Теоретико-методологічні основи обліку і аналізу власного капіталу

48

ВСТУП

Дана курсова робота містить 64 сторінки, 26 таблиць та 2 ілюстрації. В додатках представлена фінансова звітність ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" за 2009 та 2010 роки. Для написання курсової роботи було використано 24 літературних та інформаційних джерел.

Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства.

Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом.  Метою формування капіталу підприємства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Економічний аналіз, у свою чергу виконує на підприємстві декілька функцій: пошук резервів  підвищення ефективності виробництва, оцінка результатів діяльності підприємства, розробка заходів щодо використання виявлених резервів, а також контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за ощадливих використанням ресурсів. Таким чином без даних бухгалтерського обліку і здійснення функцій економічного аналізу неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатів господарської діяльності підприємства.

Актуальність теми полягає в тому, що облік і аналіз власного капіталу є важливим аспектом у діяльності підприємств.

Аналіз власного капіталу підприємства розглянуто в працях таких науковці: Петряєва З. Ф, Хмиленко Г. Г., Кондраков Н. П., Гаврилова О. М., Савицька Г. В, Бутинець Ф. Ф.

На даному етапі залишилися деякі  проблеми, які треба детально розглянути, практично відсутні розробки у галузі формування облікової політики, внутрішнього документування та звітності за операціями власного капіталу, звітність є важливим джерелом якісної економічної інформації для керівників підприємств. Побудова внутрішньої звітності, дасть змогу удосконалити наявний документообіг на підприємстві, оптимізувати показники діяльності окремих підрозділів та підприємства загалом і таким чином підвищити прибуток.

Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів та розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації і методики аналізу власного капіталу підприємств.

Досягнення мети дослідження зумовило постановку та розв’язання завдань, що полягають у необхідності:

- розкрити економічно-правовий аспект сутності власного капіталу як об’єкта обліку і аналізу;

- уточнення  поняття  “власний  капітал”, у  зв’язку  з  відсутністю  єдності  авторів  щодо  його  визначення;

- з’ясувати  завдання  організації  аналізу власного  капіталу;

- розкрити методологію аналізу власного капіталу;

Об’єктом дослідження виступають різноманітні питання і проблеми сучасного аналізу власного капіталу на прикладі підприємства  - ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод"

Предметом дослідження є сукупність  теоретичних,  методичних  і  практичних  питань,  пов’язаних  з  аналізом власного капіталу на підприємствах.

При написанні курсової роботи використовувалися такі методи дослідження, як: монографічний, аналітичний, загальнонаукові  методи як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, порівняння, спостереження та моделювання.

Ключові слова: ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ, ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ, РЕЗЕРВНИЙ КАПІТАЛ, НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК, НЕОПЛАЧЕНИЙ КАПІТАЛ, ВИЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ.

            1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ

ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

1.1   Економічна сутність власного капіталу та його складових

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.[10, c 60-62].

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність.

Економічні вчені власний капітал трактують по різному:

Таблиця 1.1

Порівняння понять «Власний капітал»

Ф.Ф. Бутинець приводить класифікацію власного капіталу за формою та рівнем відповідальності :

1. За формою:

- Інвестований капітал - сума простих і привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, додатково вкладений капітал;

- Подарований капітал - безоплатно отримані активи, безповоротна допомога;

- Нерозподілений прибуток - частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, яка не була розподілена між акціонерами, власниками, а реінвестована у підприємство.

2. За рівнем відповідальності:

- Статутний капітал - його сума визначена в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ;

- Додатковий капітал - не реєстрований капітал, тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток тощо. Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. [6, c75-88]

Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони, капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід

зазначити такі його характеристики як

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.

Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.[8, c 230-235; 11, c 190-197]

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції :

Таблиця 1.2

Функції власного капіталу

                                                                                    Продовження таблиці 1.2

Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.[13 с,98-125]

Утворюється власний капітал двома шляхами:

- внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

- накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій. Структура власного капіталу наведена на рисунку 1.1

1.Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Статутний капітал як найважливіша складова власного капіталу підприємства виконує наступні функції :

1. Основоположна - майно, внесене до статутного капіталу, складає майнову основу для підприємницької діяльності товариства при його створенні;

2. Регулятивна - визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства;

                     Рисунку 1.1 Структура власного капіталу наведена

4. Довгострокового фінансування - використовується підприємством протягом тривалого часу;

5. Організаційна - визначає організаційну структуру, а тому служить фактором, що впливає на управління товариством;

6. Гарантійна - гарантує виконання зобов'язань підприємства перед третіми особами (контрагентами). [14- c, 127-129; 7 – c, 80-81]

Сума, яка на дату реєстрації підприємства оголошена, але фактично не

внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Неукладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу та в пасиві Балансу відображаються зі знаком мінус. Учаснику товариства, який повністю вніс свою частку до статутного капіталу, а, отже, погасив свою заборгованість перед товариством, видається свідоцтво товариства.

2. Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Дані про "Пайовий капітал" використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства. Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'язкові пайові внески при вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. При розподілі прибутку, щорічно, за рішенням зборів пайовиків, на обов'язкові й додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю за згодою власників. [17 – c, 204-206]

3. Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму

дооцінки необоротних активів, на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. В обліку і балансі сума додаткового капіталу відображається окремо: "Додатковий оплачений капітал" та "Інший додатковий капітал".

4. Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій.

5. Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації. [12 – c, 321-330]

Статтею 14 Закону України "Про господарські товариства" передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 15% cтатутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку .

6. Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу .

7. Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

У статті "Аналіз власного капіталу" Єфімова О.В. відзначає, що в складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками.

По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

По організаційно - правових формах діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.). [19 – c, 158-163]

Створення і нормальне функціонування підприємств будь якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв'язок з капіталом, і він фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, зазвичай, вкладають у довготермінові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100%. Власний капітал підприємства може формуватися як завдяки зовнішнім, так і внутрішнім джерелам коштів.

1.2   Опис початкової інформації для проведення аналізу ефективності використання основних засобів підприємства

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування.

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

1. - Форма № 1 «Баланс підприємства» [1]

Основним звітним документом фірми є баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату.  Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
- назва звіту;

- дату, на яку складено звіт;

- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

· активи;

· зобов’язання;

· власний капітал.

Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен

дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

В балансі власний капітал відображен в першому розділі пасиву , він включає :

Також щоб розрахувати модель ми використовували такі джерела як :

Поточні зобов’язання це: Кредиторська заборгованість за товари роботи послуги  рядок (530), поточні забов’язання за розрахунками рядки ( 540, 550, 570,580.).

              Довгострокові і нематеріальні активи: незавершене будівництво рядок (020) основні засоби рядки (030, 031, 032), довгострокові фінансові інвестиції рядки (040, 045), нематеріальні активи рядки (010, 011, 012).

2. -Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»-. Доходи та витрати підприємства відображаються у Звіті про фінансові результати. Чистий прибуток строка 220 (зиток) строка 225 збільшує (зменшує) власний капітал підприємства. Крім того, є доходи та витрати, які не відображаються у Звіті про фінансові результати, а включаються безпосередньо до складу власного капіталу (наприклад, переоцінка основних засобів, довгострокові інвестиції тощо). Сума власного капіталу на початок періоду може бути також скоригована у результаті зміни облікової політики або виправлення помилок попередніх періодів. [2]

3) Форма № 3 «Звіт про власний капітал» - Інформація, подана у Звіті про власний капітал, дає користувачам змогу оцінювати причини та наслідки змін, що відбуваються з власним капіталом підприємства у результаті:

-  діяльності протягом звітного періоду;

-  включення окремих прибутків та збитків безпосередньо до капіталу;

- операцій, пов'язаних з діяльністю власників;

-  коригувань, пов'язаних зі зміною облікової політики.

На підприємстві наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060-280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).Дані в графах 3-11 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:

К = А – З 

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1. довгострокового фінансування;

2. відповідальності і захисту прав кредиторів;

3. компенсації понесених збитків;

4. кредитоспроможності;

5. фінансування ризику;

6. самостійності і влади;