Товарознавча експертиза якості м'ясних паштетів які реалізуються в Україні

Зміст

Вступ

1 .Аналіз сучасного ринку м'ясних паштетів.....

1.1. Стан виробництва та споживання м'ясних паштетів в Україні....... я

1.2. Класифікація та вимоги до якості м'ясних паштетів.................... і 2

1.3. Фактори, які формують якість м'ясних паштетів........................ 1 •''

1.4. Сучасні напрями удосконалення споживних властивостей м'ясних паштетів.........

1.5. Характеристика асортименту м'ясних паштетів, які реалізуються в Україні..........

2. Товарознавча експертиза якості м'ясних паштетів які реалізуються в Україні...................

2.1. Послідовність, об'єкти та методи досліджень........................

2.2. Дослідження споживних властивостей «Яловичих паштетів» різних виробників...........

2.2.1. Органолептична оцінка....................................... .

2.2.2. Фізико-хімічними показниками............................... .

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Різноманітні паштетні вироби є, мабуть, першими продуктами на основі м'яса, з якими стикається в своєму житті більшість споживачів: уже в шестимісячному віці, згідно з приписами дієтологів, дитина мас одержувати біологічно повноцінні білки, жири, залізо в легкій для засвоювання формі, тобто м'ясо, причому м'ясо у прийнятній для годування малюків формі дрібнодисперсних паст. Старі люди, багато з яких страждають на різні захворювання органів травлення, також змушені обмежуватися споживанням пюреподібних м'ясних продуктів, яким, аби полегшити перехід від усталеного роками меню, фахівці навіть намагаються надати форму та структуру звичних цільном'язових та грубо подрібнених виробів [1, 2].

Інші, крім уже згаданих, категорії населення полюбляють м'ясні та м'ясорослинні паштети  за їх смакові якості, високу поживну  цінність та зручність у споживанні. Жодним чином не дискутуючи з прибічниками регулярного, якісного та збалансованого за складом продуктів харчування. можна стверджувати, що паштети є чи не найдавнішими придатними для швидкого приготування м'ясними виробами: намастив скибку хліба. перекусив і знову — до справ. До речі, від слова "spread ("'намащувати'") і походить співзвучний англомовний термін, яким позначають цілу гаму харчових пастоподібних продуктів: джемів і сумішей з вмістом молока-жирів, м'яса та ін. Нещодавно введений український термін «спред» розповсюджується лише на маслоподібні жирові суміші, які не передбачаю'! і, вмісту м'яса, отже, і “meat spread”, і "'раte" — терміни, застосовані в англомовних джерелах -— слід перекладати і розуміти як "паштет". М'ясопереробні підприємства виробляють паштети на м'ясній основі

тонкоподрібнені продукти з яловичини, свинини, м'яса птиці, субпродукти ' додаванням солі та прянощів, а також багатокомпонентні паштет, до рецептури яких входять також овочі, крупи, зелень та ін. М'ясні паштети являють собою висококалорійні гомогенізовані продукти з переважним

вмістом м'яса, ніжна консистенція яких забезпечується спеціальними способами  обробки сировини і добором інгредієнтів. Рецептури м'ясних паштетів оцінюють за органолептичними показниками, енергетичною цінністю та збалансованістю хімічного складу [З].

Чинний з липня минулого року Національний стандарт України [4] визначає, що м'ясним паштетом називають виріб пастоподібної консистенції з фаршу виготовленого з вареної та (або) сирої м'ясної сировини з додаванням жиру, запечений в металевій формі або підданий термічному оброблянню та розфасуванню. Паштети випускаються ваговими і розфасованими (раніше вживали термін "поштучні'"). Зазначений стандарт поширюється на всі м'ясні паштети, за винятком тих, то випускаються у вигляді консервів, а також паштетні ковбаси. Особливості виробництва таких продуктів, як паштети, полягають у необхідності комбінування різноманітної сировини тваринного та рослинного походження та, відповідно, способів її обробляння. Застосовуючи, залежно від рецептури, варіння, бланшування, пасерування, обсмажування, гомогенізацію та інші способи механічного та термічного впливу, одержують придатний до намащування готовий продукі. який характеризується приємним смаком, запахом, кольором, ніжною. однорідною консистенцією тощо.

Вживання м'яса та м'ясних  продуктів, їх якість та вплив на організм людини під час харчування є дуже важливим питанням, що постає перед науквцями сьогодні. Якості м'яний паштетів, спосіб їх виготовлення та оновлення рецептур підлягають постійній перевірці.

