Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних шкарпеткових виробів різних виробників
2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО – ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Кафедра товарознавства та експертизи якості товарів
КУРСОВА РОБОТА
з теми: «Товарознавча порівняльна характеристика трикотажних
шкарпеткових виробів різних виробників»
студентки групи ТКД-06
4 курсу факультету торгівлі,
готельно - ресторанного та туристичного бізнесу Мурашової Т.О.
Науковий керівник
ст.викладач кафедри товарознавства
та експертизи якості товарів
ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ…………………………………………………………
КЛЮЧОВІ СЛОВА, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………….5
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...8
1.1. Аналіз ринку трикотажних товарів…………………………………………….8
1.2.Сировина, що використовується для виробництва трикотажу та вимоги до неї...........................
1.3. Виробництво трикотажних виробів…………………………………………...16
1.3.1. Особливості виробництва панчішно-шкарпеткових виробів……………..19
1.4. Класифікація трикотажних виробі……………………………………………..22
1.4.1. Класифікація і асортимент панчішно-шкарпеткових виробів…………..23
1.5. Вимоги до якості, упакування та маркування панчішно-шкарпеткових виробів……………………………………………………………
1.5.1. Дефекти панчішно-шкарпеткових виробів…………………………........27
1.6. Висновки з огляду літератури…………………………………………….. ...31
1.7. Мета і завдання досліджень………………………………………………….
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………………….33
2.1. Об'єкти, предмети та основні методи дослідження………………………….33
2.1.1. Методика визначення розтяжності борту……………………………….33
2.1.2. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до дії поту…….34
2.1.3. Методика визначення стійкості фарбування трикотажу до прання…….34
2.1.4. Методика визначення гігроскопічності трикотажу……………………...35
2.1.5. Методика визначення масової частки вологи трикотажу………………35
2.1.6. Методика визначення pH трикотажу……………………………………..36
2.2. Результати досліджень та їх аналіз……………………………………………37
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………….47
ДОДАТКИ……………………………………………………………
АНОТАЦІЯ
Курсова робота присвячена обзору ринку України та визначенню якості чоловічих трикотажних шкарпеток.
Об’єктами дослідження є 5 зразків різних виробників: «Diwari» - «СООО Конте СПА» Білорусь; Комфорт» - «Комфорт» Україна; «Дюна-Веста» - ЗАТ «Дюна-Веста» Україна; «Класик» - «Ушаков А. М. » Україна; «Business class» - «ПП Григорьєва Л. В. » Україна.
Для визначення якості був проведений аналіз за фізико-хімічними та органолептичними показниками. Отримані дані свідчать про те, що жоден з дослідних зразків не відповідає нормам стандарту по тим чи іншим показникам.
АННОТАЦИЯ
Курсовая робота посвящена обзору рынка Украины и определению качества мужских трикотажних носков.
Объектами исследования являються 5 образцов разных производителей: «Diwari» - «СООО Конте СПА» Белорусия; «Комфорт» - «Комфорт» Украина; «Дюна-Веста» - ЗАО «Дюна-Веста» Украина; «Класик» - «Ушаков А. М. » Украина; «Business class» - «ПП Григорьева Л. В. » Украина.
Для определения качества был проведен анализ по физико-химическим и органолептическим показателям.
Для определения качества был проведен аналіз по хизико-химическим и органолептическим показателям. Полученные данные свидетельствуют о том, что ни один из исследуемых образцов не отвечает нормам стандарта по тем или иным показателям.
ANNOTATION
Course the robot it is devoted review of the market of Ukraine and definition of quality of man's knitted socks.
For quality definition the analysis on physical and chemical and to indicators has been carried out.Following data from 5 samples of different manufacturers is obtained: «Diwari» - «СООО Kont» Belorusija; Comfort "-" Comfort »Ukraine;"Dune-vesta"- Joint-Stock Company" Dune-vesta "Ukraine;« Klasik "-" Ushakov And. М »Ukraine;« Business class "-"Grigoriev's В. »Ukraine. All indicators on that physical and chemical researches have insignificant deviations. The obtained data testifies that any of investigated samples does not answer norms of the standard on those or other indicators.
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Трикотажні шкарпетки, гігроскопічність, рН, масова доля вологи, ринок трикотажу, сировина, асортимент, аналіз, маркування, органолептичні та фізико-хімічні показники, дефекти, споживчі властивості.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ДСТУ – Національний стандарт України
НД – нормативні документи
ТУ – технічні умови
ГОСТ – державний стандарт.
