Теоретичні засади обліку розрахунків з оплати праці в умовах інформаційних технологій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра обліку і аудиту 
 
 

                                                                                                 До захисту допустити

                                                                                          Завідувач кафедри

                                                                                               ___________________

                                                                                                                                                     (підпис)

                                                                                                ___________________

                                                                                                                                                         (дата) 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Бухгалтерський облік»

На тему: Теоретичні засади обліку розрахунків  з оплати праці в умовах інформаційних  технологій

ДЕДНЕНКОВОЇ ОЛЬГИ ІВАНІВНИ 

                                                                                       Студентки ІІ курсу 

                                                                                      напрям підготовки

                                                                                   «Облік та аудит»

                                                                                            група ___ОіА-09з____

                                                                                             шифр ______________ 

                                                                                                Керівник Криштопа І.В.

                                                                                                               (П.І.П.)

                                                                                                   Дата захисту  16.04.11_ 

                                                                                                Оцінка ______________

                                                                                                Протокол № _________ 
 
 

Донецьк 2011

ЗМІСТ

РЕФЕРАТ

ВСТУП

І. ЗАРОБІТНА  ПЛАТА ЯК ЕКОНОМІЧНА ТА ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА КАТЕГОРІЯ

ІІ. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, ФОРМИ І СИСТЕМИ  ОПЛАТИ ПРАЦІ

ІІІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА  БАЗА ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ  З ОПЛАТИ ПРАЦІ

ІV. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

V. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ З ВІДБИТТЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ НА РАХУНКАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      РЕФЕРАТ

      Курсова робота містить: 54 сторінок, 4 таблиць, 4 рисунки, 20 літературних джерел. 

      ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ТАРИФНА СТАВКА, ПОСАДОВИЙ  ОКЛАД, ОСОБОВИЙ РАХУНОК, ПЛАТІЖНА ВІДОМОСТЬ, ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК, ФОНДИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ. 

      Об`єкт  дослідження курсової роботи: заробітна плата як економічна обліково-аналітична категорія, складові фонду оплати праці, форми і системи оплати праці.

      Мета  курсової роботи: вивчення ведення обліку розрахунків з оплати праці, закріплення і поглиблення знань, отриманих в процесі навчання, вирішення поставлених завдань.

      У курсовій роботі використовувались  такі методи дослідження як системний  аналіз - для деталізації і розчленування  об’єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез – для узагальнення різних аспектів обліку розрахунків з оплати праці; інформаційне моделювання – для забезпечення дослідження нормативно-довідковими матеріалами; дослідження документів та реєстрів обліку за формою і змістом.

      Курсова робота складається із вступу, п’яти розділів, висновка, списку використаних джерел.

 

ВСТУП

      Актуальність  теми полягає в тому, що із відомих на сьогоднішній день факторів виробництва одним із головних, а частіше і основних, який вимагає найбільших затрат, є праця. Економічні перетворення, які здійснюються в Україні протягом останніх років спрямовані на реформування господарського механізму адекватного ринковій економіці. Виробництво кожної країни і кожної галузі залежить від ряду факторів. Такими факторами є кадри, праця та її оплата.  В цілому ефективність виробництва залежить від кваліфікації робітників, їх використання, що впливає на обсяг і темпи збільшення виробленої продукції, використання матеріально-технічних засобів. Використання трудових ресурсів пов’язано зі зміною показника продуктивності праці. На ріст продуктивності праці впливає система оплати праці, тому що вона є стимулюючим фактором для росту кваліфікації праці, підвищення технічного рівня виконаної роботи. Все залежить від людей, їх кваліфікації, уміння і бажання працювати. А заробітна плата є саме тою причиною, що приводить робітника на його робоче місце.

      Створення систем мотивів та стимулів побуджають працівників розкривати і удосконалювати свої здібності, продуктивно трудитися, найефективнішим чином використовувати виробничі ресурси – це об'єктивна вимога часу, що пояснює актуальність теми: «Теоретичні засади обліку розрахунків з оплати праці в умовах інформаційних технологій».

      Метою курсової роботи є вивчення ведення обліку та аналізу розрахунків по оплаті праці на підприємстві, закріплення і поглиблення знань, отриманих в процесі навчання, вирішення поставлених задач та логічне їх обґрунтування. Реалізація мети потребує формування завдань дослідження.

      В курсовій роботі поставлені і вирішені такі завдання:

  1. вивчення теоретичних основ обліку розрахунків з оплаті праці;
  2. вивчення складових фонду оплати праці, форм та систем оплати праці;
  3. вивчення нормативно-законодавчих актів;
  4. виявити залежність особливостей обліку розрахунків з оплати праці;
  5. вивчення і аналіз наукової літератури з даної теми;
  6. здобуття практичного досвіду з відбиття господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства;

      Об`єктом дослідження курсової роботи є заробітна плата як економічна обліково-аналітична категорія, складові фонду оплати праці, форми і системи оплати праці.