Методологічну основу роботи складають нормативні джерела, наукові  праці сучасних вітчизняних дослідників, підручники і навчальні посібники, що відповідають даній тематиці, а  також Інтернет ресурси.

Дана робота базується  на використанні статистичного, факторного, аналітичного та системно - структурного методів аналізу.

Новизна даної роботи полягає в дослідженні перспективних  напрямів розвитку виробництва в  Україні при аналізі проблем  даної галузі, а також оцінка якості.

1 фактичне значення даної роботи полягає в дослідженні асортименту та оцінці якості з метою підвищення ефективності їх виробництва.

Особливе  значення   в  даній  роботі  відводиться   порівняльній характеристиці асортименту м'ясник паштетів, які виробляються в Україні.

Метою курсової роботи є товарознавча експертиза та дослідження якості м'ясних паштетів українських виробників.

Об'єктом дослідження  курсової роботи являються м'ясні паштети вітчизняного виробництва.

Методом дослідження є статистичні, табличні дані, навчальні посібники га наукова література, нормативна та законодавча база та дійсне її дотримання на практиці при дослідженні якості продукції.

Взагалі вживання в їжу  м'яса та м'ясних продуктів є  дуже важливим, так як всі компоненти, які входять до складу цього виду продуктів харчування є необхідними для нормального розвитку та функціонування людського організму. Але треба мати на увазі, що вживання продуктів харчування м'ясного походження повинно б ти збалансованим та помірним, адже зловживання також може негативно впливати на здоров'ї ^а самопочутті людини.

1.Аналіз сучасного ринку м'ясних паштетів 1.1. Стан виробництва та споживання м'ясних паштетів в Україні

На сьогоднішній день в Україні, за спостереженнями операторів ринку, доля м'ясних консервів на ринку м'ясопродуктів взагалі складає близько 2%. З іншої сторони, ємність м'ясного ринку в Україні - порядку 13 млрд. гривень, так, що 200 млн. гривень (що представляє собою 2,4% від 13 млрд) чи 45 млн. доларів США - не найслабший показник.

В 2006 році українські "консерватори" випустили більш ніж 54 млн. умовних банок м'ясних консервів, в 2007 - 47 млн. умовних банок. Ринок в 2007 році скоротився, як з причини дефіциту сировини, так і постійного скорочення попиту. На споживчому ринку за останні три - чотири роки консерви втрачають "вагу", як продукт швидкого приготування. Із цієї ланки їх успішно витісняють сухі та "мокрі "( заморожені ) напівфабрикати. Лише як їжа в "польових умовах" консерви продовжують мати якусь цінність [37].

Під визначенням "М'ясний паштет" потрапляє продукт, виготовлений із м'яса скота чи птиці, м'ясних субпродуктів, рослинних замінників м'яса, спецій і технологічних добавок. Із м'ясних субпродуктів найдорожчим є печінка (за ціною лише в півтора рази дешевше м'яса); менш дорогі - нирки, серце, легені та інші внутрішні органи чи їх частини коштують в 2-5 раз дешевше м'яса. Відповідно, для виготовлення вищих гатунків паштетів використовуються м'ясо та дорогі субпродукти, в менш-дешеві субпродукти або рослинні замінники м'яса, в основному, соєві концентрати або сублімати.

Паштет в Україні  якщо і являється їжею, то лише для  дачників, туристів чи інших достатньо  тимчасових категорій споживачів. Для  іншої частини населення паштет - не більш ніж закуска, причому не сама традиційна. З цієї причини споживання паштету підпорядковане яскраво вираженим сезонним змінним попиту. В цілому літом м'ясні паштети споживаються в півтора рази більше, ніж в середньому за рік [37].

На сьогоднішній день в Україні м'ясні консерви виробляють, як за новими ТУ так і за радянськими стандартами. При цьому не можна однозначно стверджувати, що консерви за ТУ обов'язково містять замінники м'яса. Однак далеко не всі споживачі про це знають і не всі можуть встановити якість складу банки за її ціною.

