Товарознавча оцінка мінеральних вод

ВСТУП

Актуальність теми. Екологічна ситуація вимагає наукового підходу до використання природних багатств, зокрема питної, мінеральної та інших видів вод. Здоров’я людини на 70% залежить від якості води. Вода самий необхідний для споживачів, проте зручний для фальсифікації та дешевий у виробництві товар. Рівень фальсифікації мінеральної води на українському ринку продовольчих товарів сягає 20%, російського – 30% від усього об’єму, що виробляється.

Сучасний підхід до вирішення цих проблем полягає в підвищенні рівня поінформованості громадян та виховання екологічної культури та культури споживання. Цьому сприяють такі телевізійні проекти, як „Знак якості”. Жодна програма не обходиться без експертизи. Дослідження якості товарів та послуг відіграє важливу роль в багатьох галузях господарства, але найбільш актуальною є в харчовій галузі .

Проблемами класифікації мінеральних вод займалися такі вчені як В.Иванов., Г.Невраєв, В.Шестопалов, Г.Негода, М. Набока, Н. Овчиннікова; проблемами оцінки якості мінеральних вод - Ю. Шварцман, А.Ясевич, В.Нацик та ін.

Як вже згадувалося, мінеральні води, особливо в тому асортименті, який наявний в Україні, – це справжнє бальнеологічне багатство. І оскільки технологічний прогрес не стоїть на місці, досліджуються нові властивості мінеральних вод, відкриваються нові методи забезпечення кращих характеристик якості кінцевого продукту, то з усього вище сказаного можна зробити висновок, що тема користування природними питними мінеральними водами вимагає подальшого вивчення і періодичного оновлення нормативно-технічної бази.

Метою нашої роботи було удосконалення  організації маркетингової діяльності заводу на основі  товарознавчих та ринкових досліджень асортименту та якості його продукції.

Об’єкт дослідження – ПрАТ  «Муровано-Куриловецького заводу мінеральної води «Регіна»».

Предмет дослідження –асортимент та якість мінеральної води «Регіна» та система маркетингу заводу.

Основними завданнями роботи є наступні:

1)  дати загальну характеристику мінеральних вод;

2)  охарактеритизувати основні види мінеральної води та вимоги до її якості;

3)  здійснити товарознавчу оцінку асортименту та якості мінеральної води «Регіна» та її конкурентів;

4)  провести аналіз  вмісту основних хімічних показників  в мінеральній воді «Регіна»;

5) дослідити маркетингову діяльність ПрАТ «Муровано-Куриловецького заводу мінеральної води «Регіна»»

6) розробити шляхи удосконалення  організації маркетингової діяльності  заводу в розрізі його стратегічних  перспектив та результатів оцінки  його продукції.

7) зробити висновки.

В ході дослідження використовувалися наступні методи: експертний під час оцінки якості продукції, статичний з під час моніторингу ринку; експресні методи аналізу, наприклад, іонна хроматографія та кондуктометрія – під час перевірки хімічного складу зразків води; кондуктометричний метод під час експрес-аналізі фасованої води на предмет її електропровідності (мінералізації), хімічні та фізико-хімічні інструментальні методи, економічні методи.

Для проведення дослідів застосовували іонний хроматограф Metrohm IC 792 з кондуктометричним детектором та аналітичними колонками для визначення катіонів та аніонів; кондуктометр HI-3877 фірми Hanna Instruments для визначення рівня електропровідності води.

Інформаційною базою для написання дипломної роботи були  монографії,  результати анкетування, спостережень, статистичні дані, довідники, стандарти, результати проведених досліджень, опубліковані в періодичних виданнях.

Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел 87, додатків та викладена на 90 сторінках з 16 рисунками, 34 таблицями.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРОЗНАВЧОЇ ОЦІНКИ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД

1.1.Аналіз ринку мінеральних вод в Україні

Українській ринок мінеральних вод знаходиться на стадії насичення, з досить жорсткою конкуренцією. Незважаючи на труднощі, цей ринок є досить привабливим. Тому що випуск мінеральних вод є одним з найбільш рентабельних (середня норма рентабельності 12%) та перспективних видів продукції. Порівняно з ринком безалкогольних напоїв він є слабо насиченим якісною продукцією як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Останнім часом на українському ринку мінеральних вод з‘явилась тенденція до швидкого розширення меж ринку, з`являються нові, поки що не охоплені на українському ринку сегменти. Це було викликано цілим переліком причин (привабливість галузі, низькі витрати на виробництво, прагнення населення вести здоровий образ життя, погіршення якості питної води, особливо в великих містах), але найвагомішою вважається різке погіршення якості питної води в містах. Споживання мінеральних вод складає приблизно 17 літрів в рік на душу населення (потенційний обсяг ринку 4,5 млрд. літрів з урахуванням середньоєвропейського рівня споживання, що складає 30 літрів в рік на душу населення) . Таким чином на сьогоднішній день потенційна ємність національного ринку освоєна лише на 33%. Аналогічна ситуація складається й на просторі постсоціалістичних країн, а тому ці напрямки є найбільш перспективними, щоб займатися їх розробкою для більшості підприємств галузі. Такий висновок підкріплюється ще й тим фактом, що жодна компанія з виробництва мінеральних вод не займає провідного положення на ринку країни в цілому (що дає можливість для іноземних компаній прорватись на ринок). Це можна пояснити тим, що в світі існує велике розмаїття видів природних мінеральних вод, більшість з яких за своїм складом є унікальними в світі. До того ж існують штучно мінералізовані мінеральні води, на які також припадає велика частка конкуренції. [20]

На території України виявлено понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, головним чином у межах Українських Карпат (Нафтуся, Свалява, Поляна Квасова та ін.), Українського щита (Хмільник, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород). Основні родовища Мінвод в Україні [12]:

Вінниччина: Хмільницьке (радонові джерела), Тульчинське, «Регина» (Муровані Курилівці), «Подольска» (Вінниця);

Дніпропетровщина: Лиманське (кур. «Солоний лиман»), Нікопольське, «Криворіжська», «Дніпропетрівська», «Царичанська», «Знаменівська» (Новомосковськ);

Донеччина: «Золотий колодязь» (Добропілля), Велико-Анадольське (радонове; Волноваха), Слов’янське;

Житомирщина: «Житомирська»;

Закарпаття (бл. 360 джерел);

Запорізька обл.: Мелітопольське (мінвода «Мелітопольська»), Приазовське, Акимівське (кур. Кирилівка), Бердянське;

Івано-Франковщина: Осмолодівське (Рожнятовський р.), Слободське і Коршевське (Коломия), Делятинське (Надвірна), Долинське (розсольні), у Придністров’ї [с-ще Більшівці, Городенка, курорт «Черче» (у т.ч. сульфідні)], Завадівське (Калуш), мін. води – «Верховинська», «Перегинська», «Роксоляна», а також найвідоміша «Буркут» (Буркут Верховинського р-ну; аналог кисловодського «Нарзану»);

Київщина: Миронівське (також у Владіславовці), Білоцерківське, у курортній місцевості Конча-Заспа, поблизу Броварів, столові мінводи – «Київська», «Оболонь», «Бориспільська», «Березаньська», «Чорнобильська» (у минулому), «Курортна», «Софія Київська», «Каліпсо»; та ін.

Виробництво мінеральної води натуральної негазованої протягом січня-червня 2012 року зменшилося на 24,6% до 14 млн. дал, а газованої натуральної – на 12,8% до 66,9 млн. дал. [12]

 Саме бюджетні обмеження  українських споживачів багато  у чому і визначають структуру  споживання того чи іншого  товару, а також саме витрати  споживачів безпосередньо формують  загальну місткість того чи  іншого ринку. Разом з тим поширеність споживання різних напоїв серед населення регіону дозволяє говорити про важливість чи схильність до заміни одних видів напоїв іншими. Загальна структура споживання напоїв населенням України оцінена на основі опитування компанією «TNS Group» населення міст із чисельністю мешканців понад 50 тис. (рис. 2.1):

Рис.1.1. Структура споживання напоїв українським населенням протягом 2010-2011 рр. [15]

У загальній структурі споживання слід вказати на незначні коливання у частці мінеральних вод, а саме, збільшення споживання у весняно-літній період та скорочення у осінньо-зимовий. Разом з тим кількість населення, що стабільно споживає мінеральні води, приблизно така сама, як і частка споживачів чаю, соків, пива та слабоалкогольних напоїв, молока та кисломолочних напоїв. Такий розподіл свідчить про те, що мінерально-столові води входять до числа традиційних напоїв на рівні з базовими калорійними, вітамінізованими та слабоалкогольними напоями. Споживання напоїв в Україні виявляє тенденцію до скорочення різноманітних видів і поступове їх зведення до основних груп. Крім того, спостерігається довгострокова тенденція до зростання обсягів споживання негазованих вод як наслідок піклування населення за власне здоров'я та відходу від стереотипів споживання газованих вод. Додатково до цього слід додати і зростання споживання соків та інших «здорових» напоїв з одночасним скороченням «нездорових» напоїв[12].

