Товарознавчі аспекти дослідження ринку тканин спеціального призначення
Київський Національний Торговельно-Економічний Університет
Кафедра__________________
Дисципліна_______________
Напрям
підготовки (спеціальність)_______________
Факультет________________
Курс____ група____
Форма
навчання_____________________
ЗАВДАННЯ
на
курсову роботу
(прізвище, ім’я і по-батькові студента)
- Тема роботи «Товарознавчі аспекти дослідження ринку тканин спеціального призначення»
- Об’єкт дослідження тканини спеціального призначення
- Термін подачі студентом закінченої роботи – «___»____________20___р.
- План роботи:
ВСТУП
1. Стан
ринку плодоовочевих соків в Україні
- Структурнао-асортиментна політика виробників соків в Україні
- Особливості функціонування ринку плодоовочевих соків в Украйні у міжнародних умовах
- Аналіз прибутку і рентабельності морквяно-яблучному соку «Sandora»
- Оцінка конкурентоспроможності морквяно-яблучному соку «Sandora»
5.1 Поняття конкурентоспроможності продукції
5.2
Параметри
5.3 Оцінка конкурентоспроможності морквяно-яблучного соку
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Дата видачі завдання: «____»_____________20___р.
Студент__________________
(підпис)
Керівник_________________
(підпис)
Сьогодні світовий ринок плодоовочевої продукції по праву вважається одним з найбільш перспективних і таких, що динамічно розвиваються. Про це свідчить практика як російських, так і зарубіжних компаній, що займаються вирощуванням плодів та овочів, переробкою цієї сировини і реалізацією плодоовочевих соків.
Об'єми вжитку плодоовочевої продукції багато в чому визначають життєвий рівень населення. Тому довгострокові інтереси держави диктують необхідність розвитку вітчизняної плодоовочевої промисловості в цілях не лише задоволення внутрішнього попиту, але і забезпечення експортних постачань окремих видів плодоовочевої продукції в перспективі. Не дивлячись на істотне зниження среднього вжитку плодів та овочів (з 156 кг в 1990 році до 93 в 2010 році), роль плодів та овочів в вітамінному живленні населення як і раніше є ключовою.
Одночасно з нарощуванням вітчизняних плодоовочевих ресурсів необхідне вдосконалення управління рухом товару і його організаційно-економічного механізму на українському ринку плодоовочевої продщукції.
Розвиток методів конкурентоспроможності в організації товару на ринку на ринку плодів та овочів особливо значимий і актуальний з врахуванням обмежених термінів зберігання плодоовочевих продуктів.
- Стан ринку плодоовочевих соків в Україні
Робити гроші на вітамінах вигідно саме зараз, бо стрімко зростає попит на натуральні напої. Середньостатистичний українець випиває близько восьми літрів соків на рік, росіянин — 12, європеєць — 30, американцю вистачає 60 літрів. Але потенціал вітчизняного споживача обмежений його статками, тому виробники соків за останній рік відмічають поступове уповільнення нарощування обсягів продукції. Впровадження нових маркетингових технологій дозволяє покращити позиції окремого виробника на ринку лише на декілька відсотків. Але, як стверджують експерти, найближчим часом не виключається перерозподіл українського сокового ринку.
Сучасний український ринок нагадує футбольну прем’єр-лігу, де за золоті медалі змагаються лише кілька клубів, а решта мріють бачити себе серед обраних. «Були часи, коли з полиць розмітали будь-який сік, на торгову марку ніхто не дивився, а реклама грала чи не останню роль. Тоді необхідна була присутність у максимальній кількості торгових точок. Нині — інша ситуація. Ми бачимо надзвичайно жорстку конкуренцію між виробниками», — розповідає директор з постачання компанії «Вінніфрут» Олег Гончарук (м. Калинівка Вінницької області).
