Учет и аудит нематериальных активов. 2

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

інститутФЕП                                                                                                           Кафедра ЕПОВ

Облік і аудит нематеріальних активів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Бухгалтерський облік"

                                   Виконав: ст.ІVкурсу гр.2МЗВ -00 ________  Благодир А.А.

                                  Викладач_______________________________   Швейкіна Л.Я.

2003

Зміст

Вступ........................................................................................................................3

РозділІ Техніко-економічна характеристика акціонерного товариства “Гайсинський  маслосирзавод”..............................................................................5

Розділ ІІ. Огляд літературних джерел по обліку нематеріальних активівна на підприємствах..........................................................................................................10

2.1. Теоретичні питання, стосовно обліку нематеріальних активів.............................10

2.2. Ведення обліку нематеріальних активів........................................................13

Розділ ІІІ. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.............................19

3.1. Облік  оренди необоротних активів Відкритого акціонерного товариства “Гайсинський маслосирзавод”........................................................................................18

3.2. Аудит розрахунків  по обліку необоротних активів...............................................22

3.3.Рекомендації та  пропозиції........................................................................................29

Висновки............................................................................................................................31

Список використаної літератури......................................................................................33

Додатки...............................................................................................................................34

ВСТУП

Успішне вирішення стратегічного  завдання становлення і розвитку ринкових відносин в постсоціалістичних країнах значною мірою базується на перебудові і вдосконаленні форм і методів бухгалтерського обліку й аудиту. Зростаюча інтернаціоналізація господарських зв’язків виробничих суб’єктів, в свою чергу, обумовлює необхідність інтегрування бухгалтерського обліку в систему міжнародної практики обліку і статистики.

Якісно нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку якісно нового виду активів — нематеріальних активів. Дана категорія певною мірою є новою для господарської практики України, а також маловивченою і не до кінця розробленою. Але, не дивлячись на це, в реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсюдного використання комп’ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та бухгалтерському обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Багато елементів, пов’язаних з обліком НМА недостатньо  законодавчо врегульовані, у зв’язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань.

На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об’єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Для перехідного етапу  розвитку економіки України і  практики обліку характерне значне відставання стану обліку нематеріальних активів від потреб господарської практики. Зокрема, діючий в Україні підхід при оцінці або при визначенні даного виду активів не може забезпечити підготовку користувачам об’єктивної інформації.

Розвитку теорії і  практики питань бухгалтерського обліку нематеріальних активів присвячені роботи В.Д. Андреєва, А.В. Алексєєвої, В.В. Бабича, М.Т. Білухи, С.Ф. Голова, А.М. Герасимовича, Н.І. Дорош, В.І. Єфіменко, В.П. Завгороднього, В.Г. Лінника, В.В. Сопка, Н.В. Кужельного, Г.Г. Кірейцева, Д.Р. Кетлетта, Г.І. Олеховича, В.Г. Швеця, Л.С. Шатковської, В.Ф. Палія, О.А. Петрик, С. Яремчука, й інших.

У той же час, глибокі  і всебічні теоретичні дослідження  в даній галузі з комплексним  аналізом як вітчизняної, так і міжнародної  облікової практики досить рідкісні, а іноді, і зовсім відсутні. У більшості робіт в неповній мірі дається критичний аналіз існуючих теоретико-методологічних основ і практичної багатоаспектності обліку даного виду активів, недостатня увага приділяється питанням вдосконалення методології та практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів. Вищенаведене зумовило вибір теми курсової роботи і її основні напрямки.

Дана курсова робота присвячена дослідженню теоретичних питань методології обліку нематеріальних активів. В рамках даної теми буде розглянуто:

• економічну характеристику категорії „нематеріальні активи”, а також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;
• види нематеріальних активів згідно з класифікацією, поданою в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.99 № 291;
• питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів згідно з П(С)БО, документальне оформлення операцій з їх руху та використання на підприємстві, а також принципи відображення даної категорії активів у звітному балансі підприємства;
• характеристику процедур обліку нематеріальних активів, таких як: визнання, оцінка, амортизація, інвентаризація та інших у відповідності до національних стандартів бухгалтерського обліку.