ВСТУП
Актуальність теми. В нашій країні, на даний момент, більшість населення не має змоги купувати дорогі панчішно-шкарпеткові вироби з натуральної сировини, тому активно ведуться пошуки більш дешевої синтетичної сировини, яка дозволяє знизити затрати та зберегти досить високу якість виробів.
Основною причиною дослідження якості трикотажних шкарпеток є розширення їх асортименту за рахунок додавання нових синтетичних волокон та інших домішок, які значно знижують їх собівартість, вдосконалюють споживчі властивості, але наряду з цим значно підвищують ризик фальсифікації.
Метою даної курсової роботи є аналіз сучасного асортименту чоловічих трикотажних шкарпеток і дослідження їх якості.
Об’єктом дослідження були взяті чоловічі трикотажні шкарпетки вітчизняних виробників(«Ушаков А. М.», «ПП Григорьєва Л. В» м. Рубіжне, Луганська обл.; «ЗАО Дюна-Веста» м. Червоноград, Львівська обл.; «Класик» Україна, м. Черкаси), а також імпортні трикотажні шкарпетки («СООО Конте СПА» Білорусія м. Гродно).
Предмет дослідження – трикотажні шкарпетки, які складаються 80% бавовни, 15% поліаміду і 5% еластану.
Методи дослідження. Органолептичні, лабораторні.
Новизна одержаних результатів. Проведено комплексну товарознавчу експертизу зразків чоловічих трикотажних шкарпеток та встановлено вплив сировини на їх властивості.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати можуть бути цікавими для підприємств, що займаються торгівельною діяльністю, а також для споживачів.
Апробація результатів. Результати досліджень, які викладені у курсовій роботі планується подати на студентську конференцію.
Публікації. На даний момент публікації відповідно до тематики даної роботи відсутні, але планується викладення їх у тезах для студентської конференції.
РОЗДІЛ 1
АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Аналіз ринку трикотажних товарів
Товарно-виробничій комплекс України має в своєму розпорядженні значні потужності по виробництву широкого асортименту трикотажних виробів. У галузевій структурі легкої промисловості України продукція трикотажного і панчішно-шкарпеткового виробництва складає менше 5 %, що в основному пояснюється низьким завантаженням виробничих потужностей(в середньому на 10-15 %) і високим ступенем зносу основних фондів підприємств(більше 50 %) [1].
Вцілому за останнє десятиріччя виробництво трикотажних і панчішно-шкарпеткових виробів скоротилося. Основною причиною, що склалася в трикотажній галузі, є втрата місцевої сировинної бази, яка забезпечувала замкнений технологічний цикл виробництва трикотажних виробів.
У натуральному виразі за 2008-2009 роки забезпечено приріст виробництва верхнього трикотажу на 34,9 %, панчішно-шкарпеткових виробів-на 9,5 %. Разом з тим у виробництві білизняного трикотажу спостерігалося зниження обсягів випуску на 45,5%.
Також треба зазначити, що в 2008 році збільшився випуск дитячих панчішно-шкарпеткових виробів на 10,4 %, верхнього та білизняного трикотажу - на 7,9 %,а частка дитячого трикотажного одягу в загальному обсязі зросла з 59,9 % в 2008 році до 69,2 в 2009 році [2].
На даний час, маючи досвід роботи з іноземними фірмами, підприємства з виробництва трикотажних виробів стали більше приділяти уваги якості виробів, сучасному фасону та асортименту. Крім того, продовжується робота по впровадженню інвестиційних проектів підприємств, що виготовляють одяг. Інвестиції дозволяють підприємствам підвищувати об’єми виробництва якісного одягу, що відповідає світовим стандартам. З’явилися можливості не тільки збільшувати експортний потенціал, але і об’єми поставок товарів на внутрішній ринок. Перед підприємствами, що випускають трикотажні вироби, гостро стоїть проблема реалізації продукції. Ця ситуація пов’язана з насиченням ринку товарами імпортного виробництва, не завжди якісними, але дешевшими. Велику роботу з реклами своєї продукції, трикотажні підприємства стали проводити шляхом влаштування різноманітних виставок та ярмарок.
Українська легка промисловість нарешті вийшла на рівень світових стандартів.
