Теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку

ВСТУП

     Визначна  роль обліку і контролю за  умов ринкової економіки закономірно  потребує постійного вдосконалення  їхніх форм і методів. Кожне  підприємство самостійно вибирає  відповідну форму обліку, виходячи  з конкретних умов власної  роботи та перспектив дальшого розвитку, з обсягу виробничо-господарської діяльності, якою зумовлюється й обсяг облікових робіт, наявності облікових кадрів та рівня їхньої кваліфікації, можливостей використання обчислювальної техніки в обліковому процесі.

     Серед вчених, які ґрунтовно займалися дослідженням теми спрощеної форми бухгалтерського обліку були: П. Буряк, В. Маринець, Л. Дуб, О. Микитюк, І. Кириленко, Л. Ларінова, Г. Шепітко, І. Яремко.

     Метою  курсової роботи є науково-теоретичне  та практичне обґрунтування удосконалення ведення спрощеної форми бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва.

     Для  дослідження поставленої мети  необхідно вирішити такі завдання:

• вивчити нормативно – правове регулювання спрощеної форми бухгалтерського обліку;
• розкрити особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку;
• охарактеризувати спрощений План рахунків;
• висвітлити особливості простої форми обліку та форми обліку з використанням регістрів обліку майна;
• проаналізувати порядок та особливості складання фінансової звітності малими підприємствами;
• дослідити удосконалення спрощеної форми бухгалтерського обліку.

     Предмет  дослідження: принципи використання  спрощеної форми бухгалтерського  обліку.

     Методи  дослідження: документування, узагальнення, аналіз, порівняння, синтез, фінансова звітність.

     Інформаційною  базою послугувало таке нормативно-правове  забезпечення: Закон України “Про  бухгалтерський облік та фінансову  звітність", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, спрощений План рахунків.

     Структура  курсової роботи складається  з вступу, основної частини, яка  складається з трьох розділів, висновків, списку використаних  джерел і додатків. У першому розділі розглянуто теоретичні аспекти спрощеної форми бухгалтерського обліку. У другому розділі проаналізовано організацію бухгалтерського обліку на малих підприємствах. У третьому розділі досліджується удосконалення спрощеної форми бухгалтерського обліку. Додатками послугували спрощений План рахунків, баланс та фінансова звітність суб’єктів малого підприємства, а також відомості суб’єктів малого підприємництва.

Розділ 1. Теоретичні аспекти спрощеної  форми бухгалтерського обліку

1. Нормативно – правове регулювання спрощеної форми бухгалтерського обліку

     Раціональне ведення бухгалтерського обліку значною мірою залежить від вдало обраної форми обліку, що застосовується на даному підприємстві, та належної організації роботи. Останнє передбачає, крім усього іншого, також найраціональніші взаємовідносини центральної бухгалтерії з оперативно відокремленими частинами підприємства. Отже, організаційна форма побудови обліку на підприємстві зумовлюється його особливостями, територіальною відокремленістю його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності.

     Основними законодавчими та нормативними актами, у яких визначені особливості методики організації й ведення бухгалтерського обліку, а також складання фінансової звітності суб’єктами малого підприємництва, є:

1. Закон України "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996.

     У  цьому законі зазначено основні аспекти ведення, регулювання, організації, правові засади бухгалтерського обліку та порядок складання фінансової звітності.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2011р.

     Це  положення встановлює зміст і  форму фінансового звіту суб’єкта  малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей.

3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №49.

     Відповідно  до цієї постанови фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належить підприємство, трудовим колективом на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

4. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2003 р. №422.

     Методичні  рекомендації спрямовані на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань і факти фінансово- господарської діяльності малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності.

5. Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. №186.

     Відповідно  до цього наказу спрощений  План рахунків можуть застосовувати  суб’єкти малого підприємництва  – юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнанні суб’єктами малого підприємництва, юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

     Згідно  з його положенням суб’єкти  підприємницької діяльності спрощений  План рахунків застосовують у  разі складання ними фінансової  звітності відповідно до Положення  бухгалтерського обліку 25 “ Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва".

7. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

     Ця  інструкція встановлює призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти факти фінансово- господарської діяльності малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності

8. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене  наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

     Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

     Суб’єкти малого підприємництва, як і усі інші господарюючі суб’єкти України, зобов’язані вести оперативний і бухгалтерський облік господарських операцій, складати фінансову, податкову та статистичну звітність. При цьому організація бухгалтерського обліку повинна базуватись на загальноприйнятих в Україні і у міжнародній практиці принципах і методичних засадах [14,с.36].        

     Бухгалтерський облік на підприємстві може здійснюватися :

• бухгалтерською службою (відділом), яка є самостійним структурним підрозділом  суб’єктів  малого підприємництва і очолюється головним бухгалтером;
• спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом – бухгалтером на договірній основі, якщо суб’єкт малого підприємництва не має бухгалтерської служби;
• власниками або керівниками СМП.

       Проте у будь-якому випадку відповідальність за організацію бухгалтерського обліку покладена на керівника суб’єкта малого підприємництва.

     Відповідно до Закону України “ Про державну підтримку малого підприємництва" суб'єктами малого підприємництва є:

• фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;
• юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

     Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів [5,с.2-13].

1.2 Особливості застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку

   Бухгалтерський облік на малих підприємствах базується на єдиних методологічних принципах, встановлених Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 р.( із змінами і доповненнями).

     Створення, прийом і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності здійснюється відповідно до Положення про документальне забезпечення записів  у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995р.

     Підприємствам,  що зайняті у матеріальній  сфері виробництва, рекомендується  використовувати регістри, передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

     Виходячи  з потреб виробництва і управління мале підприємство може використовувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи з дотримання вимог:

• єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);
• взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліків;
• суцільне відображення усіх господарських операцій в регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;
• накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання бухгалтерської звітності і декларації з оподаткування.

     Початковим етапом бухгалтерського обліку на малому підприємстві є суцільне документування усіх господарських операцій. Малі підприємства для документування операцій можуть використовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації і відомчі форми (табл.1).

     Наступним етапом обліку є :

• реєстрація відомостей, відображених у первинних документах, у застосованих регістрах бухгалтерського обліку;
• складання бухгалтерської звітності;
• використання даних бухгалтерських регістрів для одержання іншої інформації, яка необхідна для самого підприємства і зовнішніх користувачів.

Таблиця 1.

Схема спрощеної форми ведення бухгалтерського  обліку:

     Малі  підприємства з простим технологічним  процесом виробництва продукції,  виконання робіт, надання послуг, які здійснюють за місяць не  більше 300 господарських операцій, можуть  використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку. Для організації обліку за спрощеною формою мале підприємство на підставі типового Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності підприємства складає робочий План рахунків, який дозволяє вести облік коштів (засобів) і їх джерел у регістрах на підставі головних рахунків і забезпечує контроль за наявністю і зберіганням майна, виконанням обов’язків і достовірністю даних бухгалтерського обліку[14,с.45-46].  

     Законом передбачено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та дотримання законодавства в процесі здійснення господарських операцій несуть керівники. Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, вимог головного бухгалтера щодо оформлення та подання бухгалтерських документів. Залежно від розмірів підприємства, організаційної його структури, системи управління, обсягів облікової інформації керівник підприємства для ведення обліку може: створити бухгалтерську службу як самостійний структурний підрозділ підприємства на чолі з головним бухгалтером, передати повноваження щодо ведення обліку спеціалізованій організації або централізованій бухгалтерії, коли така є, найняти бухгалтера-фахівця на договірних засадах, особисто вести бухгалтерський облік, якщо підприємство не зобов'язане оприлюднювати свою звітність [8,с.57].

     Розвиток ринкових умов господарювання зумовлює функціонування підприємств із різною формою власності, різним обсягом господарської діяльності, від чого залежать суттєві відмінності в системі управління, обсязі облікової інформації. Усе це, у свою чергу, є передумовою різноваріантності організаційної побудови облікового процесу на конкретному підприємстві [11,с.67].

