Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Теоретичні та практичні аспекти обліку видатків на оплату праці бюджетних установ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Кафедра обліку і аудиту

Роботу захищено з оцінкою___

КУРСОВА РОБОТА

З курсу «Фінансовий облік»

На тему: Теоретичні та практичні аспекти обліку видатків на оплату праці бюджетних установ

Студентки 4 курсу

Обліково фінансового факультету

Спеціальності6.050106 «Облік і аудит» Заочної форми навчання

Науковий керівник

Кандидат економічних наук, доцент кафедрий обліку і аудиту

Чернівці, 2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………4

1. Суттність, значення та види оплати праці………………………...…9

2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури………………………………………………………………………...26

3. Нарахування заробітної плати……………………………………….35

3.1. Нарахування заробітної плати в разі почасової оплати праці…..35

3.2. Нарахування заробітної плати в разі відрядної оплати праці…..40

3.3. Доплати й надбавки до заробітної плати…………………………41

3.4. Нарахування на підставі середньої заробітної плати…………....46

4. Утримання із заробітної плати працівників………………………..51

5. Облік розрахунків зі стипендіатами………………………………..55

Висновок………………………………………………………………..58

Список використаної літератури…..…………………………………..61

Додатки………………………………………………………………….66

Умовне позначення	Розшифровка
ВР	Верховна рада Ураїни
КМУ	Кабінет міністрів України
КЗпП	Кодекс законів про працю України

Вступ

Питання заробітної плати завжди цікавило і цікавитиме населення, адже це один із основних засобів існування сучасної людини, в цьому і спостерігається актуальність обраної мною теми. В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Рівень заробітної плати визначається, з одного боку, розвитком суспільного виробництва, а з іншого — ефективністю праці окремих працівників.

Основна заробітна плата нараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами і не залежить від результатів господарської діяльності підприємства. Вона включає такі виплати: оплату за фактично відпрацьовані людино-години, доплати за суміщення професій, за багатоверстатне обслуговування, за класність, виплату міжрозрядної різниці, персональні надбавки, доплати за роботу в нічний час, доплату незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів, доплати відрядникам у зв'язку зі змінами умов роботи, оплату простоїв не з вини працівника, оплату за понаднормовану роботу тощо. Задля забезпечення ефективної діяльності бюджетних установ необхідно правильно розподілити бюджетні кошти. Основна заробітна плата є базою нормального відтворення робочої сили.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку в установі. Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: установи, працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, що є найважливішим. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера , пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оплати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожної установи.

Питання щодо обліку видатків на оплату праці бюджетних установ турбують багатьох економістів. Зокрема зазначеній темі присвятили свої наукові праці такі відомі вітчизняні та зарубіжні вчені, Джога Р.Т.,Канєва Т.В., Бутинець Ф.Ф., Остапчук Т.П., Остапюк Н.А.,Сисюк С.В.та ін.

Але сьогодні у наукових працях недостатньо уваги приділяється питанням удосконалення обліку нарахування та виплати заробітної плати в окремих галузях промисловості. Вивчення теорії та практики організації бухгалтерського обліку показує, що питання автоматизації обліку розрахунків по заробітній платі не в повній мірі висвітлюються в науковій літературі.

Заробітна плата для працівника служить основним джерелом матеріальних благ, також не варто забувати, що суми, котрі спрямовуються установою на оплату праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов’язкових зборів у бюджет і цільові фонди.

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кошторисах бюджетних установ і сягають 70—80 % загальних видатків. Але заробітна плата працівників невиробничої сфери є однією з найнижчих серед галузей народного господарства.

В Глибоцькому районному фінансовому управлінні з видатків на оплату праці більшу частку займає оплата праці працівників освіти(60,74%), також значну частину займає й охорона здоров’я(22,62%), державне управління (6,85%), соціальний захист і соціальне забезпечення(2,24%), правоохоронна діяльність(1,15%), незначними є видатки на оплату праці працівників в галузях Культури і мистецтва(5,94%) а також фізкультури і спорту(0,32%) [додаток Д, Ж].

Завдання обліку по оплаті праці в бюджетних установах:

-точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати;

-контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання);

-правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Оскільки бюджетні установи — це різні за призначенням органи, то вельми різноманітним є склад їхніх працівників за професіями і спеціальностями .У бюджетних установах налічується близько 100 основних професій, які, у свою чергу, охоплюють від 50 до 75 найменувань спеціальностей.

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

-установленням розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;

-установленням умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;

-оподаткуванням доходів працівників.

Суспільством на заробітну плату покладено значні функції щодо розвитку та вдосконалення робочої сили людини – відтворювальну і стимулюючу.

