Теоретичні основи перекладу науково-технічних термінів

ВСТУП

Труднощі перекладу термінів, які  позначають поняття іншомовної національної терміносистеми здебільшого спричинені дією міжмовної термінологічної  інтерференції. Завдяки розширенню меж людських знань зростає потреба  в нових визначеннях вже опанованих понять, а також понять нових галузей  науки та техніки. Відповідно відбувається розширення словникового складу мови, причому, значною мірою, здійснюється це за рахунок міграції наукових та технічних термінів.

Науково-технічна термінологія – це широкий шар лексики, де терміносистеми інтенсивно розвиваються та активно  взаємодіють між собою. Значні кількісні  та якісні зміни, що відбуваються в  науці й техніці, сприяють збільшенню кількості терміносистем, взаємозбагаченню їхнього лексичного складу.

Питання про специфіку термінів та способи їх перекладу завжди займав особливе місце в порівняльному  мовознавстві: його розглядали в своїх  працях з теорії перекладу В.М. Комісарів, Я.І. Рецкер, І.В. Арнольд; він є об'єктом  все більш пильної уваги сучасних вчених. Якщо завдання перекладу - забезпечення еквівалентності як «спільності  змісту текстів оригіналу і перекладу», то при перекладі спеціальних текстів термінам слід приділяти особливу увагу: саме вони визначають інформаційний зміст спеціального тексту, будучи своєрідними ключами, організують, систематизують і кодують спеціальну інформацію.

Актуальність  роботи зумовлена недостатньою вивченістю семантичних аспектів міграції англійської термінологічної лексики в сучасному термінознавсті та лінгвістиці; необхідністю детального аналізу способів перекладу таких термінів у перекладознавсті.

Мета роботи полягає у виявленні та комплексному аналізі способів перекладу науково-технічних термінів англійської та української мов.

У зв'язку з поставленою метою  представляється необхідним вирішення  наступних завдань:

1. Отримати уявлення про особливості  термінів, визначити місце термінології  в системі мови.

2. Виділити характерні риси перекладу науково-технічних термінів.

3. Проаналізувати основні прийоми  перекладу термінів.

4. Виявити труднощі, що виникають  в процесі перекладу термінів.

5. Впорядкувати труднощі перекладу  термінів, сформулювати прийоми,  що дозволяють вирішити виниклі  проблеми максимально ефективно. 

Об'єктом дослідження – англомовні науково-технічні терміни та їх переклад.

Предмет дослідження виступають способи перекладу термінології з англійської на українську мову, структурно-семантичні особливості термінології в англійській мові

Матеріалом дослідження послужили прості, складні та багатокомпонентні терміни науково-технічних текстів англійської та української мов. Це пояснюється тим, що в лінгвістичному плані саме в даних текстах найбільше яскраво проявляються всі особливості структури підмов науки: чіткість, логічність, функціональна спрямованість викладу, відносна кінцівка, формальна обмеженість і ін.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що ґрунтовно розглядаються проблеми перекладу простих, складних термінів та термінів словосполучень англійської та української термінології, пропонує принципи аналізу перекладених термінологічних одиниць.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що у даному дослідженні виявлено специфіку аналізу способів перекладу термінів англійської та української терміносистеми.

Практична цінність дослідження визначається можливістю використання його результатів у викладанні курсу теорії та практики перекладу у спецкурсах з перекладу науково-технічних текстів; у спецкурсі з термінознавства.  

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ

1. Визначення терміна, формування науково-технічної термінології

Термін (від лат. terminus - границя - межа), слово або сполучення слів, що позначає спеціальне поняття, уживане в науці, техніці, мистецтві. У сучасній логіці слово "термін" часто вживається як загальне ім'я «іменників» мови логіко-математичних вирахувань, що виражають при інтерпретації елементи предметної області [27, с.36].

