Трудові доручення як форма організації дитячої праці

ТРУДОВІ ДОРУЧЕННЯ ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ  ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ

ЗМІСТ

ВСТУП 

1. Трудові доручення як форма організації дитячої праці 

1.1 Форми  організації дитячої праці 

1.2 Роль  трудових доручень у всебічному  розвитку дітей 

1.3 Види  трудових доручень 

2. Організація  та методика керівництва трудовими  дорученнями в старшому дошкільному  віці 

2.1 Керівництво  трудовими дорученням дітей в  старшому дошкільному віці в  дошкільному навчальному закладі 

2.2 Робота  з сім’єю з питань організації  трудових доручень 

ВИСНОВКИ 

ЛІТЕРАТУРА 

Вступ

Трудове виховання дітей, починаючи з  дошкільного віку, - одне з найважливіших  завдань виховання підростаючого  покоління на засадах демократизації і гуманізації суспільства, яке  будується в сучасній Україні. Особливе значення цього підкреслюється Конституцією України (1996 р.), Державною Національною програмою «Освіта. Україна XXI століття» (1994 р.), Концепцією дошкільного виховання  в Україні (1993 р.), іншими законодавчими  і програмними документами.

Праця має  велике значення в суспільстві, бо в  ній створюються матеріальні  і духовні цінності народу. Кожне  суспільство повинно дбати про  виховання в підростаючого покоління  добросовісного відношення до праці.

На сучасному  етапі особливо велике значення має  залучення дітей до трудової діяльності з дошкільного віку, в умовах дошкільного  закладу і сім'ї. Дитина набуває  у цей час перші уявлення про  працю дорослих, у неї формуються перші навички і вміння в праці, виникає любов і бажання працювати, а з часом - звичка і потреба  в праці.

Трудове виховання - важлива складова частина  різнобічного розвитку дитини. Видатні  педагоги підкреслювали, що розпочинати  трудове виховання потрібно з  раннього віку. Пояснювали це віковими особливостями дітей, їх схильністю до наслідування. На третьому році життя  у дитини формується позиція "Я  сам". Дорослі мають підтримувати  це бажання до самостійності.

Навички і звички у дошкільному віці формуються швидко і якщо ми не будемо формувати  у дітей позитивне ставлення  до праці, то формуватиметься негативна  звичка.

На велику роль праці у вихованні маленьких  дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці, Ф. Фребель, М. Монтессорі. Першочергового значення трудовому вихованню надавав американський педагог Дж. Дьюї, вважаючи його основним засобом підготовки підростаючого покоління до життя. Особливого значення трудовому вихованню надавали класики вітчизняної педагогіки Г.С. Сковорода, К.Д. Ушинський,              Л.М. Толстой, С.Ф. Русова, А.С. Макаренко, Є.І. Тихеєва, В.О. Сухомлинський.

Особливо  великого значення праці у вихованні  підростаючого покоління надавав  засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський, який вказував на велике значення праці саме в дошкільному  віці. З перших років життя потрібно організовувати поступове ускладнення  дитячої діяльності, вести дитину від гри до праці, від праці  до підготовчого навчання, від нього - до систематичного навчання у школі. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д. Ушинського до організації дитячої  праці: праця дітей повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно  такою, що активізувала б роботу дитячої  думки. В основу педагогічного процесу              К.Д. Ушинський поклав працю в  усіх її проявах, вважаючи її головним фактором людської досконалості, а  працьовитість - одним з основних показників людяності.

Український педагог С.Ф. Русова розкриває значення трудового виховання дітей в умовах дошкільного дитинства, посилається на особливості української нації, яка відзначається старанністю і потягом до праці. Дитяча праця, на думку           С. Русової, є головною основою виховання і до неї треба залучати дітей з наймолодшого віку. Особливо підкреслює С. Русова значення ручної праці, яка повинна забезпечити активність дітей, свідоме прагнення їх до праці, насолоду від отриманих результатів, створення позитивного настрою дітей під час праці, задоволення та ін. Праця дітей старшого дошкільного віку може носити ознаки соціального змісту, діти бачать наслідки своєї праці, її значення для інших, для добробуту сім'ї. Соціальне значення праці і в тому, "що вона найкраще регулює відносини окремої дитини до усього колективу з погляду засвоєння конкретних обов'язків й зміцнення почуття відповідальності" .