Розділ 2. Організація  бухгалтерського обліку на малих  підприємствах

2.1 Характеристика  Плану рахунків для суб’єктів  малого підприємства

     Особливості  господарської діяльності, різноманітність  її видів обумовлюють застосування  суб’єктами малого підприємництва бухгалтерських рахунків спрощеного Плану рахунків (додаток А).

     План рахунків – це систематизований перелік рахунків за допомогою якого здійснюється нагромадження та групування облікової інформації про господарську діяльність підприємства з метою задоволення інформаційних потреб користувачів [21,с.213].

     Спрощений  План рахунків можуть застосовувати  СМП, а також юридичні особи,  що не займаються підприємницькою  діяльністю (крім бюджетних установ), незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. СМП можуть застосовувати спрощений План рахунків у разі складання ними фінансової звітності відповідно до П(С)БО 25 (додаток В).

     У спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні балансові рахунки, кількість яких становить 25 проти 68 у Плані рахунків, що використовують решта підприємств та організацій України (крім бюджетних та фінансових установ). З метою досягнення необхідної деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації СМП можуть вводити до спрощеного  Плану рахунків субрахунки. При цьому необхідно враховувати призначення рахунків, структуру реєстрів обліку, склад показників фінансової звітності, а також потреби апарату управління.

     Для  узагальнення інформації про  позабалансові активи і зобов’язання  СМП повинні, як і інші підприємства  та організації України (крім  бюджетних та фінансових установ), використовувати позабалансові  рахунки класу 0 Плану рахунків. До спрощеного Плану рахунків не включено жодного рахунку класу 9 "Витрати діяльності" Плану рахунків [3,с410]. Це є однією з основних особливостей, яка значно спрощує обліку систему СМП. При такій системі витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), витрати, пов’язані зі здійсненням торговельної діяльності, а також інші витрати періоду СМП відображають безпосередньо за дебетом рахунків класу 8 "Витрати за елементами" спрощеного Плану рахунків без застосування рахунків класу 9

"Витрати  діяльності" Плану рахунків. Це правило є загальним для усіх СМП.

     До  складу 8-го класу рахунків спрощеного  Плану рахунків входять:

• рахунок 84 "Витрати операційної діяльності";
• рахунок 85 "Інші затрати".

     Закриття  рахунків класу 8 спрощеного Плану  рахунків здійснюється у дебет рахунків фінансових результатів або рахунків класу 2 спрощеного Плану рахунків. Завдяки цьому зменшується обсяг аналітичної інформації, яка у більшості випадків для СМП є непотрібною [5,с453]. Крім того, форми фінансової звітності, встановленні положенням №196, не вимагають інформації, яку вміщують рахунки класу 9 "Витрати діяльності" Плану рахунків. Обліковуючи решту господарських операцій (щодо необоротних активів, запасів, власного капіталу, зобов’язань тощо) СМП керуються загальними нормами П(С)БО 1-24 та інструкцією №291.

     Є  також деякі інші особливості  спрощеного Плану рахунків. До  нього не включені рахунки  17 "Відстрочені податкові активи" та 54 "Відстрочені податкові зобов’язання" Плану рахунків, оскільки згідно  з вимогами чинної нормативної бази СМП не повинні обчислювати різниці між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає у звітному періоді. Також не входять до спрощеного плану рахунків рахунки 49 "Страхові резерви" та 76 "Страхові платежі" Плану рахунків, оскільки вони передбачені для суб’єктів страхової діяльності, які не входять до переліку СМП і на них не поширюється дія П(С)БО 25 (додаток В) та спрощеного Плану рахунків (додаток Б).

2.2 Проста  форма обліку

     Малі підприємства, які здійснюють в місяць не більше 100 господарських операцій, не мають виробництва продукції і робіт, пов’язаних з великими матеріальними витратами, застосовують просту форму бухгалтерського обліку [2,с105].

     При  простій формі обліку реєстрація первинних облікових документів, відображення операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і

фінансового результату ведуться в одному бухгалтерському  регістрі – книзі обліку господарських  операцій за формою № К-1. Поряд з  книгою обліку господарських операцій для обліку розрахунків з оплати праці з працівниками і бюджетом по прибутковому податку мале підприємство веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.

