Теоретична частина

ЗМІСТ

I. Вступ

II. Теоретична частина

1. Функція терміна в літературі

2. Характеристика художнього стилю

3. Характеристика науково - популярного стилю

III. Практична частина

1. Аналіз термінологічної лексики художнього стилю

2. Аналіз термінологічної лексики в журналах

IV. Висновки

V. Список використаної літератури

VI. Додаток

I. Ð’ступ

Завдяки розширенню меж людських знань зростає потреба в нових визначеннях вже освоєних понять, а також для понять в нових галузях науки і техніки, і, відповідно, розширюється словниковий склад, причому розширення йде, значною мірою, за рахунок нових термінів.

Зокрема, сучасна медична література містить багато термінів, які з'явилися протягом останніх років, деякі з раніше вживаних термінів придбали нові і додаткові значення, частина з них стала виходити із застосування, переходячи в розряд застарілих. Це пов'язано з інтенсивним розвитком медицини, впровадженням в науку і практику досягнень науково - технічного прогресу, появою безлічі нових методів діагностики і лікування, приладів та інструментів медичного призначення. Все це не могло не відбитися на стані медичної лексики.

Узагальнено під термінологією розуміється сукупність термінів даної галузі знань, виробництва, діяльності тощо. Оскільки терміни тій чи іншій галузі відображають поняття, які є взаємопов'язаними і представляють певну систему, то і між термінами, що їх висловлюють, є зв'язок, яка об'єднує їх у систему. Тобто під термінологією слід розуміти не просто сукупність, а систему термінів, яка об'єднує поняття, якими вона оперує. У більшості своїй термінологія притаманна науковій літературі, де мають місце стислість викладу матеріалу і чіткість формулювань. Одним з головних відмінностей як наукової, так і технічної літератури є значна насиченість тексту спеціальними термінами, які часто відсутні не тільки у звичайних, але і в термінологічних словниках.

Термін завжди наділений якістю позначати наукове поняття, яке складає з іншими поняттями відповідної галузі одну семантичну систему. Терміну переважно притаманні однозначність, точність, лаконічність, незалежність його значення від контексту.

Термін виник як мовне вираження створеного поняття. Вивчення проблем появи, розвитку, засвоєння наукових знань не може бути успішним без дослідження термінологічних аспектів вербалізації цих знань. Визнання нерозривної єдності терміна і поняття, що його позначає, дозволило по-новому порушити питання про термін як про результат пізнавальної діяльності людини. Це відкрило нові горизонти для розвитку науки про терміни. Потрібно було створення не тільки термінологічних словників - довідників, а понятійних глосаріїв, які можуть відображати різні осмислення термінів у різних сферах наукової діяльності, і, звичайно, в різних мовах.

Оскільки проблема дослідження термінів досить актуальна, то дана робота присвячена дослідженню медичних термінів ракових захворювань у романі Артура Хейлі "The Final Diagnosis" і в статтях науково-популярних журналів. У роботі буде проаналізовано особливості вживання і функціонування термінів ракових захворювань в контексті даного художнього твору і в статтях.

Метою даної роботи є виявлення ролі термінів у художньому тексті і в науково-популярних статтях та їх значимість у контексті, встановлення особливостей вживання термінологічних одиниць у неспеціальному тексті.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

Ознайомитися з теоретичної літературою з цього питання з метою визначення поняття "термін", його особливостей і розгляд існуючих класифікацій термінологічних одиниць.

Провести аналіз текстів, де вживається дана лексика.

Виявити функціональні особливості та кількісні характеристики термінів ракових захворювань.

У процесі роботи були використані наступні методи:

Метод субституції - визначається певне коло слів, які займають певне літературне місце. У даному випадку ці слова - це термінологічна лексика.

Кількісний метод. У даному випадку він полягає в порівнянні частотності вживання термінів в залежності від їх класифікації.