Розглянемо, яким же торгівельним маркам мінеральної газованої води віддають перевагу українці (рис.2.3.):

Таблиця 1.1

Рейтинг торгівельних марок мінеральної газованої води

по регіонам в 2011 р. [19]

Що ж до негазованої мінеральної питної води, то на рис. 1.3 зображено частку продажу негазованої мінеральної води (натур. пок.) у % протягом 2008-2012 рр.

Рис.1.3. Частка продажу негазованої мінеральної води протягом 2008-2012 р.р., % [12]

Загалом обсяг виробництва мінеральної столової та питної води (не враховуючи питну для доставки в офіс чи дім) протягом 2005-2012 рр. за даними Держкомстату був наступним:

Таблиця 1.2

Виробництво мінеральної столової та питної води в Україні протягом 2005-2012 рр., млн.л [20]

На ринку мінерально-столових вод остаточно сформувалася тенденція до відходу від споживання терапевтичних мінеральних вод і перехід до споживання столових вод. На рис.1.4 показано місткість тарованих вод України у вартісному(вище) та натуральному (нижче) показниках.

Рис.1.4. Місткість українського ринку тарованих вод 2009-2011 рр., млн.л, млн. грн. [15]

Бачимо, що протягом 2009-2011 рр. місткість у натуральному показнику збільшилася на 21,4 %, а вартісному – на 5,4%.

Найбільш містким регіональним сегментом ринку мінеральних вод України виступає Центральний регіон, який формує близько 32% загального споживання вод (рис. 1.5):

Рис. 1.5. Регіональна структура ринку мінерально-столових вод України у 2009-2011 рр. [19]

Причому, як видно з представленого рисунка, спостерігається тенденція до зростання частки Центрального регіону у структурі загального споживання мінерально-столових вод в Україні, а також скорочення у Східному та Південному регіонах. Місткість Західного регіонального ринку тарованих вод залишається невеликою і порівняно стабільною, що слід пояснювати наявністю широкого спектра регіональних брендів і вод місцевого розливу, а також схильністю місцевого населення споживати воду з природних джерел (особливо у сільській місцевості). [12]

Для розробки успішних маркетингових стратегій на ринку мінерально-столових вод України особливе значення має частка окремих каналів збуту у структурі забезпечення загальних обсягів споживання вод. Зазначимо, що у розрізі газованих і негазованих вод спостерігаються певні відмінності у каналах збуту, а саме, у першому близько 40% вод продається через супермаркети і магазини великого масштабу, а у другому вказаний канал забезпечує тільки 21,5-22%. Загальна структура важливості каналів збуту за двома сегментами представлена на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Потужність каналів збуту на ринку мінерально-столових вод України [15]

Отже, основним каналом збуту у сегменті газованих вод, за оцінками 2009-2011 рр., виступають кіоски, крамнички і павільйони, на сукупну частку яких припадає близько 50% обсягів продаж. Взагалі, сегмент газованих вод має збалансовану структуру різних форматів торгівлі. Сегмент негазованих вод тяжіє до місць покупки споживачами з високим культурним рівнем і відповідними доходами, про це свідчить продаж продукції через супермаркети, що організовуються, як правило, у великих містах.

Конкурентна ситуація на ринку мінерально-столових вод України свідчить про домінування двох компаній - холдингу «IDS Group» та ТНК «Coca Cola Beverages». Ринкові позиції основних компаній-гравців ринку мінерально-столових вод України у 2011 р. зображено на рис. 1.7.

Рис. 1.7. Структура виробництва мінеральної води за виробниками(у фіз. вираженні в Україні, 2011), % [19]

Бачимо, що найбільша частка припадає на IDS Group, що охоплює Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, Трускавецький завод мінеральних вод, дистрибуційну компанію ВАТ «НОВА», дистрибуційну компанію ЗАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи». Наочніше основні вітчизняні виробники мінеральної води подані у Додатку Д.

