Товарна політика підприємства побутової хімії

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Маркетинг є однієї з найважливіших різновидів економічної і суспільної діяльності, однак, його дуже часто неправильно розуміють. Ціль маркетингу – підвищення якості товарів і послуг, поліпшення умов їхнього придбання, що у свою чергу приведе до підвищення рівня життя в країні, підвищенню якості життя.

Темою даної роботи є аналіз товарної політики підприємства. Актуальність теми цієї роботи для українських підприємств важко переоцінити. Можна скільки завгодно довго вивчати теоретичні джерела, що розповідають про маркетинг як інструменті підвищення прибутку, але знати не значить уміти, а вміти не значить робити.

В першому розділі роботи розкрито теоретичні аспекти управління маркетингової діяльності на підприємстві. В цій частині розкрито сутність і організацію управління маркетинговою діяльністю, досліджено теоретичні основи товарної політики підприємства, особлива увага була зосереджена на впливі застосування маркетингових технологій на конкурентоспроможність підприємства. В другій частині роботи розглянуто практичні засади використання маркетингових технологій у діяльності підприємства – ЗАТ "Київський експериментальний завод побутової хімії". Завод займається виробництвом і реалізацією товарів побутової хімії. Завод має лінійно – функціональну структуру, що забезпечує взаємозв’язок виробничих і управлінських підрозділів заводу.

В другій частині зроблено аналіз товарної політики, який показав, що товарній номенклатурі підприємства притаманні чотири важливі характеристики: широта, насиченість, глибина та гармонійність; товарний асортимент підприємства потребує розширення; якість випускаємої продукції відповідає державним стандартам і знаходиться на високому рівні. Можна говорити про те, що створення якісної упаковки, як додаткового маркетингового заходу просування товару підприємством майже не використовується, на даний час товар не має торгової марки, але спеціалісти заводу займаються її створенням. Цінова політика не має під собою будь-якого логічного обґрунтування, тому що ігнорується поточний попит і наявність конкуренції, вид ціни – “Витрати +прибуток”.

В третій частині надано пропозиції щодо поліпшення маркетингової діяльності підприємства.

Всі дані заходи допоможуть підприємству розширити ринки збуту, знайти нових покупців і завоювати їх довіру і отримати таким чином більший прибуток.

Об’єкт дослідження – маркетингова діяльність ЗАТ "Київський експериментальний завод побутової хімії".

Предмет дослідження – товарна  політика ЗАТ "Київський експериментальний завод побутової хімії".

Мета дослідження – проаналізувати чинники, що сприяють формуванню товарної політики підприємства.

Мета дослідження формулює завдання, які потрібно вирішити в ході дослідження:

• Вивчити теоретичну базу дослідження, тобто зміст та завдання товарної політики підприємства;
• Проаналізувати на базі ЗАТ "Київський експериментальний завод побутової хімії" стан товарної політики;
• Виявити недоліки в роботі та надати рекомендації щодо поліпшення організації товарної політики підприємства.

РОЗДІЛ  1.  ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ  ФОРМУВАННЯ  ТОВАРНОЇ  ПОЛІТИКИ

1.1. Зміст та завдання товарної політики

Маркетингова товарна політика – це комплекс заходів, у межах яких один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.

Основним завданням товарної політики є створення такого товару чи послуги  і таке управління ними, щоб інші елементи маркетингової діяльності або були непотрібні взагалі, або  ж використовувалися мінімально як допоміжні для досягнення поставлених фірмою цілей [8; c.135].

Товарна політика передбачає певний курс дій товаровиробника або  наявність у нього наперед  обдуманих принципів поведінки. Вона покликана забезпечити прийняття рішень стосовно формування асортименту й управління ним; підтримання конкурентоспроможності товару на певному рівні; знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); розробка та реалізація стратегії упаковування, маркування, обслуговування товарів.

Розробка й здійснення товарної політики вимагають дотримання наступних умов: чіткої уяви про мету виробництва й збуту на перспективу; наявності стратегії виробничо-збутової діяльності підприємства; хорошого знання ринку й характеру його вимог; чіткої уяви про свої можливості й ресурси (дослідницькі, науково-технічні, виробничі, збутові) нині та на майбутнє. Cтруктуру маркетингової товарної політики показано на рис 1.1.

