Тематика интернет журналистики

Міністерство  освіти і науки України

Харківський національний університет імені  В. Н. Каразіна 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

 
 
 

                                                                                                                                 
 

Виконала студентка

Філологічного  факультету

групи ЛЖ -21

Попович Анастасія Іванівна 

                                                                                                                          
 
 
 
 

Харків  – 2009

План 

    ВСТУП…………………………………………………. стр. 1-2

Розділ 1 . ТРАДИЦІЙНІ  УКРАЇНСЬКІ ЗМІ В  ІНТЕРНЕТІ

(НА  ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ   «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» ) 

1.1 
 

Розділ 2.ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ НОВИН  ПОРТАЛОМ

“УКРАЇНСЬКА ПРАВДА” 

2.1. Найпопулярніші українські інформаційні портали……

2.2. “Українська правда”……….

2.3. “Кореспондент” – українська мережа новин

2.4. “Оглядач” –щохвилинна Інтернет – газета

2.5. “Forum” –найпопулярніше Інтернет - видання

2.6. “Proua ” –інформаційний портал

2.7. Порівняльний аналіз  діяльності порталів 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                            Вступ

      Предметом      нашого     дослідження    є       портал      « Українська правда».   Передусім   нас   цікавить    тематика   висвітлення   новин, адже   це   має   величезне   значення   для   сьогоднішнього   розвитку  Інтернет   журналістики.   В ХХІ   столітті   дуже   багато   з’явилося сайтів,   де   кожну   хвилину   можна   переглянути   ту,   чи іншу  новину.

         Об’єктом   дослідження    є   композиція,   зміст ,    оперативність подачі новин,    порівняно з     іншими    газетами.   Цікавить    яке місце   займає   портал   « Українська правда»    серед    інших   порталів .

       Головне завдання  роботи -   показати  вплив   « української правди»   на Інтернет  журналістику та на формування думок   свідомості   українців.        

     Метою роботи є створення вербальної   картинки, яка   б  

засвідчила  необхідність   українського   народу  в   існуванні   цього   порталу,   а   також   показати   значення   « Української правди »   в   контексті   української Інтернет   журналістики.

     Актуальність   роботи  полягає   в   тому, що Інтернет  журналістика  дійсно  має неабиякий   вплив   на   подальший   розвиток   саме   української журналістики.  Особливо  періодичних,  друкованих   видань.

 Для      якомога       повнішого     висвітлення      питання      ми    використали :

  • Фотокопію з Інтернет видання під назвою « Українська правда» .
  • Інтернет ресурси. На сайті « Яндекс »  ми дізналися  яке Інтернет – видання на сьогоднішній день є лідером.
  • Статтю Олександра Шевченка «Українські інформаційні служби: погляд математика» у Інтернет -  виданні  « Медіа критика» [ 1*]

   

1

2

 У доcлідженні враховуватимемо також такі критерії:

а) широка тематична  охоплюваність у поданні інформації (що відповідає поняттю інформаційного порталу);

б) відкритість  доступу до тексту новин (деякі інформагентства  надають такий доступ лише передплатникам);

в) наявність  україномовної версії (для повної відповідності означенню “український”).

   Виконавши такий аналіз, одержимо п’ятірку найпопулярніших українських інформаційних порталів.

Онлайнова журналістика (або кібер - журналістика) протягом останніх років інтенсивно освоює комунікативний простір, при цьому існування  Інтернету різко позначається на стилі роботи преси, радіо й телебачення. Сьогодні кожна редакція, яка дбає про підвищення конкурентоспроможності, намагається створити електронний варіант свого друкованого видання чи радіо- або телеканалу, щоб бути представленою у веб - мережі.

     Інтернет слугує глобальною мережею передачі відомостей та інтерактивного комунікаційного обміну порівняно віднедавна – починаючи від середини 90-х років, та на сьогодні в ньому вже розміщено багато мільйонів веб - сайтів із мільярдами веб-сторінок. “Всесвітня павутина”, яка є частиною системи ЗМІ завдяки представленим у ній мереживним засобам масової інформації, а також електронним версіям традиційних ЗМІ, має набагато більшу аудиторію, ніж будь-які попередні мас-медіа чи навіть континентальне супутникове телебачення [1, C. 7]. Кількість користувачів Інтернету з роками тільки збільшуватиметься: зауважено, що веб-мережа експоненціально зростає. Важливо, що “новини, слідом за електронною поштою та пошуковими механізмами, є одним з основних чинників цього зростання” [1, C. 8], тобто вагомо сприяє популярності Інтернету те, що на його сторінках розміщуються журналістські повідомлення про останні події..  
 