Проаналізуймо тепер головні чинники споживчого вибору та характерні особливості продукту, яким споживач віддає перевагу (рис1.8.).

Рис.1.8. Віддання переваги типам мінеральної води українським споживачем, % [20]

Як видно з рис. 1.8.,  яким типам мінеральної води віддають перевагу українські споживачі (на основі опитування респондентів міст з населенням від 50 тис. осіб - приблизно опитано 18000 респондентів компанією «TNS Group»). Так, бачимо, що думки респондентів розділилися майже порівну – в залежності від мети споживання споживач може надавати перевагу лікувальній або столовій мінеральній воді. Проте більшості споживачам великого значення, чи це столова, чи лікувальна вода немає, тобто вони розглядають мінеральну воду як товар повсякденного вжитку і не ставлять до нього якихось надмірних вимог.

Іншим критерієм визначення вподобань споживачів цього ж самого охоплення (приблизно 18000 опитаних споживачів) є те, чи віддають перевагу споживачі ароматизованій мінеральній воді (рис. 1.9).

Рис.1.9. Віддання переваги ароматизованості мінеральної води українським споживачем, % [20]

У результаті даного опитування, як видно із діаграми, визначено, що 65% опитаних віддає перевагу мінеральній воді без ароматичних добавок, 26,3 % додавання ароматичних добавок в мінеральні води значення взагалі немає, і лише 8,7 % респондентів відповіли, що віддають перевагу ароматизованій мінеральній воді.

Варто згадати також, що одним із важливих критеріїв споживчого вибору є надання переваги тому чи іншому типу упаковки товару. Так, в ході цього ж опитування компанією «TNS Group» приблизно 18 тис. українських споживачів було виявлено, в якій саме упаковці вони найчастіше купують мінеральну воду. В більшості купується мінеральна вода в пластмасових пляшкам місткістю 1,5 л (65,4% респондентів), далі йде мінеральна вода у пластмасових пляшках 2 л, 1 л, 0,5 л, і лише 6,3% респондентів віддали перевагу скляним пляшкам[19].

Наступним критерієм виявлення споживчих смаків українських споживачів щодо мінеральної води в ході опитування респондентів компанією «TNS Group» була частота споживання мінерально-столових вод.

Найбільша частина опитаних відноситься до категорії споживачів, які споживають мінеральну воду декілька разів на тиждень. Не можливо не звернути увагу і на те, що на 2-у місці стоїть категорія споживачів, що вживають мінеральну воду кожного дня. Інші категорії вживають мінеральну воду дещо рідше.

На рис.1.10 зображено основні ключові чинники споживчого вибору, які найбільше впливають на те, якій мінеральній воді віддадуть перевагу споживачі.

Рис.1.11. Ключові чинники споживчого вибору на ринку мінерально-столових вод України, % [19]

Наведена інформація дозволяє зробити висновок, що для українського споживача у виборі марки тарованої води ключову роль відіграють смак, упевненість у якості, ціна, лікувальні властивості та відомість марки. Саме остання характеристика (відомість марки), а також впевненість у якості фактично і створюють базис для високої вартості бренду мінерально-столових вод, в основу якого, як правило, намагаються закласти усі п'ять чинників.

Слід також вказати, що виведення на ринок багатьох потужних брендів компаніями - лідерами ринку призводить до розмивання їх позиціонування та конкурентних відмінностей, що має наслідком знецінення брендів, а як прояв виступає падіння важливості відомості марки за результатами опитування.

1.2. Класифікація та асортимент  мінеральних вод

Загалом мінеральні водли поділяють на натуральні та штучні, газовані та негазовані. Мінеральні води - це підземні води, які використовуються у народному господарстві залежно від їх хімічного складу. Таким чином, справжні мінеральні води – це води, добуті з гірських джерел, які мають лікувальні властивості, які виробники намагаються зберегти під час фасування води до ДСТУ 878:2006 «Води мінеральні природні фасовані».Більш придатною для цього є скляна тара [31].

Приведемо аналіз асортименту мінеральних вод більш детально.

