Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Торгівля людьми

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП ………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальні засади криміналістичної характеристики ……………………..5

1.1 Поняття та значення криміналістичної характеристики як структурного

елементу методики розслідування ……………………………………………………5

РОЗДІЛ 2. Поняття криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та зміст її елементів …………………………………………….14

2.1 Дані про спосіб вчинення та приховування …………………………………….14

2.2 Дані про обстановку та слідові картину ………………………………………...17

2.3 Відомості про особу злочинця і потерпілого …………………………………..24

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………..28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………………….30

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що торгівля людьми - це злочин, який грубо порушує закріплені та гарантовані Конституцією України права на свободу, честь і гідність людини. Проголосивши, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України), держава зобов’язалася всіма доступними засобами та можливостями захищати особу. Протидія торгівлі людьми, яка фактично виступає формою сучасного рабства і порушенням прав людини, вимагає неабияких ресурсів.

Першими кроками України в організації такої протидії стало визнання 24 березня 1998 року цього явища самостійним злочином, за вчинення якого була встановлена кримінальна відповідальність. Україна стала третьою державою Європи разом з Бельгією та Німеччиною, які на законодавчому рівні визнали торгівлю людьми тяжким злочином і встановили міру покарання за нього в Кримінальному кодексі.¹

У прийнятому 5 квітня 2001 року новому Кримінальному кодексі України передбачено як самостійну норму, направлену проти торгівлі людьми (ст. 149), так і ряд інших норм, які направлені на сприяння цьому.

Актуальність теми дослідження зумовлена потребами практики протидії злочинності та криміналістичної науки у комплексному вивченні та розв’язанні проблем методики розслідування торгівлі людьми.

Метою дослідження курсової роботи є комплексний аналіз криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1) проаналізувати та визначити поняття та значення криміналістичної характеристики як структурного елементу методики розслідування;

2) проаналізувати поняття криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та зміст її елементів, а саме визначити та охарактеризувати:

- дані про спосіб вчинення та приховування;

- дані про обстановку та слідові картину;

- відомості про особу злочинця і потерпілого.

3) по закінченні курсової роботи зробити висновки по досліджуваній темі.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з торгівлею людьми, а також слідчою, судовою та оперативно-розшуковою практикою.

Предметом дослідження є закономірності механізму вчинення торгівлі людьми; особливості початкового етапу розслідування і провадження окремих слідчих дій.

Теоретичним фундаментом дослідження курсової роботи є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ і основані на ньому загальнонаукові та спеціальні методи. Цей метод застосовувався для аналізу взаємозв’язків у механізмі вчинення торгівлі людьми.

Як злочин міжнародного характеру, торгівлю людьми вивчали І.П. Бліщенко, Л.Н. Галенська, О.Г. Горбунова, В.О. Іващенко, Д.В. Ільман, Н.І. Карпачова, І.І. Карпець, К.Б. Левченко, І.І. Лукашук, В.М. Набока, В.В. Неволя, А.В. Наумов, В.П. Панов, Ю.О. Решетов. Про торгівлю людьми транснаціональними злочинними групами писали в наукових працях Г.О. Зорін, В.Є. Емінов, В.І. Куліков, Б.В. Лизогуб, В.В. Лунєєв, А.С. Овчинський, В.С. Овчинський, С.С. Овчинський, М.П. Яблоков.

РОЗДІЛ 1 Загальні засади криміналістичної характеристики

1.1 Поняття та значення криміналістичної характеристики як структурного

елементу методики розслідування

Криміналістична характеристика — це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються особливості певного виду злочинів, які мають значення для їх виявлення і розкриття. Такі особливості називають криміналістично значущими.²

Для розробки наукових рекомендацій щодо виявлення і розкриття злочинів, всебічного, повного і об’єктивного дослідження пов’язаних з ними обставин необхідне не тільки узагальнення оперативно-розшукового і слідчого досвіду, практики судового розгляду (слідчо-судової практики), а й глибоке комплексне дослідження самих злочинів певного виду, фактологічних та статистичних даних про них. З цією метою з середини 60-х рр. у процесі наукових кримінологічних і криміналістичних досліджень злочинності, окремих видів злочинів почали застосовуватися соціологічні методи. Поряд з вивченням кримінальних справ за спеціально розробленими програмами вченими-криміналістами, кримінологами, процесуалістами, психологами проводилися опитування суб’єктів кримінального процесу, а також осіб, засуджених за вчинення злочинів. Таким розробкам сприяли розвиток криміналістичних методів дослiдження, міжнаукові зв’язки дисциплін кримінально-правової галузі.

