Товарознавча оцінка якості томатного соку, який реалізується в торговельній мережі м. Одеса

     Вступ

     Експертиза товару дозволяє підвищити якості продуктів, що випускаються, і різноманітність їх асортименту. Експертиза товару служить також як оригінальний вид діяльності, пов'язаний безпосередньо з реалізацією аналізу й оцінки споживчих властивостей продукту з використанням експертних методів на основі проведення випробувань і обліку результатів досліджень. Аналіз якості товару, як і будь-який вид діяльності, має свою структуру, що складається з декількох ключових компонентів суб'єкт, об'єкт, критерії, методи, процедуру й результат.

     З розвитком виробництва, їх концентрацією  і спеціалізацією, значним віддаленням місць виробництва від місць реалізації товарів необхідність в ідентифікації товарів все більш зростає, оскільки прагнення у певних людей до легкої наживи і обдурювання для отримання додаткового прибутку призводить до зростання об' ємів виробництва і реалізації фальсифікованих товарів [1].

     Внаслідок цього виникає потреба у визначенні тотожності або достовірності товарів, їх відповідності заявленим продавцем характеристикам (усно або письмово в маркіровці, товарно-супровідних документах).

     Засобами  задоволення цієї потреби  є встановлення спочатку опис характеристик товарів, а потім і їх регламентацію в нормативних або нормативно-технічних документах.

      У зв'язку з виникаючими проблемами  по достовірності, ідентифікації товарів на українському ринку необхідна розробка різних програм по забезпеченню безпеки товарів і захисту споживача. Не дивлячись на те, що в Україні прийнятий Закон "Про захист прав споживачів" і створені в кожному регіоні суспільства споживачів, фактично споживач залишився один на один в протистоянні з виробниками і підприємцями різного рівня. Певну допомогу в цьому протистоянні йому може надати тільки висококваліфікований експерт, що володіє спеціальними знаннями в цій області [2]. 

     РОЗДІЛ 1

     Порядок проведення товарознавчої  експертизи 

       1.1 Загальні положення експертизи

     Експертиза – це дослідження та розв'язання за допомогою експертів якогось питання, що потребує спеціальних знань. Експертиза може здійснюватися в різних сферах діяльності людини (наукова, технічна, бухгалтерська, медична, судова, товарознавча та інші експертизи).

     Слово експерт походить від латинського  «expertus», що означає досвідчений. Тому експерт, тобто особа, що запрошується у спірних, важких випадках для проведення експертизи, має бути кваліфікованим, досвідченим фахівцем [3].

     При проведенні експертизи експерт в залежності від поставленого перед ним завдання визначає наступне:

     –  вид, сорт товарів, сировини, матеріалів, та ін.;

• відповідність якості товарів та стандартів, технічних умов затверджених зразків, договорів між постачальником та покупцем;
• повноцінність товарів, розміри зниження їх якості, причини, що викликали втрату повноцінності;
• масу товару, тари, пакувальних матеріалів, відходів, браку, що передбачено стандартами, технічними умовами (ТУ), інструкціями та іншими документами;
• правильність маркування товару;
• відбирає у разі необхідності зразки продукції або товарів для лабораторного аналізу та ін [3].

     Експерти  торгово-промислової палати України  мають статус нейтральних, незацікавлених осіб, що не підпорядковані ні постачальнику, ні одержувачу товару. Вони незалежні, тому акти їх експертизи мають офіційний арбітражний характер у конфліктних ситуаціях між постачальником і одержувачем для судових, арбітражних та правоохоронних органів.

     Як  правило, товарознавча експертиза проводиться  у таких випадках:

     – при розбіжності між представниками покупця і постачальника у визначенні кількості та якості товару;

     – у випадку втрати первинної якості товару при транспортуванні, аварії або при інших обставинах;

     – на прохання прокуратури, судових, арбітражних  і правоохоронних органів;

     – при продажу населенню недоброякісних товарів.

     Особливу  роль товарознавча експертиза відіграє у експортно-імпортних поставках, у яких лише не зацікавлена, офіційна експертиза і може виступати арбітром у конфліктних ситуаціях [3]. 

     1.2 Організація і техніка проведення товарознавчої експертизи  

Загальний порядок  проведення товарознавчої експертизи вказаний на рис. 1.1

     Рис. 1.1 - Загальний порядок проведення експертизи

     Товарознавча  експертиза проводиться за 3-ма етапами: підготовчий, основний і заключний. На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення товарознавчої експертизи: заявку на призначення експертизи (додатки А1-А3), яка оформляється замовником, наряд на проведення експертизи. У заявці мають бути необхідні дані, на підставі яких правильно ідентифікується товар, а також його виробник, постачальник, одержувач, посередник, дати відправки та одержання, номери супроводжувальних документів. У заявці зазначаються дата та номер виклику експерта, а також дані про виклик постачальника, об'єм товарної партії та метод дослідження. Доцільно, щоб замовник у заявці визначив найбільш зручні для нього дні та години появи експерта, а також дав гарантію та вказав форму оплати всіх витрат на експертизу, включаючи витрати на відрядження, якщо експертиза відбувається в іншому населеному пункті. При безготівковому розрахунку зазначаються банківські реквізити [3].