З огляду на той факт, що вітчизняне законодавство, яким регулюється  облік нематеріальних активів, далеке від ідеального, у даній роботі певну увагу приділено конструктивній критиці П(С)БО та законодавчих актів, згідно з якими здійснюється облік даної категорії активів на підприємствах та організаціях України. Крім того, у випадках, коли національне законодавство не в силі відповісти на поставлені питання щодо певних моментів методології обліку, автор залишає за собою право звертатися за відповіддю до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, на базі яких побудовані П(С)БО.

РозділІ Техніко-економічна характеристика акціонерного товариства “Гайсинський  маслосирзавод”

Відкрите акціонерне товариство “Гайсинський маслосирзавод”

(далі АТ) засноване  шляхом перетворення орендного  підприємства  “Гайсинський маслосирзавод”у  відкрите акціонерне овариство“Гайсинський  маслосирзавод”.

Місцезнаходження  АТ:

        23700

Вінницька обл., м. Гайсин

Вул.. Плеханова,45

Метою діяльності АТ є:

Найбільш ефективне використання майна та коштів АТ шляхом спільної діяльності по запровадженню нових  технологій, форм організацій виробництва  і оплати праці , залучення інвестицій для розвитку власного виробництва, насичення споживчого ринку власною продукцією, подальше задоволення потреб населення та підприємства у продукції, роботах , послугах АТ, та реалізація на основі одержаного АТ прибутку соціальних та економічних інтересів акціонерів.

Предметом діяльності АТ є:

• виробництво молочних та інших продуктів , їх реалізація;
• закупівля, приймання , переробка молока та вершків;
• торгівельно-закупівельна діяльність, оптова, роздрібна, виїздна  торгівля, створення торговельної мережі , в тому числі пунктів громадського харчування , ресторанів , кафе тощо;
• та інші види діяльності.

Засновником  АТ є:

 держава в особі  Регіонального відділення Фонду  державного Майна України по  Вінницькій області та орендне  підприємство “Гайсинський маслосирзавод”. Акціонерами АТ є фізичні та  юридичні особи, які набули право власності  на акції АТ в процесі приватизації , випуску нових акцій та на вторинному ринку цінних паперів.

Статутний капітал АТ  становить 13147,5тис.грн.

Статутний фонд АТ поділено на 5760000 простих іменних акцій  номінальною вартістю 25 копійок.

Прибуток АТ утворюється з надходжень від господарської діяльності після  покриття матеріальних та прирівнюваних  до них витрат і витрат на оплату праці . З балансового прибутку АТ сплачуються відсотки по кредитах банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний від зазначених розрахунків ,залишається у повному розпорядженні АТ.

АТ здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики.

Майно АТ складається з основних засобів та оборотніх коштів, а  також цінностей , вартість яких відображена  в балансі  АТ.

 Різні напрямки фінансово-господарської діяльністі підприємства, що пов’язані з виробництвом  та реалізацією продукції , а також фінансовою та інвестиційною діяльністю отримують в кінці грошову оцінку  в сукупності  показників фінансових результатів.

Ці показники  визначають ефективність фінансово-економічної діяльності в цілому по підприємству в продовж аналізованого періоду, таким періодом є 2000-2001 роки. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану підприємства за сучасних умов господарювання дуже потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.

На основі бухгалтерської та статистичної звітності підприємства проведемо аналіз основних фінансових показників діяльності підприємства за цей період.

Таблиця 2.1. Зведені основні техніко-економічні показники господарської діяльності ЗАТ “Гайсинський маслосирзавод” за 2000 – 2001 рр.

За допомогою даної  таблиці бачимо, що в 2000 році чистий дохід від реалізації продукції складав 4246,3тис. грн., а в 2001 році став складати 7303,5тис. грн., тобто збільшився на 3057,тис. грн. (7303,5-4246,), що в процентному відношенні складає 172%. Собівартість реалізованої продукції збільшилася на 22674,9тис. грн. (7150,1- 4475,2 ).Це є негативною тенденцією, оскільки підприємство буде продавати свою продукцію за вищою ціною, що може призвести до зменшення попиту на продукцію. Але при цьому валовий прибуток у 2001 році порівняно з 2000 роком  зріс  на 382,3 тис. грн. , коли ж у 2000році був збиток у розмірі 228,9 тис.грн

За рахунок цього  фінансовий результат від звичайної  діяльності збільшився на 572,2 тис. грн. На таке ж значення збільшився чистий прибуток, тобто в 2000 році підприємство було збитковим і отримало збиток у розмірі 429,0 тис. грн, а в 2001році воно отримало прибуток в розмірі 29,2 тис. грн.