Розвиток соціально-трудових відносин багато в чому залежить від рівня оплати праці, удосконалення цих відносин, політика грошових доходів населення повинні грунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі, сьогодні, диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціях до праці.

Заробітна плата складається з основної і додаткової оплати праці. Основна заробітна плата нараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами і не залежить від результатів господарської діяльності підприємства. Вона включає такі виплати: оплату за фактично відпрацьовані людино-години, доплати за суміщення професій, за багатоверстатне обслуговування, за класність, виплату міжроз-рядної різниці, персональні надбавки, доплати за роботу в нічний час, доплату незвільненим бригадирам за керівництво бригадою, за навчання учнів, доплати відрядникам у зв'язку зі змінами умов роботи, оплату простоїв не з вини працівника, оплату за понаднормовану роботу тощо.

Основна заробітна плата є базою нормального відтворення робочої сили. Вона залежить від результатів праці робітника, якості робочої сили, кваліфікації, виробничого досвіду тощо.

Витрати на основну заробітну плату є основною частиною фонду оплати праці і безпосередньо входять до собівартості виробленої продукції, виконуваних робіт чи наданих послуг.

Оскільки основна заробітна плата визначається за тарифною системою, розцінками з оплати праці за одиницю праці (роботи), то її називають базовою (тарифною).

Мета курсової роботи: дослідити теоретичні та практичні аспекти бухгалтерського обліку видатків на оплату праці працівникам бюджетних установ, для надання науково-обґрунтованих практичних рекомендацій.

Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання:

-визначити економічну сутність оплати праці бюджетних установ;

-дослідити міжнародні та національні підходи до вдосконалення системи показаників ефективності діяльності бюджетних установ;

-проаналізувати обліково-аналітичне забезпечення системи оплати праці працівників бюджетних установ;

- вивчити порядок бухгалтерського обліку розрахунків по заробітній платі в умовах комп’ютерної обробки інформації;

-розробити пропозиції щодо вдосконалення обліку розрахунків по заробітній платі.

Об’єктом дослідження є видатки на оплату праці в Глибоцькому районному фінансовому управлінні.

Предметом дослідження є процес обліку видатків на оплату праці.

Інформаційною базою дослідження є: законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок обліку праці та її оплати, форми статистичної звітності з праці, її оплати та чисельності в Глибоцькому районному фінансовому управлінні, баланс, звіт про фінансові результати, головна книга, регістри синтетичного та аналітичного обліку, первинні документи.

1.Сутність, значення та види оплати праці

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

В законі України «Про оплату праці» зазначено:

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. [6, с.1]

Праця, заробітна плата, стипендії та розрахунки з їх приводу з робітниками, службовцями та стипендіатами є одним з найважливіших об’єктів обліку бюджетних установ. На користь цього свідчить і питома вага коду економічної класифікації видатків 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» в загальній структурі видатків установ і організацій — від 60 до 80 відсотків. Вочевидь, організація обліку за зазначеним напрямом є важливим завданням щодо кожної бюджетної установи і організації.[51, с. 105]

На відміну від працівників матеріального виробництва, діяльність яких спрямована на перетворення деякої природної речовини (процес їхньої праці являє собою обмін енергією між природою і людиною), працівники бюджетних установ мають предметом свого впливу або людину, або суспільство в цілому. У процесі праці працівників бюджетних установ надаються різні нематеріальні блага для задоволення потреб членів суспільства. [45, с.306]

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати принаймні чотири основні функції, а саме:

- джерела коштів для розширеного відтворення робочої сили (відтворювальна функція);

- основної ланки мотивації високоефективної праці, встановлення безпосередньої залежності заробітної плати від кількості і якості праці кожного працівника, його трудового внеску (стимулююча функція);

- засобу перерозподілу робочої сили з урахуванням ринкової кон'юнктури (регулююча функція);

- забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю (соціальна функція).

Отже, заробітна плата має бути водночас і «годувальницею», і «пряником», і «батогом», і «кермом». Ці функції заробітної плати тісно взаємозв'язані, і лише за їхньої сукупної наявності досягається ефективна організація заробітної плати.[38, с.13]

За нинішніх умов зарплату як правило поділяють на:

- номінальну заробітну плату, яку одержує працівник у грошовій формі за виконану роботу або витрачений час;

- реальну заробітну плату, яка являє собою кількість товарів і послуг, які можна придбати за номінальну заробітну плату або це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати.

Невідповідність реальної зарплати прожитковому рівню спонукає десятки мільйонів висококваліфікованих працівників здійснювати маятникову міграцію в інші країни для пошуку більшої зарплати. [6, с.5].

Структура заробітної плати встановлена статтею 2 Закону № 108.