Це закономірно привело до необхідності розробки галузевих видів юридичних характеристик відповідних видів злочинів: кримінально-правової, кримінально-процесуальної, кримінологічної та криміналістичної. Практичне використання криміналістичної характеристики окремих видів злочинів потребує комплексного підходу, пов’язаного із залученням даних інших видів характеристик злочинів.

Структурну основу цієї системи становлять кримінально-правова та кримінально-процесуальна характеристики: система елементів складу злочину і обставин, що підлягають доказуванню, визначають тією чи іншою мірою структуру кримінологічної та криміналістичної характеристик злочину. Залежно від особливостей того чи іншого виду злочинів структура елементів кримінально-правової характеристики конкретизується включенням відповідних факультативних елементів, наприклад, предмет безпосереднього злочинного посягання, особа потерпілого.³

Сутність криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона розглядається як система, що містить ознаки і дані про закономірні зв’язки слідів, які виражені відповідним ступенем вірогідності, встановленої на підставі узагальнення даних матеріалів кримінальних справ, та апробованих слідчою практикою. Такі дані є основою для побудови систем типових версій, що використовуються при вирішенні конкретних слідчих завдань, висуненні робочих версій. У криміналістиці вживались заходи щодо розробки систем визначення характерних особливостей особи, яка вчинила злочин, на підставі аналізу типових слідів, особливостей обстановки в аналогічних випадках.

У загальнотеоретичному плані можна говорити про криміналістичну характеристику злочинів як про систему, що містить сукупність криміналістично значущих ознак. Такий висновок базується на аналізі вже розроблених криміналістичних характеристик злочинів окремих видів, їх науковому узагальненні, що становить основу для розвитку загального вчення про криміналістичну характеристику злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики злочинів розкривається у рекомендаціях із встановлення і застосування криміналістично значущих множинностей ознак злочинів різного ступеня спільності, які характеризують:⁴

а) найширші множинності злочинів (наприклад, злочини проти життя та здоров’я особи, злочини проти власності тощо);

б) групи злочинів (наприклад, вбивства, розкрадання тощо);

в) види злочинів (наприклад, вбивства (при виявленні трупа), привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем тощо);

г) різновиди злочинів (наприклад, вбивство (коли особа потерпілого не встановлена), розкрадання при виготовленні того чи іншого виду продукції на підприємствах (ковбасної, консервної, молочної тощо).

Як і будь-яка система, криміналістична характеристика складається з взаємопов’язаних складових частин — елементів. У літературі по-різному визначаються види таких елементів та їх кількість: від прямого слідування системі елементів складу злочину до переліку криміналістично значущих елементів, які не завжди структурно узгоджуються з системою кримінально-правової характеристики певного виду злочину.⁵

Криміналістичний аспект характеристики злочинів підпорядкований завданням доказування з кримінальної справи. Саме тому структура криміналістичної характеристики будується на підставі системи обставин, які входять до предмета доказування (ст. 64 КПК), і елементів складу злочину, передбачених відповідними статтями КК.

Проте криміналістична характеристика злочинів ширша за їх кримінально-правову та кримінально-процесуальну характеристики, оскільки містить не лише систему обставин, які мають кримінально-правове значення, а й ряд інших чинників.

Отже, конкретизація кримінально-правової характеристики здійснюється за рахунок виділення елементів (наприклад, механізму, способу, обстановки злочину тощо), які мають вирішальне значення для розкриття злочину. При цьому деякі суміжні елементи можуть бути наповнені змістом інших характеристик. Так, елемент «суб’єкт злочину» може містити компоненти, пов’язані з такими чинниками, як психологічні, що впливають на формування та здійснення злочинної мети. Виходячи з цього, криміналістична характеристика злочинів може розглядатися як система, що складається з елементів, котрі містять окремі підсистеми — компоненти:⁶

а) особа злочинця, яка характеризується фізичними, соціально-демографічними даними; категорії посадових матеріально відповідальних осіб та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками тощо;

б) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву грошових коштів та ін.); способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи щодо заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); способи приховування злочину (маскування злочинних дій);

в) особа потерпілого (демографічні дані, відомості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв’язки і стосунки, ознаки віктимності тощо);

г) предмет посягання: грошові кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої цінності, які можуть належати до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені при їх виробництві за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

ґ) обстановка вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що включає, окрім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності, фактори поведінки людей у побуті й трудовій діяльності;

д) наслідки у вигляді будь-яких змін, викликаних злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді, відображеній у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв’язок), та моральній шкоді, заподіяній злочином.

