Теоретичні основи аналізу цільових функцій фірми

План

Вступ

  1. Теоретичні основи аналізу цільових функцій фірми.
    1. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат у короткостроковому періоді.
    2. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат у довгостроковому періоді.

 

  1. Проблеми максимізації прибутку і мінімізації витрат  на прикладах       провідних іноземних компаній в умовах фінансово-економічної кризи.
        1. Мінімізація витрат на прикладі компанії “Nokia”.
        2. Максимізація прибутку на прикладі американських автомобільних компаній.
        3. Вирішення проблеми фінансування за допомогою мінімізації витрат на прикладі компанії “Транснефть ”

 

  1. Проблеми фірми на прикладах українських компаній.
        1. Мінімізація сировинних витрат на прикладі фармацевтичного ринку.
        2. Мінімізація витрат на вирощуванні цукрових буряків в             умовах фінансової кризи.
        3. Проблема мінімізації транспортних витрат.
        4. Максимізація прибутку на прикладі ВТД “Університетська книга”

Висновок

Список  використаної літератури

 

Вступ

Для визначення цілей фірми не існує простого методу. Безперечним є тільки одне: цілі фірми визначає сама фірма. Різні фірми можуть ставити різні цілі. Наприклад, власник невеликої фірми може прагнути максимізувати свій вільний час для культурних цілей за мінімального рівня доходів. Менеджер великої компанії може домогтися збільшення обсягу продажу, щоб збільшити свої доходи, якщо вони тісно ув'язані з продажем. Інший підприємець намагатиметься максимізувати обсяг обороту, щоб зберегти конкурентоспроможність фірми, її престиж. Отже, конкретні цілі — це справа конкретної фірми.

Основними цілями фірми можна вважати максимізацію прибутку та мінімізацію витрат. Під  максимізацією прибутку розуміємо  основний критерій, на який орієнтуються виробники. Але це не єдиний критерій. Максимізація поточного прибутку повинна  співвідноситися зі стратегічним прогнозом  розвитку фірми.

Зрозумілим є  те, що кожна фірма прагне збільшити  власний прибуток. У цій роботі ми з'ясуємо основні цілі фірми в умовах різних ринків в короткостроковому та довгостроковому періодах, висвітлимо проблеми максимізації прибутку та мінімізації витрат на прикладах провідних українських та світових компаній, розглянемо шляхи подолання даних проблем. Все це надає роботі підвищеної актуальності та значущості.

 

Розділ 1. Теоретичні основи аналізу цільових функцій  фірми.


    1. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат у короткостроковому періоді.

Ринок досконалої конкуренції

Процес максимізації прибутку полягає у виборі фірмою такого рівня  випуску продукції, який забезпечує їй одержання максимального прибутку при наявності обмежень, що накладаються на поведінку фірми кривими попиту і витрат. За даним виробництвом граничні витрати будуть дорівнювати  граничній виручці та ціні, яку  визначає ринок на основі взаємодії  попиту і пропозиції. Таким чином, умова максимізації прибутку в короткостроковому  періоді для фірми на ринку  досконалої конкуренції буде мати наступний  вигляд:

 

Як повні витрати, так  і сукупний дохід збільшуються в  міру росту випуску продукції. Якщо збільшення доходу перевищує збільшення витрат, то подальший ріст випуску  на одну одиницю збільшує сукупний прибуток, якщо ж збільшення витрат перевершує збільшення доходу, то збільшення випуску на одну одиницю зменшує  сукупний прибуток. [1, с. 154]

Для максимізації прибутку фірма повинна розширювати обсяги виробництва доти, поки граничний  дохід перевищує граничні витрати  і негайно припинити випуск як тільки граничні витрати почнуть  перевищувати граничний доход. Як тільки крива граничних витрат перетинає  криву граничного доходу і йде  над нею, кожна додаткова одиниця  випуску продукції зменшує прибуток. [1, с. 156]

Мал.1.1 Максимізація прибутку фірми на короткострокових тимчасових, інтервалах в умовах досконалої конкуренції.  [4, с. 79-82]

Умову мінімізації короткострокових витрат конкурентної фірми визначає правило найменших витрат. Це умова, при якій витрати мінімізуються в тому випадку, якщо кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу — однаковий граничний продукт (МР).