I.За призначенням (залежно  від концентрації солей) мінеральні води поділяються на[28]:

- лікувальні – найбільш  насичена за сольовим складом  вода. До цієї категорії відносять  мінеральні води з мінералізацією – 10-15 грамів на літр {10-50 г / л - солоні},або води з підвищеним вмістом активних мікроелементів, наприклад, миш'яку чи бору. Її слід пити строго за рекомендацією лікаря (показання та методика їх застосування ті ж, що на курортах);

- лікувально-столові – у цій воді може міститися від 1 до 10 грамів солей на літр води. Гідність лікувально-столових мінеральних вод полягає в їх багатофункціональності: їх можна вживати як столовий напій [не регулярно] і систематично - для лікування (за призначенням лікаря);

- природні столові –  вода придатна для щоденного застосування (без будь-яких показань), вміст солей у ній не перевищує 1 грама на літр води. Як правило, вона м'яка, приємна на смак, без стороннього запаху і присмаку. Нормативні документи на мінеральні столові води відсутні. Тому критерії віднесення вод до мінеральних столових вод (у багатьох країнах) не стандартизовані. В Україні - Моршинська з мінералізацією 0,1-0,4 г/дм 3, Трускавецька (свердловина № № 0112/50 і 9912/38 глиб . 40 і 48 м в урочищі »Поміркі» із загальною мінералізацією 0,45-0,75 г / л;

Прийнято вважати придатними для внутрішнього застосування мінеральні (лікувально-питні) води з мінералізацією від 2 до 20 г / л. Якщо у воді є додаткові біологічно активні речовини в кількостях, здатних надавати лікувальну дію, мінералізація води може бути аж до прісної і / або ропної. Верхня межа мінералізації в бальнеології дорівнює вмісту солей у воді океанів - 35 г / л. [15]

II.За хімічним складом  мінеральні води поділяються  на шість класів: гідрокарбонатні  хлоридні, сульфатні, слабомініралізовані. Але є й інше трактування цієї класифікації - за іонним складом :

1.2. Гідрокарбонатні (лужні) - призначені для тих, хто займається спортом (впливають при посиленій м'язовій роботі, відновлюючи резервну лужність крові, а також при діабеті, інфекційних захворюваннях). Застосовуються при лікуванні сечокам'яної хвороби та подагри. Протипоказання - гастрит (тому що виділяється при розпаді гідрокарботатов вуглекислий газ стимулює секрецію шлункового соку);

1.1.Гідрокарбонатно-натрієві (лужні) води представлені досить великою групою. Найбільш відома серед них вода джерела «Боржомі» з концентрацією 6 грамів солі на літр. У групі закарпатських лужних лікувально-питних вод - «Лужанська» (колишня «Маргітская»), «Плосківський», «Свалява», «Поляна-Квасова»  - концентрація солей (по порядку - 7,5; 8,6; 9,7 і 10,5 г / л) вище, ніж в джерелі «Боржомі».

1.2.Гідрокарбонатні води пляшкового розливу, що мають змішаний катіонний склад, представлені джерелами «Аршан», «Амурська», «Селінда», «Багіаті» і «Важас-Цхаро» з мінералізацією в перших двох відповідно - 3,6 і 2,7 г / л , а в решті 2,3 [31]

2..Хлоридні - сприяють регулюванню роботи кишечника, жовчовивідних шляхів і печінки. Протипоказання до застосування (категорично) - підвищений тиск;

2.1.Хлоридно-натрієві води - «Кармадон», «Миргородська», «Куяльник» з мінералізацією 3,8; 2,8 і 3,1 г / л. ;

2.2.Хлоридно-кальцієві води (гіркі і гірко-солоні) - «Лугела», що містить 5%-ний розчин хлористого кальцію;

2.3.Хлоридні змішаного катіонного складу –джерела Прибалтики «Друскінінкай», «Валмієрський», «Кемері», «Вітаутас» і «Біруте» мають мінералізацію соотв. 7,5; 6,2; 4,8; 8,3 і 2,4 г / л.;

3.Сульфатні  - рекомендуються тим, у кого спостерігаються проблеми з печінкою і жовчного міхура (як жовчогінний, а також як проносне), ожиріння та цукровий діабет. Категорично не можна вживати таку воду дітям та підліткам, оскільки сульфати перешкоджають росту кісток, пов'язуючи кальцій їжі в просвіті шлунково-кишкового тракту в нерозчинні солі;

3.1.Сульфатно-натрієві води (глауберової) «Іванівська», «Шаамбари № 1» містять 93 і 76% сірчанокислих солей, в тому числі глауберової солі 59 і 74%.