3

Розділ 1. ТРАДИЦІЙНІ  УКРАЇНСЬКІ ЗМІ В  ІНТЕРНЕТІ

(НА  ПРИКЛАДІ ГАЗЕТИ   «УКРАЇНСЬКА ПРАВДА» )

 

 На сучасному етапі розвитку Інтернету в Україні вже з'явилось чимало видань, які функціонують тільки в Інтернеті і не мають своєї off-line копії. Як підкреслює у своїй статті “Сетелистика” Дмітрій Смірнов [2].       

      Ідея використання Інтернету як ЗМІ має 2 джерела походження. Першим є прихід “стандартної” газетної журналістики в Мережу, про що ми вже писали в першому розділі. Другим є власне Інтернет, точніше одна з його наймасовіших складових - Всесвітнє Павутиння (WorldWideWeb). Дмітрій Смірнов пише про це так: “Будь-який власник своєї, особистої сторінки в Мережі - по суті журналіст. І нема значення, усвідомлює він це, чи ні. Будь-хто в Мережі - потенційний журналіст, оскільки він може зробити так, що його (і саме його) думка може швидко стати відомою будь-якій кількості людей”[2]      

      Невід’ємною частиною сучасного інформаційного простору стала мережа Інтернет. Фактично кожен із українських засобів масової інформації (радіостанції, телеканали, газети, журнали) має свою інтернет-версію. Здебільшого, всі сайти українських ЗМІ одинакові за структурою. Відрізняються один від одного лише дизайном та інформаційним наповненням.

4Описати інтернет-версію традиційних ЗМІ можна на прикладі сайту щоденної української газети “Українська правда ”. Дуже популярний український інформаційний портал, який частіше за усі інші оновлюється свіжою інформацією. На відміну від інших, має велику кількість власних журналістів. Гострі теми, скандали, суперечки, політика, економіка та життя – прекрасне, проблемне, шикарне, цікаве, модне.

    5Завітавши на інтернет-сторінку цієї газети, вже вранці можна ознайомитись із свіжим номером. В її інтернет-версії, так само як і на багатьох інших сайтах українських газет, номер поділено не за сторінками, а за тематичними

розділами, які  на сайті “Української правди ”[3] знаходяться у лівому верхньому куті сторінки. “Клікнувши” на потрібний розділ, можна переглянути його зміст. Нижче, за тематичними розділами, є бігова доріжка найголовніших новин. Звичайно, ті новини, які відбулися за останній період часу в Україні.

Невід’ємними  атрибутами всіх українських ЗМІ  є форум (опитування), прогноз погоди на сьогоднішній день, найновіший курс валют. Та інформаційна колонка новин, що поновлюється у режимі on-line. Також присутня рубрика « важливо», де за думкою газети висвітлюються новини, які стосуються кожного громадянина. Наприклад, 7 квітня в рубриці « важливо» була тема (У ПАРЄ вважають, що зміни до Конституції в Україні - далека перспектива).

 Невід’ємною  частиною головної сторінки порталу  « Української правди»  є  рубрика « Київ». У цій рубриці висвітлюються новини пов’язані з столицею України – Києвом. Адже саме в Києві знаходиться Верховна Рада України, президент Ющенко Віктор Андрійович та багато депутатів. І, звичайно, мер Києва – Чернівецький. Наприклад в рубриці « Київ» 7 квітня  була обнародувана тема статті   (У Черновецького ввели нові побори. За торгівлю).

     На головній сторінці інтернет-версії газети “Українська правда” подано найважливіші новини. Зазвичай вони є аналогами першої сторінки останнього номера газети. Другорядною на головній сторінці є рубрика “Події та коментарі”, що також відповідає змісту “паперового носія”.  

На першій сторінці, за  останніми публікаціями знаходиться  тематика «Життя»  :  Прекрасне   |   Проблемне   |  Шикарне   |   Скандальне   |   Цікаве   |   Особисте   |   Кіношне   |   Модне.

