Торгово-промоислова палата Івано-Франківська

Вступ

Торгово-промислова палата України, відповідно до Закону, - недержавна неприбуткова самоуправляюча організація, яка на добровільних засадах об'єднує юридичних осіб і громадян України, зареєстрованих як підприємці, а також їх об'єднання. Нині членами ТПП України є близько 9 тисяч підприємств і фірм різних форм власності.

Метою і завданням  проходження виробничої практики є  вивчення суті організації управління діяльності ІФ ТПП; отримання ряду знань  та навиків з організування, керівництва  та контролю організацією при здійсненні нею своїх основних функцій.

Об’єктом дослідження  недержавна неприбуткова організація  Івано-Франківська регіональна торгово-промислова палата. Предмет дослідження –  процес здійснення ІФ ТПП основних її завдань та функцій.

Для досягнення поставленої мети використовується декілька методів дослідження:

• спостереження за процесом планування діяльності на майбутні періоди;
• обстеження та аналіз основних установчих документів;
• виявлення і аналіз факторів, що впливають на діяльність ІФ ТПП, тут повинні застосовуватись статистичні та методи спостереження дослідження операцій;
• проведення аналогії та порівняння, роботи організації за декілька попередніх періодів, порівняння з базовим роком;
• моделювання та формалізація процесів управління;
• статистичний та соціологічний аналіз зв’язків на підприємстві, виявлення результатів і цілей, які стоять перед керуючою підсистемою;
• прогнозування подальшої роботи та розроблення власного бачення розвитку та вдосконалення діяльності підприємства.

Таким чином, метою проходження виробничої практики на підприємстві є поєднання теоретико-практичного  вивчення основних функцій та завдань діяльності ІФ ТПП.

Головне завдання Палати - створення сприятливих умов для підприємницької діяльності сприяння усебічному розвитку науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями і підприємцями зарубіжних країн, представлення інтересів членів Палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами.

ТПП України виконує свої функції самостійно або через регіональні торгово-промислові палати, діючи на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також через створені підприємства і інші організації, які вона об'єднує. Торгово-промислова палата України і регіональні палати уповноважені Урядом України видавати сертифікати про походження товарів, роблять послуги, пов'язані з видачею вказаних сертифікатів.

Палата засвідчує  обставини форс-мажору, а також  торговельні і портові звичаї, прийняті в Україні.

ТПП України веде недержавний реєстр вітчизняних підприємств фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів в підприємницькій діяльності в Україні і за її межами. Реєстраційне свідоцтво, видане Палатою, підтверджує стабільний фінансовий стан підприємства, дає гарантію їх партнерам в тому, що таким підприємствам можна довіряти.

При ТПП України діє Міжнародний комерційний арбітражний суд, який отримав широке визнання у світі.

При Палаті функціонують галузеві комітети підприємців, які проводять незалежну експертизу нормативно-правових актів, регулюючих підприємницьку і зовнішньоекономічну діючи

12 лютого 1912 року  в залі урочистих засідань  Київського комерційного інституту  відбулися засновницькі збори  Південно-західного відділення Російської  Експортної Палати, вплив якого поширювався на перших порах на Київську, Подільську і Волинську губернії. З того часу починається розвиток палатовского руху в Україні в ХХ столітті.

Виступаючи на засновницьких  зборах, професор М. В. Довнар-Запольский - перший голова правління Відділення палати, зокрема, зауважива, що міжнародні відносини нині в найсильнішій мірі базуються на торговельних стосунках. З іншого боку, торговельна конкуренція на світовому ринку досягла таких меж і виробила такі форми, при яких окреме підприємство, яким би могутнім воно не було, не може відособлено працювати на світовому ринку. Звідси витікає потреба в організаціях, які об'єднували б в цій загальній роботі зацікавлених осіб. Такими організаціями є торговельні і експортні палати.

Зміни в економіці  і політиці колишнього СРСР так чи інакше відбивалися на статусі палат, які формально залишалися незалежними. При цьому палатівський рух поширювався, охоплюючи системою відділень, бюро, фірм "Зовнішсервіс", усі регіони України.

Торгово-промислова палата України створена в 1972 році на базі відділення ТПП СРСР. А як Палата незалежної України вона почала активно розвиватися з 1992 року. 2 грудня 1997 року Верховною Радою ухвалений Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні".