Українські м'ясоперероблювачі практично повністю витіснили з ринку імпортну продукцію за виключенням окремих видів консервів. Доля імпортних м'ясопродуктів на ринку консервів не перевищує 1%. Основними постачальниками м'ясних консервів є Росія (наприклад, ТМ "Главпродукт");

Білорусь ( ТМ "Инко - Фуд" та "Гро - Фуд ") та Молдова ( міжнародна ТМ Нате). Мають місце і поставки імпору по "сирим" і навіть "чорним" схемам, в основному із країн СНД. Польща, Венгрія і Чехія після вступу до ЄС м'ясний продукт за низькою, конкурентною в Україні ціною майже не пропонують. Імпорті консерви загалом представляють собою, як правило, не дорогі або середні за ціною паштети [36].

Сьогодні всі м'ясокомбінати з причини сировинного дефіциту в країні опинились в скрутній ситуації. Для більшої стійкості доводиться переглядати виробничу політику, тобто ставити на виробництво продукт більш масового, ніж консерви попиту, наприклад ковбасні вироби.

На сьогоднішній день мито на ввіз м'яса в Україну становиь близько 3000 євро за тону (3 євро або 21 гривень за кілограм) плюс 20% ввізного ПДВ. Мито за ввіз живого скоту трохи нижче: вагою до 350 кг/голова складас-1250-11350 и80, вагою більше 35 кг./голова - від 1100 до 1200 USD/тона . В будь-якому випадку виходить не менше ЗО гривень за кг м'яса. Восени 2007 року кілограм свинини та яловичини живою вагою коштувало в Україні близько 25 грн. ; у вигляді туш — до ЗО грн. за кг.

Що стосується тари для  виробництва консервів, традиційно вітчизняна консервна галузь використовує як металеву (жерстяну), так і скляну тару. Жерстяна тара представляє собою давню, менш гігієнічну, але більш дешеву паяну банку з лугової жесті. Більш сучасна і гігієнічна зварна банка з лужним

або ламінованим харчовим пластиком жерсть на 10 копійок дорожче, ніж попередній аналог.

На сьогоднішній день в собівартість продукції в залежності від ваги нетто та вмісту банки затрати на тару становлять 3 - 8 % в залежності від ємності та типу банки. Найменш дорога сьогодні банка - "жерстянка" Easy-open, яка не потребує ключа для відкривання, оскільки оснащена відповідним пристроєм ще на заводі. Зі слів виробників в цьому році жерстяна-банка подорожчала від 10% до 20%. З альтернативною тарою на український ринок прагнуть "білоруси" - компанія "Інко - Фуд", яка представляє м'ясні консерви в ламінованій упаковці. Тара виготовлена з фальованого пластику, важить менше, ніж скло чи жерстянка, легко відкривається та забезпечує збереженість продукту без холодильника протягом 6 місяців [34].

Слід відмітити, що більше половини ринку консервів займає жрестяна банка "під ключ", біля четвертини - банка із скла та ще 5% -6% приходиться на жерстяну банку "легкого відкривання".

Вітчизняна промисловість  в новому тисячолітті активно  пропонує м'ясні паштети. До таких продуктів  протягом 90- х років масового споживача привчили імпортери, в основному, польського, рідше - бельгійського та Голандського продукту. І сьогодні український споживач ділить паштет на польський та вітчизняний (одеський, черкаський), причому велика частина споживачів погано розрізняє м'ясний паштет від печінкового , а печінковий ° від рибного. В таких умовах для того, щоб завоювати лояльність до конкретної марки, виробнику необхідно довгострокова програма просування, яка коштує, чимало. На сьогоднішній день для вітчизняного споживача не представляє проблеми поставити на виробництво два десятка найменувань, але в колі м'ясних консервів більш доцільний є вузький (до 10-ти найменувань) асортимент продукції. Те ж стосується й торгівлі - кількість марок визначається не наявністю місць на полиці, а кількість смаків не розширити за десять рецептів [36].

Не дивлячись на активне  брендування українських м'ясопродуктів, паштет рекламується дуже рідко. До недавнього часу існувала точка зору маркетологів, що ніякі рекламні трюки не вплинуть на продаж вітчизняних консервів. Разом з тим, за думкою експертів від маркетингу, на даному ринку можуть і повинно спрацювати два прийоми. По-перше, можна зробити ставку на зручну споживчу упаковку (типу Easy-open). По-друге, для виробників просто необхідно використовувати маркетингові стратегії, особливо це стосується створення на ринку м'ясної продукції брендових товарів.