На сьогоднішній день близько 90% ринку СНН забезпечують чотири національних оператори - "Сандора" (ТМ Sandora (Classіc, Gold, "Фрукти світу", "Свіжі ягоди", "Українська класика"), "Дарунок", "Садочок", "Біла упаковка" (ОЗДП), "Сандорик"), "Вітмарк-Україна" (ТМ Jaffa, "Біла упаковка" (НЗДП), "Соковита"), "Ерлан" (ТМ "Біола", "Прем'єра"), "Рідна марка" (ТМ "Мрія", "Морс Лісова ягода", "Самий сік").
Правильно обрана політика присутності у всіх магазинах, кіосках і навіть на заправних станціях дозволила компанії «Сандора» вийти в лідери п’ять-шість років тому. На сьогодні її продукція під сьома торговими марками (ТМ) займає 47% ринку плодоовочевих соків. Річні обороти компанії досягли мільярда гривен. Друге місце (25 %) посідає СП «Вітмарк-Україна» з ТМ Jaffa. Ця компанія розвивалася послідовно, не хапаючи зірок з неба. Але споживача вона підкуповує тим, що виробляє сік на лініях, де випускається дитяче харчування. Замикає трійку лідерів компанія «Ерлан» з ТМ «Соки «Біола». У 2004 році вона першою масово випустила соки у ПЕТ-пляшках. Новація сподобалася молоді, яка більш звикла до такого посуду і вживання соку не за кухонним столом, а в скверах чи офісах. Шалений попит на ПЕТ-пляшки дозволив збільшити присутність продукції компанії на ринку приблизно на вісім відсотків. Це рекорд, не перевершений і досі.
Серед інших виробників плодоовочевих соків слід виділити компанію «Вінніфрут» з двома-трьома відсотками ринку. Вона однією з перших почала випускати соки з тропічними смаками у трилітровому скляному посуді, розраховуючи на людей з відносно низьким рівнем доходів. Це дозволило суттєво збільшити виробництво і втриматися на четвертій-п’ятій позиції серед виробників.
Якщо порівнювати споживання соків в Україні з іншими державами, то виробникам здається є куди розвиватися. Але сьогодні це зробити складніше. Однією з головних проблем ринку, обсяг якого минулого року оцінювався у 580 мільйонів літрів чи 1,5–2 млрд. дол., стає дефіцит якісної сировини. Тому ціни на овочі та концентрат постійно зростають, що призводить, при «заморожуванні» рентабельності виробництва на рівні 20–30%, до збільшення вартості пакета або пляшки соку.
Найбільшим попитом користується продукція в упаковці обсягом 0,5 л. Продукція обсягом у 2 л нарощує частку ринку, у той час як частка інших форматів великих економічних упаковок (насамперед 1,5 л) - стабільна. У наступному році очікується ріст частки пластикових пляшок обсягом до 1 л .
Асортимент плодоовочевих соків можна умовно розподiлити на двi групи: перша - так званi тропiчнi соки, що розливаються з привезених концентратiв таких культур, як ананаси, помаранчі, грейпфрути, манго та iншi. Друга група - соки, що безпосередньо вичавлюють зі свіжих місцевих плодово-ягiдних культур - яблук, вишень, винограду, томатів тощо.
Теоретично виробляти в Українi можна стiльки видів сокiв, скiльки iснує варiантiв їх змiшування. Все ж, за iнформацiєю Плодоовочпрому, в Українi найпоширеніше виробництво саме морквяно-яблучного соку, його сумiшей з iншими плодами та ягодами, потім - виноградного, томатного, дещо менше - сливового, абрикосового тощо.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Окрім традиційно домінуючих на прилавках апельсинового, морквяно-яблучного і томатного смаків (36% продажу), багато компаній-виробників роблять акцент і на екзотиці. Річ у тім, що низка маркетингових досліджень на предмет уподобань покупців свідчать про зростання популярності екзотичних смаків. Дослідження показали, що споживач охоче спробував би щось оригінальне і незвичайне, зокрема на базі вже знайомого смаку. Тобто, попри свою консервативність, український споживач готовий до смакових новинок і експериментів. Деякі виробники вже скористалися підказками маркетологів, запропонувавши споживачеві оригінальні смаки, наприклад, кокосово-ананасовий нектар «Джаффа», сік з білого аргентинського грейпфрута «Sandora Fruit of the World».
