Туристичні ресурси Вінницької області

Міністерство  культури і туризму України

Харківська  державна академія культури 

Факультет культурології і менеджменту

Кафедра менеджмент СКД 
 

Контрольна  робота

«Туристичні ресурси Вінницької області» 
 
 
 

Виконала:

Студентка 4 курсу

Ф-ту культурології

Менеджменту СКД

Бойко Л.М.

Перевірила:

Поколодна М.М. 
 
 
 

Харків  – 2010 р.

ВСТУП

     Актуальність  теми. Туризм галузь, що має швидкі темпи  розвитку за останні десятиріччя. Туризм було визнано феноменом ХХ століття саме завдяки такому динамічному  розвитку. Туризм набирає все більшого значення для міжнародних зв’язків, є стимулом для пожвавлення економічного стану країн і окремих регіонів. Туризм є постійним джерелом для поповнення державного бюджету. Вінницька область в цьому плані не є виключенням, бо туризм займає в її економіці велике значення. Туризм для Вінниччини є стабілізатором налагодження та укріплення стосунків з іншими регіонами, дійовим фактором підвищення престижу регіону.

     Метою дослідження є всебічній аналіз характеристиці туристських ресурсів Віннецької області.

       Основними завданнями, які випливають  з мети роботи, є: надати загальну  характеристику Вінниччини; виявлення та характеристика окремих видів туристських ресурсів; висвітили і проаналізувати туристичні об’єкти Вінницької області; охарактеризувати туристичне багатство Вінницької області; визначення подальших перспектив розвитку туризму в даному регіоні.

     Об’єктом  дослідження є туристські ресурси Вінницької області, предметом дослідження виступають складові туристичного потенціалу Вінниччини. Структура роботи складається зі вступу, в якому обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання; трьох розділів. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження, список використаних джерел.

     У першому розділі розглядаеться географічне положення Віннецької області та сучастний розвиток туризму. У другому розділі подається розгорнута характеристика туристських ресурсів Вінничини. У третьому розділі викладенно розробку програми туру по Віннечині. Результати дослідження в систематизованому й узагальненому вигляді представлені у заключній частині. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Характеристика  географічного положення

     Вінницька область — утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто Вїниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.

     Має найбільше сусідніх областей серед  всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.

     Займає  площу 26513 км²., тобто майже 4,5 % площі держави. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова. Середня чисельність населення станом на 1 січня 2010 року 1655,3 тис. осіб 
у тому числі: сільського – 813,4 тис. осіб 
міського – 841,9 тис. осіб. Нині територію Вінницької обл. поділено на 27 районів: Барський, Бершадський, Вінницький, Гайсинський, Жмеринський, Іллінецький, Калинівський, Козятинський, Крижопільський, Липовецький, Літинський, Могилів-Подільський, Мурованокуриловецький, Немирівський, Оратівський, Піщанський, Погребищенський, Теплицький, Тиврівський, Томашпільський, Тростянецький, Тульчинський, Хмільницький, Чернівецький, Чечельницький, Шаргородський, Ямпільський. 6 міст обласного значення, 27 районів, 3 райони в місті, 662 сільських і 30 селищних населених пунктів.

          Адміністративний центр — Вінниця — уперше згадується близько 1363 року, статус міста одержав у 1795 році. . Це — великий промисловий центр. Тут зосереджено понад 50% усіх промислових підприємств області. Розвиваються транспорт і зв'язок, будівництво, освіта, культура. Вінниця — відомий центр хімічної промисловості. Тут працює багато підприємств харчової та легкої промисловості, а також підприємства деревообробної галузі.

     Вінниччина  розташована в центральній частині  лісостепу Правобережної України, у межах південно-західної частини Українського кристалічного щита. Географічне положення області сильно сприяє прискореному розвитку її господарського комплексу. В сільському господарстві представлені всі галузі сільськогосподарського виробництва, навіть такі унікальні як хмільництво. У галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 61,6%, тваринництво – 38,4%. Провідні зернові культури: озима пшениця, ячмінь, зернобобові, кукурудза, з технічних культур – цукрові буряки. У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство й свинарство. Розвинені птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво має сприятливу кормову базу, яку забезпечують відходи харчової промисловості (цукрової, спиртової), кормові культури. Вінницька область займає дуже вигідне транспортне положення, її територію перетинають найважливіші залізничні магістралі зв'язуючі південно-східні промислові райони України із Західною Україною і країнами, що граничать з Україною на заході (Польща, Словаччина, Угорщина Румунія, Молдавія). Через територію області проходять траси газопроводів на її території бере початок лінія електропередачі Вінніца-альбертірша (Угорщина). Вінницька область багата нерудними корисними копалинами. Господарське значення мають родовища каолінів і будівельного каменя. Найбільші з них — Глуховецьке родовище каоліну, Турбівське родовище каоліну, Великогадомінецьке родовище каоліну. На території області виявлено близько 50 родовищ гранітів, гнейсів, піщанників, найбільші з них, - Вітовське, Гніванське, Стрижавське, Жежельовське. Є також родовище фосфоритів (Жванське), крейди, гіпсу, глин, піску. Паливні ресурси області обмежені і представлені торфом і бурим вугіллям. Ці ресурси мають місцеве значення. На території області відкриті джерела мінеральних вод. Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза. Ґрунт в основному оподзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині - сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південно-сході і в Придністров'я - глибокі чорноземи і оподзоленниє ґрунти. Більш 70% території області зорано. Клімат області - помірно-континентальний. По території області протікає 204 річки загальною протяжністю близько 10 км. Всі вони відносяться до басейнів Південного Буга і Дніпра.

