Тепловий розрахунок рекуперативних теплообмінних апаратів

Тепловий розрахунок рекуперативних теплообмінних апаратів

Зміст завдання

У вертикальному випарнику здійснюється випарювання води під тиском P2 за рахунок конденсації сухої насиченої водяної пари тиском P1.

Кипіння води у кількості m2 здійснюється всередині латунних трубок діаметром

dзовн /dвнут та висотою H.

Водяна пара надходить до міжтрубного простору випарника.

Визначити необхідну площу поверхні нагрівання апарату, кількість трубок, а також витрату гріючої водяної пари.

Значення величин за номером варіанта обрати із таблиці 1.

Таблиця 1 – Вихідні дані

P1 , кПа

Р2, кПа

m2,

H, м

270

120

1,4

2,5

Використані дані для розрахунку на основі вище приведених параметрів

ОПИС ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТУ

Конструктивні елементи випарного апарату:

  1. Камера, в яку подається теплоносій (при обігріванні парою – первинний пар, який передає тепло рідині, що випарюється і рідині, що конденсується).
  2. Простір із киплячою рідиною.
  3. Простір вторинної пари.
  4. Патрубки і вентилі відповідних трубопроводів для підводу і відводу рідини (4а і 4б).
  5. Сепаратори для сепарації рідини, що виноситься.
  6. Зорове скло.
  7. Патрубки мірного скла.
  8. Душник (для газів, які не конденсуються).
  9. Патрубки для підводу первинної пари до камери і відводу вторинної.
  10. Патрубки для відводу конденсату.
  11. Опори-кронштейни для апарату

Рисунок 1. Вертикальний випарний апарат

Теплове навантаження апарату

Відомо, що у випадку коли теплоносій має фазову зміну (кипіння, конденсація, випаровування та ін.) за сталої температури (тиску) насичення, то рівняння теплового балансу буде мати наступний вигляд:

Температури первинного та вторинного теплоносіїв визначаться за відповідним тисками насичення P1 та P2. Аналогічно за довідковими таблицями також знаходяться теплоти фазового перетворення та .

3. Масова витрата первинного теплоносія

4. Середній температурний напір теплообмінного апарату

Рисунок 2. Перепад температур теплоносіїв уздовж теплообмінної поверхні

Відповідно до рисунка 2 середній температурний напір теплообмінника:

Середня температура тонкостінної поверхні у першому наближенні приймемо:

5. АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ В ТЕПЛООБМІНИКУ

Теплопередача – це складний процес, який в даному випадку включає в себе три паралельно протікаючих процеси:

  • тепловіддача від конденсуючої пари до стінки труби;
  • теплопровідність в стінці;
  • тепловіддача від стінки труби до киплячої води.

Рисунок 3. Схема процесу теплопередачі в теплообміннику

На рисунку 3 позначено:

- коефіцієнт тепловіддачі від конденсуючої пари до стінки;

- коефіцієнт тепловіддачі від стінки до киплячої води;

- температура зовнішньої поверхні стінки;

- температура внутрішньої поверхні стінки;

Коефіцієнти тепловіддачі α1 и α2 визначаються за допомогою емпіричних рівнянь подібності.

Маючи коефіцієнти тепловіддачі, визначимо коефіцієнт теплопередачі K для плоскої стінки:

. (4)

- товщина внутрішньої стінки теплообмінника;

- коефіцієнт теплопровідності.

6. РОЗРАХУНОК КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ

Для визначення режиму руху плівки конденсату для первинного теплоносія необхідно розрахувати безрозмірні комплекси:

  • критерій Галілея:

;

  • критерій фазового перетворення:

  • критерій Z для конденсації:

,

так як z>zкр (2589,58>2300), то режим течії змішаний.

Для змішаного режиму течії плівки конденсату розрахунок належить вести за рівнянням подібності:

Розкривши число Рейнольдса відносно невідомого коефiцiєнта тепловiддачi, отримаємо:

Для розрахунку коефіцієнта тепловiддачi вторинного теплоносія при випаровуванні водяної пари під тиском застосуємо емпіричне рівняння Толубінського:

Знайдемо середню швидкість росту парових бульбашок:

,де відносний тиск дорівнює

  .