Це пояснюється  тим , що  на початок 2000року на обліку підприємства з’явилося 12590тис простих акцій, які в 2001 році дали прибуток  в розмірі 2,32 грн. на  одну просту акцію , що в загальному склало 29,2 тис.грн.

Тобто за  рахунок надходжень від простих акцій підприємство отримало прибуток.Відомо, що формування капіталу підприємства відбувається за рахунок як власних, так і залучених  коштів і, як правило, основним джерелом фінансування є власний капітал. Аналізуючи даний показник ВАТ “Гайсинський маслосирзавод”, можна відмітити тенденцію збільшення власного капіталу, що звичайно розцінюється позитивно. Так, його середнє значення у звітному періоді, порівнюючи з 2000 р., збільшилось на 587,75 тис.грн (4081,3-3493,45) , що в процентному  значенні становить 117%

Такі результати свідчать про покращення  фінансового стану, його відповідно фінансової стійкості, зменшення ризику банкрутства та  більшої можливості залучення коштів до обороту.

Середнє значення залученого капіталу має тенденцію до збільшення:

у 2000р. його значення збільшилось  на 474,5тис. грн.. (1780,7 – 1305,75),  тобто  на 136,2%, що свідчить про зростання  фінансових зобов’язань підприємства, які воно має погасити в певні  строки. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (автономії) у 2000р. склав 0,85  а це означає, що частина власного капіталу у загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить 85%, що свідчить про те, що на той період підприємство можна було вважати фінансово стійким. В 2001році ситуація на підприємстві стосовно даної характеристики суттєво не змінилася. Значення коефіцієнта автономії  у 2001р.  склало 0,7  це означає. що за останні рік у підприємства трохи знизився рівень  фінансової стійкості. Але це не є негативним , оскільки  нормальне значення цього показника 0,6.

Відповідно коефіцієнт концентрації залученого капіталу збільшився в два рази . Його значення на базовий  період склало 0,15, а на звітний 0,3 це означає, що сума позикових коштів у  фінансуванні підприємства склала 15% у 200році, а в 2001 році – 30%.  Дане значення вважається позитивним, оскільки нормативне значення має діапазон  від 0,25 – 0,5

 Таким чином, можна  зробити висновок, що співвідношення  власного і залученого капіталів  є оптимальним. що позитивно відображається на фінансовому стані підприємства. Такі висновки підтверджує значення коефіцієнта фінансового ризику: його значення у звітному році в порівнянні з 2000р. збільшилось на 0,06 і склало 0,43 що не перевищує нормативне значення,  а  зростання даного показника в динаміці свідчить про значне посилення залежності підприємства від кредиторів, що підтверджується тим, що підприємство має значне збільшення поточних  зобов’язань по  кредитам банку та кредиторської заборгованості  за  товари , роботи , послуги(див Таблицю2.2 – Аналіз  складу і структури джерел засобів виробництва, або  Додатки Ф№1 р500 , 530). Також потрібно  проаналізувати структуру  необоротних і оборотних активів.Слід сказати , що  середня величина як одних , так і інших зросла відносно попереднього року. Стосовно необоротних , то на 2000 рік питома вага їх в загальній структурі активів склала 56% - що   вказує на “Важку ” структуру активів. В 2001 році середнє значення необоротних зросло на    882,2 тис грн (3601,9 - 2719,3)  і склало частку 61%. Відносно  вагома частки необоротних активів у структурі пояснюється тим , що  підпрємство отримує прибуток за рахунок використання  інтелектуальної власності, а точніше кажучи  Гудвіла , що складає 766,1 тис. грн.

Показники рентабельності свідчать про ефективність та віддачу коштів вкладених на виробництво продукції. Зменшення рентабельності підприємства свідчить про погіршення використання в першу чергу фінансових ресурсів.

Розглядаючи рентабельність витрат слід відмітити, що у 2000р. підприємство мало валовий збиток, що і зумовило від'ємне значення даного показника у цьому році (-0,05). тобто 0,05 грн. валового збитку одержало підприємство з кожної гривні , витраченої на виробництво продукцій. Якщо порівняти  рентабельності витрат 2001р. з 2000р., то його значення стало позитивним і складає 0,03, що підтверджує отримання прибутку підприємством в 2001роц.і Результат прибутку складає  0,03грн з одної гривні  витраченої на виробництво.