     Книга  обліку господарських операцій (форма  № К-1) містить усі застосовані малим підприємством бухгалтерські рахунки, є комбінованим регістром аналітичного і синтетичного обліку, на підставі якого є можливість визначити наявність господарських засобів та їх джерел на визначену дату і скласти бухгалтерську звітність.

     Книга має бути прошнурована і пронумерована. На останній сторінці зазначається кількість пронумерованих сторінок, що засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера, а також печаткою.

     Книга  відкривається записами сум залишків  на початок року (початок діяльності підприємства) за кожним видом засобів і джерел. У графі 3 "Зміст операції" в хронологічній послідовності позиційним способом відображуються на підставі первинних документів всі господарські операції поточного місяця. Суми по кожній операції, зареєстрованій у Книзі, відображаються методом подвійного запису одноразово у графах "Дебет" і "Кредит" рахунків обліку відповідних видів коштів та їх джерел.

     На  рахунку № 20 "Основне виробництво"  у графі "Витрати на виробництво  - дебет" протягом місяця відображуються витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Наприкінці місяця витрати, що належать до реалізованої продукції, списуються в дебет рахунку № 46 "Реалізація" з відображенням відповідно і графах Книги "Витрати на виробництво - кредит" і № 46 "Реалізація - дебет". При цьому у графі 3 Книги "Зміст операції" робиться запис: "Списування витрат на виробництво реалізованої продукції" [7,с89].

     Фінансовий  результат від реалізації продукції  (робіт, послуг) визначається як  різниця між сумою обороту, що показується по графі "Реалізація - кредит", і сумою обороту по графі "Реалізація - дебет" й записується окремим рядком:

• у графі 3 робиться запис "Фінансовий результат за місяць";
• у графах  "Сума",  "Реалізація - дебет" (якщо одержано прибуток) і "Прибуток і його використання - дебет" показується сума фінансового результату за місяць.

     Наприкінці  місяця підбиваються підсумки  по дебету і кредиту всіх  рахунків, які мають дорівнювати  даним , наведеним в графі 4.

     Після  визначення дебетових і кредитових оборотів по всі бухгалтерських рахунках виводиться сальдо по кожному рахунку на кінець місяця.

2.3 Форма  бухгалтерського обліку з використанням  регістрів обліку майна

     Малі  підприємства, на балансі яких  обліковуються власні основні  засоби, виробничі запаси, товари і готова продукція і які здійснюють за місяць більше 100 господарських операцій, ведуть бухгалтерський облік з використанням таких облікових регістрів (табл.2):

• Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) – форма № В – 1 (дод.Б);
• Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів – форма № В – 2 (дод.В);
• Відомість обліку витрат  на виробництво – форма № В – 3 (дод.Д);
• Відомість обліку грошових коштів і фондів – форма № В – 4(дод.Е);
• Відомість обліку розрахунків та інших операцій – форма № В – 5 (дод.Є);
• Відомість обліку реалізації – форма № В – 6 (дод.Ж);
• Відомість обліку розрахунків з постачальниками – форма № В – 7 (дод.К);
• Відомість обліку заробітної плати – форма № В – 8 (дод.Л);
• Відомість (шахматна) – форма № В – 9 (дод.М).

Таблиця 2

Регістри бухгалтерського  обліку для малих підприємств

     Кожна  відомість, як правило, застосовується  для обліку операцій по одному  з використовуваних рахунків  бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких регістрах бухгалтерського обліку (табл.3).

Сума по будь-якій операції записується у двох відомостях одночасно: у першій – по дебету рахунку з наведенням шифру рахунку, який кредитується, а у другій – по кредиту рахунку з аналогічним записом шифру рахунку, що дебетується. В обох відомостях у графі "Зміст операції" записується на підставі форм первинної облікової документації зміст здійсненої операції.

     Оборотна  відомість застосовується для  складання бухгалтерського балансу. У застосовуваних відомостях вказується місяць, за який вони складаються, а в необхідних випадках – назва рахунків бухгалтерського обліку. Відомості підписуються особами, що проводили записи [13, с243].

Таблиця 3

Характеристика  облікових регістрів спрощеної форми ведення бухгалтерського обліку