Питання трудового виховання займають особливе місце в педагогічній спадщині педагогів  радянського періоду - Н.К. Крупської і А.С. Макаренка.

А.С. Макаренко  зазначав, що нове значення праці в  суспільстві, де вона стала справою  честі, слави, доблесті і геройства, зобов'язує вітчизняну педагогіку по новому розв'язувати питання трудового  виховання. Праця у виховній роботі з дітьми повинна бути одним з  найважливіших елементів. Антон  Семенович підкреслював, що праця  не тільки створює матеріальні цінності, але має і психолого-педагогічне  значення, бо тільки участь у колективній  праці дає змогу людині виробити правильне ставлення до інших  людей, - це вже буде моральна підготовка до трудового життя. І далі: "...спільне трудове зусилля, робота в колективі, трудова допомога людей та їх постійна взаємна трудова залежність тільки й можуть створити правильне ставлення людей один до одного" .

Н.К. Крупська і А.С. Макаренко дали ряд цінних порад щодо організації праці дітей. Н.К. Крупська зазначала, що основа виховання дітей - в організації їх праці, і в цьому плані висунула ряд вимог до організації праці дітей дошкільного віку:

- праця повинна цікавити дитину;

- праця повинна бути застосуванням набутих дитиною знань і вмінь;

- у кожному випадку дитина повинна бачити і розуміти результати своєї праці .

Теоретичні  дослідження питань трудового виховання  дошкільників в останні десятиріччя  і на сучасному етапу спрямовані на вивчення закономірностей побудови педагогічного процесу з метою  цілісного впливу на трудовий розвиток дітей, формування їх системних знань  про працю дорослих. Залучення  дітей до безпосередньої дитячої  діяльності, встановлення взаємозв`язку різних засобів трудового виховання, визначення місця трудової діяльності дітей в умовах нових підходів до організації навчально-виховної роботи з дошкільниками.

Мета  нашого дослідження – обґрунтувати і розкрити значення трудових доручень для всебічного розвитку дітей дошкільного  віку.

Завдання:

1. Охарактеризувати трудове доручення як найпростішу форму організації дитячої праці.

2. Визначити основні способи керівництва трудовими дорученнями в старшому дошкільному віці в дошкільному навчальному закладі та в родині.  

3. Запропонувати систему роботи з дітьми щодо використання трудових доручень у старшому дошкільному віці.

4. Сформулювати висновки та запропонувати рекомендації для практичних працівників ДНЗ щодо використання трудових доручень у роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

В ході даного педагогічного дослідження передбачається використання таких методів дослідження:

1. Теоретичних: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, класифікації, абстрагування, порівняння, моделювання.

2. Емпіричних: спостереження, аналізу планів роботи вихователя, бесід з вихователями, дітьми, батьками.

Дане  педагогічне дослідження було проведене  на базі ДНЗ №742 Деснянського району м. Києва.

1.  Трудові доручення як форма організації дитячої праці

Праця виконує  практичну, розвивальну і виховну  функції. Виховна функція праці  реалізується в процесі трудового  виховання дітей дошкільного  віку.

Трудове виховання - цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок  і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності.

Його  завдання полягає у формуванні в  дітей стійких переконань, що праця  є життєвою необхідністю. Трудове  виховання дітей дошкільного  віку передбачає привчання їх до самообслуговування елементарних трудових дій ручної і  господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини (вимитий  посуд, прибрана кімната) сприяє самоусвідомленню дитини, вселяє їй впевненість у  собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності. За твердженням  психологів, праця є одним із провідних  чинників всебічного розвитку дітей. Це положення вони аргументують тим, що дитина вже наприкінці молодшого  дошкільного віку починає прагнути самостійності, заявляючи «Хочу  сам». На думку Д. Ельконіна, два чинники  спонукають дитину дошкільного віну до трудової діяльності: тенденція  до самостійності та інтерес до всього, що стосується життя і праці дорослих. Порівняно з трудовою діяльністю дорослих праця дітей дошкільного  віку має такі особливості:

1. Умовність. Праця дітей ще не пов’язана із суспільно значущим результатом, оскільки, як правило, не створює ні матеріальних, ні культурних цінностей.

2. Поступове вироблення здатності мотивувати трудову діяльність. Молодші діти ще не здатні формулювати мотиви, їх приваблює процес участі у спільній з дорослим справі так само, як приваблює спільна гра.