Мал.1.2 Процес мінімізації  збитків на ринку досконалої конкуренції[2, с. 100]

Крива граничних витрат перетинає  криву граничного доходу в точці  яка знаходиться вище кривої середніх змінних витрат, але нижче кривої повних середніх витрат. Оскільки крива  попиту проходить нижче, ніж крива  повних середніх витрат, фірма несе збитки від кожної проданої одиниці  продукції. Проте, крива попиту лежить вище, ніж крива середніх перемінних витрат, а це означає, що дохід від  кожної проданої одиниці продукції  більший ніж потрібно для покриття змінних витрат, але водночас недостатній  для покриття повних витрат. [2, с. 100]

Монопольний ринок

Для оптимізації обсягу виробництва  монополіст використовує універсальне правило граничного випуску. Головна  умова максимізації прибутку на ринку  чистої монополії полягає в тому, що фірма максимізує прибуток, коли обирвє такий обсяг виробництва, для якого гранична виручка дорівнює граничним витратим, а ціна при  цьому дорівнює ціні попиту для обсягу блага: [8, с.98]

Мал. 1.3 Максимізація прибутку монополією. Модель TRTC. [18]

Мал. 1.3 ілюструє прийняття рішення  монополістом за моделлю . Точки перетину кривих і є точками беззбитковості, а виробництво в межах обсягів, що відповідають цим точкам, є прибутковим.

Графічно оптимальний обсяг  випуску відповідає рівню виробництва, для якого криві і мають  однакові кути нахилу. На малюнку 1.3 їх показують проведені до кривих пунктирні  дотичні. Нахил кривої сукупного  виторгу , визначає величину граничного виторгу, а нахил кривої сукупних витрат – величину граничних витрат. Отже, на рівні випуску, що відповідає однаковому нахилу кривих і, монополія  максимізує прибуток згідно з правилом. [39]

Мал. 1.4 Максимізація прибутку монополістом. Модель MRMC. [3, с. 149]

На мал. 1.4 зображено процедуру  вибору оптимального обсягу виробництва  монополії за методом порівняння граничного виторгу і граничних  витрат . Якщо фірма вирішить виробляти, то вона максимізуватиме прибуток на обсязі, для якого граничний виторг дорівнює граничним витратам. На малюнку 1.4 монопольна ціна відповідає точці  на кривій попиту, а прибуток чисельно дорівнює площі прямокутника. [3, с. 150]

Якщо на оптимальному обсязі випуску ціна перевищує величину середніх сукупних витрат , монополія  максимізує економічний прибуток. Сукупний прибуток монополії можна розрахувати  за відомою нам загальною формулою:  

Мал. 1.5 Модель монопсонії [3,с. 170]

У короткостроковому періоді  монополіст, як і конкурентна фірма, здійснює виробництво, доки покриває свої змінні витрати, тому деякий час монополія  також може працювати з мінімальними збитками. Мінімальні збитки виникають  у випадку, коли за оптимального обсягу випуску монопольна ціна нижча, ніж  середні сукупні витрати, але  вища за середні змінні витрати. Таке становище може виникнути, коли фірма  залишається єдиним виробником товару, попит на який ще існує, але є досить незначним. [39]

Ринок монополістичної конкуренції

Метою фірми на ринку монополістичної  конкуренції у короткостроковому  періоді є максимізація прибутку. У короткостроковому періоді  фірма, що діє в умовах монополістичної  конкуренції, може отримувати економічні прибутки або зазнавати збитків. Однак фірма максимізує свої прибутки або мінімізує збитки тоді, коли виробляє обсяг продукції, який відповідає умові:

MC = MR.

Фірма призначає ціну Р* і отримує економічний прибуток (Р* – АТС*). Економічні прибутки, показані заштрихованим прямокутником, спонукатимуть нові фірми до входження у галузь. У результаті ці прибутки фірми зникнуть.