Одна з не багатьох м'ясопродуктових (більш того - м'ясоконсервних) компаній - "Диканька" - рік тому ризикнула використати два прийоми. Продукт "Диканька" був заключений в жерстяну банку Easy-open, а сама марка активно підтримувалася рекламою в маст-медіа, в тому числі телебачення. Результат, за словами виробника, отримано дуже позитивний. На початок 2007 року показник "Знання та споживчої Лояльності" до "Диканьки" був вищий за всі інші торгові марки консервів.

Інші   українські   виробники   консервів   брендування   також використовують   й   достатньо   давно,   але   набагато   скромніше. Широкомасштабної рекламної підтримки на телебаченні  не використовував ніхто, однак презентативна реклама (на виставках), рекламах в ділових виданнях й промоушн в точках продажу мали місце для таких операторів, як "Онісс", "ОПК", "Бос +", "Фенікс"(готова марка "Смачного")[7].

Але, не дивлячись ні на що українські виробники, що утримали свою сировинну базу, продовжують розвивати асортимент. Як би там не було, а конкуренція лишилась і достатньо сильна. В найкрупніших регіонах країни продовжують свою роботу десятки "консерваторів". Подає різноманіття продукції й закордонні виробники. На сьогоднішній день в магазинах міст України імпортні паштети присутні у великій кількості та лише на 3%

дорожче українських  аналогів, які упаковані в банку Easy-open. Однак

одиниця товару паштетного імпорту дорожче українського аналогу  в звичайний жерстяних банках на 20 копійок (або 14%).

Не дивлячись на доволі жорстку цінову конкуренцію на українському ринку, частина вітчизняних виробників продовжує використовувати у  виробництві тільки свіжу вітчизняну сировину.

Аналізуючи рівень наявності  м'ясних продуктів на ринку за минулі роки, можна відмітити, що виробництво м'ясних консервів в 2007 році склало 42084 т, що на 55,6% більше, ніж в 2006 році - 27041 т.

В грудні 2007, у порівнянні з листопадом, виробництво скоротилося в незначній кількості - всього на 1,4% і склало 3577т умовний банок, разом з тим, в порівнянні з груднем 2006 році, помічається значний зріст виробництва (грудень 2006 року - 1624т умовних банок). З таблиці 1 наведені дані найбільших виробників м'ясних консервів, які залишилися на ринку України в 2006-2007 році [35'|.

Таблиця 1. Найбільші виробники м'ясних консервів в Україні

З таблиці видно, що виробниками - лідерами на ринку України <;

ВАТ "Вінницький м'ясокомбінат" та ВАТ "Онісс", Одеса. Помітно, що рівень виробництва м'ясних консервів 2007 році зменшився в порівнянні з 2006 роком, і це стосується всіх виробників [35].

Можна зробити висновок, що теперішня ціна на м'ясопродукти  є дуже високою. Загальне скорочення виробництва м'ясопродуктів в Україні

призвело до збільшення долі ринку імпорту, а саме збільшення поставок з Білорусії та Росії. Виробники  інших країн зможуть притиснути вітчизняних виробників тільки в  тому випадку, якщо представлять свій товар за ціною, нижчою ніж в українських виробників. Якщо імпортери зможуть виконати ці умови, то це призведе до ряду банкрутств в цьому бізнесі й мова йде про ряд достатньо крупних підприємств, адже від маленьких цехів і невеликих підприємств, які виробляли 1 -3 т/день, - майже нічого не залишилось.

Сьогодні показник виробництва  хоча і виріс не більше ніж на чверть, але сировинного м'яса  в країні просто фізично не вистачає, навіть за подвійну ціну. Саме тому з 2006 року в Україні зупинили виробництво навіть ті "консерватори" які ще рік тому було в списку виробників - лідерів та могли виступати в якості сильних конкурентів як для вітчизняних виробників так і для імпортерів: "Вінницький консервний завод"; Кам'янець -Подільський МК" та ВАТ "Диканька". Разом з тим продовжують працювати іншні виробники консервів з Одеси ("Онісс", "ОПК", "Єос+") та Донецького району.

Відповідно до законів  ринку - при зменшенні пропозиції збільшується попит, підвищується ціна на товар. Але відносно зміни ціни на літній період вітчизняний виробник не обіцяє. Мало того, при нестачі м'ясної сировини в порівнянні з минулим роком продукція подорожчала дуже помітно[11].

Отже, м'ясні консерви, хоча й здають свої позиції на  вільному споживчому ринку, але нижче існуючого  показника (1,7 - 2,0 %) їх доля не знизиться. На тендерах держрезерву м'ясні консерви завжди будуть користуватися попитом.