3. Динамічний розвиток компонентів трудової діяльності дітей дошкільного віку. Включаючись у трудову діяльність, дитина поступово починає усвідомлювати, що будь-яка праця повинна переслідувати конкретну мету, завершуватися певним результатом.

4. Виховна значущість як найвища цінність дитячої праці. Беручи участь у праці постійно, дитина виробляє у собі самостійність, відповідальність, звичку до трудових зусиль, прагнення допомогти товаришеві, ініціативність та інші особистісні якості.

5. Тісний зв’язок праці малюка з грою. Включення гри до праці дітей допомагає підвищити ефективність її виховного впливу, забезпечити основу для вироблення інтересу до праці, і бажання трудитися.

Праця дітей  дошкільного віку в дитячому садку  організовується в трьох основних формах: доручень, чергувань, колективної  трудової діяльності. Дана курсова  робота присвячена розкриттю значення і необхідності трудових доручень для  розвитку дитини.

Доручення – це завдання які вихователь епізодично дає одному чи кільком дошкільникам, враховуючи їхні вікові та індивідуальні  особливості, досвід, а також виховні  завдання. Доручення можуть бути короткочасними або тривалими, індивідуальними  чи загальними, простими або складними, що охоплюють ланцюг послідовних  дій.

1.1. Форми  організації дитячої праці

Завдання  трудового виховання дітей дошкільного  віку в умовах дитячого садка спрямовані на формування у дітей:

а) позитивного  ставлення до праці дорослих;

б) бажання  і потреби трудитися;

в) знань  і уявлень про окремі трудові  дії в тому чи іншому виді праці; навичок і вмінь у посильній  для дітей праці.

Своєрідність  праці дитини-дошкільника і завдання трудового виховання вимагають  дотримання певних педагогічних умов організації праці дітей. Це, насамперед, те, щоб праця дітей сприяла  вихованню в них бажання працювати, позитивного ставлення до праці, і на цій основі формувала у  дітей перші усвідомлені трудові  уміння і навички. У трудовій діяльності дітей повинен чітко виступати  зв'язок між мотивом і продуктом  праці, щоб результат трудової діяльності був близьким, а не віддаленим у  часі. Дитина повинна розуміти, що робить і для чого це потрібно. Важливою умовою в організації дитячої праці є те, щоб вона була посильною для дітей. Тому, залучати дитину до праці, закріплюючи за нею певні трудові обов'язки треба враховувати її вікові особливості і можливості з тим, щоб ці доручення були їй по силам і виконувалися успішно. Надмірне навантаження призводить до того, що в дітях замість любові до праці, виховується негативне ставлення до неї. Вихованці дитячого садка повинні привчатися працювати в міру своїх сил систематично, не час від часу, а щодня, причому не лише на заняттях, а і в повсякденному житті. Тільки так можна наблизити дітей до праці, навчити їх виконувати свої обов'язки, удосконалювати трудові навички. Кожну навичку треба закріплювати, спрямовувати дітей на систематичне виконання таких завдань. Це дасть змогу того, що в подальшому - в школі, і в сім'ї діти легко будуть виконувати більш складні трудові дії.

Слід  мати на увазі, що всі намічені завдання здійснюються не ізольовано одне від  одного, а в тісному взаємозв'язку. Комплекс цих завдань здійснюється в педагогічному процесі одночасно.

Головне завдання трудового виховання - формування правильного відношення дітей до праці. Воно може бути успішно вирішене тільки на основі урахування особливостей цієї діяльності в порівнянні з грою, заняттями, на основі урахування вікових  особливостей дитини.

Формуючи  у дітей любов до праці, необхідно  вчити їх ставити мету, знаходити  шляхи для її досягнення, отримувати результат, відповідний меті. При  цьому треба враховувати особливості  трудової діяльності дошкільників.

Трудова діяльність дітей дошкільного віку включає господарсько-побутову працю (виконання трудових обов’язків по обслуговуванню себе і потреб колективу); працю в природі (вирощування  рослин, догляд за тваринами, праця  в городі, квітнику, саду тощо); ручну  або художньо-продуктивну працю (виготовлення іграшок та предметів  з різних матеріалів – дерева, картону, паперу, тканини, природних матеріалів тощо).