Як матеріал дослідження було обрано твір сучасного англійського письменника Артура Хейлі "The Final Diagnosis", а також проаналізовано 85 статей англомовних науково-популярних журналів, таких як "New Scientist" і "Science Daily".

Випускна робота складається з Вступу, трьох розділів, Висновків, списку використаної літератури.

У Вступі розкрито мету і основні завдання роботи.

Перший розділ - теоретичний - являє собою огляд літератури з досліджуваного питання, де розглядаються визначення поняття "термін", його особливості та класифікації термінологічних одиниць.

Другий розділ, який є практичним аналізом, представляє результати власне дослідження термінів ракових захворювань в художньому тексті.

Третій розділ - представляє результати досліджень термінів ракових захворювань у науково - популярних статтях.

Результати досліджень висвітлені у Висновках. Список використаної літератури налічує 24 позицій. Обсяг роботи становить 35 сторінок.

II. Теоретична частина

1. Функція терміна в літературі

Твір художньої літератури є явище складне, багатогранне у своїй організації. Відповідно, і його вивчення, опис можливо проводити під різними кутами зору і з різними цілями. []

Діалектні слова, терміни, слова сленгу, розмовні слова і вирази, неологізми, архаїзми, іноземні слова і т.д. вивчаються з точки зору їх взаємодії з різними умовами контексту. А поява додаткових значень є результатом глобальної зв'язності тексту. Включення певного вокабуляру в оповідання допомагає визначити соціальну, локальну і тимчасову приналежність персонажа. Лексичні одиниці використовуються як в плані персонажів (діалогічна мова), так і в невласне-прямої мови та в плані оповідача. Лексичні одиниці, що вживаються в авторській мові або в мові персонажів, можуть бути додатковою інформацією про дійових осіб, про їх культурному і соціальному статусі.

Слід коротко зупинитися на проблемі стилю. За основу приймається положення про існування двох основних одиниць стилістичної системи мови:

• Ñ„ункціонального стилю

• ÐµÐºÑÐ¿Ñ€ÐµÑÐ¸Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ стилю.

Функціональний стиль, вперше розроблений і введений в мовознавчу ті рм інологію лінгвістами празької школи, може бути визначений як "сукупність мовних засобів, використовуваних в певному середовищі спілкування і з певною метою ". Залежно від основних функцій мови (спілкування, повідомлення і впливу) виділяють стилі:

• Ð½Ð°ÑƒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¹

• Ð¿Ð¾Ð±ÑƒÑ‚ово-побутової

• Ð¿Ð¾Ð±ÑƒÑ‚ово-діловий

• Ð¾Ñ„іційно-документальний

• Ð¿ÑƒÐ±Ð»Ñ–цистичний

• Ñ…удожньо-беллестріческій

Експресивний стиль виділяється на основі певних емоційно-ситуативних критеріїв і визначається як традиційна сукупність мовних засобів для експресивного рівня спілкування - нейтральний стиль, знижений стиль.

Так, звичайно виділяються три основні пласта англійської вокабуляру:

• Ð½ÐµÐ¹Ñ‚ральна лексика або загальновизнана літературна лексика (характерна для нейтрального стилю)

• ÑÐ¿ÐµÑ†Ñ–альна літературно-книжкова лексика з поетизмами, архаїзмами, термінами та авторськими неологізмами (характерна для високого стилю)

• Ð½ÐµÐ»Ð¸Ñ‚ературная лексика з професіоналізмом, просторіччям, діалектизмами, жаргонізмів і окказіональнимі утвореннями (характерна для зниженого стилю)

Кожен пласт лексики відрізняється один від одного певної сферою вживання. Більшість слів сучасної англійської вокабуляру є загальновживаними, і сучасні лінгвісти відносять їх до нейтральної лексики, тобто це слова, які не мають чітко вираженої стилістичної характеристики, здатні е вживатися в будь-якій мовленнєвій ситуації: як у літературно-книжкової мови, так і в розмовній.

