Удосконалення інтер’єру і комфортності у приміщеннях діючого готельного підприємства

ІНСТИТУТ  ГОТЕЛЬНО РЕСТОРАННОГО ТА ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ 
 

КАФЕДРА ГОТЕЛЬНО РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
З ДИСЦИПЛІНИ 
«Організація готельного господарства» 
на тему: 
«Удосконалення інтер’єру і комфортності

у приміщеннях  діючого готельного підприємства» 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

студентка 3 курсу 

групи ГРС  38-к 
Скоп Юлія Валеріївна 
 

Перевірила:

доц. Терлецька  В.А. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011

Зміст

Вступ 

Розділ I Теоретичні аспекти досліджуваної теми 

1. 1 Поняття інтер’єру та принципи його формування………………………6

1. 2 Меблі  в оформленні інтер’єру……………………………………………7

1. 3 Декоративні і меблеві тканини у інтер’єрі……………………………...11

1. 4 Роль кольору  в інтер’єрі. Прийоми кольорового вирішення…………..13

1. 5 Освітлення  в інтер’єрі…………………………………………………….22

1. 6 Озеленення  готелів………………………………………………………..26 

Розділ  II Аналіз роботи досліджуваного підприємства по визначеній темі курсової

2.1 Дослідження меблювання та кольорового рішення підприємства…….28

2.2 Інтер’єр вестибюльної групи приміщень………………………………...32

2.3 Інтер’єрні рішення номерів готелю………………………………………34 

Розділ  ІІІ Резерви вдосконалення роботи досліджуваного підприємства

Висновок………………………………………………………………………..42

Список  використаної літератури……………………………………………...44

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ   

Інтер`єр - це організація внутрішнього простору будівлі, яке  представляє собою створене середовище, яке забезпечує умови життєдіяльності людини; складне, багатопланове явище, яке здатне справляти величезний естетичний психофізіологічний вплив на людину.   

Сприятливі  умови життєдіяльності людини в  готелях забезпечуються завдяки  створенню комфорту як у самому готелі, так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт  середовища будь-якого приміщення готелю.   

Сучасний  готель покликаний створити комфортабельні умови для проживання гостя і  надати йому ряд додаткових послуг.   

Основні принципи, що беруться до уваги при  спорудженні будівель готелів, наступні:   

1. Будівля  (або комплекс будівель) повинні  органічно вписуватися до навколишнього  середовища, не порушуючи особливості  міського або сільського ландшафту.   

2. Необхідно  враховувати природно-кліматичні  фактори, температуру та вологість  повітря, кількість опадів, інсоляцію,  швидкість і напрямок вітру  тощо.  

3. Архітектурне, конструктивне і планувальне  вирішення будівлі не повинні  бути надмірно дорогими. Планування  будівлі повинне забезпечувати  економічність її експлуатації.  

4. При  проектуванні готелю певну роль  грають рекламні міркування: забезпечення  оформлення фасаду, що підкреслює  престижність готелю; встановлення  рекордів певного напрямку (будівництво  найвищої будівлі, найбільш екзотичної  будівлі тощо); розташування вітрин  готельних торгових центрів і  т. ін.  

5. Планування  будівлі повинне забезпечувати  раціональну організацію обслуговування  і відповідний комфорт проживаючим,  відповідати функціональним вимогам.   

6. Будівля  повинна відповідати естетичним, технічним, санітарно-гігієнічним,  екологічним нормам і рекомендаціям.  Варто передбачати можливість  її реконструкції.  

7. Необхідно  дотримуватися умови економічності  процесу будівництва будинку.  

Будівлі готелів призначені для короткочасного проживання людей з метою здійснення різних видів діяльності. Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі нарад, конференцій, симпозіумів і ін., туристичні поїздки  з метою ознайомлення з природними визначними пам'ятками, історичними  та архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, країни); поїздки з метою  відпочинку, курортного лікування, оздоровлення, а також для здійснення спортивних змагань  та ін.  

