Теоретичні та інформаційні джерела про Львівський форум видавців
ВСТУП
Промоція книжкової продукції – це сукупність дій і засобів, за допомогою яких видавництво, фірма чи ярмарок передають інформацію про свій товар на ринок друкованої продукції, вивчають потреби споживачів, провокують їх до закупівлі і скеровують попит на товар. Промоція повинна скорочувати дистанцію між товаром, який пропонують, і потенціальним споживачем, давати повну інформацію про переваги представленого товару, можливості його використання, місце закупівлі, ціну, переваги в зрівнянні з іншою схожою продукцією, тобто конкурентними фірмами або видавництвами.
«Форум видавців» у Львові – один із видів промоції книжкової продукції, який щорічно проходить у вересні у Львові. Це найбільший книжковий ярмарок та один з наймасивніших заходів подібного типу в Східній Європі. Уперше ярмарок був проведений в 1994 році. Девіз форуму на латині звучить так: «Amor librorum nos unit», що в перекладі на українську означає «Любов до книг нас єднає». Щорічно, тисячі видавців приїжджають до Львова, щоб побачити та придбати для своєї колекції нову книжку. Головні експозиції розташовуються у Палаці мистецтв і біля палацу Потоцьких.
Темі
дослідження промоції книжки, менеджменту
та маркетингу видавничої
Мета роботи: узагальнити теоретичні та інформаційні джерела про Львівський форум видавців
Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
- Узагальнити теоретичні засади промоції книжкової продукції в Україні.
- Дослідити феномен «Львівського форуму видавців».
- Описати специфіку та історію створення Львівського ярмарку як наймасивнішого заходу подібного типу в Східній Європі.
Об’єктом дослідження є виставка-ярмарка «Львівський форум видавців» як форма популяризації книжкових видань.
Предмет дослідження: виявити особливості «Форуму видавців» у Львові як форму популяризації друкованої продукції.
Методи дослідження: аналіз, опис, конкретизація, порівняння, узагальнення.
Структура роботи складається з таких частин: вступ, основна частина, що складається з 2 розділів, списку використаних джерел з __ найменувань та оформлених додатків.
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ФОРМИ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ.
В умовах ринкових відносин, іноземної конкуренції, швидкого розвитку новітніх мас-медіа набувають поширення форми популяризації книжкової продукції. В цій галузі дослідники виділяють дві вагомі проблеми. Першою проблемою є те, що практика у сфері книгорозповсюдження розвивається швидше ніж теорія, а другою – проблема теоретичного обґрунтування та класифікації цих форм. Більшість форм промоції взаємодіють між собою або переходять одна в одну. Теоретиками в більшості випадків виступають практики.
Існує термінологічна плутанина серед форм промоції, тому виникає необхідність розмежування та класифікації інструментарію популяризації книги.
Дослідивши та проаналізувавши роботи вітчизняних та зарубіжних дослідників маркетингу книговидавничої галузі, ми можемо виділити такі головні способи промоції друкованої продукції : проведення літературних, фестивалів, конкурсів, презентацій, марафонів; публікація рецензій книжкових новинок не лише в спеціалізованих виданнях, а й у всеукраїнських газетах і журналах; вручення премій у різних номінаціях: «Книга року», «Найкраще видавництво», «Краща дитяча книга», «Письменник року» тощо; проведення книжкових виставок-ярмарків (в роботі за приклад взято Національну виставку-ярмарок «Форум видавців у Львові»); висвітлення подій книжкового ринку ЗМІ; публікація видавництвом каталогів своєї продукції; проведення презентацій видань та літературних вечорів; інтерв’ю з автором книжки та організація його турне по всій країні [21, с. 405].
Окрім вищезазначених способів промоції, дослідники також виділяють: РR промоцію, маркетингові комунікації, рекламу, пабліситі та інші.