Кожне дослідження термінологічної  лексики опирається на деяке визначення терміна. З питань визначення терміна, вимог, пропонованих до нього, взаємини загальнонародного слова, терміна  й поняття в лінгвістичній  літературі існують різні, часто  протилежні точки зору. Не вдаючись у докладний аналіз літератури (вона зачіпає не тільки лінгвістичні, але  й філософські проблеми номінації  в мові, що виходить за рамки нашого дослідження), спробуємо висловити свою точку зору по цим досить складним питанням.

Специфіка значення слова, його відмінність  як категорії мови від поняття  як категорії думки проявляється у функціонуванні мови як засобу спілкування. Слово - інструмент, за допомогою якого  виробляється поняття як продукт  порівняльної й узагальнюючої діяльності людського розуму [9, с. 70].

Зміст терміна розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. Зміст  слова розкривається через його лексичне значення, що не припускає  логічного виділення ознак поняття; у слові в порівнянні з терміном менш певний обсяг поняття, без застосування кількісних характеристик [8, с.29]. Значення й поняття терміна й не терміна реалізують різний тип інформації, значення й поняття нетотожні, навіть якщо виражені терміном, а не загальнонародним словом.

Розглянемо, що розуміють термінологи  під основним поняттям своєї науки.

Сутність визначень терміна, зводиться до того, що як ознака – найближчого родового поняття – найчастіше називають «слово або словосполучення», або «мовний знак» взагалі, а як ознаки – видових відмінностей: специфіку сфери поширення; особливу функцію, називну (номінативну) позначення й дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснювальну; семантичні особливості терміна: а) предмет певної області знання; б) «поняття», де семантика є «точної» (з точними семасіологічними границями), «однозначної», «є дефініцією», «є системної».

Оскільки єдиного визначення терміна  в лінгвістичній літературі поки не має, актуальним залишається завдання такого визначення. Крім того, в існуючих визначеннях помітна невідповідність установлюваних ними властивостей і ознак терміна, його реальному мовному вживанню. Навіть не дуже глибоке дослідження термінології в області медицини, біології й інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає тільки одне значення, не завжди він входить тільки в одну терміносистему, та відбиває у своїй значеннєвій структурі характеристичні ознаки об'єкта термінування. Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні границі й виражає точно обкреслене поняття.

У характеристику терміна треба  обов'язково включати його якості (або  тенденції), а у визначення терміна, на нашу думку, - тільки безперечні властивості всіх термінів. Ми вважаємо, що основне в специфіці його спеціального, професійного вживання, сфера поширення обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнану властивість терміна, не слід доводити його до крайності. Не можна погодитися з думкою, що «ні у формі, ні в змісті не можна знайти істотної різниці між словом неспеціальної загальнопоширеної лексики й словом лексики термінологічної.

Проблема граматичного складу термінологічної лексики важлива як у теоретичному, так і в прикладному плані: необхідно чітко представляти, які терміни повинні втримуватися в термінологічних словниках, рекомендаціях і т.д. У лінгвістичній літературі єдиної думки по цьому питанню немає. Одні дослідники думають, що іменник є універсальним засобом для передачі всіх категорій термінологічних понять. Такі погляди ґрунтуються на теоретичній передумові високого ступеня абстракції іменників, внаслідок чого іменники є «єдиним лексико – граматичним засобом, що виражає науково-технічні поняття про предмети, якості, дії...» [10; с.89]. Наявність термінологічної лексики становить одну з основних рис наукового стилю. Прогрес супроводжується появою нових термінів, які постійно приходять на зміну застарілим.

Наукові дисципліни і області  знань оперують конкретними науковими  та загальнонауковими поняттями  й категоріями, які, в свою чергу, також позначаються термінами –  спеціальними або загальнонауковими. Терміни виступають у якості об’єкта  у широкому діапазоні галузей  теоретичної та прикладної наук, кожна з яких виділяє в терміні необхідні їй аспекти.

Через складність термінологічних  систем, існує значна кількість їх класифікацій, як наприклад: за поділом  термінології на номенклатурну і професіональну; за структурними ознаками термінів, тобто за компонентами з яких вони складаються; за способом синтаксичного словотворення.

