Товарознавча характеристика асортименту побутового керамічного посуду вітчизняного виробництва на ринку України

Міністерство  освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Київський національний торговельно-економічний  університет

Кафедра товарознавства та експертизи непродовольчих товарів 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Товарознавство непродовольчих товарів»

на тему: «Товарознавча характеристика асортименту побутового керамічного посуду вітчизняного виробництва на ринку України» 
 
 
 
 
 
 

             студентки 5  курсу, 1 групи

                                                                            товарознавчого факультету

                                                                            заочної форми навчання

                                                                            Стогній Р.М. 

                                                      Науковий  керівник:

                                                              к.т.н., доц. Сім’ячко О.І.  
 
 
 
 
 

Київ 2011

Зміст

      Вступ

1. Стан ринку керамічного посуду в Україні………………………………..4
2. Споживні властивості керамічного посуду та чинники, які їх формують………………………………………………………………….13
3. Вимоги нормативних документів до якості пакування та маркування керамічного посуду……………………………………………………….18
4. Характеристика та класифікація керамічного посуду………………….21
5. Порівняльна товарознавча характеристика керамічного посуду вітчизняних виробників…………………………………………………..26

Висновки  та пропозиції

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     В наш час відмінне вирішення поставлених соціальне - економічних питань вимагає високих темпів розвитку ланок, що виробляють предмети народного споживання. До таких ланок відноситься і фарфоро-фаянсова промисловість.

     Фарфорові вироби відносяться до виробів багатократного використання, тривалість використання яких визначається здатністю зберігати головні показники фізико — технічних властивостей в процесі експлуатації. Збільшення часу експлуатації виробів з фарфору рівноцінно додатковому збільшенню її випуску без яких не будь збитків.

     Темпи підвищення ефективності фарфоро-фаянсової  промисловості залежать від досягнутого рівня якості продукції і від того, які будуть створені умови для досягнення певної мети.

     Одним із актуальних питань, що стоять перед  фарфоровою промисловістю при плануванні якості продукції, є вивчення попиту, вивчення та прогнозування потреб населення. Дуже важливо встановити відношення асортименту продукції, що виробляється, зі сформованими потребами населення. Це дозволить створити необхідний асортиментний мінімум. Формування асортименту за цією схемою дозволить нам створити™ дизайн, моделювання та проектування нових форм та оформлення фарфорових виробів.

     Попри це продукція вітчизняного виробництва  має ряд переваг: має порівняно нижчу собівартість сировини та виробництва, екологічну нешкідливість через використання переважно екологічно-чистої сировини, гігієнічність виробів тощо.

     Відомо, що попит на вироби з фарфору постійно зростає, формується під впливом багатьох факторів. Вивчення системи планування рівня якості дозволить виробляти вироби з таким корисними властивостями, які в максимальній степені будуть задовольняти як матеріальні, так і духовні потреби споживачів.

     Покращення  якості та асортименту виробів з  фарфору пов'язано з необхідністю підвищення техніко - організаційного  рівня виробництва, досконалого налагодження системи контролю якості, постійне оновлення та розробка нових сучасних виробів. Все це є метою для здійснення оцінки асортименту, споживчих властивостей та контролю якості фарфорових виробів, для кращого вивчення та подальшого досконалого вирішення проблем фарфорового виробництва.

Об'єктом  курсової роботи: є керамічні вироби.

     Мета  курсової роботи: товарознавча характеристика асортименту побутового керамічного посуду вітчизняного виробництва на ринку України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Стан  ринку керамічного  посуду в Україні

     Сьогодні  кількість вітчизняних підприємств, які виробляють керамічні вироби побутового призначення (посуд та художньо-декоративні вироби), складає 36, серед яких 15-17є крупними спеціалізованими фірмами.

     Виробництво керамічних виробів в Україні, а  це, насамперед фарфоро-фаянсові та майолікові вироби, за 2005 - 2010 pp. представлено на рис. 1.

Рис 1. Виробництво фарфорово-фаянсових  та майолікових виробів 2005 - 2010 pp.

     Однією  з причин таких низьких показників виробництва керамічних виробів  в Україні є технологічна відсталість  наших підприємств. Так, вітчизняні виробники фарфорофаянсового посуду формують вироби за старою технологією "глиняного розчину". Сучасна технологія сухого формування керамічних виробів, яка застосовується за кордоном поки що не використовується на підприємствах України [1, с. 5].