     Заявка підписується керівником і головним бухгалтером. Підписи засвідчуються дійсною печаткою. Заявка може бути передана: у письмовій формі може бути відіслана з кур'єром, поштою, телеграфом або з використанням засобів електронного зв'язку; у усній формі – передається телефоном як разова заявка із зазначенням конкретної мети експертизи.

     Заявка  реєструється в експертній організації  в «Журналі реєстрації документів проведення експертиз» або в комп'ютерній автоматизованій системі з наданням їй порядкового номера та індексу «І» для імпортної продукції або індексу «В» для вітчизняної [3].

     Другим  документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи (додатки Б1 - Б3). Наряд видається експертові керівником експертної організації чи його заступником і є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи.

     У наряді зазначається реєстраційний  номер, дата реєстрації заявки, дата початку  експертизи, повна назва організації-замовника, її адреса, телефон, виконавець експертизи, інформація щодо об'єкта експертизи, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номеру в «Журналі реєстрації заявок» [3].

     Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представником замовника. Оформлений, таким чином наряд, експерт здає в експертну організацію.

     Призначення експерта керівництво експертної організації  здійснює з урахуванням кваліфікації та компетентності експерта; його незалежності від замовника; наявність у нього достатнього часу для ретельного проведення експертизи [3].

     Замовник  експертизи на підготовчому етапі повинен  забезпечити необхідні умови проведення експертизи, а саме: призначити для участі в експертизі свого представника, компетентного щодо експертизи товарів та уповноваженого підписувати акт експертизи; якщо товар підлягає огляду митною і/чи карантинною службами, то має бути забезпечена присутність представників цих служб, а при необхідності то і присутність представників виробника чи постачальника; подати за необхідності зразок-еталон, з яким експерт повинен ознайомитися, перевіривши його оформлення; підготувати робоче місце для експерта і необхідні для проведення експертизи засоби (нормативні та технічні документи, устаткування, робочі та перевірені засоби виміру тощо). Підготувати товар на експертизу (наприклад, провести сортування за партіями, а за необхідності - за сортами, розмірами); забезпечити вільний доступ до товарів; виділити підсобних робітників для здійснення допоміжних операцій, необхідних під час проведення експертної оцінки (переміщення товару, розкриття ящиків, розсортування тощо); забезпечити дотримання техніки безпеки при проведенні експертизи та особистої безпеки експерта [3].

       Основний етап проведення експертизи  вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки (наприклад, дегустації чи експертизи нових товарів).

       При проведенні кількісної та/чи  якісної експертизи товарів замовник  повинен надати експертові такі технічні документи: письмову заявку, якщо виклик експерта здійснювався телефонограмою; товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі; завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався; прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем (вимагаються у випадку, коли експерт був викликаний через незгоди, що виникли); акти первинної експертизи (при проведенні повторної чи контрольної експертизи); комерційні акти, акти відбору проб, висновки чи протоколи випробувань зразків товарів; договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

     На  всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис «пред'явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.

       Експерт повинен уважно вивчити всі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. Відсутність необхідних документів, недійсність інформації, вказаної в них, можуть бути підставою для відмови щодо проведення експертизи.

     Іншими  підставами для відмови щодо проведення експертизи можуть бути: відсутність товару при порушенні строків його надходження замовнику; відсутність належних умов для проведення експертизи (робочого місця, опалюваного приміщення в холодну пору року, підсобних робітників, наявність неробочих або з простроченим терміном перевірки засобів вимірювання тощо); відсутність забезпечення зберігання товарів; недотримання техніки безпеки та особистої безпеки експертів. У всіх вказаних  випадках експерт повинен звернутися до керівника підрозділу експертної організації для одержання подальших вказівок [3].

     Експертна оцінка – найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

     Якщо  експертна оцінка проводиться вимірювальним  методом, то експерт зобов'язаний перевірити підготовлені засоби вимірювання, при  цьому необхідно звернути увагу на наявність клейма та свідоцтва, а також дати їхньої перевірки, відповідність діапазонів вимірів, правильність вимірювання. Якщо експерту пред'явлено товар, пошкоджений при транспортуванні чи в неробочому вигляді, то вся інформація про нього фіксується окремо в робочому зошиті [3].

