботи:
п=А/Wдоб·Др,
де А-обсяг робіт, га, т, ткм;
Wдоб - добова продуктивність;
Др. - агротехнічна тривалість операції, діб.
п =100/66,7·5=7,5
Приймаємо п =8
Витрати палива на одиницю роботи приймаємо із довідкової літератури у залежності від агрегату і вона становить g=2,2 кг/га
Витрати палива на весь обсяг робіт становитиме
GТ = g ·А,
GТ=2,2·100=220 кг
Витрати праці на одиницю роботи
Вп = Пнех + Пдоп/Wг, (2.3)
Вп =1/7,6=0,13люд/год
де Пмех,Пдоп - відповідно кількість механізаторів та допоміжних робітників зайнятих на цій операції (Пмех=1;Пдоп=0).
Визначимо витрати праці на весь обсяг робіт
Впзаг=Вп·А, (2.4)
Впзаг=0,13 ·100=13 люд/год,
Визначимо кількість нормо-змін
Нзм=А/Тзм·Wгод,
де Тзм - тривалість зміни, год. Тзм=7год;
Wгод - годинна продуктивність агрегату, га/зм.
Годинна продуктивність агрегату знаходиться за формулою
Wгод=Wдоб/Тзм,
Wгод=66,7/7=9,5 га/год
Нзм=100/9,5=10,5 зм
Аналогічно проведемо розрахунки по іншим видам робіт, занесемо в технологічну карту (табл. 2.1).
2.3 Розробка технології
та організації виконання
Вихідні дані:
Тип грунту – чорнозем південний;
Агрофон - поле під посів;
Ухил поверхні поля - і=0%;
Питомий тяговий опір К=1,6 кН/м;
Розмір поля: довжина L= 1500м;
ширина В=1000 м.
Агротехнічні вимоги на посів кукурудзи подаються в графічній частині проекту.
Для виконання заданої операції використовується наступний МТА
Т-70С+СУПН-8+ПОМ-630;
Альтернативні робочі передачі трактора визначаються за умовою
Vаmin Vр Vаmax, (2.7)
де Vаmin; Vаmax - відповідно максимальна та мінімальна агротехнічна допустимі швидкості для сільськогосподарської машини, км/год;
Vр - номінальна робоча швидкість трактора, км/год
GVр10,
Визначення питомого тягового
опору сільськогосподарської
Кvік=Коп[1+(Vрні-Vо)DСк/100],
де Коп - питомий опір с/г. машини при швидкості 5км/год.
К5к=1,6[1+(6,9-5)2,5/100]=1,
К6к=1,6[1+8,15-5)2,5/100]=1,
Визначення граничної ширини захвату на альтернативних передачах трактора
Впрі=[xр](Ркрі-Gі/100)/Кvік+
де [x]- припустимий ступінь завантаження трактора за тягою. Для трактора Т-70С [x] становить 0,94;
G-експлуатаційна вага машини кН.,G=44,8кН;
і- ухил поверхні поля, % і=0;
fсу- коефіцієнт опору перекочування зчіпки,fсу=0; gсу =0;
gмк- середня вага ширини захвату для с/г. машини на один метр, кН/м.
gмк=(Gмк+0,01åVмкl·gмl·+Gнн)/
де gмк - конструктивна вага с/г. машини, кН;
Vмкl - місткість бункерів с/г. машин під технологічні матеріали певного виду;
gмl - об’ємна маса певного виду технологічного матеріалу;
Gмк - середня вага обслуговуючого персоналу, що знаходиться на с/г. машині, кг;
Внк - конструктивна ширина захвату, м.
gмк=12,2+0,01(0,12·730+0,24·
Впр5=0,94(19,4 - 44,8/100)/(1,68+4,3/100)=10,
Впр6=0,94·15,9/1,73=8,6м.
Визначення складу МТА
nmкі=Впрі/Вмк,
де nmкі - кількість с/г. машин у складі МТА,
nmк5=10,9/5,6=1,9шт; приймаємо мк=1шт,
nmк6=8,6/5,6=1,5шт приймаємо мк=1шт.
Вибір робочих передач трактора.