У пошуках збереження власного споживача виробники вдаються до розширення асортименту і пропозиції так званих функціональних напоїв. Так роблять у всьому світі. Це спеціальні соки для дітей, вагітних, літніх людей, спортсменів чи студентів. Дитячу тему розвивають майже усі виробники. «Сандора» запропонувала малюкам ТМ «Сандорік», компанія «Рідна марка» випустила серію «Прикольні фруктики», а «Вінніфрут» – «Вінні-Вітаміні». У деяких виробників є навіть бажання класти у пляшку дитячу іграшку, але поки що ніхто на це не спромігся.
Інший перспективний напрямок – випуск овочевих соків. Доволі швидко розвивається сегмент овочевих соків. Практично всі виробники зазначають, що споживач поставився до овочевих новинок прихильно, тому вирішили й надалі розвивати цей напрям.
Імпортна продукція також присутня на ринку, утім, її відсоток незначний - близько 2%. Проте в деяких цінових категоріях російські виробники можуть похизуватися своєю часткою. Так, 17% нижнього середнього цінового сегмента охоплює російська компанія "Нідан Фудс" (ТМ "Моя родина"). З осені 2009 року симпатії українського споживача завойовують ТМ Rіch, Nіco і "Добрий ", що перейшли у власність Coca-Cola (раніше належали російської компанії "Мул-тон"). За досить короткий час соки Rіch зайняли 2% високого цінового сегмента. Утім, імовірність того, що російська експансія може привести до переділу ринку, мінімальна. Проте активна маркетингова політика росіян привела до жорстокості конкуренції в сегментах HoReCa і мережах самообслуговування.
За останні чотири роки український ринок соків залишили доволі потужні закордонні компанії. Російський гігант «Вімм-Біль-Дан» відмовився розливати соки в Україні, обмежившись виробництвом лише молока, а ТОВ «Лебедянський» навіть закрив свої представництва. Соки цих компаній інколи важко знайти на полицях гастрономів.
З іншого боку, вітчизняні компанії від
15 до 25 % власної продукції експортують.
І за цим показником теж лідирує «Сандора».
Влітку цього року був відкритий новий
виробничий комплекс «Сандори» в південному
місті Миколаєві. Продуктивність нового
заводу при роботі на повну проектну потужність
складе 124 074 одиниці продукції на годину.
Згідно з прогнозами керівництва
компанії, за підсумками 2010 року рівень
продажів продукції компанії на 25% перевершить
результат 2008 року: у 2008 році було продано
410 млн. одиниць продукції виробництва
ТОВ «Сандора», а за 6 місяців 2009 року —
вже 250, 4 млн. одиниць продукції.
Двадцять п'ять відсотків
продукції, що виробляється компанією,
експортується в двадцять чотири країни
світу, зокрема до Росії, країн Центральної
Азії і Закавказзя, США, Німеччини, Швеції,
Ізраїлю. Все на заводі «Сандора» націлено
на створення якісного соку. А починається
все з полів. Річ у тім, що "Сандора»
працює з постійними постачальниками
українських овочів і фруктів, серед яких
декілька партнерів — великотоварні виробники
томатів Херсонської і Миколаївської
областей.
Тим часом, інші українські виробники соків впевнені, що часи гегемонії «Сандори» позаду і вона потрохи буде втрачати споживача. Не тільки завдяки тиску конкурентів. Якщо у компанії з’явиться інший власник, то майже гарантоване зменшення попиту на її продукцію. Такі прогнози роблять усі учасники ринку. Одна з причин – вимушене підвищення ціни на соки, як цього вимагає рентабельність виробництва, що неминуче призведе до втрати частини покупців.