Програмові  завдання з господарсько-побутової  праці, праці на ділянці, ручної праці можна виконувати через такі форми організації, як доручення, чергування, спільна або колективна праця дітей. Доручення, в свою чергу, можуть бути як індивідуальними, так і колективними. Це залежить від кількості дітей, що беруть участь у праці. Чергування, в основному, виконується невеликими колективами дітей, а колективна праця (прибирання групової кімнати, робота на ділянці тощо) має фронтальний характер. У різних видах праці використовуються різноманітні форми організації трудової діяльності дітей: в господарсько-побутовій праці та праці в природі можуть бути використані доручення, чергування і колективна праця; ручна праця, як правило проводиться у формі занять, тут можуть бути також використані доручення і колективні форми роботи.

Найдоступнішою  формою залучення дітей дошкільного  віку до посильної повсякденної трудової діяльності в дитячому садку і  дома є доручення. Доручити - значить зобов'язати дитину виконати завдання, яке може бути пов'язане з особистим самообслуговуванням і обслуговуванням колективу.

Найбільш  організована форма трудової діяльності дітей – чергування. Чергування використовується вихователем як засіб  заохочення дітей до систематичного виконання ними трудових обов’язків. Обов’язки ці виконуються дітьми для всього колективу. Під час  чергування педагог має можливість систематично вправляти дітей у  трудовій діяльності, виховувати трудові  навички і формувати такі якості, як невимушеність поведінки, цілеспрямованість, наполегливість, організаторські здібності.

Під колективною  діяльністю дошкільників розуміють  організацію вихователем усіх дітей  на виконання одного загального завдання, однієї загальної справи. Колективна праця привчає дітей до роботи разом, об`єднує, виховує в них  бажання виконувати доручену справу, допомагати одне одному. Колективна праця, як ніяка інша форма організації  трудової діяльності, привчає дітей  до розподілу праці, до відповідальності кожного з них і колективу  в цілому за доручену справу.

Елементи  колективної праці є вже в  чергуванні дітей – діти виконують  обов`язки  чергових невеликими колективами,  потрібна  взаємодія  цих колективів  в різних видах чергувань, взаємозалежність їх роботи.

Таким чином, доручення і чергування ніби готують  дітей до більш складних колективних  форм праці, які використовуються в  роботі з дітьми старшого дошкільного  віку.

1.2. Роль  трудових доручень у всебічному  розвитку дітей

Трудове виховання дітей є складовою  частиною їх всебічного розвитку. Воно має вплив на розвиток розумових  здібностей дитини, формування моральних  якостей, естетичних почуттів, сприяє фізичному розвиткові. Правильно  організована праця зміцнює здоров'я, фізичні сили дітей (в праці формуються м'язи, координуються рухи), сприяє розумовому розвитку (працюючи, діти пізнають якості та властивості предметів, явища  навколишнього життя, узагальнюють бачене, роблять перші висновки та ін.), формує естетичне ставлення  до оточуючого (діти помічають красу  зробленого ними або дорослими, прагнуть до естетики праці). Саме в праці  формуються такі риси людини, як колективізм, відповідальність, взаємодопомога, організованість, дружелюбність та інші важливі моральні якості.

Внаслідок постійних трудових дій у виконанні  тих чи інших трудових обов'язків, наприклад, таких як господарсько-побутові доручення ( випрати білизну для  ляльок, помити овочі, фрукти, прибрати іграшки в ігровому куточку, допомогти  няні у наведенні порядку після  обіду дітей ) у дітей формуються важливі моральні якості - уміння працювати  разом, допомагати одне одному, доводити почату справу до кінця, турбуватися  за інших, за свою групу, бережно ставитись  до речей, до праці інших. Дитина, яка  привчена до самостійності в дитячому садку, буде впевненіше себе почувати в нових умовах - у школі. Це буде і запорукою її успішного навчання .