  • ("Нездоровые" продукты: В зразах с мясом – кишечная палочка, а в замороженных овощных смесях – ГМО).
  • Хьорста може не бути?

        Нацкомісія з питань моралі  оцінить творчість Демієна Хьорста.

  • Дорослі розваги:

        СБУ "прикрила" мережу порностудій,  які заробляли $100 тис. на місяць.

  • Потужний землетрус в Італії: загинули люди та зруйновано старе місто.

Досить зручним  розділом кожного інтернет-сайту  ЗМІ є архів, у якому можна  переглянути друковані версії усіх номерів газети.

 Архів газети  « Українська правда» розпочинається  з  1 грудня  2000 року. Це означає, що архів усіх публікацій газети триває до сьогоднішнього дня уже майже 9  років. Тож не варто витрачати кошти для купівлі газети, треба просто зайти на сайт   http://pravda.com.ua    та «клікнувши» на потрібний розділ, можна переглянути його зміст.

    Варто виокремити дуже популярний сьогодні розділ “Форум”. Саме це стало у сучасному світі новим методом безпосереднього спілкування з реципієнтами. Форма спілкування читачів із редакціями ЗМІ за допомогою листів уже починає ставати минулим, і на зміну їй приходить спілкування у глобальній мережі. У цьому розділі кожен читач газети, який має доступ до Інтернету, може висловити свою думку з приводу певної статті, чи події, що отримала суспільний резонанс. В інтернет-версії “Української правди ” під кожною зі статей чи інформацій є слово “коментар”. “Клікнувши” на нього, можна відразу ж написати свою думку з приводу цієї публікації і за лічені секунди її зможе прочитати кожен із відвідувачів сайту. Тут варто наголосити також на ролі адміністратора сайту, який з певних міркувань може не опублікувати думки читача. До речі, з приводу останнього варто звернути увагу на неуважність адміністраторів. Часто на сайтах поважних газет, а  навіть і на сайтах органів влади, можна знайти нецензурні висловлювання читачів.

    Сьогодні мережа Інтернет в Україні стрімко розвивається. Однак варто зазначити, що для вітчизняних ЗМІ в глобальній мережі є ще дуже багато невикористаних можливостей. Якщо порівнювати їх із зарубіжними (для прикладу візьмему польську “Газету Виборчу”), то на їхніх сайтах є ще безліч корисної довідкової інформації. Зокрема, оголошення, чат, анонси найновіших фільмів, музичні новини, розповіді про країну, інформація для туристів. Інтернет-версія “Газети Виборчої” [4]  є пошуковою системою, завітавши на яку кожна людина може знайти все те, що її цікавить. Відсутність такої інформації можна назвати недоліком українських ЗМІ в Інтернеті. Однак, зважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій в нашій державі, можна сподіватися, що невдовзі  це буде виправлено. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

6 
 
 

Розділ 2.ОСОБЛИВОСТІ ПОДАННЯ НОВИН  ПОРТАЛОМ 

2.1Найпопулярніші українські інформаційні портали

Надшвидкий  темп та оперативність -- аж ніяк не єдині  характеристики діяльності новинно-аналітичних  веб-сайтів. Як зауважує Євгеній Горний, головні особливості "мережевого тексту" : -лаконічність, -поділ на частини, -нелінійні розширення за рахунок використання гіпертекстових посилань та мультимедійних додатків.

    - доступ до архівів видання  і зовнішнім електронним ресурсам  уможливлює "об'ємне" бачення теми  і проведення самостійного журналістського  дослідження теми.

     Різноманітні форми зворотнього зв'язку дозволяють читачеві брати активну участь у виробництві інформаційного пробукту і розмивають грань між автором і читачем.[Джерело: Евгений Горный. Интернет для журналистов http://www.zhurnal.ru/staff/gorny/texts/internet_for_journalists.html]

   Інтернет-журналістика  схильна до малих за обсягом  форм. Важко уявити людину, яка  читатиме on-line матеріал обсягом понад 8-10 тис. знаків. Окрім того, бажано розбити матеріал на короткі конкретні блоки с підзаголовками, застосовуючи прості засоби виділення шрифтами (півжирним, курсивом, подкресленням, маркированням), які пожвавлять текст і підсилять найважливіші моменти.