При перекладі науково-технічної  літератури використовуються: відповідники, прийоми калькування та транскодування (з можливим наступним поясненням або описом), шляхи опису значення, розкриття позначеного поняття. Але найважливішим є взаємодія  терміну з контекстом, завдяки  чому виявляється значення слова. Тому процес перекладу терміну – це перш за все з’ясування його значення у контексті, а вже потім переклад термінологічної одиниці рідною мовою. Найбільші труднощі для розуміння і перекладу становлять багатокомпонентні терміни-словосполучення, які утворюються лексико-синтаксичним способом за певними моделями. Для правильного перекладу атрибутивних словосполучень необхідно знати структурно-семантичні особливості таких словосполучень та вміти правильно знаходити ключове слово.

Термінологія в певному змісті являє собою мову науки. У мові науки є своя морфологія, словотвір, синтаксис і стиль (або стилі), а також свої явища, що підходять під поняття лінгвістики тексту, синхронія й діахронія, власні типології, порівняльні ареальні явища, своя зовнішня й внутрішня лінгвістика. Детальний порівняльний аналіз терміносистем двох мов з різних точок зору дозволить підвести базу під порівняльно-типологічне вивчення термінів як в області лексичної й синтаксичної семантики, так і в області властиво структурної семантики [22, с.73].

У роботах у цьому напрямку не спостерігається єдність предметів, цілей, методики дослідження. Принципи порівняльного й порівняльно-типологічного аналізу підмов науки і їхніх термінологічних систем майже не розроблені.

Все-таки результати існуючих робіт, представлені в термінах порівняльного термінознавства, можуть дати деяке уявлення про існування системи подібностей і розбіжностей на різних рівнях підсистем, що зіставляються. Певний досвід тут уже накопичений, але, на жаль, спрямований тільки на рішення окремих приватних завдань порівняльного термінознавства.

Таким чином, назріла необхідність узагальнити досягнуті результати, перебороти розрізненість, різноаспектність, фрагментарність окремих досліджень, систематизувати існуючі методики, виявити найбільш характерні тенденції  розвитку складного нового підходу  до вивчення терміносистем, уточнити його предмет, намітити перспективи розвитку даного напрямку.

1.2. Науково-технічні терміни та особливості їх перекладу

Науково-технічні терміни  як мовні знаки, які представляють  поняття спеціальної, професійної  сфери науки або техніки, становлять істотну частину науково-технічних  текстів. Враховуючи відсутність перекладних  відповідників (у разі термінів-неологізмів) і національну варіативність (наприклад, наявність різних термінів в американському, британському, канадському варіантах  англійської мови, які позначають одне й те саме явище, об'єкт, процес тощо), переклад термінів викликає певні  труднощі. Тому звернення учених до цього питання завжди було актуальним. Переклад науково-технічного тексту повинен  вірно передавати зміст оригіналу у формі, по можливості близькій до форми оригіналу. Відступи повинні бути виправдані особливостями мови, вимогами стилю.

Переклад, в цілому, не повинен бути ні буквальним, ні вільним переказом оригіналу, хоча елементи того й іншого обов'язково наявні: якщо буквальний переклад якоїсь фрази добре звучить і передає її зміст, немає підстав змінювати його, і навпаки, можна (і треба) переказати зміст своїми словами, якщо інакше «ніяк не виходить». Важливо лише не допускати втрати суттєвої інформації або, навпаки, додавати від себе те, чого немає в тексті.

Серед лексичних труднощів  науково-технічного перекладу науковці виділяють багатозначність термінів та вибір адекватного словникового відповідника або варіанта перекладу  терміна; особливості вживання загальновживаних слів у науково-технічних текстах; правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики; визначення межі прийнятності перекладацьких лексичних  трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, «фальшивих друзів» перекладача; терміни-омоніми; етноспецифічну лексику  й етнонаціональну варіантність термінів; різного роду власні імена  та назви (фірм, установ та організацій) тощо.