Криміналістична характеристика як накопичувач і джерело відомостей про певні види злочинів, виконуючи інформаційну функцію, являє собою єдину інформаційну систему. Використання такої системи можливе шляхом одержання та аналізу відомостей щодо окремих елементів і встановлення зв’язків між ними. У цьому розумінні всі елементи системи теоретично рівнозначні, тому поділяти їх на основні та другорядні недоцільно. У той же час використання такої інформаційної системи вимагає в кожному конкретному випадку визначення ключового елемента, через який можна здійснити «вхід» до системи з метою одержання необхідної інформації. Визначення ключового елемента для конкретного випадку залежить від слідчої ситуації, що склалася на даному етапі розслідування, від того, які вихідні дані має слідчий і які з них необхідно встановити. Аналіз кримінальних справ щодо злочинів різних категорій показує, що значна частина їх вчиняється способами, ознаки яких не завжди очевидні. Тому їх виявлення і пояснення вимагають насамперед знання і використання систематизованого опису злочинних способів.⁷

Великого значення набувають рекомендації, побудовані на аналізі закономірних зв’язків, які складаються між елементами криміналістичної характеристики. У дослiдженні таких зв’язків міститься перш за все практичне призначення криміналістичної характеристики злочинів. Принципові можливості використання у розслідуванні закономірних зв’язків між елементами криміналістичної характеристики полягають у тому, що за наявності відомостей щодо одних типових обставин передбачається існування інших. Це важливо не тільки для розслідування злочину на початковому його етапі, пов’язаному із встановленням особи, яка вчинила злочин (вбивство, крадіжку тощо), а й для ситуації, коли на початку розслідування, наприклад, у справах про економічні злочини, особа, причетна до злочину, відома, але не відомі способи його вчинення.

Розглянуті закономірні зв’язки можуть бути однозначними і багатозначними (ймовірними). У першому випадку складається такий зв’язок, коли за наявності одних обставин можна з певною долею категоричності вважати існуючими обставини, що належать до іншого елемента характеристики. У другому випадку закономірні зв’язки мають ймовірний характер, встановлюють більший або менший ступінь вірогідності, що визначається на підставі даних статистичного обліку типових ознак масиву вивчених кримінальних справ відповідного виду злочину (певного регіону, періоду).⁸

Криміналістичне дослідження закономірних зв’язків обставин, які характеризують злочини певного виду, вимагає застосування спеціально розроблених програм з метою отримання статистичних даних про взаємозв’язки таких обставин. У деяких випадках простежується закономірний зв’язок між особами, які можуть бути причетними до даного виду злочину, і способом його вчинення і приховування, застосування певних знарядь злочину. Такий зв’язок має вірогідний характер і може бути підставою для побудови системи типових версій, що використовуються з урахуванням фактичних даних у справі, яка розслідується, для висунення та перевірки робочих слідчих версій.

Кожний з елементів системи пов’язаний з іншими прямо та опосередковано, що значною мірою визначає характер зв’язків між ними. Залежно від рівня та обсягу слідчого завдання аналіз таких зв’язків може охоплювати різну кількість елементів. У будь-якому випадку можна простежити прямий зв’язок між елементами «особа злочинця» і «спосіб злочину», який виявляється у тому, що лише особи з певними характерологічними даними або ті, що займають певну посаду, можуть використовувати певний злочинний спосіб. У той же час на даний зв’язок впливають побічні обставини, що стосуються предмета злочинного посягання та обстановки злочину.

Щодо криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, то торгівля людьми сьогодні визнається продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов’язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення у боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці.

Криміналістична характеристика торгівлі людьми – це система відомостей (інформації) про криміналістично значущі ознаки торгівлі людьми, яка відбиває закономірні зв’язки між ними і слугує побудові і перевірці слідчих версій в розслідуванні даних злочинів.⁹

Зміст криміналістичної характеристики злочинів повинен містити в собі лише істотні криміналістично значимі, типові, взаємозалежні ознаки злочину, обумовлені практичною необхідністю. Тому, криміналістична характеристика торгівлі людьми повинна включати такі елементи:

а) способи вчинення торгівлі людьми;

б) “слідова картина” торгівлі людьми;

в) відомості про особу злочинця;

г) відомості про особу потерпілого.