      Предметом дослідження є теоретичні засади обліку розрахунків з оплати праці в умовах інформаційних технологій

      В якості методологічної основи дослідження використовувалися теоретичні положення економічної науки, численні праці українських та зарубіжних учених з питань обліку оплати праці, закони України та інші нормативно-правові акти. Основні положення роботи, висновки та пропозиції базуються на використанні та узагальненні матеріалів законодавчої бази України, даних періодичних видань, електронних ресурсів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      І. ЗАРОБІТНА ПЛАТА ЯК ЕКОНОМІЧНА ТА ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНА КАТЕГОРІЯ 
 

      Основним  джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших.

      У науковій економічній літературі можна  зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

   Заробітна плата – це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Оскільки вона, з одного боку, є основним джерелом  доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства, то питання організації заробітної плати і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, бо включають  інтереси всіх учасників трудового процесу [1].

      Відповідно  до статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [2].

      Сутність  поняття “заробітна плата“ складна  і багатостороння, тому розглядати її потрібно з різних позицій (табл. 1.1) [3]: 
 

      Таблиця 1.1

      Сутність  поняття “заробітна плата”

№ п/п       Підходи щодо суті поняття “заробітна плата”
1   заробітна плата – це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу  розподілу новоствореної вартості
2   заробітна плата – це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або не виконано
3   в умовах ринкової економіки заробітна плата  – це елемент ринку праці, що складається  в результаті взаємодії попиту на працю і її позиції і виражає  ринкову вартість використання найманої праці
4   для найманого  працівника заробітна плата –  це основна частина його трудового  доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і  який має забезпечити об’єктивно відтворення робочої сили
5   для підприємця заробітна плата – це елемент витрат виробництва, і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці
 

    Суть  заробітної плати виявляється також  у функціях, які вона виконує в процесі суспільного відтворення. Найважливішими функціями є такі (табл. 1.2) [3]:

      Таблиця 1.2

      Функції заробітної плати 

      Назва функції       Призначення функції
1  2
Відтворювальна  забезпечення  працівників та членів їхніх сімей  необхідними життєвими благами для відновлення  робочої сили для відтворення поколінь. В ній реалізується економічний закон зростання потреб. Ця функція тісно пов’язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановлення на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили
Стимулююча  встановлення  залежності її розміру від кількості  й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Ця залежність повинна  бути такою, щоб заохочувати до постійного покращення результатів праці
Регулююча  оптимізація розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури. Формування ефективного функціонуючого ринку праці передбачає свободу  кожного найманого працівника вільно обирати місце  прикладання своєї праці, а його прагнення до підвищення життєвого рівня обумовлює професійні переміщення у пошуках такої роботи, яка б максимально  задовольняла зростаючі потреби

                                           

                                                                                         

                                                                                                         Продовж. табл. 1.2

1
      2
Соціальна
      відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками та власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході у відповідності з його трудовим внеском
Функція формування платоспроможного попиту населення
      узгодження  платоспроможного попиту, під яким розуміємо форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами  покупців, із одного боку, і виробництва  споживчих товарів – з іншого. За допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом
 

      Для забезпечення реалізації заробітною платою зазначених вище функцій необхідне  дотримання таких найважливіших  принципів:

      а)  підвищення реальної заробітної плати  мірою зростання ефективності виробництва та праці. Порушення цього принципу може привести, з одного боку, до виплати  незароблених грошей, а значить до інфляції, що в кінцевому рахунку веде до зниження реальної заробітної плати.

      б) диференціація заробітної плати  в залежності від трудового внеску працівника в результаті діяльності підприємства, від змісту і умов праці, від місця положення підприємства, його галузевої належності. Цей принцип заснований на необхідності посилення матеріальної зацікавленості працівників у підвищенні кваліфікації, у виконанні більш складної роботи, забезпеченні високої якості продукції.

      в)   однакова оплата за однакову працю. В умовах ринкової економіки цей принцип слід трактувати, по-перше, як недопущення дискримінації у оплаті праці за статтю, віком, національністю тощо, і по-друге, як принцип справедливості при розподілі в середині підприємства, що передбачає адекватну оцінку праці через її оплату.

      г)   державне регулювання оплати праці. Включає законодавство і угоди в сфері праці, податкову систему, встановлення залежності між  динамікою і індивідуальних доходів і інфляцією. Засобом державного регулювання оплати праці, що забезпечує   соціальну захищеність  низькооплачуваних працівників, є встановлення мінімальної зарплати.

      д)  врахування  впливу  ринку праці. Ринок праці – це така сфера, де в кінцевому підсумку формується оцінка різних видів праці. Заробітна плата кожного працівника знаходиться в тісній залежності від його положення на ринку праці, від співвідношення попиту і пропозиції праці певної якості. На ринку праці представлений широкий діапазон розмірів заробітної плати як на державних так і на приватних підприємствах.

      е)  простота, логічність  і доступність  форм і систем  оплати праці. Стимул  стає стимулом лише у тому випадку, коли у працівників є про нього інформація, і вона зрозуміла їм як не спеціалістам у галузі економіки праці [4].