Зарубіжна дослідниця Елісон Бейверсток виділяє такі форми популяризації:
– торгові конференції;
– прийоми;
– прес-конференції;
– авторські поїздки і підписання автором своїх книг;
– виставки;
– призи й премії;
– продаж через інтернет;
– продаж через бібліотеки та навчальні заклади;
– реклама;
– книжкові клуби;
- прямий маркетинг [3, с. 113].
Елісон Бейверсток у своїй класифікації подає різні інструменти книжкової торгівлі, реклами, але вони представлені у неповному обсязі.
Молода українська дослідниця Вікторія Падалко виділяє окремі шляхи просування книги на ринку:
– іміджева підтримка;
– конкурси;
– реклама;
– книжкові клуби;
– книга-поштою;
– «роман-газета» [13, С. 28–30.].
Вікторія Падалко виділяє новий рекламний інструмент – роман-газету. Натомість вказує лише окремі види просування книги.
Микола Тимошик подає таку класифікацію і називає її маркетингом та промоцією:
– відділи маркетингу видавництв;
– книжкові магазини різних форм власності;
– книготорговельні фірми;
– дрібнооптові гуртові книготорговельні підприємства;
– лотки й кіоски з продажу друкованої продукції;
– інтернет-магазини;
– книжкові базари;
– книжкові ярмарки;
– книжкові клуби;
– прямий продаж без посередників;
– фізичні особи-книгоноші;
– книжкові відділи в непрофільних торговельних підприємствах;
– відділи «книга-поштою» при фахових періодичних виданнях [19, с. 384].
В своїй класифікації дослідник виділяє книжкові ярмарки як окремий вид популяризації книжкової продукції.
Книжкові ярмарки
Загальновідомою є теза про книжкові ярмарки як явище світового рівня, як чинник, який спонукає до кращого порозуміння, зближує народи й нації, сприяє подальшому піднесенню духовної культури. За підрахунками учених, нині в світі проводиться щороку до півтисячі різноманітних книжкових ярмарків, 120 з яких мають ранг міжнародних і національних універсальних. Найпрестижнішими з них є щорічні Франкфуртський (жовтень), Лондонський (березень), Монреальський (листопад), Паризький (кінець березня), Єрусалимський (квітень), Женевський (травень).
Із здобуттям Україною незалежності саме до цих книжкових столиць світу почали прибувати зі своїми спільними стендами вітчизняні видавці. Натомість у себе вдома за останній час ми спостерігаємо справжній ярмарковий книжковий бум. Столиця кілька років поспіль оголошувала аж про два щорічні міжнародні книжкові ярмарки — "Книжковий сад" у травні та "Книжковий світ" у серпні (листопаді). Статус міжнародних щоразу
відстоюють організатори книжкових ярмарків у Харкові ("Світ книги", квітень), Сімферополі ("Книжкова весна", травень), Одесі ("Зелена хвиля", серпень).
Звичайно, можна посперечатися про "міжнародність" таких книговидавничих заходів. Але безперечним є факт, що кожен такий ярмарок живить інтерес до книги, до читання, сприяє налагодженню контактів видавців, поліграфістів і книгорозповсюджувачів, заповнює наявні ніші й прогалини у цій справі. Саме під час ярмарків укладаються контракти між видавцями та реалізаторами друкованого продукту, а між авторами і читачами встановлюються так давно очікувані теплі стосунки.
Окремим феноменом ярмаркового дива стає уже протягом кількох років поспіль Львівський форум видавців. Варто звернути увагу на кілька особливостей цього форуму.
По-перше, за роки існування (від 1994-го) Форум видавців у Львові не лише ствердив себе як найголовніша подія в річному календарі українських книжників, а й підняв авторитет старовинного галицького міста до рівня "українського Франкфурта".
По-друге, форум створив не лише у Львові, а й у цілому в Західній Україні особливу атмосферу читацького духу довкола саме української книги. Це своєрідне свято її пошанування спонукає не лише професіоналів, а й кожного до збереження й примноження славних видавничих традицій цього краю.