1,2, Класифікація та вимоги до якості м'ясних паштетів

Паштети — вироби мазеподібної консистенції і за способом

приготування подібні  до ліверних ковбас.

Для виробництва паштетів і паст бутербродів використовують наступну м'ясну сировину: жиловану яловичину, свинину (у тому числі стерилізовану), телятину, вкатане куряче і гусяче м'ясо, кроликів, нутрій, м'ясо механічної обвалки; жир свинячий топлений і кістковий, курячий; оброблені субпродукти І категорії (печінку яловичу і свинячу, мізки яловичі, серце яловиче);, II категорії (рубець яловичий, легкі яловичі і свинячі, губи яловичі, вуха яловичі і свинячі, м'ясо свинячих голів, ноги свинячі), свинячу шкуру, міжсоскову частину, печінку курячу і гусячу [16].

Рослинна сировина: лук  ріповий, крупи (манна, рисова, вівсяна, кукурудзяна), мука, крохмаль, соя (мука, ізоляти і ін.), морква, паприка, гарбуз, горох, чечевиця, гриби, пряності або  С02 - екстракти пряно ароматичної сировини.

Крім того, при виробництві  паштетів використовують масло вершкове або вершки, сухе молоко, молочну  сироватку, плазму крові, яєчний, сирий, і бульйони, вітамінні препарати, стабілізатори (нітрит натрію, ферментований  рис, ликопін і ін.) [11].

Випускають паштети  консервовані, вагові, штучні.

Принцип виготовлення паштетів грунтується на комбінуванні різних видів продуктів, а також способів їх обробки (вариво, бланширування, пасерування, обсмажування, гомогенізація і т. д.) залежно від рецептури.

Готовий продукт повинен  мати приємний смак, запах і колір, ніжну, однорідну, без ознак зернистості, консистенцію, що мажеться.

Підготовка субпродуктів. Печінку оглядають, видаляють кровоносні судини, залишки жирової тканини, лімфатичні вузли, жовчні протоки, промивають в холодній проточній воді, нарізують на шматки масою 300-500 г і бланширують при кипінні протягом 15-20 мін при співвідношенні печінки

і води 1:3. Бланшируючу печінку охолоджують холодною проточною водою або на стелажах до температури не вище 12°С [29].

Класифікують мясні  паштети за наступними ознаками.

По виду сировини: мясні, з мяса птиці, із субпродуктів, з мясопродуктів, м'ясорослинні.

По виду тари розрізняють паштети в металевій тарі, в поліамідній упаковці та в скляній тарі.

По способу приготування паштети бувають консервовані та штучні.

Консервовані паштети. Паштетну масу фасують в попередньо підготовлену скляну чи металеву тару, герметичне укупорюють, стерилізують при відповідних режимах, охолоджують, сортують, термостатують (витримують не менше 15 днів), розбраковують, етикетують та направляють на реалізацію.

Штучні м'ясні паштети. Штучні мясні паштети виготовляють на поточно-механізованих лініях. Підготовлену паштетну масу піддають термічній обробці в мішалках-плавителях закритого типу протягом 60 хвилин при температурі 80-85°С при безперервному перемішуванні поки не досягнуть температури в центрі паштету 72°С [II]. Печінкові паштети розрізняють таких видів:

- з коровячим маслом вищого сорту;

- з свинячим жиром вищого сорту;

- з кістковим жиром;

М'ясні паштети виготовляють    - з яловичини ;

- з баранини;

- з курятини,

- з індичатини;

- гусятини. Для виготовлення паштетів використовують наступну м'ясну сировину: жиловану яловичину, свинину (у тому числі і стерилізовану),

телятину, обвалене куряче ті гусяче м'ясо, кроликів, нутрій, м'ясо механічної обвалки; жир свинячий, топлений ті кістковий, курячий [8].

Рослинна сировина: цибуля ріпчаста, крупи, (манна, рисова, вівсяна, кукурудзяна), борошно, крохмаль, квасоля, морква, паприка, гарбуза, горох,

чечевиця, гриби, прянощі.

До субпродуктів які  можуть бути використані при формуванні паштетної сировини відносять

• субпродукти І категорії: мізки холоджені, печінка охолоджена, свинячий жир-сирець, почки любого виду свійської тварини, серце та свиняча щіковина;

• субпродукти II категорії: свиняча шкурка, міжсоскову частину, свинячі хрящі [26].