     При необхідності визначення фізико-хімічних і/чи мікробіологічних показників експерт повинен відібрати зразки для досліджувальної лабораторії. Відбір зразків відбувається з об'єднаної (середньої) проби чи вибірки експертом або групою експертів у присутності осіб, які беруть участь в експертизі.

     Після відбору проб та при дотриманні всіх правил, які гарантують їхнє зберігання, складається акт відбору зразків (проб) (додатки В1 - В3). Акт відбору зразків підписується усіма особами, які беруть участь у відборі, їхні підписи завіряються печаткою організації-замовника. Акт складається в декількох примірниках (копіях).

     Акт відбору зразків (проб) разом із відібраним зразком (пробою) експерт передає  замовнику експертизи для надсилання на дослідження чи для зберігання як арбітражний зразок (проба). Зразки або проби поміщують у відповідну тару, пломбуються або скріплюються печаткою і разом з етикетками, що заповнені експертами і характеризують зразок або пробу, відправляються до лабораторії. Опечатані проби супроводжуються підписаним експертом і замовником листом, у якому вказується які аналізи необхідно зробити (кислотність, жирність, тощо). Лабораторія до якої направляються проби, не повинна входити у відомство зацікавлених сторін.

     Одночасно з актом відбору проб може бути оформлена витратна накладна, підписана керівником і головним бухгалтером, для обліку товарних запасів. Вартість відібраних зразків відноситься на витрати обігу організації-замовника.

     Метою заключного етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, їх документальне оформлення.

     Результати  експертизи оформляються актом (додатки Г1-Г3). Акт експертизи складається окремо на кожну партію товару, який надійшов до покупця за одним транспортним документом. Акт експертизи експерт заповнює власноручно чорнилами одного кольору, без помарок, виправлення повинні бути оговорені і підписані експертом та представниками. За згодою із замовником акт експертизи може бути складено українською, російською або будь-якою іншою мовою [3].

     Існує декілька форм бланків актів експертизи для товарів як вітчизняного, так  і імпортного виробництва.

     Акт експертизи або висновок поділяється  на три основні частини: загальну (протокольну); констатуючу (результати експертизи) та заключну (висновок експерта).

     Акт експертизи має юридичну силу лише в тому випадку, коли він складений правильно.

     Порядок складання акта експертизи. Складання акта експертизи є заключним етапом експертизи.

     Констатуюча частина акта експертизи підписується експертом і представниками замовника експертизи.

     У графі «Висновок експерта» зазначається загальна кількість товару, перевіреного експертом, його стан: кількість товару, що відповідає умовам контракту, та кількість товару, що повністю або частково не відповідає умовам контракту. Якщо пред'явлений експертизі товар (або частина його ) мають дефекти, експерт повинен відмітити це у висновку акта експертизи, описати при цьому характер дефекту і, коли це можливо, причину його виникнення. При перевірці кількості експерт зазначає загальну кількість виробів, встановлену при перерахунку, а також робить висновок, коли це можливо, про причини нестач, залишків товарів, механічних пошкоджень і ін. Висновок повинен бути складений експертом, по можливості, коротко, конкретно і обґрунтовано, виходячи з безперечних і об'єктивних даних і настільки чітко, щоб не було потреби у додаткових поясненнях експерта. Він повинен відповідати поставленим перед експертом завданням і кореспондувати із констатуючою частиною акта.

     На  прохання замовника експертизи провести експертизу на відповідність товару не тільки технічним умовам контракту, а одночасно і вітчизняним стандартам, експерт оформляє два акти експертизи: на відповідність якості товару технічним умовам контракту, та на відповідність стандарту.

     Висновок  підписує тільки експерт. Він складається  експертом після того, як особи, що брали участь в експертизі, підпишуть  констатуючу частину акта експертизи.

     Експерту забороняється давати вказівки на знищення або відвантаження забракованого товару постачальнику, забороняється також давати рекомендації, що не входять у компетенцію товарознавчої експертизи.

     Оформлений  акт експертизи здається експертом  до ТПП, де він реєструється, підписується старшим експертом, засвідчується печаткою, після чого друкується в 4-5 примірниках. Рукописний і перший віддрукований примірники здаються до архіву ТПП, а решта направляється замовникові експертизи не пізніше як за 5 діб з моменту закінчення експертизи [3]. 

     1.3 Класифікація овочевих та фруктових соків

       Соки отримують практично з  усіх видів плодів і ягід, а  також з багатьох овочів, овочеві  соки часто виробляють у суміші з плодовими і ягідними: буряково-яблучний, морквяно-яблучний, морквяно-виноградний, гарбузово-абрикосовий та ін. Такі соки називаються купажованими.

