Туристсько-рекреаційний потенціал Чернівецької області
Міністерство освіти України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Географічний
факультет
“Туристсько-рекреаційний
потенціал Чернівецької області ”
Студентка ІІ курсу
Спеціальності:
МТ2
Керстенюк
Анастасія
КИЇВ 2008
План
Вступ
Розділ І. Загальна характеристика Чернівецької області
- Фізико-географічна характеристика
- Короткий нарис історії
- Діючі об’єкти Чернівецької області
Розділ ІІ. Природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси.
2.1. Природно-рекреаційний потенціал
2.2. Історико-культурні пам’ятки
Розділи ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку комплексного використання природно-рекреаційних ресурсів Чернівецької області в туризмі
3.1. Аналіз
використання природно-
3.2. Перспективи розвитку туризму
Висновок
Список
використаних джерел
Вступ
Туристично-рекреаційний потенціал є своєрідною візитною карткою України, площа освоєних рекреаційних ресурсів України (без радіаційного забруднення) становить 12,8% території країни і розподіляється відповідно до природних особливостей семи рекреаційних регіонів: Карпатський, Придністровський, Дніпровський, Донецький, Приазовський, Поліський, Причорноморський, Кримський.
При визначені
цих регіонів враховуються
- Геополітичне положення (розташування території, наявність трудових ресурсів, транспортних комунікацій, джерел сировини, енергії);
- Наявність рекреаційних ресурсів;
- Попит на рекреацію та туризм;
- Стан туристичної інфраструктури;
- Туристично-рекреаційна політика регіону.
Згідно з оцінкою ландшафтних ресурсів потенційний фонд природоохоронних, оздоровчих та рекреаційних територій становить 12,1млн.га, тобто 20% площі території України, що відповідає міжнародним показникам раціонального збереження природо-рекреаційних ресурсів. Одноразова місткість ландшафтів України, враховуючи допустимі природоохоронні норми становить понад 40млн.чоловік. Найбільшу питому вагу територій і об’єктів природно-заповідного фонду мають від:
8-13% Тернопільська, Херсонська, Закарпатська, Івано-Франківська, Хмельницька області;
5-7% Сумська, Рівненська, Чернівецька області;
3-5% Чернігівська, Львівська, Республіка Крим;
До 3% Донецька, Миколаївська, Полтавська;
До 2% Волинська, Житомирська, Запорізька, Одеська, Черкаська області;
До 1% Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Харківська області.
Метою курсової роботи є розгляд та оцінка потенціалу природно - рекреаційної бази Чернівецької області.
Об’єктом є місто Чернівці
і Чернівецька область з
Предметом дослідження є
Конкретними завданнями є:
- Історична довідка щодо області;
- Географічне розташування та загальна характеристика області;
- Дослідження природно-рекреаційного потенціалу;
- Загальна характеристика рекреаційного господарства;
- Обґрунтування перспектив розвитку туризму.
Чернівецька область
В сучасних її межах територія області складає 8.1 тис. кв.км.(1.3% території країни). До її складу входять 11 районів, 11 міст, у тому числі 2 міста обласного підпорядкування, 8 селищ міського типу та 397 сільських населених пунктів.
Буковина край унікальний, у якому поєднанні історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії, що знайшло своє відображення в архітектурній спадщині, культурних традиціях краю.
Одним із стратегічних напрямків розвитку області є приорітетне освоєння його рекреаційного потенціалу для підтвердження обґрунтованості такого вибору можна навести наступні основні аргументи:
- Наявність природно-ресурсної бази;
- Вигідне географічне положення, Чернівецька область розташована в центрі Європи, через неї проходять різноманітні зв’язки, а щільна мережа транспортних шляхів є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих з багатьох країн світу;
- Фактор територіальної забезпеченості суспільних потреб в рекреаційних послугах.
- В Україні є 3 регіони, умови яких дозволяють задовольнити потреби в рекреаційних послугах. Це Кримський, Причорноморський та Карпатський. На фоні перевантаження перших двох і зростаючому попиті Карпатська Буковина виступає однією з територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення та відпочинок.
Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал області в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.
Природний потенціал рекреації органічно доповнюється арсеналом пам’яток історії, культури та архітектури.