Кращі сучасні готелі являють собою  багатофункціональний комплекс, до якого  включаються і власне готельний  фонд, і зали (виставочні, банкетні, конференц-зали тощо), і численні харчові  блоки. У силу цього, з огляду на зростаюче  громадське значення готелів, останнім часом розвивається тенденція будувати нові готелі як композиційні центри житлових районів і мікрорайонів. Як приклад  можна привести нові готелі в США, Німеччині, Італії, Скандинавії, Росії, Україні та ін.    
 
 

Метою даної роботи є дослідження інтер’єрних  рішень підприємств готельного господарства, зокрема на основі готельного комплексу «SN».  

Відповідно  до поставленої мети в роботі необхідно  вирішити наступні завдання:  

-         висвітлити виникнення і розвиток інтер’єру;  

-         дати основну характеристику інтер’єру, визначити роль кольорів та озеленення у інтер’єрному рішенні готелів;  

-         визначити роль меблів для інтер’єру;  

-         дослідити інтер’єр готельного комплексу „SN”;    

-         проаналізувати основні групи приміщень готелю;  

-         визначити основні перспективи розвитку інтер’єру.   

Предметом роботи є теоретичні, практичні та організаційні питання розвитку інтер’єру готелів.  

Об’єктом  дослідження є інтер’єрні рішення готельного комплексу „SN”.  

Джерельною  базою роботи слугував Інтернет сайт готельно-оздоровчого комплексу, матеріали періодичних видань „Отель”, „Гостиничный и ресторанный бизнес” та деякі праці вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі туризму, харчування та відпочинку: Мунін Г.Б., Змійов А.О., Роглєв Х.Й. та ін., та словники за тематикою інтер’єру та дизайну.  

Структурно  курсова робота складається з  вступу, основної частині, висновків, списку використаної літератури.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  I

1.1 Поняття інтер’єру та принципи його формування

Інтер'єр впливає на ваш настрій і на ваше життя в цілому. Інтер'єр може радувати або дратувати, заспокоювати або нервувати. Специфіка готельних  комплексів полягає в різноманітті функцій цих об'єктів. Це одночасно  і житлові, і громадські споруди, що зумовлює особливості формування інтер'єрів.

Кожній  історичній епосі відповідали свої погляди і уявлення про зовнішнє і внутрішнє убрання архітектурної  споруди. Від максимальної наближеності до природи до величних споруд, що показують високе положення в суспільстві і індустріальних гігантів, - що втілюють досягнення науково-технічного прогресу.

Інтер’єр  - (фр. Interieur - внутрішній) архітектурний внутрішній простір будівлі. Завданням архітектури на всьому протязі її розвитку було створити усередині будівлі в кожному приміщенні художньо-архітектурне середовище, яке відповідало б його практичному призначенню. 

Інтер'єр готельних комплексів - це організація  внутрішнього простору споруди, що є  зорово обмеженим, штучно створеним  середовищем, яке забезпечує нормальні  умови проживання.

Загальний комфорт внутрішнього простору готельного комплексу є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готельного комплексу.

Екологічний комфорт створюється оптимальним  для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості  руху повітря і дії променистого тепла. Наприклад, у стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не повинна  перевищувати 18-22°С, а влітку 23-25°С; швидкість руху повітря взимку повинна  складати 0,15, а влітку 0,2-0,4 м/с; відносна вологість - 40-60%.

Важливим  компонентом мікроклімату будь-якого  приміщення є інсоляція (опромінювання  приміщень сонячними променями). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готельних комплексів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менше трьох  годин на день. У приміщеннях готельних  комплексів, де проживаючі проводять  велику частину доби, завжди має  бути чисте і свіже повітря  і нормальний шумовий режим.

Функціональний  комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від оточення, безпеку і  здійснення всіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сон, харчування, відпочинок,, особиста гігієна, розваги, ділові контакти тощо. Розділення всіх процесів життєдіяльності людини в  приміщеннях здійснюється прийомами  функціонального зонування як загального простору готельного комплексу з  виділенням функціональних приміщень, так і мікрозонуванням.

Мікрозонування  здійснюється також за допомогою  раціонального вибору устаткування і його оптимального розміщення в  будь-якому інтер'єрі.