По-третє, з кожним роком до Львова приїздить усе ширше коло учасників, які не мають прямого відношення до видавничого процесу, але які природно сприяють підвищенню його авторитету, пожвавленню й удосконаленню різноманітних заходів, що проходять у його рамках. Зазвичай це представники української інтелектуальної еліти — письменники, журналісти, вчені, молоді політологи.
По-четверте, одне з безперечних досягнень форуму — привернення уваги до нього з боку засобів масової інформації. І не лише регіональних, а й з центру [19, с. 392].
Згідно з Законом "Про рекламу" та законам, які регламентують книговидавничу діяльність, немає чіткого роз’яснення терміна "книжковий ярмарок" чи "книжкова виставка", але є загальне визначення терміна "ярмарок". Ярмарки – спеціальні виставкові заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (у тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та професіоналів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким відповідно до законодавства дозволяється продавати товар, що демонструється.
Ціллю будь-якої ярмарки є надання її учасникам–експонентам можливості виставити зразки свого виробництва, продемонструвати нові досягнення і технічні удосконалення з метою укладення торгівельних угод.
За складом учасників, місцем проведення і економічному значенню розрізняють виставки-ярмарки: регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні. По термінах і способі проведення виставки і ярмарки можна підрозділити на короткострокові (соло-виставки), пересувні та постійні. Проаналізувавши головні аспекти можна відмітити позивні тенденції у виставковій діяльності книжкової сфери, які вказують на розвиток книговидавничої діяльності і популяризації книжкової продукції
у маси. [12, С.63-66].
На нашу думку, класифікація, яку подає Микола Тимошик є неповною, тому що дослідник подає лише два способи популяризації друкованої продукції: відділ маркетингу видавництв та різні види книжкової торгівлі, якої замало для повної характеристики промоції книжкової продукції.
Класифікація Василя Теремка має більш розгорнутий вигляд, ніж класифікації інших дослідників. Науковець виділяє такі форми популяризації книжкової продукції і називає їх маркетинговими комунікаціями видавництва:
1. Реклама:
– презентація;
– надсилання матеріалів інформаційним агентствам та редакціям ЗМІ;
– публікування рецензій, круглих столів, читацьких листів;
– зустрічі з автором, проблемні конференції, диспути;
– провокування конфліктів навколо автора, книги, ініціювання чуток;
– самопрезентування книги;
– здобуття премій, місць у рейтингах, лауреатство в конкурсах;
– синкретичні способи привернення уваги до видавничих проблем, книг, авторів;
– стиль життя, публічної поведінки письменника, видавця;
– використання електронних комунікацій.
2. Прямий маркетинг;
3. Персональні продажі;
4. Стимулювання продажів:
– споживачів;
– суб'єктів книгорозповсюдження;
– персоналу видавництва.
5. Паблік Рілейшнз:
– РR-заходи;
– РR-інструменти;
– імідж.
6. Інтегровані засоби маркетингових комунікацій:
– мерчандайзинг (система засобів і прийомів у місцях продажу для стимулювання купівлі: асортимент, розташування, освітлення, колір тощо);
- книжкова виставка;
- семплінг (безкоштовне роздавання або надсилання зразків
продукції);
– брендинг (товарний, видавничий) [16, с. 205].
В ході дослідження, ми прийшли до думки, що Василь Теремко детально висвітлив та охарактеризував такі форми популяризації як маркетингові комунікації, але все ж таки науковець частково термінологічно та практично не доопрацював подану класифікацію, зміксувавши книжкову торгівлю з інтегрованими маркетинговими комунікаціями, а також не вказав у повному обсязі всього інструментарію форм популяризації книжкової продукції.
За визначенням Міжнародного
бюро виставок, виставка — це показ,
яким би не була його назва, основна мета
котрого полягає в ознайомленні публіки
шляхом демонстрації із засобами, які
маються в розпорядженні людства, для
задоволення його потреб, а також з метою
сприяння прогресу в одній або кількох
сферах діяльності або майбутніх перспектив.