Таким
чином, оцінка рекреаційного потенціалу
території показує, що його якісні і
кількісні параметри в поєднані з географічними
і економічними факторами є важливими
об’єктивними передумовами розвитку
рекреаційного комплексу Чернівців та
Чернівецької області.
Розділ І. загальна характеристика Чернівецької області
1.1 Фізико-географічна
характеристика
Чернівецька область одна з наймолодших в Україні, утворена 7 серпня 1940року в результаті воз’єднання Північної частини Буковини та Хотинського повіту Бессарабії.
Чернівецька область розташована в трьох
висотних природних поясах : лісостеповому(Прутсько-
В сучасних її межах територія області складає 8.1 тис. кв.км.(1.3% території країни). З півдня та південного заходу вона прилягає до державного кордону з Румунією-226,4км та Молдовою-178км, на заході межує з Івано-Франківською, на півночі- з Тернопільською і Хмельницькою, на сході- з Вінницькою областями. До її складу входять 11 районів, 11 міст, в тому числі 2 міста обласного підпорядкування, 8 селищ міського типу та 397 сільських населених пунктів.
Обласний центр-місто Чернівці, що простягнулось уздовж обох берегів річки Прут, більш як на 12км і займає площу понад 150кв.км.
Загальна кількість наявного населення області на 2003рік- 918,5тис(1,9% загальної численності жителів України). За кількістю населення область посідає останнє місце серед областей України, а за щільністю 3. Чисельність сільського населення становить 545,4тис чол.(59,4% всього населення області), міського 373,1тис чол.(46%). Область багатонаціональна. Тут проживають представники майже 80 національностей і народностей. У національному складі населення переважна більшість українців, що становить 75% від загальної кількості населення.
Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). Впродовж останніх років відкрито більше 10 нафтогазоперспективних площ у винницькому, Сторожинецькому і путивльському районах. У Придністров’ї та в басейні Пруту існують значні поклади гіпсу та ангідриду, північні та східні райони багаті на мергелі вапняки. Різні види пісків добувають у селах Заставнівського району. На території області також є родовища кварцитів, сланців та кухонної солі. Мінеральні ресурси області включають родовища мінеральних вод типу: «Іжевська», «Мацета», «Боржомі», «Нафтуся» та грязі.
Ландшафтні рельєфи
На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають: Дністер, Прут, Сірет, Черемош. У ріках і ставках області понад 50 видів риб. Найбільш численні з них-коропові та окуневі.
Територія Чернівецької області екологічно є однією з найчистіших в Україні. Недоторкана природа, відсутність значних джерел забруднення навколишнього середовища, сприятливий клімат формують унікальні рекреаційні ресурси.
Враховуючи те, що для області
характерне розмаїття
Загальна площа лісів у краї
становить 250тис.га. одні із головних
порід- смерека, бук, ялиця.
Середній вік насаджень 60 років.
Тваринний світ нараховує
Є представники Середземномор’
Враховуючи, що ліс є постійно
відновлювальним природним
Економічна діяльність області впродовж останніх років відзначається стабільним розвитком багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займає сільське господарство та промисловість. У Чернівецькій області сформований розвинений промисловий комплекс, до його складу входить підприємства харчової промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування легкої промисловості, металургії та обробки металу, виробництва деревини та виробів із деревини.
В області діє 228 промислових підприємств основного кола статистики, обсяг виробництва яких становить 0,4% від загального обсягу по Україні.
Найперша згадка в літописах про поселення на території сучасних Чернівців датована 1395 роком-отже, понад 6ст тому. Йшлося про Цецин -один з городів - твердинь й адміністративних центрів середньовічної Шипинської землі,- як у ті часи називалась Буковина. Із тих же українсько-молдавських середньовічних грамот відомі імена місцевих достойників: пана Котька Цяцинського (1404р) та пана Штефула Цецюнського(1440р). Вони управляли адміністративною територією, що звалася Цецинською державою, септо Цецинською волостю. Через 13 років після першої згадки про Цецин, а саме 8 жовтня 1408року, молдавський господар Олександр Добрий видав грамоту, яка впорядкувала митну справу в одному з важливих пунктів на міжнародному торговельному шляху-Гостинці. Ім’я цього торговельного осідку звучало як Черновьци. Існує декілька легенд про те, що назва міста Чернівці започатковано від фортеці, зведеної хоробрими ратниками в долині ріки Прут на південно-західній околиці Галицького князівства у другій половині 12століття. Назва «Чернівці» походить від старо - слов’янського слова «черн», «чорний город», оборонні стіни якого з землі та дуба були чорного кольору.