Мал. 1.6 Максимізація прибутку фірмою монополістом-конкурентом в  короткостроковому періоді [3, с. 162]

Точка Е на лінії попиту D є станом короткострокової рівноваги монополістично конкурентної фірми. З графіка видно, що фірма одержує прибуток у короткостроковому періоді. Однак на ринку монополістичної конкуренції таке становище не є тривалим. Графічно це відобразиться зсувом лінії попиту вліво, при цьому вона стане більш еластичною. [3, с. 163]

Мал. 1.7 Збитки монополістично-конкурентної фірми у короткостроковому періоді[4, с. 92]

Якщо ж на ринку складеться несприятлива ситуація з середніми загальним  витратами, то фірма в умовах монополістичної  конкуренції зазнаватиме збитків  у короткостроковому періоді. Збитки показані заштрихованим прямокутником на цьому рисунку.  [4, с. 93]

Мал. 1.8 Графік вибору оптимального обсягу у короткостроковому періоді  при максимізації прибутку [10, с. 246]

У першу чергу звертає на себе увага крива попиту (D). Вона задовольняє  умову недосконалої конкуренції  – попит має негативний нахил. Фірма, що діє в умовах монополістичної  конкуренції, завдяки диференціації  продукту на своєму сегменті ринку  має монопольну владу, тому і крива  попиту здобуває характерний негативний нахил: ріст обсягу реалізації досягається  за рахунок зниження ціни. 

 Фірма нарощує виробництво доти, поки додаткові витрати, пов'язані з випуском ще однієї одиниці продукції, не починають перевищувати додатковий дохід від її реалізації . Відповідно точка перетину MC і MR на графіку дає той обсяг випуску продукції Q , продаючи який за ціною Р фірма максимізує свій прибуток (Мал. 1.8) чи мінімізує збитки (Мал. 1.9)[10, с. 246]

Мал. 1.9 Графік вибору оптимального обсягу випуску фірмою, що мінімізує витрати. [10, с. 248]

Попит і граничний доход  залежать також від цін, установлених конкуруючими фірмами. Якби вони знизили  свої ціни, то дана фірма безалкогольних напоїв продала б менше за даною  ціною. Протилежне було б справедливо, якби конкуренти підняли свої ціни. Але, як уже говорилося раніше, монопольна-конкурентна  фірма не враховує реакції конкурентів, коли встановлює ціни або орієнтири  з обсягів продажу. [34]

Олігопольний  ринок

На олігополістичному ринку  діють дві протилежно спрямовані сили: зацікавленість фірм у максимізації сукупної маси прибутку для всієї галузі та егоїстична зацікавленість кожної фірми у максимізації своїх власних прибутків шляхом зниження ціни на продукцію. „Дилема олігополістів” відображає вплив цих двох сил на рішення конкурентів: вдатися до агресивної конкуренції чи пасивно співіснувати. Конкуруючи пасивно, всі одержать вищі прибутки. Водночас кожен усвідомлює, що суперники відчувають спокусу збити ціни, тому фірми побоюються конкурувати пасивно.

Узагальнена  концепція  рівноваги  олігополії  була обґрунтована  математиком  Дж.  Нешем  і  знайшла  широке застосування.  Рівновага  Неша  –  це  набір  таких  стратегій, коли  кожен  економічний  суб’єкт  обирає  найкращий  для  себе варіант  дій,  виходячи  з  того,  що  інші  учасники  дотримуються певної (даної) стратегії. Оскільки кожен  гравець не має причин відхилятися  від оптимуму, ці стратегії стабільні. [35]

Модель Курно – це  модель  простої  дуополії, – олігополії  з  двома  фірмами. Обидві  фірми  приймають  рішення одночасно. Ціна, яку фірми приймуть, залежатиме від  сумарного обсягу  виробництва  обох  фірм.  Припускається  також,  що  дві фірми  мають  рівну  економічну  силу  і  випускають  однорідну продукцію за відомої  їм лінійної функції ринкового попиту:

P = a – b(Q1 + Q2 )

де  a,b – позитивні числа, а Q1 і Q2  – обсяги випуску фірми 1 і  фірми 2. Граничні  витрати  приймаються  нульовими  або постійними, що є спрощенням і не впливає на висновки аналізу. Якби  фірма 2 зовсім  не  випускала  продукцію,  тобто  Q2 = 0, крива  попиту  на  продукцію  фірми 1 співпадала  б  з  кривою ринкового  попиту.  Якщо  фірма 2 забезпечуватиме  перші  Q2  одиниць  ринкового  попиту,  тоді  крива  попиту  на  продукцію фірми 1 визначатиметься  рівнянням: 

P1 = a – b(Q1 + Q2)   або   P1 = (a − bQ2) – bQ1.

Мал. 1.10 Максимізація прибутку дуополістом  в моделі Курно [10, с. 271]

Графічно  крива  попиту  для фірми 1 одержується  шляхом зміщення  вертикальної  осі праворуч  на  величину  обсягу виробництва  (Q2)   другої  фірми  (Мал. 1.10). Частина  початкової кривої ринкового попиту  D , що знаходиться  праворуч  від  нової вертикальної осі (пунктирна  вісь P′ ), є кривою попиту фірми 1. Її називають кривою залишкового попиту.  Їй  відповідає  крива граничного виторгу  MR1. 

Модель  Бертрана досліджує ситуацію  цінової  конкуренції,  коли  дві  фірми  виробляють однорідну продукцію. Але тепер фірми змінюють стратегічний показник – вони  вибирають  ціни,  а  не  обсяги  випуску.  Вони конкурують,  знижуючи  ціну  товару  та  збільшуючи  обсяг випуску.  Якщо  одна  з  фірм  знизить  ціну,  вона  забезпечить товаром весь ринок, а фірма з вищою ціною не продасть нічого. Тоді  інша  фірма  також  знизить  ціну.  Вони  досягають  рівноваги Неша, яка в даному випадку є нічим іншим, як конкурентною рівновагою. Обидві знають, що робить конкурент, і в них немає жодних  причин  відхилятись  від  рівноваги. 

Цінність моделі Бертрана в тому, що вона показує, наскільки  суттєво  відрізняється  рівноважний  результат (Q, P,EP)   для олігополії залежно від вибору фірмами стратегічного  показника. [10, с. 270-272]

    1. Шляхи максимізації прибутку і мінімізації витрат у довгостроковому періоді.

Ринок досконалої конкуренції

Рівновага досконало конкурентної галузі та фірми в довгостроковому  періоді досягається за умови, що ціна дорівнює мінімуму середніх витрат довгострокового періоду типового підприємства. При цьому виконується  рівняння, яке є умовою рівноваги  довгострокового періоду:

 

Довгостроковий період дозволяє конкурентним фірмам вносити певні зміни, які  неможливо здійснити в короткому  періоді. [1, с. 153]

У довгостроковому періоді максимальний економічний прибуток фірма отримує тоді, коли ціна (Р) рівна її довгостроковим граничним витратам (LRMC). Звернемось до графічного аналізу.

Мал.1.11Максимізація прибутків фірми в довгостроковому періоді[14,с. 312]

Крива середніх загальних витрат у  короткостроковому періоді позначена  через атс1, крива граничних витрат — через МС1. Оскільки обсяг виробництва Q1 за діючої ціни Р, такий, що середні загальні витрати менші від ціни, то фірма матиме прибуток. Графічною моделлю прибутку є площа прямокутника Р1ВСА.

Якщо ціна перевищує довгострокові  граничні витрати, то у фірми є  стимул для розширення масштабу виробництва  у довгостроковому періоді, якщо ж вона нижча — до скорочення масштабу виробництва. Лише за рівності ціни та довгострокових граничних витрат у фірми відсутній стимул до зміни масштабу виробництва у довгостроковому періоді. [14, с. 310-315]

Якщо економічний прибуток у  галузі набуває від'ємного значення, то фірми відшкодовують повністю свої економічні витрати. Вони будуть змушені залишати неприбуткову галузь і шукати більш вигідні галузі для вкладання коштів.