Рис. 1.1. Cтруктура маркетингової товарної політики

Найважливішою частиною маркетингової  товарної політики є розробка товарів (послуг). Це створення нових товарів, які дадуть змогу фірмі:

• здійснити прорив на ринок,
• перемогти конкурентів,
• зберегти й розширити свій ринок,
• збільшити доходи й прибуток.

У ринкових умовах завжди виграє той, хто атакує. Тому розробка товарів завжди в центрі уваги будь-якого підприємця [3; c. 39].

Обслуговування – це забезпечення сталості відповідних характеристик товарів, що впроваджені на ринку і користуються попитом споживачів. Основним у цій частині маркетингової товарної політики є контроль за якістю продукції, своєчасне інформування виробництва про необхідність її поліпшення, збереження характеристик товарів у процесах розподілення та продажу.

Елімінування – це процес зняття застарілого продукту фірми з ринку. Його основне завдання – оптимізувати усунення з ринку товару, попит на який падає. Це означає узгодити витрати фірми на виробництво й реалізацію товару, який все важче знаходить свого споживача, з доходами від його продажу, які все ще наявні й можливі в майбутньому [4; c. 50].

Одним з елементів товарної політики є створення служби сервісу для  клієнтів. При налагодженні служби сервісу діячеві ринку необхідно  прийняти три рішення:

• які послуги включати в рамки сервісу;
• який рівень сервісу запропонувати;
• в якій формі запропонувати послуги клієнтам.

Послуги сервісу включаються до списку звичайно після вивчення думки  покупців і складаються із забезпечення: надійності постачань, оперативності надання, можливості одержання технічної консультації, надання знижок, післяпродажне обслуговування та ін.

Рішення про рівень сервісу приймаються  фірмою після вивчення думки клієнтів.

Сервісне обслуговування розглядається  як знаряддя проти конкуренції. У зв'язку з цим багато фірм створюють відділи, що вивчають зауваження й скарги клієнтів, розробляють питання технічного обслуговування та інформації.

Сукупність усіх продуктів підприємця називається програмою. У промисловості  використовується термін виробнича програма, у торгівлі – асортимент [2; c. 38].

Товар – усе, що може задовольнити нестаток або потребу й пропонується ринкові з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання (фізичні об'єкти, послуги, особи, організації, ідеї).

Товарна одиниця – відособлена цілісність, яка характеризується показниками величини, ціни, зовнішнього вигляду й інших атрибутів (наприклад, губна помада – товар, а тюбик – одиниця товару).

Товар можна розглядати з позиції  трьох рівнів:

Товар за задумом – це та основна ідея товару, той зиск, який отримує споживач у результаті купівлі та споживання товару [3; c.74].

Товар у реальному виконанні – реально створений товар з характерною для нього сукупністю властивостей, функцій, упаковки, марки, дизайну, ціни.

Товар з підкріпленням – це ті додаткові послуги й зиски, які отримує споживач у процесі купівлі й споживання саме цього товару [7; c. 86].

Товар за задумом перетворюється на товар у реальному виконанні. Товар у реальному виконанні  має п'ять характеристик:

• рівень якості,
• набір властивостей,
• специфічне оформлення,
• марочну назву,
• специфічне упакування.

Товар з підкріпленням означає  особисту увагу до покупця, доставку на будинок, гарантію повернення грошей тощо.

Важливу роль у товарній політиці відіграє управління асортиментом, головною метою якого є його оптимізація. У процесі оптимізації здійснюється вплив на основні характеристики асортименту: широта, насиченість, глибина та гармонійність [9; c. 285].

Широта – це кількість асортиментних груп.

Насиченість – загальна кількість усіх запропонованих товарів.

Глибина – кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Гармонійність – характеризує ступінь однорідності асортименту відносно до вподобань кінцевих споживачів, торговельних посередників, каналів розподілу, характеру виробничого процесу тощо [18; c. 97].

Оптимізація асортименту – безперервний процес реалізації товарної політики. Оптимізований асортимент, як правило, включає товари, що знаходяться на різних стадіях ЖЦ.

Суть асортиментної політики:

• визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
• оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій,
• встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях ЖЦТ.

Завдання асортиментної політики:

• задоволення попиту та завоювання нових покупців,
• оптимізація фінансових резервів фірми та використання її технологічного досвіду.