 Виховні  завдання в організації дитячої  праці вирішуються найбільш ефективно,  коли праця дітей організується як спільна, колективна праця. Умови життя дітей в дитячому садку дають можливість широко використовувати спільну працю дітей для виховання таких моральних якостей, як уміння жити і працювати разом, свої особисті інтереси підпорядковувати інтересам інших дітей, допомагати своїм товаришам і дорослим. Праця удвох, утрьох, невеликими підгрупами сприяє об'єднанню дітей, формуванню позитивних відносин. В старших групах вирішується завдання формування елементарних навичок планування - уміння намічувати послідовність роботи, розподіляти обов'язки між учасниками

В старших  групах важливо проводити роботу по вихованню у дітей турботливого ставлення до молодших, тому необхідно  ставити за мету в цих групах - виготовлення іграшок, прикрас для  дітей молодших груп, подарунків для  малюків та ін. Все це сприяє вихованню  у дітей самостійності і творчості. У процесі праці в дітей  формується загальне позитивне ставлення  до навколишнього життя. Вдало виконана робота приносить їм почуття радості, задоволення, відчуття корисності своєї  невеликої справи. Всі доручення, які дитина виконує в дитячому садку, впливають на її різнобічний  розвиток, формують підготовку дитини до школи (навчившись виконувати доручення  в дитячому садку дитина з легкістю буде справлятися з ними в школі), до її подальшого життя.

Доручення, як форма організації трудової діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах, мають велике значення, бо дають  можливість повсякденно залучати всіх дітей групи до посильної праці.

При такій  системі дитина привчається бути завжди зайнятою. Всі діти знаходять  собі справу. Дружна і радісна праця  створює трудову атмосферу в  групі, потрапивши в яку, дитина швидко освоюється і привчається працювати  залюбки, сумлінно, відчувати в цьому  певну потребу.

Значення  трудових доручень якнайкраще можна  розкрити характеризуючи окремі види доручень.

Так, доручення  пов’язані з підготовкою до занять (допомогти вихователю розкласти  на тарілочки роздатковий матеріал: на червоні тарілочки трикутники, а на зелені - кружечки) сприяють розвитку пам’яті, мислення, дрібних м’язів кисті рук, закріпленню математичних знань, формують здатність до вольових зусиль.

Доручення - перенести стільчики із спальні  і поставити біля столів, за якими  будуть сидіти діти на занятті, або  в спортзалі після заняття  розставити атрибути - сприяють загартуванню дітей фізично. Вони стають здатними до напруження сил, подолання труднощів.

Доручення пов’язані з допомогою малюкам (допомагати малюкам роздягнутися після  прогулянки або вдягнутися після  сну) сприяють формуванню моральних  якостей, готовності приходити на допомогу тому, хто її потребує.

Доручення дають змогу дітям спостерігати  за ростом рослин і відмічати зміни  у світі природи, , закріплювати та поглиблювати знання про рослинний  і тваринний світ , сприяють розвитку пізнавальних інтересів .

В процесі  виконання  доручень пов’язаних з  господарсько-побутовою діяльністю (допомогти помічнику вихователя накрити на столи до обіду) здійснюється естетичне виховання (стіл повинен  бути гарно сервірований, на серветках  правильно розкладені прибори). У  дітей формується самостійність, готовність і бажання виконувати посильні трудові  доручення, бажання зробити приємне  своїм товаришам, формується відповідальне  відношення до дорученої справи, старанність.

При виконанні  цих та багатьох інших доручень дитина розвивається і фізично, і розумово, і морально. Діти оволодівають різноманітними навичками і вміннями, необхідними  в повсякденному житті: в самообслуговуванні, в господарсько-побутовій діяльності і таке інше. Удосконалення вмінь  і навичок полягає не тільки в  тому, що дитина починає обходитись без допомоги дорослих, у неї розвивається самостійність, уміння долати труднощі, здатність до вольових зусиль. Це приносить  дитині радість, викликає бажання оволодіти  новими вміннями і навичками.

Отже, доручення, як форма організації трудової діяльності дітей у дошкільному навчальному  закладі, мають велике значення, бо сприяють всебічному розвитку дітей  дошкільного віку.

1.3. Види трудових доручень

Доручення можна поділити на види: за складністю завдань (прості й складні), за тривалістю їх виконання (короткочасні й тривалі), за характером організації дітей  (індивідуальні, групові). Складне або просте доручення може бути і короткочасним, і тривалим, і індивідуальним, і груповим .

Просте  доручення полягає в тому, що дитина повинна виконати якесь одне нескладне  завдання ( наприклад, принести стілець, подати книжку або чашку, покласти на місце іграшку та ін.). Хоч це доручення  і просте, але й воно має певну  цілеспрямованість і примушує дитину докласти певних зусиль, щоб виконати прохання дорослої людини. Такі доручення  мають епізодичний, короткочасний  характер, їх можна давати молодшим дошкільникам.