Для вчинення вказаних злочинів також характерні наявність декількох взаємопов’язаних між собою етапів злочинної діяльності та їх ретельне планування, обов’язковими елементами якого, як правило, є:¹⁰

створення різноманітних фірм, які, прикриваючись підприємницькою або спонсорською діяльністю, фактично займаються вербуванням та вивезенням за кордон жінок – громадянок України під виглядом їх подальшого працевлаштування;
налагодження корумпованих зв’язків з посадовими особами державних органів, які займаються оформленням та видачею необхідних для виїзду за кордон необхідних документів, а також здійснюють безпосередній контроль за переміщенням громадян через державний контроль України;
підшукування поза межами України за участю іноземних громадян (тобто, сутенерів) “ринків збуту” для продажу потерпілих з метою їх подальшої сексуальної експлуатації;
підшукування та вербування осіб, які з огляду на вік та зовнішні дані (як правило, молоді жінки у віці від 18 до 30 років) можуть бути використані для продажу з метою саме сексуальної експлуатації;
вибір способів для переміщення потерпілих через державний кордон України – законного (за дійсним паспортом, іншими необхідними документами) або незаконного (за підробленими документами або нелегально, взагалі без будь-яких документів);
вибір способу оплати та перевезення грошей за поставлений таким чином “товар”.

Перш за все до предмета злочинного посягання належать порушення прав і свобод людини, передбачених Конституцією України від 28 червня 1996 року [6], а саме: на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 КУ); на повагу до людської гідності (ст. 28 КУ); свободу пересування, вільний вибір місця проживання (ст. 33 КУ); права громадянина України на повернення в Україну в будь-який час (ст. 33 КУ); права на піклування та захист громадян, які перебувають за її межами (ст. 25 КУ); права на відпочинок (ст. 45 КУ); права на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23 КУ); права на захист від примусової праці (ст. 43 КУ) та інші.

Таким чином, криміналістична характеристика торгівлі людьми – це система відомостей (інформації) про криміналістично значущі ознаки торгівлі людьми, яка відбиває закономірні зв’язки між ними і слугує побудові і перевірці слідчих версій в розслідуванні даних злочинів.

РОЗДІЛ 2 Поняття криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми та зміст її елементів

2.1 Дані про спосіб вчинення та приховування

Успішне розслідування і попередження злочинів у сфері торгівлі людьми значною мірою залежить від постійного вдосконалення професійної майстерності співробітників ОВС, від оволодіння ними науковими методами виявлення та розслідування злочинів. Неабияке значення має розробка методики розслідування торгівлі людьми, а також впровадження в слідчу практику науково обґрунтованих, ефективних рекомендацій щодо розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми. Одним із основних структурних елементів криміналістичної характеристики торгівлі людьми є спосіб вчинення даного злочину.

Інформація про спосіб вчинення злочину дає можливість виявити взаємозв'язок між структурними елементами криміналістичної характеристики, наприклад, спосіб злочину - особа злочинця або сліди залишені під час підготовки, вчинення злочину; висунути ймовірні версії; грамотно планувати хід розслідування кримінальної справи, розробити ефективну програму попередження вчинення злочинів.

Спосіб вчинення торгівлі людьми - це детермінована система дій торгівців людьми з підготовки, виконання та приховання злочину, а також щодо використання результатів злочинної діяльності.¹¹

Як правило для здійснення торгівлі людьми, злочинці створюють різноманітні фірми, які, прикриваючись підприємницькою, іншими видами діяльності, фактично займаються вербуванням та вивезенням за кордон жінок - громадянок України - під виглядом їх подальшого працевлаштування. На сьогоднішній день в Україні є факти щодо недобросовісних юридичних осіб, окремих приватних підприємців, які на посередницьких засадах здійснюють працевлаштування громадян України за кордоном без відповідної ліцензії, а це у свою чергу підвищує вірогідність клієнтів таких юридичних осіб стати «живим товаром».

Обов'язковими елементами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, є:¹²

створення різноманітних фірм, які, прикриваючись підприємницькою, спонсорською, іншими видами діяльності, фактично займаються вербуванням та вивезенням за кордон жінок – громадянок України – під виглядом їх подальшого працевлаштування;
налагодження корумпованих зв'язків з посадовими особами державних органів, які займаються оформленням та видачею необхідних для виїзду за кордон документів, а також здійснюють безпосередній контроль за переміщенням громадян через державний кордон України;
пошук поза межами України за участю іноземних громадян (так званих “сутенерів”) ринків збиту для продажу потерпілих з метою їх подальшої сексуальної експлуатації;
вишукування та вербування кандидатів – осіб, які з огляду на вік та зовнішні дані (як правило, молоді жінки віком від 18 до 30 років) можуть бути використані для продажу з метою сексуальної експлуатації;
вибір способів переміщення потерпілих через державний кордон України: законного – за дійсним паспортом, за наявності інших документів; або незаконного – за підробленими документами або нелегально, тобто взагалі без будь-яких документів;
вибір способу оплати та перевезення грошей за поставлений таким чином “товар”.