Фактори, що впливають на асортимент продукції:

• наукові розробки в галузі,
• оновлення асортименту продукції фірмами-конкурентами,
• зміни в ринковому попиті,
• суто виробничі потреби (бажання уникнути недозавантаженості потужностей, використати побічні продукти для підвищення ефективності виробництва).

Щодо залежності асортименту від  стадії ЖЦТ практика свідчить: основна  група товарів, що приносить вагомий прибуток підприємству й знаходиться на стадії зрілості, становить 73–85 % усіх товарів підприємств. Але не можна допускати, щоб асортимент товарів становили лише "дійні корови". В арсеналі фірми обов'язково мають знаходитися також товари стратегічних груп, що забезпечуватимуть прибутки в майбутньому [3; c. 46].

1.2. Вивчення  товару

Під вивченням  товару розуміють ті напрямки досліджень, що мають на меті відповісти на запитання, наскільки товари, що вироблені або  вироблятимуться даним підприємством, відповідають потребам, смакам, бажанням споживача. Якщо виходити з того, що "товар - це комплекс корисних властивостей речі", то предметом аналізу товару стають його споживчі властивості, достоїнства і недоліки порівняно зі зразками, уже наявними на ринку. Критерієм оцінки слугує споживчий попит. Дослідник, якщо він прагне об'єктивно оцінити перспективи попиту на товар, повинен на основі опитування представників потенційних покупців дати якісну, а якщо можливо, і кількісну оцінку споживчих властивостей товару, перспектив його прибуткового збуту.

Ступінь важливості подібного аналізу неоднакова і  залежить від природи товару, його місця в споживанні, від умов виробництва. Якщо освоєння товару не потребує серйозної  перебудови виробничого процесу, якщо питомі витрати на одиницю продукції низькі, а сам виробничий цикл нетривалий" то ризик, пов'язаний із недостатністю ринкової інформації, відносно невеликий. У цьому разі регулярна ринкова інформація дає змогу вносити потрібні зміни вже в ході процесу виробництва без значних затрат і в такий спосіб утримуватися на гребені суспільного попиту [11; c. 30].

Водночас  при виробництві більшості товарів  тривалого користування (з великим  дослідницьким і виробничим циклом, зі значними капіталовкладеннями в устаткування, з необхідністю нагромаджувати великі маси товарів на складах готової продукції і тривалим періодом споживання) ступінь відповідності товарного асортименту характеру платоспроможного попиту набуває важливого значення. У цьому разі слід враховувати не тільки поточні особливості попиту, а й мати обґрунтований прогноз на перспективу.

Для опитування покупців із метою з'ясовування їхнього  ставлення до споживчих характеристик  товару використовуються диференційовані  методи оцінок. Широко застосовується так звана шкала Озгуда, з допомогою якої можна виразити як найкраще, так і найгірше ставлення до товару. Вона має такий вигляд:

хороший 1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 поганий [8; c. 90].

Покупцеві дається можливість висловити своє ставлення до товару, обравши одну із семи можливих оцінок: чудовий (1), дуже гарний (2), гарний (3), посередній (4), поганий (5), дуже поганий (6), нікуди не придатний (7). Відповіді покупців підсумовуються і виводиться загальна купівельна оцінка, яка тим вища, чим менша сума балів [8; c. 93].

Такий метод  дає змогу швидко і з невеликою  затратою зусиль і коштів одержати дані про ставлення покупців до товару чи оцінки його окремих характеристик: зовнішнього вигляду, форми, кольорового  оформлення, матеріалу, упаковування, ціни, розфасовування тощо. Цим же способом можна з'ясувати ставлення споживачів до продукції фірми (фірмової марки), до різних методів реклами товару, способів його демонстрації в торговельному залі та ін. Якщо подібні дослідження проводяться регулярно, то можна простежити за зміною ставлення покупців до товару й оперативно вжити заходів для його поліпшення, а також вчасно виявити момент, коли від подальшого виробництва варто відмовитися.