Основна складність перекладу  наукових текстів, а саме переклад термінів, полягає в розкритті та передачі засобами мови іншомовних реалій. Для  правильного перекладу терміна  важливо знайти його словотворчу  й морфологічну структуру та семантичні відмінності від загальновживаних слів. Обов'язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, – повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без  проникнення в їх сутність, без  розуміння самих явищ, процесів і  механізмів, про які йде мова в  оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту галузь знань, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися  відповідними термінологічними словниками. Однак у спеціальному тексті нерідко  буває елемент новизни, який є  особливо цікавим для читача, але  пов'язаний зі вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання таких труднощів полягає в детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, які вже затвердились в науці.

Актуальні наукові проблеми, новітні технічні винаходи і відкриття  висвітлюються у друкованих виданнях і насамперед – у періодичних  виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати консультація фахівця в даній  галузі. Спочатку необхідно точно  встановити, в чому полягає описувана  в іншомовному перекладі проблема і в чому труднощі її викладу в  перекладі. Проблема може полягати в  описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно порівняти всі випадки вживання нових термінів або лексем, які важко передаються засобами іншої мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Розглянемо  основні способи перекладу термінологічної  лексики.

Зазвичай  терміни перекладають шляхом підбору  лексичного відповідника. Але коли такого відповідника немає, найчастіше застосовують трансформацію калькування, наприклад, calculating machines – обчислювальна техніка, constant temperature – постійна температура. Нерідко під час перекладу змінюється порядок послідовності компонентів (spongy globe of platinum iridium – губчаста платино-іридієва куля) та використовується родовий відмінок (photocell banks – батареї фотоелементів, energy converter – перетворювач енергії).

Немало  термінів перекладаються шляхом транскодування, наприклад, motor – мотор, phonograph – фонограф. Перекладені цим способом терміни можна розділити на три групи (за В. І. Карабаном) відповідно до видів транскодування. Перша група представлена термінами, переклад яких здійснено шляхом наслідування звукової форми, тобто транскрибування (diameter – діаметр, metronome – метроном); терміни другої групи наслідують графічну форму слова вихідної мови, тобто проходить транслітерація слів (signal – сигнал, radio – радіо); третя група охоплює терміни, адаптовані до фонетичної та/або граматичної структури мови перекладу (cybernetics – кібернетика, stratosphere – стратосфера, selenium – селен) [9, 21].

Також переклад складних термінів можливий шляхом опису  значення (експлікації), який більш  успішно використовується там, де не можна обійтися порівняно коротким поясненням (L-tube – вакуумні трубки дециметрового передавача) [9, 120].

Як уже  зазначалось, у перекладі зберегти його стилістику, тому не завжди можна  перекладати терміни відповідником. Інколи словниковий варіант не відповідає нормам перекладу або ж просто не звучить у реченні, тому аби  не порушувати стилістичну цілісність тексту, використовують трансформацію  контекстуальної заміни. Прикладів  таких перетворень є небагато, оскільки термін передусім містить  у собі певну інформацію, яку необхідно  донести до читача. Прикладами контекстуальної  заміни є такі слова та словосполучення, як maximum acceleration – шалена швидкість, coagulate – випікати, circuit – дріт.

Поширеною трансформацією є компресія, яка  має на меті передачу значення в  більш стислому вигляді. У деяких випадках компресія супроводжується  вилученням слова (unorganized body signal – немодульований сигнал, chemically treated cork layers – хімічно оброблений корк).

Отже, правильно будувати свої висловлювання, добираючи відповідні словесні засоби при перекладі, не засмічувати  мову кальками, просторічними словами  – складна, але здійсненна умова  того, що в професійному середовищі ми будемо говорити гарною літературною мовою.

1.3. Труднощі перекладу термінів: багатозначність та омонімія

ХХ та ХХI століття - це епоха швидкого технологічного прогресу, нових наукових досягнень та відкриттів. Обсяг науково-технічної  інформації збільшується, тим самим  привертаючи все більше уваги  філологів, в тому числі і перекладачів.

Серед мовознавців немає єдиної думки стосовно розмежування понять омонімії та багатозначності (полісемії). Більшість вчених схиляється до тієї точки зору, що омонімами є однакові за своєю формою слова, які раніше були різними, але внаслідок історичного розвитку співпали, а всі інші випадки, коли форма слів з різним значенням збігається, називаються полісемією або багатозначністю.