За визначенням Спілки міжнародних ярмарків,
ярмарок — це міжнародна економічна виставка
зразків, яка незалежно від її назви у
відповідності з традиціями країни, на
території якої він проводиться, являє
собою великий ринок товарів широкого
вжитку та/або обладнання, діє у визначені
терміни протягом обмеженого періоду
в одному і тому ж місті та на якій експонентам
дозволяється представляти зразки своєї
продукції для укладання торговельних
угод у національному та міжнародному
масштабах.
Спільними рисами виставок
– ярмарків є те, що вони організуються
фізичними та юридичними особами, мають
обмежену тривалість, діють періодично
в постійних або заздалегідь визначених
місцях, призначені для великої кількості
експонентів і відвідувачів і є організованими
товарними ринками. Крім того, кінцевою
метою організації як виставок, так і ярмарків
є сприяння збільшенню обсягів реалізації
продукції, що виробляється на фірмі, а
основними видами контрактів, що укладаються
на міжнародних виставках–ярмарках, є
угоди за виставленими зразками (моделями,
кресленнями, каталогами) з наступною
поставкою товару та угоди на виставлені
зразки (продаж самих експонентів) з їх
поставкою після закінчення виставки–ярмарку.
Більшість українських теоретиків та практиків у сфері видавничого бізнесу досліджують та виділяють окремі форми промоції книги.
Враховуючи всі теоретичні та практичні здобутки у галузі промоції
книги, ми пропонуємо таку класифікацію форм популяризації книжкової продукції в Україні:
1. Книжкова торгівля:
– книжкові магазини, інтернет-магазини, видавництва, підприємства;
– кіоски та лотки з продажу книжкової продукції;
– книжкові базари, ярмарки-виставки;
– книгоноші, книга-поштою;
– клуби, прямий продаж.
2. Реклама:
– радіо, телебачення, періодичні видання;
– торгові конференції, прийоми, прес-конференції, круглі столи;
– листи, роман-газета, інформаційний привід та рецензії.
3. Інтегровані маркетингові комунікації:
– презентації (авторські поїздки, підписання автором книг);
- пабліситі (призи й премії, рейтинги, лауреатства);
4. Промоуція (сукупність заходів та інструментів, котрі стимулюють поступове просування книги на ринку).
Ми
вважаємо, що представлена нами
класифікація, яка була скомпонована
на основі аналізу праць
РОЗДІЛ 2
НАЦІОНАЛЬНА ВИСТАВКА-ЯРМАРОК «ЛЬВІВСЬКИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ» ЯК ФОРМА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КНИЖКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ.
Національна виставка-ярмарок "Форум видавців у Львові" вважається наймасштабнішим книжковим ярмарком в Україні завдяки успішній щорічній реалізації проекту. Більш того, львівський форум видавців успішно поєднав три складові популярності – ярмаркову, виставкову та фестивальну. Проведення книжкової виставки відбувається в історичному місті Лева, де зароджувалась видавнича справа, утверджувалась письменність українців, формувались основи нормативної лексики. Виставка триває чотири вересневих дні. [ 12, С.63-66].
Ідея створення «Форуму видавців у Львові» виникла в Олександри Коваль, майбутнього президента Форуму, ще у 1994 році, і того ж року вона була втілена у життя. У вересні 1994 року відбувся перший Форум. Згідно з Указом Президента України, ярмарок має статус національного заходу. За 1994-2010 роки – понад 600 тисяч відвідувачів, 2535 акцій, понад 4800 публікацій в ЗМІ. Діяльність громадської організації «Форум видавців» полягає в реалізації програм, а також організації та проведенні виставок, фестивалів, презентацій, конференцій та інших заходів, спрямованих на підтримку та розвиток освіти і культури, в т.ч. читання, літератури, книговидання, бібліотечної сфери.. Цьому сприяє не тільки поява великої кількості молодих українських поетів і прозаїків, а також зацікавлення літераторів із-за кордону.
