Технологія вирощування ріпаку озимого

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

                                                                                                                                                        Стор.

Вступ                               2

1 розділ. Характеристика  культури                                         

    1. Ботанічна характеристика                                    3
    2. Біологічні особливості культури                                                                                 4-6
    3. Характеристика районованих сортів ріпаку                                                                7

2 розділ. Оцінка  природно-кліматичних умов господарства (району)

і визначення завдання

2.1. Місцезнаходження  господарства                                                    8

2.2. Кліматичні умови                            9

2.3. Ґрунтові умови                     10-12

2.4. Розрахунки  рівнів урожайності, які можуть  забезпечити природні                     12-13   

умови місцевості         

3 розділ. Розробка  і обґрунтування технології вирощування  для

одержання визначеної врожайності.

3.1. Попередники,  сівозміна, розміщення культури в сівозміні                                   14-15

3.2. Розрахунки доз N, P, K і норми мінеральних добрив.

Система удобрення.                                                16-17   

3.3. Система  обробітку ґрунту.                            18-22

3.4. Сівба                                23-24 

3.5. Догляд за посівами.                    25-26

3.6. Способи збирання врожаю                            27-29

3.6. Первинна обробка врожаю                                                                                             30

3.6.1.Сушіння                                                       31

4 розділ.Висновки про ефективність технології і пропозиції                                      33

щодо підвищення врожайності в господарстві                                        

-    Список літератури                                             34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Озимий ріпак  серед олійних культур родини капустяних займає перше місце за вмістом олії в насінні (45-50 % слабовисихаючої олії з йодним числом 94-112), Крім того, в насінні міститься до 20 % білка і понад 17 % вуглеводів. У складі ріпакової олії є значна кількість шкідливої для організму ерукової кислоти, яка знижує її харчові якості. Останнім часом виведено сорти озимого ріпаку, в олії яких майже зовсім немає ерукової кислоти, а вміст олеїнової кислоти доведено до 60-70 %, що значно підвищує її харчові властивості і наближає за якістю до соняшникової олії.

Ріпакову олію безерукових сортів широко використовують у їжу, а також у кондитерській, консервній, харчовій промисловості; олію звичайних сортів ріпаку -лише після рафінування. її застосовують у миловарній, текстильній, металургійній, лакофарбовій та інших галузях промисловості.

З ріпакової олії виробляють пальне - біодизель, який є більш екологічнішим ніж продукти переробки нафти.

Макуха і шрот озимого ріпаку - високобілковий концентрований корм для тварин. Шрот безерукових сортів ріпаку містить до 0,5 % шкідливих глюкозинолатів (замість 6-7 % у звичайних сортів) і кормовими якостями прирівнюється до соєвого. Макуху і шрот звичайних сортів також згодовують тваринам невеликими дозами; 1 кг макухи прирівнюється до 1 корм. од.

Озимий ріпак як високоврожайну культуру з коротким вегетаційним періодом широко використовують для вирощування  раннього зеленого корму. В 100 кг його зеленої маси міститься до 4 кг протешу, 14-16 корм. од. На 1 корм. од. в зеленій масі ріпаку припадає 180-190 г протешу.

Озимий ріпак - добрий медонос, з 1 га його посіву можна отримати до 100 кг меду. Він мало висушує ґрунт і рано звільняє поле, тому є добрим попередником для озимих і ярих зернових культур. Кореневі рештки ріпаку; після мінералізації залишають у ґрунті 60-65 кг/га азоту, 32-36 фосфорної кислоти і 55-60 кг/га калію. Проте слід ураховувати, що він може засмічувати поля падалицею.

У зв'язку з тим, що озимий ріпак рано достигає (особливо при  використанні на зелений корм), його вирощують як озиму проміжну і  післяжнивну культуру.

Ріпак у культурі був відомий за 4 тис. років до н. є. Батьківщина його середземноморські країни, звідки він розповсюдився в Азію, а в XIV ст. в Західну Європу, де й понині є однією з головних олійних культур. Припускають, що в Україну ріпак завезено в середині XVIII ст. Нині його світові посіви становлять понад 12 млн. га. Як озиму культуру ріпак вирощують у Франції, Голландії, Бельгії, Англії, Швеції, Польщі. В Україні посіви озимого ріпаку зосереджені переважно в правобережній частині Лісостепу.