      Про популярність того чи іншого сайту можна довідатися з рейтингів, які ведуть спеціальні мереживі служби. Рейтинги складають як для всіх зареєстрованих у службі сайтів загалом, так і для окремих категорій. Інформаційні портали разом із більш спеціалізованими сайтами новин та Інтернет - версіями електронних і паперових мас-медіа належать до категорії “ЗМІ та періодика”.

    Найвідомішим серед українських є рейтинг порталу bigmir)net (top.bigmir.net). Зокрема, у згаданій категорії “ЗМІ та періодика” перших п’ять місць за  лютий - березень 2009 року займали мережеві інформаційні агентства Кореспондент, Обозреватель, Подробности, ForUm і Фраза. Однак в іншому рейтингу – порталу TopPING (mytop-in.net) – перша п’ятірка виглядає по-іншому: Українська правда, Оглядач, Подробности, Обком і ForUm. А рейтинг від порталу I.UA (catalog.i.ua) виглядає ще інакше: Подробности, Фраза, ProUa, УРА-Информ і Власти.net. Пояснення просте: сайти беруть участь не у всіх рейтингуваннях, інколи просто відмовляючись від послуг окремих служб. Отож визначити серед мереживних інформаційних агентств справжніх лідерів за відвідуваністю можна, лише проаналізувавши кілька рейтингів.

Критерії:

а) широка тематична  охоплюваність у поданні інформації (що відповідає поняттю інформаційного порталу);

б) відкритість  доступу до тексту новин (деякі інформагентства  надають такий доступ лише передплатникам);

в) наявність україномовної версії (для повної відповідності означенню “український”).

   Виконавши такий аналіз, одержимо таку п’ятірку найпопулярніших українських інформаційних порталів: Українська правда, Кореспондент[5], Оглядач [6] , (більше відомий за російськомовною версією Обозреватель), ForUm [7]   і ProUa [8] . Середню відвідуваність цих сайтів за день упродовж лютий - березня 2009 року відображено в табл. 1.

   Відразу привертає увагу непропорційно мала кількість відвідувачів порталу ProUa порівняно з кількістю переглядів. Пояснити це можна, проаналізувавши статистику відвідуваності одного й того самого сайту (наприклад, Подробности) у різних рейтингових службах (табл. 2). Як бачимо, кількість переглядів є зі ставною у всіх трьох випадках, а відвідувачів – лише для рейтингів bigmir)net і TopPING, натомість I.UA дає тут значно занижене число. Чому ж узагалі є відмінності у цих даних, які мають бути якщо не ідентичними, то принаймні дуже близькими, варто запитати у керівників згаданих служб.

   Тепер проаналізуємо роботу вибраних мереживних інформаційних агентств за два дні: 23 лютого 2009 року (понеділок) та 17 березня (вівторок).

Природно, що кожне з головних мереживних інформаційних агентств має свої особливості в поданні інформації. Дослідимо тут такі характеристики, як тривалість роботи, кількість і частота появи новин (окремо виділятимемо часовий інтервал найактивнішої діяльності – від 9 до 20 години), співвідношення українськомовної та російськомовної версій. Підзаголовки для кожного порталу подаватимемо так, як він сам визначає себе в заголовку вікна браузера або “шапці” веб- сайту.

7 
 
 

2.2“УКРАЇНСЬКА ПРАВДА”

Розпочнемо  з цитати, взятої з веб-сайту популярного  українського тижневика Дзеркало тижня: “Розмови про те, що Інтернет надто  швидко перетвориться на один з головних каналів передачі суспільної інформації, здається, поволі стають реальністю. Наприклад, у США, за даними Дослідницького центру П’ю, з 1994 до 2004 року кількість тих, хто регулярно читає новини в Інтернеті зросла з 0 до 38 відсотків. Причому таке зростання відбирає чималу аудиторію у традиційних ЗМІ – у першу чергу в газет та радіо, частково – і в телебачення. Звичайно, відсоток людей, котрі читають Інтернет - ЗМІ в Україні, не такий великий: дається взнаки менша кількість персональних комп’ютерів, з’єднаних з Інтернетом. Проте і за таких умов відвідуваність “типових” українських новинарних та інформаційних сайтів зараз складає 20–40 тисяч відвідувачів щоденно, незважаючи на сезонний літній спад. У часи виборчих та революційних баталій цифри зростали і до 100 тисяч. Звичайно, це менше, ніж у найбільших щоденних газет, проте динаміка зростання аудиторії явно не на користь останніх” [9]. Залишається лише додати, що за той час, який минув від дня публікації матеріалу (6.08.2005), наведені цифри могли лише зрости. Якою ж сьогодні є інформаційна складова українського Інтернету? Виконаємо невеличке дослідження діяльності найпотужніших мереживних інформагентств нашої країни. Мереживне інформаційне агентство Українська правда (УП) – одне з найпопулярніших серед усіх українських порталів новин. Цьому сприяє як ім’я засновника та першого керівника УП – Георгія Гонгадзе, так і активна громадська позиція агентства упродовж усього терміну його існування,