В сучасному мовознавстві загальновизнаним є той факт, що омонімія - це абсолютна  універсалія, а наявність омонімів в мові є обов'язковою і закономірною. Як наслідок цього, однією з основних проблем при перекладі науково-технічних  текстів є омонімія термінів - явище, при якому лексичні елементи є  тотожними за своєю формою, але  досить відмінними за значенням. Омонімія термінів є дуже поширеною через  те, що у терміносистемах різних галузей науки і техніки широко застосовується семантична форма словотворення, коли існуючій формі слова надається  інше конкретне значення. Незалежно  від того яким є термін - багатокомпонентним сполученням, чи виступає в якості терміна-словосполучення, чи терміна-слова, омонімія поширюється  на кожен з них, і кожен перекладач так чи інакше зустрічає це явище  у процесі роботи.

Розрізняють два типи термінів-омонімів – міжгалузеві та внутрішньогалузеві. При міжгалузевій омонімії за термінами закріплені різні дефініції і ці терміни використовуються у різних термінологічних системах. При внутрішньогалузевій омонімії одна і та ж форма слова має різні значення в одній і тій самій термінологічній системі. Наприклад термін drag. У галузі авіації він має значення «лобовий опір» та «польот на малій висоті». Це є прикладом внутрішньогалузевої омонімії. Цей же термін може бути і міжгалузевим: у галузі авіації він означає «лобовий опір», «затримку транспорта» у галузі логістики, «тертя нафти об стінки скважини» у галузі геології, та «перетягування мишею» в інформатиці. Наприклад, слово leader у фізиці має значення «іскровий або грозовий розряд», в кінематографії – «зарядка кіноплівки, рекорд», в кібернетиці – «початок масиву», в слюсарній справі – «ходовий гвинт», в гірничій справі – «направляюча стріла копра», в політології – «керівник, провідник», в поліграфії – «пунктир» тощо. Зрозуміло, що значною мірою характер значення таких омонімічних термінів визначається приналежністю оригіналу до тієї чи іншої галузі науки й техніки та конкретною тематикою самого тексту оригіналу. Однак перекладацькі помилки можуть все ж виникати у зв'язку з неправильним вибором значення омонімічного терміна з суміжної галузі науки або техніки. Перекладач повинен все це враховувати при перекладі термінів й орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору варіанта перекладу омонімічного терміна.

Особливої уваги потребує точний переклад омонімічних термінів з атрибутивним сполученням, коли означення передує терміну. У такому випадку словосполучення перетворюється на галузевий чи вузькогалузевий термін. Прослідкуємо омонімію терміну engine з атрибутивним сполученням engine: «air engine» - «компресор» (виробниче обладнання), «field engine» - «трактор» (сільськогосподарська техніка), «fire engine» - «пожежний насос», «pumping engine» - «насос» і т.і.

Омонімія існує також у випадку  термінів-абревіатур та скорочень, адже саме науково-технічна література є  сферою широкого вживання різних скорочень. Оскільки абревіатури і скорочення складаються з невеликої кількості  літер, то існує ймовірність співпадіння  їхніх форм у різних галузях науки  чи техніки. Омонімічними можуть бути дво-, три- та чотирилітерні скорочення, а повні форми термінів, які  вони позначають, можуть належати до однієї галузі науки. Прослідкуємо міжгалузеву  омонімію скорочення met.: «metaphor» - метафора (мовознавство), «metal» - метал (металургія), «meteorological»- метеорологічний (метеорологія), «metaphysics» - метафізика (філософія).

