Теоретичні засади формування митної системи України щодо овочевих консервів

     РОЗІДЛ 1

     Теоретичні  засади формування митної системи України   
щодо овочевих консервів

     1.1 Сучасний стан  експортно-імпортної  політики України  щодо овочевої консервованої продукції.

     Динаміка  виробництва овочевих консервів  обумовлюється, насамперед, об'ємом врожаю овочів, а також попитом населення на консервовану продукцію. У докризовий період виробництво овочевої консервації зростало, що було пов'язано зі збільшенням попиту з боку населення. При цьому найбільший обсяг консервованих овочів був проведений в 2007 році, в якому був зібраний рекордний урожай. З усіх видів овочевого консервування в Україні найбільш поширене виробництво таких консервованих овочів: огірків, помідорів, горошку, кукурудзи, квасолі та ін.

     Як  результат, у 2008 році значна частина  виробників овочі не переробляла, а  реалізовувала залишки готової  продукції 2007 року, що позначилося на показниках динаміки виробництва. У 2009 році рівень врожаю дозволив наростити обсяги переробки овочів, і за підсумками 2008 року було вироблено 140 тис.тонн консервованих овочів (на 39% більше, ніж у попередньому році). Відображення динаміки виробництва овочевих консервів ми можемо побачити у таблиці 1.1. 

     Таблиця1.1 - Динаміка виробництва овочевих консервів в Україні, тис.тонн

     Виробництво овочевих консервів розподілено  по Україні досить нерівномірно.Так, найбільш  значні частки займають Одеська, Черкаська, Херсонська і Миколаївська області. Набагато менші частки мають Київська, Запорізька, Хмельницька, Дніпропетровська, Львівська і Вінницька області. Усі інші області країни займають усього 5 % від об’ємів виробництва. На рисунку 1 докладніше зображено як розподілено виробництво овочевих консервів по областям України у процентному відношенні.

     Рис.1 - Виробництво овочевих консервів по областям України. 

     У цілому, ринок овочевої консервації  чітко структурований і контролюється  переважно кількома великими виробниками, що мають можливість переробляти  власну сировину [13].

     Усього  у країні зафіксовано 279 підприємств-виробників овочевої консервації.

     На  українському ринку підсегмент консервованої  кукурудзи і горошку є найбільш заповненим імпортними виробниками  – «Bunduelle»(Франція), «D’aucy» (Франція), «Vernet»(Угорщина), «EKO»(Угорщина), та ін. Серед українських виробників можна виділити таких лідерів, як ЗАО «Верес»(ТМ «Верес»), ЗАО «Чумак»(ТМ «Чумак»), ЗАО «АСС», Одеський КЗ, а також компанію «Агроспецпроект»,  яка випускає консервовану цукрову кукурудзу під такими торговими марками як «Бабусин продукт» і «Веселий фермер».     Розподілення українського ринку між цими та іншими виробниками відображено на рисунку 2.

     Рис. 2 – Розподілення українського ринку між виробниками консервованої кукурудзи 
 

     Ринок консервованого горошку, кукурудзи  й квасолі поступово виходить з кризи, який супроводжувався загальним  зниженням купівельної спроможності населення, і починає повертатися до докризових темпів зростання [19].

     Консервований зелений горошок, кукурудза і  квасоля належать до групи натуральних  овочевих консервів. Будучи продуктами далеко не першої необхідності, у кризу вони втратили свою популярність у споживача. Зараз же ситуація знову повертається в докризовий стан. З усього обсягу поставок консервованої кукурудзи 96% продукції постачає Угорщина, ще 4% припадає на Таїланд і Росію. Квасоля й горошок також приїжджають до нас з Угорщини - 92,1% квасолі і 97% горошку імпортувалися з цієї країни.

     У 2008 р. експорт знижувався, а імпорт збільшувався досить динамічно, як по горошку, так і по кукурудзі. У сегменті «кукурудза» цей показник становив у 2008 р. близько 54%, а «зелений горошок» - близько 36%.

     Імпорт консервованого горошку в першому півріччі 2010 р., по відношенню до першого півріччя 2009 р., збільшився на 14% (2411 т і $ 2,024 млн.). Обсяг імпорту квасолі збільшився на 45% (186 т і $ 204,6 тис.). Постачання консервованої кукурудзи в Україну збільшилися на 8% (3236 т і $ 2,934 тис.) [19].