      Отже, заробітна плата – це одна з  найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона, з одного боку, є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення цілей підприємства. Заробітна плата повинна безпосередньо залежати від результатів праці і, в той же час, впливати на показники трудової діяльності, стимулювати розвиток суспільного виробництва, ефективність роботи, досягнення більш високих кількісних і якісних результатів праці. 

      ІІ. ОСНОВНІ СКЛАДОВІ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, ФОРМИ І СИСТЕМИ  ОПЛАТИ ПРАЦІ

      Розмір  заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці та господарської діяльності підприємства. За трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу заробітну плату, яка складається з таких частин: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (табл. 2.1) [5].     

      Розрізняють заробітну плату номінальну та реальну. Номінальна заробітна плата – це її вираз у кількості одержаних грошових одиниць. Реальна заробітна плата – її вираз через кількість матеріальних благ і послуг, які може придбати працівник за свою грошову заробітну плату [6].

                                                                                                             Таблиця 2.1

      Складові  елементи фонду заробітної плати 

Фонди Характеристика  фондів
1 2
  Фонд оплати праці Основний економічний  показник, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну та додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (крім тих, які у законодавчо встановленому порядку до фонду оплати праці не входять)
Фонд  ос-новної заро-бітної плати Заробітна плата, нарахована за виконану роботу (відпрацьований час). За відрядними розцінками, тарифними  ставками, посадовими окладами, включаючи  преміальні доплати робітникам за перевиконання  норм виробітку (крім одноразових премій), доплати за роботу у нічний час, у понаднормовий час, оплати простоїв не з вини робітників

                                                  

                                                                                          Продовження табл. 2.1. 

1 2
Фонд  додат-кової заробіт-ної плати Виплати, пов'язані  з різними надбавками та доплатами, які передбачені чинним законодавством (наприклад, персональні надбавки за суміщення професій, за шкідливі умови  праці тощо), а також оплата щорічних і додаткових відпусток, передбачених законодавством, і робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків
Загальний фонд заробіт-ної плати під-приємства Фонд основної заробітної плати та фонд додаткової заробітної плати разом
Інші  заохочу-вальні та ком-пенсаційні ви-плати з фонду оплати праці До них належать винагороди за підсумками роботи за рік, суми наданих трудових і соціальних пільг працівникам, суми матеріальної допомоги

      Організація заробітної плати на підприємстві визначається трьома елементами: тарифною системою, нормуванням праці та формами оплати праці.

           Організація оплати праці проводиться на основі:

  • законодавчих та інших нормативних документів;
  • генеральної угоди на державному рівні;
  • галузевих, генеральних угод;
  • трудових договорів.

      Згідно  зі статтею 96 Кодексу законів про  працю України основою організації  оплати праці є тарифна система  оплати праці, яка складається з  тарифних сіток, тарифних ставок, схеми  посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик (рис. 2.1) [7].

                               

 Рис. 2.1 Схема побудови тарифної системи України

        

            Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

      В останні роки на підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери  замість відокремленого формування тарифних ставок робітників і схем посадових окладів спеціалістів успішно застосовуються єдині тарифні сітки (ЄТС), що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників .

      Підприємства  самостійно розробляють і затверджують форми й системи оплати праці: тарифні ставки й посадові оклади, відрядні розцінки, премії, надбавки і  доплати за умовами, передбаченими договором. Державні тарифні ставки і оклади на підприємствах можуть використовуватися як орієнтири для визначення оплати праці залежно від професій, кваліфікації працівників, складності умов, виконуваних ними робіт. Тепер основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Вона встановлюється Кабінетом Міністрів України.

      Мінімальна  заробітна плата – розмір плати  за просту, некваліфіковану працю, нижче  якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну  норму праці. Розмір оплати праці  може бути нижчим від установленої мінімальної заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції з браком, простою та інших причин.

      До  мінімальної заробітної плати не включаються:

  • доплати;
  • надбавки;
  • заохочувальні і компенсаційні виплати

           Важливим елементом механізму визначення індивідуальної заробітної плати є форми й системи оплати праці.

      Форми і системи оплати праці встановлюються підприємствами та організаціями самостійно у колективному договорі з дотримуванням  вимог і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (рис. 2.2) [8]. 

      Рис. 2.2 Форми та системи заробітної плати 

      Форми і системи заробітної плати – це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну заробітної плати і конкретно систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю та якістю праці конкретних працівників.

      Найчастіше  застосовують дві основні форми  заробітної плати відрядну й почасову. Кожна з них відповідає певній мірі кількості праці:

      1) кількості виробленої продукції;

      2) кількості відпрацьованого часу;

      При почасовій формі заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою, чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Почасова заробітна плата застосовується для оплати праці службовців і спеціалістів.

      Умовами застосування погодинної оплати праці  є відсутність можливості збільшення випуску продукції, виробничий процес суворо регламентовано, функції робітника зводяться до спостереження за технологічним процесом, збільшення випуску продукції може привести до браку або погіршенню її якості.

      Існує дві системи погодинної форми  оплати праці: погодинна проста і  погодинна-преміальна.