     Сформована  ситуація в керамічній промисловості  є однією з найбільш складних в  Україні. Споживчий попит на керамічні  вироби на внутрішньому ринку набагато перевищує пропозиції наших виробників. Україна має потужний мінерально-сировинний потенціал для виготовлення виробів з фарфору, фаянсу, майоліки. Запаси каоліну, кварцу, польового шпату, необхідні для фарфоро-фаянсової промисловості, практично необмежені. Наявна потужна сировинна база та високий розвиток національних традицій виготовлення керамічної продукції створюють всі умови для ефективного розвитку цієї галузі.

     На  жаль, реалізація величезного потенціалу України для розвитку кераміки відбувається шляхом експорту сировини в Німеччину, Іспанію, Італію, Туреччину, країни Балтії, а потім імпорту з цих країн готової продукції.

     На  сучасному ринку України основу фарфорової промисловості складають  такі заводи, як Коростенський, Баранівський, Тернопільський, Довбишський, Дружківський, Полтавський і Полонський та інші підприємства і товариства. За обсягом  випуску фарфорових виробів серед країн СНД на Україну припадає 13%. Найпотужнішими підприємствами-виробниками є Баранівський фарфоровий завод, Дружківський фарфоровий завод, Київський ЗАТ "Деффа" і АТЗТ "Коростенський фарфор". Ці підприємства зацікавлені у взаємному співробітництві зі споживачами їх продукції, в тому числі, із закордонними фірмами [1, с.7].

     Ринок фарфорових виробів в Україні  формується фарфоровою продукцією як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Так, обсяг імпорту  фарфорових виробів за 2010 р. склав 36,25% від обсягу їх виробництва. На ринку України представлена продукція Німеччини, Англії, Чехії, Китаю та ін.

     За  кордоном відношення до посуду чисто  утилітарне, там більше звертають  увагу на якість черепка, на технічні властивості фарфору. В певних випадках вимагається, щоб його теплопровідність була низькою для того, щоб їжа довше зберігала тепло. Сучасний посуд за кордоном, як прийнято, без малюнку, спрощеної форми. У нас навпаки-використовують багато фарб і золота, люстрові покриття, ручний розпис. Виробництво препарату рідкого золота засвоєно тепер і в Україні на Львівському заводі ,Дргентум".

     На  Заході золото не використовують, але  там більше уваги звертають на те, щоб фарфор був блискучий, без  включень і крапинок. Відходи виробництва в них втроє нижчі, ніж у нас, але весь брак у нас йде на вторинну переробку.

     Україна завжди виробляла фарфор з власної  сировини. Тут є все, що потрібно для виробництва, навіть природний  конгломерат фарфорових масел.

     На  сьогодні елітний високоякісний  фарфор - це англійський фарфор. Ціни на нього коливаються і при бажанні можна знайти як відносно недорогий фарфор, так і елітний, який з часом тільки буде зростати в ціні. До ексклюзивних можна віднести фарфор англійської компанії Wedgwood. Посуд цієї фірми далеко не дешевий. Навпаки компанія Royal Grafton пропонує досить недорогі сервізи з кістяного фарфору. З твердого англійського фарфору варто звернути увагу на біло-блакитну колекцію посуду англійської компанії Spode. її продукція нагадує китайський фарфор. Відносно молода компанія Portmerion, яка вже встигла завоювати ринок своїм зображенням на сервізах рослин і квітів. Також славою користуються німецький фарфоровий посуд, наприклад Villeroy & Boch, Rosenthal, Kaiser, Tettau, Seltmann. Вона є ексклюзивною і дорогою, доказом є посуд фірми Rosenhal виробляється по авторському дизайну Версаче.

     Декілька  слів необхідно сказати про французький  фарфоровий посуд. Його виготовляють в  Лиможі, де виробляють колекції для  видатних торговельних домів Hermes, Tiffani, Faberge [1, с.8].

     Дані  фірми представлені на ринку є  дорогими для споживачів в Україні. Підтвердженням цього наведена табл. 1

     Таблиця 1

     Порівняння  цін на фарфорові  вироби вітчизняних  та іноземних виробників

     Продовження табл. 1

     Слід  відмітити, що художні вироби з фарфору зарубіжного виробництва на 20-40% дорожчі за вітчизняні. Отже, все більше людей і в Україні і в світі, сідаючи за стіл, сервірований витонченим фарфором, милуватимуться виробами творців вітчизняних підприємств.