Перспективним є вирощування  озимого ріпаку на зрошуваних землях півдня України як в основних, так і в проміжних посівах.

Розділ 1. Характеристика культури.

    1. Ботанічна характеристика

 

Таблиця 1

КЛАС

                ─►

 

                ─►

 

 

                ─►

 

 

                ─►

 

 

 

                ─►

 

 

ДВУДОЛЬНІ

ПОРЯДОК

 

КАППАРИДАЛЕС

РОДИНА

КАПУСТЯНІ

РІД

КАПУСТА (BRASSICA)

ВИД

РІПАК ОЗИМИЙ(Brassica napus)

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ріпак (Brassica napus) – однорічна, двудольна трав'яниста рослина з родини капустяні, порядку каппаридалес.

Коренева  система стрижнева, сильно розвинута з головним веретеноподібним коренем, що проникає в ґрунт на глибину 1,5-3,0 м. Бокові корені знаходяться в діаметрі 60-80 см.                                                       

Стебло циліндричне, добре гілкується, заввишки 1,3-1,8 м, вкрите сизувато-зеленим восковим нальотом. Бокові пагони розміщені у верхній половині головного пагона. їх кількість 6-10. При дотриманні оптимальних норм висіву і правильному співвідношенні добрив, рослини ріпаку мають високу стійкість до вилягання.

Листки. Спочатку формується розетка прикореневих листків, які є черешкові, перистонадрізані з хвилястими зазубреними краями. Листки синьо-зелені, нерідко з антоціаном, з нижнього боку опушені. Восени формується 6-10 листків. Середні листки видовжено списоподібні. Верхні - безчерешковівидовженоланцетоподібні з розширеною основою, яка охоплює стебло. Загальна кількість листків - 15-23 шт. на рослині.

Суцвіття китицеподібне з 20-40 квітками. Квітки жовті, чотирипелюсткові, починають цвісти з головної китиці. Тривалість цвітіння квітки 2-3 дні, всієї рослини - 20-30 днів.

Плід - стручок завдовжки 6-12 см. Кількість стручків на рослині значно коливається: від 20-30 до 300-400 і більше. У стручку містяться 18-40 насінин. Насіння темно-коричневе, майже чорне, кругле, дрібне. Маса 1000 насінин - 3-5 г.

 

 

 

 

 

 

Періоди росту  та розвитку

Характеристика  фенофази

Тривалість, днів

 

 

 

 

 

 

Перший період:

сходи, утворення  розетки

 

 

1. Проростання  насіння, сходи

6-7

2. Поява сім'ядольних  листків

9-10

3. З'явився перший  справжній листок

 

 

 

 

40-50

4. Почалося утворення  листкової розетки (наявні 3-4 листки, відпадають сім'ядолі)

5. Триває утворення  розетки (б листків, 1-й і 2-й  відстають у рості, жовтіють)

6. Триває утворення-розетки  (8 листків, 1-й і 2-й відпадають)

7. Триває утворення  розетки (10 листків, 3-й і 4-й  в'януть)

8. Триває утворення  розетки (з'явився 11-й листок, 3-й  І 4-й відпадають)

9. Утворення весняної  розетки (від відновлення вегетації  до появи 12-16 листка)

 

14-20

 

 

Другий період:

утворення генеративних

органів

 

10. стеблування  (утворення головного стебла із  закладанням у пазухах листків бокових пагонів, появабутонів на головному стеблі)

 

 

 

20-30

 

 

11. Галуження  (триває ріст головного і бокових  стебел, з’являються пагони другого порядку)

12. Бутонізація  (бутони головного стеола піднімаються над верхніми листками, з'являються бутони на пагонах другого порядку)

 

 

 

 

Третій період: цвітіння

 

 

13. Початок цвітіння (квітки з'являються на нижній  частині суцвіття головного стебла, Інтенсивно ростуть пагони першого порядку)

 

 

 

 

18-30

14. Повне цвітіння (цвіте близько 80% квіток, в нижнійчастині суцвіття починають утворюватися стручки)

15. Кінець цвітіння (на суцвітті головного стебла  утворилося близько 80% стручків, на пагонах першого і другого  порядків цвіте ще близько  10% квіток)

 

 

 

Четвертий період:

достигання

 

16. Інтенсивно  ростуть в довжину стручки,  листки з головного стебла  опадають, стебло світлішає 