За іншою версією боярський рід Чорних, представники якого Дума Чорний, Кристя Чорний, Фетя Чорний за вірну службу Галицько-Волинському князівству отримав «букату землі» над Прутом-територія сучасних Чернівців.
Буковина –унікальний край, в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Вона розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи. Тривалий час Буковина перебувала у складі інших держав. Після розпаду Галицько-Волинської держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони.
Згодом, сер. 14 ст. тут виникло Молдавське князівство, яке пізніше потрапило у васальну залежність від Туреччини. У 1774році Чернівці ввійшли до складу Австрійської монархії. У «Габсбурзькому » періоді своєї історій(до листопада 1918року) Чернівці власне отримали свій образ центральноєвропейського міста з розповсюдженим по всіх містах Австро-Угорщини типом архітектури та міської інфраструктури.
У цьому найвіддаленішому на схід місті імперії сформувався космополітичний, полі етнічний склад населення. Клімат «габсбурзьких Чернівців» творили різноманітні релігійні та культурні традиції українців, румунів, поляків, євреїв, німців. До 1849року Чернівці були частиною Галичини. 1861року-місто з’єдналося з Європою(через Львів) залізницею. 1874р було засновано університет. З листопада 1918р по червень 1940рр Чернівці входили до складу Румунії, а після Другої Світової Війни з 1945року стала обласним центром СРСР.
На цій землі живуть представники 90 національностей. Віками в Чернівцях поруч проживали різні народи. Протягом століть формувався дух Чернівців, який можна відчувати тільки в цьому місті - дух багато культурності, дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей. Тут, у багатомовному місті, було доведено, що народи можуть досягнути визначних набутків у дусі спільної культури, що різні національні, релігійні спільноти можуть мирно дійти до великої загальної ідеї.
1.3 Діючі об’єкти Чернівецької області
Чернівецька область-найменша область України, до її складу входять 11 районів.
Вижницький район розташований на заході Чернівецької області, в передгір’ї Карпат. Площа району - 903,4 кв.км, що становить 11,2% площі території Чернівецької області. Тут живуть представники багатьох національностей. У районі є чудові передумови для літнього та зимового відпочинку. Основним туристично - рекреаційним потенціалом району є:
- Національний природний парк «Вижницький»;
- Пам’ятки природи, що розташовані в зоні одноденної прогулянки: печера Довбуша, скелі Протяте каміння та Соколине око, численні водоспади на р. Виженка, джерела природних мінеральних вод.
Вижниччина знана художніми
Найбільшим місцевим центром зосередженя пам’яток історії та культури вважається місто Вижниця. Розташована біля підніжжя Карпат, Вижниця здавна розвивалася як торгове поселення, тісно пов’язане з гірськими і низинними районами Буковини, славилася хорошими ярмарковими традиціями.
З Вижницею пов’язані імена
видатних діячів української
культури: Юрія Федьковича, Корнелія
Устиновича, Лесі Українки, Івана
Франка, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської,
Василя Стефаника, Гната
Пансіонати:
Пансіонат з лікуванням «Черемош»
Пансіонат з лікуванням матері і дитини «Зелені пагорби»
Готелі:
Готельний комплекс «ВасАна»
Комплекси:
Гірськолижний комплекс «Мигово»
Будинок відпочинку «СВ-тур»
Сільський зелений туризм:
Садиба «Лекече»
Оздоровчо-туристичний комплекс «Гуцульська гражда»
Герцаївський район розташований у південно-західній частині Чернівецької області на кордоні з Румунією та перехресті давніх торговельних шляхів, які вели з північних руських князівств через Карпатські перевали у країни Центральної Європи. Районний центр- місто Герца, знаходиться на відстані 35 км від міста Чернівці. Герца-місто з багатим історичним минулим. У місті Герца можна відвідати будинок-музей відомого художника Артура Верони, пам’ятник видатного румунського письменника та драматурга Георгія Асарі. В районному центрі встановлено погруддя М.Емінеску-видатного румунського поета, який народився в Румунії, а жив і творив у Чернівцях.