Естетичний  комфорт зумовлює позитивний емоційний  настрій людини. Це забезпечується завдяки об'єднанню всіх елементів  інтер'єру в єдине для сприйнятгя ціле. Естетичний комфорт інтер'єру  залежить, у першу чергу, від гармонійності  наочно-просторового оточення, від  того, наскільки досягнута цілісність і узгодженість його елементів.

Естетична організація середовища, або досягнення краси інтер'єру, включає безліч різноманітних завдань. Головні  з них - це композиція простору, колірна  гама і оздоблення поверхонь, дизайн устаткування і меблів, рішення декоративних деталей, освітлення, озеленення тощо.

1.2. Меблі  в оформленні інтер’єру

Специфіка готельного господарства, багатофункціональність приміщень, що знаходяться в одній  будівлі, обумовили диференціацію  меблів за призначенням: побутова (для  відпочинку, сну, роботи за столом, прийому  їжі, зберігання одягу); конторська (або  офісна); ресторанна і спеціальна (обладнання бару, перукарні, довідкових, місць  чергових тощо).

Сучасні меблі за характером конструктивної структури підрозділяються на стаціонарні, комбіновані багатофункціональні (коли один предмет виконує дві і  більше функцій) і таку, що трансформується (у тому числі секційну).

Вимоги  до меблів встановлюються відповідно до комфортності готелів і їхнього  призначення. Комфортність готелів  визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення  готелів - номенклатуру меблів.

При розміщенні меблів обов'язково враховуються норми  розривів і проходів між предметами меблів.

Характер  планувальної організації меблів залежить також від типу функціонального  блоку готелю, в якому вона розміщається.

Набір меблевих виробів, призначених для  вестибюльної групи, може бути таким: 

Таблиця 2. Номенклатура меблевих виробів, що рекомендується для приміщень вестибюльної групи.

Композиційні  прийоми розміщення меблів у приміщеннях  цієї групи залежать від розмірів і об'ємно-планувального вирішення  приміщення, функціональних зв'язків технологічного процесу.

Найбільша увага у всіх типах готелів  приділяється меблюванню приміщень  блоку житлової групи. Меблювання цих  приміщень має вирішувати основне  завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.

У приміщенні житлових поверхів використовуються спеціальні готельні меблі: вбудована, що трансформується, зблокована, навісна. У результаті такого меблювання зменшується площа, займана  меблями, і кількість предметів, полегшується прибирання приміщень  та їх естетичне сприйняття.

Меблювання  номерів залежить від площі номера і комфортності готелю. Житлова площа  однокімнатного одномісного номера складає 9-18 м2, однокімнатного двомісного - 12-25 м2, залежно від категорії готелю .

Прийоми розміщення меблів залежать від розмірів і конфігурації номера і його житлової площі, розташування віконних і дверних  прорізів. Найбільшою складністю відрізняється  меблювання однокімнатного номера, тому що поєднує функції сну, роботи, відпочинку і зберігання речей. В усіх сучасних номерах функції зберігання речей  частково виносяться у передпокій, що обладнується вбудованою шафою і вішалкою.

Розташування  предметів меблювання житлового  приміщення номера визначається їхніми функціями. Наприклад, робочий стіл повинен знаходитися біля вікна (паралельно йому або торцем до нього); зона відпочинку (крісло і журнальний столик) - у полі зору від дверей; підставка для валіз - ближче до дверей або у блоці з робочим столом.

Розміри функціональних зон номера визначаються з урахуванням розривів між меблевими  виробами однієї зони. Розмір робочої  зони в поперечному напрямку складається  із ширини столу (60 см), розриву від  столу до стільця (10 см) і ширини стільця (45 см), що складає 115 см. Загальний розмір зони відпочинку з одним кріслом  дорівнює 150 см (ширина журнального  столика - 60 см, відстань від столика  до крісла - 30 см, ширина крісла -60 см).