     Водночас  основними країнами-імпортерами української консервації традиційно виступали: Росія (82%), Казахстан (5%), Молдова (4%), Білорусь (3%) і Німеччина (2%). Також українські консерви постачаються до інших країн СНД і Ізраїлю, США, Канади, Прибалтики.У таблиці 1.2 відображено об’єми експорту і імпорту овочевих консервів у 2008-2009 роках.

     Таблиця 1. 2 - Обсяги експорту-імпорту овочевих консервів у 2008-2009 р., тис. тонн

      
  За словами аналітиків, горошок, кукурудза і квасоля - єдині продукти ринку овочевої консервації, попит на які залишається незмінним. У найближчі роки зростання попиту на ці продукти збережеться, незважаючи на деяке зниження обсягів виробництва окремих його учасників. Всьому виною недостатній розвиток вітчизняної виробничої бази. Крім того, в Україні відсутня система освіти кадрів для галузі овочівництва. Існує і дефіцит необхідної тари. Деякі підприємства намагаються вирішити дану проблему шляхом організації власного жерстяно-баночного виробництва.  
 Однак, відповідно до очікувань операторів ринку і прогнозами аналітиків, вітчизняний ринок консервації очікують подальша стабілізація і скорочення частки імпортного товару. Найбільш затребуваними продуктами залишаться горошок і кукурудза. Їх частка в структурі продажів овочевої консервації буде рости.

     Таким чином, подальше зростання споживання в даній категорії безпосередньо залежить від поліпшення економічного стану країни і матеріального добробуту населення [20].  

     1.2 Консервована цукрова кукурудза – як об’єкт переміщення через митну територію України

     Для того, щоб відрізняти одні товари від  інших, їх необхідно систематизувати  і мати можливість класифікувати. Такий  систематизований перелік товарів  являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), у якій кожен товар  має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано  за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

     Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна  ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

     Елементами  структури УКТ ЗЕД є система  кодування та система класифікації. Кодування товару - це представлення  товару у вигляді цифрового знака [13].

     Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний  і складається таким чином:

• код групи - 2 знаки;
• код позиції - 4 знаки;
• код підпозиції – 6 знаків;
• код категорії – 8 знаків;
• код підкатегорії – 10 знаків .

     Консервована  цукрова кукурудза – як об’єкт переміщення через митну територію  України відноситься до розділу IV групи 20 
«Продукти переробки овочів, плодів, горіхів або інших частин рослин».

     Пояснення до товарної позиції 2005 представлені у таблиці 1.3.

     Табл. 1.3 – Пояснення до товарної позиції 2005.

     Консервована  цукрова кукурудза відноситься до товарної позиції 2005 «Інші овочі, приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені». Код підпозиції та код категорії у класифікації не представлені, тому визначаємо код підкатегорії – це код 2005800000  «Цукрова кукурудза (Zea mays var. saccharata)» .

     Отже, код даного товару за УКТ ЗЕД - 2005 80 00 00. 

      1.3 Порядок митного  контролю консервованої цукрової кукурудзи

      1.3.1 Технологічна схема  митного контролю 

      Технологічна  схема — це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламентувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декількох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою технологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульовуються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

      Особливості проведення митного контролю автомобільних транспортних засобів визначені Типовою технологією здійснення митного контролю при переміщенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів, транспорт-них засобів через автомобільний пункт пропуску через державний кордон України (наказ ДМСУ від 13.04.2000 р. № 212) [17].

      За наявності обґрунтованих причин посадовою особою  
підрозділу митниці на кожному з етапів митного контролю може  
бути відмовлено перевізнику, експедитору або особі, уповноваженій 
на декларування, у пропуску товарів і транспортних засобів на митну територію України. У разі відмови в пропуску посадовою особою підрозділу митниці в пункті пропуску виписується картка відмови в пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів згідно зі встановленим порядком.

      Митний контроль в автомобільному пункті пропуску здійснюється в чотири етапи.

      Перший  етап — попередні операції.

        Перевізником, експедитором, особою, уповноваженою на декларування, посадовій особі митного підрозділу в пункті пропуску подаються документи на товари, транспортні засоби та інші предмети. Посадовою особою митниці проводяться такі дії:

1. перевірка комплектності поданих документів;
2. реєстрація документів;
3. на товаросупровідних і товаротранспортних документах проставляються відбитки штампа "Під митним контролем";
4. загальний огляд транспортного засобу;
5. у разі потреби старший зміни митного підрозділу в пункті пропуску організовує звірення товаросупровідних і товаротранспортних документів з даними обліку митного органу суміжної держави.