Посилення конкуренції продовжить тенденцію до концентрації вітчизняного ринку соків, який набув значних масштабів: «наказали довго жити» вже більш як половина марок соків у пакетах «Тетра-Пак», що з’являлися свого часу в Україні. Втім, спостерігається зараз і зворотний процес: наприклад, «Галичина» завдяки новому інвестору переживає вже третє своє народження і повертається на ринки інших регіонів.
Однак позиції «Сандори», «Вітмарк», «Вінфрут», «Рідної Марки» — лідерів українського ринку настільки міцні, що не дають розвернутися на нашому ринку потужним російським компаніям, кожна з яких розливає в себе на батьківщині більше, ніж усі українські заводи разом узяті. На сьогодні вони, попри сильну рекламну підтримку і щедру оплату «за полиці» супермаркетам, займають не більш як 5% українського ринку. Однак на базарах, де, як відомо, продається лише найходовіше, російських соків майже немає.
Імовірність появи нових лідерів на ринку
досить низька через високі бар'єри входу
в галузь, насамперед пов'язаних із забезпеченням
необхідного рівня дистрибуції. Тим часом
на ринку існує й інша думка. Так, Ігор
Ланда ("Сандора") відзначає, що імовірність
появи нових гравців сьогодні досить висока,
і їхній вихід на ринок може бути успішним.
А як міцно нові оператори ринку займуть
свої ніші, буде залежати від того, наскільки
грамотною буде їхня маркетингова політика.
Для міжнародних брендів український
ринок також дуже привабливий, їхній потенціал
на нашому ринку також оцінюється як високийю.
10% продукції, виготовленої
в Україні, йде на експорт. У поточному
році виробники розраховують збільшити
експортні постачання на 30%.
Прогноз:
У найближчі кілька років за збереження нинішніх темпів зростання експерти очікують на ринку СНН посилення всіх видів конкуренції, зокрема нецінової, появи нових смаків, розмаїття упаковок, посилення стандартів якості продукції. При цьому, за словами операторів, на бурхливе зростання слід очікувати в сегменті функціональних СНН (спортивні, енергетичні), що розраховані на вузьку цільову аудиторію. Крім того, триватиме кооперація із суміжними ринками, такими як молочний, — на українському ринку вже успішно просуваються плодово-овочеві сокові напої.
2 Структурнао-асортиментна політика виробників соків в Україні
Різноманітний асортимент і правильне ціноутворення є не тільки додатковими перевагами в боротьбі за покупця, але й дозволяють підприємству гнучко реагувати на ринкові зміни, що так необхідно на сьогоднішній день.
Кожен виробник намагається випускати максимально різноманітний асортимент соків і соковмісних напоїв - від 10 до 20 найменувань. Виробництво різних видів сокової продукції дозволяє зменшити ціну на одні товари (як правило, з імпортної сировини чи з великим змістом натурального соку) за рахунок інших (з вітчизняної сировини чи з меншим змістом натурального соку).
Сьогодні, асортиментний ряд зроблених в Україні і завезених соків (включаючи нектари та напої) представляють кілька десятків найменувань, які поділяються на 14 основних сортів (смаків): абрикос, ананас, апельсин, береза, виноград, вишня, грейпфрут, манго, мультивітамін, (8-11 тропічних фруктів), персик, слива, смородина, помідор, яблуко.