Для туристів особливо цікавим
е Банченський Свято-
В мальовничих околицях сіл
району знаходяться озера, де
водяться короп, карась, окунь.
Біля озер сіл Буківка,
Пам’ ятки архітектури:
Воздвиженська церква-1561р, с.Підвальне
Михайлівська церква-1663р, сПетрашківці
Дмитрівська церква-1811р, с. Тернавка
Музеї:
Будинок-музей відомого румунського художника Артура Верони(м. Герца)
Герцаївський літературний музей ім.. Г.Асакі(м.Герца)
Глибоцький район розташований у південній частині Чернівецької області. Площа району-686 кв.км. на півдні район межує з Румунією, на заході –зі Сторожинецьким, а на сході-з Герцаївським районами Чернівецької області. Адміністративний центр-селище міського типу Глибока.
За особливостями рельєфу
До найперспективніших
Білокриницький собор Успіня Пресвятої Богородиці-кам’яний старообрядницький собор, який було зведено протягом 1900-1908 років за сприяння одного з найбагатших московських купців на прізвище Овсянников. Собор, нині діючий, є відомим архітектурним витвором, створеним в традиціях московського зодчества.
Дерев’на церква в селі Луківці – архітектурна пам’ятка 18ст., яка була побудована у 1757 році. Ця незвичайна архітектурна споруда збудована без єдиного цвяха. Неподалік церкви зведено дзвіницю.
Віковий дуб «Штефана Великого»
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва( Глибоцький, Петричанський, Просіцький, Карапчівський), засновані у 19ст. На їх території близько 40 видів цінних дерев та чагарників.
Урочище «Лісове озеро», мальовнича водойма штучного походження. Розташоване на краю лісового масиву, що прилягає до селища Глибока з боку села Червона Діброва, озеро є гарним місцем для відпочинку та рибальства.
Глибоцький район багатий пам’
Поряд з дерев’яними збереглися цінні пам’ятники кам’яного зодчества, адже в першій половині чверті 19 ст у великих населених пунктах споруджувалися купольні храми, а в невеликих селах-більш прості, без купольні.
Пам’ятки архітектури:
Успіня Пресвятої Богородиці - кам’яний старообрядницький храм
Дерев’яна церква, без єдиного цвяха 1757р, с. Луківці
Святодухівська церква 1777р, с.Багринівка
Музеї:
Музей-садиба Ольги Кобилянської(с. Димка)
Музей історії(с.Старий Вовчинець)
Туристичні комплекси:
«Зелена Діброва»-с. Валя Кузьмін
Заставнівський район розташований на Прут - Дністровському межиріччі на північ від обласного центру. На сході район межує з Хотинським та Новоселицьким, на заході – з Кіцманським районами Чернівецької області, на північному заході- з Івано-Франківською, а на півночі- з Тернопільською областями. Природною межею виступає русло річки Дністер.
Районний центр-місто Заставна. Його назву пов’язують з історією Галицько-Волинської держави. «Заставна»-місце, де «за ставами» у верхів’ї річки Совиця, на торговому шляху від древнього міста Василів до Чернівців. Основою господарства району є агропромисловий комплекс.
Біля села Баламутівка, яке
розташоване на правому березі
річки Дністер, знаходиться
Карстова печера «Дуча»-це типова порожнина берегової смуги Дністровської лінії. Довжина пройденої частини печери-114м. На її стінах виявлено цікаві утвори з гіпсу. Теперішнє село Василів колись було одним з великих населених пунктів Галицької Русі, літописним градом на березі Дністра. За даними археологічних досліджень, на території Василева вже в 2 ст існувало селище, через яке проходив торговий шлях по Дністру. В історичних джерелах зафіксовано пагорб, на якому в 1230 році височів Василевський кафедральний собор(висота його сягала 35м), що простояв 5 століть і припинив своє існування в другій половині 17століття. Рештки собору мають велику історичну цінність, тому що це був один з найвизначніших храмів, відомих в Україні. Широкі дослідження пам’яток археології стародавнього Василева знайшли своє відображення в експозиції Чернівецького краєзнавчого музею.
Батьківщиною першого