Одяг наших товаровиробників має успіх на престижних міжнародних виставках. Рівень якості значно зріс навідміну від минулих років. Відбулася революція і у асортименті. За якістю наші товари випереджують Росію, Польщу, Чехію, Угорщину.
Легка промисловість дає значний приріст у бюджет, забезпечуючи громадян своєї держави роботою.
Трикотажна промисловість на даному етапі являється крупною, технічно-оснащеною галуззю легкої промисловості . Швидкому її росту допомагають наукові дослідження в області теорії та практики трикотажного виробництва. Розвитку трикотажного способу виробництва матеріалів допомагає створення і впровадження обладнання,що дозволяє виробляти формостійкі трикотажні полотна для виготовлення виробів, які раніше вироблялися лише тканим способом.
На даний момент одночасно зі збільшенням випуску виробів здійснюється технічне переозброєння виробництва.
Сучасне панчішно-шкарпеткове виробництво забезпечене однопроцесними автоматами , переважно багатосистемними . Для виготовлення білизняних трикотажних полотен, полотен для верхніх виробів застосовують багатосистемні, одно - і двохфонтурні машини, а також високошвидкісні основов’язальні машині, решель-машини, катонні машини.
Перед трикотажною промисловістю поставлені задачі максимального забезпечення потреб населення у трикотажних, панчішно-шкарпеткових та інших виробах; досягнення раціональної структури асортименту з урахуванням удосконалення техніки виробництва та впровадження нових видів сировини; зниження матеріальних затрат на одиницю продукції та підвищення ефективності галузі. Збільшення об’єму виробництва верхніх трикотажних виробів забезпечується за рахунок більш широкого застосування синтетичної пряжі та ниток і використання нових видів сировини: змішаної пряжі з додаванням поліефірних волокон, текстурованих синтетичних ниток нової модифікації.
Також зросло виробництво панчішно-шкарпеткових виробів з натуральних волокон і комбінованих заправок з натуральних та хімічних волокон.
Формування асортименту та подальше покращення якості трикотажних виробів здійснюється на основі використання нових видів хімічних волокон , створення полотен нових структур, використання нових прогресивних способів оздоблення трикотажних полотен, а також оновлення моделей та фасонів виробів. По комплексу гігієнічних, експлуатаційних і економічних показників білизна з трикотажу значно перевершує білизну з тканин. М’якість, еластичність, легкість, зручність, легке прання та ряд інших позитивних властивостей обумовлюють велику практичність трикотажної білизни у порівнянні з аналогічними виробами з тканин. Крім того у трикотажному виробництві значно більше можливостей для отримання різних зовнішніх ефектів у процесі в’язання.
Показники роботи трикотажної галузі: за 9 місяців 2008 р. збільшилися лише по виробництву панчішно-шкарпеткових виробів (на 9,8%) і трикотажної нижньої білизни (на 5,5%). Споживач диктує умови виробництва. Його інтереси: «швидше, краще і дешевше» ініціюють розвиток інноваційних технологій, автоматизацію виробництва і гнучку адаптацію виробника до потреб ринку. Нова парадигма – це орієнтація на консультаційні послуги експертів і фірм-провайдерів в ефективній стратегії і управлінні виробництвом, тобто залучення зовнішніх джерел розвитку. Витрати на такий «сервіс» на європейському ринку в 2008 р. склали понад 27 млрд. доларів і, по прогнозам, зростатимуть, поєднуючи як ефективність, так і ризики цієї співпраці.
Потреби внутрішнього ринку України залишаються незадоволеними, як з урахуванням раціональних норм споживання, так і у зв'язку з різкою диференціацією доходів і соціальної структури суспільства. У сучасній технології виробництва трикотажної продукції можна угледіти нові ознаки розвитку, які визначають якість, ефективність і конкурентоспроможність підприємств на ринку товарів, це стосується впровадження ресурсозберігаючих| безвідходних технологій, що забезпечують зниження витрат, як найважливіших чинників зростання попиту на продукцію. У трикотажній підгалузі за січень – червень цього року на 27.6% збільшився індекс об'ємів виробництва трикотажних| виробів. Проте, на 61.5% скоротилося виробництво трикотажного полотна, що в основному пов'язане з насиченням внутрішнього ринку відповідною імпортною продукцією і викликало скорочення виробництва на вітчизняних підприємствах. Також збільшилося виробництво панчішно-шкарпеткових виробів на 5,7% (31,6 млн. пар).