     Пріоритетне місце серед вітчизняних виробників займає продукція АТЗТ "Коростенський фарфор" (28 %), на другому місці продукція Тернопільського заводу (21%), далі - Київського ЗАТ "Деффа" (18%), Баранівського (15%) та Дружківського фарфорового заводу (11%) і незначна частка (7%) припадає на інші фарфорові заводи такі, як Полтавський, Полонський, Довбишський тощо. Коростенський завод, який нині є Акціонерним товариством закритого типу (АТЗТ), випускає не лише фарфоровий посуд, а й освоїв випуск художньо-декоративних виробів, нових за формою, кольоровою гамою, декоруванням [1, с.9].

Рис. 2. Структура ринку  фарфорових виробів  підприємств України

     Найбільшу частку в товарообігу художньо-декоративних виробів займає скульптура (47%), на другому місці - сувенірні вироби (22%). Подарункові набори займають третє місце і складають 18%, а частка ваз декоративних і для квітів становить 13%.

     Розвиток  вітчизняного виробництва художніх виробів відбувається в умовах насичення  ринку декоративними виробами зарубіжного  виробництва та посилення конкуренції. Фарфорові вироби зарубіжного виробництва характеризуються сучасним дизайном форм, новими видами обробки, білістю та невеликою вагою. Останнім часом втрачає свої позиції на світовому ринку китайський фарфор. Значна частина виробів китайських підприємств, що надходять на вітчизняний ринок, мають суттєві недоліки якості. Серед вітчизняних підприємств сьогодні найактивнішим на ринку є АТЗТ "Коростенський фарфор". Так, Коростенський завод уклав угоди з фірмами Бельгії та Нідерландів, які ознайомилися з асортиментом підприємства на міжнародній виставці та зацікавилися українською продукцією. Успішно налагодженні стосунки підприємства "Коростенський фарфор" з підприємцями Москви та інших великих міст, що дозволило за останні два роки вдвічі збільшити обсяги реалізації фарфорових художніх виробів у Росію. Слід звернути увагу на те, що багато унікальних декоративних виробів в Російську Федерацію експортуються на замовлення ділових кіл, приватних підприємців і осіб. Але головним ринком збуту Коростенського фарфору залишається Україна. На її території у великих містах розташовано 12 спеціалізованих магазинів, які мають ще й філії, а в 10 містах відкрито також торгові представництва.

     Майже усі художні вироби Коростенського заводу відрізняються широкою кольоровою гамою та елементами українського орнаменту. Так, скульптура з відтворенням українського одягу, історичних або релігійних подій користуються великим попитом не тільки в межах країни, а й за кордоном.

     В асортименті АТЗТ "Коростенський  фарфор" існує більше ніж 350 видів виробів з твердого та м'якого фарфору з надглазурним і підглазурним розписом ручним, механічним і комбінованим способами. Із них - 150 видів художньо-декоративних виробів, які складають близько 42% всієї фарфорової продукції підприємства.

     За  загальними показниками ця продукція відповідає всім нормам, користується попитом як на ринку України, так і за її межами. Але хотілося б зауважити, що вироби з фарфору не є товарами першої необхідності, тому необхідно вивчати попит населення для обґрунтованого формування обсягів і структури товарної пропозиції на ринку [1, с.10].

     Однак продукція заводу поступається ще деякою мірою виробам зарубіжних фірм за зовнішнім виглядом, дизайном, формами. Так білість фарфорових виробів  цього підприємства не перевищує 64%, в той час як вироби закордонні мають цей показник 70% і більше. А саме підвищення білості є запорукою успіху на ринку, оскільки споживачі тягнуться до натуральної краси і привабливості, до чистоти, яку символізує білість фарфору.

     З кожним роком реалізація керамічної продукції вітчизняного виробництва збільшується. Нині вона відрізняється від інших закордонних виробів своєю ціною і займає особливий сегмент ринку, оскільки зорієнтована на споживачів із низькою платоспроможністю. Знання потреб та споживчого попиту дозволяє виробникам цілеспрямовано розробляти конкурентоспроможний продукт високої якості, що сприяє збільшенню експортно-імпортних операцій і є позитивним в розвитку керамічної промисловості України.