Довгострокові  середні  витрати,  тобто  витрати  на  одиницю  продукції, мають надзвичайно важливе  значення, тому що вони формують  ціну  виробника,  від  рівня  якої  залежить  результат діяльності  фірми,  її  успіх  на  ринку.  Якщо  ціна  виробника виявиться  нижчою  за  ринкову  ціну,  фірма  одержить Рис. 9.11.  Негнучкість виробництва  у короткостроковому періоді  економічний прибуток, в іншому разі вона матиме збитки і буде витіснена  з  ринку.  Зрозуміло,  що  мінімізація  середніх  витрат складає основне  завдання виробничої діяльності фірми. [16, с. 240]

Монопольний ринок

У довгостроковому періоді  монополіст, так само, як і конкурентна  фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого  перспективного розвитку. При цьому  вона орієнтується на довгострокові  прогнози щодо ринкового попиту на продукцію. 

Мал. 1.12 Довгострокова рівновага фірми-монополіста [23]

На мал. 1.12 зображені варіанти розвитку фірми з відповідними короткостроковими  кривими середніх і граничних  витрат, а також нанесені криві  довгострокових середніх і граничних витра. Кращим варіантом розвитку буде стан рівноваги , який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві граничного виторгу і граничних витрат коротко – і довгострокового періоду:

.

Монополія завжди може вибрати  з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна і в довгостроковому періоді  перевищує довгострокові середні  і граничні витрати:

.

Для монополії не властивий парадокс прибутку. Завдяки бар’єрам входження  в галузь монополія і в довгостроковому  періоді зберігає економічний прибуток. [3, с. 150]

У разі ринкової рівноваги чистого  монополіста в цьому періоді  в нього завжди є економічний  прибуток. Якщо монополіст отримує  економічний прибуток в короткому  періоді часу то він буде його отримувати і у довгому, оскільки не зіткнеться з конкурентами, яких у галузі просто немає. [5, с. 370]

Ринок монополістичної конкуренції

У довгостроковому періоді  у випадку прибутковості в  галузь починають входити нові фірми, приваблені можливістю одержати економічний  прибуток. У міру появи нових фірм, отже, і нових товарів-замінників, типова фірма втрачає частину  свого попиту. Це означає, що крива  попиту змішується ліворуч і є  більш похилою, попит стає ще більш  еластичним. Кожна фірма починає  втрачати прибутки.

Зменшення числа фірм призводить до збільшення попиту на товари тих  фірм, які залишились на ринку. Криві  їх попиту зміщуються праворуч, збитки зменшуються. Рух фірм триває до того часу, коли економічний прибуток досягне  нуля. Отже, у стані довгострокової рівноваги всі фірми галузі одержують  лише нормальний прибуток. 

Мал. 1.13 Довгострокова рівновага  монополістичного та досконалого конкурентів. [7, с. 112-118]

Мал. 1.13 а) представляє графічну модель довгострокової рівноваги фірми  – монополістичного конкурента. Рівноважний  обсяг буде купуватись за ціною . Графік показує, що будь-яке відхилення від  обсягу призводить до збитковості, оскільки середні витрати починають перевищувати ціну.

Якщо фірми одержуватимуть в короткостроковому періоді  збитки, то частина їх залишить галузь, а ті, що залишаться, будуть мати збільшену  частку попиту, і поступово збитки почнуть зникати, фірми будуть отримувати нормальний прибуток. Довгострокова  рівновага відновлюється. Таким  чином, ситуація беззбитковості у довгостроковому  періоді для монополістично конкурентної фірми і галузі нагадує довгострокову  рівновагу фірм на досконало конкурентному  ринку (Мал. 1.13 б).