На сьогоднішній день ринок дуже насичений трикотажними виробами і промисловість по їх виготовленню являється крупною галуззю легкої індустрії. Вона найбільш перспективна як у технічному, так і у економічному відношенні з усіх галузей легкої промисловості, виробляючих одяг, або матеріали для нього [3].
1.2. Сировина, що використовується для виробництва трикотажу та вимоги до неї
Сировина є|з'являється| одним з основних чинників|факторів|, що формують якість трикотажних виробів. В даний час|нині| трикотажні підприємства переробляють практично всі види і різновиди волокон і отриманих|одержувати| з|із| них ниток.
Нитки складаються з коротких або довгих елементарних волокон різної природи. Вони діляться в поперечному напрямі|направленні| на складові їх частини -| волокна шляхом розкручування.
По виду|виду| використаної сировини трикотажні полотна і вироби підрозділяють на три групи:
З|із| |пряжі- це нитки, що складаються з коротких волокон, утворених в результаті|внаслідок| кручення;
З|із| ниток, що складаються |переяк правило, з|із| довгих моноволокон, що мають різну крутку;
З|із| різних поєднань пряжі і ниток [4].
На даний час|нині| в трикотажному виробництві переробляють всі види сировини, включаючи пряжу з|із| очосів натурального шовку і з|із| льняних волокон в суміші з|із| синтетичними; застосовують нитки різної товщини і ступеня крутки|ступенкрутки. В основному використовують пряжу і нитки змішаного волокнистого складу, що забезпечує хороші|добрі| гігієнічні властивості полотен, меншу усадку і зминаємість, хорошу|добру| зносостійкість.
Білизняні полотна виробляють переважно з|із| бавовняної, бавовнянолавсанової|, бавовнянополінозної|, бавовняновіскозної| пряжі, а також з|із| віскозних, ацетатних і поліамідних| комплексних ниток. Деяку кількість полотен виробляють з|із| напіввовняної і чистововняної|чистововняної| пряжі. Полотна для верхнього трикотажу виготовляють із|із| всіх видів сировини; панчішно-шкарпеткові вироби| в основному з|із| поліамідних| ниток, бавовняної і напівовнявої пряжі.
Залежно від призначення полотен підбирають|добирають| нитки різної структури: пряжу різних способів прядіння і ступеня крутки, |стуступеня крутккомплексні нитки з|із| хімічної сировини однониткові і кручені, нитки фасонних круток, текстуровані нитки, причому в різних поєднаннях – пряжа скручена з|із| комплексними нитками, текстуровані нитки – з|із| пряжею і так далі.
Тонкі і гладкі нитки з хімічної сировини застосовують для полотен з підвищеною гладкістю поверхні (лицевої і виворітної). Це білизняні і сорочечні полотна. Блискуча поверхня ниток підкреслює ефект блискучих і матових смуг, відтінків. З ниток підвищеної об'ємності - текстурованих – отримують полотна з рельєфною поверхнею, підвищеної товщини при невеликій масі 1 м² . Товсту, рихлу пряжу використовують для начісування в полотнах для теплої білизни або спортивного одягу.
Пряжа і нитки підвищеної крутки додають|надають| полотну жорсткості; петельна| структура такого трикотажу нерівна внаслідок|внаслідок| підвищеної напруженості нитки при вигині|згині| в петлі, збільшується закручуваність| країв полотна, проте|однак| його поверхня менш рихла, більш зносостійка. Кручені пряжу і нитки піддають попередній обробці (запарюванню, стабілізації, замасленню) з метою урівноваження їх структури і зняття напруги|напруження|.
Сама хороша|добра| по властивостям пряжа не може бути визнана задовільною, якщо вона не відповідає вимогам виробу, що виробляється, або не підготовлена для переробки на устаткуванні|обладнанні| в сучасних умовах виробництва.
Неповна підготовленість сировини до переробки негативно|заперечний| позначається не лише|не тільки| на якості і сортності продукції, але і на показниках роботи підприємства і використання техніки.
Широкий діапазон вимог до сировини для трикотажних виробів пояснюється|тлумачить| дуже великою різноманітністю самих виробів. Наприклад, вимоги до структури нитки пред'являють, починаючи|зачинати| від капронових монониток для тонких панчох і кінчаючи рихлою вовняною|вовняною| і синтетичною пряжею для пуловерів і жакетів.