Основною формою оплати праці в бюджетних установах є погодинна, яка має два різновиди — штатно-окладну й погодинну системи оплати.

Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. В інших установах оплата праці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з установленням державою обов’язкової норми трудового навантаження (урочних годин).

Місячні посадові оклади керівних працівників і спеціалістів центрального апарату міністерств, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, інших центральних органів виконавчої влади та урядових органів залежать від обійманої посади та органу виконавчої влади. Посадові оклади інших державних службовців залежать від обійманої посади. Оклади військовослужбовців залежать від обійманої посади й військового звання та за своєю економічною суттю є не заробітною платою,
а грошовим забезпеченням.

Для робітників, спільних для всіх бюджетних установ та організацій, установлено місячні оклади залежно від рівня кваліфікації роботи:

проста некваліфікована або допоміжна робота;
малокваліфікована робота;
кваліфікована (складна робота);
висококваліфікована (особливо складна та відповідальна) робота.

Почасова форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи -просту почасову і почасово-преміальну.

Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на таких видах робіт, де є кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відбивають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку й обліку їх виконання; умови для точного обліку вироблених виробів або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції порівняно з установленими нормами й завданнями. У разі обліку індивідуального виробітку кожного працюючого застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а в разі обліку роботи, виконаної колективом, — бригадно-відрядна оплата праці. [45, с.206]

Фонд оплати праці складається з двох основних частин:

- фонд заробітної плати ;

- фонд матеріального заохочення .

Фонд заробітної плати - постійна частина складає 20%-40% від фонду оплати праці (без контрактантів).

До складу фонду заробітної плати включаються нарахування суми оплати праці в грошовій і натуральній формах за відпрацьоване і не відпрацьований час за тарифом (окладом), що стимулюють доплати і надбавки, компенсаційні виплати, пов'язані з режимом і умовами праці.

До фонду заробітної плати включають:

оплата за відпрацьований час: заробітна плата, нарахована робітникам по тарифних ставках і окладам за відпрацьований час; заробітна плата, нарахована робітникам за виконану роботу з відрядних розцінок;
вартість продукції, виданої в порядку натуральної плати;
стимулюючі доплати і надбавки до тарифних ставок і окладів (за фахову майстерність, суміщення професій і посад і т.д.);
компенсаційні виплати, пов'язані з режимом і умовами праці;
доплати за роботу в шкідливих або небезпечних умовах і на важких роботах;
доплати за роботу в нічний час;
оплата роботи у вихідні і святкові дні;
оплата понаднормової роботи;
оплата праці кваліфікованих робочих, керівників, спеціалістів, звільнених від основної роботи і що залучаються для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітників;
оплата послуг робітників бухгалтерії за виконання ними письмових доручень робітників по перерахуванню страхових внесків із заробітної плати;
виплата різниці в окладах при тимчасовому заступництві;
оплата праці осіб, прийнятих на роботу із сумісництвом;
оплата праці робітників несписочного складу;
оплата за невідпрацьований час:
винагорода за підсумками роботи за рік, річні винагороди;
оплата щорічних і додаткових відпусток (без грошової компенсації за невикористану відпустку);
додаткові виплати при наданні щорічного від пуску (понад нормальні відпускні суми відповідно до законодавства);
оплата додатково наданих (понад передбачених законодавством) відпусток робітників;
оплата пільгових часів підлітків;
оплата навчальних відпусток, наданих робітникам, що навчаються в навчальних закладах;
оплата на період навчання робітників, спрямованих на фахову підготовку, підвищення кваліфікації або навчання другим професіям;
оплата праці робітників, що залучаються до виконання державних або суспільних обов'язків;
оплата по місцю основної роботи робітників, що залучаються на сільськогосподарські й інші роботи;
суми, виплачені за невідпрацьований час робітникам, що вимушено працювали неповний робочий час з ініціативи адміністрації;
оплата робітникам-донорам за дні обстеження, здачі крові і відпочинку, наданого після кожного дня здачі крові;
оплата простоїв не з вини робітника;
оплата за час змушеного прогулу.

Фонд матеріального заохочення - перемінна частина складає 60% - 80% від фонду оплати праці (без контрактантів).

У фонд матеріального заохочення включаються:

щомісячна премія за виконання показників господарської діяльності;
премія за якість продукції, що випускається;

До складу фонду матеріального заохочення включаються нараховані щомісячні премії за виконання показників господарської діяльності, одноразові заохочувальні виплати з Фонду матеріального заохочення підрозділів, а також заохочувальні виплати з фонду Генерального директора.