Дві наступні групи, які виділяють сучасні лінгвісти, - це літературно-книжкова лексика та розмовна лексика. У книзі "Нариси з стилістиці англійської мови" Гальперін І.Р. відзначає, що "Розмовний шар лексики і протипоставлений йому книжково-літературний шар лексики - категорії історичні" [5, 53]

Сучасний англійська мова характеризується своєю різнобічністю. І.Р. Гальперін до літературно - книжкової лексиці відносить неоднорідні групи слів, що розрізняються за службової функції, яку слова несуть в різних стилях мови, тобто сюди входять: терміни, варваризми, поетизми, архаїчні слова і літературні неологізми.

У книжковій лексиці, поряд з архаїзмами, терміни утворюють наступну головну групу.

У сучасному суспільстві велике значення приділяється вивченню мови науки та аналізу в його складі термінології. Багато терміни утворюються шляхом переосмислення розмовної лексики або запозиченням з інших мов.

Загально стиль є одним із стилів мовлення, який з'явився і сформувався в результаті соціального замовлення, тобто для задоволення певних соціальних потреб. Мова науки є складною системою, до складу якої входить термінологія. У загальнонауковому стилі літературної мови виділяються три самостійних лексичних шару.

Нейтральна лексика (знаменні та службові слова загальнолітературної мови. Це так званий "межстилевой лексичний фонд").

Загальнонаукова лексика (спеціальні слова наукової сфери спілкування в цілому). Термінологічними такі слова є по відношенню до літературної мови, але позбавлені термінологічного значення для всіх науково - технічних текстів і термінологічних словників.

Термінологічна лексика (спеціальні слова конкретних терміносистем, вузькоспеціальної області застосування).

На останньому зупинимося докладніше.

Терміни та термінологія давно є предметом пильної уваги лінгвістів, які висловлюють різні точки зору на природу термінів і термінології. У науковій літературі існує безліч визначень термінології та терміна. Одне з них: "Під термінологією будь-якій області знання ми розуміємо систему термінів, які виражають сукупність специфічних понять, що розглядаються в конкретній області. Термін, незалежно від того, чи буде він складений з одного слова або декількох, має сенс тільки як член певної термінологічної системи "[1 1; 8]

Вітчизняні лінгвісти визначають термін як "слово чи словосполучення, покликане точно позначити поняття і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери" [19; 273-274]

У роботах В.П. Даниленко термінологія кваліфікується як: "приналежність мови науки, як основна, найбільш значуща і інформативна частина лексичної системи мови науки" [7; 15]

В.Н. Ярцева пропонує таке визначення терміна: "слово чи словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності" [20; 508]

Терміни служать спеціалізуються, обмежувальними позначками, характерними для даної сфери предметів, явищ, їх властивостей і відносин. Вони існують лише в рамках певної термінології.

До особливостей терміна відносяться:

• Ð½Ð°ÑÐ²Ð½Ñ–сть дефініції

• Ð¼Ð°ÐºÑÐ¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° абстрактність

• Ð¼Ð¾Ð½Ð¾ÑÐµÐ¼Ñ–чность

• Ð²Ñ–дсутність експресії і емоційного забарвлення

• ÑÑ‚илістична нейтральність

• ÑÑƒÐ²Ð¾Ñ€Ð° логічність і системність

Ці властивості терміна реалізуються тільки всередині термінологічної системи, за межами якої термін втрачає свої дефінітивного та системні характеристики - детермінологізіруется (пор. "ланцюгова реакція" як образне вираження у загальномовному мовою). Процеси детермінологізації (перехід терміна в загальновживану лексику) свідчить про взаємопроникнення термінологічної та нетермінологіческой лексики. Поряд з термінологізації до способів створення терміна відноситься ретермінологізація - перенесення готового терміна з однієї дисципліни в іншу з повним або частковим осмисленням (пор. "диференціал" в математиці і "диференціал" в психолінгвістиці). Термін може запозичувати з іншої мови (сюди ж відноситься калька), а також створюватися з морфемного інвентаря власної мови або з інтернаціональних елементів.