 

 

 

 

35-50

17. У стручку  формується насіння, забарвлення  його темно-зелене

18. Насіння жовтіє

19. Насіння починає  буріти

20. Насіння в  головній китиці набирає темно-коричневого  забарвлення


 



Таблиця 1.2. Фенологічні фази росту ріпаку

 

 

 

 

12 етапів органогенезу озимого  ріпаку:

  1. Конус наростання із зачатками двох листків;
  2. Диференціація конусу наростання на зародкові вузли та міжвузля стебла;
  3. Витягування конусу наростання і утворення вісі суцвіття (кінець

листопада - початок грудня);

  1. Закладка квіткових бугорків(середина грудня - початок січня);
  2. Закладка і формування покривних органів цвітіння, пилякових і маточкових бугорків;
  3. Формування генеративних органів квітки: пиляки, маточки;
  4. Завершується формування генеративних органів квітки та суцвіття;
  5. Подальший ріст суцвіття, завершення процесу формування суцвіття (кінець березня - початок квітня);
  6. Початок цвітіння і запліднення зав'язей (кінець квітня);
  7. Формування і ріст плода;
  8. Накопичення поживних речовий у насінні;
  9. Завершення дозрівання насіння.    .

 

Тривалість кожного  періоду і фенофази суттєво впливає  на рівень урожайності рослин.

Як свідчать дослідження, формування осінньої розетки листків  триває в середньому 50-60 днів. На тривалість цього періоду в основному впливають строки сівби та погодні умови восени.

Періоди утворення  генеративних органів, цвітіння і достигання насіння залежать від погодних умов та агротехніки: у сонячну суху погоду і за недостатньої кількості поживних речовин тривалість цих процесів скорочується і водночас знижується врожайність. І, навпаки, у хмарну теплу погоду з періодичним випаданням незначних дощів при достатньому забезпеченні поживними речовинами тривалість їх розтягується. В результаті формується висока продуктивність рослин.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3.   Характеристика сортів озимого ріпаку

Сорт

Зона

Заявник

Напрям

використання

Митницький 2

Полісся

Національний аграрний університет

технічний

Тисменицький

Лісостеп, Полісся, Степ

Івано-Франківський інститут

агропромислового виробництва

олійний

Іванна

Лісостеп, Полісся

Івано-Франківський інститут

агропромислового виробництва

олійний

Свєта

Лісостеп, Полісся        

Івано-Франківський інститут

агропромислового виробництва

олійний

Ксаверівський

Лісостеп, Полісся

Національний аграрний університет

олійний

Світоч

 

Лісостеп, Полісся

 

Вінницька державна

сільськогосподарська дослідна

станція УААН

олійний

 

Горизонт

 

Лісостеп, Полісся, Степ

Вінницька державна

сільськогосподарська дослідна

станція УААН

 

олійний

Галицький

Лісостеп, Полісся, Степ

Івано-Франківський інститут

.агропромислового  виробництва

олійний

Вотан

Полісся

НорддойчеПфланданцухт Ханc

Георг Лембке КГ

олійний

Ліраджет .

Полісся

ДойчеЗаатфеределунгЛіппштадт-

Бремен ГмбХ

олійний

Федорівський

поліпшений

Полісся, Степ

Національний аграрний університет

олійний

Бажаний

Лісостеп 

Вінницька сільськогосподарська дослідна станція УААН

олійний

Валєска

Лісостеп

Заатен-ЮніонГмбХ

олійний

Аскарі

Полісся

НорддойчеПфланданцухтХанс-

Георг Лембке КГ

технічний

Буффало

Полісся

НорддойчеПфланданцухтХанс-

Георг Лембке КГ

олійний

Лінфорт

Полісся

Шафер

олійний

Гібрид

соколівський

Лісостеп

Національний аграрний

університет

олійний

Атлант

Лісостеп

Інститут олійних культур  УААН

олійний

Дангал

Лісостеп, Полісся

Івано-Франківський інститут

агропромислового виробництва

олійний

Капітоль

Лісостеп

КаргилБнтсрпрайзис, Інк.

олійний

Контакт

Лісостеп, Полісся

КаргилЕнтерпрайзис, Інк.