Якщо короткострокова рівновага  монополістичного конкурента нагадує  рівновагу монополіста, то довгострокова  подібна до рівноваги конкурентної фірми. Проте досконало конкурентна  рівновага і рівновага в умовах монополістичної конкуренції мають  і значні відміни. Конкурентне ціноутворення  веде до виникнення в довгостроковому періоді потрійної рівності.[7, с. 112-118]

У довготривалому періоді існує  тенденція до одержання нормального  прибутку, або, іншими словами, до беззбитковості, для фірм, що діють при монополістичній  конкуренції.

У випадку одержання прибутків  у короткостроковому періоді (мал. 1.13 а) очікується, що економічні вигоди залучать нових конкурентів, оскільки вступ у конкуренцію в галузі є щодо простим. Коли нові фірми ввійдуть у галузь, крива попиту, з якою зіштовхується типова фірма, зрушиться  вліво і стане більш еластичною. [11, с. 484-487]

 

Олігопольний  ринок

Особливості поведінки олігополіста на ринку визначаються двома тенденціями, що діють в протилежних напрямках. З одного боку, фірми зацікавлені  в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні  дії, оскільки це дає змогу реалізувати  монопольну владу. З другого боку, кожна фірма прагне отримати надприбуток  за рахунок конкурентів, порушуючи  угоду, а це відповідно суттєво загострює  суперництво.

Якщо кілька фірм у галузі з олігополістичним ринком приблизно  однакові за розміром та рівнем середніх витрат, то для них збігатимуться  рівень ціни та обсяг виробництва, що максимізують економічний прибуток. Спільна цінова політика, яку вони проводять, фактично перетворить ринок  олігополістичної конкуренції у  ринок чистої монополії. [8, с. 122 ]

Як правило, лідер завчасно попереджає про наступні зміни, щоб, з одного боку, дати можливість партнерам  підготуватись до наступного маневру, а з іншого – вивчити їх можливу  реакцію. Крім того, лідер не намагається  встановити ціни, які максимізують прибуток, щоб зберегти бар’єри  для вступу в галузь, які пов’язані  з неспроможністю нової фірми  забезпечити мінімальний рівень витрат і отримати економічний прибуток.[12, с.148]

 

Висновок

 

Розділ 2. Проблеми максимізації прибутку і мінімізації  витрат  на прикладах провідних  іноземних компаній в умовах фінансово  економічної кризи.


    1. Мінімізація витрат на прикладі компанії “Nokia”.

Один з найбільших розробників  мобільних комунікаційних технологій Nokia планує скоротити ще чотири тисячі робочих місць на своїх заводах  у Фінляндії, Угорщині та Мексиці. У корпорації прийняли таке рішення, щоб зменшити витрати шляхом переміщення виробництва смартфонів до Азії. При цьому компанія скоротить 2,3 тис. робочих місць в Угорщині, приблизно тисячу в Фінляндії, а решту скорочень проведе в Мексиці. Скорочення восьми відсотків робочої сили в підрозділі з виробництва телефонів доведе загальне число запланованих звільнень у Nokia до більш ніж 30 тис. У компанії повідомили, що скорочення робочих місць буде відбуватися поетапно протягом цього року.

До того ж Корпорація повідомила про те, що вона планує, звільнити  близько 10 000 своїх співробітників по всьому світу і закрити деякі  заводи до кінця 2013 року. Це означає, що будуть також закриті науково-дослідні центри, в тому числі в Ульмі (Німеччина) і Барнабі (Канада). Крім цього, фінський виробник заявив про те, що планує закрити  провадження в Сало.

Зараз компанія Nokia зіткнулася з жорсткою конкуренцією з боку Apple і її смартфонами, а також цілим рядом компаній, що займаються розробкою мобільних  пристроїв, які працюють на популярній платформі Android. У той же час фінський виробник втрачає позиції на азіатському  ринку, де місцеві компанії, такі як ZTE, почали пропонувати покупцеві  більш дешеві альтернативи.

В даний час компанія Nokia ставить  собі основною метою скоротити величезні  операційні витрати і сконцентруватися безпосередньо на продажах і маркетингу. Nokia також заявила про те, що продала  свій підрозділ Vertu фірмі EQT. Сума даної  угоди не розголошується. Нові скорочення повинні допомогти фінської компанії поліпшити своє фінансове становище  і втриматися на плаву.