Намагання організаторів Форуму залучити до ярмарка якомога більше іноземних видавництв і авторів, дали свій результат. У 2006 році літературний фестиваль дістав право називатися міжнародним. Але і до цього, його не оминали іноземні зірки в галузі літератури. Серед тих, хто брав участь в літературному фестивалі, були такі як: Інґо Шульце та Томас Бруссіґ (Німеччина), Мартін Полляк (Австрія), Міхал Вітковський та Мірослав Нагач (Польща), Марюс Івашкявічюс (Литва), Віктор Єрофєєв (Росія), Горан Петрович (Сербія), Алек Попов (Болгарія) та багато інших. У 2004-му році почесним гостем Форуму став Пауло Коельйо – один з найвідоміших письменників світу. Автор представив українському читачеві свої книжки, та провів автограф-сесію, на якій залюбки відповідав на питання. На завершення своєї промови Пауло Коельйо зазначив: "До мене приходить надзвичайно багато запрошень на різні літературні акції. Одним із них було запрошення на львівський Форум видавців. Вибрав його. І ось я тут. Не знаю, що саме стало причиною моєї симпатії до України, але відчуваю її вже давно і вже давно мріяв приїхати. Не запитуйте, чому – я не знаю відповідей на 99% усіх запитань, що їх ставить переді мною життя" (ДОДАТОК А).
У фестивалі традиційно беруть участь найвідоміші українські письменники: Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Ірен Роздобудько, Світлана Поваляєва, Тарас Прохасько, Таня Малярчук, Лариса Денисенко, Юрій Покальчук, Наталка Сняданко, Сергій Жадан, Ірена Карпа та ін. З кожним роком, на кожному наступному Форумі, висвітлюється багато нових постатей української та іноземної літератури.
У рамках проекту «Форум видавців у Львові» відбуваються такі заходи:
1. Міжнародний Літературний фестиваль – проводиться щорічно, починаючи з 1997 року. З 2001 року – за участі іноземних учасників, а з
2006 року – як повноформатний Міжнародний літературний фестиваль в рамках «Форуму видавців у Львові». Найбільший і єдиний міжнародний літературний фестиваль в Україні, один з найбільших і найвідоміших в Центральній і Східній Європі. До участі в ньому запрошуються письменники, поети, митці, культурні діячі, науковці, журналісти, перекладачі, літературні та мистецькі критики з України та зарубіжних країн – найяскравіші представники своїх національних літератур. Участь у Фестивалі загалом взяли 454 автори з України та 30-ти країн світу. Спеціально для фестивалю створюють афіші, які запрошують всіх взяти участь у ньому (ДОДАТОК Б).
Популяризація такого конкурсу сприяє
пропагуванню не лише конкретних книг,
їхніх авторів, перекладачів, ілюстраторів,
видавців, але й читання загалом. Конкурс
привертає увагу, передусім, до книги —
як джерела духовної насолоди. Читачі
мають змогу почути думку знаних людей
щодо яскравих видавничих проектів, отримують
певний орієнтир, який враховуватимуть,
обираючи книгу для читання, подарунку
і т.д.
Попри усі позитиви, конкурс «Книга Форуму
видавців» необхідно удосконалювати.
Оптимізувати процедуру проведення конкурсу
можна, організувавши на сайті Форуму
видавців віртуальне голосування за книги
їхніх безпосередніх споживачів, а також
створивши за участю компетентного модератора
форум, щоб відвідувачі могли залишати
свої коментарі про надіслані на конкурс
книги, обмінюватися враженнями від прочитаного.
На нашу думку, варто розширити тематичну
палітру відзначених видань, не обмежуючись
книгами гуманітарної тематики. Доцільно,
залучати до конкурсу науково-популярні
книги (вказати їх як окрему категорію
в положенні) і обирати кращі з них. Таким
чином, результат конкурсу насправді будуть
спрямовані на популяризацію книг і залучення
до їх прочитання широкого кола людей.
Доцільно було б конкретизувати критерії
оцінювання книг й залучати до цієї процедури
експертів, які можуть з професійного
боку оцінити не лише авторський текст
(змістову частину книги), але і його втілення
у книжкову форму, йдеться про видавничу
культуру книги, художнє оформлення, якість
поліграфічного відтворення та багато
іншого.