олійний

Чорний велетень

Лісостеп, Полісся

Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція УААН

олійний

 

Ранок Поділля

 

Лісостеп, Полісся

 

Вінницька державна

сільськогосподарська дослідна

станція УААН

олійний

 

Алігатор

Полісся

КВС ЗААТАГ

олійний

Омікрон

Лісостеп, Полісся

Осева Ексімпо Прага с.р.о.

олійний

Елвіс

Лісостеп, Полісся

РуетікаПрогренЖенетІК

олійний

Еліт

Лісостеп, Полісся, Степ

РуетікаПрогренЖенетік

олійний

Лібеа

Полісся

Дойче 3аатфеределунг Ліппштадт-

Бремен ГмбХ

олійний

Оділа

Лісостеп

Осева Ексімпо Прага с.р.о.

олійний


Розділ 2. Оцінка природно-кліматичних умов господарства і визначення завдання

2.1. Місцезнаходження  господарства.

СТОВ «АгроМайстер» знаходиться в селі Калинівка, на території Військовської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. Створено 15 січня 2004 року у зв’язку з банкрутством і викупом ТОВ «Примула» що утворилося внаслідок розпаювання земель колгоспу імені Калініна. Землекористування господарства розташовано в західній частині району з адміністративно господарським центром с. Калинівка.

 

Віддаленість СТОВ «АгроМайстер» від адміністративно територіальних центрів:

Районний центр

СМТ Солоне

15 км

Обласний центр

м. Дніпропетровськ

33 км

Залізнична станція

м. Дніпропетровськ

45 км


 

 Головні пункти прийому сільгосп продукції :

Зерно

м. Дніпропетровськ

ЧП «Пінчук»

38 км

Соняшник

м. Запоріжжя

«Запоріжський Жиркомбінат»

70 км

м’ясо

м. Дніпропетровськ

м’ясокомбінат «Алан»

39 км


 

60% шляхів в господарстві  мають тверде покриття, інші 40% (польові дороги) грунтове. Населений пункт, в якому розташоване господарство, газифікований повністю.

Клімат в зоні характеризується спекотливим з малим захмаренням і відносно низькою вологістю повітря літом і зимою. Річна кількість опадів (в залежності від року) 480-420 мм. Найбільша кількість опадів припадає на вересень-листопад. Рельєф території господарства рівнинний. На території господарства трапляються чорноземи не еродовані, слабо еродовані. Тип грунту за гранулометричним складом в основному важкий суглинистий. Природні умови при високій культурі землеробства сприятливі для вирощування озимих культур, ячменю, пшениці, соняшнику, гороху, багаторічних трав. Площа земельних угідь становить 2609,525 га.

Так, дивлячись на ці показники  місцезнаходження господарства, можна сказати що ТОВ «АгроМайстер» розташоване економічно вигідно. Завдяки твердому покриву доріг забезпечується зв’язок з містом Дніпропетровськ та Запоріжжя, що дає змогу реалізувати вироблену продукцію. Відмічена позитивна дія на с. Калинівка. Організовуються робочі місця, відтворюєтся культурно масовий сектор села, забезпечується допомога дит. садку, школі, будинку культури. В селі будується православний храм на честь Апостола Філіпа.

 

 

 

2.2. Кліматичні  умови.

 

Господарство розташоване в Степовій зоні, в північній її частині.

Це впливає на тепловий режим,  і як наслідок цього, на тривалість вегетації. Зона характеризується найвищими  у країні температурами і найкоротшими вегетаційними періодами с/г культур. Тривалість його становить 140-150 днів.

Тут випадає невелика кількість  опадів, 300-500 мм на рік. В той же час випаровування вологи високе і становить 450-1000 мм на рік. Отже, формується значний дефіцит вологи, який найбільш гостро відчувається під час інтенсивної вегетації рослин. Це негативно впливає на ріст і розвиток культурних насаджень, тому завдання агрономів нашої зони полягає в тому щоб нагромадити та зберегти в ґрунті як можна більше вологи.

 

 

Таблиця 2.1. Середня багаторічна  сума опадів

Район

Місяці

За холодний період

За теплий період

За 

рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Зона Степу

35

30

29

34

44

58

52

43

33

33

37

40

171

297

458

Солонянський  р-н

34

28

31

29

40

57

45

36

32

30

35

32

149

281

430




 

На території господарства і зони Степу в цілому випадає мала кількість опадів, а в результаті спостерігається дефіцит вологи. Тому вологолюбивих культур потрібно використовувати поливи для підвищення їхньої врожайності.