     Крупні  підприємства фарфоро-фаянсової промисловості  такі як АТЗТ "Коростенський фарфор", Київський ЗАТ "Деффа" та ін. мають всі шанси вийти на світовий ринок зі своєю конкурентоспроможною продукцією, оскільки для цього є, перш за все потужна сировинна база, висококваліфіковані спеціалісти в цій галузі, а по-друге, значний досвід та глибокі національні традиції в художньо-естетичному оформленні керамічних виробів. В табл. 2 представлена структура асортименту фарфорових виробів Київського ЗАТ "Деффа" [1, с.12]. 

     Таблиця 2

     Структура асортименту фарфорових виробів Київського підприємства ЗАТ "Деффа" (2009-2010 pp.)

     Сьогодні  пріоритетне місце в ринковій стратегії виробника при розробці цілеспрямованої товарної політики займають питання забезпечення конкурентоспроможності товару. Так, в світовому виробництві фарфору ясно вираженою тенденцією є комп'ютеризація виробництва, а саме контроль якості продукції, починаючи з контролю якості сировини, технологічних процесів та готового товару. Крім того, враховуючи досвід зарубіжних країн, підприємствам фарфоро-фаянсової промисловості України необхідно ширше використовувати екологічно чисті види декорування (термопластичне декорування, технологія гарячого тиску тощо), підглазурні барвники, покриття кобальтом та деколі. Необхідно також освоювати нові види комплектування чайно-кавово-столових сервізів, значно покращити якість індивідуальної упаковки виробів.

     Розробка  нових нормативних документів (ДСТУ, ТУ) є також невідкладним завданням та запорукою зростання конкурентоспроможності керамічних виробів України.

     Сучасні ринкові відносини України вимагають  постійного оновлення товарної пропозиції, тому є актуального проблема виробництва  та випуску на світовий і вітчизняний  ринок нової фарфорової продукції.

     Аналіз  ринку керамічних побутових товарів  показує, що споживчий попит на керамічні  вироби на внутрішньому ринку значно перевищує пропозиції українських  виробників. Тому значна доля (36-40%) продукції  закордонного виробництва на ринку України є невипадковою, а закономірною. Україна займає одне з провідних місць в світі за законами неметалорудних природних копалин польового шпату, каолінів, глин, пісків тощо. Наявна потужна сировинна база та високий розвиток національних традицій виробництва керамічної продукції створюють на сьогодні всі умови для ефективного розвитку керамічної галузі [1, с.13].

     На  жаль, Україна сьогодні в основному  експортує сировину в Німеччину, Іспанію, Італію, Туреччину, країни Балтії, а потім імпортує з цих країн  готову продукцію за значно високими цінами.

     Більше 35 підприємств України виготовляють керамічні вироби побутового призначення, серед яких найпотужнішими є Баранівський, Дружківський, Коростенський, Тернопільський та Київський фарфорові заводи, які  є на сьогодні акціонерними товариствами відкритого чи закритого типу. Проведений аналіз показав, що перевагу споживчий ринок надає виробам вітчизняного виробництва (60-62%) в основному із-за цінового фактору, але вітчизняна продукція не є конкурентоспроможною за якістю. Тому сьогодні пріоритетне місце в ринковій стратегії виробника при розробці цілеспрямованої товарної політики займають питання забезпечення конкурентоспроможності товару.

     В світовому виробництві фарфору  чітко висловленою тенденцією є  комп'ютеризація виробництва, а саме, контроль якості продукції, починаючи з контролю якості сировини, технологічних процесів та готового товару. Крім того, враховуючи досвід зарубіжних країн, підприємствам фарфоро-фаянсової промисловості України необхідно ширше використовувати екологічно чисті види декорування (термопластичне декорування, технологія гарячого тису тощо), піглазурні барвники, покриття кобальтом та деколі. Необхідно також засвоювати нові комплектування чайно-кавово-столових сервізів, значно покращити якість індивідуальної упаковки виробів.