Загальний розмір зони сну (135 см) складається  з таких параметрів: ширини ліжка - 90 см (85 см - ліжко плюс 5 см - розрив від стіни), розриву 5 см між приліжковою  тумбочкою і ліжком, ширини тумбочки 40 см.

Особливою комфортністю відрізняються номери типу «дубль», обладнані ліжком, комбінованим столом, стільцем, журнальним столиком, кріслом і підставкою для валізи, диваном-ліжком. Диван-ліжко служить  додатковим спальним місцем і має  тумбочку для постільної білизни.

Меблювання 3-4-місних однокімнатних номерів  готелів ускладнює функціональне  зонування меблів. Для максимального  розкриття внутрішнього простору житлової кімнати рекомендується використовувати  двох'ярусні ліжка, особливо в молодіжних готелях.

Двокімнатні номери складаються зі спальні і  вітальні, що відокремлюються одна від одної перегородками, що складаються  і розсуваються, відкритими або заскленими дверними прорізами. Раціональне меблювання спальні визначається острівним розміщенням ліжок, пристінної шафи; у вітальні розміщенням меблів для відпочинку повинні забезпечуватися зручність користування телевізором, а меблі для роботи можуть включати навісний підвіконний робочий стіл, що є одночасно підставкою для телевізора.

Житлова частина трикімнатних номерів складається  зі спальні, вітальні і кабінету. Меблювання такого номера вирішується за аналогією  з двокімнатним, але тут зона роботи виноситься в кабінет. Кабінет доповнюється ще книжковою шафою або полицями і зоною відпочинку. У вітальні розташовується обідній стіл зі стільцями. При спальні може знаходитися  гардеробна, а в передпокої - підставка для багажу. Трикімнатні номери можуть розташовуватися в двох рівнях: на першому рівні вітальня, передпокій, санвузол, кухня-ніша, а на другому - спальня, кабінет, санвузол. Іноді кабінет розташовують на першому рівні.

Номери-апартаменти, що мають до 8 кімнат, бувають різними  і можуть бути скомпоновані з декількох  номерів, що у цьому випадку з'єднуються  між собою дверима і називаються номерами-«комплексами». Вони можуть бути обладнані для проведення нарад, зборів, для чого між номерами встановлюються розсувні перегородки і використовуються меблі, що трансформуються (наприклад ліжко-шафа).

Передпокої  у всіх типах номерів в основному  не великі за площею (шириною не менше 105 см) і обладнані вбудованою (пристінною) шафою, вішалкою і дзеркалом.

У багатокімнатних  номерах передпокій відокремлюється  від житлової кімнати дверима, а  в однокімнатних і простим прорізом.

У передпокої, що не має вбудованої шафи, встановлюється вішалка з полицею для капелюхів  і підставкою для взуття, вішається  дзеркало, виділяється місце для  платтяної щітки.

Меблі в готелях категорії 3, 4 і 5 зірок  звичайно обробляються фанерованим  деревом дорогих твердих порід, застосовуються міцні покриття, полірування  і лакування; для меблів 1-та 2-зіркових класу - фарбування і лакування.

Велика  увага в готелях (особливо 4 і 5-зіркових) приділяється досягненню естетичного  комфорту. Він створюється завдяки  художньо-просторовій організації процесу життєдіяльності людини за допомогою цілого ряду засобів. Першочергова задача - проектування композиції простору. Це означає таку побудову інтер'єру приміщення, при якій окремі елементи сприймаються у певній системі (стильовій єдності). На сьогодні найбільш поширені три прийоми художньо-просторової організації інтер'єрів готелів - стиль «ретро», сучасний і змішаний.

Інтер'єр у стилі «ретро» створюється  стереотипними елементами минулих  століть (ампір, бароко, рококо тощо).

Сучасний  інтер'єр в організації простору відбиває строгість, простоту, логічність і лаконічність форм, їхню функціональну виправданість.

Інтер'єр, вирішений у змішаному стилі, містить елементи двох попередніх прийомів композиції простору

1.3 Декоративні і меблеві тканини у інтер’єрі

Велике  декоративне значення в інтер'єрі  готелів мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають колірне вирішення та емоційне фарбування приміщень.