 

 

Таблиця 2.2. Середні багаторічні  запаси вологи в ґрунті, мм.

Шар ґрунту

Квітень

Травень

Червень

Липень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

           0-20

32

30

29

25

20

16

13

12

12

13

12

12

          0-100

134

130

128

117

105

109

68

59

60

51

57

60


 

Значну роль відіграє і  температурний режим, який характеризується значним коливанням. Про ці коливання  свідчать такі показники температури: t° повітря найхолоднішого місяця – січня  -2...-20°С; найтеплішого ж липня становить 20...36°С. Середня тривалість безморозного періоду коливається 260-270 днів. Абсолютні максимуми температур сягають 36-45°С влітку та 6-20° взимку зі знаком «+». Часті посухи, суховії бувають практично щорічно.

 

Таблиця 2.3. Середньорічна  подекадна сума активних температур повітря.

Зона 

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

Степ

5-120

260-415-605

-

1405-1630-1875

-

2710-2865-3005

2710-2865-3005

Дніпропетровська обл.

10-125

270-430-615

-

1410-1630-1875

-

2700-2855-2990

2700-2855-2990


 

У зоні Степу слабо розвинута  річкова мережа, спостерігається  відносно висока мінералізація ґрунтових  вод, зустрічаються різновиди засолених  ґрунтів. Рівень ґрунтових вод 16-20 м, він збільшується з півночі на південь.

 

2.3. Ґрунтові умови.

В умовах дефіциту вологи сформувалися переважно середньо до 4% - та мало гумусні, від 2,8% чорноземи, на яких вирощуються зернові культури.

 

 

Таблиця 2.4. Характеристика ґрунтів господарства

№

Тип ґрунту

Вміст гумусу, %

Наявність в мг на 100г ґрунту

Азоту

P2O5

К2О

Гідролі-

зованого

N-NO3 після нітрифікації

1

Середньогумусний чорнозем

3,6-4,0

11,1-14

2,1-3

10,1-15

8,1-12

2

Малогумусний чорнозем

2,8-3,5 

8,2-11

1,1-2

5,1-10

4,1-8


 

На території господарства знаходяться родючі ґрунти, що дозволяє отримувати високоякісні врожаї.

 

Таблиця 2.5. коефіцієнт перерахунку NPK ґрунту (Кn) з м – г/100г в кг/га.

Механічний склад ґрунту

Об’ємна маса ґрунту, г/см3

                      Орний шар ґрунту

0-22

0-25

0-28

0-30

Суглинковий

1,2-1,25

26

30

34

36


 

 

 

 

 

Таблиця 2.6. Винос поживних речовин ріпаком (кг/ц)

 

Азот

N

фосфор

Р2О5

калій

К20

магній

MgO

Зерно

3,9

1,8

1,1

0,60

0,60

Солома

0,6

0,4

3,3

0,25

0,25

Всього

4,7

2,2

4,4

0,85


 

 

 

 

Таблиця 2.7. співвідношення основної продукції до побічної (озимий ріпак)

Співвідношення основної і побічної продукції

Продукція

Калорійність абсолютно  сухої речовини, кДж/кг (Ккал)

ТК

Вологість станд.

Вегетац . період, днів

Осн.

Побічна

1:1,1-1,3

Стрючок

солома

19217

300-450

5-7

80-100


 

                     

Таблиця 2.8. Середні багаторічні суми ФАР за вегетаційний період озимого ріпаку, ккал/см2

Зона, область

ФАР середньорічний

За період вище 10°С

За період вегетації

Коефіцієнт ФАР, %

Степ, Дніпропетровська

233

164

124

1,4


        

Таблиця 2.1. Коефіцієнти водоспоживання, м3 на 1т урожаю при стандартній вологості.

        

                      

                       Складові водного балансу, /га

Коефіцієнт 

Водоспоживання

/т

Витрати

Грунтової

Вологи в 

Осіній період

Витрати грунтової

Вологи у

Весняний

період

Опади за весняний період

Сумарне

водоспоживання

663

580

1913

3156

939


 

 

 

Таблиця 2.11. Транспіраційний  коефіцієнт озимого ріпаку

Культура

                    Транспіраційний коефіцієнт

В вологі роки

В сухі роки

Озимий ріпак

400

500