Отже, для того щоб уникнути неправильного  вибору варіанта перекладу омонімічного терміна, необхідно добре знати  ту галузь науки, якої стосується переклад, розуміти зміст терміну англійською  мовою і знати термінологію рідної мови, тобто важливими є фонові знання перекладача, а також його вміння шукати нові поняття, які відсутні в словниках, вміти користуватися  різними енциклопедичними довідниками, інтернетом, цікавитися розвитком сучасної науки, розвиватися у професійному плані, можливість проконсультуватися зі спеціалістом у данній галузі. Надзвичайно важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, адже значення терміну обумовлене конкретною тематикою самого тексту оригіналу, а механічне заучування термінів може призвести до значних помилок у перекладі.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ

2.1. Особливості перекладу простих термінів

Англійські  прості терміни є складовою частиною лексичної системи і як особливий  тип слова мають специфічні ознаки. І.В. Арнольд простим терміном називає  слово, яке служить для чіткого  вираження поняття, специфічного для  якої-небудь галузі знання, виробництва  або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини [2, с. 81]. Одне з головних завдань перекладача полягає в максимально повній передачі змісту оригіналу, і, як правило, фактична спільність змісту оригіналу і перекладу дуже значна.

Суфікси і префікси, які наявні в системі термінотворення англійської мови, в основному запозичені з загальних, звичайних словоутворюючих засобів англійської мови. Для утворення термінів за допомогою суфіксів і префіксів характерний вибір з числа словотворчих елементів тих, які виявляються прийнятними для побудови термінів. Специфічним для спеціальної термінології є прагнення до закріплення за деякими суфіксами певних термінологічних значень. Це особливо характерно для хімічної термінології, де найбільш повно вивчена спеціалізація суфіксів. В англійській мові утворюються:

- Назви основних органічних  сполук і галогенів - за допомогою суфікса-ine [en] (amine, fluorine);

- Назви неосновних органічних  сполук - за допомогою суфікса-in [in] (salicin);

- Назви вуглеводнів ацетиленового ряду - за допомогою суфікса-yne [i: n] (propyne). Більш-менш чітка спеціалізація афіксів проведена в біологічній і медичній термінології, тобто там, де терміни побудовані, в основному, з латинських і грецьких коренів. Наприклад:

Суфікс-us [s] для іменників в однині, і суфікс-i [ai] - для іменників у множині: alveolus - alveoli (альвеола - альвеоли); - Суфікс-um [m], для іменників в однині і суфікс-а - для іменників у множині: cranium - crania (череп - черепа). Англійські префікси dis-, en-широко застосовуються при утворенні біологічних термінів. Наприклад: Disafforest (вирубувати ліси), Disbranch (обрізати гілки), Dislodge (виганяти звіра з барлоги). Enfееble (послаблювати), Engraft (робити щеплення), Enrich (удобрювати грунт) і ін.

У термінології інших галузей систематична спеціалізація значень суфіксів майже зовсім не ведеться. Тому тут суфікси мають більш широке значення, вказуючи на категорію, до якої належить термінологічне поняття. Так, наприклад, за допомогою суфіксів-er,-or,-ist утворюються іменники, що позначають працівника-спеціаліста: · Driver · Designer · Operator · Physiсist · Philologist а також машини, верстати, інструменти, прилади: · Drier · Cutter · Computer.

Іменники з конкретним предметним значенням утворюються за допомогою суфіксів-ing,-ment: · heating · Leavings · Mounting · Movement · Development.

Іменники з абстрактним значенням  утворюються за допомогою суфіксів, які виражають властивості і  якості: --Ness (business); --Ty (safety); --Hood (likelyhood).

Суфікс - ing використовується для позначення технологічних процесів і дії взагалі: · Turning · Programming rotating. Суфікс - (t) ion використовується для вираження дії: · Сomposition · Activation · Revolution.

Для науково-технічної термінології характерне використання ряду суфіксів і префіксів, малопродуктивних, непродуктивних і зовсім відсутніх в загальнонародному вживанні. Так, у системі термінотворення англійської мови широко застосовуються такі малопродуктивні суфікси: --Ment (treatment, filement); --Ance,-ence (inductance, divergence).

У системі термінотворення широко застосовується суфікс прикметника - wise, що надає основі значення «в напрямку, паралельно»: · streamwise · Slantwise. Деякі малопродуктивні префікси широко використовуються при термінотворення: · Non-corroding · Non-dimensional · Non-freezing.