Смакові переваги українського споживача, що п'є сік дома, торік досліджувала маркетингова компанія Gf-USM, а результати вийшли такі. Лідирує сік апельсина, що п'ють 51,1% українських любителів соків. На другому місці - традиційний для України яблучний сік з показником (40,4%). Третє місце також за традиційним соком - томатним (31,1%). На четвертому місці персиковий (30,0%), а замикає п'ятірку лідерів - виноградний (26,2%). Далі в рейтингу смакових переваг за версією Gf-USM соки: мультивітамінний (22,0%), ананасовий (21,8%), абрикосовий (19,2%), змішаний із двох чи трьох плодових культур (мікс) (18,1%), грейпфрутовий (9,8%), лимонний (9,3%), порічковий (8,4%), сливовий (8,0%), малиновий (7,7%), грушевий (7,4%), банановий (7,0%), вишневий (6,5%), березовий (5,5%), морквяний (4,3%), гарбузовий (1,4%).
За оцінками операторів сокового ринку перша п'ятірка смаків забезпечує майже дві треті обсягу продажу. Апельсиновий сік названо операторами незмінним лідером у рейтингу смакових переваг. Друге і третє місця яблуко і томат розділяють зі змінним успіхом, оскільки влітку самий популярний яблучний, узимку - томатний. Останнім часом зростає популярність мультивітамінного соку. Зокрема, за даними компанії «Тетра - Пак Україна», мультивітамін за обсягами виробництва (підкреслюю, виробництва в упакуванні «Тетра - Пак», але не споживання) в Україні може уступати тільки томату, яблуку й апельсину. Здобувають популярність також персиковий, ананасовий і абрикосовий.
Цікаво, що в залежності від пори року споживчі переваги міняються. Улітку найбільшою популярністю користаються «легкі» і менш солодкі соки: березовий, яблучний і виноградний. Зате узимку збільшуються обсяги продажів апельсинового, томатного і персикового. Попит же на екзотичні соки залишається більш-менш стабільним протягом усього року.
Незважаючи на те, що найбільший прибуток приносять тільки три види соків виробники не збираються звужувати асортимент. Проте кожний з них намагається придумати щось своє, «ексклюзивне». Наприклад, для ТМ «Сандора» це «ананас - манго - апельсин», для ТМ «Новий Дарунок» - «манго - ананас»; для ТМ «Морс лісова ягода» - «суниця», для ТМ Santal - «черешня», для ТМ «Чудо - ягода» - «брусниця» і т.д. У того самого виду соку можуть бути «підвиди». Наприклад, «зелене яблуко» і «червоне яблуко» (ТМ «Sandora»).
Більшість вітчизняних виробників у нинішньому сезоні збираються розширити асортимент товару, що випускається, на 3-5 позицій. В основному це буде продукція з фруктів і ягід, вирощуваних в Україні. Як видно, це зв'язано з бажанням мінімізувати витрати на сировину, що дасть можливість, незалежно від курсу долара, пропонувати свій товар за цінами, максимально доступним для споживача.
І це правильно, тому що дослідження показали, необхідно розширювати асортимент на рівні кожного підприємства: чим більше позицій, тим більше можливість утримати потенційного споживача.
Але необхідно пам'ятати, що розвиток асортименту - справа, яка дорого коштує і тому вимагає великої кількості оборотних коштів. Так, доповнення в асортимент однієї позиції збільшує обсяг продажів від 3 до 5%, а витрати оборотних коштів зростають до 10% на кожен вид. А якщо враховувати необхідність віддавати продукцію на реалізацію, то стає ясно, що необхідний запас оборотних коштів для таких цілей мають тільки лідери.
Тому концепція більшості компаній, що претендують на лідерство в першому десятку, саме і полягає в тім, що б робити в Україні продукт вищої якості в необхідному асортимент і за доступною ціною.
- Особливості функціонування ринку плодоовочевих соків в Україні у міжнародних умовах
З наданням Україні статусу країни з ринковою
економікою утворились сприятливі умови
для розвитку конкуренції, зокрема на
ринку сокових негазованих напоїв. Тому
маркетингові дослідження ринку та попиту
споживачів є найбільш ефективним способом
для отримання повної та достовірної інформації,
яка важлива для успішної діяльності підприємства.
Метою дослідження ринку соків України,
є визначення попиту споживачів на їх
асортимент, а також виявлення конкурентних
переваг різних виробників.