3.2.. Сульфатно-кальцієві (гіпсові) - «Країнка», «Буковинська». У першій - 72, а в другій - 64% сульфату кальцію (гіпсу). Зміст глауберової солі - 5 і 16%, а магнезії - 13 і 8% від загальної мінералізації (2,4 і 2,6 г / л).

3.3. Сульфатні води змішаного катіонного складу серед вод пляшкового розливу мають три різновиди:  натрієво-магнієва («Баталінская»), магнієво-кальцієва (магнезіально-гіпсова) (вода «Кашин»),  кальцієво-магнієво-натрієва (вода «Московська») [31]

4.Слабомінералізовані води, що містять солей в межах 2 г на літр серед лікувально-питних вод пляшкового розливу становлять приблизно третю частину, причому половина з них має мінералізацію на рівні 1 грама  на літр. За хімічним складом вони дуже неоднакові, основну частку в них складають зазвичай гідрокарбонати.

4.1. Залізисті води застосовують при лікуванні органів кровотворення. Вміст заліза в джерелах «Буркут», «Нафтуся № 2», «Шепетівська», «Херсонська»;

4.2. Зі змістом органічних речовин -»Нафтуся» курорту Трускавець,

4.3. Інші слабомінералізовані води «Буковинська», «Знаменівська», «Ташкентська», «Сариагачская» мають гідрокарбонатно-натрієвий (содовий) тип. Сода в них становить 91, 73, 62, 57%. Це лужні води типу «Боржомі», але дуже сильно розбавлені[31].

III.Залежно від газового  складу і наявності специфічних  компонентів мінеральні води ділять на: вуглекислі, сульфідні (сірководневі), азотні, кременисті (H2SiO3), бромисті, йодисті, залізисті, миш'яковисті, радіоактивні ( Rn) та ін. Виділяють такі основні типи вуглекислих вод:

води типу Нарзанів - гідрокарбонатні і сульфатно-гідрокарбонатні (в т.ч. содово-глауберова) магнієво-кальцієві, зазвичай холодні, з мінералізацією до 3-4 г / л, які служать базою для найважливіших бальнеологічних курортів РФ (наприклад, курорт Кисловодськ, Желєзноводську нарзани);

води типу П'ятигорська - термальні складного аніонного складу, зазвичай натрієві, з мінералізацією до 5-6 г / л, які складають досить рідкісну і дуже цінну групу питних і зовнішньо застосовуваних вуглекислих вод (курорти П'ятигорськ - хлоридно-гідрокарбонатно-сульфатний «Машук № 19», Железноводск);

води типу Боржомі - гідрокарбонатні натрієві (содові, чисто лужні), холодні і теплі, з мінералізацією до 10 г / л. Води ці користуються широкою популярністю як найцінніші питні мінеральні води і застосовуються на багатьох курортах країни та СНД (Поляна Квасова-);

води типу Єсентуки - хлоридно-гідрокарбонатні натрієві (лужно-соляні), з мінералізацією до 10-12 г / л, а іноді і більше, нерідко (складного складу) з підвищеним вмістом брому та йоду (курорт Єсентуки - № № 4, 17, «Арзні» вірменська);

води Обухівського типу - гідрокарбонатно-хлоридні і хлоридні натрієві (солоні), з мінералізацією до 2,0-2,6 г / л (слабомінералізовані), іноді і більше, містять лікувальні органічні сполуки (курорт Обухове, Камишловскій р-н Єкатеринбурзькій обл. [18], Одеський «Куяльник № 4», Трускавецька «Нафтуся № 2», «Єсентуки № 20» (Кавмінводи)). [65]

Протягом останніх 15 років промисловий розлив мінеральних вод в Україні сформувався в окрему галузь. Якщо у середині 80-х років минулого століття в Україні розливали майже 50 найменувань, то сьогодні у реєстрі мінеральних вод нараховується понад 650, але найвідомішими залишаються перевірені виробники, чия продукція відповідає вимогам [30]. (табл.2).

Таблиця 1.4.

Найпопулярніші мінеральні питні води [30]