Орієнтований вибір робочих передач трактора проводиться за умови найкращого завантаження трактора за тягою
x=Rоі/(Ркрі-G·і/100),
де [x]- припустимий ступінь завантаження трактора за тягою. Для трактора Т-70С [x] становить 0,94;
x=Rоі/(Ркрі-G·і/100),
де Rоі- тяговий опір МТА на і-ій передачі трактора,кН;
Так як і=0, то формула 1,20 приймає вид
xрі=Rоі/Ркрі; (2.14б)
Rоі=Кvік·Вмк·nм (2.15а)
Rо5=1,68·5,6·1=9,4кН
Rоі=1,73·5,6·1=9,7кН
xрі=9,4/19,4=0,48
xрі=9,7/15,9=0,61
Остаточний вибір основної робочої передачі проводимо з умов максимуму чистої годинної продуктивності МТА
Wчпі=0,1·Врі·Vрі, (2.15б)
де Врі - робоча ширина захвату МТА на і-ій передачі трактора, м;
Врі=Вмк · nмк ·b, (2.16)
де:b - коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату с/г. машини. Для сіяння b=1.
Вр5=Вр6=5,6·1·1=5,6м;
Wчп5=0,1·5,6·6,9=3,9 га/год;
Wчп6=0,1·5,6·8,15=4,6 га/год.
Основна робоча передача трактора є 6, тому що при роботі на 6-ій передачі досягається найбільше завантаження двигуна по тязі та продуктивності МТА.
Розрахунок годинної витрати палива при робочому проході МТА на обраній передачі
Gтрі=Gтні-(Gтмі-Gтххі)(1-x),
де Gтхх- годинна витрата палива на холостому ходу трактора на обраній передачі, кг/га;
Gтр=13,4-(13,4-6,75)·(1-0,61)=
Визначимо тяговий опір МТА на холостому ході
Raх=Gмк·nмк·fм,
де fм - коефіцієнт опору пере кочення коліс с/г. машини;
fм=0,22...0,42; Raх=12,2·1·0,3=3,7кН;
Для більшості операцій швидкість при повороті агрегату обчислюється умовами безпеки повороту до 6-8км/год. Виходячи з цього на поворотах треба перейти на нижчу передачу Vхх=7,5км/год,
Розрахунок годинної витрати палива на холостому ході МТА проводиться по формулі
Gтх’=Gтх(1-Кс-xрх), (2.19)
де Vрх’- значення зменшеної швидкості, за рахунок зменшеної подачі палива, МТА, км/год;
Кс - поправочний коефіцієнт, Кс=1,2...1,7;
xрх - ступінь завантаження по тязі холостому ході.
xрх=Rах/Ркрні,
xрх=3,7/19,4=0,19
Gтх’=6,75(1-1,5·0,19·)=6,5кг/
Складання експлуатаційної схеми с/г. агрегату.
Експлуатаційна схема с/г. агрегату надана в одній проекції на аркуші 1МЗД.156220.000. На схемі з дотриманням основних пропорцій зображаються всі складові елементи агрегату і вказуються їх експлуатаційні розміри:
Подовжня база – 1,9м;
Колія – 1,35м;
Робоча ширина захвату – 5,6м;
Конструктивна ширина захвату МТА – 5,6м;
Кінематична довжина енергозасобу – 1,85м.
Підготовка поля до роботи.
В цей комплекс робіт необхідно віднести: перевірку стану поля, а також стану під’їзних доріг, видалення перешкод, а також відмічання вішками лінії першого проходу,(вішки ставляться кожні 50-80м), вибирати поворотні смуги у тому випадку, якщо за межами поля відсутній вільний прохід для розвороту агрегату.
Вибір способу руху агрегату по полю
Спосіб руху агрегату по полю та радіус повороту залежить від типу та ширини захвату агрегату. Для навісних МТА радіус повороту визначається мінімально допустимим радіусом повороту трактора. Для трактора Т-70 маємо:
Rо=5,0м,
Rо>0,5Bр,
Маємо кінематичну ширину агрегату:
Вк=0,5·5,6=2,8м. Тобто розворот по колу.
Довжина виїзду агрегату для навісного агрегату визначається по формулі:
l=0,1la,
де lа - кінематична довжина агрегату.
lа=lt+lm.