     Все це зумовлює багатство та різноманіття рекреаційних ресурсів, які безумовно використовуються для оздоровлення, відпочинку, культурно – пізнавальної і спортивної діяльності населення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сучасний  рівень розвитку туризму

     Туризм має певні перспективи на Вінниччині. Основний чинник розвитку туризму на Вінниччині – значний рекреаційний потенціал, яким володіє регіон, історичні і визначні пам'ятки, що привертають увагу наших та закордонних туристів. Ще з історичних часів Вінниччина приваблювала туристів своїми музеями та санаторіями. Найбільшою популярністю користуються туристичні маршрути, які пролягають стародавнім та сучасним містом Вінницею, ознайомлення з експозицією музею-усипальні М.І.Пирогова, музеєм М.М.Коцюбинського та ставки "Вервольф"; батьківщиною Устима Кармелюка. А також музей авіації, що розташований в колишньому маєтку Грохольських-Можайських. Для області перспективними є розвиток пізнавального, лікувального та етнічного туризму, водного і велосипедного туризму, мисливства.

     З метою розвитку туризму в області 2 липня 2002 року обласна рада рішенням №51 затвердила Програму розвитку туризму  у Вінницькій області на 2002 – 2010 роки.

     Функції координації розвитку туристичної  та екскурсійної діяльності на території  області виконує управління культури і туризму облдержадміністрації.На 1 листопада 2006 року в області налічується 48 підприємства (приватних підприємців), які отримали ліцензії в Державній службі туризму і курортів України на провадження туроператорської та турагентської діяльності (6-туроператорів, 42-турагента). Найбільш потужними серед них є Вінницьке обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях «Вінницятурист», приватне підприємство туристична агенція «Укрвіза», товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Вінницьке бюро міжнародного молодіжного туризму "Супутник", приватне мале підприємство "Спадщина", приватне підприємство "Вінтур-плюс".

     Для обслуговування приїжджих в області  працює близько 34 підприємств готельного господарства. Готельне господарство області має 47 структурних підрозділів сфери сервісу, в тому числі 20 автостоянок, 23підприємств харчування (ресторани, кафе, бари тощо), 10саун (басейнів) та інші. У 2009 році 101 підприємство проваджує туроператорську та турагентську діяльність, що на 21 підприємство більше в порівнянні з 2008 роком.

     З метою розвитку та популяризації  внутрішнього туризму управління культури і туризму облдержадміністрації постійно співпрацює з управліннями, відділами облдержадміністрації, громадськими організаціями та туристичними організаціями області. 
Так, управління культури і туризму, разом з іншими підрозділами облдержадміністрації взяло участь у розробці проекту “Державної програми розвитку м. Хмільника як загальнодержавного бальнеологічного курорту радонової терапії та рекреації і туризму на 2005 – 2010 роки”. 
13 вересня 2005 року при обласній раді створена постійно діюча робоча група з сприяння розвитку сільського зеленого туризму на Вінниччині з представників управлінь, відділів облдержадміністрації обласної Ради та громадських організацій зацікавлених у розвитку даного виду туризму в області.

     У 2003 році створено обласний осередок Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні, у 2005 представництво Федерації сільського зеленого туризму  у Вінницькій області. 
Туристичні можливості області щороку представляються на загальноукраїнських та міжнародних туристичних виставках, висвітлюються у засобах масової інформації. При обласній науковій бібліотеці ім. Тімірязєва створено web-сайт з інформацією про розвиток культури і туризму області, об’єкти культурної спадщини, історію міст і районів. Розроблено план розвитку державного історико-культурного заповідника “Буша”, вживаються заходи з реставрації деяких пам’яток історії та культури. Реалізуються плани комплексного обслуговування дітей, підлітків та молоді. Подальшого розвитку набуває оздоровчий та спортивний туризм, яким активно займається більш ніж 15 тисяч громадян області. Доречно сказати, що туристи-спортсмени області постійно займають призові місця у Всеукраїнських та міжнародних змаганнях.  
Продовжуються роботи з влаштування штучної водно-слаломної траси у с. Сокілець Немирівського району.