Дітям середньої  та старшої групи дають складніші  доручення, які можуть бути пов'язані  з проханням або зверненням до інших осіб. Наприклад, вихователь доручає  дитині піти до завідуючої дитячим  садком і попросити в неї книжку. Дитина виконуючи це доручення, повинна  самостійно сформулювати своє прохання так, щоб її зрозуміли, з додержанням  усіх правил ввічливої поведінки: перш ніж увійти до завідуючої, вона повинна  постукати в двері, зайти, привітатися, а потім спокійним голосом  звернутися з проханням і, одержавши  книжку, подякувати.

Доручення можуть бути і тривалими. Наприклад, вихователь доручає дитині протягом цілого дня самостійно прибирати  ігровий куточок і підтримувати там порядок, стежити за порядком у спальні, годувати тварин, поливати рослини та подібне.

До змісту цих доручень входять організаційні  вправи, які виховують у дитини вміння розподіляти свій час, приймати рішення.

Всі доручення  за своїм змістом умовно можна  поділити на такі групи: доручення, пов'язані  з іграми та іграшками; доручення, що стосуються праці в куточку живої  природи і на ділянці дитячого садка; доручення, пов'язані з виконанням прохань дорослих; доручення, пов`язані  з організацією занять; побутові трудові  доручення, а також такі, що пов'язані  з допомогою малюкам.

Таке  групування трудових доручень дає можливість охопити основні види дитячої  праці, забезпечити різноманітність  трудових завдань і залучати дітей  змалку до активної участі в посильній  праці.

Охарактеризуємо деякі трудові доручення для  дітей старшого дошкільного віку.

Трудові доручення для дітей старшого дошкільного віку

Діти  старшого дошкільного віку більш  самостійні і краще фізично розвинені, у них значно підвищується загальна стійкість нервової системи і  зростає здатність нервового  гальмування. Дитина стає врівноваженішою і витриманішою. Дошкільники цього віку спроможні виконати роботу, яка потребує певного напруження фізичних і розумових сил. їхня праця має більш систематичний характер, трудова діяльність стає цілеспрямованішою - діти виявляють більший інтерес до наслідків роботи. Тому дітям старшого віку можна давати доручення тривалішого характеру, тобто такі, які виконуються протягом усього дня.

Доручення, пов'язані з іграми:

1. Прибирати в ігровому куточку і протягом дня стежити за порядком у ньому. Стежити, щоб ляльки були чисто одягнені, а лялькові ліжка акуратно застелені. Перевіряти перед заняттям, прогулянкою, обідом, наприкінці дня, чи всі іграшки в ігровому куточку на місці.

2. Допомагати вихователеві приготувати іграшки до ігор на ділянці. Винести на ділянку потрібний матеріал, наприклад: для ігор з піском - відерця, пісочниці, лопати та ін; для рухливих ігор - віжки, шнур, м'ячі,прапорці, обручі та ін.

3. Виготовляти для ігор іграшки-саморобки з паперу, картону, глини.

Доручення, пов'язані з організацією занять:

Приготувати групову кімнату для музичних занять. Розставити стільчики за кількістю  дітей біля піаніно один за одним  в три ряди. Решту стільчиків поставити  біля стін, звільнивши середину кімнати. Самостійно приготувати за вказівкою  вихователя матеріал для занять (ляльки, м'яч, прапорці та ін.). Протерти м'якою ганчіркою клавіатуру і підставку  для нот. Повідомити музичного вихователя, що кімната для занять готова. Після  занять прибрати весь матеріал, привести в порядок кімнату.

Можуть  бути й інші доручення такого самого типу: підготувати кімнату для  фізкультурних занять; підготувати  інвентар для роботи на ділянці; підготувати  матеріал та обладнання для екскурсій  на водоймище, до лісу, в поле.

Побутові  трудові доручення.:

1. Допомагати підтримувати порядок у роздягальні.

2. Прибирати після сну своє ліжко.

3. Прати лялькову білизну.

4. Допомагати няні мити чайний посуд ( складати його в миску для кип'ятіння), а чистий обережно й акуратно розбирати й ставити в буфет.

5. Чистити взуття (щіткою зняти порох з взуття, намазати кремом і дати просохнути; сухою і чистою щіткою почистити черевики, для надання