8спрямована на захист демократичних цінностей, свободи слова та української державності. Кількісні характеристики роботи порталу за два досліджувані дні наведено у табл. 3.

  Відразу слід зазначити, що пізній початок та раннє завершення роботи агентства за 23.03.2009 (понеділок) є радше випадковістю, хоча інколи після вихідних УП й справді розпочинає свою діяльність дещо пізніше, аніж звичайно, і провадить її менш активно. Кількість новин на сайті не надто висока (48 та 59), а період оновлення стрічки становить близько 13-14 хвилин.

   Характерною рисою в діяльності агентства є те, що всі новини воно подає обома мовами, причому українськомовні версії в більшості випадків з’являються раніше, аніж російськомовні.

Крім новин, багато місця на сайті УП відведено аналітичним матеріалам, причому інколи й таким, автори яких мають суттєво відмінні від редакційних погляди. Анонси статей розміщено у верхній частині головної веб - сторінки так, що вони відразу привертають до себе увагу. 

2.3“КОРЕСПОНДЕНТ” – УКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА НОВИН 

Інформаційний портал КореспонденТ, котрий за відвідуваністю не набагато поступається Українській  правді, намагається позиціонувати  себе як незалежне, об’єктивне та респектабельне мережеве агентство. Однак у кризові  моменти стають доволі відчутними його симпатії до демократичних сил. Кількісні ж параметри роботи порталу за досліджувані дні наведено у табл. 4.

   Слід зазначити, що мережа КореспонденТ (точніше її російськомовна версія) працює практично цілодобово, однак у нічний час інформаційні повідомлення з’являються дуже рідко – трохи більше одного за годину, тому для більшої об’єктивності у веденні статистики за початок роботи взято момент регулярної появи новин. З першого погляду на таблицю привертає увагу значно більша – приблизно удвічі – кількість новин порівняно з УП, і відповідно удвічі меншим є період їхнього оновлення.

  Порівняння мовних версій Кореспондента дає підсумок, невтішний для української: вона працює не цілодобово, а в доволі чітких часових рамках (від половини 9-ї до 22-ї), кількість новин у ній суттєво менша (80 (23.03) та 101 (17.03) проти 125 та 133 відповідно), період оновлення – відчутно більший, і практично всі новини спочатку з’являються у російськомовній версії, і лише після цього частину з них перекладають українською.

Щодо аналітичних  матеріалів, то вони не відіграють якоїсь відчутної ролі на сторінках порталу, і тут Кореспондент цілком відповідає своєму означенню як мережі новин. 

2.4“ОГЛЯДАЧ” – ЩОХВИЛИННА ІНТЕРНЕТ-ГАЗЕТА 

   Третьою за відвідуваністю мережевою службою новин є інтернет-газета Оглядач. Її своєрідність полягає в приналежності до порталу Обоз.ua як інформаційної компоненти, і це відразу дається взнаки під час аналізу її роботи. Перегляд політичних новин Оглядача відразу видає його особливу прихильність до однієї із сил помаранчевого табору. Кількісні характеристики роботи служби наведено у табл. 5.

    Діяльність Оглядача також можна вважати цілодобовою, однак її особливість порівняно з КореспонденТом полягає у високій активності аж до опівночі, після якого йде малоактивний проміжок із відновленням звичного режиму після сьомої ранку. Загальна кількість новин близька до тієї, що подає КореспонденТ.