1. Історія  створення та причини виникнення Торгово-промислової палати України

Інститути торгово-промислових палат (ТПП) існують практично у кожній країні світу. В усі часи вони були надійними помічниками вітчизняних виробників у розвитку експортного потенціалу, розширенні поставок продукції на експорт. Вони організовували участь підприємств у міжнародних ярмарках за кордоном, здійснювали розробку та розповсюдження серед іноземних фірм рекламних видань.

Спеціалісти палат здійснювали  експертизу імпортованих із-за кордону  обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених угод. Підприємствам надавалися послуги з перекладу товаросупровідної та експлуатаційно-технічної документації з іноземних мов. Поступово формувалося коло повноважень, прав і обов'язків палат, зростала кваліфікація їх робітників, створювалася та розвивалася матеріально-технічна база діяльності. Налагоджувалися зв'язки з іноземними фірмами, міжнародними організаціями та торгово-промисловими палатами зарубіжних країн.

Накопичуючи у практичній роботі необхідні знання і досвід, ведучи наполегливий пошук ефективних форм та методів діяльності торгово-промислові палати набули високого авторитету серед  підприємств та організацій, отримали визнання надійного ділового партнера серед зарубіжних фірм. У радянські часи зв'язок між державною планово-економічною системою та ринками Заходу забезпечувався Торгово-промисловою палатою СРСР, заснованою у 1932 році. Початок економічних реформ сигналізував про нову епоху у розвитку торгово-промислових палат цих країн.

Зараз вони знаходяться  на вістрі вирішення важливих державних  завдань,пов'язаних з реформуванням  економіки, розвитком зовнішньоекономічних зв'язків країн співдружності. Правовою основою створення та функціонування торгових палат країн СНД є законодавчі акти та статути, які визначають порядок створення, правочинність, основні напрямки та сфери діяльності, управління, структури виконавчих органів тощо.

ТПП мають статус недержавних, самостійних, некомерційних (безприбуткових) громадських організацій, які об'єднують на добровільній підставі підприємства та підприємців усіх форм власності.

Проте, не дивлячись на добровільний принцип, членами палат  є велика кількість підприємств  та підприємців усіх типів бізнесової діяльності, серед яких індустріальні, фінансові та комерційні структури.

З числа членів ТПП у них створюються  постійні, галузеві, консультативні комітети, їх головне завдання полягає у  тому, щоб на стадії розробки проектів законів, президентських декретів, урядових рішень з економічних, виробничих, соціальних проблем, висловлювати свою думку, вносити конкретні та аргументовані пропозиції, узгоджуючи їх з досвідом підприємців, які володіють конкретними знаннями реального життя тощо. Загальні закони розвитку ринкової економіки визначають ідентичність функцій та завдань, що виконуються і вирішуються торгово-промисловими палатами, їх можна класифікувати таким чином:

1. формування зовнішньо-економічної політики, сприяння встановленню ділового співробітництва, правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;
2. експертиза, сертифікація та патентно-ліцензійна діяльність;
3. міжнародний арбітраж;
4. реклама і просування вітчизняної продукції за кордоном та іноземних товарів на внутрішньому ринку, видавнича та перекладацька діяльність;
5. організація навчання і підготовки кадрів та фахівців;
6. виконання інших функцій, що віднесені до їх компетенції та міжнародним правом та торговельними традиціями.

Одним з головних напрямків діяльності ТПП є сприяння встановленню ділового співробітництва як між місцевими діловими колами, так і з іноземними партнерами. З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків вони виступають ініціаторами створення змішаних торгових палат, рад, відкривають свої представництва за кордоном, а також іноземні - на території своєї країни.

Для реалізації інформаційно-консультативних  функцій у палатах створюються  спеціальні інформаційні системи, формуються та оновлюються бази даних про  експортний потенціал вітчизняних  підприємств, їх імпортні потреби та пропозиції щодо зовнішньоекономічного співробітництва. Крім того, інформаційні системи ТПП різних країн зв'язані між собою, а в мережі "Інтернет" існують їх окремі сторінки.