Деякі суфікси і префікси, що вживаються в системі термінотворення, взагалі  відсутні. Наприклад, в англійській  термінотворення з'явився префікс as, який вживається з дієприкметниками минулого часу і передає значення «безпосередньо в тому стані, яке предмет придбав, піддавшись процесу, вираженого причастям»: · As - cast (безпосередньо після виливки) · As - controlled (безпосередньо після перевірки) · As - welded (безпосередньо після зварювання) У багатьох областях розроблені спеціальні правила утворення термінів для понять або об'єктів певного класу. Так, назви різних видів електронних ламп створюються за аналогією з терміном electrode із зазначенням числа електродів, що використовуються в лампі: · diode · Triode · Tetrode · Pentode · Hexode · Heptode. Ряд спеціалізованих електронних пристроїв отримує назви з елементом -iron: · Additron · Carcinotron · Cryotron · Exitron · Ignitron · Klystron · Permatron · Phantastron · Plasmatron · Platinotron · Skiatron. Хімічні терміни на-ite,-ate позначають солі, на - / с,-lous - кислоти і т.д.

Слід відзначити, що однослівні терміни неоднорідні за кількістю словотворчих компонентів. Відповідно до цього однослівні терміни становлять такі групи:

I. До структури терміна входить одна основа: · Agent · Byte · Domain · Entity · Filter · Frame · Host · Mask · Monitor · Net · Port · Proxy · Tag · Traffiс · Worm

II. Структуру терміна становить основа і один і більше афіксів: · Acknowledgement · Application · Archie · Connectionless · Driver · Knowbot · Multicast · Multimedia · Multiplexing · Repeater · Selector · Transceiver

III. Терміни, утворені шляхом складання основ: · broadband · broadcast · Dial-up · Gateway · Network · Telnet · Workstation

IV. Терміни, утворені шляхом складання частин слів: · b it · Catenet · Ethernet · Internet · Modem · n etiquette · Netizen.

V. Терміни, утворені за допомогою додавання основ і аффіксаціі: · b roadcasting · Subnetwork.

2.2. Способи перекладу складних термінів

Складні терміни являють собою  стале словосполучення, за яким закріплене певне термінологічне значення, наприклад: traffic control computer - комп'ютер для керування дорожнім рухом, background impurity concentration -фонова концентрація домішку, vacuum-brake cylinder - циліндр вакуумного гальма. Переважна більшість термінів становлять препозитивні атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і означуваний компонент і означення займає в словосполученні початкову позицію.

Переклад складних термінів складається  з двох основних процедур - аналітичної  та синтетичної. Велику роль при перекладі  словосполучень відіграє саме аналітичний  етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно  визначити компоненти складного  терміну, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають  компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення. Характер цих відносин й визначає порядок та сам зміст перекладу  складного терміну. Синтетичний  етап перекладу передбачає визначення позицій компонентів в залежності від зазначених семантичних відносин і отримання остаточного варіанту перекладу складного терміну.

Різні слова по-різному виявляють  сталість свого значення в тих чи інших мікроконтекстах, тобто в безпосередньому оточенні. Переклад деяких слів може майже не залежати від контексту і бути одним і тим же в різних сполученнях такого слова з іншими словами, як, наприклад, у випадку термінів scholarly i hypothesis: 1) scholarly literature - наукова література; scholarly manuscript - науковий рукопис; scholarly paper - наукова стаття; paper - наукова доповідь; scholarly society - наукове товариство; scholarly inquiry - наукове дослідження; scholarly exchange - науковий обмін; scholarly dispute - наукова дискусія; scholarly apparatus — науковий апарат в книзі (але в складному слові scholarly literature «навчальна література» слово scholarly має все ж відмінне значення); 2) compatible hypotheses - сумісні гіпотези; competing (concurring) hypotheses конкуруючі гіпотези; contradictory hypotheses - суперечливі гіпотези; dependent hypotheses - залежні гіпотези; incompatible hypotheses - незалежні гіпотези; nested hypotheses - вкладені гіпотези; related hypotheses - взаємопов'язані гіпотези.