При плануванні, здійсненні злочинних намірів щодо продажу людей злочинці йдуть на контакт з посадовими особами, які займаються оформленням та видачею необхідних для виїзду за кордон документів, а також здійснюють безпосередній контроль за переміщенням громадян через державний контроль України задля налагодження корумпованих зв'язків з ними, аби безперешкодно вивезти «живий товар» з України.

В злочинних групах, які займаються торгівлею людьми ролі відповідно до виконання тієї чи іншої дії розподілені між її учасниками, а тому є особи, які відповідають за пошук та вербування осіб, з огляду на вік та зовнішні дані, які можуть бути використані для продажу з метою сексуальної експлуатації.

Засоби вербування найрізноманітніші: пропозиції випадкових знайомих, оголошення з обіцянками великих заробітків, запрошення на навчання, фотоконкурси, шлюбні агентства. Досить часто в таких пропозиціях наголошується, що знання іноземної мови не обов'язкове.

Отже, спосіб вчинення даного злочину несе в собі багато корисної інформації, необхідної безпосередньо суб'єктам розслідування злочинів, оскільки знаючи спосіб вчинення торгівлі людьми можна визначити коло осіб, які причетні до цього злочину та "слідову картину", що значно полегшує подальше розслідування торгівлі людьми.¹³

Дії з підготовки, вчинення та приховування злочину утворюють єдиний спосіб вчинення злочину, оскільки спрямовані на досягнення кінцевого результату та охоплюються загальною метою. Торгівля людьми, вчинена в інших формах, тобто „вербування, переміщення, переховування, передача, одержання людини” є закінченою з того моменту, коли жертва злочину, відповідно, завербована, переміщена, перехована, одержана.¹⁴

Крім того, обов’язковою ознакою злочину, вчиненого у формах вербування, переміщення, переховування, передачі та одержання людиною людини (крім вчинення його щодо малолітнього або неповнолітнього) є додатково використання як способу вчинення злочину обману, шантажу та уразливого стану особи. Обман, шантаж чи уразливий стан особи досягається застосуванням злочинцями насильства або загрози його застосування. До нього можна віднести: психічне насильство: (демонстрація зброї; вислови погроз на адресу жертви або її близьких; боргова кабала; шантаж тощо); фізичне насильство: зґвалтування; заподіяння тілесних ушкоджень; виснаження голодом та ін.¹⁵

Переміщення і переховування людини припускає багаторазові факти контактної взаємодії одягу злочинців і одягу потерпілих. У результаті такої взаємодії на одязі потерпілого часто залишаються мікроволокна одягу злочинців і навпаки. Обов’язково залишаться мікроволокна його одягу на тих предметах, з якими він вступав у контактну взаємодію: ліжко, де він лежав; оббивка крісла, де сидів; радіатор батареї, до якої був прикутий, тощо. Аналогічні сліди залишаться також у транспортному засобі, що використовувався для перевезення потерпілого.

Отже, вивчення способів торгівлі людьми в криміналістичному аспекті має важливе значення тому, що вони містять сукупність кількісних і якісних ознак, які забезпечують розробку і вибір прийомів, засобів і методів, спрямованих на розкриття, розслідування і попередження даного виду злочинів. Дані про спосіб вчинення злочину дозволяють встановити обставини його вчинення, коло осіб, причетних до цього, використовувані технічні засоби, залишені злочином сліди тощо.

2.2 Дані про обстановку та слідові картину

“Слідова картина” торгівлі людьми – це сукупність абстрагованої інформації про типові матеріальні та ідеальні сліди – ознаки, умови вчинення даного злочину, які є характерними для певних способів вчинення торгівлі людьми і знаходяться в кореляційній взаємозалежності з особою злочинця та особою потерпілого.¹⁶

Типові “слідові картини” торгівлі людьми доцільніше досліджувати, поділяючи їх за способами вербування потерпілих та способами переміщення їх через державний кордон України. Узагальнення судово-слідчої практики показує, що способи вербування потерпілих та способи переміщення їх через державний кордон обумовлюють найрізноманітніші зв’язки з діяльністю торгівців і відбивають сліди контакту з оточуючими їх об’єктами.