Розрахуємо коефіцієнт теплопередачі:

, де тепловий потік q рівний:

Тоді відповідно вищезгаданій формулі запишемо:

Знайдемо коефіцієнт тепловіддачі

,

Де l0 – лінійний визначальний розмір:

Трубчата поверхня теплообміну товщиною δС (див. рисунок 3):

відповідає умові застосування формули плоскої стінки для визначення коефіцієнта теплопередачі:

.

Коефіцієнт теплопередачі у випадку плоскої стінки розраховується як

, де

α1 , α2 - коефіцієнти тепловіддачі з боку відповідних теплоносіїв;

δС - товщина стінки теплообмінної поверхні;

λС - коефіцієнт теплопровідності матеріалу стінки.

Тепловий потік:

Проведемо розрахунки, що дозволять уточнити тепловий потік поверхні теплообміну з боку різних теплоносіїв, та порівняємо отримане значення із величиною першого наближення:

,

так як δq < 5%, то приймаємо

7. ТЕПЛООБМІННА ПОВЕРХНЯ АПАРАТУ

Площа поверхні теплообміну у випадку трубної теплообмінної поверхні визначиться як

, де

n - кількість теплообмінних трубок;

H - їх довжина (як правило, до 10 м);

dР - розрахунковий діаметр.

Вибір величини розрахункового діаметра залежить від співвідношення коефіцієнтів тепловіддачі: якщо α1 суттєво менший ніж α2, то виконується умова dР=dвн, якщо α1 суттєво більший ніж α2, то dР = dзовн. А якщо α1 і α2 - це величини одного порядку, то розрахунковий діаметр буде дорівнювати середньому:

.

Iз рівняння теплопередачі

легко розрахувати площу поверхні теплообмінника:

.

Кiлькiсть трубок у теплообмiнному апаратi:

.

8. ГЕОМЕТРИЧНА КОНФІГУРАЦІЯ РОЗМІЩЕННЯ ТРУБОК У ТЕПЛООБМІННИКУ

Внутрішній діаметр корпусу теплообмінного апарату розраховується за формулою:

Коефіцієнт заповнення трубної плити приймаємо
Крок розміщення трубок:

Вибираємо ціле число
Відношення кроку розміщення трубок до їх зовнішнього діаметру:

Приймаємо схему розміщення трубок в решітці по вершинам правильних шестикутників. При такому розміщенні трубок та відповідно .

Внутрішній діаметр корпусу теплообмінного апарату:

За ГОСТом приймаємо

Рисунок 4. Схема розміщення трубок в решітці по сторонам правильних шестикутників

На рисунку 4 позначено:
a – кількість труб по стороні шестикутника;
b – кількість труб по діагоналі шестикутника.
За загальною кількістю труб n=133 вибираємо трубну решітку з кількістю труб на площі найбільшого шестикутника n0=169. Кількість труб по діагоналі шестикутника b=15. Таким чином, максимальна кількість трубок, що може бути розміщена у вибраній решітці дорівнює різниці:

.

Таким чином, оскільки n< nmax , то трубна решітка вибрана вірно.

Висновок

В даній курсовій роботі був виконаний проектний тепловий розрахунок рекуперативного теплообмінника – вертикального випарного апарату. Ми закріпили знання і отримали практичні навики теплових розрахунків теплообмінних апаратів. Прийняли остаточно температури. Масова витрата гріючої водяної пари . Площа теплообмінної поверхні , кількість труб – 133.

Література:

1. Краснощеков С.А., Сукомел А.С. "Задачник по теплопередаче: Учебное пособие для ВУЗов." - 4 издание, переработанное - М.: Энергия 1980. - 288 стр., ил.

2. Бодсан П.И. и др. "Справочник по теплообменным аппаратам" - М. Машиностроение 1989. - 368 стр., ил.

3. Бакластов А.М. и др. "Проектирование, монтаж и эксплуатация тепломассообменных аппаратов" - М. Энергоиздат 1981. - 336 стр., ил.

4. Анурьев В.И. "Справочник конструктора-машиностроителя. Книга 2." - 4 изд. М. Машиностроение, 1973 - 576 стр., ил.