Багато підприємців  звертаються з питань підготовки проектів експортно-імпортних контрактів та угод, експертизи таких документів з наступним наданням висновку на предмет їх відповідності стандартним вимогам; щодо розробки установчих документів та їх реєстрації; визначення мита на товари, що ввозяться та'вивозяться.

Торгово-промислові палати надають консультації з питань відкриття представництв іноземних фірм на території певної держави та їх акредитації; видачі документів, що засвідчують форс-мажорні обставини тощо.

Помітне місце у діяльності ТПП займає підготовка, розробка та атестація товарних знаків та знаків обслуговування, фірмових та інших найменувань, виконання замовлень з патентування винаходів, промислових зразків та інші дії, пов'язані з охороною промислової та інтелектуальної власності, що сприяє боротьбі з фальсифікацією.

При проведенні експертизи ТПП виступають як незалежні контролюючі організації. Акти експертизи, які видають палати, служать ефективним засобом захисту вітчизняних імпортерів у випадку отримання від закордонних постачальників товарів, що не відповідають за якістю та комплектністю умовам укладених ними угод.

Засвідчення торгово-промисловими палатами обставин форс-мажору дає  можливість підприємцям звільнитися  від конкретних обов'язків перед  іноземними партнерами у випадку  виникнення пожеж, повені, а також  іншого стихійного лиха та причин об'єктивного характеру, що виникли не з їхньої волі та вини.

Інтегрування до світового  ринку передбачає знання іноземних  мов для спілкування з партнерами. На жаль, багато вітчизняних та іноземних  підприємців не мають таких навичок. На допомогу їм торгово-промислові палати створюють спеціальні підрозділи, які здійснюють переклад технічних, комерційних, довідникових та інформаційних матеріалів тощо. Вони перекладають контракти, статутні документи, рекламні проспекти, буклети, ділові листи, патентну документацію, стандарти та інструкції на імпортне обладнання і прилади тощо.

Особливе значення серед  функцій ТПП має підготовка фахівців та організація їх стажування за кордоном.

ТПП також розробляє  та видає навчальні підручники, тренувальні  та перепідготовчі посібники; відкриває регіональні та територіальні навчальні центри для персоналу суб'єктів господарювання та фахівців палати.

На території України  діє також Торгово-промислова палата України, яку створено у 1973 році на базі відділення Всесоюзної торгової палати, що діяла в Україні з 1944 року.

Впродовж багатьох років  спеціалісти палат надавали зовнішньоекономічні  консультації, здійснювали розробку проектів, установчих документів, експертизу товарів, переклади з десятки  мов світу, організовували виставки в Україні та за кордоном, виконували рекламну роботу, засвідчували форс-мажорні обставини тощо.

Сьогодні цей перелік  доповнено низкою нових послуг. Серед  них - забезпечення українських та іноземних  підприємців діловою інформацією  з банків даних Палат, зокрема ціновою і кон'юнктурною, засвідчення сертифікатів про походження товарів, декларування зовнішньоторговельних вантажів (за домовленістю з митними органами), послуги зі штрихового кодування, послуги у патентно-ліцензійній роботі, здійсненні приватизації, вирішенні спорів, які виникають у міжнародній торгівлі, підвищенні кваліфікації кадрів тощо.

Торгово-промислові палати надають ділову та юридичну інформацію, проводять семінари, беруть участь в організації виставок в Україні, за кордоном та інше.

Нині палата України  є дійсним членом Міжнародної  торгової палати - однієї з найбільших і найавторитетніших у світі  організацій підприємців. У Міжнародній  торговій палаті найвищий консультативний  статус в ООН. Вона підтримує тісні контакти з ГАТТ, з Організацією економічного співробітництва і розвитку, з Європейським Союзом, іншими організаціями. Членство в ній відкрило Палаті доступ до розгалужених каналів інформації, збагачення міжнародним досвідом.

Торгово-промислова палата України співпрацює з Асоціацією торгово-промислових палат Європи, налагоджено зв'язки з аналогічними національними та регіональними структурами в багатьох країнах світу. Більш міцні зв'язки встановлені на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів з палатами понад як 50 країн світу. Цими угодами передбачається обмін діловою інформацією, сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в пошуку партнерів у сфері виробництва і торгівлі, обмін делегаціями, організація навчання, проведення виставок та ярмарків тощо.