Одним з істотних елементів інтер'єру  є завіси. Вони виконують практичні  функції й одночасно впливають  на композицію та колорит інтер'єру. Практичні функції завіс полягають  у регулюванні природного освітлення, тепла та інсоляції, поглинанні шуму.

Застосовуються  два види завіс: прозорі і щільні. Перші розсіюють і пом'якшують  денне світло. Розсіяне світло створює  комфортні умови для зору. Для  прозорих завіс застосовують сітчасті тканини, при сильному освітленні - тонкі тканини. Матеріал для прозорих завіс може бути білим або ледь пофарбованим, гладким або мати малопомітні  візерунки. Вибір кольору залежить від колірного вирішення інтер'єру. Щільні завіси ізолюють приміщення від різних зовнішніх впливів. Колір щільних завіс, їхня фактура і малюнок, як правило, підбираються з урахуванням усієї композиції інтер'єру, а також розмірів приміщення і завіс.

Завіси  можуть бути короткі і довгі. Нижній край коротких завіс повинен торкатися  підвіконня; довгі завіси не повинні  доходити до підлоги на 5см. Ширина завіс  повинна складати при тканинах середньої  щільності і тонких від 1,5 до 2 ширини фронту карнизу або вікна.

Завіси  бувають розсувні і підйомні. Найбільш поширені розсувні завіси, що розташовуються з однієї або двох сторін вікна.

Залежно від декоративних якостей тканини  поділяють на дві групи: «пасивні»  і «активні». Малюнок і колір  перших носить фоновий характер. До активних, тобто більш яскравих ко-льорових тканин, належать переважно набивні. На відміну від тканинних завіс, де малюнок безпосередньо пов'язаний зі структурою матерії, набивний малюнок  ніби накладається на тканину.

Малюнок тканин для готелів може бути геометричний і художній. Але характер малюнка  повинний відповідати загальному характерові  інтер'єру, краще вибирати лаконічний з невеликою кількістю колірних відносин.

Фактура завіс повинна бути легша і  простіша від фактури меблевої тканини, що у свою чергу повинна бути контрастною  до фактури килима.

Для меблів найбільш застосовні фактурні й гладкі однотонні за кольором тканини, без  малюнків і орнаментів. Оббиті такими матеріалами меблі найбільш органічно  входять до інтер'єру, відповідаючи загальному оформленню.

Килими  служать м'яким і теплим покриттям  підлоги. Для одного ліжка розмір килима має становити не менше 60х 140 см; для двох ліжок, що розташовані  під кутом, - не менше 80x240 см; килим  у торці спарених ліжок має  бути не меншим 60x200 см. Рекомендуються петлясті і ворсові килими, однотонні  або з малюнком.

Поряд з функціональними вимогами до декоративних і оббивних тканин, що багато в чому визначають колірне вирішення та емоційне звучання приміщень, висувається  ряд вимог і до художніх засобів оформлення інтер'єру.

Перша вимога, яку необхідно виконувати в будь-яких випадках, - це комплексний  вибір малюнку кольору завіс, килимів і оббивки меблів, застосовуваних в одному приміщенні. З усіх можливих варіантів можна для приклада рекомендувати наступний прийом комплектації тканин.

Завіси - з тканини з великим малюнком, килим - із дрібним. Оббивка меблів гладка різних кольорів. Частина меблів вирішується  у колориті завіс, інша - у колориті килима і т.п.

Високі  декоративні властивості, економічність, масовість, транспортабельність, звуко- та теплоізоляційні властивості  тканин роблять їх одним із найбільш широкодоступних елементів оформлення інтер'єру готелів.

1.4 Роль кольору в інтер’єрі. Прийоми кольорового вирішення

Одним з найважливіших елементів інтер'єру  є колірне вирішення приміщень - розфарбування стін, підлог, обробка  їх різними матеріалами (пластик, кераміка, гіпсокартон тощо). Колірне вирішення  інтер'єру створюється з використанням  принципів контрасту і нюансу. У практиці використовуються обидва прийоми.