Сьогодні багато споживачів не вживають м'яса та м'ясних продуктів  через їх якість. Для того, щоб  не допустити до вживання в їжу  недоброякісного м'яса та м'яса хворих тварин, в нашій країні, працює служба ветеринарної медицини. Спеціалісти цієї служби перевіряють всі продукти забою. Для вживання в їжу службою ветеринарною медициною випускається тільки "благополучне" та доброякісне м'ясо та м'ясні вироби. І не їх вина в тому, що власник вбитої тварини продає м'ясо чи вироблені з нього м'ясні продукт на несанкціонованому ринку.

До підконтрольних показників якості м'ясних паштетів належать:

технічні вимоги щодо виготовлення продукції, вимоги встановленні стандартом щодо маркування, транспортування, зберігання та упакування паштетів. Для приготування паштету м'ясного допустимі - мясні обрізки, мяса із всіх видів мясних консервів (крім консервів 'і томатним соусом). відкритих після закатки і контрольної ванни і протікаючих банок виявлених при першому сортуванню після стерилізації в кількості не більше 25% віл маси бланшированого м'яса [32].

Технічні вимоги: Консерви повинні бути приготовленні строго по рецептурі

вказаній у стандарті відповідно до певного виду паштету. По органолептичним та фізико-хімічним показникам консерви повинні відповідати вимогам та нормам вказаних у стандартах. По бактеріологічним показниках консерви повинні відповідати вимогам інструкції «Про порядок санітарно-технічного контролю консерв» затвердженою Міністерством здоров'я України.

Консерви повинні бути прийняті промислово-ветеринарним та технічним контролем підприємства виробника. Виробник повинен гарантувати  відповідність консерв що випускаються вимогам дійсного стандарта та супроводжувати кожну партію випускаємих консервів документами встановленої форми, які засвідчують їхню якість.

Методи випробування: Для конторольної перевірки споживачем якості консервів, а також відповідності тари, упаковки та маркування вимогам дійсного стандарту повинні застосовуватись правила відбору проб та методи випробувань по ГОСТ 5370-58 «Продукты пищевые консервированные. Метод   определения   олова.»,   ГОСТ   10444-63   «Определение бактериологических показателей. Исследование пищевых животных жиров », ГОСТ 8756.0-70 «Продукты пищевые консервированные. Отбор проб й подготовка их к испытанию», ГОСТ 8756.1-70 «Продукти пищевые консервированные. Методы определения органолептических показателей , массьі нетто или обема й массовой доли составньїх частей.», ГОСТ 8756.18-70 «Продукти пищевые консервированные. Метод определения внешнего вида, герметичности и тары й состояния внутренней поверхности   металлической   тары»,  ГОСТ  8756.20-70  «части консервированных продуктов из плодов й овощей, консервов мясньїх й мясорастительных» [20, 21, 22, 23, 24, 25].

При отриманні незадовільних  результатів випробувань принаймні  по одному із показників виконують 'і ним повторні випробування на подвоєній

кількості зразків, взятих з тої ж самої партії. Результати повторних випробувань є остаточними.

Вимоги щодо маркування паштетів:    Консерви повинні розфасовуватись в жестяні банки по ГОСТ 5981-71 «Маркировка й упаковка мясных консервов в железную тару». Маса нетто консервів в банці повинна бути 100;

250 чи 350г.

На етикетці повинні бути вказані: склад паштету, країна та адреса виробника, поживна цінність продукту, назва продукту, маса продукту (нетто, бруто), термін придатності, та строки зберігання. Консерви повинні бути упаковані в дощаті ящики по ГОСТ 13516-72 «Ящики из гофрированного картона для консервов, пресервов й пищевых жжид костей».

Зберігання та транспортування  консервів повинні виконуватися у відповідності з дійсними інструкціями та правилами, затвердженими в устнановленому порядку [2].

Отже вітчизняний виробник ретельно слідкує за дотриманням рецептури при виробництві паштетів, і оправдовує свою продукцію перд споживачем, використовуючи якісну сировину, екологічно чисте упакування та дотримуючись правил транспортування.

13. Фактори, які формують якість м'ясних паштетів

Формування якості м'ясних  паштетів відбувається згідно із Законом  України "Про м'ясо та м'ясні продукти". Згідно зі статті 3. цього закону державне нормування показників якості і безпеки м'яса, м'ясної сировини та м'ясних продуктів проводиться шляхом встановлення норм цих показників у