     Вінницьким  обласним центром дитячого і юнацького  туризму та екскурсій щорічно  розробляються та реалізуються заходи туристсько-екскурсійного обслуговування учнівської і студентської молоді з  урахуванням вікових особливостей та рівня знань. Підготовлено та розповсюджено 18 методичних матеріалів для організаторів туристсько-краєзнавчої роботи.

     В районах області розроблено нові туристичні маршрути: “Життя та творчість Марко Вовчок у Немирові”, “Життя та творчість О.Ф. Можайського”, “Козацькими шляхами”, колишня ставка Гітлера “Вервольф” смт Стрижака та інші.

     Крім  того в області стрімко розвивається активний туризм. З метою популяризації  та підтримки цього виду туризму  Вінницьким туристично-спортивним союзом розроблено 37 нових маршрутів - 10 водних , 6 пішохідних, 6 велосипедних, 8 маршрутів  вихідного дня та 1 лижний.

     Вирішуються питання щодо розроблення підземних  ходів під м.Вінниця, як туристичного продукту та об’єкту показу.

     На  даний час, спільно з товариством  «Коло-Ра», опрацьовується питання  щодо включення Вінницької області до туристичного маршруту «Трипільська Україна».

     В області під охорону держави  взято біля 3,5 тис пам’яток. Це унікальні  аpхеологiчнi пам’ятки тpипiльської культури, що існувала на теренах краю 5 тис. pокiв тому;

     Визначною духовною пам’яткою pаннього сеpедньовiччя (1 тис. нашої еpи) є скельний монастир, що в с. Буша Ямпiльського pайону; 
Музей-садиба та єдиний в Україні мавзолей Миколи Івановича Пирогова (м.Вінниця, 1886 р.)

     Пріоритетними напрямками інвестування туристичної  галузі Вінницької області є: розширення туристичних маршрутів для внутрішніх та зовнішніх туристів, розширення готельного бізнесу та сфери послуг, широка популяризація та розвиток “зеленого” й “екологічного” туризму.

     У 2009 році Вінниччину відвідало 1887 іноземних  туристів. 
Внутрішнім туризмом охоплено 23 369 туристів.  
  
 

ХАРАКТЕРИСТИКА  ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ

Природні  туристські ресурси

        Одне з красивих міст України, розташоване в центральній частині України, на обох берегах р. Південний Буг. Уперше згадується як литовська фортеця (1363 р.). У XVI ст. Вінниччина, за Люблінською унією підпадає під владу шляхетської Польщі. Вся територія Вінниччини стала входити до складу однієї держави повністю – до Речі Посполитої. На Вінниччині діяли загони, якими керували найближчі сподвижники Богдана Хмельницького – Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай. У 1672–1699 роках. Поділля знемагало під гнітом турецького султана, після чого знову перейшло під владу польської шляхти. У 1793 р.Вінниця увійшла до складу Російської імперії. У лютому 1796 р. центром Брацлавського намісництва стало місто Вінниця.

     Великою подією в економічному житті Вінниччини стала побудова залізниці Київ – Одеса, яка почала діяти з 70-х років 19 ст. Адміністративний поділ, що визначив кордони Вінницької області був прийнятий 27 лютого 1932 року. Неймовірно важкий іспит війни випав на жителів Вінниччини. Окупована фашистами територія (в липні 1941 р.) стала краєм партизанської боротьби. 26 березня 1944 року був звільнений від німецько-фашистських загарбників останній населений пункт області.

     Героїчними  зусиллями вінничан наприкінці 1948 року майже повністю була відбудована  промисловість області, а у подальші роки тут потужно розвивались  електронна, радіотехнічна, металообробна  та інші галузі виробництва.  
 
Кліматичні ресурси 

     Клімат  області помірно-континентальний, з  м’якою зимою і теплим літом. Пересічна температура січня –4°С - –6°С; липня +18,6°С, +20,5°С. Період температури понад +10°С становить 155–180 днів, вегетаційний період – близько 200 днів. Річна кількість опадів 440–590 мм. Максимум опадів припадає на травень - липень (130-170 мм). Найменш вологими є зимові місяці. В грудні - лютому випадає від 65 до 80 мм.У кліматичному відношенні Вінницька область належить до областей із найсприятливішим співвідношенням тепла і вологи, що звичайно сприяє розвитку різних видів рекреаційної діяльності.