За таким  самим принципом побудована і 10-бальна система оцінок, розроблена Я. Стейпелем. Вона дає змогу одержувати більш точне уявлення про достоїнства та недоліки товарів. Споживачам пропонується набір визначень, що характеризують товар (гарний, сучасний, елегантний, надійний тощо), і вони повинні оцінити, наскільки кожне з цих визначень відповідає їхньому ставленню до даного товару. Повний збіг купівельної оцінки з даним визначенням оцінюється +5, повна розбіжність - -5. Між двома полюсами звичайно і містяться оцінки опитуваних, які потім підсумовуються й аналізуються [8; c. 95].

Використовуючи  сучасні методи опрацювання анкетних даних, можна легко отримати оцінки товарів загалом і його окремих  споживчих властивостей, а провівши подібне опитування щодо товарів  конкуруючих фірм, - і надійний, деталізований  матеріал для аналізу конкурентоспроможності своєї продукції Методи кількісних оцінок якісних характеристик товарів останнім часом досить поширені. Приваблює простота заповнення подібних анкет, їх наочність, механізований процес розшифровування і висока надійність результатів. Такі дослідження часто доповнюються з'ясуванням соціальної характеристики самих покупців. Це дає можливість одержувати не просто знеособлені й усереднені дані, а диференційовані оцінки різних груп споживачів, тобто сегментів ринку. Цю методику особливо широко використовують комерційні дослідницькі фірми, зокрема "Сошіал рісерч", "Сайколоджикал корп.", "Інститьют фор мотивейшн рісерч" тощо.

1.3. Вивчення покупця

Метою вивчення покупця є виявлення  і детальне дослідження тих категорій  осіб (покупців і споживачів), котрим адресована продукція фірми, а також їхніх навичок і мотивів, якими вони керуються у своїй поведінці на ринку. Дослідження такого типу передбачають аналіз основних суб'єктивних і об'єктивних чинників, що формують смак і надання покупцем переваги тому чи іншому товару. Вивченню підлягають демографічна характеристика покупців, розподіл прибутку, соціальні чинники, що впливають на поведінку даної групи населення, психологію. Ці напрямки аналізу звичайно об'єднуються в поняття "дослідження мотивацій" [13; c. 64].

Особливістю вивчення покупця в  межах дослідження мотивацій  є те, що як об'єкт вивчення береться не покупець узагалі. Успішна реалізація політики ринкової сегментації передбачає знання того, хто саме є споживачем продукції фірми. Тому необхідно  виокремити з усієї маси споживачів найтиповіші групи, що мають однакову чи подібну споживацьку поведінку і репрезентують особливий спектр суспільного попиту на даний товар. При цьому головним критерієм часто береться розподіл споживачів за рівнем прибутку і соціального стану, а додатковими - вік покупця, склад його родини, місце проживання тощо [13; c. 76].

Таким чином, вивчення споживача припускає  досить широке коло досліджень. Це вивчення покупців продукції фірми (реальних і потенційних), і дослідження  чинників, що формують попит на даний товар. З'ясовуються також різні соціально-психологічні чинники, що визначають особливості поведінки на ринку різних груп і категорій покупців. Інформаційно-методичною основою сегментації ринку і типології споживачів є панельні обстеження. Споживча панель - це вибіркова сукупність споживачів, призначена для систематичних спостережень за заздалегідь розробленими програмами. Результати панельних обстежень після аналізу і вироблення рекомендацій використовуються для інтенсифікації збуту - при підготовці і проведенні рекламних кампаній, при налагоджуванні торговельного обслуговування споживачів тощо. Частина рекомендацій адресується безпосередньо виробництву і має за мету наблизити споживчі характеристики і зовнішній вигляд товару до виявлених особливостей попиту, на задоволення якого розрахований даний товар, і тим самим максимально розширити коло його покупців.

1.4. Вивчення ринку

Кожен ринок не є якимось однорідним утворенням, він диференціюється  за різноманітними ознаками. Під вивченням ринку розуміють дослідження галузевих, регіональних, товарних ринків і ринків покупців. Основна мета такого дослідження - визначити (загалом або щодо кожного ринку зокрема) потенціал продажу і скласти прогноз на майбутнє. Іншими словами, дати кількісну оцінку існуючих і потенційних можливостей збуту продукції фірми. З погляду фірми прогноз продажу має першочергове значення для вирішення багатьох питань господарської діяльності. Тому деякі компанії відважуються розпочати операції, не маючи достатньо обґрунтованих припущень щодо перспектив збуту власної продукції. Для визначення таких перспектив фірма, як правило, проводить дослідження у таких напрямках:

• місткість ринку, тобто аналіз поточного суспільного попиту на даний товар (товарну групу);
• характеристика ринку даного товару, аналіз стану ринкової конкуренції й оцінка впливу інших економічних чинників на характер попиту і пропозиції;
• тенденція зміни місткості ринку і соціально-економічні фактори, що впливають на неї;
• прогноз продажу або частки товарного ринку, яку компанія планує контролювати в майбутньому;
• аналіз регіональних ринків, тобто стан і перспективи збуту якогось товару на даній конкретній території [20; c. 85].

Сюди належить широке коло досліджень, і насамперед вивчення приросту та міграції населення, а також пов'язаних із цим змін у купівельній спроможності жителів даної території. Аналіз регіональних ринків допомагає вибрати найперспективніші напрямки, за якими необхідно розширити збутову діяльність, виробити з урахуванням мобільності покупців науково обґрунтовані принципи роздрібнення закордонного ринку на територіальні компоненти. При цьому старанно вивчаються особливості ринкової конкуренції на тому або іншому регіональному ринку тощо.

У системі комплексного вивчення ринку  перспективність збуту товару на тому або іншому ринку оцінюється на базі ретельного аналізу покупців і товарного асортименту, загальних і специфічних умов його споживання із залученням даних ринкової статистики. При цьому активно використовуються економіко-математичні методи і моделі, а для обчислення параметрів моделей попиту - ЕОМ. Це дає змогу прорахувати вплив десятків чинників на масштаби майбутнього попиту, відібрати з них найбільш значущі і, застосовуючи їх у різних комбінаціях, підготувати прогноз попиту на поточну, середню і довгострокову перспективу [15; c. 184].

Маркетингові дослідження на зовнішньому  ринку не обмежуються аналізом покупців, товарів і ринків. Значна увага  приділяється також оцінці ефективності системи маркетингу загалом та її основних частин, зокрема пошукам оптимального поєднання всіх чинників ринкового успіху. У даному контексті величезного значення набуває спроможність визначити, який саме комплекс маркетингу відповідає попиту на закордонному ринку, а при остаточному аналізі комерційних операцій - правильно оцінити, чи була маркетингова діяльність успішною чи ні. В умовах глибоких відмінностей між країнами однією з функцій маркетингових досліджень на зовнішньому ринку є вивчення навколишнього середовища і вплив його особливостей на формування комплексу маркетингу.

1.5. Вивчення навколишнього середовища

Діячеві міжнародного ринку потрібно розібратися в закордонному середовищі й іноземних інституціях і  бути готовим до перегляду фундаментальних  уявлень про те, як люди реагують на спонукальні прийоми маркетингу. Відмінності і значущість політичного, культурного, економічного й інституційного оточення суттєво впливають на комплекс маркетингу. Набір товарів і послуг, розрахованих на задоволення виявлених потреб в одній країні, наприклад європейській, буде суттєво відрізнятися від такого набору для іншої країни, скажімо африканської [9; c. 98].

Середовище є особливо важливим елементом у контексті міжнародного маркетингу, навіть важливішим, ніж  для маркетингу в якійсь окремій  країні. Тому навколишнє середовище необхідно розглядати як складову комплексу маркетингу. Виходячи з цього комплекс маркетингу можна визначити як сукупність взаємозалежних елементів, використовуваних для задоволення потреб конкретного ринку або його частини (сегмента) з урахуванням даного оточення (політичного, культурного, економічного, інституційного). З цього випливає, що комплекс маркетингу складається ніби з двох груп елементів: внутрішніх (контрольованих) і зовнішніх (неконтрольованих).

Для правильної побудови комплексу  маркетингу необхідно, щоб кожний із внутрішніх елементів був узгоджений із кожним зовнішнім. Без належного розуміння взаємозв'язку між внутрішніми і зовнішніми чинниками маркетингова діяльність не дає потрібного результату. Надто часто невдачі в міжнародному маркетингу породжуються відсутністю тверезої оцінки взаємозв'язку і взаємовпливу елементів маркетингу та навколишнього середовища. Тому фахівцю з маркетингу необхідно добре знати те середовище, що є об'єктом його наступних дій, щоб правильно оцінити чинники, котрі формують ринковий процес. З цією метою проводяться дослідження в таких напрямках. 