Саме через кризу Nokia кинула розробки нової платформи Meltemi, за допомогою якої сподівалася кинути виклик телефонами на базі ОС Android від Google.

За словами джерел, знайомих з  планами Nokia, компанія розраховувала, що мобільна Linux-платформа, яка на стадії розробки отримала назву Meltemi, прийде на зміну вже давно використовуваної Series 40, однак закрила проект в рамках програми масового скорочення витрат.

Експерти вважають, що відмова від Meltemi загрожує Nokia втратою міцних позицій  на масовому ринку, де вартість телефону становить $ 100-200. У першому кварталі Nokia контролювала більше 20% в цьому сегменті ринку стільникових телефонів. Про Meltemi стало відомо в середині 2011 з відео, що було опубліковано в інтернеті з виступом глави Nokia Стівена Ілопа, проте компанія ніколи офіційно не підтверджувала існування проекту.

Можливим є також те, що саме через кризу Nokia планує продати власну штаб-квартиру. Знайти покупця на нерухомість планується знайти протягом року. Дане явище є наміром в рамках програми зі скорочення витрат. За попередніми оцінками, з продажу будівлі зі скла і сталі виробник мобільних телефонів зможе заробити 200-300 мільйонів євро. Знайти покупця на нерухомість планується протягом найближчого року.

Також, як зазначає газета Helsingin Sanomat, Nokia не планує переносити свій головний офіс за межі Фінляндії і має намір  орендувати нове приміщення. Не виключено, що після продажу штаб-квартири Nokia орендує її у нового власника.

Про масштабну програму зі скорочення витрат, що включає в себе продаж непрофільних об'єктів нерухомості, компанія оголосила ще в липні  поточного року. Nokia, яка позбулася 2012 року звання найбільшого в світі  виробника мобільних телефонів, переживає кризу через низький  попит на свої смартфони.

Наприкінці липня Nokia повідомила, що з вересня закриває свій єдиний завод  з виробництва телефонів у Фінляндії. Раніше компанія закрила дослідницькі центри в Німеччині та Канаді. Крім того, Nokia планує значно скоротити штат співробітників.

Завод у місті Сало був відомий, в першу чергу, як основний постачальник топових смартфонів Nokia для ринку Західної Європи. Зокрема N97, N8 і Lumia 800. 780 Його співробітників скоротять в рамках більш глобального плану скорочення витрат компанії. Згідно йому, у Фінляндії роботу втратять 3,7 тис. осіб і ще 10 тис. співробітників екс-лідера мобільного ринку у всьому світі будуть шукати собі нове джерело доходів.

В Nokia сподіваються, що скорочення дозволять скоротити їм збитки за 2012 рік більш ніж на $2 млрд. При цьому основні виробничі лінії будуть перенесені в Китай і країни Південно-східної Азії.

У лютому 2011 року Nokia оголосила про тісну співпрацю з компанією Microsoft, в рамках якої фінський виробник зобов'язався повністю перевести всі свої смартфони на ОС Windows Phone.

До програми з мінімізації витрат входить закриття в Росії фірмових магазинів. Рішення було ухвалене керівництвом компанії ще в травні, але офіційно оприлюднене на прес-конференції ПМЕФ тільки зараз. Коментуючи заяву, представник Nokia зазначив, що Росія продовжує залишатися для них одним з ключових ринків.

Незважаючи на швидке закриття фірмових магазинів (точна дата все ще не відома), телефони компанії можна буде придбати в мультибрендових магазинах і салонах зв'язку. Крім цього, Nokia продовжує розвивати свій інтернет-магазин, в якому існує доставка по всіх містах Росії. Ніша, яку займає фінським виробником на російському ринку, поступово зменшується, здаючи позиції компанії Samsung. Остання, за даними «Евросеть», обігнала Nokia за обсягом виручки від продажів на початку 2012 року.