     Розробка  нових нормативних документів (ДСТУ, ТУ) є також невідкладним завданням  та запорукою зростання конкурентоспроможності керамічних виробів України [1, с.14]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Споживні  властивості керамічного посуду та чинники, які формують

     Споживні  властивості керамічного посуду визначаються функціональними, ергономічними, естетичними властивостями авторського  зразка, властивостями кераміки і  якістю виготовлення виробів. Багато фізико-хімічних властивостей кераміки служать показниками споживних властивостей порцелянового і фаянсового посуду. Найважливішими з яких являються наступні: щільність, білизна, просвічуваність, механічна міцність, твердість, блиск поливи, пористість, термічна та хімічна стійкість, швидкість поширення звукових хвиль

     Об'ємна маса порцеляни дорівнює 2,3 - 2,5 г/см³, а фаянсу -1,92-1,96 г/см³. Білизна порцелянових виробів залежить від вмісту в сировинних матеріалах домішок заліза, титану, хрому та інших фарбуючих сполук, а також від режиму та середовища в печі при випалюванні. Зниження білизни може бути і внаслідок неповного вигорання вуглероду при випалі в окислювальному середовищі та неповного відновлення окислів трьохвалентного заліза у двохвалентне. Окисли трьохвалентного заліза надають черепку жовтуватого відтінку, а двохвалентного - синюватого. При збільшенні вмісту в шихті каоліну білизна збільшується.

     На  білизну суттєво впливає наявність  поливи. Збільшуючи товщину шару поливи, білизна знижуватиметься. її визначають візуально шляхом порівняння випробуваного зразка з еталоном або за допомогою спектрофотометра.

     Просвічуваність залежить від сполук склоподібної фази (кількості та ступеня дисперсності плавнів), температури випалу, коефіцієнта  проходження світла через масу визначеного  складу та товщини стінки виробу. Порцеляна просвічується навіть при великій товщині виробу, тому що має щільний спечений черепок. М'який фарфор має вищу просвічуваність, ніж твердий, але меншу термічну і механічну міцність. Фаянсові вироби не просвічуються, адже черепок занадто пористий.

     Механічна міцність є важливою властивістю, від  якої залежить довговічність виробу. Міцність порцелянових виробів залежить від співвідношення кристалічної та склоподібної фаз черепка, товщини виробу, пористості шару поливи. У фаянсу вона вища, ніж у порцеляни.

     Полива  не повинна псуватися столовими  приборами - ножами, вилками, ложками. її псування суттєво знижує санітарно-гігієнічні показники. Твердість шару поливи за мінералогічною шкалою Мооса для  порцеляни становить 6,5-7,5, а для фаянсу -5,5-6,5. Порцелянові поливи є твердими, майолікові - м'якими, а фаянсові належать до середніх. Блиск поливи надає виробам привабливий зовнішній вигляд, його визначення проводять за еталоном - темним увіолевим склом, блиск якого дорівнює 65%.

     Пористість визначають методом водопоглинання, у порцеляни вона становить 0,1-0,2 %, а у фаянсу - 9-12 %.

     Термічна  стійкість характеризує здатність  виробу витримувати різкі зміни  температур. Стійкість порцелянових виробів вища, ніж у фаянсових. Порцелянові вироби повинні витримувати перепади температур від 205 до 20°С, а фаянсові - від 145 до 20°С ( для безкольорових полив) і від 135 до 20°С (для кольорових полив).

     Хімічна стійкість полив і керамічних фарб для побутових порцелянових і фаянсових виробів має бути високою, тому що при контакті зі слабкими кислотами і лугами за звичайних температур або при нагріванні до 60-65°С вони не повинні псуватися.

     Вплив сировинних матеріалів на споживні властивості.

     Основні матеріали керамічного виробництва необхідні для приготування керамічної маси, глазурей та фарб, а допоміжні - для виготовлення гіпсових форм, вогнетривкого припасу і капселів.

     Глина - це гірська порода полімінетрального складу, земле подібна, яка здатна утворювати з водою пластичне тісто для формування виробів, які після випалювання набувають твердість каменю.

     Пластичність - це здатність тістоподібної керамічної маси приймати при зволоженні водою під впливом зовнішньої дії різну форму та зберігати її після припинення цієї дії.

     За  показником пластичності глини ділять на високо пластичні, середньої, помірної та малої пластичності.

     Усадка - зміна лінійних розмірів зразка з глини під впливом процесів сушки і випалювання.

     Вогнетривкість - це властивість глини протистояти, не розплавляючись, під дією високих температур.

     За  вогнетривкістю глини ділять на: вогнетривкі (>1580⁰С), тугоплавкі (1350-1580°С), легкоплавкі (<1350°С).