РОЗДІЛ  2.  АНАЛІЗ  ТОВАРНОЇ  ПОЛІТИКИ  ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Коротка характеристика підприємства

На ЗАТ "Київський експериментальний  завод побутової хімії" випускається широкий спектр різноманітної продукції –  побутова хімія під торгівельною маркою "Чистюня", косметичні засоби під торгівельною маркою "Красуня", рідкі мийні засоби, призначені для використання на промислових підприємствах, професійної чистки в офісах, ресторанах, барах, готелях, на транспортних підприємствах під торгівельними марками "Професійний", "Чисто-пром", "Чистюня-пром".

Турбота про інтереси споживача  – головна мета. Втілення її починається з вивчення потреб покупців, а закінчується виготовленням продукції, яка являє собою вищу споживчу цінність. Для досягнення поставленої мети, прийняття вірних рішень, підприємство працює єдиною злагодженою командою.

Мета підприємства – розвиток і вдосконалення, кожного дня ми долаємо нові сходинки до зближення з нашим споживачем – відпрацьовуємо рецептури нових мийних засобів, плануємо запуск у виробництво нових ліній продукції.

Крім цього постійно працює лабораторія  підприємства, де розробляються та впроваджуються для подальшого виробництва  нові рецептури мийних засобів, проводяться тестування та здійснюється контроль якості засобів, які виробляються зараз.

Також завод випускає полімерну  тару, яка призначена для підприємств  хімічної промисловості, харчової промисловості  тощо. Вироби з полімерних матеріалах нашого заводу мають відмінні споживчі властивості, вироблені з сучасних матеріалів та зарекомендували себе найліпшим чином.

Ще одним напрямком діяльності заводу є виготовлення фотополімерізуючих композицій "Фотосет-Ж", "Полісет" і клейової композиції "Адгезив 2В". Вони призначені для виготовлення високоточних трафаретних друкарських форм.

Підприємство має багату історію  та славетні традиції. Понад 30 років  тому  "Київський експериментальний завод побутової хімії" був створений як виробнича база Всесоюзного науково-дослідного та проектного інституту хімічної промисловості. За  роки існування створено та налагоджено виробництво товарів побутової хімії та косметики, полімерної тари, технологічного оснащення (пресформ), фотополімерних композицій. На заводі відпрацьовувалися технології для подальшого впровадження практично на  всіх  підприємствах-виробниках побутової хімії  Радянського Союзу. Багатьом споживачам відомі такі засоби, як фарба для волосся "Ірида", засоби по догляду за волоссям "Фея", "Глорія", "Селена" та багато інших, що "народилися" на заводі. 

З 1994 року починається новітня історія  заводу –  було створене закрите акціонерне товариство. Як і на багатьох інших підприємствах, перехід на "капіталістичні" рейки супроводжувався розривом налагоджених зв'язків, економічним зубожінням, відтоком робітників. Але колективу підприємства вдалося не тільки зберегти та відновити, але й значно розвинути свої можливості. З 2001 року завод почав активну діяльність з виробництва вже не тільки товарів побутової хімії та косметики, але й у таких напрямках, як промислова хімія, професійна хімія (засоби для миття та чищення в готелях, на підприємствах громадського харчування, комунальному господарстві), авто-хімія, засоби для миття на транспортних підприємствах (залізниця, метрополітен, громадський транспорт тощо).  

2.2. Виробничі потужності

За своїми можливостями, завод можна  кваліфікувати як підприємство повного  замкнутого виробничого циклу, що здатне виготовляти широкий спектр продукції. Підприємство має розвинену інфраструктуру: працюють цехи мийних засобів та косметики, полімерних виробів, є власна інструментальна дільниця, акредитована лабораторія, яка не тільки забезпечує випуск якісної продукції, але й виконує роботу по розробці нових видів засобів. Власна котельня та енергомеханічний відділ забезпечують безупинне функціонування виробництва. Маркетинговий відділ, відділ продаж, великі склади готової продукції дозволяють стабільно забезпечувати потреби замовників. Завод динамічно розвивається, на черзі відкриття нової дільниці по виготовленню побутової хімії.  Ми прагнемо руху лише вперед!