Оплата праці за тарифами, окладами, що стимулюють доплати і надвишки, компенсаційні виплати, пов'язані з режимом і умовами праці, виплати з фонду матеріального заохочення регламентуються окремими положеннями.[36, с.5]

З метою приведення умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у відповідність до норм Закону України "Про оплату праці" урядом було ухвалено постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. №602 "Про розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки", якою встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавче визначеного розміру мінімальної заробітної плати.

До ухвалення цієї постанови розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду затверджувався кожного року окремими постановами Кабінету Міністрів України відповідно до затверджених розмірів мінімальної заробітної плати на виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік і відповідно вносилися зміни до наказів центральних органів виконавчої влади з питань оплати праці працівників підвідомчих установ..

Оскільки названою постановою встановлено, що розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки визначається на рівні законодавче визначеного розміру мінімальної заробітної плати, в подальшому в разі затвердження нових розмірів мінімальної заробітної плати окремих постанов Кабінету Міністрів України щодо цього ухвалюватися не буде.

Тому під час затвердження штатних розписів розрахунок посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери проводитимуть установи, заклади та організації окремих галузей бюджетної сфери самостійно виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого на рівні мінімальної заробітної плати.

Розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери за розрядами єдиної тарифної сітки, розраховані з урахуванням мінімальної заробітної плати(МЗП), установленої на 2011 рік

Таблиця 1.1.

Тарифні розряди	Розміри посадових окладів,грн
	Мінімальна з/п та ЄТС станом з 01.01.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС станом з 01.04.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС станом з 01.07.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС станом з 01.10.2011 року		Мінімальна з/п та ЄТС станом з 01.12.2011 року
	ЄТС з 1.01.2011 р. 613 грн.	Мінім.з/п 01.01.2011	ЄТС з 1.04.2011 р. 625 грн.	Мінім.з/п 01.10.2011	ЄТС з 1.07.2011 р. 635 грн.	Мінім.з/п 01.07.2011	ЄТС з 1.10.2011 р. 641 грн.	Мінім.з/п 01.11.2011	ЄТС з 1.12.2011 р. 654 грн.	Мінім.з/п 01.11.2011
1	613	941	625	960	635	960	641	985	654	1004
2	668	941	681	960	692	965	699	985	713	1004
3	723	941	738	960	749	975	756	985	772	1004
4	779	941	794	960	806	985	814	985	831	1004
5	834	941	850	960	864	995	872	985	889	1004
6	889	941	906	960	921	1005	929	985	948	1004
7	944		963		978	1015	987		1007
8	1005		1025		1041		1051		1073
9	1060		1081		1099		1109		1131
10	1116		1138		1156		1167		1190
11	1208		1231		1251		1263		1288
12	1300		1325		1346		1359		1386
13	1392		1419		1441		1455		1485
14	1483		1513		1537		1551		1583
15	1582		1613		1638		1654		1687
16	1710		1744		1772		1788		1825
17	1839		1875		1905		1923		1962
18	1968		2006		2038		2058		2099
19	2096		2138		2172		2192		2237
20	2231		2275		2311		2333		2381
21	2360		2406		2445		2468		2518
22	2489		2538		2578		2602		2655
23	2618		2669		2711		2737		2793
24	2673		2725		2769		2795		2851
25	2765		2819		2864		2891		2950

[39, с. 40]

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

установленням розміру мінімальної заробітної плати (з 1.12.2011р — 1004 грн) та інших державних норм і гарантій;
установленням умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих і регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;
оподаткуванням доходів працівників.[45, с.426]

Новий етап формування в Україні ринкового трудового законодавства та розгляд у зв'язку з цим на засіданні Верховної Ради України проекту Трудового кодексу України створює якісно нові передумови для вироблення конструктивних підходів до використання і запровадження механізмів такої ключової соціально-трудової гарантії, як мінімальна заробітна плата. За змістом ст.95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) мінімальна заробітна плата — це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може опускатися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Тобто мінімальна заробітна плата стосується випадків, коли працівник виконує місячну, погодинну норму виробітку (обсяг роботи).

У чинному трудовому законодавстві України правове регулювання мінімальної заробітної плати відбувається на підставі положень КЗпП, норм Закону України "Про оплату праці", а також інших актів, ухвалених на їхнє виконання. Основні законодавчі положення з цих питань зводяться до наступного. Згідно зі ст.9 Закону України "Про оплату праці" розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їхніх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини і збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, потрібних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості на основі загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. У зв'язку з цим варто констатувати, що Закон України "Про оплату праці" визначив лише загальні критерії формування мінімальної заробітної плати, не посилаючись на її структуру, що не дає уявлення про мінімальну заробітну плату як цілісну та структуровану правову категорію.