З метою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в інтересах вітчизняних промисловості і торгівлі Торгово-промислова палата України виступає ініціатором створення змішаних торгових палат, рад, здійснює кроки по відкриттю за кордоном своїх представництв. Розвиваються зв'язки з палатами Німеччини, Італії, Туреччини, Польщі, Словаччини та інших країн.

Завдяки міжнародним  зв'язкам, торгово-промислові палати України  організовують:

1. зустрічі та переговори для керівників та фахівців українських підприємств і організацій з представниками закордонних фірм та компаній з питань співробітництва;
2. ділові поїздки вітчизняних підприємців для ознайомлення з експозиціями на виставках та ярмарках в інших країнах;
3. стажування фахівців за кордоном, інші види підвищення кваліфікації працівників підприємств та фірм.

Торгово-промислова палата України здійснює недержавний реєстр українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів для підприємницької  діяльності в Україні та за кордоном. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Президія ТПП України своїм рішенням від 15 жовтня 1998 року затвердила Порядок ведення недержавного Реєстру українських підприємств, фінансовий стан яких свідчить про и надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за 11 межами. Президія затвердила також зразок Реєстраційного свідоцтва.

Сьогодні процес обміну інформацією став одним з найважливіших  у розвитку економічних відносин між країнами. В Торгово-промисловій  палаті України створена та розвивається комплексна система інформаційного забезпечення. Основним елементом цієї системи є інформаційно-довідковий фонд, кількість матеріалів у якому становить понад 33 тисячі примірників. Автоматизація інформаційного забезпечення дозволяє поповнювати ресурси ділової інформації за рахунок баз і банків даних на електронних носіях. Довідково-інформаційний фонд є практично відкритим для всіх категорій користувачів.

Палата бере участь разом  з міністерствами та відомствами  у розробці нормативних актів  з питань зовнішньоекономічної діяльності, правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців, сприяє розвитку торгових та інших звичаїв, надає такі послуги з правових питань:

1. експертиза документів на предмет настання форс-мажорних обставин, видача документів про це або відмова щодо їх видачі;
2. засвідчення документів українських юридичних осіб та інофірм;
3. усне консультування з правових питань господарської діяльності в Україні та зовнішньоекономічної діяльності;
4. правова експертиза документів, консультування та оформлення претензій;
5. розробка юридичних документів, необхідних для господарської діяльності;
6. правова експертиза контрактів та консультування за контрактами;
7. складання огляду українського законодавства за темою замовника, видача юридичної довідки;
8. консультації з питань господарської діяльності з наданням копії нормативного акта;
9. забезпечення іноземних замовників нормативними документами, які регулюють господарську діяльність в Україні та її зовнішньоекономічну діяльність.

Помітне місце серед  послуг, які надаються підприємцям, займають експертиза та сертифікація товарів.

Згідно із статутом серед основних функцій Торгово-промислової палати України, які сприяють розвитку зовнішньоекономічних зв язків, є проведення на замовлення зацікавлених підприємств, Реорганізацій, об'єднань, фірм та приватних осіб, незалежної експертизи кількості, якості, комплектності товарів, включаючи сировину та обладнання, визначення їх ціни, а також проведення експертиз на відповідність товару коду Гармонізованої системи опису і кодування товарів та експертиз, пов'язаних з операціями з переробки сировини, які розглядаються як операції з давальницькою сировиною. За дорученням Уряду Торгово-промислова палата України та її підрозділи уповноважені підтверджувати походження українських товарів і видавати сертифікати походження.

Систему добровільної сертифікації продукції, процесів та послуг СЕКТЕХ створено Київською  палатою (у минулому фірма "Київзовнішсервіс") у 1993 році згідно з положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" і зареєстровано Держстандартом України. Систему сертифікації СЕЯТЕХ засновано на діючих керівних документах ІСО/МЕК у галузі сертифікації та управління якістю, що створює умови для визнання її сертифікатів організаціями інших країн, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Торгово-промислові палати країн співдружності, поряд з  вищезазначеними основними функціями, протягом багатьох років проводять  експертизу імпортованих із-за кордону обладнання, технологій і товарів на предмет відповідності їх за якістю, кількістю та комплектністю умовам укладених угод, здійснюють патентно-ліцензійну та сертифікаційну діяльність, що, на перший погляд, не є суттєвим, проте без цього неможливий контроль та порядок на ринку, боротьба з контрабандою та фальсифікацією товарів.