,де lt, lm - відповідно кінематична довжина енергозасобу та с/г. машини, м.
la=1,85+1,5=3,35м
l=0,1·3,35=0,3м
Визначимо мінімальну ширину поворотної смуги.
Еmin=Ке·Ro+l+Вk, (2.25)
де Ке - коефіцієнт, що залежить від способу повороту, Ке=1,1;
Ro-радіус повороту агрегату, м;
Вk - кінематична ширина агрегату, м.
Еmin=1,1·0,3+2,8=8,6м.
Визначимо кількість проходів агрегату на поворотній смузі
n>Emin/Bp, (2.26)
n>8,6/5,6=1,5
Приймаємо - два проходи.
Визначимо ширину поворотної смуги;
Еп=n·Bp, (2.27)
Eп=2·5,6=11,2м
Визначимо коефіцієнт робочих ходів
j=Sp/(Sp+Sx), (2.28)
де Sp,Sx- загальна довжина шляху відповідно робочого та холостого ходів на ділянці, м.
Sp=lp·nx, (2.29)
Sx=lx·np, (2.30)
де lp, lx - середня довжина відповідно робочого та холостого ходів, м;
nx,np- кількість відповідно робочих та холостих ходів агрегату на ділянці.
np=B/Bp,
де В-ширина поля, м; В=1000м; np=1000/6=142,8
Приймаємо np=143
nх= np-1,
nх=143-1=142
lxср=ka·Ro+2L+xср, (2.33)
де ka- коефіцієнт що залежить від способу повороту, для кругового способу ka=3,2...4;
Xср - середня довжина прямолінійної ділянки, м. xср=0.
lxср=3,5·5+2·0,3+0=18,1 м,
lрср= l-2Еп,
де l- довжина поля, м. l=1500м;
lрср=1500-2·11,2=1422,6м
Sp=1422,6·143=139796,8м
Sx=18,1·142=2570,2м
j=139796,8/(9139796,8+2570,2)=
Підготовка агрегату до роботи.
Повне описання пункту надається на аркуші 1МЗД.156220.000 графічної частини проекту.
Визначимо режим роботи агрегату і тривалість циклу
Тц=(Тр+Тх+Точ)·Ппрц+Тз, (2.35)
де Тр,Тх - середня тривалість відповідно одного робочого ходу та одного повороту, хв.;
Точ - середня тривалість очищення робочих органів в розрахунку на один робочий прохід, хв. Точ=0...5 хв;
Тз - тривалість зупинки для заправки технологічних ємностей, Тз=3...15 хв;
Ппрц - кількість проходів між двома послідовними зупинками для заправки технологічних ємностей.
Ппрц£104·Vm·gm·y·nm/Bp·Lp·H, (2.36)
де Vm,nm- кількість с/г. машин в агрегаті та місткість бункерів однієї машини м3;
H,gm- відповідно норма внесення
та об’ємна маса
y- коефіцієнт використання місткості бункерів, y=0,85...0,95;
Ппрц£104·0,12·730·0,9·1/5,6·
Приймаємо Ппрц=8;
Тр=0,06Lср/Vр, (2.37)
Тх=0,06Lхх/Vх, (2.38)
Тр=0,06·077,6/8,15=7,2хв,
Тх= 0,06·18,1/7,5=0,1 хв,
Тц=(7,2+0,1+5)8+10=108,4 хв,
Тривалість не циклової операції за зміну
Тнц=Тв1+Тв2+Тк+Тто+Тф, (2.39)
де Тв1,Тв2- тривалість переїзду агрегату відповідно на поле та з поля(до його місця завантаження)хв.;
Тк, Тто, Тф - тривалість зупинки агрегату відповідно для контролю якості роботи та регулювання агрегату в полі, для внутрізмінного технічного обслуговування агрегату та фізіологічних потреб; Тк=10...30хв, Тто=Тф=12...20хв.
Тв1=Тв2=60Ln/Vx, (2.40)
де Ln-відстань між тракторною бригадою та полем (місцем завантаження),км;
Тв1=Тв2=60·25/8,7=12,2 хв,
Тнц=17,2+17,2+15+15+10=74,4 хв,
Кількість циклів агрегату за зміну
Nц=[(Тсм-Тнц)/Тц+0.5],
де Тсм - тривалість зміни, Тсм=420 хв.