     Соки  називають, як правило, за видом сировини. Суміші соків можуть випускатися під абстрактними назвами. Наприклад, напій "Естонський" готують з соку буряка, капусти, моркви, селери, петрушки і солодкого перцю (використовуючи соки з м'якушем у вигляді пюре), томат-пасти.

     Класифікація  соків представлена на рис. 1.2.

     Рис. 1.2 – Класифікація соків

     Залежно від технології отримання соки випускають натуральні, концентровані, що спиртуються, зброджені, газовані і сухі.

     За  способом обробки розрізняють соки, оброблені теплом (пастеризовані, консервовані гарячим або асептичним розливом), охолодженням (чи заморожуванням) і хімічними консервантами.

     За  призначенням овочеві і фруктові соки ділять на соки для дитячого харчування, для масового споживання (натуральні) і напівфабрикати, використовувані в інших харчових галузях (концентровані і спиртовані соки) [4].

     Натуральні  соки виробляють плодово-ягідні (фруктові) і овочні. До деяких соків існують конкретні вимоги до якості, наприклад, томатний, який виробляється по відповідному НД: ГОСТ 937 – 91 Консервы. Сок томатный.

     Соки  фруктові (плодові і ягідні) виробляють сортові (освітлені або неосвітлені) і купажовані (освітлені, або неосвітлені); з м’якушем, або без м'якуша; з цукром або цукровим сиропом.

     Соки  з м'якоттю готують тонким подрібненням плодів і ягід з додаванням або без додавання цукру або цукрового сиропу. Соки без м’якоті підрозділяють на освітлені і неосвітлені. Освітлені соки - піддані обробці фізичними і (чи) біохімічними методами для видалення суспензій, плодової тканини і колоїдних речовин. Такі соки більше за стійку в зберіганні. Неосвітлені соки - соки, піддані механічної обробці (проціджуванню, сепарації або відстоюванню) для видалення завислих часток. При зберіганні в них може випадати осад, погіршуючи зовнішній вигляд і товарні якості соку, проте смак і аромат неосвітлених соків повніший, гармонійний, чим освітлених [4].

     За  показниками якості соки виробляють з підрозділом на сорти (марочний, вищий, перший) або без підрозділу. Для вироблення марочного соку використовується плодово-ягідне або інша сировина одного помологічного (для винограду - ампелографічного) сорту.

     Соки  овочеві залежно від кислотності  підрозділяють на три основні  групи: соки з кислих овочів з рН близько 4,5; соки з малокислих овочів з рН більше 4,4 і соки, що підкисляють; соки з овочів, що пройшли молочнокисле бродіння.

     Овочеві соки виготовляють прозорими, мутними або з м’якоттю, які не містять великих часток шкірки, насіння і інших твердих частин овочів.

     Традиційним представником овочевих соків є  сік томатний, який виробляють в наступному асортименті: сік томатний натуральний, сік томатний з сіллю (0,6-1,0 % повареної солі), сік томатний з вітаміном С. Залежно від показників якості томатний сік підрозділяють на сорти: екстра, вищий і перший. Томатний сік з сіллю виробляється першим сортом [4]. 

     1.4 Товарознавча експертиза томатного соку

     Щоб провести товарознавчу експертизу соків спочатку треба відібрати проби для дослідження транспортної тари, споживчої тари, контролю маси нетто та для визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості. Проби відбираються згідно ГОСТ 26313-84 Продукты переработки плодов и овощей. Правила приемки, методы отбора проб [5].

     Партією вважають сукупність одиниць продукції  одного найменування і сорту, в однорідній упаковці, виготовлену підприємством за одну дату і зміну й оформлену одним документом про якість. Середньою пробою вважають відповідним чином відібрану частину партії, зовнішні ознаки якої характеризують всю партію.

     Відбір  проб для перевірки маркування і стану транспортної тари відбирається випадковим методом, де обсяг вибірки зазначено в табл. 1.1 [5].

       Таблиця 1.1 – Об’єм вибірки для проведення аналізу транспортної тари

     Результати  випробувань вважаються задовільними, якщо кількість тари у виборці, яка не відповідає встановленим вимогам, менше або дорівнює приймальному числу; партія не підлягає прийманню, якщо воно більше або дорівнює бракувальному числу.

     Для перевірки споживчого маркування та художнього оформлення споживчої тари повинна бути відібрана випадковим чином вибірка (пляшок), обсяг якої зазначено в табл. 1.2 [9].

     Таблиця 1.2 – Обєм виборки для проведення аналізу споживчої тари обємом 1л.