      За наявності в інфраструктурі пункту пропуску вантажних автопортів, терміналів, інших територій митний контроль здійснюється в зонах митного контролю, визначених на цих територіях. Переміщення транспортних засобів з вантажами із зони митного контролю безпосередньо в пункті пропуску в зону митного контролю автопорту (терміналу) або у зворотному напрямку здійснюється під контролем митниці.

      Митний контроль ненавантажених транспортних засобів (Поводиться безпосередньо в пункті пропуску без використання автопорту (терміналу).

      Відповідальність за збереження та недоторканність вантажу перед митницею несе перевізник. У разі розміщення консервованої цукрової кукурудзи на складах автопорту (терміналу) — керівник цього складу (терміналу).

      Другий  етап — аналіз документів та здійснення митного  контролю.

      Посадовою особою підрозділу митниці здійснюється перевірка товаросупровідних, товаротранспортних та інших документів, у тому числі дозволів інших державних органів (у разі потреби).

      Перевіряється наявність інформації про переміщувані товари, транспортні засоби та інші предмети в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України (далі — ЄАІС Держмитслужби) і проводиться митний контроль.

      Рішення про потребу у здійсненні митного огляду товарів і транспортних

засобів, які перебувають під митним контролем, приймає старший зміни митного підрозділу в пункті пропуску з урахуванням попереднього аналізу товаротранспортних, товаросупровідних та інших документів, у тому числі дозволів інших державних органів на переміщення товарів і транспортних  
засобів, аналізу можливих порушень митних правил або контрабанди згідно з інформацією про переміщувані товари, транспортні засоби. Митний огляд завершується оформленням Акта про митний огляд встановленого зразка. 

      Третій  етап — здійснення контролю суміжними  службами.

      Переміщення через пункт пропуску товарів і транспортних засобів, що  
підлягають санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному та іншим видам контролю, завершується за умови позитивних висновків служб, що здійснюють ці види контролю. Результати такого контролю відображаються у вигляді відміток державних інспекторів цих служб у картках контролю та у відповідних документах (товаросупровідних, товаротранспортних та ін.).

      У пунктах пропуску для автомобільного сполучення відповідно до нормативно-правових актів та міжнародних договорів України посадовою особою Служби міжнародних автомобільних перевезень (СМАП) Міністерства транспорту України здійснюється контроль руху автотранспорту, якому підлягають вантажні автотранспортні засоби, автобуси та мікроавтобуси.

      Посадова особа митниці на підставі поданих документів та  
згідно з Порядком справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон (ПКМУ від 24.10.2002 р. № 1569) визначає види контролю, які необхідно здійснити, та видає примірники потрібних документів для здійснення зазначених видів контролю перевізнику, експедитору або особі, уповноваженій на декларування.

      У разі відмови в пропуску через державний кордон України транспортних засобів, товарів у зв'язку з непроходженням контролю інших контрольних служб відмову складає відповідна контрольна служба, про що для вжиття відповідних заходів обов'язково інформуються інші контрольні органи і служби, контроль якими на час відмови було здійснено.

      Четвертий етап — завершення митного контролю.

      Після завершення контролю суміжними службами посадові особи митниці здійснюють нарахування та справляння единого збору в пунктах пропуску через державний кордон України.

      За відсутності зауважень при митному оформленні вирішується питання пропуску товарів, транспортних засобів на митну територію України. Здійснюється реєстрація документів у відповідних журналах реєстрації та занесення відомостей про пропущені на митну територію України або за її межі товари, транспортні засоби та інші предмети до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

      Завершується оформлення документів проставленням на них відбитків особистого митного забезпечення.

      За рішенням керівника митного органу або його заступника, якщо є підстави вважати, що товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України з порушенням законодавства, може бути здійснено переогляд товарів і транспортних засобів. Після завершення переогляду накладаються митні забезпечення.

      У встановлених випадках оформляються документи контролю за доставкою товарів, транспортних засобів у митниці призначення.

      Документи повертаються перевізнику, експедитору, особі, уповноваженій на декларування, під особистий підпис у журналі реєстрації.

      У справах митниці залишаються оригінали документів, що були підставою для переміщення товарів через митний кордон України (товаросупровідних та товаротранспортних документів тощо). У разі неможливості вилучення оригіналів документів у справах митниці залишаються їхні ксерокопії.

      Контроль транспортного засобу, товарів вважається закінченим, якщо в супровідних документах на транспортний засіб, товари проставлено відповідні відмітки митних органів (інших контрольних органів і служб тільки стосовно підконтрольних вантажів) [17].