 Про неефективність результатів господарської діяльності на підприємстві  в 2000році та ефективність в наступному  , свідчать результати коефіцієнта рентабельності продажу. Так, його значення 2000 року було від’ємним –0,09  , а взвітному році  склало 0,004 що є малим  позитивним значенням і означає , що підприємство отримує 0,005 грн з кожної гривні продажу.

Рентабельність активів  у 2000 році склала також від’ємне значення

–0,12 , а у наступному (2001р) позитивне 0,005 . Тут така ж залежність , і означає , що  підприємство отримало 0,005 грн з одної вкладеної гривні в активи.

Рентабельність власного капіталу  має ту ж динаміку :

2000 рік – складає  –0,12 ;

2001 рік  позитивне  значення 0,007.

Від'ємні показники рентабельності власного капіталу характеризують неефективність вкладених коштів до даного підприємства в 2000 році , а додатнє -- ефективність вкладених коштів.

 Коефіцієнт оборотності   дебіторської заборгованості значно  збільшився в порівнянні з  2000р. і склав 8.45, що на 3.24 більше. Загалом, такі зміни вказують  на те, що швидкість обертання дебіторської заборгованості відносно збільшилась і підприємство швидше ( в порівнянні з 2000р.) отримує оплату по рахункам. Протилежну тенденцію зростання має коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: у 2000р. спостерігається зростання його значення , а в  2001р. даний  коефіцієнт знизився на 0,65 пунктів.(13,65 – 13,0) що означає – підприємство буде трохи більше задержувати виплату кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності  запасів у 2000 році  порівняно з 2001 зріс на 1,14 пункта , що означає   -  запаси  підприємства менше затримуються на складах ,  відповідно менші витрати на складування , і вони швидше переходять до наступної стадії обігу.

2.1. Теоретичні питання, стосовно обліку нематеріальних активів

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».

Під нематеріальними  активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об'єктом права власності конкретного підприємства (господарства).[3.c124]

Нематеріальний актив — немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей чи надання в оренду іншим особам.[5 .c 332]

Нематеріальні активи відображають у балансі, якщо вони відповідають установленим критеріям визнання активів, тобто існує ймовірність того, що підприємство в майбутньому матиме економічну вигоду від них і їхня вартість може бути достовірно визначена.Під нематеріальними активами розуміють умовну вартість об'єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інших аналогічних майнових прав, які визначаються об'єктом права власності конкретного підприємства (господарства).

Основними характерними рисами нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової (фізичної) структури, використання протягом тривалого часу, здатність бути корисним господарству, висока ступінь невизначеності розмірів можливого у майбутньому прибутку завдяки їх використанню.

До найбільш поширених нематеріальних активів належать права на об'єкти промислової власності, авторські права, права користування землею й іншими природними ресурсами, програмне забезпечення обчислювальної техніки (ПЗОТ), гудвіл , тобто ціна фірми, репутація фірми, добре ім'я фірми, товарні знаки, знаки обслуговування тощо.

До нематеріальних активів належать:

• права використання майна, природних ресурсів;
• права промислової власності;
• права інтелектуальної власності;
• ділова репутація (гудвіл);
• привілеї;
• патенти;
• інші нематеріальні активи.

Первісною вартістю нематеріальних активів є собівартість їхнього  придбання або створення.

Придбані (створені) нематеріальні  активи зараховуються на Баланс за первісною вартістю.

Якщо нематеріальний актив надійшов унаслідок обміну на інший актив, його первісна вартість визначається за справедливою вартістю одержаного активу, яка дорівнює справедливій вартості переданого активу з урахуванням  будь-яких грошових доплат, здійснених під час обмінної операції.

Якщо нематеріальний актив одержаний підприємством  безоплатно, його первісна вартість дорівнює ринковій вартості цього активу на дату його одержання.

Первісна вартість нематеріального  активу, створеного підприємством, охоплює  витрати, прямо пов'язані з його створенням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням (витрати на оплату праці, матеріали, накладні та ін.).