Терміни є об'єктом дослідження самостійної лінгвістичної дисципліни - термінознавства. Термінологія лінгвістична - сукупність слів і словосполучень, що вживаються для вираження спеціальних понять і для назви типових об'єктів даної наукової області. Термінологічна лінгвістика включає в себе:

• Ð²Ð»Ð°ÑÐ½Ðµ терміни

• ÑÐ²Ð¾Ñ”рідні поєднання слів і їх еквівалентів, що призводять до утворення складених термінів, що входять в термінологічну систему на однакових правах з цельнооформленнимі одиницями.

Цілісність термінологічної системи обумовлена ​​як мовними, так і позамовними чинниками. Проте цілісність терміносистеми не виключає її рухливості, її динамічного функціонування і розвитку. В даний час більшістю учених визнається, що основні семасіологічний характеристики, в тому числі і явища полісемії, синонімії та омонімії, властиві і термінами. Термінам, як мовних знаків, властиві функції називання і розрізнення.

Загальномовне лексика - це головне джерело фомірованія термінології. Терміни пов'язані з науковим стилем мови, так як обслуговують виробництво, науку, техніку, але також дуже часто зустрічаються в розмовній мові і на сторінках газет, в публіцистичній та художній літературі. Терміни нерозривно пов'язані з загальнолітературні мовою, а не є якоюсь ізольованою від нього системою. Наукова лексика як засіб вираження і передачі різних наукових, технічних понять не обмежується тільки термінами. Їй потрібні слова, що зв'язують ці терміни між собою, що організують їх у речення. І дуже часто ми зустрічаємо терміни на сторінках художніх текстів, які допомагають глибше зрозуміти ідею самого автора.

Спеціальна лексика може включатися в мовну характеристику героя, відбиваючи його інтерес, професію і соціальний статус. Використання в художньому творі окремих елементів інших функціональних стилів може допомогти передати істотну смислову інформацію.

Терміни складають найбільш регульовану частину словникового складу мови, в певному сенсі - найбільш штучну, свідомо створювану і передбачає регламентацію. У зв'язку з цим вони мають ряд істотних ознак, за якими терміни в узагальненому вигляді протиставляються всіх інших слів (нетерміна). Розглянемо ці ознаки:

По-перше, слід зазначити, що значення термінів специфічні в тому плані, що вони виражають наукові поняття, що вимагають досить точної дефініції відповідно до рівня розвитку тієї чи іншої галузі знань. Отже, сама природа терміна виключає або, принаймні, сильно обмежує семантичну невизначеність. Якщо семантика звичайного слова співвідноситься з практичними уявленнями про той чи інший об'єкт ("найближчим" значення, за термінологією О. Потебні), то семантика терміна відображає зміст наукового, більш глибокого поняття ("подальші значення"). СР визначення лексичного значення слова "опівночі" - "середина ночі, час, відповідне дванадцяту годину ночі" і дефініцію відповідного географічного терміна - "момент часу, в який істинне Сонце або Середнє Сонце перетинає над горизонтом меридіан (тобто знаходиться в нижній точці кульмінації ) ". Ще приклад - "історизм" (як слово) тлумачиться наступним чином: "інтерес до минулого, відтворення його в творах мистецтва" і "історизм" (як термін) - "слово, що вийшло з живого вживання внаслідок того, що позначається ним предмет вже невідомий мовцем як реальна частина їх повсякденного досвіду ".

У зв'язку із зазначеними - семантичними особливостями термінів вони є завжди прямими і нейтральними, позбавленими конотативних компонентів найменуваннями.

По-друге, терміни завжди функціонують як члени певних терміносистем. У рамках термінології тієї чи іншої галузі вони закономірно пов'язані один з одним, і утримання одного терміна формується і осмислюється на тлі інших. У терміносистемах рис системності лексики виявляються найбільш чітко. Це проявляється, зокрема, в наявності регулярних опозицій, пор.: Архаїзми - неологізми (антоніми).