Властивості нитки для трикотажного виробництва визначають, вивчаючи структуру петель, деформацію цієї структури, тобто розглядаючи|розглядувати|, перш за все|передусім| механічні функції нитки в петлі трикотажу.
Нитка (пряжа) рихлої структури особливо необхідна для виготовлення верхніх трикотажних виробів. Для білизняних виробів, які повинні добре облягати тіло, потрібна не жорстка нитка, а дуже гнучка, така, що складається з тонких волокон, але|та| нещільної структури, здатної|здібної| зберігати форму петлі. Для зимових панчішних виробів потрібна нитка рихлої структури, а для більшості інших панчішних виробів бажано нитка щільніша, кручена. Для жіночих панчох переважно нитка найщільніша, така як мононитка, з|із| мінімальною укриваємістю|, щоб|аби| панчоха виглядала тоншою.
Рихла структура пряжі досягається завдяки пониженій крутці, що пов'язано з пониженням міцності пряжі. Якщо для тканини міцність є основною властивістю нитки, то для трикотажу ця властивість має другорядне значення.
Для трикотажних виробів рівність| нитки по товщині і крутці має важливіше|поважне| значення, ніж для виробів з|із| тканини.
Структура петель трикотажу така, що короткий відрізок нитки згинається кілька разів, переплітаючись сам з|із| собою і утворюючи петлі, розміщенні поруч|поряд||. Нитка в кожній петлі як би складається удвічі|вдвічі|, тому нерівність| її стає яскраво вираженою|виказувати|. З|із| потовщеної або стоншеної ділянки нитки утворюється група петель, які легко відрізнити від сусідніх. При періодичній нерівності| нитки виходить дефект, відомий під назвою зебристість.
Таким чином, вимоги до сировини по рівності| нитки засновані на особливостях будови|споруди| петель трикотажу.
Серед найважливіших вимог до сировини не можна не вказати на опір нитки до тертя. Пружність петель трикотажу при деформації пов'язана з тертям ниток об нитку (при зміні форми петлі) і тертям волокон між собою (при вигнутості нитки). Опір тертя в цьому випадку грає вельми|дуже| істотну|суттєву| роль. Його можна зменшити шляхом зниження коефіцієнта тертя і поліпшення|покращання| стану|стану| поверхні нитки, що досягається парафінуванням або емульсуванням нитки, що знижує коефіцієнт тертя нитки об нитку і об нитконаправляючі| органи в'язальних машин.
Гладкість поверхні нитки, її чистота, відсутність сторонніх домішок|нечистот|, шишок, вузлів необхідні не лише|не тільки| для нормального протікання процесу переробки нитки, але і для надання|надання| трикотажу пружності, стійкості розмірів, гарного зовнішнього вигляду. Деякі фахівці-трикотажники стверджують, що обробка трикотажу призначена для того, щоб покращувати|поліпшувати| властивості сировини або виправляти їх недоліки|нестачі|. Це неправильно. З|із| нитки утворюється трикотаж, і властивості трикотажу в першу чергу залежать від початкових властивостей нитки. Для випуску хорошої|доброї| продукції потрібно отримати|одержувати| повноцінний по властивостям суровий трикотаж.
Розглянуті|розглядувати| вимоги є спільними|загальними| для всіх видів ниток, призначених для виготовлення трикотажу. Проте|однак| ними не вичерпуються всі вимоги до сировини. Наприклад: до пряжі, що не відповідає вимогам трикотажного виробництва, відносяться: недомотані котушки, на яких бракує пряжі більше 30 % від усієї ваги|, пряжі на ламаній тарі, перетерта, покрита цвіллю|пліснявою|, забруднена, масляна|олійна| |різноманітних відтінків|.
До зовнішніх дефектів пряжі в мотках відносяться: сплутані|спутати| і обірвані нитки, сторонні і замаслені нитки, незв'язані кінці, великі вузли, потовщення і стоншення нитки, шишки.
Визначення зовнішніх пороків|вад| сировини здійснюється шляхом візуального огляду поверхні пакувань (бобін, мотків) або намотуванням пряжі на екранну дошку. Дефектність пряжі визначається підрахунком числа пороків|вад| на певній її довжині порівняно з|порівняно із| нормативами, встановленими|установленими| у відповідних ГОСТах.
Всі види ниток і пряжі перевіряють по наступним основним фізико-механічним властивостям: товщина, міцність, крутка (число круток на 1 м) вологість (% до абсолютно сухої ваги). Перевіряти фізико-механічні показники сировини слід за певних умов вологості і температури приміщення, в якому проводиться випробування[5].