Гідрологічні  ресурси

     У Вінницькій області – густа мережа річок, що належить до басейнів трьох  великих рік – Південного Буга (приблизно 62% території), Дністра (28%) та Дніпра (10%). Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Взагалі у області протікає 241 річка. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області і ділить її на дві майже рівні частини, є Південний Буг, який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: Згар, Рів, Дохна, Соб, Снивода, Постолова, Десна.  
На південному заході, на межі з Чернівецькою областю і Молдовою, протікає друга за розмірами річка України – Дністер. Притоки: Мурафа, Немиця, Лядова. До басейну Дніпра належать річки крайнього північного сходу області. Вони тільки частково протікають по території області: Рось, Оріхова і Роставиця.

     До  внутрішніх вод області належать численні ставки та водосховища. Тут  налічується більше 2500 ставків, загальна площа їх перевищує 20 тис. га. У області розташовано 60 водосховищ. Найбільші водосховища – Ладижинське, Сандрацьке, Сутиське і Дмитренківське.  
Болота на території Вінниччини розташовані по долинах річок. Найбільше боліт у північній і середній частинах області. Найбільші площі боліт є вздовж Згару, Рову, Рівця, Собі, Соврані, Постолової, Десни.

     На  території області відкриті джерела  мінеральних вод — в Хмільнику (радонові води), с.Житники, поблизу  м.Козятин і в с.Липовці. Таким  чином, мінерально-сировинні ресурси  Вінницької області створюють хорошу базу для швидкого розвитку її промисловості.

Рекреаційні і курортні ресурси

          Область має сприятливі природно-климатичні умови для розвитку коротко- та довгострокового відпочинку населення, необхідність якого обумовлена високоінтенсивним промисловим виробництвом. М’який клімат, наявність джерел мінеральних вод і лікувальних грязей, водосховищ сприяють розвитку курортно-рекраційної мережі області.

       Завдяки вигідному географічному розташуванню область має сприятливі кліматичні умови, багату культурну спадщину і  загалом значний рекреаційний потенціал.

1. Курорт Хмельник – 2049 га. Расположен на берегу реки Южный Буг в живописной холмистой местности, окруженный лесными массивами, с умеренно-континентальным, мягким климатом, без значительных колебаний температуры, влажности, с большим количеством солнечных дней. 
   Основными лечебными факторами курорта Хмельник являются минеральные воды, которые принадлежат к радоновым, гидрокарбонатно-хлоридно-натриевым водам. Вода источников используется для ванн, орошений, ингаляций и электрофореза. 
   Кроме источников радоновых минеральных вод в Хмельнике было выявлено багатое Вийтивецкое месторождение лечебной торфяной грязи. Тривалий відпочинок.
2. Район с. Ободівка- 4,35 км²  . В межах Тростяне́цького района на  
   берегах річки Бережанка. Тривалий та короткочасний відпочинок. 
   

Ресурси об’єктів природно-заповідного  фонду

        У Вінницькій області проводиться планомірна діяльність щодо розвитку і розширення заповідних територій, заповідна справа розглядається як головний засіб для комплексного вирішення важливих екологічних проблем, таких як збереження біорізноманіття, відновлення і підтримка екологічного балансу в біосфері в умовах техногенного забруднення тощо.

     У Вінницькій області під охороною знаходиться 338 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), які займають площу 23841,3 га. Це становить 0,89 % від загальної площі області.

     Нині  в області відсутні вищі категорії  об'єктів ПЗФ: природні та біосферні  заповідники, національні природні парки та регіональні ландшафтні парки.  

     Об'єктами найвищої категорії природно-заповідного  фонду на Вінниччині є заказники, пам'ятки природи та парки пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Серед них:  21 заказник загальнодержавного значення площею 13550.7 га., з яких 14 ботанічних (7956 га), 4 ландшафтних (1208 га), 1 лісові (295 га), 2 загально-зоологічні (4091,7 га); 10 пам'яток природи загальнодержавного значення площею 322 га, з яких 4 геологічні (97,5 га), 2 комплексні (143 га), 2 ботанічні (12,5 га), 2 загально-зоологічні (69 га); 11 парків пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 393,57 га.

     Всього  на території області знаходиться 42 об'єкти природно-заповідного фонду  загальнодержавного значення площею 14266,27 га.

     296 об'єктів ПЗФ  площею 9575,03 га відносяться до об'єктів місцевого значення. Це 69 заказників місцевого значення (8147,25 га), 172 пам'ятки природи місцевого значення (323,38 га), 25 парків пам'яток садово-паркового мистецтва (369,2 га), 30 заповідних урочища (735,2 га).

     Нині  на Вінниччині працює "Регіональна  програма екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 рр". ЇЇ завданням  є комплексне вирішення питань збереження ландшафтного та біологічного розмаїття.

     Створення нових об'єктів природно-заповідного  фонду забезпечить збереження, відтворення  і ефективне використання природних  комплексів та окремих об'єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, освітню, естетичну та оздоровчу  цінність

     Території та об’єкти загальнодержавного значення

Території та об'єкти місцевого  значення