   Цікавим є аналіз мовних версій інтернет-газети. Певну частину новин (трохи менше половини) вона подає обома мовами, причому ці повідомлення з’являються одночасно на відповідних веб-сторінках (Оглядачі та Обозреватели). Решта новин є різними і, що доволі несподівано, україномовних серед них набагато більше! Однак не варто перебільшувати “українськомовоцентричності” порталу: до його складу входять спеціалізовані сайти – Кияни для столичних новин, Спортобоз – для спортивних, Автообоз – для автомобільних, Кінообоз – для новин кіно тощо, інформацію в яких подано переважно або тільки російською мовою. Звичним є також посилання з україномовної стрічки новин на російськомовні тексти і навпаки.

   Ще однією особливістю Оглядача є акцентування не на політичних новинах, а на різнопланових повідомленнях із “цікавинками”, здатними привернути увагу якнайширшого кола інтернет-читачів. Значне місце на сайті посідає також аналітика, хоча у верхній частині головної веб-сторінки подано лише анонс “ударного” матеріалу (топ-статті), а решта розміщені нижче, після заголовків головних подій. 

2.5“FORUM” – НАЙПОПУЛЯРНІШЕ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ

    

     Незважаючи на гучну під назву – “Найпопулярніше Інтернет - видання”, мережива служба новин ForUm за відвідуваністю займає лише четверте місце серед досліджуваних. Зараз вона намагається подавати інформацію більш-менш об’єктивно й неупереджено. Характеристики роботи порталу за два досліджувані дні наведено у табл. 6.

   Часовий режим роботи Інтернет - видання ForUm приблизно такий самий, як і у мережі новин Кореспондент – формально цілодобовий, фактично ж активна робота розпочинається приблизно о сьомій ранку і закінчується майже о десятій вечора. Однак кількість повідомлень на сайті агентства дуже велика, а за 17.03.2009 вона вагомо перевищує навіть високі показники мережі Кореспондент.

    Порівняльний аналіз мовних версій мереживного видання ForUm дає для української ще більш невтішні результати, аніж аналогічні дослідження для Кореспондента. Співвідношення кількості новин різними мовами доходить просто до непристойного (213 до 129 на користь російської за 17.03.2009), і враження, що україномовна версія потрібна тут лише для престижу, набуває форми твердого переконання.

   Аналітика на сайті ForUm присутня, однак не відіграє надто великої ролі, про що свідчить і її розташування у середній частині головної веб - сторінки. 

2.6“PROUA” – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

 Останнім за відвідуваністю серед розглядуваних є інформаційний портал ProUA. Кількісні показники його роботи за відповідні дні наведено у табл. 7.

  Загалом інформаційна діяльність порталу нагадує Українську правду: доволі чітко визначений часовий інтервал роботи, однакова кількість новин в обох мовних версіях, велика кількість аналітичних матеріалів, анонси яких розміщено поряд зі стрічкою новин на чільному місці головної веб -сторінки. Щоправда, загальна кількість повідомлень на сайті ProUa відчутно вища, причому тих, що раніше з’явилися в україномовній версії, приблизно стільки ж, як і вперше поданих російською. 
 

2.7ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОРТАЛІВ 

   Щоб порівняти роботу досліджуваних українських порталів новин, зберемо їхні кількісні параметри 17.03.2009 (табл. 8). Відразу впадає у вічі схожість показників Української правди і ProUa: визначений час роботи, поза яким агентство не працює, порівняно невелика кількість новин (вимірювана двозначним числом), відносна рівноправність україномовної та російськомовної версій. ProUa подає більше новин і частіше оновлює їхню стрічку, однак УП зазвичай раніше починає і пізніше закінчує роботу, працюючи загалом довше.

   Так само схожа діяльність інформаційних порталів Кореспондент і ForUm: робота в цілодобовому режимі (хоча і з низькою активністю в нічний час), виразна другорядність україномовної версії, велика кількість новин та висока частота оновлення стрічки. Окремо стоїть мереживне видання Оглядач, порівняти який з іншими складно через його своєрідність, великою мірою зумовлену входженням у більш універсальний портал Обоз.

   Ще одним важливим показником роботи інформаційних агентств є оперативність у поданні інформації. Порівняємо швидкість реагування досліджуваних порталів на чотирьох найважливіших політичних подіях за 17 березня 2009 року (табл. 9).