Особливості функціонування ринку соків в Україні та закордоном висвітлені в роботах А.Коваль, М.Бевз, Ю.Манжурова, А.Соколенко, В.Піддубний, О.Горячова та інші.
Привабливість ринку соків не являється характерною відмінністю тільки української економіки. По оцінкам експертів, одним з ринків Європи що інтенсивно розвиваються останні 50 років є ринок соків. Тільки в Німеччини об'єм споживання соку на душу населення виріс в 40 раз (з 1,9 л/рік в 1950 р. до 44,3 л в 2000 р.).
Особливості технології виробництва соків, лимонадів і мінеральної води пояснюють ті відмінності в структурному формуванні ринку, які можна спостерігати в Європі. Тільки на ринку соків Німеччини діє близько 320 різних виробників, загальний об'єм продажу яких становить близько 6 млрд. євро. При цьому оборот 7 компаній становить 3,1 млрд. євро, 5 компаній - 751 млн. євро, а інших 310 - 1,4 млрд. євро.
Виготовлення соків в різних країнах світу нерівномірне. Починаючи з 2000 р. в східній Європі та в Україні зокрема, спостерігається стійкий ріст ринку сокових негазованих напоїв. Так в 2007 р. ринок сокових негазованих напоїв України в натуральному вираженні виріс на 23%, тоді як середньоєвропейський приріст сокового ринку - 3%. Саме цим викликаний економічний інтерес світових виробників-гігантів до східноєвропейських сокових виробників. Прикладом цього може слугувати придбання в 2007 р. Pepsico компанії "Сандора" - найбільшого виробника соків в Україні. Поряд із цим українське сокове виробництво відчуває стійкий дефіцит вітчизняної сировини. На сьогоднішній день на українському соковому ринку активно представлені більшість європейських і світових компаній - виробників допоміжних матеріалів для виготовлення соків.
На сьогодні майже 90% ринку займають соки та нектари вітчизняного виробництва. Ринок забезпечують чотири національних оператори - ТМ «Sandora», ТМ «Jaffa», ТМ «Біола», ТМ «Мрія». Серед інших виробників соків слід виділити компанію «Вінніфрут» з двома-трьома відсотками ринку. Вона однією з перших почала випускати соки з тропічними смаками у трилітровому скляному посуді, розраховуючи на людей з відносно низьким рівнем доходів. Це дозволило суттєво збільшити виробництво і утримати свої позиції серед виробників.
Однією з головних проблем ринку, обсяг якого 2007 р. оцінювався у 580 мільйонів літрів чи 1,5-2 млрд. дол., стає дефіцит якісної сировини. Тому ціни на фрукти та концентрат постійно зростають, що призводить до збільшення вартості пакета або пляшки соку. У зв'язку з цими факторами оптові ціни зростають. На сьогоднішній день понад 80% обсягів продажу забезпечує дешева продукція.
Деякі виробники використовують елементи цінової і нецінової конкуренції. Так, наприклад, торгова марка Sandora має ціновий рівень вищий порівняно з іншими виробниками. У супермаркетах дані соки займають дуже зручне місце. На полицях вони знаходяться на рівні очей, що є одним з визначних факторів стимулювання продажу. Упаковка - яскрава, що відразу привертає увагу споживачів. Фірма проводить дійову рекламну кампанію. Торгова марка «Садочок» має майже аналогічні характеристики, як і «Sandora», але нижчий ціновий рівень, що дозволяє більшій кількості споживачів купувати ці соки. Також фірма проводить дійову рекламну компанію.
Нині ринок вітчизняних соків характеризується високою якістю, їх асортимент постійно розширюється, враховуються запити різних груп споживачів, що створює значну конкуренцію серед виробників. Створюються нові поєднання фруктових смаків та відбувається розширення їх виробництва, освоюються сучасні технології виготовлення соків.