     Митний  контроль здійснюється у формах, що передбачені ст. 41 МК України, де встановлено, що митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом:

1. перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;
2. митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);
3. обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;
4. усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5. перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;
6. огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

     7)  використання інших форм, передбачених  цим Кодексом та іншими законами  України з питань митної справи.

     Залежно від форми митного контролю виділяють догляд товарів і транспортних засобів (фактичний контроль).

     Догляд  — адміністративний захід, що полягає  у фактичній перевірці товарів  і транспортних засобів з метою  встановлення законності їх переміщення  через митний кордон, попередження ввезення заборонених предметів, виявлення  таємного переміщення товарів, визначення найменування товарів, їх кількості  та ціни.

       Догляд має на меті такі  завдання: встановлення законності  переміщення через митний кордон  об'єктів митного контролю; виявлення  товарів і транспортних засобів  без документів; виявлення товарів,  які заборонені для ввезення  чи вивезення, а також товарів,  які переміщуються у спеціальному  порядку (культурні цінності); встановлення  тарифного найменування товару, його ціни, кількості і якості;

       Догляд проводиться в присутності представника власника товарів і транспортних засобів.

     Митний  догляд може здійснюватися в таких видах:

     — ідентифікаційний догляд, який здійснюється у спрощеному порядку з метою  встановлення фактичної відповідності  товарів їх опису і кількості, яка заявлена декларантом. Також визначається країна походження товарів та інші їх якості;

     — догляд із переліком кількості вантажних  місць без їх розпечатування, з  вибірковим розпечатуванням чи розпечатуванням всіх вантажних місць;

     — догляд із вимірюванням і визначенням  характеристик товарів і взяттям проб й зразків чи без них;

     — догляд, який спрямований на виявлення  тайників та контрабанди [21]. 

      1.3.2 Документи, необхідні  при митному контролі 

      Особи, які здійснюють перевезення товарів через митний 
кордон України автомобільним транспортом, повинні мати відповідні документи, передбачені Митним кодексом, законами України та міжнародними договорами, укладеними в установленому законом порядку (ст. 145 МК 92-ІУ).

      Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України 
(ч. 2 ст. 45 МК 92-ІУ).

      Підставою для здійснення митного контролює подання перевізником, експедитором або особою, уповноваженою на декларування, оригіналів таких документів:

1. картки контролю автотранспорту  відповідно до встановленого порядку (додаток    );
2. свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами (додаток    );
3. автотранспортна накладна (додаток    );
4. рахунок-фактура (додаток    );
5. специфікація (додаток    );
6. пакувальний лист (додаток    );
7. вантажна митна декларація;
8. довідка про проведення декларування валютних цінностей;
9. облікова картка суб’єктів ЗЕД (додаток    );
10. зовнішньоекономічний контракт;
11. гігієнічний висновок та свідоцтво про радіологічну безпеку;
12. заява та акт спільного огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей;
13. док-ти, які підтверджують сплату митних платежів;
14. довідка-розрахунок митної вартості;
15. сертифікат про походження товару;
16. сертифікат відповідності [17].

     1.3.3 Методи та технічні засоби митного контролю

     Технічні  засоби митного контролю - це набір  технічних приладів, що їх використовують безпосередньо на оперативних ділянках митниць для митного контролю усіх видів перевезень через державний  кордон, здійснення збору, передачі, обробки, відображення, збереження інформації, а також для виявлення матеріалів, предметів та речовин, заборонених  для ввезення, виявлення помилкового  або підробленого (фальшивого) оформлення митних документів.

     Для здійснення митного контролю використовуються технічні,та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров’я людини, тварин і рослин, та такі, що не завдають шкоди  транспортним засобам і громадянам.

     Використання  технічних засобів в митній справі знижує працевтрати і тривалість митного контролю пасажиро- і вантажопотоків, полегшує можливість контролю важкодоступних місць багажу і транспортних засобів.

     Крім  того, здійснюючи фізичний огляд консервованої цукрової кукурудзи і транспортних засобів, досить важко візуально знайти закамуфльовані в них конкретні види предметів контрабанди – вибухові і наркотичні речовини, зброю, дорогоцінні метали, культурні й історичні цінності та ін. Технічні засоби митного контролю дозволяють одержувати інформацію  про наявність саме цих видів предметів і речовин у контрольованих об’єктах без розкриття транспортного упакування і демонтажу об’єктів  дистанційно.