2. Членство  в ТПП України 

Членами Торгово-промислової  палати України можуть бути юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, зареєстровані як підприємці, і їх об'єднання. Членська база торгово-промислової палати формується на принципах добровільності.

Для прийому  в члени Палати суб'єкт підприємницької  діяльності звертається у відповідну регіональну палату із заявою і копією свідоцтва про державну реєстрацію. Прийом в члени Палати здійснюється Президією регіональної палати з наступним повідомленням ТВП України. Юридичною датою настання членства в регіональній палаті і, одночасно, членства в Торгово-промисловій палаті України являється дата сплати вступного і членського внесків.

Члени Палати мають  право:

• брати участь з вирішальним голосом в роботі Загальних зборів (Конференції) регіональної палати;
• обирати делегатів на З'їзд ТВП України;
• обирати і бути обраними в керівні органи регіональної палати і Торгово-промислової палати України;
• виносити на розгляд Загальних зборів (Конференції), Ради (Президії) регіональної палати, а також З'їзду Радого і Президії Торгово-промислової палати України пропозиції з питань, що входять в сферу діяльності, відповідно, регіональної палати і ТВП України;
• отримувати необхідну допомогу від регіональної палати і від ТВП України у вирішенні питань господарської діяльності;
• користуватися послугами регіональної палати і ТВП України в першочерговому порядку і на пільгових умовах, які визначаються їх керівними органами;
• отримувати безкоштовно журнал ТВП України "Діловий вісник" і ділові друкарські видання регіональних палат.

Члени Член Палати може припинити своє членство в регіональній палаті, подавши письмову заяву. В цьому випадку припиняється його членство і в Торгово-промисловій палаті України.

Член Палати, що не сплатив членські внески впродовж року, може бути виключений з членів регіональної палати і ТВП України.

У разі невиконання  членом Палати обов'язків, передбачених її Статутом, рішення про виключення може бути прийняте органом, що прийняв  його в члени Палати.

3.Основні положення та зміст нормативно-правової бази України, що регулює діяльність Торгово-промислових палат України

ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" визначає загальні правові, економічні і соціальні основи створення торгово-промислових палат в Україні, встановлює організаційно-правові форми і напрямки їхньої діяльності, а також принципи їхніх взаємин з державою.

Закон України "Про  торгово-промислові палати в Україні" відокремлює ТПП України від  інших організаційно-правових утворень, наприклад, громадських організацій  або об'єднань підприємств, виділяючи  їх в окрему самостійну систему, на яку не поширюється дія Законів України "Про об'єднання громадян" та "Про підприємства в Україні". Таке специфічне ставлення законодавця до ТПП знаходить своє відображення, перш за все, в принципах створення та нормативному закріпленні цілей та завдань ТПП. Крім того, право на об'єднання в ТПП обмежене статусом суб'єктів об'єднання та умовами щодо кількості та територіальної залежності їх утворень (п.п.1,7 ст.1; п. 2 ст. 5, п. З ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні"). Відповідно до положень згаданого закону в Україні можуть створюватись та діяти ТПП з різним правовим статусом: торгово- промислові палати України, регіональні торгово-промислові палати та змішані торгово-промислові палати.

Із змісту Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" можна виділити основні принципи створення та діяльності ТПП: недержавності; державного сприяння ТПП, контролю та нагляду; неприбутковості; самоврядування; добровільності; легітимності; територіальності. Ці принципи містяться в різних розділах закону і не обмежуються положенням ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка має найменування "Принципи створення торгово-промислових палат". Ми не ставимо за мету розкрити в цій роботі зміст усіх названих принципів, спинимося лише на тих, які мають пряме відношення до висвітлюваних нами проблем.

Принцип легітимності, по-перше, означає, що ТПП є статутною організацією, яка створюється та діє відповідно до законодавства України, має статус юридичної особи, повинна бути зареєстрована у порядку, визначеному законодавством. По-друге, засновниками та членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання (ст.ст.1,7 Закону).