Наступна оцінка балансової вартості нематеріального активу може відрізнятися від його первісної  вартості, якщо було здійснено додаткові витрати, у результаті яких очікується збільшення майбутніх економічних вигод для підприємства.

Витрати на придбання  або створення нематеріального  активу капіталізуються і підлягають розподілу в часі протягом строку його корисного використання, тобто амортизації.[2. c333]

Нематеріальний  актив визнається як актив, якщо:

існує ймовірність отримання  у майбутньому економічних вигод  підприємством завдяки його використанню, то його вартість може бути достовірно визначена.

У разі, якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені.

Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як нематеріальний актив.

Не визнаються як нематеріальний актив та відображаються в складі витрат періоду також:

витрати на підготовку кадрів;

витрати на рекламу;

витрати на створення  підприємства та підготовку його основної діяльності (організаційні витрати);

внутрішньогенерований гудвіл;

витрати на дослідження;

вартість видань.

Підприємства можуть купувати нематеріальні активи, одержувати їх безкоштовно або створювати самі.

Нематеріальні активи у  бухгалтерському обліку оцінюються в сумі всіх фактичних затрат на придбання і приведення до стану готовності для використання.

Нематеріальний актив  підлягає відображенню за первинною  вартістю (собівартістю) його придбання  чи створення на дату прийняття на бухгалтерський облік.

Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, та інші витрати, безпосередньо пов'язані із його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням, крім отриманих торговельних знижок.

Якщо нематеріальний актив надійшов у результаті обміну на інший актив, то його собівартість визначається як різниця між справедливою ринковою вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати, здійсненої підприємством грошовими коштами або їх еквівалентами під час придбання.

Якщо нематеріальний актив був безкоштовно отриманий  підприємством, то його собівартість дорівнює ринковій вартості на дату прийняття  на облік.

Аналогічно оцінюються нематеріальні активи, якщо вносяться  учасником створеного підприємства.

До собівартості безпосередньо  створеного на підприємстві нематеріального  активу включаються всі затрати  на оплату праці; матеріального активу — всі затрати на оплату праці, матеріали, накладні витрати, придатні для використання за призначенням.

Наступні витрати, пов'язані з нематеріальним активом, включаються до його собівартості, якщо існує впевненість у збільшенні завдяки цьому майбутнього притоку економічних вигод.

Якщо потрібні додаткові  витрати для підтримання об'єкта в придатному для використання стані, такі витрати визнаються витратами звітного періоду.

Вартість нематеріальних активів відшкодовується включенням до витрат діяльності (виробничої, комерційної) амортизаційних відрахувань. Величина амортизації нематеріальних активів має визначатися щомісячно за нормами, що розраховуються виходячи з початкової вартості та строку корисного їх використання, але не більше від строку, встановленого законом, або строку діяльності господарства.

Бухгалтерський облік  нематеріальних активів ведуть на рахунку  «Нематеріальні активи». В дебеті рахунка відображається надходження, в кредиті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематеріальних активів.

Для обліку амортизації  нематеріальних активів використовують рахунок «Знос необоротних активів», субрахунок № 3 «Знос нематеріальних активів», а в дебеті — списання у разі вибуття або продажу.

Підставою для оприбуткування нематеріальних активів є документи, які ідентифікують ці активи. Вони мають описувати сам об'єкт  нематеріальних активів або порядок його використання, наприклад, опис рецептів, право власності на землю, патент, свідоцтво тощо. Крім того, документ має підтверджувати ті чи інші майнові права підприємства.

2.2.Ведення обліку нематеріальних активів

Синтетичний облік нематеріальних активів. Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух нематеріальних активів призначено активний рахунок 12 «Нематеріальні активи».

На дебеті рахунка 12 відображають придбання або одержання у  результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, і суму дооцінки таких активів, на кредиті — вибуття нематеріальних активів унаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від їхнього використання, а також суму уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має такі субрахунки:

121. «Права користування природними ресурсами»;
122. «Права користування майном»;
123. «Права на знаки для товарів і послуг»;
124. «Права на об'єкти промислової власності»;
125. «Авторські та суміжні з ними права»;
126. «Гудвіл»;
127. «Інші нематеріальні активи».

На субрахунку 121 ведеться облік наявності об'єктів права  користування ресурсами природного середовища. До них належать: права  користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.