1.3.Виробництво трикотажних виробів
Трикотажем називається в’язаний текстильний виріб або полотно, яке складається з петель, що переплітаються між собою у повздовжньому і в поперечному напрямку і виконаних однією або багатьма нитками.
Пряжа і нитки, що використовуються у трикотажному виробництві повинні мати велику м’якість та гнучкість у порівнянні з пряжею і нитками, які використовуються у ткацькій галузі.
Трикотажні вироби частіше за все виготовляють із фарбованої пряжі та ниток, що дозволяє отримати пестров’язані та з рівномірною окраскою вироби.
Трикотажним переплетенням називають певний порядок розташування і з'єднання петель в трикотажі. Від виду переплетення залежать будова, зовнішній вигляд і фізико-механічні властивості трикотажу. Застосовуючи те або інше переплетення, можна отримувати трикотаж різної товщини, ваги, щільності, міцності, розтяжності, пористості, з різними малюнками і узорами, з різною фактурою лицьової сторони і вивороту [6].
Всі види трикотажних переплетень залежно від способу в'язання діляться на два класи: поперечно-в'язані (кулірні) і основов’язані. У свою чергу як кулірний, так і основов’язаний трикотаж ділять на головні, похідні і рисунчаті переплетення [7].
До групи головних|чільних| відносять переплетення|сплетіння|, утворені з|із| петель з однаковим розміром і формою.
Похідними називають переплетення, які утворюються шляхом поєднання двох або більш однакових видів головних переплетень. Похідні переплетення мають більшу щільністю і меншу, ніж головні, розпускаємість.
Рисунчаті переплетення утворюються шляхом зміни структури головних і похідних і вживання додаткових ниток для здобуття зовнішніх ефектів. Ці переплетення застосовуються для додання виробам кращого зовнішнього вигляду, меншої розпускається і розтяжності, створення ажурних, кольорових і рельєфних узорів.
Кожна група переплетень|сплетінь| ділиться на дві підгрупи одинарних і подвійних переплетень|сплетінь|. Одинарний трикотаж має чітко виражені|виказувати| лицьову сторону і виворіт, двойний| трикотаж може бути однолицьовим| і дволицьовим.
Кулірний трикотаж отримують шляхом|одержують |колією| послідовного| вигинання в петлі однієї нитки. При послідовному| прокладенні нитки на всі голки машини образуються| петельні| ряди|низки| — горизонтально розташовані|схильні| петлі, число яких рівне числу| голок в машині. Кожен новий петельний| ряд|низка| скидається (навішується|) на попередній, при цьому петлі рядів|низок| з'єднуються між собою, утворюючи полотно. Петельні стовпчики кулірного| трикотажу розташовані|схильні| вертикально|. Кулірний трикотаж ділять|| на одинарний і подвійний.
Одинарний трикотаж отримують|одержують| на машинах з|із| однією| ігольницею| (|коттон-машинах|, круглопанчішних| автоматах і ін.). Такий трикотаж| називають гладдю. Він легко розпускається в горизонтальному напрямі|направленні|, добре розтягується|, має на лицевій стороні «стовпчики», а на вивороті —дуги|.
Подвійний трикотаж — щільніший, деякі| види його майже не розпускаються (інтерлок|). Подвійний трикотаж виробляють на машинах з|із| двома ігольницями| (фангових|, інтерлочних|, оборотних і ін.). Основні види подвійного трикотажу наступні|слідуючі|:
Ластик —сильно| розтягується в ширину, не розпускається| з початку в'язки, на лицьовій і виворітній стороні- петельні стовпчики.
Інтерлок| - значно| щільніший, міцніший, менше| розтягується і майже не розпускається, має вигляд перехресного переплетення|сплетіння| двох ластиків|ластиків|, вплетених в одне полотно, причому кожен з них утворюється з|із| окремої нитки.
Фанг| — товстий, двосторонній|двобічний|, з|із| подовженими петлями на обох сторонах.
Напівфанг - петлі розширені, на вивороті| - подовжені.
Плюш — одна нитка утворює петлі нормального розміру|, а інша - збільшені, створюючі на поверхні ворс|, інколи|іноді| у вигляді малюнка.
Жаккардовий| — з|із| кольоровим і рель’єфним малюнком|візерунком|.