Поняття "створені" і "діють" корелюються відповідно поняттями "правоздатність" та "дієздатність" юридичної особи. Для юридичної  особи вони виникають одночасно  в момент її реєстрації. Обумовленість  створення і діяльності юридичних  осіб тезою"відповідно до законодавства України" означає набуття ними статусу юридичної особи за законами України і відповідно здійснення діяльності на підставі установчих документів. Іншими словами, юридичні особи, що мають статус нерезидентів, не можуть об'єднуватись в ТПП України, оскільки їх правоздатність та дієздатність виникає за національним законодавством країни їх утворення.

Не можуть бути учасниками ТПП представництва, відокремлені підрозділи підприємств, організацій, установ, які  не мають статусу юридичної особи.

Щодо фізичних осіб, то їх право об'єднуватись в ТПП залежить від специфічної правоздатності, виникнення якої закон пов'язує з  реєстрацією такої особи як підприємця. Разом з тим, не всякий підприємець (фізична особа) має право участі в ТПП, а лише громадянин України. Іноземці та особи без громадянства такими правами не наділені.

Членство в ТПП також  може бути обмежене для тих учасників, які втратили відповідно до закону право на об'єднання в ТПП. Для  підприємців та юридичних осіб такою  ознакою є, наприклад, скасування їх державної реєстрації.

Принцип добровільності, відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", полягає у праві підприємців входити або не входити до складу ТПП. Проте, розкриваючи зміст цього принципу, законодавець поширює його дію лише на підприємців, не згадуючи інших засновників, які за своїм статусом не займаються підприємницькою діяльністю, що на наш погляд є суттєвим недоліком змістовності згаданої статті, адже цей принцип є актуальним і для інших учасників об'єднання (юридичних осіб).

Принцип територіальності - це окрема форма законодавчого обмеження об'єднання в ТПП за кількісними та територіальними умовами їх створення.

За цими умовами в  Україні діє лише одна Торгово-промислова палата України, в систему якої входять регіональні ТПП. Регіональність їх обумовлена межами областей, міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим. В межах кожного регіону може діяти лише одна регіональна ТПП. Це означає, що учасник РТПП Миколаївської області не може бути членом РТПП Одеської області і навпаки (ст. 6 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Разом з тим усі учасники регіональних ТПП є учасниками ТПП України (ст.13 ЗУ "Про торгово-промислові палати в України"). Загальна кількість РТПП визначається кількістю областей, автономних утворень та міст зі спеціальним статусом в Україні.

Щодо змішаних ТПП, то їх кількісні та територіальні обмеження  законом не визначені. Вони створюються  за участю ТПП України та партнерських організацій як в Україні, так і за її межами.

Торгово-промислові палати мають право:

• проводити з доручення державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосується правий і інтересів підприємців;
• представляти і захищати законні інтереси торгово-промислової чи палати з доручення її членів їхні інтереси;
• надавати з доручення українських і іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, зв'язані з захистом їхніх прав і інтересів, відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України;
• звертатися з доручення облич, права яких порушені, в Антимонопольний комітет України з заявами про порушення законодавства про захист від несумлінної конкуренції;
• проводити за замовленням українських і іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних і імпортних) і визначати їхня вартість;
• завіряти і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями й інші документи, зв'язані зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності;
• здійснювати декларування зовнішньоторговельних вантажів у випадках, передбачених законом;
• організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, забезпечувати підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні і за її межами;
• організовувати семінари, конференції, ділові переговори по економічних питаннях за участю українських підприємців і іноземних фірм як в Україні, так і за її межами;
• укладатися необхідні для виконання функцій палат зовнішньоекономічні й інші угоди з українськими й іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, а також з окремими громадянами;
• видавати інформаційні, довідкові, рекламні і методичні матеріали з питань своєї діяльності, а також газети, журнали й інші друковані матеріали для забезпечення підприємницької діяльності;
• створювати, реорганізовувати і ліквідувати підприємства й інші організації з метою виконання статутних задач у порядку, установленому законом;
• самостійно визначати методи здійснення своєї діяльності;
• установлювати структуру, штатний розклад, чисельність працівників,форми і розміри оплати і матеріального стимулювання їхньої праці відповідно до законодавства України;
• створювати з ініціативи учасників суперечки третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві чи територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів;
• виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.