На нашу думку, серед членів журі повинні бути представлені
кращі спеціалісти видавничо-поліграфічної
галузі, дослідники квалілогії книги.
Важливо також, щоб отримані нагороди
підсилювали конкурентні позиції видання,
збільшували його споживну цінність. Для
цього варто було запровадити практику
зарубіжних колег, які розповсюджують
книги з наклейками логотипу конкурсу
на оправах. У книжковій торгівлі з цією
метою можна використовувати Pos-матеріали
(постери, стікери, воблери
і т.д.), які б сприяли
активізації продажу видань-
2. Конкурс дитячого читання «Найкращий читач України» – проводиться щорічно, починаючи з 2002 року, з 2005 року – Всеукраїнський конкурс «Найкращий читач України», який має кольоровий буклет для привернення уваги як дітей, так і батьків ( ДОДАТОК В). Всього у Конкурсі взяло участь близько 367 тисяч школярів з усіх областей України, АР Крим, міст Києва, Львова і Севастополя. Конкурс відбувся у 370 районах, 141 місті, понад 8600 школах та у 880 дитячих і сільських бібліотеках.
3. Фестиваль дитячого
читання «Книгоманія» –
4. «Форум видавців
– дітям» – проводиться щорічно
5. «Читацький марафон» – проводиться щорічно, починаючи з 2008 року з метою популяризації української літератури в школах шляхом ознайомлення дітей з творчістю сучасних українських письменників, зустрічей з ними, обговорення книжок, проведення конкурсів і вікторин для виявлення загальної ерудиції і культурної компетентності школярів. Загалом учасниками «Читацького марафону» стало понад 12 тисяч школярів м.Львова, які зустрілись з письмениками зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Ужгорода та Києва.
6. Міжнародний освітній форум «Освіта» – проводиться щорічно, починаючи з 2007 р. Основні заходи: Спеціалізована виставка освітніх технологій, навчальної та методичної літератури і закладів освіти, учасниками якої є ВНЗ м. Львова, України та Східної Європи, бізнес-освіта, тренінгові компанії, видавництва навчальної ділової та бізнес-літератури, мовні курси, професійно-технічні навчальні заклади проводять методичні семінари та тренінги, презентації нових видань, ознайомлюють з новітніми програмами, умовами вступу, напрямами, спеціальностями та спеціалізацією; Міжнародний колоквіум «Європейський вимір української освіти» проводиться за участі керівників Міністерства освіти і науки України, науковців (включає міжнародну конференцію, презентації проектів дошкільної освіти, брифінги; з європейською політикою у сфері професійного розвитку вчителів учасників колоквіуму знайомлять представники Франції, Німеччини, Польщі, Росії).
7. Благодійна акція «Подаруй дитині книжку!» – проводиться щорічно, починаючи з 2006 року. Під час короткочасних акцій, які тривали протягом трьох днів, було зібрано біля 10 тисяч книжок. У 2010 році формат акції було змінено: вона стала тривалішою (30 березня – 30 квітня), всього зібрано
16 190 книжок на орієнтовну
суму понад 200 000 грн. Всього
за час проведення акцій
14-18 вересня 2012 року відбудеться 19-ий
Міжнародний книжковий «Форум видавців
у Львові» – найголовніша і найочікуваніша
в Україні книжкова, літературна, культурна
подія року. В рамках «Форуму видавців
у Львові», як завжди, – і улюблені традиційні
заходи, і багато новацій.
Мета Форуму
– привернути увагу громадськості до
найактуальніших проблем сучасного українського
книговидання, підтримати традицію фахових
дискусій та семінарів. Протягом останніх
років у рамках Форуму проводиться дедалі
більше суміжних акцій, розрахованих на
масову аудиторію та покликаних популяризувати
читання серед дітей та молоді. До співпраці
з Форумом активно залучаються не лише
знані українські та закордонні письменники
й видавці, а й зірки спорту та шоу-бізнесу,
представники різних гілок влади, громадські,
благодійні та комерційні структури.